28 лютого 2025 року справа № 580/8711/24
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі судді Л.В.Трофімової за участі секретаря В.С.Олійник розглянув за правилами загального позовного провадження адміністративну справу №580/8711/24 за позовом Головного управління ДПС у Черкаській області (вул.Хрещатик 235, м.Черкаси, 18002, код ЄДРПОУ ВП 44131663) [представник позивача - Степаненко Анна Андріївна згідно з випискою з ЄДР; довіреність у порядку передоручення від 08.09.2023] до Комунального підприємства «Черкасиводоканал» Черкаської міської ради (вул.Гетьмана Сагайдачного 12, м.Черкаси, 18036, код ЄДРПОУ 03357168) [представник відповідача - адвокат Василенко Марина Володимирівна за ордером від 21.10.2024 серії СА №1031002], треті особи, які не заявляють самостійних вимог на стороні позивача: Міністерство фінансів України (вул. Грушевського 12/2, м. Київ, 01008, код ЄДРПОУ 00013480) [представник не прибув], Міністерство розвитку громад та територій України (проспект Берестейський 14, м. Київ, 01135, код ЄДРПОУ 37472062) [представник (виписка з ЄДР) 13.12.2024 вх.№58673/24 просив розглядати справу без його участі], Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (вул. Сім'ї Бродських, 19, м. Київ, 03057, код ЄДРПОУ 39369133) [представник (виписка з ЄДР) 04.02.2025 вх.№5492/25 просив розглядати справу без його участі], Управління Державної казначейської служби України у м. Черкаси Черкаської області (вул. Хрещатик 192, м. Черкаси, Черкаська область, 18001, код ЄДРПОУ 38031150) [представник за довіреністю у порядку передоручення від 28.01.2025 просив розглядати справу без його участі], третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Черкаська міська рада (вул. Байди Вишневецького 36, м. Черкаси, Черкаська область, 18002, код ЄДРПОУ 25212542) [представник - Птуха Вікторія Іванівна за довіреністю від 03.01.2025 №84-01-21] про стягнення заборгованості, ухвалив рішення.
І. ПРОЦЕДУРА/ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ
02.09.2024 вх. №41495/24 позивач у позовній заяві просить: стягнути з комунального підприємства «Черкасиводоканал» Черкаської міської ради (код ЄДРПОУ 03357168) борг у сумі 1468094.68 доларів США та пеню у сумі 121272.02 грн. На усунення недоліків позивач надав інформацію та документи 17.09.2024 вх.№44187/24, 24.09.2024 вх.№45520/24, 09.10.2024 вх.№47551/24.
09.10.2024 суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі за адміністративним позовом Головного управління ДПС у Черкаській області (44131663) до КП «Черкасиводоканал» Черкаської міської ради (03357168) про стягнення заборгованості (а.с.76-77 т.1), вирішив здійснювати розгляд за правилами загального позовного провадження, у подальшому залучив третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача (як учасників Договору про субкредитування від 17.06.2015 №1300-05/63, окрім Черкаської міської ради (залучена на стороні відповідача); платежі проводяться через Казначейство; прострочена заборгованість стягується органами державної податкової служби за місцем реєстрації боржника) - рішення у справі може вплинути на права, інтереса та/або обов'язки Міністерства фінансів України, Міністерства розвитку громад та територій України, Національної комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, Управління Державної казначейської служби України у м. Черкаси Черкаської області.
02.12.2024 суд продовжив строк проведення підготовчого провадження у справі №580/8711/24 за позовом Головного управління ДПС у Черкаській області до комунального підприємства «Черкасиводоканал» Черкаської міської ради, треті особи, які які не заявляють самостійних вимог на стороні позивача: Головне управління Державної казначейської служби України у Черкаській області, Міністерство фінансів України, Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг про стягнення заборгованості на 30 днів.
22.01.2025 суд залучив до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Черкаську міську раду (ЄДРПОУ 25212542) та замінив третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача: Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України (вул. Велика Житомирська 9, м. Київ, 01601, код ЄДРПОУ 35134370) на правонаступника Міністерство розвитку громад та територій України (проспект Берестейський 14, м. Київ, 01135, код ЄДРПОУ 37472062); замінити третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача: Головне управління Державної казначейської служби України у Черкаській області (вулиця Хрещатик 192, м. Черкаси, Черкаська область, 18001, код ЄДРПОУ 37930566) на Управління Державної казначейської служби України у м. Черкаси Черкаської області (вул. Хрещатик 192, м. Черкаси, Черкаська область, 18001, код ЄДРПОУ 38031150).
23.01.2025 суд закрив підготовче провадження у справі за позовом Головне упраління ДПС у Черкаській області (ВП) до КП «Черкасиводоканал» Черкаської міської ради про стягнення заборгованості, призначив судове засідання для розгляду справи по суті на 03.02.2025, 18.02.2025.
18.02.2025 суд задовольнив клопотання КП «Черкасиводоканал» про зупинення провадження у справі до завершення лікування адвоката - представника відповідача.
25.02.2025 суд поновив провадження у справі №580/8711/24 за позовом Головного управління ДПС у Черкаській області до Комунального підприємства «Черкасиводоканал» Черкаської міської ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на стороні позивача: Управління Державної казначейської служби України у м. Черкаси Черкаської області (ЄДРПОУ 38031150), Міністерство фінансів України (ЄДРПОУ 00013480), Міністерство розвитку громад та територій України (ЄДРПОУ 37472062), Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (ЄДРПОУ 39369133), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Черкаська міська рада (ЄДРПОУ 25212542) про стягнення заборгованості та призначив судове засідання із продовження розгляду справи по суті на 28.02.2025.
ІІ. ДОВОДИ ПОЗИВАЧА
Обгрунтовуючи позицію, позивач у позовній заяві зазначає, що згідно з ч.4 ст.5 КАС України має право звернутися до суду відповідно до пп.19-1.1, 19-1.22 ст.19, пп.20.1.19, пп.20.1.34 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI (надалі - Кодекс №2755), ч.9 ст.17 Бюджетного кодексу України від 8 липня 2010 року № 2456-VI (надалі - Кодекс №2456). Комунальне підприємство «Черкасиводоканал» Черкаської міської ради має непогашений борг перед бюджетом за субкредитним договором від 17.06.2015 №13010-05/63 та додатковими угодами від 07.06.2019 №13010-05/63-1, 13010-05/63-2, 13010-05/63-3 у зв'язку із запровадженням системи електронної авторизації у рамках проєкту «Другий проект розвитку міської інфраструктури» на підставі Загальних умов надання позик Міжнародним банком реконструкції та розвитку (далі - МБРР) від 12.03.2012, що є невід'ємною частиною Угоди про позику між Україною та МБРР від 26.05.2014 №8391-UA. 09.07.2021 Міністерство фінансів України (МФУ) листом №19040-10-10/21630 на додаток до листа від 26.05.2021 №19040-10-10/16376 повідомило КП «Черкасиводоканал» про нараховану пеню у сумі 121272.02 грн за період з 16.12.2020 до 15.06.2021. МФУ 13.06.2024 повідомило листом №19040-10-6/18023 КП «Черкасиводоканал» про виставлення рахунку згідно з ст.V Договору про субкредитування від 17.06.2015 №13010-5/63 щодо сплати коштів боржником до 17.06.2024 у сумі 598927.66 доларів США в національній валюті України за курсом НБУ на дату здійснення платежу (доданий розрахунок суми до сплати за період з 16.12.2023 до 15.06.2023) (а.с.28-29, а.с.108 т.1). Листом від 23.08.2024 №19000-04-5/24817 МФУ повідомило КП «Черкасиводоканал», що станом на 01.08.2024 наявна прострочена заборгованість перед державним бюджетом з погашення субкредиту, наданого відповідно до Договору про субкредитування від 17.06.2015 №13010-5/63: 837792.82 дол. США (основний борг), 630301.86 дол. США - плата за користування кредитами (позичками), залученими державою та пеня у сумі 121272.02 грн (а.с.17 т.1). Станом на день звернення контролюючого органу до суду заборгованість є непогашеною.
