Україна
Донецький окружний адміністративний суд
06 березня 2025 року Справа№200/8811/24
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Шинкарьова І.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Хмельницький області про визнання протиправними та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі позивач) звернувся з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Хмельницький області (далі відповідач), в якому просить суд:
визнати протиправним та скасувати рішення відповідача від 01.10.2024 №052530004436 про відмову в призначенні пенсії позивачу;
зобов'язати відповідача зарахувати позивачу до пільгового стажу роботи на провідній посаді з повним робочим днем під землею періоди роботи з 25.10.2017 по 19.02.2018, з 03.04.2018 по 15.04.2019, з 24.04.2019 по 17.04.2024 відповідно до ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»;
зобов'язати відповідача донарахувати позивачу до стажу роботи на провідній посаді з 08.01.2008 по 04.03.2014, з 11.03.2014 по 02.11.2014, з 25.11.2014 по 08.10.2017, з 25.10.2017 по 03.02.2018, з 13.03.2018 по 01.04.2018, з 03.04.2018 по 15.04.2019, з 24.04.2019 по 17.04.2024 за кожен повний рік роботи додатково по 3 місяці, а загально 4 роки додаткового стажу відповідно до Постанови КМУ № 81 від 22.02.1992, та Роз'яснень Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 № 8;
зобов'язати відповідача призначити пенсію позивачу з 19.03.2024 відповідно до ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
На обґрунтування позову позивач посилається безпідставну відмову в призначенні пенсії, у зв'язку з не зарахуванням спірних періодів до пільгового стажу.
Відповідач надав пояснення щодо адміністративного позову, у якому вказує, що рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 10.07.2024 у справі № 200/3617/24, яке набрало законної сили згідно постанови Першого апеляційного адміністративного суду від 19.09.2024, зобов'язано відповідача повторно розглянути заяву позивача від 17.04.2024 про призначення пенсії, зарахувавши до його пільгового стажу роботи за Списком робіт затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31.03.1994 № 202: з 03.09.2001 по 07.09.2004
На виконання рішення суду від 10.07.2024 у справі № 200/3617/24 відповідачем зараховано до пільгового стажу роботи за Списком робіт, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 31.03.1994 № 202, період з 03.09.2001 по 07.09.2004 та повторно розглянуто заяву позивача від 17.04.2024 про призначення пенсії за віком згідно ч.3 ст.114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
За результатами виконання рішення суду страховий стаж особи з урахуванням пільгового стажу на підземних роботах склав 41 рік 7 місяців 29 днів, в тому числі: - пільговий стаж роботи на підземних роботах за провідними професіями - 9 років 5 місяців 22 дні; - пільговий стаж на підземних роботах за Списком робіт, затвердженим Постановою № 202- 11 років 2 місяці 2 дні; - військова служба - 1 рік 23 дні
Згідно наданих для призначення пенсії документів до пільгового стажу заявника зараховано всі періоди роботи за виключенням зазначених у документах відпусток без збереження заробітної плати.
Рішенням відповідача від 01.10.2024 № 052530004436 позивачу відмовлено в призначенні пенсії на пільгових умовах згідно ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу на підземних роботах не менше 25 років.
Ухвалою суду від 06.01.2025 судом прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі. Розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні), витребувано докази.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 17.04.2024 звернувся до головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно ч.3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Заява позивача від 17.04.2024 розглянута за принципом екстериторіальності головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області.
За результатами розгляду заяви та наданих документів страховий стаж позивача з урахуванням пільгового стажу на підземних роботах склав 37 років 4 місяці 29 днів, в тому числі: - пільговий стаж роботи на підземних роботах за провідними професіями - 8 років 7 місяців 6 днів; - пільговий стаж на підземних роботах за Списком робіт, затвердженим Постановою № 202 - 8 років 1 місяць 26 днів. - військова служба - 1 рік 23 дні.
Рішенням від 25.04.2024 № 052530004436 позивачу відмовлено в призначенні пенсії на пільгових умовах згідно з ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу на підземних роботах не менше 25 років або за провідними професіями не менше 20 років.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 10.07.2024 у справі № 200/3617/24, яке набрало законної сили згідно з постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 19.09.2024, зобов'язано відповідача повторно розглянути заяву позивача від 17.04.2024 про призначення пенсії, зарахувавши до його пільгового стажу роботи за Списком робіт затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31.03.1994 № 202: з 03.09.2001 по 07.09.2004.
