03 березня 2025 рокуСправа №160/34303/24
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Олійника В. М.
розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-
27 грудня 2024 року представник ОСОБА_1 звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якій просить:
визнати протиправним та скасувати рішення ІНФОРМАЦІЯ_1 , оформлене протоколом від 27.11.2024 року №25 про відмову в наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період військовозобов'язаному ОСОБА_1 ;
зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 23.11.2024 року про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі абзацу першого частини третьої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», з урахуванням висновків суду, викладених в судовому рішенні.
В обґрунтування позову представник позивача зазначив, що 23 листопада 2024 року ОСОБА_1 звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_1 з заявою про надання відстрочки на підставі пункту 1 частини 3 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», додавши підтверджуючий пакет документів.
Листом ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 №8/5919 від 28 листопада 2024 року позивачеві було повідомлено, що Комісією при ІНФОРМАЦІЯ_1 розглянуто заяву ОСОБА_1 та підтверджуючі документи щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період відповідно до пункту 1 частини 3 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
За результатами розгляду протокольним рішенням ІНФОРМАЦІЯ_1 №25 від 27 листопада 2024 року ОСОБА_1 відмовлено в наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період, додатково повідомлено, що останній підлягає призову на військову службу під час мобілізації на особливий період на загальних підставах, оскільки заявником надано Довідку про здобувача освіти, сформовану в Єдиній державній електронній базі з питань освіти з порушенням послідовності здобуття освіти визначеної частиною 2 статті 10 Закону України «Про освіту».
ОСОБА_1 вважає протиправним та таким, що підлягає скасуванню, рішення ІНФОРМАЦІЯ_1 , оформлене протоколом від 27.11.2024 року №25 про відмову в наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період військовозобов'язаному ОСОБА_1 , оскільки має право на відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період на підставі абзацу 1 частини 3 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», у зв'язку з чим представник позивача звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27 грудня 2024 року для розгляду адміністративної справи №160/34303/24 визначено суддю Олійника В.М.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 грудня 2024 року провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 грудня 2024 року у задоволенні заяви представника ОСОБА_1 про забезпечення адміністративного позову - відмовлено.
16 січня 2025 року на адресу суду через систему "Електронний суд" від представника ІНФОРМАЦІЯ_1 надійшов відзив на позовну заяву вх.№2235/24, в якому представник відповідача з позовними вимогами, викладеними в позовній заяві, не погоджується та вважає їх необґрунтованими з наступних підстав.
Статтею 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» визначено коло військовозобов'язаних, які не підлягають призову на військову службу під час мобілізації.
Порядок надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та її оформлення з підстав, визначених статтею 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», регламентовано Порядком проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період (пункти 56-67), затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 560 (зі змінами).
Розпорядженням начальника Дніпровської районної військової адміністрації Дніпропетровської області від 24.05.2024 № 144/о/534-24 «Про утворення комісій для розгляду питань надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період» (зі змінами) утворені комісії при районних територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки міста Дніпро та затверджено їх склад.
Засідання Комісії для розгляду питань надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період відбувається щосереди в приміщенні Дніпровської районної військової адміністрації (селище Слобожанське), відповідно до розпорядження начальника Дніпровської районної військової адміністрації Дніпропетровської області від 24.05.2024 № 145/о/534-24 «Про затвердження графіків роботи комісій для розгляду питань надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та визначення місця проведення засідань».
Додаток 5 до Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року №560 (зі змінами) містить перелік документів, що підтверджують право на відстрочку, для кожної категорії осіб, які мають право на відстрочку відповідно до статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
23 листопада 2024 року до ІНФОРМАЦІЯ_3 надійшла заява від 23.11.2024 громадянина ОСОБА_1 на ім'я голови комісії ІНФОРМАЦІЯ_3 про надання відстрочки від призову на військові службу за мобілізацією з підстав пункту 1 частини 3 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (вх. 8/2989 від 23.11.2024), до заяви було додано довідку про здобувача освіти за даними Єдиної електронної бази з питань освіти №49010 від 05.11.2024, копія довідки №1177 від 12.06.2024, виданої ВНЗ «Міжнародний технологічний університет «Миколаївська політехніка», копія довідки від 12.06.2024 № 1164 на ім'я ОСОБА_1 , що він у 2023 році вступив до ВНЗ Міжнародний технологічний університет «Миколаївська політехніка», копія договору про надання освітніх послуг №812 від 12.06.2024.
Паспорт громадянина України, картка платника податків та копія довідки №371 від 12.07.2024 з ВНЗ «Університет імені Нобеля» було зазначено в додатках, але до заяви не було долучено.
