Справа № 610/409/25
провадження № 2-а/610/48/2025
06.03.2025 Балаклійський районний суд Харківської області у складі:
головуючого судді Тімонової В.М.,
при секретарі Кучеренко Ю.М.,
розглянувши в приміщенні суду м. Балаклія у відкритому судовому засіданні адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -
18.02.2025 адвокат Кувакіна Надія Віталіївна, яка діє в інтересах ОСОБА_1 , звернулася до Балаклійського районного суду Харківської області з позовною заявою, у якій просить: скасувати постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 № 105/1/П від 10.02.2025 за справою про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 17000,00 грн., провадження по справі закрити.
В обґрунтування позовних вимог зазначила, що 10.02.2025 начальником територіального центру комплектування та соціальної підтримки ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 винесено постанову №105/1/п за справою про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та застосовувано адміністративне стягнення у вигляді штрафу у сумі 17 000 грн. 00 коп.
Зі змісту вищевказаної постанови вбачається, що підставою для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності стало те, що: перебуваючи на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_2 , в особливий період, в порушення вимог абзацу 7 частини 3 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», абзацу 4 пункту 1 частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку», абзацу 2 частини 10 статті 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу»: не уточнив протягом 60 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» (Далі - Закон України №3633) свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки.
Вказала, що у постанові №105/1/п від 10 лютого 2025 року у рядку «Документ, що посвідчує особу» вказано «паспортом НОМЕР_1 Черкаським РВ УМВС України в Харківській обл. 17.05.2001 р.», у той час як паспорт позивача містить такі відомості: Серія НОМЕР_1 , виданий Черкаським РВ ГУМВС України в Черкаській обл. 17.05.2001 року. Тому постанова містить невірні відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Крім того зазначила, що відповідач в порушення вимог Конституції України та КУпАП не повідомив позивача про дату, час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення, чим позбавив позивача прав закріплених статтями 268, 277-2, 278 КУпАП та вийшов за межі імперативних приписів Конституції України.
Тому вважає, що оскаржувана Постанова підлягає скасуванню, а провадження у адміністративній справі про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за правопорушення, передбачене частиною 3 статті 210-1 КУпАП, підлягає закриттю з огляду на відсутність складу адміністративного правопорушення та суттєве порушення процедури притягнення до адміністративної відповідальності.
Ухвалою Балаклійського районного суду Харківської області від 24 лютого 2025 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження. Встановлено відповідачу строк два дні на подання відзиву на позовну заяву.
26.02.2025 представником відповідача подано відзив, у якому позов не визнав, просив відмовити у його задоволенні та зазначив, що 23.01.2025 ОСОБА_1 прибув до ІНФОРМАЦІЯ_3 , після перевірки документів та наявної інформації в ТЦК, цього ж дня було виявлено, що він не уточнив протягом 60 днів з дня набрання чинності Законом 3633 свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки, тобто до 19.07.2024. При цьому надав копію протоколу № 105/1 від 23.01.2025.
27.02.2025 представником позивача - адвокатом Кувакіною Н.В. подано відповідь на відзив, у якому вказала, що відповідно до статті 162 КАС України у відзиві відповідач викладає заперечення проти позову. Однак, текст відзиву відтворює положення оскаржуваної Постанови №105/1/п від 10 лютого 2025 року та не містить заперечень, які б вказували на неправильність застосування норм матеріального права позивачем, неправильність його міркувань та аргументації. Таким чином, відповідач не надав своїх заперечень щодо позицій позивача. Відповідачем не надано жодних доказів того, що позивача було повідомлено, в порядку передбаченим чинним законодавством, про дату та час розгляду справи про покладення адміністративної відповідальності.
Представник позивач подала заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити.
В судове засідання представник відповідача не з'явився, подав заяву про розгляд справи за його відсутності.
Враховуючи положення ст. 286 КАС України, суд вважає за можливе розглянути справи за відсутністю сторін на підставі наявних матеріалів.
Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до наступного.
Порядок оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення врегульований статтею 286 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Судом встановлено, що 10 лютого 2025 року начальник територіального центру комплектування та соціальної підтримки ІНФОРМАЦІЯ_1 полковником ОСОБА_2 винесено постанову № 105/1/п по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 17000 грн.
