Україна
Донецький окружний адміністративний суд
про відмову у забезпеченні позову
07 березня 2025 року Справа №200/1578/25
Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Куденкова К.О., розглянувши без повідомлення учасників справи заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову, яку подано до подання позовної заяви,
У березні 2025 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) звернувся до Донецького окружного адміністративного суду із заявою про забезпечення позову, якою просить заборонити ІНФОРМАЦІЯ_1 вчиняти певні дії щодо вручення повісток на проходження ВЛК та призову на військову службу під час мобілізації та відправлення до місць проходження військової служби до набрання законної сили судовим рішенням в адміністративній справі щодо оскарження рішення про відмову в наданні відстрочки.
На обґрунтування заяви про забезпечення позову заявник посилається на те, що комісією ІНФОРМАЦІЯ_2 за результатами розгляду його чергової заяви про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п.14 ч.1 ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» йому було відмовлено в надані відстрочки з посиланням на те, що окрім нього, є ще рідна сестра особи з інвалідністю та не надані документи про неможливість здійснювати постійний догляд цією особою. Вважає, що не маючи відстрочки від призову, він у будь-який час може отримати повістку на проходження ВЛК та на призов та вимушений буде виконати вимоги закону, що потягне за собою зміну його статусу на військовослужбовця.
ОСОБА_1 зазначає, що має намір звернутися до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до ІНФОРМАЦІЯ_3 про скасування рішення про відмову в наданні відстрочки.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , є громадянином України, що підтверджується копією паспорта громадянина України НОМЕР_1 , виданого 25.05.2005.
Також до суду надана копія довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 16.08.2024 № 1427-5003403680, відповідно до якої ОСОБА_1 перемістився з м. Селидове до м. Покровськ, Донецької області.
Відповідно до довідки Сер. МСЕ серія 2-АБ № 266173 від 29.08.1995 ОСОБА_2 встановлена 2 група інвалідності з дитинства безстроково.
Рішенням Виконавчого комітету Селидівської міської ради від 23.05.2022 № 67/6 «Про призначення ОСОБА_1 піклувальником над ОСОБА_2 » вирішено призначити піклувальником ОСОБА_1 над ОСОБА_2 .
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 перемістилася з м. Донецьк до м. Покровськ, Донецької області, що підтверджується копією довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 16.08.2024 № 1427-5003403642.
ОСОБА_2 і ОСОБА_3 є дочками ОСОБА_4 і ОСОБА_5 що підтверджується відповідними свідоцтвами про народження НОМЕР_2 від 28.06.1956 і НОМЕР_3 від 07.10.1967.
Також до суду наданий висновок ЛКК № 152/601 від 16.08.2024, який виданий ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , особі з інвалідності ІІ групи про те, що за станом здоров'я потребує постійного стороннього догляду, не здатна до самообслуговування.
ОСОБА_1 є сином ОСОБА_6 , що підтверджується повторною копією свідоцтва про народження серія НОМЕР_4 , виданого 09.03.2023.
До суду надана копія закордонного паспорту ОСОБА_6 .
Відповідно до копії картки тимчасового проживання від 09.06.2022 ОСОБА_7 має дозвіл на тимчасове перебування в Республіці Польща до 08.05.2025.
До суду надана копія повідомлення ІНФОРМАЦІЯ_3 від 7 лютого 2025 року № 07/644 в якому ОСОБА_1 повідомлено про те, що комісія ухвалила рішення про відмову у наданні йому відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та повідомлено, що він підлягає призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період на загальних підставах. Також роз'яснена причина відмови: за даними Державного реєстру актів цивільного стану громадян виявлена наявність особи другого ступеня споріднення ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , яка доводиться рідною сестрою особи з інвалідністю II групи ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 . Документів, що підтверджують неможливість здійснювати постійний догляд ОСОБА_6 за рідною сестрою ОСОБА_2 , передбачених додатком 5 до ПКМУ 560 від 18.05.24 Про затвердження Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, ним не надано.
Відповідно до копії направлення ІНФОРМАЦІЯ_3 від 3 лютого 2025 року № 07/554, солдата ОСОБА_1 направлено для придатності до проходження військової служби за станом здоров'я в десантно-штурмових військах, підрозділах спеціального призначення, на підводних човнах, надводних кораблях, у морській піхоті у зв'язку з призивом на військову службу під час мобілізації, в особливий період.
Також ОСОБА_1 надав до суду копію акта обстеження сім'ї № 267 від 22.08.2024 і акт про встановлення факту здійснення особою догляду (постійного догляду) від 11.09.2024.
Частиною 2 статті 150 КАС України встановлено, що забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Пунктом 2 ч. 1 ст. 151 КАС України передбачено, що позов може бути забезпечено: забороною відповідачу вчиняти певні дії.
У відповідності до ч. 2 вказаної статті передбачено, що заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Водночас згідно з п. 5 ч. 3 ст. 151 КАС України встановлено, що не допускається забезпечення позову шляхом: зупинення дії рішення суб'єкта владних повноважень, яке не є предметом оскарження в адміністративній справі, або встановлення заборони або обов'язку вчиняти дії, що випливають з такого рішення.
Отже, КАС України не допускається забезпечення позову шляхом заборони вчиняти дії, що випливають з рішення, яке не є предметом оскарження в адміністративній справі.
За Рекомендацією №R(89)8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятій Комітетом Ради Європи 13.09.1989, рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов'язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта. Суд, який постановляє вжити такий захід, не зобов'язаний одночасно висловлювати думку щодо законності чи правомірності відповідного адміністративного акта; його рішення стосовно вжиття таких заходів жодним чином не повинно мати визначального впливу на рішення, яке згодом має бути ухвалено у зв'язку з оскарженням адміністративного акта.
Тобто, інститут забезпечення позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення прийнятого в адміністративній справі.
Водночас заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути адекватними та співмірними з позовними вимогами.
Відповідно до п. 80 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 560, установлено, що призов громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період оформляється наказом керівника районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, командира військової частини, керівника розвідувального органу або визначеного ним керівника відповідного підрозділу, Голови СБУ, його заступників чи керівника підрозділу, органу, закладу, установи СБУ.
Із заяви про забезпечення позову випливає, що позивач має намір оскаржити рішення про відмову в наданні відстрочки, а не наказ щодо призову на військову службу під час мобілізації.
Тому, з огляду на п. 5 ч. 3 ст. 151 КАС України заява про забезпечення позову не підлягає задоволенню. Крім того, щодо заяви в частині заборони вручення повісток ОСОБА_1 на проходження ВЛК суд вважає, що проходження заявником ВЛК не вплине на можливість здійснення догляду за ОСОБА_2 . Заявником не наведено обґрунтування, що проходження ним ВЛК матиме реальні негативні наслідки на можливість здійснення догляду за ОСОБА_2 .
Відтак у суду відсутні підстави для задоволення заяви про забезпечення позову.
Керуючись ст. ст. 150, 151, 154, 248, 256, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову - відмовити.
Ухвала складена в повному обсязі і підписана суддею 7 березня 2025 року.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя К.О. Куденков