Представник відповідача зазначає, що жодної нотаріально завіреної копії позивачем до заяви від 23.11.2024 року не надавалося, хоча позивач на сторінці 2 позовної заяви стверджує про надання саме нотаріально завірених копій, що не відповідає дійсності.
За результатами розгляду 27.11.2024 року Комісією було прийняте рішення про відмову в задоволенні заяви позивача про надання відстрочки від призову на військову службу за мобілізацією з підстав пункту 1 частини 3 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», оскільки згідно з довідкою про здобувача освіти, сформованою в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, зазначено про порушення послідовності поточного здобуття освіти, визначеної частиною 2 статті 10 Закону України «Про освіту».
Додані до адміністративного позову копії документів: «Історія навчання здобувача освіти», копія довідки ВНЗ «Університет імені Альфреда Нобеля» від 12.07.2024 №371 у володінні Комісії не були.
Про прийняте рішення наступного дня після засідання Комісії було направлене повідомлення поштовим оператором «Укрпошта» за адресою зазначеної позивачем.
Комісією було своєчасно розглянуто заяву щодо надання відстрочки від призову на військову службу за мобілізацією на підставі пункту 1 частини 3 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», а ІНФОРМАЦІЯ_4 проінформовано заявника про результати розгляду заяви.
Позивач в позовній заяві зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_4 всупереч вимогам абзацу 1 пункту 60 Порядку №560 не звертався з запитом до відповідних органів державної влади для отримання інформації, що підтверджує право заявника на відстрочку та не використав інформацію з публічних електронних реєстрів.
Щодо цього представник відповідача зазначив, що ОСОБА_1 до заяви було долучено актуальну довідку про здобувача освіти, сформовану 05.11.2024 року в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, а тому відсутні підстави для направлення будь-яких запитів.
А отже, під час розгляду заяви про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, а також доданих до заяви документів Комісія ретельно вивчила документи, а також прийняла виважене та об'єктивне рішення.
Адже відповідно до вимог Переліку (додаток 5 до Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою КМУ від 16.05.2024 № 560) довідка про здобувача освіти, сформована в Єдиній державній електронній базі з питань освіти є обов'язковою та подана ОСОБА_1 з відміткою про порушення послідовності, визначеній частиною 2 статті 10 Закону України «Про освіту», про що було достовірно відомо позивачеві до моменту подачі заяви 23.11.2024 року.
З урахуванням викладеного, представник відповідача просив відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .
Дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи в їх сукупності, проаналізувавши норми чинного законодавства України, суд встановив наступні обставини.
ОСОБА_1 - позивач, ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .
Судом встановлено, що 23 листопада 2024 року ОСОБА_1 звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_1 з заявою про надання відстрочки на підставі пункту 1 частини 3 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», додавши підтверджуючий пакет документів, а саме:
- довідку про здобувача освіти за даними Єдиної електронної бази з питань освіти №49010 від 05.11.2024, копія довідки №1177 від 12.06.2024, виданої ВНЗ «Міжнародний технологічний університет «Миколаївська політехніка»;
- копія довідки від 12.06.2024 № 1164 на ім'я ОСОБА_1 , що він у 2023 році вступив до ВНЗ Міжнародний технологічний університет «Миколаївська політехніка»;
- копія договору про надання освітніх послуг №812 від 12.06.2024, що не заперечується відповідачем.
Паспорт громадянина України, картка платника податків та копія довідки №371 від 12.07.2024 з ВНЗ «Університет імені Нобеля» були зазначені в додатках, однак до заяви не були долучені.
Листом ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 №8/5919 від 28 листопада 2024 року позивачеві було повідомлено, що Комісією при ІНФОРМАЦІЯ_1 розглянуто заяву ОСОБА_1 та підтверджуючі документи щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період відповідно до пункту 1 частини 3 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
За результатами розгляду протокольним рішенням ІНФОРМАЦІЯ_1 №25 від 27 листопада 2024 року ОСОБА_1 відмовлено в наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період, додатково повідомлено, що останній підлягає призову на військову службу під час мобілізації на особливий період на загальних підставах, оскільки заявником надано Довідку про здобувача освіти, сформовану в Єдиній державній електронній базі з питань освіти з порушенням послідовності здобуття освіти визначеної частиною 2 статті 10 Закону України «Про освіту».
