Справа № 766/2900/25
н/п 3/766/2282/25
06 березня 2025 року
Суддя Херсонського міського суду Херсонської області Арчаков Д.В.,
за участі:
секретаря судового засідання - Тицко Ю.О.
особи, яка притягується до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 ,
розглянувши матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,
за частиною другою ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП),
безпосередньо після закінчення судового розгляду виніс постанову про таке:
І. Опис обставин, установлених під час розгляду справи
1. До Херсонського міського суду Херсонської області надійшли матеріали про адміністративні правопорушення, складені відносно ОСОБА_1 , а саме:
- протокол серії ВАД 328009 від 18.02.2025, складений за частиною третьою ст. 173-2 КУпАП, з додатками згідно переліку, в якому зазначено, що ОСОБА_1 , 18.02.2025 приблизно о 21 год. 30 хв., знаходячись за місцем проживання, вчинила відносно своєї матері, гр. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , домашнє насильство психологічного характеру, а саме ображала нецензурною лайкою повторно протягом року.
Правопорушення вчинено повторно протягом року ОСОБА_1 притягалась до адміністративної відповідальності за частиною другою ст. 173-2 КУпАП, а саме постановою Херсонського міського суду Херсонської області від 14.11.2024 по справі № 766/18545/24 на ОСОБА_1 було накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу розміром 510 грн. 00 коп.
- протокол серії ВАД 328420 від 18.02.2025 року, складений за частиною першою ст. 184 КУпАП, з додатками згідно переліку, в якому зазначено, що 08.02.2025 року, близько 12 год. 00 хв., гр. ОСОБА_1 ухилилася від виконання батьківських обов'язків щодо виховання своєї дитини, гр. ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , а саме покинула місце свого проживання на три доби залишивши дитину на бабусю, гр. ОСОБА_2 , без попереднього погодження з нею.
ІІ. Пояснення осіб, які беруть участь у провадженні в справі про адміністративне правопорушення
2. Відповідно до матеріалів справи, ОСОБА_1 з протоколами ознайомлена, з протоколом не згодна, обставини заперечує.
Зі слів останньої, ОСОБА_1 місце проживання не покидала, домашнього насильства не вчиняла, зазначила, що відбулась побутова сварка з потерпілою, яку потерпіла і ініціювала своєю агресивною поведінкою. ОСОБА_1 також зазначила, що її відсутність протягом трьох діб фізично неможлива, оскільки дитина має першу групу інвалідності, а відтак потребує особливого догляду, який бабуся здійснити не здатна.
Пояснення потерпілої, додані до матеріалів справи, підтверджують викладені в протоколі обставини.
ІІІ. Досліджені в судовому засіданні докази
3. На підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення надано такі докази:
-протокол серії ВАД 328009 від 18.02.2025, складений за частиною третьою ст. 173-2 КУпАП;
-протокол серії ВАД 328420 від 18.02.2025, складений за частиною першою ст. 184 КУпАП;
-копія ТЗП;
-заява;
-пояснення потерпілої;
-форма оцінки ризиків вчинення домашнього насильства;
-довідка;
-копія постанови Херсонського міського суду Херсонської області.
ІV. Оцінка Суду
4. Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
5. Адміністративна відповідальність за частиною третьою ст. 173-2 КУпАП настає, зокрема, за повторне протягом року вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто за умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Отже, основним безпосереднім об'єктом домашнього насильства є суспільні відносини щодо захисту здоров'я як фізичного так і психологічного.
6. Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» (далі - Закон), домашнє насильство - це діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Отже основною ознакою домашнього насильства, як діяння, за яке передбачене покарання, є відносини, що склалися між особою, яка вчинила насильство, та особою, постраждалою від такого насильства, в результаті спільного побуту або спільного проживання і залежності постраждалої особи від особи, яка чинить що неї насильство.
7. Відповідно до п. 14 ч. 1 ст. 1 розділу I Закону, психологічне насильство - це форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи;
8. В Законі також визначено, що запобігання домашньому насильству - це система заходів, що здійснюються органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями, а також громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, та спрямовані на підвищення рівня обізнаності суспільства щодо форм, причин і наслідків домашнього насильства, формування нетерпимого ставлення до насильницької моделі поведінки у приватних стосунках, небайдужого ставлення до постраждалих осіб, насамперед до постраждалих дітей, викорінення дискримінаційних уявлень про соціальні ролі та обов'язки жінок і чоловіків, а також будь-яких звичаїв і традицій, що на них ґрунтуються
На підставі системного аналізу наведених в Законі визначень, суд переконаний, що для настання адміністративної відповідальності за ст. 173-2 КУпАП раптової, що виникла за емоційним сплеском, сварки чи бійки між подружжям чи іншими особами, що разом проживають в рамках побутових відносин не достатньо.