На виконання рішення суду від 10.07.2024 у справі № 200/3617/24 відповідачем зараховано до пільгового стажу роботи за Списком робіт, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 31.03.1994 № 202, період з 03.09.2001 по 07.09.2004 та повторно розглянуто заяву позивача від 17.04.2024 про призначення пенсії за віком згідно з ч.3 ст.114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». За результатами виконання рішення суду страховий стаж особи з урахуванням пільгового стажу на підземних роботах склав 41 рік 7 місяців 29 днів, в тому числі: - пільговий стаж роботи на підземних роботах за провідними професіями - 9 років 5 місяців 22 дні; - пільговий стаж на підземних роботах за Списком робіт, затвердженим Постановою № 202- 11 років 2 місяці 2 дні; - військова служба - 1 рік 23 дні.
Згідно наданих для призначення пенсії документів до пільгового стажу заявника зараховано всі періоди роботи за виключенням зазначених у документах відпусток без збереження заробітної плати.
Рішенням відповідача від 01.10.2024 № 052530004436 позивачу відмовлено в призначенні пенсії на пільгових умовах згідно з ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу на підземних роботах не менше 25 років.
Позивач оскаржує рішення відповідача від 01.10.2024 № 052530004436, та ставить вимогу про застосування роз'яснення №8. Вказує, що з доданого розрахунку пільгового стажу роботи, який є додатком до оскаржуваного рішення вбачається, що цього разу відповідач не зарахував до пільгового стажу роботи на провідній професії періоди роботи з 25.10.2017 по 19.02.2018, з 03.04.2018 по 15.04.2019, з 24.04.2019 по 17.04.2024, а враховано до стажу роботи за Списком робіт затвердженим Постановою КМУ від 31.03.1994 №202. Крім того за стаж роботи на провідних посадах відповідач не донараховав додатково по три місяці відповідно до роз'яснення Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 №8.
Як вбачається з довідки форми РС (дата звернення 17.04.2024), позивачу до його пільгового стажу роботи на провідній посаді (ст. 14 П/П, підземні, сп.1) з повний робочим днем під землею були зараховані наступні періоди: з 08.01.2008 по 04.03.2014; з 11.03.2014 по 02.11.2014; з 25.11.2014 по 08.10.2017; з 13.03.2018 по 01.04.2018.
До пільгового стажу (ст. 14 П/П, підземні, сп.1) позивача відповідачем зараховано всі вище вказані періоди роботи за виключенням зазначених у документах відпусток без збереження заробітної плати. Позивач, в контексті не зарахування відпусток без збереження заробітної плати у даній позовній заяві не оскаржує, а тому суд не надає оцінки даним обставинам.
Разом з тим, періоди роботи позивача з 25.10.2017 по 19.02.2018, з 03.04.2018 по 15.04.2019, 24.04.2019 по 26.03.2024 зараховано до стажу, як пільговий відповідно до постанови №202 (ст. 14, пост. 202, підземні, сп.1).
Як вбачається з трудової книжки позивача серії НОМЕР_1 позивач до додання заяви про призначення пенсії (17.04.2024) продовжував працювати на підприємстві «Шахтоуправління «Покровське» прохідником підземним з повним робочим днем у шахті.
Спірні правовідносини виникли з приводу правомірності відмови в зарахування спірних періодів до пільгового трудового стажу.
У ч.1 і ч. 3 ст. 44 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-IV) передбачено, що призначення (перерахунок) пенсії здійснюється за зверненням особи або автоматично (без звернення особи) у випадках, передбачених цим Законом.
Органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 64 Закону № 1058-IV передбачено, що Виконавча дирекція Пенсійного фонду та її територіальні органи мають право: отримувати безоплатно від органів державної влади, підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання і від фізичних осіб - підприємців відомості, пов'язані з нарахуванням, обчисленням та сплатою страхових внесків, а також інші відомості, необхідні для виконання ними функцій, передбачених цим Законом та іншими законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 114 Закону № 1058-IV встановлено, що право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до ст.27 та з урахуванням норм ст. 28 цього Закону.
Приписами ч. 3 ст. 114 Закону № 1058-IV передбачено, що працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років. Такий самий порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) на шахтах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або перебувають у стадії ліквідації, але не більше двох років.
Згідно з п. 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 (далі - Порядок № 637), передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи за період до впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі - персоніфікований облік), є трудова книжка.
За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній стаж роботи встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Згідно з п. 20 розділу «Особливості підтвердження стажу роботи окремих категорій працівників» Порядку №637 передбачено, що в тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального стажу роботи приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5).
У довідці повинно бути вказано періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до яких включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка, в тому числі виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій.
