Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
05 березня 2025 року № 826/12607/17
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Мельникова Р.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження заяву позивача про закриття провадження у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Державного реєстратора Комунального підприємства “Центр сприяння бізнесу міста Києва» Рибачука Олега Володимировича, третя особа без самостійних вимог на стороні позивача Рада адвокатів міста Києва, треті особи без самостійних вимог на стороні відповідача ОСОБА_2 , Недержавна некомерційна професійна організація "Національна асоціація адвокатів України» про скасування реєстраційної дії, -
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулась Рада адвокатів міста Києва з позовом, в якому просить суд визнати незаконною та скасувати реєстраційну дію №10749990006044324 "скасування реєстраційної дії за судовим рішенням", вчинену 14.07.2017 державним реєстратором Комунального підприємства “Центр сприяння бізнесу міста Києва» Рибачуком Олегом Володимировичем.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 16.10.2017 року у справі № 826/12607/17 відкрито провадження в адміністративній справі; вказано, що справу буде розглядати суддя Григорович П.О.; закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду у судовому засіданні в приміщенні Окружного адміністративного суду міста Києва.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 24.04.2018 року у справі № 826/12607/17, зокрема, допущено заміну первинного позивача - Ради адвокатів міста Києва, належним позивачем - ОСОБА_1 ; залучено Раду адвокатів міста Києва (ідентифікаційний код 38517528) до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача; призначено підготовче засідання, яке відбудеться у приміщенні Окружного адміністративного суду м. Києва.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 04.09.2018 року у справі № 826/12607/17, зокрема, залучено до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача НЕДЕРЖАВНУ НЕКОМЕРЦІЙНУ ПРОФЕСІЙНУ ОРГАНІЗАЦІЮ “НАЦІОНАЛЬНА АСОЦІАЦІЯ АДВОКАТІВ УКРАЇНИ» (Код ЄДРПОУ: 38488439, адреса: 04071, м.Київ, Подільський район, ВУЛИЦЯ ЯРОСЛАВСЬКА, будинок 6, 5-Й ПОВЕРХ).
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 25.09.2018 року у справі № 826/12607/17 позов залишено без розгляду.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 21.11.2018 у справі №826/12607/17 скасовано ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.09.2018, а справу направлено до Окружного адміністративного суду міста Києва для продовження розгляду.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 21.12.2018 року у справі № 826/12607/17 прийнято справу до розгляду, який вирішено здійснити за правилами загального позовного провадження; призначено підготовче засідання по справі.
На виконання Закону України “Про внесення зміни до пункту 2 розділу II “Прикінцеві та перехідні положення» Закону України “Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» та відповідно до Порядку передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 16.09.2024 №399 до Харківського окружного адміністративного суду, згідно супровідного листа № 01-19/1430/25 від 31.01.2025 року передано 742 (сімсот сорок дві) судові справи згідно з актом приймання-передачі від 31.01.2025, зокрема адміністративну справу №826/12607/17.
Вказана адміністративна справа надійшла до провадження судді Харківського окружного адміністративного суду Мельникова Р.В. 17.02.2025 за результатами автоматизованого розподілу судової справи відповідно до протоколу від 17.02.2025.
Ухвалою судді Харківського окружного адміністративного суду Мельникова Р.В. від 25.02.2025 року адміністративну справу за вказаним вище позовом прийнято до розгляду, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження.
Позивачем через канцелярію суду було подано заяву про закриття провадження у справі, в якій остання із посиланням на п.1.ч.1 ст.238 КАС України просить суд закрити провадження у справі, оскільки погоджується, що справа не підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства, та обізнана, що спір підсудний господарському суду. При цьому позивач послалась на позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену у постановах від 05.07.2023 у справі № 910/15792/20, від 06.11.2019 року у справі №826/16500/17, Верховного Суду, викладену у постанові від 23.12.2019 року у справі № 826/17484/16.
Суд, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, повідомлені суду обставини, зазначає таке.
Зі змісту позовної заяви вбачається, що позивач оскаржує реєстраційну дію №10749990006044324 "скасування реєстраційної дії за судовим рішенням", вчинену 14.07.2017 державним реєстратором Комунального підприємства “Центр сприяння бізнесу міста Києва» Рибачуком Олегом Володимировичем.