У вказаній постанові зазначається, що 23.01.2025 о 10.100 год під час перевірки в ІНФОРМАЦІЯ_2 відомостей (персональних та службових даних), узагальнених в облікових документах та внесених до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, виявлено факт порушення законодавства про мобілізаційну підготовку та мобілізацію військовозобов'язаним ОСОБА_1 . В абзаці 4 пункту 1 частини 2 Прикінцевих положень Закону України від 11.04.2024 №3633-1Х «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» (далі - Закон 3633), який набув чинності 18.05.2024, визначено, що під час дії Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» від 24.02.2022 №65/2022, затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» від 03.03.2022 №2105-ІХ громадяни України, які перебувають на військовому обліку, зобов'язані протягом 60 днів з дня набрання чинності цим Законом уточнити адресу проживання, номери засобів-зв'язку, адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти) та інші персональні дані: у разі перебування на території України - шляхом прибуття самостійно до територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на військовому обліку чи засвоїм місцем проживання, або до центру надання адміністративних послуг, або .через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста (за наявності), у разі перебування за кордоном - шляхом повідомлення на офіційну електронну адресу або на офіційний номер телефону, які зазначені на офіційному сайті територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на військовому обліку, або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста(за наявності). ОСОБА_1 , який перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_2 , в особливий період, в порушення вимог абз 7 ч. 3 ст. 22 Закону України « Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», абз. 4 п. 1 ч. 2 Прикінцевих положень, Закону 3633, абз. 2 ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу: не уточнив протягом 60 днів з дня набрання чинності Законом 3633 свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки.
Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 210 КУпАП передбачено відповідальність за порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку.
Відповідно до ч. 3 ст. 210 КУпАП вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період - тягне за собою накладення штрафу від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Порядок та підстави притягнення до адміністративної відповідальності регулюються КУпАП.
Згідно із ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Статтею 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Згідно зі ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно з п. 1 ст. 247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення.
Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 283 КУпАП України, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.
Постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.
Також, суд зауважує, що частиною 1 ст. 268 КУпАП передбачено, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Відповідно до статті 278 КУпАП, орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання:
1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи;
2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення;
3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду;
4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали;
5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.
Проаналізувавши вищенаведені норми, суд зазначає, що справу про притягнення особи до адміністративної відповідальності може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне сповіщення такої особи про місце і час розгляду справи щодо неї.
Суд зазначає, що закріплюючи процесуальні гарантії прав особи, що притягається до адміністративної відповідальності, у тому числі й на участь у розгляді її справи, положення КУпАП містять й певні застереження, націлені на забезпечення належної реалізації компетентними органами (особами) наданих їм повноважень, зокрема передбачені щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, лише у випадку наявності даних, що підтверджують належне повідомлення такої особи про місце і час розгляду справи.
При цьому, обов'язок повідомляти особу про місце і час розгляду справи вважається виконаним, якщо особа, яка притягується до відповідальності, знає (поінформована) про час та місце розгляду справи. Обов'язок доказування цієї обставини несе уповноважена посадова особа. Повідомлення має на меті забезпечення участі особи у розгляді уповноваженим державним органом справи про адміністративне правопорушення.
Суд звертає увагу, що особі, до якої застосовується адміністративна санкція, повинно бути забезпечено право завчасно знати про час та місце розгляду справи. Це право є гарантією реалізації інших прав - на участь в розгляді справи про адміністративне правопорушення, висловлення заперечень, надання доказів, захист тощо.
Законодавство покладає обов'язок щодо своєчасного повідомлення особи про час та місце розгляду справи на уповноважену посадову особу. Зміст цього обов'язку не вичерпується надсиланням тексту відповідного повідомлення, оскільки саме лише надсилання, без отримання, не свідчить про поінформованість особи про час та місце розгляду справи, а отже робить це право недієвим.
Відповідно до частини 3 статті 77 КАС України докази суду надають учасники справи.
Згідно з частинами 1, 2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Із матеріалів справи слідує, що 23.01.2025 начальником ВРК ІНФОРМАЦІЯ_3 майором ОСОБА_3 складено протокол № 105/1 про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП відносно ОСОБА_1 .
В протоколі № 105/1 від 23.01.2025 про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, не зазначено час та дати розгляду справи про адміністративне правопорушення.
Водночас, судом встановлено, що в матеріалах справи відсутні докази належного повідомлення позивача про час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення.
Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що начальник ВРК ІНФОРМАЦІЯ_3 майор ОСОБА_3 не забезпечив дотримання порядку притягнення особи до відповідальності та дотримання прав особи, яка притягується до відповідальності, що у свою чергу позбавило позивача на участь в розгляді справи про адміністративне правопорушення, зокрема висловлення заперечень, надання доказів, тощо.
Згідно зі ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
При цьому, суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Відповідно до ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах у справі про адміністративне правопорушення місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
З урахуванням викладених обставин, суд дійшов висновку, що оскаржувана постанова № 105/1/п від 10.02.2025 по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП підлягає скасуванню із закриттям справи про адміністративне правопорушення.
Керуючись ст. 2, 72-77, 79, 90, 241-246, 286 КАС України, суд,
Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - задовольнити.
Скасувати постанову начальника територіального центру комплектування та соціальної підтримки ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 за № 105/1/п від 10.02.2025 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17000, 00 грн.
Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 .
Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_5 , місцезнаходження: АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 .
Повний текст рішення виготовлено 10.03.2025.
Суддя В.М.Тімонова