про залишення позовної заяви без руху
07 березня 2025 року Київ № 320/63030/24
Суддя Київського окружного адміністративного суду Басай О.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправним і скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 із позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просить суд:
- визнати протиправним і скасувати рішення ІНФОРМАЦІЯ_1 від 02.12.2024№ 31/10459 про відмову у наданні ОСОБА_1 відстрочки від призову;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 прийняти нове рішення про надання ОСОБА_1 відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації відповідно до пункту 3 частини першої статті 23Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію";
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 усунути всі правові наслідки незаконної відмови та керуватися законом: пунктом 3 частини першої статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію";
- стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 компенсацію моральної шкоди у розмірі 60 тис. грн.
Відповідно до частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Вирішуючи питання про відкриття провадження в адміністративній справі за цим адміністративним позовом, суд зазначає таке.
Положеннями пункту 5 частини п'ятої статті 160 КАС України встановлено, що в позовній заяві зазначається виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Також згідно з пунктом 9 частини п'ятої статті 160 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій і бездіяльності суб'єкта владних повноважень у позовній заяві зазначається обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.
Суд зазначає, що позивач на власний розсуд визначає, чи порушені його права рішеннями (дією чи бездіяльністю) суб'єкта владних повноважень. Проте такі рішення (дії чи бездіяльність) повинні бути такими, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин. Оскільки наслідком розв'язання публічно-правового спору, по суті, має бути захист порушеного суб'єктивного права позивача, то у разі незгоди позивача з рішенням (дією чи бездіяльністю) суб'єкта владних повноважень позивач зобов'язаний окремо обґрунтувати кожну із заявлених вимог.
Великою Палатою Верховного Суду у справі № 640/7310/19 зазначено: особа, яка вважає, що порушені її права, свободи чи інтереси, і яка у зв'язку із цим звертається за їх захистом до адміністративного суду, має зазначити в позовній заяві: хто, який саме суб'єкт владних повноважень порушив її права чи інтереси, яким чином, якими діями (рішенням, бездіяльністю) відбулося втручання в її права, які саме права були порушені, чи належать вони позивачу, які обставини про це свідчать.
У позовній заяві, в порушення вимог пунктів 5, 9 частини першої статті 160 КАС України, позивач не зазначив обставин, які обґрунтовують позовні вимоги, та не обґрунтував, яким чином рішення відповідача порушують його права, свободи чи інтереси. Також з аналізу позовної заяви суд встановив, що у позовній заяві позивач просить визнати протиправним і скасувати рішення від 02.12.2024 № 31/10459 про відмову у наданні позивачу відстрочки від призову, однак позивачем не обґрунтовано порушення оскаржуваним рішенням прав, свобод, інтересів позивача.
Отже, у порядку усунення зазначених недоліків, з метою ефективного захисту прав, свобод, інтересів позивача, позивач має усунути шляхом подання до суду позовної заяви оформленої відповідно до статті 160 КАС України та надання її копії відповідно до кількості учасників справи, зокрема із зазначенням у позовній заяві: викладу фактичних обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, із наданням доказів на підтвердження обставин, з посиланням, яким чином, кожен із них, стосується предмету спору та підтверджує обставини, на які позивач посилається на підтвердження протиправності рішення відповідача. Зокрема, зазначити, яким чином рішення відповідача порушують права, свободи чи інтереси позивача.
Також згідно з частиною третьою статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку та розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення та звільнення від сплати встановлюються законом (частина друга статті 132 КАС України).
Відповідно до абзацу 1 частини першої статті 3 Закону України "Про судовий збір" від 08 липня 2011 р. № 3674-VI (далі - Закон № 3674-VI) судовий збір справляється, зокрема за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Згідно з підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону № 3674-VI за подання до адміністративного суду фізичною особою або фізичною особою - підприємцем адміністративного позову майнового характеру встановлюється ставка судового збору1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а за подання позову немайнового характеру, поданого фізичною особою - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (згідно з Законом України "Про Державний бюджет України на 2024 рік", з 01.01.2024 встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць - у сумі 3028 грн).
