07 березня 2025 року
м. Київ
справа № 420/4982/20
адміністративне провадження № Зв/990/11/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Желєзного І. В.,
суддів -Білак М. В., Мацедонської В. Е.,
розглянув у порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про перегляд за виключними обставинами постанови Верховного Суду від 20 липня 2022 року у справі № 420/4982/20 за позовом ОСОБА_1 до Одеської обласної прокуратури, Офісу Генерального прокурора про визнання протиправними та скасування рішення, наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
Короткий зміст позовних вимог
1. ОСОБА_1 звернулася до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Одеської обласної прокуратури, Офісу Генерального прокурора, в якому просила:
- скасувати рішення кадрової комісії № 1 «Про неуспішне проходження прокурором атестації за результатами складення іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп'ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора» від 02 квітня 2020 року № 140;
- визнати протиправним та скасувати наказ прокуратури Одеської області № 847к від 08 травня 2020 року про звільнення ОСОБА_1 з займаної посади та органів прокуратури України;
- поновити ОСОБА_1 на посаді прокурора відділу Одеської обласної прокуратури, рівнозначній посаді прокурора відділу роботи з кадрами прокуратури Одеської області (за її згодою) та органах прокуратури з 12 травня 2020 року;
- стягнути з Одеської обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 середній заробіток за весь час вимушеного прогулу до дня поновлення на посаді.
Короткий зміст судових рішень
2. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 18 травня 2021 року, залишеним без змін постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 21 жовтня 2021 року, позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано наказ прокуратури Одеської області № 847к від 08 травня 2020 року про звільнення ОСОБА_1 з займаної посади та органів прокуратури України. Поновлено ОСОБА_1 на посаді прокурора відділу Одеської обласної прокуратури, рівнозначній посаді прокурора відділу роботи з кадрами прокуратури Одеської області (за її згодою), та органів прокуратури з 12 травня 2020 року. Стягнуто з Одеської обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 13 травня 2020 року по 18 травня 2021 року у розмірі 263 826 грн 18 коп. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
3. Постановою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 20 липня 2022 року рішення Одеського окружного адміністративного суду від 18 травня 2021 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 21 жовтня 2021 року у справі № 420/4982/20 скасовано в частині задоволених позовних вимог. В цій частині ухвалено нову постанову, якою у задоволенні позову відмовлено.
Провадження за виключними обставинами
4. У січні 2025 року ОСОБА_1 звернулась до Верховного Суду із заявою про перегляд за виключними обставинами постанови Верховного Суду від 20 липня 2022 року з підстави, передбаченої пунктом 1 частини п'ятої статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України). Заявниця просить скасувати судове рішення суду касаційної інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити касаційну скаргу ОСОБА_1 , скасувати рішення Одеського окружного адміністративного суду від 18 травня 2021 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 21 жовтня 2021 року в частині та в цій частині задовольнити позовні вимоги, а в іншій частині рішення Одеського окружного адміністративного суду від 18 травня 2021 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 21 жовтня 2021 року залишити без змін.
5. На обґрунтування поданої заяви позивачка посилається на Рішення Конституційного Суду України від 18 грудня 2024 року № 11-р(II)/2024 у справі № 3-157/2023(290/23), яким визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), пункт 9 частини першої статті 51 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII зі змінами.
6. Ухвалою від 22 січня 2025 року Верховний Суд відкрив провадження за заявою ОСОБА_1 про перегляд за виключними обставинами постанови Верховного Суду від 20 липня 2022 року в цій справі.
7. У поясненнях на заяву про перегляд судового рішення за виключними обставинами Офіс Генерального прокурора та Одеська обласна прокуратура просять відмовити в її задоволенні та залишити в силі постанову Верховного Суду від 20 липня 2022 року.
8. За доводами відповідачів, рішення Конституційного Суду України не має ретроактивності та змінює законодавче регулювання лише для правовідносин, що матимуть місце після його ухвалення, тому воно не може мати вплив на остаточне рішення Верховного Суду в цій справі.
