Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
Харків
06 березня 2025 року Справа № 520/35870/24
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Сагайдак В.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Тимчасово виконуючого обов'язки командира військової частини НОМЕР_2 підполковника ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ), Військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання незаконним і протиправним та скасування витягу з наказу,-
Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:
- визнати незаконним і протиправним та скасувати п.1 витягу з наказу від 20.11.2024 №287 (з адміністративно-господарчої діяльності) тимчасового виконуючого обов'язки командира військової частини НОМЕР_2 підполковника ОСОБА_2 щодо накладення на ОСОБА_1 стягнення “ДОГАНА», визнати таке рішення як дискримінацію позивача.
- визнати незаконним і протиправним та скасувати п.1 витягу з наказу від 25.11.2024 №297 (з адміністративно-господарчої діяльності) тимчасового виконуючого обов'язки командира військової частини НОМЕР_2 підполковника ОСОБА_2 щодо накладення на ОСОБА_1 стягнення “СУВОГА ДОГАНА», визнати таке рішення як дискримінацію позивача.
- визнати незаконним позбавлення ОСОБА_1 частки премії за листопад 2024 року на підставі п.1 витягу з наказу від 20.11.2024 №287 (з адміністративно-господарчої діяльності) та п.1 витягу з наказу від 25.11.2024 №297 (з адміністративно-господарчої діяльності) тимчасового виконуючого обов'язки командира військової частини НОМЕР_2 підполковника ОСОБА_2
- стягнути з військової частини НОМЕР_2 недотримане позивачем грошове забезпечення у повному обсязі за листопад 2024 року у повному обсязі - зі 100% премії.
- стягнути тимчасового виконуючого обов'язки командира військової частини НОМЕР_2 підполковника ОСОБА_2 коштів в розмірі 576 мінімальних заробітних плат, що складає на час подання позову 4089600,00 грн., на користь ОСОБА_1 на відшкодування моральної шкоди, заподіяної протиправним рішенням з ознаками дискримінації ОСОБА_1 як людини, громадянина та військовослужбовця, у підпорядкуванні якого він перебуває, яку йому було заподіяно внаслідок видання незаконних та протиправних наказів командира військової частини НОМЕР_2 (з адміністративно-господарчої діяльності) від 20.11.2024 №287 та від 25.11.2024 №293 про накладення на нього дисциплінарних стягнень .
Ухвалою суду відкрито спрощене провадження у справі.
Відповідач надав до суду відзив, з позовними вимогами не погоджується, просить відмовити в задоволені позовних вимог.
Таким чином суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в матеріалах справи доказами.
Відповідно до наказу Командувача Сухопутних військ Збройних Сил України (по особовому складу) від 07.10.2024 №1098 Позивача призначено на посаду заступника командира батальйону з психологічної підтримки персоналу мотопіхотного батальйону військової частини НОМЕР_2 .
Наказом командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 26.10.2024 №18 Позивача допущено до тимчасового виконання обов'язків за вакантною посадою заступника командира 3 механізованого батальйону з психологічної підтримки персоналу військової частини НОМЕР_2 . Позивач вважався таким, що з 26.10.2024 справи та посаду прийняв та приступив до виконання службових обов'язків.
20.11.2024 наказом командира військової частини НОМЕР_2 (з адміністративно-господарської діяльності) №287 на Позивача було накладене дисциплінарне стягнення “догана» за порушення статті 6 абзацу 1 розділу 1 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, керуючись статтями 45, 48, 55 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України за низьку виконавчу дисципліну, на підставі рапорту майора ОСОБА_3 (на час виникнення спірних правовідносин заступник командира військової частини НОМЕР_2 з психологічної підтримки персоналу).
25.11.2024 наказом командира військової частини НОМЕР_2 (з адміністративно- господарської діяльності) №287 на Позивача було накладене дисциплінарне стягнення “сувора догана» за грубе порушення статей 11, 107 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, керуючись статтями 45, 48 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України за систематичне невиконання своїх прямих функціональних обов'язків, прояв неповаги до безпосередніх та прямих командирів, невиконання поставлених завдань, на підставі рапорту підполковника ОСОБА_4 (на час виникнення спірних правовідносин ТВО командира НОМЕР_4 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_2 ).