У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру (абзац 2 частини третьої статті 6 Закону № 3674-VI).
Відповідно до частин першої та другої статті 9 Закону № 3674-VI судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.
Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
Із змісту позовної заяви випливає, що в ній об'єднано одночасно три вимоги немайнового характеру та майнову вимогу.
Суд зазначає, що сума судового збору за звернення позивача з вимогами немайнового характеру становить 3 633,60 грн (3х (3 028,00 грн х 0,4)).Суд установив, що позивач надав до суду докази про сплату судового збору на суму 1 211,20 грн.
Таким чином, у порядку усунення зазначеного недоліку позивач має надати до суду докази доплати судового збору за звернення до суду з вимогами немайнового характеру.
Окрім цього, у позовній заяві позивач також заявив вимоги про стягнення моральної шкоди (майнову вимогу).
Вирішуючи питання щодо сплати судового збору за позовну вимогу про стягнення з відповідача моральної шкоди, суд зазначає таке.
Згідно з частиною третьою статті 23 Цивільного кодексу України моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Аналіз цієї норми дає підстави зробити висновок про те, що позовна вимога про відшкодування моральної шкоди може полягати у відшкодуванні грошима, майном або в інший спосіб. Отже, характер такої вимоги (майновий чи немайновий) є похідним від обраного позивачем (потерпілою особою) способу відшкодування моральної шкоди. Якщо позивач просить відшкодувати моральну шкоду грошима або майном, то така позовна вимога набуває майнового характеру. Якщо ж позивач вибрав інший спосіб відшкодування моральної шкоди, який не має грошового вираження (спростування неправдивих відомостей, прилюдне вибачення тощо), то така вимога є немайновою, а тому позовна вимога про відшкодування моральної шкоди грошима або майном є майновою, а вимога про відшкодування моральної шкоди в інший (немайновий) спосіб є немайновою вимогою.
Враховуючи викладене, суд зазначає, що позивач повинен довести факт заподіяння йому моральної шкоди.
За висновками Верховного Суду, сформульованими у постанові від 10.04.2019 у справі № 464/3789/17, моральна шкода полягає у стражданні або приниженні, яких людина зазнала внаслідок протиправних дій. Страждання і приниження - емоції людини, змістом яких є біль, мука, тривога, страх, занепокоєння, стрес, розчарування, відчуття несправедливості, тривала невизначеність, інші негативні переживання. Порушення прав людини чи погане поводження із нею з боку суб'єктів владних повноважень завжди викликають негативні емоції. Проте, не всі негативні емоції досягають рівня страждання або приниження, які заподіюють моральну шкоду. Оцінка цього рівня залежить від усіх обставин справи, які свідчать про мотиви протиправних дій, їх інтенсивність, тривалість, повторюваність, фізичні або психологічні наслідки та, у деяких випадках, стать, вік та стан здоров'я потерпілого.
Суд також звертає увагу, що позовна заява не містить конкретних обставин на обґрунтування заявленого розміру моральної шкоди у сумі 60 000,00 грн, заявленої до стягнення з відповідача, не надано доказів на підтвердження спричинення відповідачем позивачу моральних чи фізичних страждань, а тому позивачу необхідно обґрунтувати в чому саме полягали страждання позивача та розмір заявленої моральної шкоди .
За відсутності таких доводів суд позбавлений можливості встановити, які саме з оскаржуваних дій/рішень відповідача завдали йому шкоди та у якій мірі, визначити рівень негативних фізичних або психологічних наслідків для позивача, оцінити чи досягають вони рівня страждання або приниження, які заподіюють моральну шкоду.
Таким чином, позивачу необхідно зазначити обґрунтування у чому саме полягає моральна шкода та обґрунтувати її розмір, надати відповідні розрахунки заявленої моральної шкоди.
