Справа № 320/26798/24 Суддя (судді) першої інстанції: Терлецька О.О.
05 березня 2025 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Ганечко О.М.,
суддів Сорочка Є.О.,
Василенка Я.М.,
розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Черкаської митниці на рішення Київського окружного адміністративного суду від 12 серпня 2024 року у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства "Будпостач" до Черкаської митниці про визнання протиправним та скасування рішення,
До Київського окружного адміністративного суду звернулось Приватне підприємство «БУДПОСТАЧ» з адміністративним позовом до Черкаської митниці про скасування рішень від 14.03.2024 № UA902080/2024/000061/1 та від 20.03.2024 № UA902080/2024/000062/1 про коригування митної вартості.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що рішення про коригування митної вартості ґрунтуються на на суб'єктивних висновках, прийняті з грубим порушенням митного законодавства України, а наведені в ньому факти не підтверджені документально.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 12 серпня 2024 року адміністративний позов задоволено в повному обсязі.
Визнано протправним та скасовано рішення Черкаської митниці: від 14.03.2024 UA902080/2024/000061/1 про коригування митної вартості товарів; від 20.03.2024 UA902080/2024/000062/1 про коригування митної вартості товарів.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, Черкаська митниця подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись на неповне з'ясування всіх обставин справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення спору.
Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 06.01.2025 відкрито апеляційне провадження та призначено скаргу відповідача до розгляду в порядку письмового провадження на 05.03.2025.
30.01.2025 до суду від сторони позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу.
Дану справу розглянуто в порядку письмового провадження, оскільки, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга відповідача не підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 14.03.2024 Черкаська митниця прийняла рішення про коригування митної вартості товарів UA902080/2024/000061/1, яким визначила митну вартість імпортованих ПП «Будпостач», код ЄДРПОУ 24267110 товарів велосипеди за резервним методом, в результаті якого, було збільшено митні платежі, а саме: мито на 202176, 07 грн, ПДВ на 444787,35 грн, яке позивач вважає протиправним.
20.03.2024 Черкаська митниця прийняла рішення про коригування митної вартості товарів №UK-03, яким визначила митну вартість імпортованих ПП «Будпостач», код ЄДРПОУ 24267110, товарів велосипеди за резервним методом, в результаті якого, було збільшено митні платежі, а саме: мито на 1643070,55 грн, ПДВ на 361615,21 грн, яке позивач вважає протиправним.
Згідно з відомостями у графі 33 оскаржуваного рішення про коригування митної вартості від 14.03.2024UA902080/2024/000061/1, відповідач визначив митну вартість імпортованих позивачем товарів (велосипедів) за резервним методом: (Товар№1) на рівні 5,02 дол.США/кг, Джерело інформації: МД від 15.12.2023 №UA100200/2023/617023.
Згідно з відомостями у графі 33 оскаржуваного рішення про коригування митної вартості від 20.03.2024 UA902080/2024/000062/1, відповідач визначив митну вартість імпортованих позивачем товарів (велосипедів) за резервним методом: (Товар№1) на рівні 5,02 дол.США/кг, Джерело інформації: МД від 15.12.2023 №UA100200/2023/617023.
Обставини поставки товарів на митну територію України за наслідками яких було винесено оскаржуване рішення UA902080/2024/000061/1 наступні.
01.03.2023 між позивачем (далі в т.ч. покупець) та компанією BRAVERY SPORTS PRODUCTS (JIANGSU) CO., LTD. (Китай) (далі в т.ч. продавець) було укладено прямий контракт №1501відповідно до якого продавець продає, а покупець купуєтовари (велосипеди) за ціною і на суму, згідно з проформою-інвойсом чи інвойсом, що є невід'ємною частиною контракту.
24.02.2020 для організації перевезення товарів до України позивач уклав з ТОВ «Мерск Україна Лтд» (далі експедитор) договір транспортного експедирування №UA00072711.
14.02.2022 для перевезення товарів до України позивач уклав з компанією Maersk A/S (Данія) (далі перевізник) договір №UA00072649 на перевезення зовнішньоторговельних вантажів.
01.03.2023 продавець надав позивачу проформу інвойс №UK-03на суму 226 400,00 доларів США, а 01.10.2023 - прайс-лист щодо ціни товарів.