12.11.2024 вх.№53185/24 зазначає: МФУ веде облік заборгованості, згідно договору - гарант відсутній. Згідно п.2.1 розділу ІІ Договору від 17.06.2015 Субкредитор (МФУ) рекредитує Субпозичальнику (КП «Черкасиводоканал» ЧМР) частину коштів позики у сумі 12339772.50 дол.США та включає початкову разову комісію (0.25% від суми субкредиту, що складає 30772.50 дол.США) на платній, зворотній, строковій основі, а Субпозичальник зобов'язується використовувати надані кошти відповідно до умов цього Договору, Угоди про позику, виконувати інші зобов'язання, передбачені цим Договором, повернути отриману суму субкредиту, у тому числі початкову разову комісію, сплатити відсотки за користування ним та інші платежі, нараховані згідно з положеннями цього Договору. Згідно з п.3 додаткової угоди від 18.05.2021 №13010-05/63-4 до Договору від 17.06.2015 №13010-05/63 Сторони погодилися, що дія цієї Додаткової угоди поширюється на відносини, що виникли між сторонами з дня встановлення КМУ на всій території України карантину, а саме з 12.03.2020 (постанова КМУ від 11.03.2020 №211). Пеня у сумі 121272.02 грн нарахована з урахуванням вимог карантину за період з 16.12.2020 до 15.06.2021. Оскільки відповідач не виконав зобов'язання, то виникла заборгованість перед державним бюджетом (а.с.161-166 т.1). За змістом п. 16.1 Договору про субкредитування НКРЕКП не зобов'язано вчиняти конкретні дії щодо забезпечення беззбитковості КП «Черкасиводоканал» ЧМР. НКРЕКП є суб'єктом владних повноважень і зобов'язана діяти виключно на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Договірні зобов'язання суб'єкта владних повноважень зобов'язують його дотримуватися відповідних умов та процедур, визначених законодавством, а не діяти на власний розсуд. У справі №560/8883/22, зазначеній в ухвалі Черкаського окружного адміністративного суду від 25.10.2024 щодо НКРЕКП, йдеться як про Регулятора, проте, у даній справі, у межах спору НКРЕКП виступає як суб'єкт владних повноважень.
ІІ.І ДОВОДИ ТРЕТІХ ОСІБ НА СТОРОНІ ПОЗИВАЧА
16.12.2024 вх.№58848/24 МФУ у поясненні зазначає, що у рамках співробітництва УКраїни з міжнародними фінансовими організаціями 26.05.2014 між Україною та МБРР укладена Угода про позику №8391 - UA (Другий проект розвитку міської інфраструктури). На виконання Угоди між МФУ, Міністерствомрегіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства, Черкаською міською радою, національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг та КП «Черкасиводоканал» укладений Договір про субкредитування від 17.06.2015 №13010-05/63 про використання сум позики. МФУ листом від 13.06.2024 разом з розрахунками повідомило відповідача, що згідно зі ст. V Договору про субкридитування належить сплатити кошти. Позовна давність на вимоги про погашення заборгованості не поширюється. У зв'язку з порушенням термінів сплати на підставі Порядку обліку заборгованості, в тому числі простроченої, перед державою за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, бюджетними позичками / фінансовою допомогою, наданими Міністерством фінансів у 1993 - 1998 роках, нарахування пені та списання безнадійної заборгованості, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 2 березня 2011 р. №174 (далі - Порядок 174) з метою забезпечення виконання статті 17 Бюджетного кодексу України та відповідно до п.18.2 Договору про субкредитування МФУ нарахована пеня на прострочену заборгованість у сумі 121272.02 грн. Додатковою угодою від 18.05.2021 №13010-05/63-4 внесені зміни до п.18.2. Звільнення від неустойки, штрафів, пені поширюється на період з 12.03.2020 (постанова КМУ від 11.03.2020 №211) та триватиме до спливу 30 днів після завершення карантину. У справі №500/2967/23 (щодо Угоди про позику №8387-UA для фінансування проекту «Підвищення енергоефективності в секторі централізованого теплопостачання України») ЄДРСР 117416561 суд апеляційної інстанції вказує на особливий механізм правового регулювання щодо погашення простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державним бюджетом щодо коштів, що були залучені за кредитом/позикою під державні гарантії унормований Бюджетним кодексом України та Порядком № 174, що є спеціальними нормативно-правовими актами, що регулюють ці відносини. БК України та Порядок № 174 не місять застережень щодо застосування позовної давності в частині стягнення пені (а.с.25-28 т.2). 23.01.2025 вх.№3463/25 у додаткових поясненнях МФУ заперечує проти відзиву відповідача та покликається на висновки ВС у справі №909/1347/19 ЄДРСР 95976094 про іноземну валюту: п.9.38 -гривня як національна валюта є єдиним законним платіжним засобом на території України. Сторони, якими можуть бути як резиденти, так і нерезиденти, які перебувають на території України, у разі укладення цивільно-правових угод, які виконуються на території України, можуть визначити в грошовому зобов'язанні грошовий еквівалент в іноземній валюті; п.9.39 - відсутня заборона на укладення цивільних правочинів, предметом яких є іноземна валюта, крім використання іноземної валюти на території України як засобу платежу або як застави, за винятком оплати в іноземній валюті за товари, роботи, послуги, а також оплати праці, на тимчасово окупованій території України; п. 9.40 - заборони на виконання грошового зобов'язання в іноземній валюті, у якій воно зазначено у договорі, чинне законодавство не містить; п.9.41 - у разі отримання у позику іноземної валюти позичальник зобов'язаний, якщо інше не передбачене законом чи договором, повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики), тобто таку ж суму коштів у іноземній валюті, яка отримана у позику; п.9.42 - як укладення правочинів, так і виконання договірних зобов'язань в іноземній валюті, зокрема позики, не суперечить чинному законодавству; п.9.43 - суд має право ухвалити рішення про стягнення грошової суми в іноземній валюті. З огляду на положення частини першої статті 1046 ЦК України, а також частини першої статті 1049 ЦК України належним виконанням зобов'язання з боку позичальника є повернення коштів у строки, у розмірі та саме у тій валюті, що визначена договором позики, а не в усіх випадках та безумовно в національній валюті України; п.9.44 Аналогічні висновки Верховного Суду про можливість ухвалення судом рішення про стягнення боргу в іноземній валюті містяться у постановах Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 у справі № 761/12665/14-ц, від 16.01.2019 у справах № 373/2054/16-ц, № 464/3790/16-ц та від 23.10.2019 у справі № 723/304/16-ц. ВС у справі №756/1712/21 зазначив: заборони на виконання грошового зобовязання в іноземній валюті, у якій зазначено у договорі, чинне законодавство не містить. 21.08.2024 МФУ листом 19040-02-5/24545 надали інформацію до Державної казначейської служби України на виконання Порядку №174 про зміну розміру заборгованості щодо КП «Черкасиводоканал» ЧМР №4869 - UA за договором від 29.12.2009 про відшкодування 03.07.2024 14224987.16 грн за даними ДКСУ; за договором від 17.06.2015 заборгованість на 31.07.2024 837792.82 дол.США, 630301.86 дол.США (а.с.118-121 т.2).