При цьому у позовній заяві вказано, що така дія була вчинена 14.04.2016 державним реєстратором Комунального підприємства “Центр сприяння бізнесу міста Києва» Рибачуком Олегом Володимировичем стосовно Ради адвокатів міста Києва (код ЄДРПОУ 38517528) та відповідно до такої було скасовано реєстраційну дію, вчинену згідно наказу Міністерства юстиції України від 25.10.2016 № 3055/5.
Вказаним наказом Міністерством юстиції України було задоволено скаргу ОСОБА_1 від 18.10.2016 в порядку адміністративного оскарження дій державного реєстратора та скасовано реєстраційну дію у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 11.10.2016 № 10741070003044323 “Внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов'язані зі змінами в установчих документах», проведену державним реєстратором КП “Центр сприяння бізнесу міста Києва» Сорокою В.М. стосовно Ради адвокатів міста Києва (код ЄДРПОУ 3817528), в результаті якої було змінено керівника Ради адвокатів міста Києва з Рафальської І.В. на Рябенка П.К.
Не погоджуючись із вказаним наказом Міністерства юстиції України гр. ОСОБА_2 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва із позовною заявою до Міністерства юстиції України, Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації при Міністерстві юстиції України, третя особа на стороні позивача: Державний реєстратор Комунального підприємства “Центр сприяння бізнесу міста Києва» Сорока Валерій Миколайович, треті особи на стороні відповідача: ОСОБА_1 , Рада адвокатів міста Києва, Державне підприємство “Національні інформаційні системи» про визнання протиправним та скасування висновку і наказу (справа № 826/17484/16).
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 грудня 2016 року у справі №826/17484/16 було частково задоволено позов, визнано протиправним та скасовано наказ Міністерства юстиції України № 3055/5 від 25 жовтня 2016 року “Про скасування реєстраційної дії у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань», в іншій частині позову відмовлено.
Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 21.03.2017 у справі № 15/17484/16 апеляційні скарги Міністерства юстиції України, ОСОБА_1 , Ради адвокатів міста Києва залишені без задоволення, а постанова Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 грудня 2016 року у справі № 25/17484/16 залишена без змін.
У позовній заяві вказано, що, не погоджуючись із вищевказаними судовими рішеннями у справі № 826/17484/16 Рада адвокатів міста Києва, Рафальська І.В. та Міністерство юстиції України подало до Вищого адміністративного суду України відповідні касаційні скарги.
Зі змісту позовної заяви вбачаються доводи стосовно того, що з огляду на положення п.2 ч.1 ст. 25 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» від 15.05.2003 року №755-IV судові рішення у справі №826/17484/16, які стали підставою для проведення відповідачем оскаржуваної реєстраційної дії, не були прийняті у межах предметних обставин, перерахованих у такій нормі, та не містили у своїй резолютивній частині встановлених даною нормою закону формулювань, які б слугували законними підставами для вчинення реєстраційних дій за такими судовими рішеннями, зазначені судові рішення не містять рішення про скасування реєстраційної дії/запису в Єдиному державному реєстрі.
Відтак позовна заява містить доводи стосовно того, що судові рішення у вказаній справі не можуть вважатися такими, що містять в собі будь-які правові підстави для проведення реєстраційних дій будь-яким державним реєстратором в контексті вимог ч.1 ст. 25 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» від 15.05.2003 року №755-IV, а отже обов'язок виконання постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.12.2016 року у справі №826/17484/16, залишеної без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 21.03.2017, покладався виключно на Міністерство юстиції України як відповідача у такій справі і як на суб'єкта владних повноважень, який в силу приписів ст. 34 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» від 15.05.2003 року №755-IV видав наказ від 25.10.2016 року №3055/5 та мав би на виконання рішень суду його скасувати, змінити або видати новий з урахуванням рішення суду.