Пунктом 2 Порядку застосування Списків N 1 і N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 № 383, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 01.12.2005 за N 1451/11731 (далі - Порядок № 383) визначено, що під повним робочим днем слід уважати виконання робіт в умовах, передбачених Списками, не менше 80 відсотків робочого часу, установленого для працівників даного виробництва, професії чи посади, з урахуванням підготовчих, допоміжних, поточних ремонтних робіт, пов'язаних з виконанням своїх трудових обов'язків.
До Списку робіт і професій, що дають право на пенсію незалежно від віку при безпосередній зайнятості протягом повного робочого дня на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин), пов'язаних з видобутком вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, терміном не менше 25 років, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 31.03.1994 № 202, включено: підземні гірничі роботи в шахтах і на будівництві вугільних (сланцевих) шахт: Усі робітники, зайняті протягом повного робочого дня на підземних роботах, керівники і спеціалісти підземних дільниць діючих і споруджуваних шахт для видобутку вугілля (сланцю).
Суд звертає увагу на те, що надання уточнюючих довідок підприємств, установ, організацій або їх правонаступників для підтвердження спеціального трудового стажу необхідно лише у випадку відсутності трудової книжки або коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах.
Наведене відповідає висновкам Верховного Суду в постанові від 22.03.2018 у справі №208/235/17(2-а/208/105/17).
Як вбачається з довідки форми РС-право (дата звернення 17.04.2024), позивачу до його пільгового стажу роботи на провідній посаді (ст. 14 П/П, підземні, сп.1) з повний робочим днем під землею були зараховані наступні періоди: з 08.01.2008 по 04.03.2014; з 11.03.2014 по 02.11.2014; з 25.11.2014 по 08.10.2017; з 13.03.2018 по 01.04.2018.
Отже з наданої відповідачем форми РС-право щодо позивача випливає, що вище вказані періоди пільгового стажу зараховано до пільгового стажу (ст. 14 П/П, підземні, сп.1 - тобто провідні професії). Тому відсутні підстави для зобов'язання повторно зарахувати ці періоди до пільгового стажу, як провідних.
Крім того, як вказує відповідач, до пільгового стажу (ст. 14 П/П, підземні, сп.1) позивача відповідачем зараховано всі вище вказані періоди роботи за виключенням зазначених у документах відпусток без збереження заробітної плати. Позивач, в контексті не зарахування відпусток без збереження заробітної плати у даній позовній заяві не оскаржує, а тому суд не надає оцінки даним обставинам.
Щодо періодів роботи позивача з 25.10.2017 по 19.02.2018, з 03.04.2018 по 15.04.2019, 24.04.2019 по 26.03.2024, які зараховано до стажу, як пільговий відповідно до постанови №202 (ст. 14, пост. 202, підземні, сп.1).
Як вбачається з трудової книжки позивача серії НОМЕР_2 :
з 25.10.2017 по 19.02.2018 позивач працював прохідником підземним с повним робочим днем під землею. Звільнений за власним бажанням.
Відповідно до записів трудової книжки серії НОМЕР_1 , вбачається робота в підземних умовах з повним робочим днем під землею, а саме записи:
з 03.04.2018 по 15.04.2019 позивач працював прохідником підземним с повним робочим днем під землею. Звільнений за власним бажанням.
з 24.04.2019 по 17.04.2024 (дата подання заяви про призначення пенсії) працював прохідником підземним с повним робочим днем під землею; 01.05.2020 переведений прохідником 5 розряду підземним, з повним робочим днем в шахті.
Вказані періоди з 25.10.2017 по 19.02.2018, з 03.04.2018 по 15.04.2019, з 24.04.2019 по 17.04.2024 підтверджується відповідними записами трудової книжки позивача, тому відповідач безпідставно не зарахував цей період до пільгового стажу працівників провідних професій відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону № 1058-IV.
Відтак, оскаржуване рішення є протиправним і підлягає скасуванню.
Водночас суд зазначає, що в позовній заяві відсутні аргументи щодо протиправності не зарахування окремих днів до пільгового стажу позивача.
Згідно з п. 4 ч. 3 ст. 2 КАС України перебачено, що основними засадами (принципами) адміністративного судочинства є: змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з'ясування всіх обставин у справі;
Верховний Суд у постанові від 13.04.2023 у справі № 757/30991/18-а зазначив, що принцип диспозитивності передбачає розгляд судом справи в межах позовних вимог і підстав позову, визначених особою, яка звернулася за захистом до суду.
У позовній заяві і під час розгляду справи позивачем не наведено аргументів щодо протиправності не врахування відповідачем до пільгового стажу відпусток без збереження заробітної плати та інших випадків коли він не працював повний робочий день у шахті.
Щодо застосування роз'яснення Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 № 8 «Про порядок врахування трудового стажу, що дає право на пенсію незалежно від віку працівникам, безпосередньо зайнятим повний робочий день на роботах, передбачених ст.14 Закону України "Про пенсійне забезпечення"» суд зазначає наступне.