Позивач, вважаючи накази командира військової частини НОМЕР_2 (з адміністративно- господарської діяльності) №287 від 20.11.2024 та №297 від 25.11.2024 протиправними, звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи оцінку спірним відносинам, суд зазначає наступне.
Загальні права та обов'язки військовослужбовців Збройних Сил України і їх взаємовідносини, обов'язки основних посадових осіб полку і його підрозділів, правила внутрішнього порядку у військовій частині та її підрозділах визначені Статутом внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України «Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України» від 24.03.1999 року № 548-XIV.
Згідно ст. 11, 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України необхідність виконання завдань оборони України, захисту її суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності, а також завдань, визначених міжнародними зобов'язаннями України
- покладає на військовослужбовців такі обов'язки, зокрема, свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок; постійно підвищувати рівень військових професійних знань, вдосконалювати свою виучку і майстерність, знати та виконувати свої обов'язки та додержуватися вимог статутів Збройних Сил України; знати й утримувати в готовності до застосування закріплене озброєння, бойову та іншу техніку, берегти державне майно. Кожний військовослужбовець зобов'язаний виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою. Ці обов'язки визначаються статутами Збройних Сил України, а також відповідними посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями.
Відповідно до ст. 28, 30, 36 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України єдиноначальність є одним із принципів будівництва і керівництва Збройними Силами України і полягає в: наділенні командира (начальника) всією повнотою розпорядчої влади стосовно підлеглих і покладенні на нього персональної відповідальності перед державою за всі сторони життя та діяльності військової частини, підрозділу і кожного військовослужбовця; наданні командирові (начальникові) права одноособово приймати рішення, віддавати накази; забезпеченні виконання зазначених рішень (наказів), виходячи із всебічної оцінки обстановки та керуючись вимогами законів і статутів Збройних Сил України. Начальник має право віддавати підлеглому накази і зобов'язаний перевіряти їх виконання. Підлеглий зобов'язаний беззастережно виконувати накази начальника, крім випадків віддання явно злочинного наказу, і ставитися до нього з повагою. Командир (начальник) відповідає за відданий наказ, його наслідки та відповідність законодавству, а також за невжиття заходів для його виконання, за зловживання, перевищення влади чи службових повноважень.
Згідно ст. 58, 59 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України командир (начальник) є єдиноначальником і особисто відповідає перед державою за бойову та мобілізаційну готовність довіреної йому військової частини, корабля (підрозділу) за забезпечення охорони державної таємниці; за бойову підготовку, виховання, військову дисципліну, морально-психологічний стан особового складу; за внутрішній порядок, стан і збереження озброєння, боєприпасів, бойової та іншої техніки, пального і матеріальних засобів; за всебічне забезпечення військової частини, корабля (підрозділу); за додержання принципів соціальної справедливості. Командир (начальник) відповідно до посади, яку він займає, повинен діяти самостійно і вимагати від підлеглих виконання вимог Конституції України, законів України, статутів Збройних Сил України та інших нормативно-правових актів. Командир (начальник) зобов'язаний: планувати роботу і здійснювати заходи щодо підтримання та удосконалення бойової та мобілізаційної готовності і вимагати їх виконання, своєчасно вносити до планів роботи необхідні зміни (уточнення), вживати заходів для охорони державної таємниці, забезпечення прихованого управління військами; знати стан справ у дорученій йому військовій частині, на кораблі (у підрозділі), ділові, морально-психологічні якості безпосередньо підпорядкованих військовослужбовців, бойову та іншу техніку, озброєння, що є в частині, на кораблі (у підрозділі), вміло керувати військовою частиною, кораблем (підрозділом) як у повсякденному житті, так і під час виконання бойових завдань; завжди мати точні відомості про особовий склад, озброєння, боєприпаси, бойову та іншу техніку, пальне, матеріальні засоби (кошти), що є у військовій частині, на кораблі(у підрозділі) за штатом, списком і в наявності; встановлювати у військовій частині, на кораблі (у підрозділі) такий внутрішній порядок, який гарантував би неухильне виконання законів України і положень статутів Збройних Сил України; проводити роботу щодо зміцнення військової дисципліни, запобігання надзвичайним подіям, кримінальним та іншим правопорушенням серед особового складу, своєчасно виявляти й усувати їх причини; аналізувати стан військової дисципліни і об'єктивно доповідати про це старшому командирові (начальникові); організовувати своєчасну видачу всіх видів забезпечення та перевіряти його повноту; організовувати та здійснювати заходи, спрямовані на захист особового складу, озброєння, боєприпасів, бойової та іншої техніки і майна від зброї масового ураження, звичайних засобів ураження; вживати заходів для відшкодування матеріальних збитків, заподіяних військовій частині, кораблю (підрозділу).
