Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
06 березня 2025 р. №520/35044/24
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бідонька А.В., розглянувши в місті Харкові в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (Київський майдан, буд. 6, м. Луцьк, Луцький р-н, Волинська обл., 43027, код ЄДРПОУ 13358826) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з зазначеним позовом та просить суд:
1. Визнати протиправним та скасувати Рішення від 16.12.2024 № 204650022821 управління пенсійного забезпечення, надання страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії державного службовця відповідно до Закону України «Про державну службу» №889-VII від 10.12.2015 року.
2. Зобов?язати Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області зарахувати до стажу державної служби ОСОБА_1 період роботи посадової особи місцевого самоврядування у Фрунзенській районній раді м. Харкова та Фрунзенській районній у м. Харкові ради з 16.05.2002 по 20.02.2007 (включно).
3. 3обов?язати Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області призначити та виплатити з урахуванням раніше виплачених сум ОСОБА_1 з 10.12.2024 року пенсію за віком відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 року №3723-XII у розмірі 60% заробітної плати згідно заяви позивача від 10.12.2024 з урахуванням усіх складових заробітної плати, які відображені в довідці про складові заробітної плати для призначення особі пенсії державного службовця, яка працювала в державних органах, що провели кваліфікацію посад державної служби, та посаду якої було класифіковано ( посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років від 06.12.2024 № 05-30/38-6 та довідці про інші складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця від 06.12.2024 № 05-30/39-6, які видані Харківською обласною державною адміністрацією.
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області від 16.12.2024 № 204650022821, яким позивачу відмовлено у проведені перерахунку пенсії є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.
Ухвалою суду від 24.12.2024 року прийнято адміністративний позов до розгляду та відкрито спрощене провадження в зазначеній справі.
Представником відповідача через канцелярію суду подано відзив на позов, в якому вказано, що відповідач проти заявленого позову заперечує з підстав його необґрунтованості та недоведеності. При цьому представником відповідача вказано, що час роботи в органах місцевого самоврядування, в тому числі на виборних посадах, зараховується до стажу роботи, який дає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону № 3723 до 04 липня 2001 року. З 21 лютого 2007 року Позивач перебував на посадах державної служби (Харківська обласна державна адміністрація). Однак, станом на 01 травня 2016 року (дата набрання Закону України № 889-VIII) у Позивача відсутній стаж перебування на державній службі 10 років, що унеможливлює призначити їй пенсію згідно Закону України № 889-VIII. З огляду на викладене, Відповідачі у спірних правовідносинах, діяв правомірно, на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому в задоволенні позову слід відмовити.
Суд зазначає, що відповідно до положень ст.257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Відповідно до ч.5 ст.262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Отже, враховуючи вищевикладене, дана справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними в матеріалах справи доказами.
Судом з матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в органах Пенсійного фонду України як отримувач пенсії за віком відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 березня 2003 року № 1058-ІV (далі Закон України № 1058).
10 грудня 2024 року Позивач звернувся із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України “Про державну службу» від 10 грудня 2015 року № 889 (далі - Закон України № 889) з врахуванням довідок про заробітну плату, видані Харківською обласною державною адміністрацією від 06 грудня 2024 року № 05- 30/38-6 та № 05-30/39-6. До заяви долучено копію трудової книжки в якій зазначено що ОСОБА_1 займала посаду в органі місцевого самоврядування у Фрунзенській районній раді м. Харкова та Фрунзенській районній у м. Харкові ради з 16.05.2002 по 20.02.2007.
За принципом екстериторіальності заяву розглянуто Головним управлінням Пенсійного фонду України у Волинській області та прийнято рішення від 16 грудня 2024 року № 204650022821, яким відмовлено Позивачу у проведенні перерахунку пенсії у зв'язку з переходом з пенсії за віком згідно з Законом України № 1058 на пенсію за віком згідно з Законом України № 889.
Підставою для відмови вказано, що заявниця: - з 16.05.2002 призначено на посаду спеціаліста І категорії квартирного відділу управління житлово-комунального господарства районної ради; - з 02.01.2003 по 20.02.2007 переведено на посаду завідуючого квартирного відділу управліния житлово-комунального господарства районної ради; з 21.02.2007 призначена на посаду головного спеціаліста організаційного відцілу апарату облдержадміністрації; 22.12.2008 по 02.04.2010 переведена на посаду заступника начальника відділу контролю апарату облдержадміністрації; Виходячи із вищенаведеного, станом на 1 травня 2016 ОСОБА_1 відсутній стаж, не менше 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону № 3723- XII та актами КМУ.
Вважаючи свої права порушеними, позивач звернулась до суду за захистом своїх прав.
Надаючи оцінку заявленим позовним вимогам та запереченням проти них, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.
Згідно із статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Відповідно до преамбули Закону №1058-ІV, він визначає принципи, засади і механізм функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій. Зміна умов і норм загальнообов'язкового державного пенсійного страхування здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону.