В подальшому, як свідчать матеріали справи, позивачем до суду подано заяву про закриття провадження у справі. Так, у поданій до суду заяві про закриття провадження у справі вказано, що після звернення до адміністративного суду з цим позовом, Великою Палатою Верховного суду (06 листопада 2019 року у справі №826/16500/17), були розглянуті аналогічні за своєю правовою природою та підставами вимоги та була надана оцінка правовій природі спору (КАС ВС від 23 грудня 2019 року провадження у справі № 826/17484/16). Так, Верховний суд у складі Касаційного адміністративного суду, скасовуючи попередні рішення судів та закриваючи 23 грудня 2019 року провадження у справі № 826/17484/16, зазначив, що існують суперечності у легітимності та правомірності рішень органу самоврядування щодо обрання ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та інших до складу органів адвокатського самоврядування, таким чином має місце спір про право, який має вирішуватись господарським судом, як корпоративний. Судами встановлено, що у зазначених справах, як і у цій, має місце спір про право, раніше постановлені адміністративними судами нижчих інстанцій рішення скасовані, провадження закриті, визначено, що спори з предметом, заявленим позивачем мають вирішуватись господарським судом (корпоративний спір), а скасування реєстраційної дії не є ефективним способом відновлення права. Відтак позивачем наголошено на обставинах того, що має місце спір про право цивільне, який існує до цього часу. Спір судами не вирішений. Жодне рішення конференцій адвокатів міста Києва не було предметом судового розгляду судами певної юрисдикції, ОСОБА_2 не звертався до суду з такими вимогами, оскільки, так і не зміг довести перед Верховним Судом ту обставину, що був обраний замість ОСОБА_1 головою Ради адвокатів міста Києва в жовтні 2016 року та має повноваження від адвокатів міста Києва на виконання цих функцій. Також, позивачем вказано, що наступними рішеннями Верховного Суду вже надана належна правова оцінка оскаржуваним реєстраційним діям. Крім того, вказано, що за час розгляду так і не вдалось встановити місцезнаходження відповідача, оскільки він припинив свою діяльність, правоохоронними органами встановлено, що ключем доступу відповідача скористались невстановлені та неуповноважені особи.
Надаючи оцінку вказаній заяві позивача, суд зазначає таке.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 12 жовтня 1978 року у справі “Zand v. Austria» вказав, що словосполучення “встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування “суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття “суд, встановлений законом» у частині першій статті 6 Конвенції передбачає “усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів ». З огляду на це не вважається “судом, встановленим законом» орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.
Статтею 55 Конституції України кожному гарантовано право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Саме в запровадженні механізму реального захисту громадянами своїх прав у суді полягає здійснення функцій правової держави та її утвердження як такої.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Згідно з п.7 ч.1 ст.4 КАС України вжитий у цій процесуальній нормі термін “суб'єкт владних повноважень» означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.4 КАС України публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи.
З аналізу викладених вище норм слід дійти висновку про те, що справою адміністративної юрисдикції може бути переданий на вирішення адміністративного суду спір, який виник між двома або більше визначеними суб'єктами стосовно їхніх прав та обов'язків у конкретних правовідносинах, у яких хоча б одним суб'єктом виступає законодавчо уповноважений владно керувати поведінкою іншого (інших) суб'єктів, водночас на цих суб'єктів покладено обов'язок виконувати вимоги та приписи. При цьому необхідною ознакою суб'єкта владних повноважень є здійснення ним управлінських функцій саме у тих правовідносинах, у яких виник спір.
Водночас обов'язковою ознакою публічно-правового спору, що підлягає розгляду судом у порядку адміністративного судочинства, є підпорядкованість одного учасника публічно-правових відносин іншому - суб'єкту владних повноважень та участь у публічно-правовому спорі з однієї сторони суб'єкта, наділеного владними повноваженнями, який здійснює владні управлінські функції, при цьому ці функції та повноваження повинні здійснюватися цим суб'єктом саме у тих правовідносинах, у яких виник спір.
Таким чином юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у спорах фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно, прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.
В той же час єдиною та необхідною правовою підставою для віднесення спору до публічно-правового є одночасна сукупність наступних умов: однією зі сторін є суб'єкт владних повноважень, тобто орган державної влади або орган місцевого самоврядування чи установа, якій державою делеговано виконання відповідних владно-розпорядчих функцій; спірні правовідносини виникли у зв'язку зі здійсненням ним владно-управлінських функцій; перебування сторін спору у відносинах влади-підпорядкування.
Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними під час здійснення владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.
Публічно-правовий спір має особливий суб'єктний склад. Участь суб'єкта владних повноважень є обов'язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Проте сама собою участь у спорі суб'єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір з публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.
Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.
Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
Водночас, приватно-правові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило майнового, конкретного суб'єкта, що підлягає захисту у спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб'єктів владних повноважень.
Аналогічні висновки викладено Верховним Судом у таких постановах від 22 березня 2019 року у справі № 2040/7500/18, від 22 серпня 2019 року у справі № 824/2393/15-а, від 14 листопада 2019 року у справі № 2а-11449/11/2670, від 15 січня 2020 року у справі № №813/4060/17, від 02 листопада 2021 року у справі №420/2719/20, від 05 травня 2022 року у справі № 640/6855/19, від 01 вересня 2022 року у справі № 640/3165/22, від 07 липня 2023 року у справі № 160/11383/22 та від 31 січня 2024 року у справі № 300/3290/23.
Зі змісту позовної заяви встановлено, що позивач шляхом звернення до суду з позовом у цій справі просить суд визнати незаконною та скасувати реєстраційну дію №10749990006044324 "скасування реєстраційної дії за судовим рішенням", вчинену 14.07.2017 державним реєстратором Комунального підприємства “Центр сприяння бізнесу міста Києва» Рибачуком Олегом Володимировичем.
При цьому така дія була вчинена 14.04.2016 державним реєстратором Комунального підприємства “Центр сприяння бізнесу міста Києва» Рибачуком Олегом Володимировичем стосовно Ради адвокатів міста Києва та відповідно до такої було скасовано реєстраційну дію, вчинену згідно наказу Міністерства юстиції України від 25.10.2016 № 3055/5, яким в свою чергу Міністерство юстиції України задовільнило скаргу ОСОБА_1 від 18.10.2016 в порядку адміністративного оскарження дій державного реєстратора та скасовано реєстраційну дію у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 11.10.2016 № 10741070003044323 “Внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов'язані зі змінами в установчих документах», проведену державним реєстратором КП “Центр сприяння бізнесу міста Києва» Сорокою В.М. стосовно Ради адвокатів міста Києва (код ЄДРПОУ 3817528), в результаті якої було змінено керівника Ради адвокатів міста Києва з Рафальської І.В. на Рябенка П.К.
Надаючи оцінку вказаному, суд зазначає, що згідно із п.4 ч.1 ст.12 Господарського процесуального кодексу України (у редакції, чинній на час подання позову) господарським судам підвідомчі справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між юридичною особою та її учасниками (засновниками, акціонерами, членами), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи, пов'язаними зі створенням, діяльністю.
В той же час, відповідачем під час вчинення спірної у цій справі реєстраційної дії мало бути перевірено подані на реєстрацію документи та встановлено їх відповідність закону, оскільки такі стосувались питань пов'язаних із діяльністю юридичної особи.
Відповідно до позиції, сформованої Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 06.11.2019 у справі № 826/16500/17, участь державного реєстратора як відповідача (якщо позивач вважає його винним у порушенні прав) у спорі не змінює його характеру на публічно-правовий. Оскільки позивач не був заявником стосовно оскаржуваних реєстраційних дій, тобто останні були вчинені за заявою іншої особи, такий спір є спором про право незалежно від того, чи здійснено державну реєстрацію з дотриманням державним реєстратором вимог законодавства. Лише скасування з формальних підстав запису про державну реєстрацію відомостей про юридичну особу, проведеного за заявою іншої особи, в порядку адміністративного судочинства не дозволяє остаточно вирішити спір між цими особами. Тож не виконується основне завдання судочинства. У таких спорах питання правомірності юридичних фактів, на підставі яких були вчинені оскаржувані реєстраційні дії, обов'язково постануть перед судом, який буде вирішувати спір. Отже Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про те, що цей спір є найбільш наближеним до спорів, пов'язаних з діяльністю або припиненням діяльності юридичної особи, відтак повинен розглядатися за правилами господарського судочинства.