Сутність військової дисципліни, обов'язки військовослужбовців, а також військовозобов'язаних та резервістів під час проходження зборів щодо її додержання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, права командирів щодо їх застосування, а також порядок подання і розгляду заяв, пропозицій та скарг визначено Дисциплінарним статутом Збройних Сил України, затвердженим Законом України «Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України» від 24.03.1999 року № 551-XIV.
Відповідно до ст. 1, 2 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України військова дисципліна - це бездоганне і неухильне додержання всіма військовослужбовцями порядку і правил, встановлених військовими статутами та іншим законодавством України. Військова дисципліна ґрунтується на усвідомленні військовослужбовцями свого військового обов'язку, відповідальності за захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, на їх вірності Військовій присязі.
Згідно ст. 5 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України за стан дисципліни у військовому з'єднанні, частині (підрозділі), закладі та установі відповідає командир. Інтереси захисту Вітчизни зобов'язують командира постійно підтримувати військову дисципліну, вимагати її додержання від підлеглих, не залишати поза увагою жодного дисциплінарного правопорушення. Стан військової дисципліни у військовій частині (підрозділі), закладі, установі та організації визначається здатністю особового складу виконувати в повному обсязі та в строк поставлені завдання, морально-психологічним станом особового складу, спроможністю командирів (начальників) підтримувати на належному рівні військову дисципліну. Стосовно кожного випадку правопорушення командир зобов'язаний прийняти рішення щодо необхідності притягнення винного до відповідальності залежно від обставин скоєння правопорушення, ступеня вини, попередньої поведінки порушника та розміру завданих державі та іншим особам збитків. Діяльність командира щодо підтримання військової дисципліни оцінюється не кількістю накладених ним дисциплінарних стягнень, а виконанням обов'язків з додержанням вимог законів і статутів Збройних Сил України, повним використанням дисциплінарної влади для наведення порядку і запобігання порушенням військової дисципліни. Кожний військовослужбовець зобов'язаний сприяти командирові у відновленні та постійному підтриманні порядку й дисципліни. Командир, який не забезпечив додержання військової дисципліни та не вжив заходів для її відновлення, несе встановлену законом відповідальність.
Відповідно до ст. 6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України право командира - віддавати накази і розпорядження, а обов'язок підлеглого - їх виконувати, крім випадку віддання явно злочинного наказу чи розпорядження. Наказ має бути виконаний сумлінно, точно та у встановлений строк. Відповідальність за наказ несе командир, який його віддав.
Невиконання (неналежне виконання) службових обов'язків, що призвело до людських жертв чи інших тяжких наслідків або створило загрозу настання таких наслідків, є підставою для усунення військовослужбовців від виконання службових обов'язків. На молодших та старших офіцерів можуть бути накладені такі дисциплінарні стягнення, зокрема, пониження у військовому званні.