У статті 9 Закону №1058-ІV зазначено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Статтею 10 Закону №1058-ІV передбачено, що особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.
Пунктом 2 Прикінцевих та Перехідних положень Закону №889-VIII передбачено, що Закон України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723-ХІІ втратив чинність, крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 розділу XI Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VIII.
Відповідно до пункту 10 розділу XI Прикінцевих та Перехідних положень Закону №889-VIII державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Положеннями пункту 12 розділу XI Прикінцевих та Перехідних положень Закону №889-VIII встановлено, що для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» №3723-ХІІ та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» №3723-ХІІ у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Частиною 1 статті 37 Закону №3723-XII встановлено, що на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону №1058-IV, за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом 1 частини 1 статті 28 Закону №1058-ІV, у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.
За наведеного правового регулювання, обов'язковою умовою для збереження у особи права на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ після 01.05.2016 є дотримання сукупності вимог, визначених частиною 1 статті 37 Закону №3723ХІІ і Прикінцевих та перехідних положень Закону №889-VIII, а саме: щодо віку, страхового стажу, стажу державної служби.
Подібних висновків щодо застосування зазначених норм матеріального права дійшов Верховний Суд у рішенні від 04.04.2018 у зразковій справі №822/524/18, а також у постановах від 01.12.2020 у справі №466/6057/17, від 16.12.2021 у справі №538/804/17, від 22.06.2021 у справі №308/67/17, від 29.09.2022 у справі №234/6967/17 та від 29.11.2022 у справі №431/991/17.
Відповідно до пункту 6 Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2016 №229 (далі-Порядок №229), стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності Законом України "Про державну службу" від 10.12.2015 №889-VIII обчислюється відповідно до пункту 8 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889-VIII.
Згідно з пунктом 8 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889-VIII стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством.
Відповідно до пункту 2 Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1994 №283 (далі-Порядок № 283), що діяв до набрання чинності Законом України «Про державну службу» №889-VIII, робота на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених у статті 14 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування», а також на інших посадах, не зазначених у цій статті, віднесених Кабінетом Міністрів України до відповідної категорії посад в органах місцевого самоврядування зараховується до стажу державної служби.
Згідно із пунктом 4 цього Порядку, до стажу державної служби зараховуються, зокрема, час перебування на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених Законом України «Про службу в органах місцевого самоврядування».
Порядок №283 втратив чинність у зв'язку із затвердженням 25 березня 2016 року постановою № 229 Кабінету Міністрів України нового Порядку обчислення стажу державної служби.
Згідно із пунктом 4 Порядку №229 до стажу державної служби зараховується, зокрема, час перебування на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених Законом України "Про службу в органах місцевого самоврядування".
У висновку Верховного Суду, викладеному у постанові від 26.06.2018 у справі №735/939/17 зазначено, що час перебування на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених Законом України «Про службу в органах місцевого самоврядування», входить до стажу державної служби.
Судом встановлено, що відповідно до записів трудової книжки ОСОБА_1 від 05.04.1983 року серії НОМЕР_2 , позивачка з 16.05.2002 призначена на посаду спеціаліста І категорії квартирного відділу управління житлово-комунального господарства Фрунзенської районної радим. Харкова та присвоєно 15 ранг посадової особи органів місцевого самоврядування. - 16.05.2002 прийняла Присягу посадової особи органів місцевого самоврядування. - 02.01.2003 переведена на посаду завідуючого квартирним відділом у складі управління житлово-комунального господарства. Присвоєно 13 ранг посадової особи органів місцевого самоврядування. 04.01.2005 присвоєно 12 ранг посадової особи місцевого самоврядування, 04.01.2007 - 11 ранг. - 20.02.2007 звільнена у зв'язку з переведенням до апарату Харківської обласної державної адміністрації. Таким чином, мій загальний стаж роботи на посадах особи місцевого самоврядування складає 4 роки 8 місяців 24 дні.
Таким чином, посади, які обіймала позивачка за час роботи в органах місцевого самоврядування, відносяться до посад, визначених статтею 14 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування», а тому стаж роботи позивачки на державній службі складає понад 10 років.
Вказане відповідає правовій позиції Верховного Суду у постанові від 11.04.2023 у справі №1.380.2019.003855.
Враховуючи, що ОСОБА_1 досягла віку, встановленого статтею 26 Закону №1058-IV, на день набрання чинності Законом №889-VIll мала більш як 10 років стажу на посадах державної служби, станом на 01 травня 2016 року працювала на посаді, робота на якій зараховується до державної служби, вона має право на отримання пенсії на умовах, передбачених статтею 37 Закону №3723-ХІІ, відповідно до пункту 10 Прикінцевих та перехідних положень Закону №889-VIІІ.