13.12.2024 вх.№58673/24 у поясненні Міністерство розвитку громад та територій України зазначає, що обов'язки Мінрегіону полягали у забезпеченні виконання зобов'язань України за Угодою про Позику, крім тих, що належать до компетенції Субкредитора та Субпозичальника. Функції Міністерства визначені Порядком підготовки, реалізації, проведення моніторингу та завершення реалізації проектів економічного і соціального розвитку України, що підтримуються міжнародними фінансовими організаціями, затвердженим постановою КМУ від 27 січня 2016 р. №70 (а.с.13-15 т.2).
04.02.2025 вх.№5492/25 НКРЕКП у поясненнях зазначає, що згідно з п.1 постанови КМУ від 29.04.2022 №502 «Деякі питання регулювання діяльності у сфері комунальних послуг у зв'язку із введенням в Україні воєнного стану» протягом дії воєнного стану в Україні, але не раніше завершення поточного опалювального періоду, рекомендувати органам, уповноваженим встановлювати тарифи, не підвищувати тарифи на теплову енергію (її виробництво, транспортування та постачання), у тому числі тарифи на теплову енергію, вироблену з використанням альтернативних джерел енергії, послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води, централізованого водопостачання та централізованого водовідведення для населення та застосовувати їх до споживача (населення) на рівні тарифів, що застосовувалися станом на 24 лютого 2022 року. З метою покращення фінансово-економічного стану підприємств НКРЕКП листом від 12.03.2024 №2573/19.1.3/7-24 зверталася до КМУ та пропонувала вирішити порушене питання шляхом встановлення економічно обгрунтованих тарифів на централізоване водовідведення для усіх категорій споживачів з урахуванням співфінансування місцевих бюджетів або запровадити мораторій на підвищення тарифів протягом дії воєнного стану з можливістю відшкодування з державного бюджету відповідним суб'єктам господарювання витрат, що виникли у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості послуг і діючими тарифами. Часткова фінансова допомога з місцевих бюджетів передбачена ст.42 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» також не призвела до покращення ситуації. 28.05.2024, 28.06.2024, 31.07.2024 НКРЕКП були встановлені економічно обгрунтовані тарифи на послуги з ЦВВ 37 ліцензіатам, у тому числі КП «Черкасиводоканал» (постанова від 28.05.2024 №1028), ураховуючи положення Постанови №502 - тарифи застосовуються станом на 24.02.2022. НКРЕКП листом від 11.11.2024 №12846/15.3/7-24 наданя пропозиції МФУ щодо підтримки підприємств ЦВВ. НКРЕКП як стороноа підписант підтримує погашення своїми ліцензіатами, у тому числі КП «Черкасиводоканал» заборгованості за зобовязаннями шляхом її реструктуризації і зверталася до Міністерства розвитку громад та територій України як відповідального виконавця за проектом і МФУ листами від 18.11.2022 №14940/19.2.1/7-22, 26.05.2023 №5579/19.2.1/7-23, до Світового банку листом від 30.06.2023 №6783/19.3.1/7-23 щодо розгляду питання зміни графіків запозичень та ініціювання розстрочення термінів для субпозичальників (а.с.1- 18 т.3). Відповідно до умов Договору Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) взяла на себе зобов'язання вживати всіх необхідних заходів щодо встановлення тарифів на послуги, що надає відповідач - КП «Черкасиводоканал» ЧМР, на рівні, що покриває економічно обґрунтовані планові витрати на виробництво, у тому числі на обслуговування Субкредиту, що передачене положеннями угоди про позику. Відповідно до ч.1 ст.1 Закону України від 22.09.2016 №1540-VIII «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» (Закон №1540-VIII), Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (Регулятор), є постійно діючим незалежним державним колегіальним органом, метою діяльності якого є державне регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю суб'єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг. Відповідно до ст.XVI Розділу III Договору визначені обов'язки Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, згідно з п.п. 16.1.1-16.1.2 п.16.1 Комісія зобов'язана: вживати усіх необхідних заходів щодо встановлення (до завершення дії цього Договору) тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення. Субпозичальнику на рівні, що покриває економічно обґрунтовані планові витрати на виробництво, у тому числі на обслуговування Субкредиту, та враховує плановий прибуток у обсязі, достатньому для повернення основної суми Субкредиту відповідно до умов Угоди про позику (п. 3 частина В розділ 1 Додаток 2); забезпечити розгляд проекту інвестиційної програми Субпозичальника відповідно до законодавства. Відповідно до ст.XVII Розділу III Договору визначені права Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, згідно з п.п. 17.1.1-17.1.3 п. 17.1 Комісія має право: вимагати від Субпозичальника в установленому порядку звіт про витрати, пов'язані з виконанням Проекту та виконання ним фінансових зобов'язань щодо погашення і обслуговування коштів Субкредиту; вимагати від Субпозичальника надання додаткових документів з метою встановлення тарифів на послуги, що надає Субпозичальник; запитувати у Банку, Субкредитора, Міністерства, Міської ради та Субпозичальника інформацію, необхідну йому для виконання своїх обов'язків згідно з цим Договором та Угодою про позику.
25.12.2024 вх.№60491/24 Головне управління Державної казначейської служби України у Черкаській області повідомило, що казначейське обслуговування відповідача здійснює Управління ДКС України у м.Черкасах Черкаської області. Головне управління ДКСУ у Черкаській області здійснює виключно бухгалтерський облік всіх надходжень та витрат до державного бюджету України. Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 15 квітня 2015 р. №215 затверджене Положення про Державну казначейську службу України, згідно якого, Державна казначейська служба України (Казначейство) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів і який реалізує державну політику у сферах казначейського обслуговування бюджетних коштів, коштів клієнтів відповідно до законодавства, бухгалтерського обліку виконання бюджетів (п. 1 Порядку №215). Казначейство відповідно до покладених на нього завдань та в установленому законодавством порядку, зокрема веде бухгалтерський облік операцій з виконання державного та місцевих бюджетів (пп. 11 п. 4 Порядку №215) та здійснює у межах повноважень, передбачених законом, контроль за веденням бухгалтерського обліку надходжень і витрат державного та місцевих бюджетів, складенням та поданням розпорядниками та одержувачами бюджетних коштів фінансової і бюджетної звітності (пп. 15 п. 4 Порядку №215). Казначейство відповідно до покладених на нього завдань та в установленому законодавством порядку, зокрема веде бухгалтерський облік операцій з виконання державного та місцевих бюджетів (пп. 11 п. 4 Порядку №215) та здійснює в межах повноважень, передбачених законом, контроль за веденням бухгалтерського обліку надходжень і витрат державного та місцевих бюджетів, складенням та поданням розпорядниками та одержувачами бюджетних коштів фінансової і бюджетної звітності (пп. 15 п. 4 Порядку №215).
29.01.2025 вх.№4431/25 Управління Державної казначейської служби України у м.Черкасах Черкаської області у поясненнях зазначає, що механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників (далі - рішення про стягнення коштів), прийнятих судами, а також іншими органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення визначений Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 3 серпня 2011 р. № 845 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 30 січня 2013 р. № 45), що передбачає у п.3: рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів до органів Казначейства (про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів - з попереднім інформуванням Мінфіну, про стягнення коштів боржників - у межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань (залишків коштів на рахунках підприємств, установ, організацій), що виконауються за заявою стягувача на підставі виконавчих документів. Згідно з п.2 Порядку безспірне списання - операції з коштами державного та місцевих бюджетів, що здійснюються з метою виконання Казначейством та його територіальними органами (далі - органи Казначейства) рішень про стягнення коштів без згоди (подання) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, боржників, органів місцевого самоврядування та/або державних органів на підставі виконавчих документів; виконавчі документи - оформлені в установленому порядку виконавчі листи судів та накази господарських судів, видані на виконання рішень про стягнення коштів, а також інші документи, визначені Законом України «Про виконавче провадження» (а.с.177-179 т.2).