ОСОБА_1 вважає протиправним та таким, що підлягає скасуванню, рішення ІНФОРМАЦІЯ_1 , оформлене протоколом від 27.11.2024 року №25, про відмову в наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період військовозобов'язаному ОСОБА_1 , оскільки, на його думку, має право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період на підставі абзацу 1 частини 3 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», у зв'язку з чим представник позивача звернулася до суду з цим позовом.
Вирішуючи позовні вимоги по суті, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Законом, який встановлює правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, визначає засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов'язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, повноваження і відповідальність посадових осіб та обов'язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів, є Закон України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" від 21.10.1993 року №3543-XII.
Згідно з Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 року у зв'язку з військовою агресією російської федерації в Україні введено воєнний стан, відповідно до Указу Президента України №65/2022 від 24.02.2022 року в Україні оголошено та проводиться загальна мобілізація.
У силу приписів статті 2 Закону №3543-XII правовою основою мобілізаційної підготовки та мобілізації є Конституція України, Закон України "Про оборону України", цей та інші закони України, а також видані відповідно до них нормативно-правові акти.
Відповідно до частини 2 статті 3 Закону №3543-XII мобілізаційна підготовка та мобілізація здійснюються на основі таких принципів: централізоване керівництво; завчасність; плановість; комплексність і погодженість; персональна відповідальність за виконання заходів щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації; додержання прав підприємств, установ і організацій та громадян; гарантована достатність; наукова обґрунтованість; фінансова забезпеченість.
Згідно з частиною 2 статті 4 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" встановлено, що загальна мобілізація проводиться одночасно на всій території України і стосується національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, оперативно-рятувальної служби цивільного захисту, підприємств, установ і організацій.
Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України. Правовою основою військового обов'язку і військової служби є Конституція України, Закон України "Про військовий обов'язок і військову службу", Закон України "Про оборону України", "Про Збройні Сили України", "Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію", інші закони України, а також прийняті відповідно до них укази Президента України та інші нормативно-правові акти щодо забезпечення обороноздатності держави, виконання військового обов'язку, проходження військової служби, служби у військовому резерві та статусу військовослужбовців, а також міжнародні договори України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Відповідно до частини 1 статті 22 Закону №3543-XII громадяни зобов'язані:
- з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов'язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України - за викликом Служби зовнішньої розвідки України) для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період;
- надавати в установленому порядку під час мобілізації будівлі, споруди, транспортні засоби та інше майно, власниками яких вони є, Збройним Силам України, іншим військовим формуванням, Оперативно-рятувальній службі цивільного захисту з наступним відшкодуванням державою їх вартості в порядку, встановленому законом.
Під час мобілізації громадяни зобов'язані з'явитися до військових частин або на збірні пункти територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках керівників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки), або у строки, визначені командирами військових частин (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку, військовозобов'язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України - за викликом керівників відповідних підрозділів Служби зовнішньої розвідки України, військовозобов'язані Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).
Статтею 23 Закону № 3543-ХІІ передбачено відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації.
Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року №1487, визначає механізм організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів центральними і місцевими органами виконавчої влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, органами військового управління (органами управління), військовими частинами (підрозділами) Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, підприємствами, установами та організаціями, закладами освіти, закладами охорони здоров'я незалежно від підпорядкування і форми власності.
Відповідно до пункту 2 «Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів» військовий облік є складовою змісту мобілізаційної підготовки держави. Він полягає у цілеспрямованій діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій щодо: фіксації, накопичення та аналізу наявних людських мобілізаційних ресурсів за військово-обліковими ознаками; здійснення заходів із забезпечення виконання встановлених правил військового обліку призовниками, військовозобов'язаними та резервістами; подання відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов'язаних та резервістів до органів ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Згідно з підпунктом 8 пункту 1 «Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів» (додаток 2 до «Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів») призовники, військовозобов'язані та резервісти повинні особисто повідомляти в семиденний строк органам, в яких вони перебувають на військовому обліку, про зміну персональних даних, зазначених у статті 7 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів», а також надавати зазначеним органам документи, що підтверджують право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації з підстав, визначених у статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Відповідно до пункту 19 «Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів» призовники, військовозобов'язані та резервісти, винні в порушенні вимог правил військового обліку, несуть відповідальність згідно із законом.
Відповідно до пункту 9 Положення №154, завданнями територіальних центрів є комплектування, підготовка та мобілізація, керівництво військовим обліком призовників, військовозобов'язаних та резервістів на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (крім СБУ та Служби зовнішньої розвідки), забезпечення в межах державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів (районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), проведених заходів приписки громадян до призовних дільниць, призову громадян на військову службу, проведення відбору кандидатів для прийняття на військову службу, патріотичному вихованні громадян, здійснення інших заходів з питань оборони відповідно до законодавства.
Районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, крім функцій, зазначених у пункті 9 цього Положення: оформляють для військовозобов'язаних, резервістів відстрочки від призову під час мобілізації та в особливий період і воєнний час, які надаються в установленому порядку, а також ведуть їх спеціальний облік.
Суд звертає увагу на наступне.
У системі освіти діє Єдина державна електронна база з питань освіти - автоматизована система, функціями якої с збір, верифікація, оброблення, зберігання та захист інформації про систему освіти.
Власником ЄДЕБО та виключних майнових прав на її програмне забезпечення є держава.
Розпорядником ЄДЕБО е Міністерство освіти і науки України, а технічним адміністратором - державне підприємство «Інфоресурс», що належить до сфери управління Міністерства освіти і науки України.
Відповідно до положень пункту 2 розділу II Положення про Єдину державну електронну базу з питань освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 08.06.2018 № 620 (зі змінами), головним призначенням ЄДЕБО є забезпечення фізичних та юридичних осіб інформацією в галузі освіти.
Згідно з абзацом 1 пункту 3 розділу III Положення про Єдину державну електронну базу з питань освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 08.06.2018 № 620 (зі змінами), інформація вноситься до ЄДЕБО користувачами ЄДЕБО протягом п'яти робочих днів з моменту її створення або отримання, якщо інший строк не встановлений законодавством.
Користувачі ЄДЕБО - працівники уповноважених суб'єктів, яким наказом керівника уповноваженого суб'єкта надано право доступу до ЄДЕБО (абзац третій пункту 2 розділу І Положення про Єдину державну електронну базу з питань освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 08.06.2018 № 620 (зі змінами).
Пунктом 8 розділу IV Положення про Єдину державну електронну базу з питань освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 08.06.2018 №620 (зі змінами), суб'єкти освітньої діяльності та їх територіально відокремлені структурні підрозділи (відокремлені підрозділи), що надають освітні послуги у сфері дошкільної, загальної середньої, позашкільної освіти, засновники яких не мають органів управління освітою (суб'єкти освітньої діяльності приватної форми власності), а також професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої освіти, освіти дорослих, в тому числі післядипломної освіти:
1) вносять до ЄДЕБО та підтримують в повному, актуальному та достовірному стані інформацію за переліком, визначеним у пунктах 6-9 розділу III цього Положення (крім інформації про сертифікати зовнішнього незалежного оцінювання, результати зовнішнього незалежного оцінювання, участь у вступних кампаніях до закладів освіти (коли, до яких закладів освіти, на які професії, спеціальності, спеціалізації, рівні, форми навчання особа подавала заяви в електронній формі) та інформації, зазначеної в підпункті 6 пункту 6) для таких суб'єктів освітньої діяльності.
Так, відповідно до підпункту 2) пункту 6 розділу III Положення про Єдину державну електронну базу з питань освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 08.06.2018 № 620 (зі змінами), в ЄДЕБО вносяться дані про фізичних осіб:
«2) щодо здобувачів освіти - прізвище, ім'я, по батькові (за наявності); дата народження; тип, серія (за наявності), номер, ким і коли виданий документ, що посвідчує особу (для особи, якій не виповнилось 14 років - свідоцтво про народження; для особи, яка звернулася із заявою про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, і не має документів, що посвідчують особу - довідка про звернення за захистом в Україні); реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності); унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі (за наявності): громадянство; стать; серія, номер, ким і коли виданий документ про освіту (науковий ступінь) особи з інформацією про здобуті нею рівень (освітньо-кваліфікаційний (кваліфікаційний) рівень), ступінь освіти, професію, спеціальність та спеціалізацію (у деяких випадках зазначаються напрям підготовки, освітня програма, професійна кваліфікація); про зарахування, відрахування, переривання навчання, поновлення і переведення за спеціальністю, спеціалізацією, професією; рівень (освітньо-кваліфікаційний (кваліфікаційний) рівень), ступінь освіти, що здобувається, освітня програма; джерело фінансування здобуття освіти; назва факультету (відділення), структурного підрозділу; форма навчання; курс навчання; навчальна група; серія, номер, ким і коли виданий студентський (учнівський) квиток державного зразка особи з інформацією про назву факультету (відділення), структурного підрозділу, номер групи, форму навчання, дату видачі та строк дії квитка, цифрова фотографія (за наявності)».