Суд зауважує, що відповідач ще не ухвалював рішення щодо призначення пенсії позивачу за віком на пільгових умовах відповідно до ч.3 ст.114 Закону №1058, а тому відсутні підстави вважати, що права позивача у зазначеній частині при призначенні йому пенсії на пільгових умовах будуть порушені.
З урахуванням того, що спірні правовідносини виникли не з приводу врахування роз'яснення Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 № 8, а з приводу призначення пенсії відповідно до положень ч. 3 ст. 114 Закону № 1058-ІV, зокрема у контексті не зарахування позивачу до пільгового стажу працівників провідних професій відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону № 1058-IV періоди: з 25.10.2017 по 19.02.2018, з 03.04.2018 по 15.04.2019, з 24.04.2019 по 17.04.2024. Ці періоди не були враховані до стажу. Тобто, питання врахування цього стажу із застосуванням певних коефіцієнтів відповідачем не розглядалося, з огляду на що підстави його вирішення в судовому порядку на теперішній час відсутні.
Також суд вказує, що суд не може підміняти пенсійний орган, уповноважений на виконання функцій з призначення пенсій громадянам, та на свій розсуд зобов'язати відповідача здійснити врахування роз'яснення Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 №8.
Оскільки судовому захисту підлягають порушені права чи інтереси особи, а не ті, що можливо/ймовірно будуть порушені в майбутньому, у задоволенні цих позовних вимог слід відмовити, як передчасні.
Щодо позовних вимог в частині зобов'язання призначити пенсію суд зазначає, що ст.58 Закону № 1058-ІV визначено, що Пенсійний фонд є органом, який призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати. Тобто, Пенсійний фонд має виключну компетенцію в питаннях призначення пенсії.
Адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленим ч. 3 ст. 2 КАС України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання прав та вимог законодавства, інакше було б порушено принцип розподілу влади.
Виходячи зі змісту положень КАС України щодо компетенції адміністративного суду, останній не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 10.04.2018 у справі № 348/2160/15-а.
При вирішені цього спору суд керується ч. 2 ст. 2 КАС України, в силу якої у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Так, критерій "прийняття рішень, вчинення (не вчинення) дій на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України" - за змістом випливає з принципу законності, що закріплений у ч. 2 ст.19 Конституції України: "Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України"
"На підставі" означає, що суб'єкт владних повноважень: - має бути утворений у порядку, визначеному Конституцією та законами України; - зобов'язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.
Критерій "прийняття рішення, вчинення (не вчинення) дії обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення або вчинення дії" - відображає принцип обґрунтованості рішення або дії. Він вимагає від суб'єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов'язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад, документи, пояснення осіб, висновки експертів тощо.
Встановлення невідповідності діяльності суб'єкта владних повноважень хоча б одному із зазначених критеріїв для оцінювання його рішень, дій та бездіяльності може бути підставою для задоволення адміністративного позову.
Тому, враховуючи часткове задоволення позовних вимог у частині зарахування спірних періодів до пільгового стажу, у тому числі оскільки окремі періоди вже зараховані, суд не може підміняти пенсійний орган, уповноважений на виконання функцій з розрахунку, призначення, індексації і перерахунку пенсій громадянам, та на свій розсуд зобов'язати відповідача призначити пенсію.
Отже, суд вважає за необхідне зобов'язати відповідача повторно розглянути заяву позивача про призначення пенсії.
На підставі наведеного, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.
Позивачем сплачено судовий збір за подання позову в загальному розмірі 968,96 грн.
Частинами 1, 3 ст. 139 КАС України встановлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Отже, стягненню на користь позивача підлягає 484,48 грн понесених судових витрат за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст.ст. 9, 77, 133, 139, 242, 244-250, 258, 262, 295, 297 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницький області (29013, м. Хмельницький, вул. Гната Чекірди, 10, код ЄДРПОУ 21318350) про визнання протиправними та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, - задовольнити частково.
Визнати протиправним і скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницький області від 01.10.2024 № 052530004436 про відмову в призначенні пенсії.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницький області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу працівників провідних професій відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону № 1058-IV періоди: з 25.10.2017 по 19.02.2018, з 03.04.2018 по 15.04.2019, з 24.04.2019 по 17.04.2024.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницький області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 17.04.2024 про призначення пенсії, з урахуванням висновків суду викладених в рішенні.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницький області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 484 (чотириста вісімдесят чотири) гривні 48 (сорок вісім) копійок.
Повне рішення суду складено 06.03.2025.
Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя І.В. Шинкарьова