05.10.2023 позивач на підставі контракту від 01.03.2023№1501 перерахував продавцю платіжною інструкцією в іноземній валюті №7 грошові кошти в розмірі 45 280,00 дол.США. 20.11.2023 позивач перерахував продавцю платіжною інструкцією в іноземній валюті №8JBKLNBгрошові кошти в розмірі 181 120,00 дол.США. Загальна сума перерахованих коштів становить 226 400 дол.США, що відповідає сумі, вказаній в проформі інвойсі.
08.12.2023 продавець надав позивачу комерційний інвойс №UK-03 на суму 115 670 дол.США. того ж дня на товари, що вказані в комерційному інвойсі, був виписаний сертифікат походження №24С3208А0412/00002.
15.01.2024 продавець передав товари у чотирьох контейнерах перевізнику для доставки в порт Гданськ (Польща) та одержав, як підтвердження передачі товару, коносамент 233416153.
13.02.2024 позивач склав лист, в якому зазначив, що ПП «Будпостач» здійснював оплату постачальнику згідно з контрактом №1501 від 01.03.2023 та інвойсом №UK-03від 08.12.2023 платіжними інструкціями №7 від 05.10.2023 та №8JBKLNB від 20.11.2023. Вантаж не страхувався та не оплачувався перевізнику за страхування.
13.02.2024, враховуючи, що товари були завантажені в чотири контейнери, для уникнення простою транспорту при митному оформленні в Україні, позивач на підставі комерційного інвойсу №UK-03 від 08.12.2023 виписав чотири специфікації: специфікація №1 на товари у контейнері №СААU5290350 за ціною 26 872,20 дол.США; специфікація №2 на товари у контейнері №MRKU2682794 за ціною 30 424,60 дол.США; специфікація №3 на товари у контейнері №MRKU4007007за ціною 31 382,50 дол.США; специфікація №4 на товари у контейнері №MRKU4894998за ціною 27 080,70 дол.США.
Загальна сума по специфікаціях складає 115670,00 дол. США, що відповідає ціні, зазначеній в комерційному інвойсі.
14.02.2024 для оплати позивачем наданих транспортних та експедиційних послуг експедитор ТОВ «Мерск Україна Лтд» виписав рахунок фактуру №5653327956, а компанія Maersk A/S (Данія) виписала інвойс №5653327957.
19.02.2024 для підтвердження витрат на транспортування товарів ТОВ «Мерск Україна Лтд» виписав позивачу довідку про транспортні витрати №43.
На підставі залізничних накладних УМВС від 18.02.2024 №2151519686 товари уконтейнері №MRKU2682794, що були вказані у специфікації №2 та №2151519694 товари у контейнері №MRKU4007007, що вказані у специфікації №3, - були доставлені з порту Гданськ (Польща) до ТОВ «Західний контейнерний термінал» м. Тернопіль.
Відповідно до товарно-транспортних накладних CMRвід 13.03.2024 №2794 та №7007, товари у контейнерах №MRKU2682794 та №MRKU4007007 були доставлені з ТОВ «Західний контейнерний термінал» м. Тернополя до Черкаської митниці.
14.04.2024 для митного оформлення товарів, що зазначені в специфікаціях №2 та №3, позивач подав відповідачу відповідну митну декларацію №24UA902080801004U7для митного оформлення товарів, у якій митну вартість товарів визначив за основним методом за ціною договору (контракту), а у графі 22 декларації зазначив загальну суму за рахунком 61 807,10 доларів США.