Відповідно до п.48 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України на військовослужбовців можуть бути накладені такі дисциплінарні стягнення: а) зауваження; б) догана; в) сувора догана; г) позбавлення чергового звільнення з розташування військової частини чи з корабля на берег (стосовно військовослужбовців строкової військової служби та курсантів вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти); ґ) попередження про неповну службову відповідність (крім осіб рядового складу строкової військової служби); д) пониження в посаді; е) пониження у військовому званні на один ступінь (стосовно осіб сержантського (старшинського) та офіцерського складу); є) пониження у військовому званні з переведенням на нижчу посаду (стосовно військовослужбовців сержантського (старшинського) складу); ж) звільнення з військової служби через службову невідповідність (крім осіб, які проходять строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, а також військовозобов'язаних під час проходження навчальних (перевірочних) і спеціальних зборів та резервістів під час проходження підготовки та зборів).
Командир бригади Збройних Сил України має право застосовувати стягнення, передбачені пунктами "а"-"ґ", а також пунктами "д"-"ж" (до майстер-сержанта (майстер-старшини) включно) статті 48 цього Статуту (п.55 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України).
Відповідно до ст. 83 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України на військовослужбовця, який порушує військову дисципліну або громадський порядок, можуть бути накладені лише ті дисциплінарні стягнення, які визначені цим Статутом і відповідають військовому званню військовослужбовця та дисциплінарній владі командира, що вирішив накласти на винну особу дисциплінарне стягнення. Прийняттю рішення командиром про накладення на підлеглого дисциплінарного стягнення може передувати службове розслідування. Воно проводиться з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, та ступеня вини.
Якщо вину військовослужбовця повністю доведено, командир приймає рішення про накладення дисциплінарного стягнення. Під час накладення дисциплінарного стягнення та обрання його виду враховується: характер та обставини вчинення правопорушення, його наслідки, попередня поведінка військовослужбовця, а також тривалість військової служби та рівень знань про порядок служби.
Однак, відповідачем не надано жодних підтверджуючих доказів, витягів, рапортів, тощо, що підтверджувало вчиненням позивачем протиправних дій.
Таким чином суд вважає за можливе задовольнити позовні вимоги в частині застосування до нього дисциплінарних стягнень - догана та сувора догана , однак, суд, хоч і дійшов висновку, щодо протиправності вказаних доган, але не вважає їх дискримінаційними по відношенню до позивача.
Стосовно вимоги щодо преміювання суд зазначає, що позивачем не надано жодних доказів, що йому преміювання належало та саме в цьому обсязі.
Таким чином суд відмовляє в задоволені цієї вимоги.
Стосовно компенсації моральної шкоди суд зазначає наступне.
У відповідності до п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31.03.1995 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
Також в п. 4. Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31.03.1995 №4 зазначено, що у позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується.
Згідно ч. 2 ст. 23 Цивільного кодексу України моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Суд зазначає, що позивач не довів факт заподіяння йому моральної шкоди діями відповідача.
Наявні в матеріалах справи медичні довідки не підтверджують факту, що незадовільне самопочуття позивача виникло через моральні страждання, через що повинна сплачуватись моральна шкода, та якимось чином ці відмінні обставини є пов'язаними.
Крім того суд вважає заявлену суму моральної шкоди у розмірі 4089600,00 грн. безпідставною.
Тому і в цій частині суд відмовляє.
Розподіл судових витрат не здійснюється, оскільки позивача звільнено від сплати судового збору.
Керуючись статтями 14, 22, 194, 243, 246, 249, 250, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Тимчасово виконуючого обов'язки командира військової частини НОМЕР_2 підполковника ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ), Військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання незаконним і протиправним та скасування витягу з наказу,- задовольнити частково.
Визнати незаконним і протиправним та скасувати п.1 витягу з наказу від 20.11.2024 №287 (з адміністративно-господарчої діяльності) тимчасового виконуючого обов'язки командира військової частини НОМЕР_2 підполковника ОСОБА_2 щодо накладення на ОСОБА_1 стягнення “ДОГАНА».
Визнати незаконним і протиправним та скасувати п.1 витягу з наказу від 25.11.2024 №297 (з адміністративно-господарчої діяльності) тимчасового виконуючого обов'язки командира військової частини НОМЕР_2 підполковника ОСОБА_2 щодо накладення на ОСОБА_1 стягнення “СУВОГА ДОГАНА».
Відмовити в задоволені інших вимог.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Сагайдак В.В.