ІІІ. ДОВОДИ ВІДПОВІДАЧА
22.10.2024 вх.№49359/24 відповідач надав документи у спірних правовідносинах (а.с.93-117 т.1).
23.10.2024 вх.№49697/24 у відзиві на позовну заяву відповідач визнає, що станом на 20.10.2024 КП «Черкасиводоканал» Черкаської міської ради має непогашену заборгованість перед бюджетом згідно із Договором про субкредитування від 17.06.2015 №13010-05/63 у сумі 1 468 094. 68 дол. США, що обумовлене дією у 2022-2024 збиткових, економічно не обгрунтованих тарифів на послуги на централізованого водопостачання та водовідведення, що не відшкодовують фактичних витрат для забезпечення надання комунальних послуг та своєчасної сплати зобов'язань, тарифи не переглядались з 01.01.2022. За 2022-2023, І півріччя 2024 збитковою є діяльність відповідача: за 2022 - 46.5 млн грн з урахуванням кредитних зобов'язань, за 2023 - 125 млн грн з урахуванням кредитних зобов'язань, за І півріччя 2024 - 80.3 млн грн з урахуванням кредитних зобов'язань. Джерелом для сплати основної суми субкредитів (за першим і другим проектом Розвиток міської інфраструктури) є прибуток від централізованого водопостачання та водовідведення. Ситуація ускладена зростанням курсу доларс до гривні та % ставки порівняно із закладеним в діючих тарифах: у тарифі - 28.6 грн/дол проти 40.69 у 2024, ставка у тарифі - 0.55% до 12.09% у 2024. Частковий перегляд тарифів здійснений НКРЕКП з 01.06.2024 лише для інших споживачів, у той час як із загального обсягу споживання обсяг споживання населенням послуг з централізованого водопостачання складає 57%, централізованого водовідведення - 70%. Середньозважений тариф з 01.06.2024 за послуги централізованого водопостачання складає 15.25 грн/куб м з централізованого водовідведення 13.12 грн/куб м, а фактична вартість комунальних послуг за І півріччя 2024 відповідно 19.20 грн/ куб м та 15.02 грн/куб м. Керуючись постановами НКРЕКП, що прийняті у 2023, 29.06.2023 №1206 (скасована 03.07.2023) та 28.05.2024 №1028 (для інших споживачів), діючі тарифи мали бути підвищені у 2023 на 41%, у 2024 на 61.6%, що гарантувало би беззбиткову роботу підприємства та фінансову спроможність. Задоволення вимог та стягнення з підприємства суми заборгованості призведе до припинення водопостачання споживачам міста, оскільки всі кошти, отримані підприємством за надані послуги, що необхідні для забезпечення водопідготовки та водовідведення, будуть вилучені для погашення заборгованості перед міським бюджетом (а.с.136 т.1). Нарахування пені за період з 16.12.2020 до 15.06.2021 (під час дії карантину) є протиправним, позаяк карантинні обмеження скасовані з 30.06.2023 на підставі постанови КМУ від 27 червня 2023 року №651.
ІІІ.І ДОВОДИ ТРЕТЬОЇ ОСОБИ НА СТОРОНІ ВІДПОВІДАЧА
03.02.2025 у поясненнях Черкаська міська рада повідомила, що з міського бюджету КП «Черкасиводоканал» у період дії Договору про субкредитування від 17.06.2015 для розрахунків кошти не виділялись. КП «Черкасиводоканал» інформувало листом від 28.01.2025 №497/04/1 Департамент житлово-комунального комплексу Черкаської міської ради, що з міського бюджету кошти не виділялись (а.с.188-189 т.2). Відповідно до ст. XIV Розділу III Договору визначені обов'язки Черкаської міської ради: згідно з п.п. 14.1.1-14.1.2 п.14.1 рада зобов'язується: вживати заходів для забезпечення належного впровадження Субпозичальником Договору, належного виконання ним умов Угоди про позику та цього Договору, вживати всіх не заборонених законодавством України заходів з метою забезпечення вчасного та належного виконання Субпозичальником своїх обов'язків у рамках Договору; визначати правонаступника Субпозичальника у разі його ліквідації. ВІдповідно до ст. XV Розділу III Договору визначені права Черкаської міської ради: згідно п.п. 15.1.1-15.1.2 п.15.1 рада має право: вимагати від Субпозичальника виконання всіх заходів, спрямованих на досягнення цілей Договору: запитувати у Банку, Субкредитора, Міністерства, Комісії та Субпозичальника інформацію, необхідну йому для виконання своїх обов'язків згідно з цим Договором та Угодою про позику.
ІV. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
Суд встановив, що відповідно до додатку 1 до Договору про субкредитування від 17.06.2015 №13010-05/63 (а.с.36-47 т.1) сума субкредиту 12339772.50 доларів США (а.с.30-31 т.1) - дата погашення основної суми кожного 15 червня та 15 грудня, починаючи з 15.06.2019 до 15.06.2031 частка внеску 3.85%, з 15 грудня 2031 - 3.75%.
Відповідно до розрахунку сплати за період з 16.12.2023 до 15.06.2024 (а.с.30-31, а.с.109 т.1) поточна заборгованість: погашення основної суми боргу 516000.00, пеня (гривня) - 121272.02, % за користування позикою 493509.29 грн.
Суд встановив (а.с.32, а.с.117 т.1), що у листі від 09.07.2021 №19040-10-10/21630 МФУ до КП «Черкасиводоканал» вказано, що Мінфіном наразі опрацьовується можливість вирішення питання не нарахування неустойки, штрафі, пені за прострочення виконання грошового зобовязання за договором у період дії карантину. Згідно договору від 17.06.2015 підприємсту наразована пеня у сумі 121272.02 грн, вказаний рахунок і порядок заповнення призначення платежу 21081000 пеня за невиконання зобовязань за кредитом МБРР (позика №8391-UA від 26.05.2014, Договір про субкредитування від 17.06.2015 №13010-05/63). Відповідно до розрахунку сплати за період з 16.12.2020 до 15.06.2021 пеня 121272.02 грн (а.с.33-35 т.1).
Суд встановив, що 19.10.2021 №4852/09 КП «Черкасиводоканал» повідомляє Головне управління ДПС у Черкаській області у відповідь на лист від 18.10.2021, що заборгованості зі сплати суми основного боргу станом на дату подання 29.09.2021 підприємство не має. Нарахування пені за порушення термінів розрахунків за кредитом МБРР (угода від 26.05.2014 №8391-UA, Договір про субкредитування від 17.06.2015 №13010- 5/63) не передбачено Додатковою угодою від 18.05.2021 №13010-05/63-4 (зазначений додаток: Додаткова угода від 18.05.2021 №13010-05/63-4 на двох аркушах), проте копія не додана відповідачем (а.с.115 т.1).
Відповідно до п.6.1 ст. VI Договору про субкредитування від 17.06.2015 №13010- 5/63 виконання зобов'язань КП «Черкасиводоканал» Черкаської міської ради щодо обслуговування та погашення субкредиту забезпечується правом договірного списання у сумі невиконання зобовязань на користь держави Україна та на вимогу Міністерства фінансів України з рахунків підприємства, та нарахуванням і сплатою пені відповідно до договору про субкредитування. КП «Черкасиводоканал» згідно умов договору субкредитування від 17.06.2015 №13010-05/63 несе відповідальність за своїми зобов'язаннями в односторонньому порядку.