Для підтвердження заявленої митної вартості до митної декларації №24UA902080801004U7 декларант подав передбачені ст.53 МК України документи, які зазначені у графі 44 митної декларації. Доказами надання документів є, зокрема, відомості у картці відмови в прийнятті митної декларації та митному оформленні №UA902080/2024/000073, виписаної відповідачем, а саме: Контракт від 01.03.2023 №1501 між позивачем та компанією BRAVERY SPORTS PRODUCTS (JIANGSU) CO., LTD. (Китай); Прайс лист продавця від 01.10.2023 щодо ціни товарів; Комерційний інвойс від 08.12.2023№UK-03; Платіжна інструкція №7 від 05.10.2023; Платіжна інструкція №8JBKLNB від 20.11.2023; Специфікація №2 від 13.02.2024 до комерційного інвойсу від 08.12.2023 №UK-03 за ціною 30 424,60 дол.США; Специфікація №3 від 13.02.2024 до комерційного інвойсу від 08.12.2023 №UK-03 за ціною 31 382,50 дол.США; Сертифікат походження товарів від 08.12.2023 №24С3208А0412/00002 Договір транспортного експедирування від 24.02.2020 №UA00072711 між позивачем та ТОВ «Мерск Україна ЛТД»; Договір від 14.02.2022 №UA00072649 на перевезення зовнішньоторговельних вантажів між позивачем і компанією Maersk A/S (Данія); Коносамент від 15.01.2024 №233416153 про доставку товарів з Китаю до порту Гданськ (Польща); Рахунок-фактура ТОВ «Мерск Україна Лтд» від 14.02.2024 №5653327956 для оплати позивачем експедиторських послуг при транспортуванні товарів; Інвойс компанії перевізника MaerskA/S (Данія) від 14.02.2024 №5653327957 для оплати послуг з перевезення товарів; Довідка ТОВ «Мерск Україна Лтд» про транспортні витрати від 19.02.2024 №43; Залізнична накладна УМВС від 18.02.2024 №2151519686; Залізнична накладна УМВС від 18.02.2024 №2151519694; Товарно-транспортні накладні CMRвід 13.03.2024 №2794 та №7007 по доставці товарів із ТОВ «Західний контейнерний термінал» м. Тернополя до Черкаської митниці; Лист про оплату від 13.02.2024; Відомості з мережі Інтернет про ціну ідентичних товарів у Китаї; Витяги з бухгалтерської документації позивача щодо ціни реалізації ідентичних товарів - видаткові накладні; Технічні характеристики від 12.03.2024; Декларація митної вартості.
14.03.2024 відповідач направив до декларанта електронне повідомлення №1008041, у якому зобов'язав декларанта надати додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; 8) митну декларацію країни відправлення.
14.03.2024 у відповідь на вищезазначене електронне повідомлення відповідача, позивач направив до митного органу лист, у якому зазначив, що надати інші додаткові документи немає можливості. Цього ж дня Черкаська митниця прийняла рішення про коригування митної вартості товарів UА902080/2024/000061/1, яким визначила митну вартість імпортованих позивачем товарів велосипеди за резервним методом. Також 14.03.2024 Черкаська митниця виписала картку відмови в прийнятті митної декларації та митному оформленні товарів №UА902080/2024/000073. З врахуванням визначеної відповідачем митної вартості позивач заявив товари за митною декларацією №24UА902080801089U9, по якій були надмірно сплачені митні платежі, а саме: мито 202 176,07 грн, ПДВ на 444 787,35 грн.
Обставини поставки товарів на митну територію України за наслідками яких було винесено оскаржуване рішення UA902080/2024/000062/1 наступні.
На підставі залізничних накладних УМВС від 18.02.2024 №2151519611 товар у контейнері №СААU5290350, що вказаний у специфікації №1 та від 18.02.2024 №2151519827 товар у контейнері №MRKU4894998, що вказаний у специфікації №4 були доставлені з порту Гданськ (Польща) до ТОВ «Західний контейнерний термінал» м. Тернополя.
Відповідно до товарно-транспортних накладних CMRвід 19.03.2024 №0350 та №4998, товари у контейнерах №СААU5290350 та №MRKU4894998 були доставлені з ТОВ «Західний контейнерний термінал» м. Тернополя до Черкаської митниці.
20.03.2024 для митного оформлення товарів, що зазначені в специфікаціях №1 та №4, позивач подав відповідачу відповідну митну декларацію №24UA902080801074U9для митного оформлення товарів, у якій митну вартість товарів визначив за основним методом за ціною договору (контракту), а у графі 22 декларації зазначив загальну суму за рахунком 53 862,90 доларів США.
