Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
місто Харків
05.03.2025 р. справа №520/1627/25
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Сліденко А.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без призначення судового засідання з повідомленням (викликом) сторін справу за позовом
ОСОБА_1 (далі за текстом - позивач, заявник)
до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (далі за текстом - відповідач, владний суб'єкт, орган публічної адміністрації)
провизнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
Позивач у порядку адміністративного судочинства заявив вимоги про: 1) визнання протиправним рішення Головного управляння Пенсійного фонду України в Харківській області, що міститься в відповіді від 02.01.2025 року за № 135-40372/4-03/8-2000/25 про відмову у перерахунку довічного грошового утримання, згідно поданої заяви ОСОБА_1 від 13 грудня 2024 року, що була отримана відповідачем 18 грудня 2024 року; 2) зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, 5, м. Харків, Харківський р-н, Харківська обл., 61022, код ЄДРПОУ 14099344) здійснити перерахунок довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) з 01 січня 2024 року, з врахуванням загального стажу судді 26 років 5 місяців 18 днів та загального проценту розрахунку довічного грошового утримання судді у відставці 62% та відповідно до довідки Харківського апеляційного суду № 04-35/100 від 02 грудня 2024 року, згідно якої суддівська винагорода працюючого судді повинна становити: 321.725 грн, з якої посадовий оклад - 189.250 грн, доплата за вислугу років -132.475 грн., виходячи з базового розміру посадового окладу судді апеляційного суду - 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 01 січня 2024 року - "3028,00грн.".
Аргументуючи ці вимоги зазначив, що унаслідок вчинення суб'єктом владних повноважень протиправного управлінського волевиявлення була штучно створена перешкода в отриманні довічного грошового утримання судді у відставці у належному розмірі.
Відповідач із поданим позовом не погодився.
Аргументуючи заперечення проти позову зазначив, що щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці обчислене правильно та виплачується у повному розмірі.
Суд, вивчивши доводи позову, повно виконавши процесуальний обов'язок із збору доказів, всебічно перевіривши доводи сторін добутими доказами, повно та вичерпно з'ясувавши обставини фактичної дійсності, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав та мотивів.
Установлені судом обставини спору полягають у наступному.
Заявник у спірних правовідносинах має правовий статус судді Харківського апеляційного суду у відставці, у якості отримувача щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 23.04.2020р. знаходиться на обліку в ГУ ПФУ в Харківській області.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 22.10.2020р. по справі №520/12400/2020 було визнано протиправним та скасовано рішення №204650007526 від 27.04.2020 Індустріального об'єднаного управління Пенсійного Фонду України м. Харкова, що міститься в Протоколі призначення пенсії ОСОБА_1 в частині визначення загального розміру стажу судді, що враховується для обчислення довічного грошового утримання судді у відставці в розмірі 20 років та проценту пенсії в розмірі 50 відсотків. Визнано протиправним та скасовано рішення №232 Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 31.07.2020 про відмову ОСОБА_1 у здійсненні перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці. Зобов'язано Головне управління пенсійного фонду України в Харківській області визначити стаж ОСОБА_1 , що враховується для обчислення довічного щомісячного грошового утримання судді у відставці - тривалістю 24 роки 06 місяців 21 день, включивши до стажу ОСОБА_1 : 17 років 7 місяців 29 днів перебування на посаді судді, 3 роки роботи юрисконсультом, та 3 роки 10 місяців 22 дні військовій службі в статусі Курсанта Томського Вищого Військового Командного ордена Червоної Зірки Училища Зв'язку. Зобов'язано Головне управління пенсійного фонду України в Харківській області визначити ОСОБА_1 розмір щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці - 58 відсотків суддівської винагороди. Зобов'язано Головне управління пенсійного фонду України в Харківській області здійснити перерахунок та виплату щомісячного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 з 23.04.2020 (з моменту призначення) та здійснити виплату недоплаченої суми грошових коштів з 23.04.2020.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 11.10.2021р. по справі №520/13228/21 було визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо не зарахування до стажу роботи судді, що дає право ОСОБА_1 на призначення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, половини строку навчання у вищих юридичних навчальних закладах тривалістю 1 рік 10 місяців 27 днів. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області визначити стаж ОСОБА_1 , що враховується для обчислення довічного щомісячного грошового утримання судді у відставці - тривалістю 26 років, 5 місяців та 18 днів, включивши до стажу ОСОБА_1 половину строку навчання у вищих юридичних навчальних закладах тривалістю 1 рік 10 місяців 27 днів. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області визначити ОСОБА_1 розмір щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці - 62 відсотки суддівської винагороди. Зобов'язано Головне управління пенсійного фонду України в Харківській області здійснити перерахунок та виплату щомісячного грошового утримання з 19.04.2021 року та здійснити виплату недоплаченої суми грошових коштів з 19.04.2021 року.