Таким чином, вищий навчальний заклад «Міжнародний технологічний університет «Миколаївська політехніка» повинен вживати заходів для усунення розбіжностей та уточнення відомостей щодо порушень/відсутності порушень послідовності, визначеної частиною 2 статті 10 Закону України «Про освіту».
Крім цього, сам позивач міг звернутися з заявою про внесення до ЄДЕБО актуальних відомостей про себе, в тому числі й до Університету імені Альфреда Нобеля, оскільки в довідці про здобувача освіти за даними Єдиної електронної бази з питань освіти №491010 від 05.11.2024 року відсутня інформація про навчання ОСОБА_1 в ВНЗ «Університет імені Альфреда Нобеля».
Щодо надання відстрочки від призову, суд зазначає наступне.
Відповідно до пункту 1 частини 3 статті 23 Закону №3543-XII не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов'язані: здобувачі професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти і здобувають рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти у послідовності, визначеній частиною 2 статті 10 Закону України "Про освіту", а також докторанти та особи, зараховані на навчання до інтернатури.
Порядок надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та її оформлення з підстав, визначених статтею 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», регламентовано Порядком проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період (пункти 56-67), затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 560 (зі змінами).
Розпорядженням начальника Дніпровської районної військової адміністрації Дніпропетровської області від 24.05.2024 №144/о/534-24 «Про утворення комісій для розгляду питань надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період» (зі змінами) утворені комісії при районних територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки міста Дніпро та затверджено їх склад.
Засідання Комісії для розгляду питань надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період відбувається щосереди в приміщенні Дніпровської районної військової адміністрації (селище Слобожанське), відповідно до розпорядження начальника Дніпровської районної військової адміністрації Дніпропетровської області від 24.05.2024 № 145/о/534-24 «Про затвердження графіків роботи комісій для розгляду питань надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та визначення місця проведення засідань».
Додаток 5 до Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року №560 (зі змінами) містить перелік документів, що підтверджують право на відстрочку, для кожної категорії осіб, які мають право на відстрочку відповідно до статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Судом встановлено, що 23 листопада 2024 року ОСОБА_1 звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_1 з заявою про надання відстрочки на підставі пункту 1 частини 3 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», додавши підтверджуючий пакет документів.
Протокольним рішенням ІНФОРМАЦІЯ_1 №25 від 27 листопада 2024 року ОСОБА_1 відмовлено в наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період, додатково повідомлено, що останній підлягає призову на військову службу під час мобілізації на особливий період на загальних підставах, оскільки заявником надано Довідку про здобувача освіти, сформовану в Єдиній державній електронній базі з питань освіти з порушенням послідовності здобуття освіти визначеної частиною 2 статті 10 Закону України «Про освіту».
ОСОБА_1 до заяви було долучено актуальну довідку про здобувача освіти, сформовану 05.11.2024 року в Єдиній державній електронній базі з питань освіти.
А отже, під час розгляду заяви про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, а також доданих до заяви документів Комісія ретельно вивчила документи, а також прийняла виважене та об'єктивне рішення.
Відповідно до вимог Переліку (додаток 5 до Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою КМУ від 16.05.2024 № 560) довідка про здобувача освіти, сформована в Єдиній державній електронній базі з питань освіти є обов'язковою та подана ОСОБА_1 з відміткою про порушення послідовності, визначеній частиною 2 статті 10 Закону України «Про освіту».
Судом вбачається, що Комісією було своєчасно розглянуто заяву ОСОБА_1 про надання йому відстрочки від призову на військову службу за мобілізацією на підставі пункту 1 частини 3 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», про що проінформовано позивача листом ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 №8/5919 від 28 листопада 2024 року.
Дослідивши доводи сторін, суд приходить до висновку про правомірність прийнятого відповідачем рішення №25 від 27 листопада 2024 року, яким ОСОБА_1 відмовлено в наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період, оскільки дійсно ОСОБА_1 було надано довідку про здобувача освіти, сформовану в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, з порушенням послідовності здобуття освіти визначеної частиною 2 статті 10 Закону України «Про освіту».
Суд враховує положення Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.
При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява №65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), «Проніна проти України» (Заява №63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява №4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v.) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).
Відповідно до частини 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частини 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до частини 1 статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.
Згідно частини 2 статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про наявність обґрунтованих правових підстав для відмови в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 .
Щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.
Згідно з частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Згідно з частиною 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Відповідно до частини 1 статті 143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
З урахуванням відмови в задоволенні адміністративного позову, розподіл судових витрат судом не здійснюється.
Керуючись ст. ст. 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України, до Третього апеляційного адміністративного суду.
Суддя В.М. Олійник