Для підтвердження заявленої митної вартості до митної декларації №24UA902080801074U9декларант подав передбачені ст.53 МК України документи, які зазначені у графі 44 митної декларації. Доказами надання документів є, зокрема, відомості у картці відмови в прийнятті митної декларації та митному оформленні №UA902080/2024/000075, виписаної відповідачем, а саме: Контракт від 01.03.2023 №1501 між позивачем та компанією BRAVERY SPORTS PRODUCTS (JIANGSU) CO., LTD. (Китай); Прайс лист продавця від 01.10.2023 щодо ціни товарів; Комерційний інвойс від 08.12.2023 №UK-03; Платіжна інструкція №7 від 05.10.2023; Платіжна інструкція №8JBKLNB від 20.11.2023; Специфікація №1 від 13.02.2024 до комерційного інвойсу від 08.12.2023 №UK-03 за ціною 26 782,20 дол.США; Специфікація №4 від 13.02.2024 до комерційного інвойсу від 08.12.2023 №UK-03 за ціною 27 080,70 дол.США; Сертифікат походження товарів від 08.12.2023 №24С3208А0412/00002 Договір транспортного експедирування від 24.02.2020 №UA00072711 між позивачем та ТОВ «Мерск Україна ЛТД»; Договір від 14.02.2022 №UA00072649 на перевезення зовнішньоторговельних вантажів між позивачем і компанією Maersk A/S (Данія); Коносамент від 15.01.2024 №233416153 про доставку товарів з Китаю до порту Гданськ (Польща); Рахунок-фактура ТОВ «Мерск Україна Лтд» від 14.02.2024 №5653327956 для оплати позивачем експедиторських послуг при транспортуванні товарів; Інвойс компанії перевізника MaerskA/S (Данія) від 14.02.2024 №5653327957 для оплати послуг з перевезення товарів; Довідка ТОВ «Мерск Україна Лтд» про транспортні витрати від 19.02.2024 №43; Залізнична накладна УМВС від 18.02.2024 №2151519611; Залізнична накладна УМВС від 18.02.2024 №2151519827; Товарно-транспортні накладні CMRвід 19.03.2024 №0350 та №4998 по доставці товарів із ТОВ «Західний контейнерний термінал» м. Тернополя до Черкаської митниці; Лист про оплату від 13.02.2024; Відомості з мережі Інтернет про ціну ідентичних товарів у Китаї; Витяги з бухгалтерської документації позивача щодо ціни реалізації ідентичних товарів - видаткові накладні; Технічні характеристики від 20.03.2024; Декларація митної вартості.
20.03.2024 відповідач направив до декларанта електронне повідомлення №1008041, у якому зобов'язав декларанта надати додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; 8) митну декларацію країни відправлення.
20.03.2024 у відповідь на вищезазначене електронне повідомлення відповідача, позивач направив до митного органу лист, у якому зазначив, що надати інші додаткові документи немає можливості. Цього ж дня Черкаська митниця прийняла рішення про коригування митної вартості товарів UА902080/2024/000062/1, яким визначила митну вартість імпортованих позивачем товарів велосипеди за резервним методом. Також 20.03.2024 Черкаська митниця виписала картку відмови в прийнятті митної декларації та митному оформленні товарів №UА902080/2024/000075. З врахуванням визначеної відповідачем митної вартості позивач заявив товари за митною декларацією №24UА902080801089U9, по якій були надмірно сплачені митні платежі, а саме: мито 164370,55 грн, ПДВ на 361 615,21 грн.
Не погоджуючись з рішеннями відповідача, позивач звернувся до суду з позовом.
Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що в електронних повідомленнях від 14.03.2024 та від 20.03.2024 відповідач не навів обґрунтованих підстав для витребування додаткових документів, не вказав належних доказів того, що надані позивачем документи містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Доводи, які зазначені відповідачем у рішенні про коригування митної вартості та електронному повідомленні, не є підставою для коригування митної вартості товару, оскільки в документах відсутні розбіжності що впливають на митну вартість, або ознаки підробки.
Надані позивачем до митного оформлення документи містять всі необхідні реквізити та відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, відомостей щодо ціни, що була сплачена за ці товари. У відповідача були в наявності достатні документи, які підтверджували митну вартість товару за ціною договору.
Зазначення у графі 33 оскаржуваного рішення лише дати та номера митної декларації, на підставі якої здійснено коригування митної вартості, не дає підстав вважати таке рішення обґрунтованим та мотивованим у контексті положень п. 2, 4 ч. 2 ст. 55 МК України.
Натомість, апелянт вважає вказані висновки суду першої інстанції помилковими та необґрунтованими, позаяк однією з форм митного контролю відповідно до частини першої статті 336
МК України, є перевірка документів та відомостей, необхідних для митного контролю, які відповідно до статті 335 МК України надаються під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України.
Під час здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів заявлених, за МД від 14.03.2024 № 24UA902080801004U7 (відмовлена), митниця діяла в порядку та відповідно до частини п'ятої статті 54 МК України.