За викладеними у позові твердженнями, на виконання рішень суду пенсійним органом було проведено перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці виходячи з розміру 62 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, у сумі 223.337,50 грн (131375,00 посадовий оклад, 91962,50 грн доплата за вислугу років 70%).
Заявник за власною ініціативою ініціював процедуру перерахунку довічного грошового утримання на підставі довідки про суддівську винагороду судді Харківського апеляційного суду станом на 01.01.2024р., виданою на запит позивача та з урахуванням рішення Верховного Суду від 13.09.2023р. по справі №240/44080/21 (від 02.12.2024р. №04-35/100) на суму - 321.725,00 грн. (оклад за посадою - 189.250,00 грн.; доплата за вислугу років 70% - 132.475,00 грн.).
Цей документ разом із зверненням заявника про перерахунок власного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці надійшов у фізичне розпорядження суб»єкта владних повноважень.
За зверненням заявника суб»єктом владних повноважень було вчинено відмову, оформлену листом від 02.01.2025р. №135-40372/Ч-03/8-2000/25, в обґрунтування якого пенсійним органом зазначено, що відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» прожитковий мінімум працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді з 01.01.2024 склав 2102 грн. Оскільки позивачу вже здійснено розрахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці від суддівської винагороди згідно із довідкою Харківського апеляційного суду від 10.04.2020 за №04-33/75 відповідно до Закону №1402, де посадовий оклад визначено виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді - 2102,00 грн., підстав для здійснення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, відповідно до ст. 142 Закону №1402 - немає.
Стверджуючи про невідповідність закону управлінського волевиявлення суб'єкта владних повноважень з приводу відмови у перерахунку розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці заявник ініціював даний спір.
Вирішуючи спір по суті, суд вважає, що в Україні як у правовій державі, де проголошена дія верховенства права та найвищою соціальною цінністю є людина, згідно з ст.ст. 1, 3, 8, ч.2 ст.19, ч.1 ст.68 Конституції України усі без виключення суб'єкти права (учасники суспільних відносин) зобов'язані дотримуватись існуючого правового порядку, утримуючись від використання права на "зло"/зловживання правом, а суб'єкти владних повноважень (органи публічної адміністрації) додатково обтяжені ще й обов'язком виконувати покладені законом завдання виключно за наявності приводів та способом, чітко обумовленими законом, і тому до відносин, які склались на підставі встановлених обставин спору, підлягають застосуванню наступні норми права.
Суд відзначає, що суспільні відносини з приводу соціального забезпечення учасника суспільних відносин - громадянина із правовим статусом судді у відставці у сфері пенсійного забезпечення регламентовані, насамперед, приписами спеціальної норми закону - ст.142 Закону України від 02.06.2016р. №1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів".
