Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
про залишення позовної заяви без руху
07 березня 2025 року Справа № 520/4723/25
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Садова М.І., розглянувши адміністративний позов ОСОБА_1 до Харківської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору ОСОБА_2 про визнання недійсним та скасування рішення,-
позивач звернувся до суду із адміністративним позовом до відповідача у якому просить:
- визнати недійсним та скасувати рішення Харківської міської Ради від 14.07.2021 № 153/21 в частині затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки приватної власності площею 0,0767 га (кадастровий номер 6310137900:07:033:0036) зі зміною цільового призначення та змінено цільове призначення земельної ділянки приватної власності площею 0,0767 га (кадастровий номер 6310137900:07:033:0036) на “Для будівництва закладів охорони здоров'я та соціальної допомоги» для будівництва адміністративного будинку із закладом охорони здоров'я по пров. Болгарському, 3 (Новобаварський район).
Вважаю, що цей адміністративний позов необхідно залишити без руху, виходячи з наступних мотивів.
Відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина друга статті 122 КАС України).
Відповідно до частини шостої статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Крім того, Європейський суд з прав людини у рішенні від 28.03.2006 (справа “Мельник проти України») погодився з тим, що правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. А також указав, що зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані.
Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Аналогічна правова позиція викладено у постанові Верховного Верховний від 31.03.2021 (справа №240/12017/19, адміністративне провадження №К/9901/15971/20) дійшов до таких правових висновків.
Для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2011 №17-рп/2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.
Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
При вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття “дізнався» та “повинен був дізнатись».
Так, під поняттям “дізнався» необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів.
Поняття “повинен був дізнатися» необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 №340/1019/19).
Спірні правовідносини виникли, щодо будівництва закладу охорони здоров'я яке здійснюється в зоні житлової забудови.
В обґрунтування позову позивач покликається на те, що будівництво закладу охорони здоров'я здійснюється в зоні житлової забудови та на сусідній земельній ділянці. Позивач неодноразово звертався до виконавчого комітету Харківської міської ради та його структурних підрозділів щодо будівництва закладу охорони здоров'я на сусідній земельній ділянці по АДРЕСА_1 , з порушенянм вимог містобудівництва. На момент подання позову до суду вказане будівництво продовжується.
16.12.2024 позивачем отримано інформацію від департаменту земельних відносин ХМР та головного управління Держгеокадастру про затвердження проекту землеустрою та зміну цільового призначення ділянки рішення Харківської міської ради від 14.07.2021 № 153/21. Попри те, на переконання суду отримання позивачем оспорюваного рішення не змінює момент, з якого він повинен був дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду в даному випадку. Отже, з відповідної дати не може розпочинатись відлік процесуального строку строку звернення до суду з цим позовом.
З огляду на викладене, заява позивача не містить посилань на чітко визначений момент, з яким пов'язано початок перебігу строку звернення до адміністративного суду, окрім загальних фраз (неодноразово звертався до відповідача тощо) та відсутні обставини, коли позивач міг дізнатися про порушення своїх прав у зв'язку із здійсненням такого будівництва проживаючи на сусідній земельній ділянці, що унеможливлює суд визначити дотримання позивачем строку звернення до суду із відповідною вимогою у відповідності до ст. ст. 122, 123 КАС України.
У разі пропуску строків звернення до суду із вказаною позовною вимогою, позивачу належить надати до суду заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду, в якій зазначити поважні причини його пропуску, з наданням доказів на підтвердження поважності цих причин.
Відповідно до ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
За таких обставин приходжу переконання, що оскільки адміністративний позов подано без додержання вимог ст. ст. 160 КАС України, а відтак таку необхідно залишити без руху та надати позивачу строк для усунення вказаних недоліків десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху у відповідності до ч. 2 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись ст. 160, 161, 169, 248, 259, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України,
адміністративний позов ОСОБА_1 до Харківської міської ради третя особа: ОСОБА_2 про визнання недійсним та скасування рішення - залишити без руху.
Надати позивачу строк протягом десять днів з вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, для усунення недоліків.
У разі невиконання ухвали суду в зазначений строк, заява буде вважатись не поданою та повертається заявнику зі всіма доданими до неї документами.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя М. І. Садова