9. Тобто, вирішуючи питання про притягнення особи до адміністративної відповідальності за домашнє насильство, суд має встановити наявність ознак т.зв. «аб'юзивних» стосунків, тобто взаємин, в яких одна людина (насильник, кривдник) шляхом насильства (фізичного, сексуального, психологічного чи економічного) порушує особисті кордони іншої (постраждалої або жертви) з метою придушення волі та підкорення. І за наявності ознак таких стосунків суд може вирішити питання про наявність чи відсутність складу адміністративного правопорушення на підставі поданих доказів.
10. Адміністративна відповідальність за частиною першою ст. 184 КУпАП настає за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.
Об'єктом вказаного правопорушення є суспільні відносини у сфері охорони прав та інтересів неповнолітніх, які зокрема регламентуються законодавством, а суб'єктивна сторона характеризується наявністю вини як у формі умислу, так і у формі необережності. При цьому ухилення може полягати у різних формах бездіяльності, пов'язаної з незабезпеченням належного виховання та навчання неповнолітніх дітей.
Диспозиція даної норми закону є бланкетною, тобто відсилає до інших нормативно-правових актів, які передбачають конкретні обов'язки батьків або осіб, які їх замінюють щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.
Таким чином, ухиленням від виконання батьківських обов'язків не повинна вважатися будь-яка дія, а вважатиметься невиконання обов'язків, чітко передбачених законодавством і лише тих, які стосуються забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання дітей.
11. За змістом приписів частини першої ст.12 Закону України «Про охорону дитинства» батьки або особи, які їх замінюють, зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
12. Відповідно до приписів ст. 150 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини; піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток; забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя; поважати дитину. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов'язку батьківського піклування щодо неї. Забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини. Забороняються фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини.
13. Відповідно до приписів ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів тощо, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
14. Відповідно до приписів ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин:
1) відсутність події і складу адміністративного правопорушення;
2) недосягнення особою на момент вчинення адміністративного правопорушення шістнадцятирічного віку;
3) неосудність особи, яка вчинила протиправну дію чи бездіяльність;
4) вчинення дії особою в стані крайньої необхідності або необхідної оборони;
5) видання акта амністії, якщо він усуває застосування адміністративного стягнення;
6) скасування акта, який встановлює адміністративну відповідальність;
7) закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу;
8) наявність по тому самому факту щодо особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, постанови компетентного органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, або нескасованої постанови про закриття справи про адміністративне правопорушення, а також повідомлення про підозру особі у кримінальному провадженні по даному факту;
9) смерть особи, щодо якої було розпочато провадження в справі.
15. З досліджених матеріалів справи вбачається, що природа наведеного конфлікту виходить за межі природніх побутових обставин та містить у собі склад психологічного насильства, що має на меті приниження честі та гідності іншого члена сім'ї шляхом використання словесних образ та погроз, застосування фізичної сили.
16. У сукупності обставин, що викладені у матеріалах справи про адміністративне правопорушення, враховуючи заперечення ОСОБА_1 обставин та вини у вчиненому правопорушенні, Суд не вбачає у діях останньої склад домашнього насильства психологічного характеру по відношенню до однієї з осіб, які спільно проживають однією сім'єю, через що викладені обставини неможливо розцінювати як домашнє насильство (див. п. 7, 9).
17. Враховуючи вищевикладене, всебічно та повно дослідивши та проаналізувавши подані докази, Суд дійшов висновку відсутність доведеності вини ОСОБА_1 у вчиненні психологічного насильства в сім'ї протягом року, невиконання батьківських обов'язків поза межами розумного сумніву.
З цих підстав,
керуючись статтями 1, 9, 173-2, 184, 247, 276-279, 283-285, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, Суддя
1. Об'єднати в одне провадження матеріали у справах про адміністративні правопорушення щодо притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за частиною першою ст. 184, частиною третьою ст. 173-2 КУпАП, а саме:
- справа № 766/2900/25 (провадження №3/766/2282/25) за протоколом ВАД 328009 від 18.02.2025, складений за частиною третьою ст. 173-2 КУпАП;
- справа № 766/2897/25 (провадження №3/766/2280/25) за протоколом серії ВАД 328420 від 18.02.2025, складений за частиною першою ст. 184 КУпАП.
Об'єднаним провадженням присвоїти номер справи 766/2900/25, номер провадження 3/766/2282/25.
2. Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за частиною першою ст. 184, частиною третьою ст. 173-2 КУпАП на підставі пункту першого статті 247 КУпАП - за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
3. Постанова може бути оскаржена до Херсонського апеляційного суду через Херсонський міський суд Херсонської області протягом десяти днів з дня її винесення.
4. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку не було подано. В разі подачі апеляційної скарги, судове рішення набирає чинності після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя:Д. В. Арчаков