Так, згідно з ч.1 ст.142 Закону України від 02.06.2016р. №1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" судді, який вийшов у відставку, після досягнення чоловіками віку 62 років, жінками - пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", виплачується пенсія на умовах, визначених зазначеним Законом, або за його вибором щомісячне довічне грошове утримання. До досягнення зазначеного віку право на пенсію за віком або щомісячне довічне грошове утримання мають чоловіки 1955 року народження і старші після досягнення ними такого віку: 1) 61 рік - які народилися з 1 січня 1954 року по 31 грудня 1954 року; 2) 61 рік 6 місяців - які народилися з 1 січня 1955 року по 31 грудня 1955 року.
Відповідно до ч.2 ст.142 Закону України від 02.06.2016р. №1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" суддя у відставці, який не досяг віку, встановленого частиною першою цієї статті, отримує щомісячне довічне грошове утримання. При досягненні таким суддею віку, встановленого частиною першою цієї статті, за ним зберігається право на отримання щомісячного довічного грошового утримання або, за його вибором, призначається пенсія на умовах, визначених Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
За правилом ч.4 ст.142 Закону України від 02.06.2016р. №1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання.
Відносини з приводу одержання особою щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці додатково деталізовані нормами Порядку подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, судді Конституційного Суду України територіальними органами Пенсійного фонду України (затверджений постановою правління ПФУ від 25.01.2008р. №3-1 у редакції постанови правління ПФУ від 09.02.2023р. №7-2, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 12.03.2008р. за №200/14891; далі за текстом - Порядок №3-1).
Згідно з п.1 розділу IV Порядку №3-1 перерахунок щомісячного довічного грошового утримання проводиться відповідно до частини четвертої статті 142 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», частини другої статті 27 Закону України «Про Конституційний Суд України» органами, що призначають щомісячне довічне грошове утримання.
Відповідно до п.6 розділу IV Порядку №3-1 перерахунок щомісячного довічного грошового утримання проводиться органом, що призначає щомісячне довічне грошове утримання, на підставі довідки про суддівську винагороду / довідки про винагороду судді Конституційного Суду України, надісланої відповідним органом (без звернення судді у відставці, судді Конституційного Суду України), або за зверненням судді у відставці, судді Конституційного Суду України.
Відтак, ключовим питанням у межах даного спору є розмір суддівської винагороди судді Господарського суду Харківської області станом на 28.03.2024р. та, відповідно, існування або відсутність підстав для перерахунку пенсійним органом призначеного заявнику щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.
Згідно з ч.7 ст.43 Конституції України право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
У розумінні ч.1 ст.126 та ст.130 Конституції України умови виплати та розмір суддівської винагороди є невід'ємним елементом незалежності судді.
Спеціальним законом з питання визначення суддівської винагороди є Закон України від 02.06.2016р. №1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" (далі за текстом - Закон України від 02.06.2016р. №1402-VIII), ч.1 ст.135 якого передбачено, що суддівська винагорода регулюється цим Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами.
Так, за правилами ч.2 ст.135 Закону України від 02.06.2016р. №1402-VIII суддівська винагорода складається з посадового окладу та доплат за: 1) вислугу років; 2) перебування на адміністративній посаді в суді; 3) науковий ступінь; 4) роботу, що передбачає доступ до державної таємниці.
Відповідно до п.1 ч.3 ст.135 Закону України від 02.06.2016р. №1402-VIII базовий розмір посадового окладу судді місцевого суду складає - 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.
Як то указано у ч.4 ст.135 Закону України від 02.06.2016р. №1402-VIII, до базового розміру посадового окладу, визначеного частиною третьою цієї статті, додатково застосовуються такі регіональні коефіцієнти: 1) 1,1 - якщо суддя здійснює правосуддя у суді, що розташований у населеному пункті з кількістю населення щонайменше сто тисяч осіб; 2) 1,2 - якщо суддя здійснює правосуддя у суді, що розташований у населеному пункті з кількістю населення щонайменше п'ятсот тисяч осіб; 3) 1,25 - якщо суддя здійснює правосуддя у суді, що розташований у населеному пункті з кількістю населення щонайменше один мільйон осіб. У випадку, якщо суд розміщується в декількох населених пунктах, застосовується регіональний коефіцієнт за місцезнаходженням органу, який провів державну реєстрацію такого суду.