Висновки Верховного Суду
9. Відповідно до частини першої статті 361 КАС України судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, може бути переглянуто за нововиявленими або виключними обставинами.
10. Пунктом 1 частини п'ятої статті 361 КАС України визначено, що підставами для перегляду судових рішень у зв'язку з виключними обставинами є встановлена Конституційним Судом України неконституційність (конституційність) закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого (не застосованого) судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане.
11. Приписами частини шостої статті 361 КАС України встановлено, що при перегляді судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову.
12. Відповідно до частини першої статті 365 КАС України заява про перегляд судового рішення суду першої інстанції з підстав, визначених частиною другою, пунктами 1, 2 частини п'ятої статті 361 цього Кодексу, подається до суду, який ухвалив судове рішення.
13. Заява про перегляд судових рішень судів апеляційної і касаційної інстанцій з підстав, зазначених у частині першій цієї статті, якими змінено або скасовано судове рішення, подається до суду тієї інстанції, яким змінено або ухвалено нове судове рішення (частина друга статті 365 КАС України).
14. Зважаючи на підстави звернення ОСОБА_1 із заявою про перегляд постанови Верховного Суду від 20 липня 2022 року за виключними обставинами, Суд звертає увагу на те, що питання про перегляд за виключними обставинами судових рішень, які набрали законної сили, у зв'язку із встановленою Конституційним Судом України неконституційністю (конституційністю) закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого (не застосованого) судом при вирішенні справи, вже було предметом розгляду Верховного Суду.
15. Об'єднана палата Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду розглядала зазначене питання в аспекті того, які судові рішення можуть переглядатися за виключними обставинами із указаної нормативної підстави. У постанові від 19 лютого 2021 року у справі № 808/1628/18 об'єднана палата Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду висловила позицію, згідно із якою судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог не передбачає можливості його примусового виконання й тому не може вважатися «не виконаним» у розумінні пункту 1 частини п'ятої статті 361 КАС України, а значить не може переглядатися за виключними обставинами з указаної нормативної підстави. У цій постанові також значиться, що рішення Конституційного Суду України не змінює правового регулювання спірних правовідносин та не доводить факту допущення судом помилки при вирішенні спору, адже на час виникнення спірних правовідносин і на час прийняття рішення суду першої інстанції положення відповідної норми були чинними та підлягали застосуванню.
16. Аналогічна правова позиція щодо застосування приписів пункту 1 частини п'ятої статті 361 КАС України підтримана об'єднаною палатою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду в ухвалах від 21 грудня 2022 року в справі № 140/2217/19 та від 22 грудня 2022 року в справі № 805/1312/16-а.
17. Такий же підхід Верховний Суд застосував і під час розгляду заяв про перегляд за виключними обставинами судових рішень у справі № 600/1450/20-а (ухвала від 13 квітня 2023 року), у справі № 200/5229/20-а (ухвала від 27 квітня 2023 року) та у справі № 420/1255/21 (ухвала від 03 травня 2023 року).
18. Дещо схожий підхід до перегляду судових рішень за виключними обставинами з мотивів встановленої Конституційним Судом України неконституційності (конституційності) закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого судом при вирішенні справи, раніше висловила також Велика Палата Верховного Суду, зокрема, у постанові від 18 листопада 2020 року в справі № 4819/49/19. З уваги на текстуальний виклад пункту 1 частини третьої статті 459 Кримінального процесуального кодексу України (в якому немає застереження "якщо рішення суду ще не виконане") - на підставі якого у справі № 4819/49/19 і розглядалося питання про можливість перегляду остаточного судового рішення за виключними обставинами - в цій постанові акцентується на тому, що встановлена Конституційним Судом України неконституційність (конституційність) закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого (не застосованого) судом при вирішенні справи, має значення, перш за все, як рішення загального характеру, яким визначається правова позиція для вирішення наступних справ, а не як підстава для перегляду справи із ретроспективним застосуванням нової правової позиції і зміни таким чином стану правової визначеності, вже встановленої остаточним судовим рішенням.