Згідно з пунктами 18.1-18.3 ст.XVIII розділу IV «Відповідальність Сторін» Договору про субкредитування від 17.06.2015 №1300-05/63 Субпозичальник несе відповідальність перед Субкредитором за несвоєчасне повернення, неналежне обслуговування Субкредиту та сплату інших платежів за цим Договором, всім належним йому майном, майновими правами та коштами, на які може бути звернене стягнення, а також за нецільове використання коштів Субкредиту. Субпозичальник несе відповідальність за достовірність інформації, що наведена у первинних документах, згідно з якими використовуються кошти Субкредиту. За невиконання або неналежне виконання Субпозичальником своїх обов'язків із своєчасного повернення основної суми Субкредиту, сплати відсотків за користування ним та інших платежів за цим Договором Субпозичальник сплачує Субкредитору пеню із розрахунку 120% облікової ставки НБУ, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на період, за який стягується пеня, від суми недоплати, розрахованої за кожний день прострочення платежу, у порядку, визначеному законодавством України. У разі реорганізації будь-якої Сторони цього Договору правонаступники несуть відповідальність за виконання зобов'язань такої Сторони за цим Договором.
Згідно з Додатковою угодою від 18.05.2021 №13010-05/63-4 до договору про субкредитування від 17.06.2015 №1300-05/63 сторони домовились внести зміни до Договору - п. 18.2 ст. XVIII розділу IV «Відповідальність Сторін» доповнити новим абзацом такого змісту: «у разі прострочення Субпозичальником у період дії карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби COVID-19, або/та у тридцятиденний строк після для завершення дії такого карантину виконання своїх обов'язків із своєчасного погашення основної суми боргу Субкредиту, сплати відсотків за користування ним, маржі та інших платежів, передбачених цим Договором, Субпозичальник звільняється від сплати на користь Субкредитора пені за таке прострочення».
Суд встановив, що однією із сторін Договору про субкредитування від 17.06.2015 №13010- 5/63 є НКРЕКП, яке згідно з п.16.1.1 ст.ХVI зобов'язана вживати усіх необхідних заходів щодо встановлення до завершення дії цього Договору тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення КП «Черкасиводоканал» Черкаської міської ради на рівні, що покриває економічно обгрунтовані планові витрати на виробництво, у тому числі на обслуговування субкредиту, та враховує плановий прибуток у обсязі, достатньому для повернення основної суми субкредиту.
Суд перевірив матеріали справи і встановив, що відповідач надав 13.11.2024 вх.№53323/24 копії звітів про фінансові результати (форма 2) за 2022 рік за кодом рядка 2465 з урахуванням рядків 2350, 2355, 2460 - відображений збиток, що перенесений у фінансову звітність за 2023 рік як дані попереднього періоду 87098 (а.с.175 т.1); за 2023 рік за кодом рядка 2465 з урахуванням рядків 2350, 2355, 2460 - відображений прибуток 24561 (а.с.174 т.1); за 9 місяців 2024 року за кодом рядка 2465 з урахуванням рядків 2350, 2355, 2460 - відображений збиток 54148 (а.с.173 т.1).
Суд встановив, що згідно платіжних інструкцій на рахунки Державної казначейської служби у 2024 здійснені платежі: 17.06.2024 - 812980 грн - % , 13912.93 грн - %; 17.06.2024 - 1625960 грн - основний борг; 31.07.2024 - 2461746 грн - %; 31.07.2024 - 820582 грн - основний борг; 30.08.2024 - 82380.20 грн - %; 30.08.2024 - 411901 грн - основний борг (а.с.110-113 т.1).
Суд встановив, що Міський голова м.Черкаси Анатолій Бондаренко листом від 31.12.2024 №19818/30081-01-18 (а.с.110 т.2) у відповідь на лист від 18.11.2024 №5631/16 повідомив, що Черкаська міська рада не заперечує щодо залучення у справу №580/8711/24 у якості третьої особи на стороні відповідача - КП «Черкасиводоканал» Черкаської міської ради.
Розглянувши подані документи і матеріали, перевіривши повідомлені доводи, аргументи учасників щодо обставин справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів сукупно, суд дійшов висновку, що позов належить задовольнити частково з огляду на таке.
V. НОРМАТИВНО-ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН
Згідно з ч.3 ст.3 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до ст.99 Конституції України грошовою одиницею України є гривня. Відповідно до статті 192 ЦК України іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і у порядку, встановлених законом. ВС у справі щодо позики в іноземній валюті №909/1347/19 врахував (ЄДРСР 107428628) про неплатоспроможність/ щодо порядку розгляду кредиторських вимог у справі про банкрутство: погашення заборгованості в зв'язку із затвердженням плану реструктуризації боргів боржника чи у зв'язку з визнанням боржника банкрутом і введення процедури погашення боргів боржника не є за своєю суттю добровільним виконанням боржником (фізичною особою) своїх зобов'язань, а являється погашенням заборгованості унаслідок введення вищезазначених судових процедур у справі про банкрутство.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до Закону України від 16 червня 2020 року № 691-IX «Про внесення змін до Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України щодо недопущення нарахування штрафних санкцій за кредитами (позиками) у період дії карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби COVID-19» внесені зміни до таких законодавчих актів України: 1) розділ IX «Прикінцеві положення» Господарського кодексу України доповнений пунктом 8 такого змісту: « 8. У разі прострочення позичальником у період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби COVID-19, або/та у тридцятиденний строк після дня завершення дії такого карантину виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від обов'язків сплатити на користь кредитодавця (позикодавця) неустойку, штраф, пеню за таке прострочення»; 2) розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України доповнений пунктом 15 такого змісту: « 15. У разі прострочення позичальником у період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби COVID-19, або/та у тридцятиденний строк після дня завершення дії такого карантину виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від обов'язків сплатити на користь кредитодавця (позикодавця) неустойку, штраф, пеню за таке прострочення» (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/691-20#Text).
Відповідно до ч.1 ст.4 «розмежування відносин у сфері господарювання з іншими видами відносин» Господарського кодексу України не є предметом регулювання цього Кодексу: фінансові відносини за участі суб'єктів господарювання, що виникають у процесі формування та контролю виконання бюджетів усіх рівнів; адміністративні та інші відносини управління за участі суб'єктів господарювання, в яких орган державної влади або місцевого самоврядування не є суб'єктом, наділеним господарською компетенцією, і безпосередньо не здійснює організаційно-господарських повноважень щодо суб'єкта господарювання.
До майнових відносин, заснованих на адміністративному або іншому владному підпорядкуванні однієї сторони другій стороні, а також до податкових, бюджетних відносин цивільне законодавство не застосовується, якщо інше не встановлено законом (ч.2 ст.1 Цивільного кодексу України).
Прострочена заборгованість суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим, обласною радою, міською, селищною чи сільською територіальною громадою) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим, обласною радою, міською, селищною чи сільською територіальною громадою) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету (включаючи плату за користування такими кредитами (позиками) та пеню) стягується з такого суб'єкта господарювання податковими органами, що є органами стягнення такої заборгованості у порядку, передбаченому Податковим кодексом України або іншим законом, включаючи погашення такої заборгованості за рахунок майна цього суб'єкта господарювання (ч.9 ст.17 Кодексу №2456).
Однією з функцій контролюючого органу відповідно до підпункту 19-1.1.38 пункту 19-1.1 статті 19-1 розділу I «загальні положення» Кодексу №2755 є забезпечення стягнення сум простроченої заборгованості суб'єктів господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим, обласною радою чи міською територіальною громадою) за кредитами (позиками), залученими державою (Автономною Республікою Крим, обласною радою чи міською територіальною громадою) або під державні (місцеві) гарантії, а також за кредитами із бюджету (включаючи плату за користування такими кредитами (позиками) та пеню) в порядку, визначеному цим Кодексом або іншим законом, включаючи погашення такої заборгованості за рахунок майна цього суб'єкта господарювання.
Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 року № 996-XIV (надалі - Закон № 996-XIV) визначаються правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні. Згідно із ст.1 господарська операція - дія або подія, що викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства; зобов'язання - заборгованість підприємства, що виникла унаслідок минулих подій і погашення якої в майбутньому, як очікується, призведе до зменшення ресурсів підприємства, що втілюють у собі економічні вигоди. Інші терміни для цілей цього Закону використовуються у значеннях, визначених національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку, національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку в державному секторі та міжнародними стандартами фінансової звітності, введеними в дію відповідно до законодавства, залежно від того, які з наведених стандартів застосовуються підприємством. Відповідно до ч.1 ст.9 Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи.
Відповідно до п.1.2 глави 1 наказу МФУ від 24.05.1995 № 88 зі змінами «Про затвердження Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку» первинні документи - це документи, створені у паперовій або в електронній формі, що містять відомості про господарські операції; регістри бухгалтерського обліку (облікові регістри) - це носії інформації, складені у паперовій або в електронній формі, призначені для хронологічного, систематичного або комбінованого накопичення, групування та узагальнення інформації з первинних документів, що прийняті до обліку.
Верховний Суд у постанові у справі №826/8966/14 ЄДРСР 85121349 щодо застосування постанови Кабінету Міністрів України від 2 березня 2011 року №174, якою затверджений Порядок обліку заборгованості, у тому числі простроченої, перед державою за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, бюджетними позичками /фінансовою допомогою, наданими Міністерством фінансів у 1993-1998 роках, нарахування пені та списання безнадійної заборгованості (далі - Порядок №174) висновує: саме по собі подання носить лише обліковий, інформативний характер щодо наявності суми простроченої заборгованості за кредитами, бюджетними позичками / фінансовою допомогою перед державою.
Верховний Суд у постанові у справі №380/6944/20 ЄДРСР 103914440 вказав: в описовій частині судових рішень не зазначені обставини щодо наявності у Підприємства заборгованості за бюджетною позичкою, підстави і час її виникнення, не надано жодної оцінки наявним в матеріалах справи документам (договорам про надання бюджетної позички, актам передачі-прийому заборгованості по бюджетній позичці, розрахункам пені тощо), не перевірений судами розмір заборгованості з урахуванням пені, відсутні обґрунтування того чи підтверджують наявні в матеріалах справи документи наявність і розмір заявленої до стягнення заборгованості. Принцип всебічного, повного та об'єктивного дослідження доказів судом під час розгляду адміністративної справи закріплений ч.1 ст. 90 КАС України. Зазначений принцип передбачає, зокрема, всебічну перевірку доводів сторін, на які вони покликаються у підтвердження своїх позовних вимог чи заперечень на позов.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18.09.2019 у справі № 2а-3974/10/0770 у п.41, п.46, п.48 (ЄДРСР 84375801) з огляду на тотожність порядку погашення податкового боргу та погашення простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою, визначила підсудність справ за позовами щодо стягнення заборгованості, зазначеної в п.1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI (далі - Кодекс №2755), за адміністративними судами. Законодавець поширив процедуру погашення податкового боргу на порядок стягнення заборгованості за бюджетними позичками (фінансовими допомогами), наділивши у такий спосіб правовідносини позики, що виникли між державою як позикодавцем та господарюючим суб'єктом як позичальником, ознаками публічно-правових (ЄДРСР 84375801, ЄДРСР 108058951).
КАС ВС у справі №813/5066/13-а (стягнення заборогованості за субкредитною угодою під гарантії) ЄДРСР 108058951 встановив, що за змістом цього листа від 03.02.2017 №31-19080-06-10/2985 відповідно до Порядку нарахування збитків державного бюджету, що виникли унаслідок настання гарантійних випадків за іноземними кредитами, одержаними юридичними особами під гарантії уряду України, затвердженого постановою КМ України від 14.12.1995 №1002 та наказу МФУ від 30.04.1996 № 88 «Про затвердження Порядку зарахування до державного бюджету сум стягнутих у безспірному порядку з юридичних осіб України - позичальників для погашення заборгованості за іноземними кредитами, одержаними під гарантії Уряду України», зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 24.05.1996 за №247/1272, пеня нараховувалася ГУ ДКСУ у Львівській області. Відповідно до зазначеного наказу Мінфіну, останній надає Держказначейству інформацію за формою згідно додатку № 1 щодо юридичних осіб України, які порушили графік платежів та сум витрат державного бюджету з обслуговування та погашення наданих кредитів, яка подається Держказначейством своїм територіальним органам. Згідно визначеного додатку №1 Держказначейство та його територіальні органи щомісячно інформують Мінфін про суми відшкодовані державному бюджету та застосовані до боржників санкції. Приймаючи до уваги, що постановою КМ України від 02.03.2011 № 174 не встановлений порядок передачі нарахованої пені, то, на думку Мінфіну, порядок нарахування такої пені не змінився (п.21.2, п.21.3). Бюджетним законодавством не регулюються питання нарахування пені за Субкредитним договором органами державного казначейства та можливість застосування застосування цими органами податкового законодавства для визначення порядку нарахування та розміру заборгованості за Субкредитним договором (п.69, п.88). У п.62 постанови КАС ВС у справі №813/5066/13-а зазначив: ураховуючи, що органи податкової служби, як і органи казначейської служби не є сторонами ані Договору про субкредитування, ані Договору гарантії, то у цих правовідносинах діють суб'єкти владних повноважень на виконання своїх владних управлінських функцій щодо погашення такого податкового боргу, а публічно-правовий характер спору вимагає від останніх дотримання принципу законності. У п.63 постанови КАС ВС у справі №813/5066/13-а наголосив: діяльність органів державної влади здійснюється відповідно до спеціально-дозвільного типу правового регулювання, побудованого на основі принципу «заборонено все, крім дозволеного законом; дозволено лише те, що прямо передбачено законом». Застосування такого принципу суттєво обмежує цих суб'єктів у виборі варіантів чи моделі своєї поведінки, а також забезпечує використання ними владних повноважень виключно у межах закону і тим самим істотно обмежує можливі зловживання з боку держави та її органів (ЄДРСР 108058951).
Згідно з п.1 підрозділу 10 розділу XX Кодексу №2755 у редакції Закону № 2719-IX від 03.11.2022 погашення простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим, обласною радою чи міською територіальною громадою) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим, обласною радою чи міською територіальною громадою) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету (включаючи плату за користування такими кредитами (позиками) та пеню) здійснюється у порядку, визначеному главою 9 розділу II Кодексу №2755 або іншим законом, включаючи погашення такої заборгованості за рахунок майна цього суб'єкта господарювання. Відповідно до глави 9 розділу II Кодексу №2755 урегульовані питання погашення податкового боргу платника податку.
Джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Перерахування коштів до бюджету здійснюється безпосередньо з рахунків платника податків, відкритих у банках, небанківських надавачах платіжних послуг (п.87.1 ст.87 Кодексу №2755).
Стягнення коштів з рахунків/електронних гаманців платника податків у банках, небанківських надавачах платіжних послуг/емітентах електронних грошей, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих у центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини (п.95.3 ст.95 Кодексу №2755).