Згідно з ч.5 ст.135 Закону України від 02.06.2016р. №1402-VIII суддям виплачується щомісячна доплата за вислугу років у розмірі: за наявності стажу роботи більше 3 років - 15 відсотків, більше 5 років - 20 відсотків, більше 10 років - 30 відсотків, більше 15 років - 40 відсотків, більше 20 років - 50 відсотків, більше 25 років - 60 відсотків, більше 30 років - 70 відсотків, більше 35 років - 80 відсотків посадового окладу.
У період часу з 01.01.2024р. виникла колізія між нормами ч.3 ст.135 Закону України від 02.06.2016р. №1402-VIII, абз.4 ст.7 Закону України від 09.11.2023р. №3460-ІХ "Про Державний бюджет України на 2024 рік" та між абз.5 ст.7 Закону України від 09.11.2023р. №3460-ІХ "Про Державний бюджет України на 2024 рік" в частині використання під час нарахування та виплати суддівської винагороди показника прожиткового мінімуму для працездатної особи - "2.102,00грн.".
Усупереч положенням ч.1 ст.126, ст.130 Конституції України та ч.2 ст.2 КАС України суб'єктом владних повноважень - Відповідачем №2 у спірних правовідносинах пріоритет у застосуванні помилково було надано не нормам ч.3 ст.135 Закону України від 02.06.2016р. №1402-VIII, а нормам абз.5 ст.7 Закону України від 09.11.2023р. №3460-ІХ "Про Державний бюджет України на 2024 рік".
Згідно з ч.5 ст.13 Закону України від 02.06.2016р. №1402-VIII висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.
У розумінні п.7 ч.1 ст.4 КАС України відповідач у відносинах із фінансового забезпечення проходження особою публічної служби на посаді професійного судді є суб'єктом владних повноважень.
Правовий висновок стосовно невідповідності закону управлінського волевиявлення суб»єкта владних повноважень з приводу обчислення суддівської винагороди після 01.01.2021р. із використанням показника прожиткового мінімуму - 2.102,00грн. сформульований, зокрема, у постанові Верховного Суду від 12.07.2023р. по справі №140/5481/22, у постанові Верховного Суду від 12.07.2023р. по справі №140/5481/22, у постанові Верховного Суду від 13.07.2023р. по справі №280/1233/22, у постанові Верховного Суду від 15.08.2023р. по справі №120/19262/21-а.
Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України ці висновки є релевантними відносно обставин спору у даній справі, підлягають поширенню на спірні правовідносини, а відтак, додатково підтверджують факт порушення права заявника на належний обрахунок суб»єктом владних повноважень розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.
Розв»язуючи спір, суд зауважує, що критерії законності управлінського волевиявлення (як у формі рішення, так і у формі діяння) суб'єкта владних повноважень викладені законодавцем у приписах ч.2 ст.2 КАС України.
За змістом ч.2 ст.77 КАС України відповідність закону рішення чи діяння (управлінського волевиявлення) за критеріями дотримання: компетенції, меж повноважень, способу дій, приводу реалізації функції контролю, обґрунтованості, безсторонності (неупередженості), добросовісності, розсудливості, рівності перед законом, унеможливлення дискримінації, пропорційності, своєчасності, права особи на участь у процесі прийняття рішення, має доводитись, насамперед, відповідачем - суб'єктом владних повноважень.
Проте, сформульовані у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2020р. по справі №520/2261/19 та у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.06.2023р. у справі №916/3027/21 стандарти доказування обставин спору та приписи ч.4 ст.9, ст.ст.72-76, ч.1 ст.77, ч.3 ст.242, ч.4 ст.242 КАС України засвідчують, що реальність (справжність та правдивість) конкретної обставини фактичної дійсності не може бути сприйнята доведеною судом виключно через неспростування одним із учасників справи (навіть суб'єктом владних повноважень) декларативно проголошеного, але не доказаного твердження іншого учасника справи, позаяк протилежне явно та очевидно прямо суперечить меті правосуддя - з'ясування об'єктивної істини у справі.
Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Зміст цієї норми процесуального закону було розтлумачено у постанові Верховного Суду від 07.11.2019р. по справі № 826/1647/16 (адміністративне провадження № К/9901/16112/18), де указано, що обов'язковою умовою визнання протиправним управлінського волевиявлення суб'єкта владних повноважень є доведеність приватною особою факту порушення власних прав (інтересів) та доведеність факту невідповідності закону оскарженого управлінського волевиявлення.
Кваліфікуючи реально вчинене у спірних правовідносинах управлінське волевиявлення суб'єкта владних повноважень суд виходить із того, що за загальним правилом під рішенням суб'єкта владних повноважень слід розуміти письмовий акт, під дією суб'єкта владних повноважень слід розуміти вчинок посадової/службової особи, під бездіяльністю суб'єкта владних повноважень слід розуміти невиконання обов'язків, під відмовою суб'єкта владних повноважень слід розуміти письмово зафіксоване діяння з приводу незадоволення звернення приватної особи.
За змістом правових позицій постанови Верховного Суду від 03.06.2020р. у справі №464/5990/16-а та постанови Великої Палати Верховного Суду від 08.09.2022р. у справі №9901/276/19 протиправною бездіяльністю суб'єкта владних повноважень є зовнішня форма поведінки (діяння) органу/посадової особи у вигляді неприйняття рішення (нездійснення юридично значимих дій) у межах компетенції за наявності фізичної змоги реалізувати управлінську функцію.
У спірних правовідносинах суб»єктом владних повноважень було вчинено управлінське волевиявлення у формі відмови, втіленої у листі, існування якого свідчить про закінчення процедури розгляду і вирішення питання з приводу обчислення нового розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, і є перешкодою для вчинення за цим зверненням будь-яких волевиявлень управлінського характеру, що спонукає суд до визнання протиправним реально вчиненого суб»єктом владних повноважень управлінського волевиявлення.
У ході розгляду справи суб'єктом владних повноважень не було наведено юридично спроможних аргументів та не подано доказів відповідності вимогам закону реально вчиненого у спірних правовідносинах управлінського волевиявлення з приводу відмови у перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці станом на 01.01.2024р. із розрахунку прожиткового мінімуму для працездатної особи - 2.102,00грн.
Оцінивши добуті по справі докази в їх сукупності за правилами ст.ст.72-77, 90, 211 КАС України, суд доходить до переконання про те, що у даному конкретному випадку суб»єктом владних повноважень не доведено відповідності реально вчиненого управлінського волевиявлення вимогам ч.2 ст.19 Конституції України та ч.2 ст.2 КАС України, у той час як використані заявником доводи узгоджуються із приписами ст.135 Закону України від 02.06.2016р. №1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів".
При цьому, право та охоронюваний законом інтерес заявника повністю та ефективно поновлюються визнанням протиправної спірної відмови і обтяженням суб"єкта владних повноважень обов'язком здійснити перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 01.01.2024р. із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатної особи - 3.028,00грн. як то і указано у довідці Харківського апеляційного суду.
Вирішуючи спір за епізодом вимоги про обтяження суб"єкта владних повноважень провести перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці із врахуванням загального стажу судді 26 років 5 місяців 18 днів та загального проценту розрахунку довічного грошового утримання судді у відставці 62%, суд зазначає, що згідно з поданим ГУ ПФУ в Харківській області рішенням №204650007526 від 19.05.2022р. за заявником обліковується показник арифметичного відсоткового значення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у 62% суддівської винагороди із врахуванням загального стажу судді 26 років 5 місяців 18 днів.
