Справа № 754/13926/24 Суддя (судді) першої інстанції: Саламон О.Б.
05 березня 2025 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Ганечко О.М.,
суддів Кузьменка В.В.,
Василенка Я.М.,
розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції на додаткове рішення Деснянського районного суду м. Києва від 04 лютого 2025 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, третя особа - поліцейський взводу №1 роти №1 батальйону № 2 полку № 1 Управління патрульної поліції у м.Києві Департаменту патрульної поліції старший сержант поліції Міщаніна Оксана Ігорівна, про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення,
У провадженні Деснянського районного суду м. Києва перебувала справа за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, третя особа: поліцейський взводу № 1 роти №1 батальйону № 2 полку № 1 Управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції старший сержант поліції Міщаніна Оксана Ігорівна, про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення.
Рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 26.12.2024 позовні вимоги задоволено, скасовано постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №1871752 від 10.04.2024 року, винесену поліцейським взводу №1 роти №1 батальйону №2 полку №1 Управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції старшим сержантом поліції Міщаніною Оксаною Ігорівною, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 122 КУпАП у виді штрафу в розмірі 680,00 грн., а також закрито провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 122 КУпАП.
Представником позивача ОСОБА_1 - адвокатом Бауманом Ю.Т. подано заяву про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення витрат на правову допомогу у розмірі 10000 грн, а також долучено копію рахунку-фактури від 19.04.2024 № 18-04-ц/24.
Додатковим рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 04 лютого 2025 р. заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Баумана Юрія Тіберійовича про ухвалення додаткового рішення задоволено частково.
Ухвалено додаткове рішення по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, третя особа: поліцейський взводу №1 роти №1 батальйону № 2 полку № 1 Управління патрульної поліції у м.Києві Департаменту патрульної поліції старший сержант поліції Міщаніна Оксана Ігорівна про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення.
Стягнуто з Департаменту патрульної поліції Національної поліції України за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судові витрати на професійну допомогу у розмірі 6000 грн.
Не погоджуючись із додатковим рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане додаткове рішення суду першої інстанції, при цьому, посилаючись на порушення норм матеріального права.
Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 26.02.2025 відкрито апеляційне провадження та призначено апеляційну скаргу до розгляду у письмовому провадженні на 05.03.2025.
Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга відповідача не підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Згідно норм ст. 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.
Відповідно до приписів ст. 134 КАС України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Так, для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Слід врахувати, що при визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об'єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.
Колегія суддів наголошує на тому, що суд, розглядаючи заяву про розподіл судових витрат, та вирішуючи її по суті, має детально визначити чи підтверджуються вони документально (реально понесені) чи заявлених розмір відповідає визначеним приписами КАС України критеріям та чи є такі витрати співмірними зі складністю справи та здійсненими стороною діями під час розгляду спору, а не автоматично стягувати увесь заявлений стороною до відшкодування розмір витрат на професійну правничу допомогу.
На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу представник позивача надав суду першої інстанції: витяг з договору про надання правничої допомоги від 15.04.2024 № 15/04/2024-1а; рахунок-фактуру від 19.04.2024 року № 18-04-ц/24; платіжну інструкцію від 19.04.2024 № 0.0.3598245274.1.
Водночас, оцінюючи заявлені представником позивача до відшкодування витрати у розмірі 10000 грн, суд першої інстанції цілком обґрунтовано врахував, що ця справа не є складною з урахуванням принципу співмірності, та підлягає зменшенню, тому суд першої інстанції мав підстави для висновку про те, що заявлена позивачем сума 10000,00 грн підлягає зменшенню до 6000 грн.
Натомість, апелянт звертає увагу на те, що така сума не відповідає складності справи, ціні позову, а також, що справа розглядалась без проведення судового засідання, на що, колегія суддів зазначає, що враховує такі доводи апелянта, однак, констатує, що суд першої інстанції, зменшуючи заявлену суму теж врахував вказані обставини та дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 6000 грн, яка не є очевидно завищеною та відповідає критеріям розумності та співмірності, з урахуванням обставин справи та здійсненої адвокатом роботи для належного представництва клієнта в суді.
Колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції про наявність підстав для часткового задоволення заяви про розподіл судових витрат.
Згідно з приписами ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
У відповідності до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Ураховуючи викладене, колегія суддів вважає, що додаткове рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.
Керуючись ст. ст. 243, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 - 331 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції - залишити без задоволення.
Додаткове рішення Деснянського районного суду м. Києва від 04 лютого 2025 р. - залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена з підстав, визначених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя О.М. Ганечко
Судді В.В. Кузьменко
Я.М. Василенко