У митниці були наявні обґрунтовані підстави вважати, що декларантом заявлено неповні відомості про митну вартість товарів, а саме надані декларантом документи для підтвердження заявленої митної вартості товарів не містять усіх відомостей щодо фактично сплаченої ціни товару (яка підлягає сплаті). Заявлені митниці відомості про витрати транспортування партії оцінюваних товарів до ввезення на митну територію України не підтверджені документально у повному обсязі, а надані документи не містять всіх відомостей про числові значення всіх витрат про транспортування, навантаження/вивантаження та які пов'язані з транспортуванням партії оцінюваних товарів до ввезення на митну територію України, які є обов'язковими складовими митної вартості.
Апелянт вважає, що при прийнятті оскаржуваного рішення судом не було належним чином враховано надані митницею докази правомірності дій відповідача, не надано належну правову оцінку діям позивача в спірних правовідносинах.
З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються Митним кодексом України та іншими законами України.
Розділ ІІІ МК України, регулює питання митної вартості товарів та методи її визначення.
Згідно з п. п. 23 та 24 ч. 1 ст. 4 МК України, митне оформлення - виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення; митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.
За змістом ст. ст. 49, 50 МК України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.
Митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу (частини 1 та 2 статті 51 МК України).
У силу норм ч. ч. 1 - 3 ст. 57 МК України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Приписами ч. ч. 1, 2 ст. 58 МК України, визначено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов'язані між собою особи або хоч і пов'язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.
Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
У разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT) (ч. 1 ст. 64 МК України).
Відповідно до положень ч. 2 ст. 52 МК України, декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.
За змістом ч. ч. 1 - 3 ст. 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Так, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару (ч. ч. 5, 6 ст. 53 МК України).
Згідно із ч. ч. 1- 3 ст. 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
У той же час, частиною 6 зазначеної статті передбачено, що митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
У відповідності до ч. ч. 1, 2 ст. 55 МК України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.
З наведеного слідує, що митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості, зобов'язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 МК України (у разі визначення декларантом митної вартості імпортованого товару за першим методом).
Дійсно, митний орган має повноваження здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості та він досліджує документи стосовно усіх товарів, які переміщуються через митний кордон, на предмет перевірки правильності визначення митної вартості. Виключно висновки, що ґрунтуються на дослідженні документів, доданих до митної декларації, можуть бути підставою для витребування додаткових документів.
При цьому, лише виявлення одного або декількох з фактів, зазначених у частині третій статті 53 МК України (подані документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, мають ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари), є підставою для витребування додаткових документів, перелік яких наведений у цій нормі.
Під час розгляду даного спору в суді першої інстанції було досліджено, що у графі 33 обох оскаржуваних рішень відповідач, як на підставу для витребування додаткових документів та коригування митної вартості послався на те, що:
- в рахунку від 14.02.2024 №5653327957 зазначено числове значення витрат «terminalhandlingserviceinGdansk» 871,19 дол.США та «Documentation fee DestinationinGdansk» 54,45 дол.США, що є «обробкою» партії товару в порту Гданськ;
- митниці заявлено в графі 21 до митної декларації витрати на навантаження, вивантаження та обробку, як окрему складову митної вартості в сумі 4462,82 дол.США;
- в рахунку від 14.02.2024 №5653327957відсутні відомості про числові значення витрат на навантаження/вивантаження;
- заявлені митниці відомості в графі 21 ДМВ та митній декларації щодо складової митної вартості «витрати на навантаження, вивантаження та обробку» не підтверджені докуменально та не піддаються обчисленню;
- в наданих митниці рахунках від 14.02.2024 №5653327956 ТОВ «Мерск Україна Лтд» та№5653327957 від MaerskA/S (Данія) відсутні відомості про операції навантаження, вивантаження;
- в рахунку від 14.02.2024 №5653327956 ТОВ «Мерск Україна Лтд» зазначено, що оплата за надані послуги здійснюється протягом 30 днів. В рахункувід 14.02.2024№5653327957 від імені MaerskA/S (Данія)зазначено, що оплата за надані послуги здійснюється протягом 21 дня. Станом на 14.03.2024 митниці не надано відомості, чи здійснено оплату згідно наданих рахунків.
Водночас, слід врахувати, що вказані вище відомості спростовуються тими обставинами, що, відповідно до наданої відповідачу позивачем довідки експедитора ТОВ «Мерск Україна Лтд» про транспортні витрати від 19.02.2024 №43, - зазначена вартість транспортних витрат на перевезення вантажу в чотирьох контейнерах в доларах США, зокрема: оформлення документації у Гданськ (Польща) в розмірі 55,45 дол.США, операційні послуги терміналу у Гданськ (Польща) в розмірі 871,19 дол.США.