Відповідно до рішення 204650007526 від 02.05.2024р. про перерахунок у зв'язку із уточненням даних за заявником обліковується показник арифметичного відсоткового значення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у 62% суддівської винагороди.
Суд відмічає, що підстав для обтяження відповідача обов"язком провести заявнику перерахунок призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці із збереженням показника - "62%" із врахуванням загального стажу судді 26 років 5 місяців 18 днів наразі не має, позаяк відсутні докази того, що під час виконання даного судового акту відповідачем буде вчинено умисне та усвідомлене свавілля, спрямоване на зміну указаної величини.
Отже, за цим епізодом матеріалами справи не доведено існування реально порушеного суб"єктивного права як об"єкту судового захисту у розумінні ч.1 ст.2 КАС України, що є визначеною процесуальним законом підставою для відмови у позові.
При розв'язанні спору, суд зважаючи на практику Європейського суду з прав людини щодо застосування ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі за текстом - Конвенція; рішення від 21.01.1999р. у справі "Гарсія Руїз проти Іспанії", від 22.02.2007р. у справі "Красуля проти Росії", від 05.05.2011р. у справі "Ільяді проти Росії", від 28.10.2010р. у справі "Трофимчук проти України", від 09.12.1994р. у справі "Хіро Балані проти Іспанії", від 01.07.2003р. у справі "Суомінен проти Фінляндії", від 07.06.2008р. у справі "Мелтекс ЛТД (MELTEX LTD) та Месроп Мовсесян (MESROP MOVSESYAN) проти Вірменії"), вичерпно реалізував усі діючі механізми з'ясування об'єктивної істини; надав оцінку усім юридично значимим факторам та нормам закону, котрі здатні вплинути на правильне вирішення спору; дослухався до усіх ясно і чітко сформульованих та здатних вплинути на результат вирішення спору аргументів сторін; повно та детально виклав власні висновки та міркування як з приводу тлумачення належних норм права, так і з приводу усіх слушних доводів поданих учасниками спору процесуальних документів.
Розгорнуті і детальні мотиви та висновки суду з приводу юридично значимих аргументів, доводів учасників справи та обставин справи викладені у тексті судового акту.
Решта доводів сторін окремій оцінці у тексті судового акту не підлягає, позаяк не впливає на правильність розв'язання спору по суті.
Розподіл судових витрат по справі слід здійснити відповідно до ст.139 КАС України та Закону України "Про судовий збір".
Відповідно до Закону України "Про судовий збір" судовий збір підлягав сплаті у розмірі 1211,20 грн, проте позивачем було сплачено 2422,40 грн.
Суми судового збору, зайво сплачені позивачем при поданні позовної заяви, можуть бути повернуті за заявою позивача.
Керуючись ст.ст. 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 6-9, ст.ст. 72-77, 90, 211, 241-244, 246, 255, 263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
Позов - задовольнити частково.
Визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області у перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 , оформлену листом №135-40372/Ч-03/8-2000/25 від 02.01.2025 року.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити з 01.01.2024р. перерахунок ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідки Харківського апеляційного суду №04-35/100 від 02.12.2024р., згідно якої суддівська винагорода працюючого судді Харківського апеляційного суду станом на 01.01.2024р. повинна становити - 321.725 грн.
Позов у решті вимог - залишити без задоволення.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (ідентифікаційний код - 14099344; місцезнаходження - майдан Свободи, буд.5, Дер-м,п.3,пов.2, м. Харків, 61022) на користь ОСОБА_1 (адреса зареєстрованого місця проживання - АДРЕСА_2 ; р.н.о.к.п.п. - НОМЕР_1 ) витрати по оплаті судового збору у сумі 605,60 грн (шістсот п'ять гривень 60 копійок).
Роз'яснити, що рішення підлягає оскарженню згідно з ч.1 ст.295 КАС України (протягом 30 днів з дати складення повного судового рішення); набирає законної сили відповідно до ст.255 КАС України.
Суддя А.В. Сліденко