Крім того, зі змісту постанови Верховного Суду від 23.12.2019 року у справі №826/17484/16 щодо оскарження, зокрема, наказу Мін'юста від 25.10.2016 №3055/5 «Про скасування реєстраційної дії у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» вбачаються висновки стосовно того, що зі змісту позову ОСОБА_2 вбачається, що останній оскаржує до адміністративного суду рішення відповідачів відносно державного реєстратора, пов'язані з державною реєстрацією змін до відомостей про керівника Ради адвокатів міста Києва, код ЄДРПОУ 38517528, посилаючись при цьому на неналежну оцінку відповідачами дій та рішень державного реєстратора при проведенні державної реєстрації - зміни керівника органу адвокатського самоврядування, в контексті дотримання вимог законодавства при перевірці належності та допустимості рішення органу адвокатського самоврядування документа, на підставі якого були вчинені дії з реєстрації. При цьому Суд вказав, що порушення своїх прав позивач вбачає в тому, що скасування відповідачами реєстраційної дії про зміну керівника органу адвокатського самоврядування призвело до незаконної зміни керівника органу адвокатського самоврядування. Водночас, Суд зазначив, що третя особа - ОСОБА_1 обґрунтовує свою позицію неповноважністю конференції адвокатів при зміни керівника Ради адвокатів м. Києва та неналежністю документів на підставі яких була вчинена реєстраційна дія щодо зміни керівника органу адвокатського самоврядування. З огляду на вказані обставини Суд дійшов висновку про те, що між позивачем та третьою особою існують суперечності щодо легітимності та правомірності рішення органу адвокатського самоврядування, яке в свою чергу стало предметом розгляду при здійсненні реєстраційної дії та оскарження зазначеної дії до відповідачів. Судом вказано, що за таких обставин участь державного реєстратора (з діями якого не згодна третя особа) та оцінка Міністерством юстиції дій реєстратора у спорі не змінює його характеру на публічно-правовий. Такий спір є спором про право незалежно від того, чи здійснено державну реєстрацію з дотриманням державним реєстратором вимог законодавства. Водночас Судом викладено висновок стосовно того, що лише скасування з формальних підстав запису про державну реєстрацію відомостей про юридичну особу, в порядку адміністративного судочинства не дозволяє остаточно вирішити спір між цими особами, а отже не виконується основне завдання судочинства. У таких спорах питання правомірності юридичних фактів, на підставі яких були вчинені оскаржувані реєстраційні дії, обов'язково постануть перед судом, який буде вирішувати спір.
Враховуючи вказані вище висновки Великої Палати Верховного Суду, Верховного Суду та обставини справи, суд зазначає, що оскільки реєстраційна дія оскаржувана позивачем у цій справі стосується третьої особи Ради адвокатів міста Києва, в цілому питання діяльності третьої особи (зміни керівника) та вчинена за результатами розгляду поданих документів не позивачем, то відсутні підстави вважати, що між сторонами виник публічно-правовий спір, що підтверджується позивачем у поданій до суду заяві про закриття провадження у справі.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.238 КАС України суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Згідно із ч.2 ст. 238 КАС України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету. Ухвала суду про закриття провадження у справі може бути оскаржена.
Положеннями ст. 239 КАС України визначено, що якщо провадження у справі закривається з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої статті 238 цього Кодексу, суд повинен роз'яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи.
У разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається. Наявність ухвали про закриття провадження у зв'язку з прийняттям відмови позивача від позову не позбавляє відповідача в цій справі права на звернення до суду за вирішенням цього спору.
З огляду на вищевикладене суд приходить до висновку про наявність підстав для закриття провадження у справі за позовом ОСОБА_1 .
Керуючись ст.ст. 238, 243, 248, 250, 256, 294, 295, 297 КАС України, суд
Заяву ОСОБА_1 про закриття провадження у справі - задовольнити.
Закрити провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Державного реєстратора Комунального підприємства “Центр сприяння бізнесу міста Києва» Рибачука Олега Володимировича, третя особа без самостійних вимог на стороні позивача Рада адвокатів міста Києва, треті особи без самостійних вимог на стороні відповідача ОСОБА_2 , Недержавна некомерційна професійна організація "Національна асоціація адвокатів України» про скасування реєстраційної дії.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Мельников Р.В.