про відмову у відкритті апеляційного провадження
06 березня 2025 рокуЛьвівСправа № 140/9244/24 пров. № А/857/1835/25
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
судді-доповідача -Ніколіна В. В.
суддів -Гінди О. М.
Матковської З. М.
перевіривши в електронній формі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2024 року у справі № 140/9244/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання дії та бездіяльності протиправними,
Ухвалою судді Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28 січня 2025 року апеляційну скаргу залишено без руху у зв'язку з порушеннями строків встановлених ч.1 ст.295 КАС України, у зв'язку із несплатою судового збору, та надано десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення виявленого недоліку.
Копію зазначеної ухвали скаржник отримав 28 січня 2025 року до електронного кабінету користувача підсистеми "Електронний суд", що підтверджується відповідним документом про її отримання в матеріалах справи. Зважаючи на надану законодавцем до початку функціонування всіх підсистем (модулів) ЄСІТС технічну можливість розглядати (формувати та зберігати) справи в паперовій, електронній чи змішаній формі, суддя доповідач вважає за доцільне дану справу розглядати у змішаній формі без витребування такої із суду першої інстанції.
Проаналізувавши матеріали справи, суд прийшов до висновку про наявність підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження з огляду на наступне.
Суд апеляційної інстанції звертає увагу на правові висновки Великої Палати Верховного Суду у постанові від 28.04.2021 у справі № 640/3393/19, згідно яких процесуальне законодавство встановлює певний порядок дій суду при виявленні недоліків, зокрема, апеляційної скарги. Як у випадку невиконання вимог статті 296 КАС щодо форми та змісту скарги, так і вимог щодо дотримання строку апеляційного оскарження, зокрема, відсутності відповідного клопотання чи визнання вказаних у ньому підстав неповажними, - апеляційна скарга залишається без руху.
Водночас не усунення певних недоліків скарги передбачають різні правові наслідки, а саме: 1) повернення судом апеляційної інстанції скарги - у разі не усунення недоліків щодо її форми та змісту, визначених у статті 296 КАС (пункт 1 частини четвертої статті 169 КАС), при цьому скаржник не позбавлений права знову подати апеляційну скаргу з дотриманням встановлених до неї законом вимог; 2) відмова судом апеляційної інстанції у відкритті апеляційного провадження - у разі не усунення недоліків, пов'язаних із недотриманням вимог щодо дотримання строку та ініціюванням перед судом питання про його поновлення, що також є передумовою для відмови в подальшому у відкритті провадження за апеляційною скаргою цієї особи на це саме судове рішення (пункти 3, 4 частини першої статті 299 КАС).
Велика Палата Верховного Суду вказала, що до поданої з пропуском строку скарги (без клопотання про його поновлення чи з визнанням судом вказаних у ньому підстав неповажними), яка, крім цього, має інші недоліки, і ці недоліки скарги після залишення її судом без руху не усунуто, зокрема й не подано відповідного клопотання із зазначенням інших причин для його поновлення, слід застосовувати наслідки, передбачені пунктом 4 частини першої статті 299 КАС України.
Такий підхід обумовлений тим, що право на оскарження судового рішення обмежене встановленим у законі строком на апеляційне оскарження, покликаним на дотримання принципу правової визначеності як одного з елементів верховенства права, та має дисциплінувати суб'єктів адміністративного судочинства. Процесуальні строки роблять процес динамічним і прогнозованим. Без наявності строків на ту чи іншу процесуальну дію або без їх дотримання в адміністративному судочинстві виникнуть порушення прав сторін - учасників адміністративного процесу. Недотримання встановлених законом строків зумовлює чітко визначені юридичні наслідки.
На виконання вимог вказаної ухвали у встановлений судом строк, скаржником до суду подано заяву про поновлення строку апеляційного оскарження, яка обґрунтована тим, що оскільки апелянт дізнався про винесене рішення 21.10.2024, а апеляційна скарга подана 01.01.2025, вважає що є підстави для поновлення строку подання апеляційної скарги..
Колегія суддів зазначає, що згідно з довідкою, яка міститься в КП "ДСС" копію оскаржуваного рішення отримано апелянтом в електронний кабінет 09.10.2024 о 12:43.
Згідно з матеріалами справи апеляційну скаргу подано 01.01.2025
З цього вбачається, що апеляційну скаргу подано більш ніж через два місяці після постановлення оскаржуваного ршення.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Підстави пропуску строку апеляційного оскарження можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов'язані з непереборними та об'єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання апеляційної скарги.
Отже, тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.
Поняття поважних причин пропуску процесуальних строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд судді, суду.
Поважними причинами пропуску процесуального строку визнаються обставини, які не залежать від волі заінтересованої особи і перешкодили їй виконати процесуальні дії у межах встановленого законом проміжку часу. До їх числа відносяться обставини непереборної сили та обставини, які об'єктивно унеможливлюють вчинення процесуальної дії у встановлений строк. Вказані обставини підлягають підтвердженню шляхом подання відповідних документів або їх копій.
Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними, та після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Таким чином, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій і стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Скаржник, повинен бути обізнаний з порядком та строками апеляційного оскарження, встановленими процесуальним законодавством, а також вчиняти всі залежні від нього дії з метою дотримання відповідних вимог КАС України.
Слід зауважити, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (Рішення Європейського суду з прав людини від 07 липня 1989 року у справі «Компанія «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А.» проти Іспанії»).
Скаржником не зазначено жодних поважних причин пропуску строку апеляційного оскарження рішення Волинського окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2024 року.
Відповідно до положень частини третьої статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі (пункт 4 частини першої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України).
На підставі викладеного, керуючись статтями 298, 299, 325 Кодексу адміністративного судочинства України,
Визнати неповажними підстави для поновлення строку апеляційного оскарження, наведені в заяві про поновлення строку апеляційного оскарження Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області.
Відмовити у задоволенні заяви про поновлення строку апеляційного оскарження Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області.
Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2024 року у справі № 140/9244/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання дії та бездіяльності протиправними. Ухвалу разом із паперовими матеріалами апеляційної скарги надіслати до суду першої інстанції для приєднання до матеріалів справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Суддя-доповідач В. В. Ніколін
судді О. М. Гінда
З. М. Матковська