Згідно з частиною п'ятою статті 21 КАС України вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб'єктів публічно-правових відносин, або вимоги про витребування майна, вилученого на підставі рішення суб'єкта владних повноважень, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше такі вимоги вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.
Контекстуальний аналіз зазначеної норми дозволяє дійти висновку, що її застосування можливе за наявності встановленого факту незаконності рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їх посадовою або службовою особою, органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури або суду.
Разом з цим, позивач тільки виявив намір оскаржити рішення відповідача, а тому саме перевірка законності оскаржуваного рішення відповідача та буде предметом судового розгляду у цій справі, тоді як на стадії відкриття провадження у справі така протиправність не встановлена.
З огляду та те, що на даний час не встановлено вчинення відповідачем протиправного рішення стосовно позивача, суд дійшов висновку, що позивач у межах цієї справи не входить до переліку осіб, які звільняються від сплати судового збору згідно з пунктом 13 частини другої статті 3 Закону № 3674-VI, а отже під час звернення до суду з позовною вимогою про стягнення моральної шкоди позивачу необхідно сплачувати судовий збір.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом в ухвалах від 30.07.2020 у справі № 9901/194/20, від 16.03.2020 у справі № 9901/64/20 та від 15.01.2020 у справі № 826/12286/15.
Суд також ураховує правову позицію, висловлену Великою Палатою Верховного Суду в ухвалі від 27.04.2020 у справі № 9901/19/20, в межах якої в тому числі заявлено вимогу про відшкодування моральної шкоди, зазначено таке: "Із предмету спору, який сформулювала позивачка, принаймні за його зовнішнім вираженням (ознаками), можна побачити, що ці вимоги не охоплюються (не підпадають) під поняття об'єкта справляння судового збору, який позивачка не повинна платити з підстави передбаченої пунктом 13 частини другої статті 3 Закону № 3674-VI, оскільки не мають під собою підстав, з огляду на які ці вимоги належить відносити до спорів про відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їх посадовою або службовою особою, а так само незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури або суду".
Отже, вимога про відшкодування моральної шкоди, що визначена у грошовому вимірі та складає ціну матеріальних вимог, є майновою вимогою, а тому, судовий збір підлягає стягненню як за вимогу майнового характеру.
Таким чином, за подання майнової вимоги про стягнення з відповідача моральної шкоди позивачу необхідно сплатити судовий збір у сумі 1 211,20 грн (1 % від 60 000,00 грн, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб).
Суд звертає увагу позивача на те, що інформація щодо реквізитів сплати судового збору за подання позовних заяв до Київського окружного адміністративного суду є загальнодоступною, оприлюднена на офіційному веб-порталі "Судова влада України" за інтернет-адресою http://adm.ko.court.gov.ua/sud1070/gromadyanam/tax/, а також розміщена на інформаційних стендах Київського окружного адміністративного суду.
Зазначені недоліки позивач має усунути шляхом подання до суду документа про сплату судового збору позовні вимоги немайнового та майнового характеру.
Згідно з частинами першої та другої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Зазначені обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам процесуального законодавства, у зв'язку з чим суд, враховуючи положення статті 169 КАС України, вважає за необхідне залишити позовну заяву без руху та встановити строк для усунення недоліків позовної заяви.
При цьому необхідно зазначити, що залишення позовної заяви без руху не є обмеженням у доступі до правосуддя. Так, згідно з практикою Європейського суду з прав людини, сформульовану, зокрема, в рішеннях від 20 травня 2010 р. у справі "Пелевін проти України" (п. 27), від 30 травня 2013 року у справі "Наталія Михайленко проти України" (п. 31) зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою: регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Залишити без руху позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправним і скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії.
Встановити позивачу десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви, зазначених у мотивувальній частині ухвали.
Роз'яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
Копію ухвали надіслати (надати) позивачу (представнику).
Ухвала набирає законної сили з дати її підписання суддею та не оскаржується. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Басай О.В.