У довідці експедитора ТОВ «Мерск Україна Лтд» про транспортні витрати від 19.02.2024 №43 також зазначено вартість послуг транспортування до кордону України у розмірі 232 091,76 грн та 8 925,64 дол.США, що були включені позивачем до митної вартості. При цьому митний орган не навів суду заперечень щодо розміру послуг транспортування ні щодо заниження, ні щодо завищення відносно реальної вартості, ні щодо їх достовірності взагалі.
У графі 33 оскаржуваного рішення відповідачем в якості підстави для витребування додаткових документів та коригування митної вартості зазначено, що в рахунку від 14.02.2024 №5653327957 відсутні відомості про числові значення витрат на навантаження/вивантаження. Дане твердження спростовується матеріалами справи.
Так, у рахунку від 14.02.2024 №5653327957 зазначені послуги «Оформлення документації у Гданськ, Польща 55,45 доларів США; Операційні послуги терміналу у Гданськ, Польща 871,19 доларів США». Такі ж послуги зазначені у довідці ТОВ «Мерск Україна Лтд» про транспортні витрати від 19.02.2024 №43. Саме до вартості операційних послуг терміналу у Гданськ, Польща у розмірі 871,19 дол.США включені послуги з вивантаження чотирьох контейнерів із судна та завантаження на автомобільний транспорт. Враховуючи, що товар поставлялись на умовах поставки FOBправил Інкотермс 2020, то вартість послуг по завантаженню товарів на судно здійснювалось за рахунок продавця.
Щодо твердження відповідача про «Documentationfee» - плата за документацію та «TerminalHandlingService» - послуги термінального обслуговування, то довідка про транспортні витрати також містить вартість оформлення документації у Гданську (Польща) в сумі 55,45 доларів США, а також вартість операційних послуг терміналу у порту призначення Гданськ (Польща) в сумі 871,19 доларів США, що включає послуги вивантаження з судна контейнерів та навантаження на залізничний транспорт.
Дослідуючи обгрунтованість та правомірність твердження відповідача у графі 33 оскаржуваних рішень та в електронному повідомленні, що в рахунку від 14.02.2024 №5653327956 ТОВ «Мерск Україна Лтд» зазначено, що оплата за надані послуги здійснюється протягом 30 днів. В рахункувід 14.02.2024 №5653327957 від імені MaerskA/S (Данія) зазначено, що оплата за надані послуги здійснюється протягом 21 дня. Станом на 14.03.2024 митниці не надано відомості, чи здійснено оплату згідно наданих рахунків, - суд звертає увагу на наступне.
Так, самі по собі обставини ненадання платіжного документу, що підтверджує факт оплати транспортно-експедиційних послуг не свідчать, що надані документи містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, як підстави для витребування додаткових документів.
Послуги транспортування, що зазначені в рахунках від14.02.2024 №5653327956 від ТОВ «Мерск Україна Лтд» та №5653327957 від імені MaerskA/S (Данія), вказані у довідці експедитора ТОВ «Мерск Україна Лтд» про транспортні витрати від 19.02.2024 №43 та які включені до митної вартості.
Митним кодексом України не визначено вид документів, якими має бути підтверджено розмір витрат на перевезення товарів, тому довідка про транспортні витрати є належним і допустимим доказом на підтвердження витрат на перевезення товарів.
У графі 33 обох оскаржуваних рішень відповідач, як на підставу для витребування додаткових документів, послався на те, що до митниці не надано документів щодо страхування вантажу та не надано інформації від імпортера щодо відсутності такого, а тому декларантом не надано інформації щодо усіх складових митної вартості.
Такий висновок відповідача спростовується матеріалами судової справи, з яких слідує і не спростовується відповідачем, що митному органу був наданий лист від позивача від 13.02.2024, в якому позивач вказав, що під час перевезення вантаж не страхувався та перевізнику страхування не оплачувалось. Вказані відомості також містяться в довідці експедитора ТОВ «Мерск Україна Лтд» про транспортні витрати від 19.02.2024 №43.
Тому, за відсутності страхування документи щодо страхування не надаються митному органу і не можуть бути витребувані останнім, що слідує з вимог ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України, - що декларант зобов'язаний надати для підтвердження заявленої митної вартості товарів страхові документи та документи, що підтверджують вартість страхування тільки у випадку, якщо таке страхування здійснювалось.