19. Таким чином, дотримуючись окресленої правової позиції Верховного Суду щодо перегляду судових рішень, які набрали законної сили, з підстави, визначеної пунктом 1 частини п'ятої статті 361 КАС України, Суд у цій справі виходить із того, що постанова Верховного Суду від 20 липня 2022 року, щодо перегляду якої за виключними обставинами звернулась ОСОБА_1 , є судовим рішенням, яким відмовлено у задоволенні позовних вимог, відповідно це судове рішення не підлягає примусову виконанню, тому - у значенні пункту 1 частини п'ятої статті 361 КАС України - не може переглядатися за виключними обставинами.
20. Окрім наведених мотивів необхідно також зазначити, що відповідно до частини другої статті 152 Конституції України закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення. Аналогічне положення міститься у статті 91 Закону України від 13 липня 2017 року № 2136-VIII "Про Конституційний Суд України" (далі - Закон № 2136-VIII). Водночас у частині першій статті 97 Закону № 2136-VIII визначено, що Конституційний Суд України у рішенні, висновку може встановити порядок і строки їх виконання, а також зобов'язати відповідні державні органи забезпечити контроль за виконанням рішення, додержанням висновку.
21. Аналіз норм розділу ХІІ Конституції України ("Конституційний Суд України") та Закону № 2136-VIII дає підстави для висновку про те, що рішення Конституційного Суду України має пряму (перспективну) дію в часі та застосовується щодо тих правовідносин, які тривають або виникли після його ухвалення. Якщо правовідносини тривалі та виникли до ухвалення рішення Конституційним Судом України, проте продовжують існувати після його ухвалення, то на них поширюється дія такого рішення Конституційного Суду України.
22. Таким чином, рішення Конституційного Суду України поширюється на правовідносини, які виникли після його ухвалення, а також на правовідносини, які виникли до його ухвалення, але продовжують існувати (тривають) після цього. Водночас чинним законодавством визначено, що Конституційний Суд України може безпосередньо у тексті свого рішення встановити порядок і строки виконання ухваленого рішення.
23. У резолютивній частині Рішення Конституційного Суду України від 18 грудня 2024 року № 11-р(II)/2024 у справі № 3-157/2023(290/23) визначено, що пункт 9 частини першої статті 51 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII зі змінами утрачає чинність через шість місяців із дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
24. Виходячи з імперативних приписів Конституційного Суду України щодо втрати чинності пункту 9 частини першої статті 51 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII зі змінами, на момент звернення до суду з заявою про перегляд за виключними обставинами постанови Верховного Суду від 28 липня 2022 року у справі № 160/5839/20, зазначена норма є чинною.
25. Зазначене в сукупності не може бути підставою для перегляду (зміни) правової позиції суду в спорі, щодо якого постановлене остаточне судове рішення.
26. За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 про перегляд за виключними обставинами постанови Верховного від 20 липня 2022 року у справі № 420/4982/20.
27. Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 368 КАС України за результатами перегляду рішення, ухвали за нововиявленими або виключними обставинами суд може відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі.
28. Згідно з частиною першою статті 369 КАС України у разі відмови в задоволенні заяви про перегляд рішення, ухвали за нововиявленими або виключними обставинами суд постановляє ухвалу.
Керуючись статтями 359, 361, 368, 369 КАС України, Суд
Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд за виключними обставинами постанови Верховного Суду від 20 липня 2022 року у справі № 420/4982/20.
Постанову Верховного Суду від 20 липня 2022 року у справі № 420/4982/20 залишити в силі.
Ухвала набирає законної сили з дати її постановлення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач І. В. Желєзний
Судді: М. В. Білак
В. Е. Мацедонська