Відтак суд приходить до висновку про наявність підстав про задоволення позову шляхом визнання протиправним та скасування рішення від 16.12.2024 № 204650022821 управління пенсійного забезпечення, надання страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії державного службовця відповідно до Закону України «Про державну службу» №889-VII від 10.12 2015 року та зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області зарахувати до стажу державної служби ОСОБА_1 період роботи посадової особи місцевого самоврядування у Фрунзенській районній раді м. Харкова та Фрунзенській районній у м. Харкові ради з 16.05.2002 по 20.02.2007.
Разом із тим, щодо вимоги про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області призначити ОСОБА_1 з 10.12.2024 року пенсію за віком відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 року №3723-XII у розмірі 60% заробітної плати згідно заяви позивача від 10.12.2024 з урахуванням усіх складових заробітної плати, які відображені в довідці про складові заробітної плати для призначення особі пенсії державного службовця, яка працювала в державних органах, що провели кваліфікацію посад державної служби, та посаду якої було класифіковано (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років від 06.12.2024 № 05-30/38-6 та довідці про інші складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця від 06.12.2024 № 05-30/39-6, які видані Харківською обласною державною адміністрацією, суд зазначає наступне.
Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Відповідно до пунктів 2-4 частини другої статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язати утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Окрім того, суд звертає увагу відповідача на те, що частиною третьою статті 245 КАС України передбачено право суду у разі скасування індивідуального акта зобов'язати суб'єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Статтею 58 Закону №1058-VІІ визначено, що Пенсійний фонд є органом, який, зокрема, призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати. Тобто, Пенсійний фонд має виключну компетенцію в питаннях призначення пенсії.
Адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленим ч.3 ст.2 КАС України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання прав та вимог законодавства, інакше було б порушено принцип розподілу влади.
Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень - ключовим завданням якого є здійснення правосуддя. Тому завданням адміністративного суду є контроль за легітимністю прийняття рішення.
Відповідно до частини 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Обчислення страхового стажу, визначення розміру пенсії та призначення пенсії є дискреційними повноваженнями відповідного територіального органу ПФУ, суд не є органом, уповноваженим на призначення пенсії, а лише має компетенцію на здійснення судового контролю за відповідністю чинному законодавству оскаржуваного рішення, дії чи бездіяльності відповідного суб'єкта владних повноважень (постанови Верховного Суду від 01.10.2019 у справі № 804/3646/18 та від 21.12.2019 у справі №663/574/17).
Оскільки вирішення питання призначення пенсії є виключною компетенцією органів пенсійного фонду, з метою ефективного захисту прав позивача, про захист яких вона просить, суд дійшов висновку про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Волинській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 10.12.2024 року про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України “Про державну службу» від 10 грудня 2015 року № 889, з зарахуванням періодів роботи посадової особи місцевого самоврядування у Фрунзенській районній раді м. Харкова та Фрунзенській районній у м. Харкові ради з 16.05.2002 по 20.02.2007 (включно).
В частині позовних вимог про зобов'язання відповідача призначити пенсію у розмірі 60% заробітної плати згідно заяви позивача від 10.12.2024 з урахуванням усіх складових заробітної плати, які відображені в довідці про складові заробітної плати для призначення особі пенсії державного службовця, яка працювала в державних органах, що провели кваліфікацію посад державної служби, та посаду якої було класифіковано (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років від 06.12.2024 № 05-30/38-6 та довідці про інші складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця від 06.12.2024 № 05-30/39-6, які видані Харківською обласною державною адміністрацією, суд відмовляє, оскільки, наразі, пенсія позивачу з урахуванням періодів роботи посадової особи місцевого самоврядування у Фрунзенській районній раді м. Харкова та Фрунзенській районній у м. Харкові ради з 16.05.2002 по 20.02.2007 не призначалась, а тому вказані позовні вимоги направлені на майбутнє та є передчасними.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
З урахуванням встановлених обставин, суд приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .
Розподіл судових витрат здійснити в порядку ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись ст.ст. 243-246, 250, 255, 257-263, 295, 297 КАС України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (Київський майдан, буд. 6, м. Луцьк, Луцький р-н, Волинська обл., 43027, код ЄДРПОУ 13358826) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправними та скасувати рішення № 204650022821 від 16.12.2024 управління пенсійного забезпечення, надання страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії державного службовця відповідно до Закону України «Про державну службу» №889-VII від 10.12 2015 року.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 10.12.2024 року про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України “Про державну службу» від 10 грудня 2015 року № 889, з зарахуванням періодів роботи посадової особи місцевого самоврядування у Фрунзенській районній раді м. Харкова та Фрунзенській районній у м. Харкові ради з 16.05.2002 по 20.02.2007 (включно).
Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) сплачену суму судового збору в частині задоволення позовних вимог у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн 20 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (Київський майдан, буд. 6, м. Луцьк, Луцький р-н, Волинська обл., 43027, код ЄДРПОУ 13358826).
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, або спрощеного позовного провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 з 24 лютого 2022 року був введений воєнний стан на території України, у зв'язку з бойовими діями на території Харківської області повний текст рішення складено 06.03.2025 року.
Суддя Бідонько А.В.