Постановою Кабінету Міністрів України від 02 березня 2011 року № 174 затверджений Порядок обліку заборгованості, в тому числі простроченої, перед державою за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, бюджетними позичками/фінансовою допомогою, наданими Міністерством фінансів у 1993-1998 роках, нарахування пені та списання безнадійної заборгованості, що регламентує дії органів виконавчої влади та банків-агентів, які від імені або за дорученням центральних органів виконавчої влади надали суб'єктам господарювання кредити, залучені державою або під державні гарантії, а також дії Мінфіну, який надав бюджетні позички/фінансову допомогу у 1993-1998 роках, та які здійснюють їх обслуговування і ведуть облік заборгованості за ними з метою забезпечення реалізації права вимоги погашення простроченої заборгованості перед державою за такими кредитами, бюджетними позичками/фінансовою допомогою; встановлює механізм нарахування пені Мінфіном на суми простроченої заборгованості перед державою за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, та територіальними органами Державної казначейської служби на суми простроченої заборгованості за бюджетними позичками/фінансовою допомогою, наданими Мінфіном у 1993-1998 роках. Відповідно до пунктів 6, 9, 10 Порядку № 174 облік простроченої заборгованості за бюджетними позичками/фінансовою допомогою ведеться органами Державної казначейської служби у валюті бюджетної позички/фінансової допомоги, в якій вони надані. Кошти, що надходять до бюджету в рахунок погашення простроченої заборгованості за бюджетними позичками/фінансовою допомогою, зараховуються органами Державної казначейської служби на рахунки, відкриті згідно з бюджетною класифікацією. Державна казначейська служба на підставі зазначеної в пунктах 4 і 8 цього Порядку №174 інформації, що подана Мінфіном, відображає зміни заборгованості за кредитами в обліку виконання державного бюджету та протягом тижня після надходження інформації, зазначеної в пункті 8 цього Порядку №174, інформує територіальні органи Державної казначейської служби за місцем реєстрації боржника про розмір простроченої заборгованості за кредитами та нарахованої на її суму пені, а також про розмір простроченої заборгованості за бюджетними позичками/фінансовою допомогою. З метою примусового стягнення в установленому законодавством порядку простроченої заборгованості з боржника територіальні органи Державної казначейської служби до кінця місяця, що настає за звітним періодом: інформують органи державної податкової служби за місцем реєстрації боржника про зміну розміру простроченої заборгованості за кредитами та суму нарахованої на неї пені; нараховують пеню та інформують органи державної податкової служби за місцем реєстрації боржника про зміну розміру простроченої заборгованості за бюджетними позичками / фінансовою допомогою та суму нарахованої на неї пені. Згідно з п.12 Порядку № 174 пеня нараховується Мінфіном на прострочену заборгованість за кредитами. Пеня нараховується у гривнях на суми простроченої заборгованості за кредитами, бюджетними позичками/фінансовою допомогою (у тому числі за основним боргом, відсотками, платою за надання гарантій або кредитів, залучених державою) у порядку, передбаченому відповідними законодавчими актами чи кредитною (субкредитною) угодою, угодою про надання бюджетної позички/фінансової допомоги (пункт 13 Порядку № 174). Згідно з п.15 Порядку № 174 прострочена заборгованість за кредитами, бюджетними позичками/фінансовою допомогою, що не погашена боржником протягом 30 календарних днів після настання строку платежу, а також нарахована на суму простроченої заборгованості за кредитом, бюджетною позичкою/фінансовою допомогою пеня стягуються в установленому законодавством порядку органами державної податкової служби за місцем реєстрації боржника відповідно до подання територіальних органів Державної казначейської служби, яке подається у строки, визначені пунктом 10 цього Порядку за встановленою згідно з додатком 1 формою.
VІ. ОЦІНКА СУДУ
Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Верховний Суд у постанові від 29.01.2019 у справі №807/257/14 ЄДРСР 79528977 вирішував колізію між статтею 102 Кодексу №2755 та статтею 17 Бюджетного кодексу України. У разі якщо норми нормативних актів рівної юридичної сили містять різні моделі правового регулювання, перевагу під час застосування необхідно надавати тій нормі, що регулює вужче коло суспільних відносин, тобто є спеціальною. Пункт 102.4 статті 102 Кодексу №2755 щодо правовідносин з приводу реалізації прав і обов'язків, щодо яких виник спір, потрібно вважати загальною. Перевагу ж мають спеціальні норми. Такими є норми Бюджетного кодексу України, а саме: абз. 2 частини 9 статті 17, що регулюють вузьке коло суспільних відносин (відносини, що виникають у сфері погашення заборгованості суб'єкта господарювання перед державою). Враховуючи системний аналіз викладених положень, органи державної податкової служби України, отримавши подання органу державного казначейства щодо наявності непогашеної податкової заборгованості суб'єкта господарювання перед державою за надану останньому фінансову допомогу, а також пені, нарахованої на таку заборгованість, вправі звертатися до суду з відповідним позовом про стягнення такої заборгованості без обмеження строками позовної давності.
До позовної заяви не надане подання територіального органу Державної казначейської служби згідно з п.15 Порядку № 174 за встановленою згідно з додатком 1 формою щодо пені у сумі 121272.02 грн, нарахованої МФУ згідно з п.12 Порядку № 174, на суму простроченої заборгованості за кредитом.
У задоволенні частини вимог контролюючого органу щодо пені у сумі 121272.02 грн належить відмовити як передчасній і необгрунтованій, позаяк Додаткова угода від 18.05.2021 №13010-05/63-4 до Договору про субкредитування від 17.06.2015 №1300-05/63 щодо змісту п. 18.2 ст. XVIII розділу IV «Відповідальність Сторін» містить альтернативи та умови «у разі прострочення Субпозичальником у період дії карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби COVID-19, або/та у тридцятиденний строк після для завершення дії такого карантину виконання своїх обов'язків із своєчасного погашення основної суми боргу Субкредиту, сплати відсотків за користування ним, маржі та інших платежів, передбачених цим Договором, Субпозичальник звільняється від сплати на користь Субкредитора пені за таке прострочення», а наданий розрахунок за період з 16.12.2020 до 15.06.2021 на додаток до листа МФУ від 26.05.2021 (а.с.33-35 т.1) не містить відомостей про стан розрахунків у тридцятиденний строк після для завершення дії такого карантину виконання своїх обов'язків із своєчасного погашення основної суми боргу Субкредиту у контексті зміни суми основного боргу для моделювання поведінки Субпозичальником.
Верховний Суд висновує у справі №6-951цс16: вимога вчинити дії у майбутньому не може бути задоволена, оскільки захисту належить тільки порушене право.
VІІ. ВИСНОВКИ СУДУ
Під час вибору і застосування норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду (ч.5 ст.242 КАС України).
Верховний Суд у постанові від 09.11.2018 у справі № 911/3685/17 ЄДРСР 77748740 висновує: до дій, що свідчать про визнання боргу або іншого обов'язку, з урахуванням конкретних обставин справи, також можуть належати: визнання пред'явленої претензії; зміна договору, з якої вбачається, що боржник визнає існування боргу, а так само прохання боржника про таку зміну договору; письмове прохання відстрочити сплату боргу; підписання уповноваженою на це посадовою особою боржника разом з кредитором акта звірки взаєморозрахунків, що підтверджує наявність заборгованості в сумі, щодо якої виник спір; письмове звернення боржника до кредитора щодо гарантування сплати суми боргу; часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та/або сум санкцій.
Відповідно до ч.2 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, у межах позовних вимог.
Адміністративний суд не обмежений у виборі способів відновлення порушеного права особи і вправі обрати найбільш ефективний спосіб захисту такого права, що відповідає характеру порушення з урахуванням обставин конкретної справи (висновки ВС у справі №380/13558/21), тому суд враховує розділ ІІ «адміністрування податків, зборів, платежів» Кодексу №2755 щодо способу стягнення заборгованості з відповідача (за відсутності обрання способу стягнення позивачем простроченої заборгованості відповідача під час формування позовної вимоги).