У графі 33 обох оскаржуваних рішень відповідач, такожяк на підставу для витребування додаткових документів, послався на те, що відповідно до п.4.1 зовнішньоекономічного договору від 01.03.2023 №1501, вартість товару включає в себе вартість пакування. В наданих декларантом документах відсутні відомості про числове значення витрат на пакування, пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних з пакуванням та маркуванням.
Однак, таке зауваження відповідача не може бути належною підставою для обгрунтованого сумніву щодо первісно заявленої позивачем митної вартості. Так в договорі (п.4.1) зазначено, що вартість товару вже включає в себе ціну пакування і ця вартість товару була вказана в проформі інвойсі від 01.03.2023 №UK-03та комерційному інвойсі від 08.12.2023№UK-03.
При цьому, відповідач не навів ні обґрунтувань, ні доказів того, що заявлена вартість товару не відповідала дійсності.
На підставі комерційного інвойсу від 08.12.2023 №UK-03 товари були переміщені відповідно до правил на підставі FOBІнкотермс 2020, згідно контракту №1501 від 01.03.2023, що свідчить про те, що підприємство самостійно організувало доставку товару з порту Lianyungangв Китаї до України, що вплинуло на ціну товару, оскільки вартість транспортування не була включена у ціну.
Колегія суддів також враховує й те, що зазначення у графі 33 оскаржуваного рішення лише дати та номера митної декларації, на підставі якої здійснено коригування митної вартості, не дає підстав вважати таке рішення обґрунтованим та мотивованим у контексті положень п. 2, 4 ч. 2 ст. 55 МК України.
Як доцільно звернув увагу суд першої інстанції, в електронних повідомленнях відповідача від 14.03.2024 та 20.03.2024 не зазначено жодних обґрунтованих доказів, жодних обґрунтованих підстав, які б свідчили про наявність розбіжностей, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки чи інші підстави для витребування додаткових документів, з огляду на що, митний орган протиправно витребував додаткові документи без зазначення сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів.
Належних аргументів та доказів, які б викликали обгрунтовані сумніви в достовірності проведеного позивачем розрахунку митної вартості товару за ціною договору відповідачем не наведено та не надано, а інших обставин, які б впливали на ціну задекларованої позивачем митної вартості товару відповідачем суду не надано.
Отже, колегія суддів підтримує висновок суду першої інстанції про те, що у митного органу були відсутні правові підстави для відмови у визначенні митної вартості товарів за ціною договору (контракту) та застосуванні другорядного (резервного) методу визначення митної вартості товарів, оскільки позивачем до митної декларації були додані документи, що підтверджують митну вартість.
Натомість, у даному випадку, зауваження відповідача не свідчать про неповноту чи про недостовірність відомостей щодо митної вартості імпортованих товарів, а тому, оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів прийняті не у відповідності а всупереч вимог Митного кодексу України та підлягають скасуванню.
Колегія суддів також бере до уваги й те, що відповідач в оскаржуваному рішенні не вказав обсяг партії, умови поставки, комерційні умови товарів, взятих за основу при визначенні митної вартості. Так, згідно з відомостями у графі 33 рішення про коригування митної вартості товарів від 14.03.2024 UA902080/2024/000061/1 відповідач визначив митну вартість імпортованих позивачем товарів велосипеди за резервним методом, однак, прийняте митним органом письмові рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано, а також обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.
Наводячи обставини невідповідності документів чи неподання таких, а також інші обставини, відповідач жодним чином не розкриває те, яким саме чином дані обставини та чинники впливають на митну вартість товару, яка, за даних обставин, була скоригована на значну суму.
Тож, наведене дає підстави для висновку, що сумніви відповідача щодо складових митної вартості імпортованого товару ґрунтуються на його припущеннях, а не на достовірних відомостях.
Разом з тим, апелянтом не зазначено, які саме позиції, певні аргументи відповідача не були враховані судом, чи яким не було приділено уваги в оскаржуваному рішенні.
Згідно з приписами ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
У відповідності до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та прийнято судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду, з огляду на що, рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.
Керуючись ст. ст. 243, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 - 331 КАС України, суд,
Апеляційну скаргу Черкаської митниці - залишити без задоволення.
Рішення Київського окружного адміністративного суду від 12 серпня 2024 року - залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена з підстав, визначених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя О.М. Ганечко
Судді Є.О. Сорочко
Я.М. Василенко