Відповідно до пп.14.1.258-1 п.14.1 ст.14 Кодексу №2755 фінансовий рахунок - рахунок, відкритий фінансовим агентом, або договір, укладений фінансовим агентом. Для цілей цього Кодексу до фінансових рахунків належать банківські рахунки, платіжні рахунки, рахунки у цінних паперах, інші види рахунків, договори, що відповідають критеріям, визначеним Угодою FATCA та/або Багатосторонньою угодою CRS. Для цілей Багатосторонньої угоди CRS термін «фінансовий рахунок» застосовується та тлумачиться відповідно до положень Загального стандарту звітності CRS. Контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право відповідно до пп.20.1.34 п.20.1 ст.20 Кодексу №2755 звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг, електронних гаманців в емітентах електронних грошей, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
У цій справі відповідач, представник відповідача визнали основну суму боргу і плату за користування кредитом, залученим державою, суд доходить висновку за оцінених доказів і перевірених доводів учасників справи про наявні підстави для стягнення у дохід державного бюджету з Комунального підприємства «Черкасиводоканал» Черкаської міської ради заборгованості - коштів з рахунків, відкритих у банківських установах, обслуговуючих платника податків, за зобов'язаннями відповідно до Договору про субкредитування від 17.06.2015 №13010-05/63 та додаткових угод від 07.06.2019 №13010-05/63-1, №13010-05/63-2, №13010-05/63-3, від 18.05.2021 №13010-05/63-4 у рамках Другого проєкту розвитку міської інфраструктури у сумі 1468094.68 доларів США (основний борг у сумі 837792.82 дол. США, плата за користування кредитами (позиками), залученими державою у сумі 630301.86 дол. США).
VІІІ. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд зазначає про таке.
Згідно з частиною першою статті 132 КАС України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. ВПВС у постанові у справі № ЄДРСР у п.41 зазначає: заборгованість вважається податковим боргом і стягується (ЄДРСР 84375801). Контролюючі органи, визначені пп.41.1.1 п.41.1 ст. 41 Кодексу №2755 мають право, зокрема: пп. 20.1.19 п.20.1 ст.20 стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених Кодексом №2755 та іншими законами України; стягувати суми простроченої заборгованості суб'єктів господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитами (позиками), залученими державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державні (місцеві) гарантії, а також за кредитами із бюджету в порядку, визначеному Кодексом №2755 та іншими законами України.
Відповідно до п.27 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи - в частині стягнення сум податкового боргу звільняються від сплати судового збору в усіх судових інстанціях.
Відповідно до частини 2 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, під час задоволення позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Об'єднана палата Касаційного адміністративного суду у складі ВС 29 серпня 2022 року у справі № 826/16473/15 ЄДРСР 105973567, розглянувши касаційну скаргу відповідача на рішення апеляційного суду, вирішила відступити від висновку, викладеного, зокрема, у справі №380/3138/20 (у разі відмови позивача від позову внаслідок його задоволення відповідачем уже після подання позовної заяви, цілком обґрунтованим є покладення на відповідача обов'язку відшкодувати понесені позивачем витрати як міру відповідальності за поведінку, що змусила позивача вирішувати спір у судовому порядку) з огляду на таке. Аналіз змісту частин 1- 3 ст. 139 КАС України дозволяє дійти висновку про те, що витрати суб'єкта владних повноважень на сплату судового збору за будь-яких результатів розгляду справи (задоволення або відмова в задоволенні позову як повністю, так і частково) не належать розподілу за результатом розгляду справи. Суд вважає, що такий підхід законодавця нерозривно пов'язаний із завданням адміністративного судочинства, що розуміється у вирішенні судом спорів у сфері публічно-правових відносин із метою ефективного захисту прав, свобод й інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень із боку суб'єктів владних повноважень. Якщо позивачем є суб'єкт владних повноважень, то незалежно від результатів розгляду справи здійснені ним судові витрати, окрім судових витрат суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням експертиз (ч. 2 ст. 139 КАС України), не належать розподілу. На думку КАС ВС, підхід про розподіл судових витрат у разі відмови позивача - суб'єкта владних повноважень від позову не сприятиме врегулюванню відповідачами спорів у позасудовому порядку, позаяк їм буде вигідніше «програти справу» і не відшкодовувати судові витрати на сплату судового збору, аніж добровільно виконати вимоги позивача - суб'єкта владних повноважень до вирішення спору по суті та мати обов'язок відшкодовувати його витрати на сплату судового збору. Об'єднана палата КАС ВС дійшла висновку про те, що передбачене ст. 140 КАС України правило щодо присудження витрат спрацьовує, якщо позивачем є фізична або юридична особа, яка не є суб'єктом владних повноважень (https://supreme.court.gov.ua/supreme/pres-centr/news/1317223/).
Керуючись статтями 2, 5-16, 19, 73-78, 90, 139, 242-246, 250, 255, 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов задовольнити частково.
Стягнути в дохід державного бюджету з Комунального підприємства «Черкасиводоканал» Черкаської міської ради (вул.Гетьмана Сагайдачного 12, м.Черкаси, 18036, код ЄДРПОУ 03357168) заборгованість - кошти з рахунків, відкритих у банківських установах, обслуговуючих платника податків, за зобов'язаннями відповідно до договору про субкредитування від 17.06.2015 №13010-05/63 та додаткових угод від 07.06.2019 №13010-05/63-1, №13010-05/63-2, №13010-05/63-3, від 18.05.2021 №13010-05/63-4 у рамках Другого проєкту розвитку міської інфраструктури у сумі 1468094.68 доларів США (основний борг у сумі 837792.82 дол. США, плата за користування кредитами (позиками), залученими державою у сумі 630301.86 дол. США).
У задоволенні іншої частини вимог відмовити.
Судові витрати не належать розподілу.
Рішення набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, що може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо у судовому засіданні оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України до Шостого апеляційного адміністративного суду у зв'язку із початком функціонування модулів ЄСІТС з урахуванням підпунктів 15.1, 15.5 пункту 15 частини 1 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України відповідно до рішення ВРП від 17.08.2021 №1845/О/15-21 «Про затвердження Положення про порядок функціонування окремих підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи».
Копію рішення направити учасникам справи:
позивач: Головне управління ДПС у Черкаській області (вул.Хрещатик 235, м.Черкаси, 18002, код ЄДРПОУ ВП 44131663);
відповідач: Комунальне підприємство «Черкасиводоканал» Черкаської міської ради (вул.Гетьмана Сагайдачного 12, м.Черкаси, 18036, код ЄДРПОУ 03357168);
треті особи, які не заявляють самостійних вимог на стороні позивача:
Міністерство фінансів України (вул. Грушевського 12/2, м. Київ, 01008, код ЄДРПОУ 00013480), Міністерство розвитку громад та територій України (проспект Берестейський 14, м. Київ, 01135, код ЄДРПОУ 37472062), Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (вул. Сім'ї Бродських, 19, м. Київ, 03057, код ЄДРПОУ 39369133), Управління Державної казначейської служби України у м. Черкаси Черкаської області (вул. Хрещатик 192, м. Черкаси, Черкаська область, 18001, код ЄДРПОУ 38031150);
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:
Черкаська міська рада (вул. Байди Вишневецького 36, м. Черкаси, Черкаська область, 18002, код ЄДРПОУ 25212542).
Рішення суду складене 07.03.2025.
Суддя Лариса ТРОФІМОВА