06 березня 2025 року м. Рівне №460/1441/24
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Махаринця Д.Є. розглянувши адміністративну справу за позовом
ОСОБА_1
доМлинівський відділ ДВС у Дубенському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів)
про визнання протиправними та скасування постанов, -
До Рівненського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до Млинівський відділ ДВС у Дубенському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) (далі - відповідач), в якому позивач просить суд -
визнати протиправними та скасувати постанову начальника відділу державної виконавчої служби Данилишин В.О. від 17 серпня 2015 року ВП №48460483 про стягнення з боржника ОСОБА_2 на користь ПАТ «КБ «НАДРА» заборгованість на загальну суму 353 688 грн, 29 коп. шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки: домоволодіння та земельну діяльнку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та постанову Головного державного виконавця Млинівського районного відділ державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління МІО (м.Львів) Чугаєвської Інни Петрівни про стягнення виконавчого збору в розмірі 35368,82 грн. від 12 грудня 2023 року ВП №48460483.
Позивач вказує, що 17 липня 2013 року приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондар І.М вчинено виконавчий напис, який зареєстровано в реєстрі за №4870 про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ «КБ «НАДРА» заборгованість на загальну суму 353 688 грн, 29 коп. шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки: домоволодіння, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; земельна діяльна площею 0,85 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що належить на праві власності ОСОБА_2 .
14 серпня 2015 року ПАТ «КБ «НАДРА» звернулося до Відділ ДВС Млинівського РУЮ із заявою від 04 серпня 2014 року за №50/344 про примусове виконання виконавчого документу, виданого приватним нотаріусом
Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондар І.М стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ «КБ «НАДРА» заборгованість на загальну суму 353688 грн, 29 коп. шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки: домоволодіння, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; земельна діяльна площею 0,85 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що належить на праві власності ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , дата народження - ІНФОРМАЦІЯ_1 ; місце народження - Рівненська обл., Млинівський район, с. Ужинець, місце роботи - фізична особа-підприємець « ОСОБА_2 »).
17 серпня 2015 року начальником відділу державної виконавчої служби Данилишиним В.О. на підставі заяви стягувана прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження №48460483 з примусового виконання виконавчого напису за №4870 виданого 17 липня 2013 року приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондар І.М про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ «КБ «НАДРА» заборгованість на загальну суму 353 688 грн, 29 коп. шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки: домоволодіння та земельну діяльнку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Крім того, в пункті 3 вказаної постанови державним виконавцем постановлено при невиконанні рішення в наданий для добровільного виконання строк виконати його в примусовому порядку зі стягненням з боржника виконавчого збору та витрат, пов'язаних з провадженням виконавчих дій.
09 січня 2020 року Головним державним виконавцем Млинівського районного відділ державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління МЮ (м.Львів) Чугаєвською І.П. прийнято постанову про передачу виконавчого провадження Млинівський районний відділ державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління MIO (м.Львів) у строк до 09.01.2020.
11 січня 2020 року Головним державним виконавцем Млинівського районного відділ державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління МЮ (м.Львів) Чугаєвською І.П. прийнято постанову про прийняття виконавчого провадження у зв'язку з реорганізацією матеріали виконавчого провадження передано з Млинівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області.
11 липня 2022 року Головним державним виконавцем Млинівського районного відділ державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління МЮ (м.Львів) Чугаєвською І.П. прийнято постанову про зміну (доповнеення) реєстраційних даних .
Рішенням Млинівського районного суду Рівненської області від 14 липня 2023 року, яке набрало законної сили 19.08.2023 року справа № 566/1384/20 провадження 2/566/12/23 позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено, визнано таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений від 17 липня 2013 року приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондар Іриною Михайлівною, зареєстрований в реєстрі за № 4870 про звернення стягнення на нерухоме майно- домоволодіння, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; земельна ділянка площею 0, 85га, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 на праві власності.
12 грудня 2023 року Головним державним виконавцем Млинівського районного відділ державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління МЮ (м.Львів) Чугаєвською І.П. у ВП №48460483 прийнято постанову про стягнення виконавчого збору в розмірі 35368,82 грн. з боржника ОСОБА_1 на користь Млинівського районного відділ державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління МЮ (м.Львів).
Про вищевикладені обставини позивачу стало відомо 30 січня 2024 року після ознайомлення з матеріалами справи виконавчого провадження ВП№№48460483.
Вважає дії відповідача протиправними, а постанову від 12 грудня 2024 року у ВП №№48460483 про стягнення виконавчого збору та постанову від 17 серпня 2015 року про відкриття виконавчого провадження ВП №№48460483 такими, що підлягають скасуванню.
Перевіривши правову та фактичну обґрунтованість оскаржуваної Постанови про стягнення виконавчого збору, на відповідність вимогам частини другої статті 2 КАС України, суд зазначає таке.
За приписами статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 №1404-VIII (далі - Закон №1404-VIII), виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
За правилами частини першої статті 27 Закону №1404-VIII, виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.
Відповідно до частини другої статті 27 Закону №1404-VIII, виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів.
За змісту оскаржуваної Постанови про стягнення виконавчого збору вбачається, що державний виконавець визначив суму виконавчого збору у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню.
Позивач зазначає, що Постанова про стягнення виконавчого збору була винесена у виконавчому провадженні, під час якого не було виконано виконавчий документ, яким чітко встановлено спосіб виконання рішення суду - звернення стягнення на предмет іпотеки.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, на час відкриття виконавчого провадження було врегульовано Законом України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 №606-XIV (далі - Закон №606-XIV).
Відповідно до частини другої статті 25 Закону №606-XIV державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.
У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом.
Відповідно до частини першої статті 27 Закону №606-XIV у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.
Частиною восьмою статті 54 Закону №606-XIV передбачено, що примусове звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється державним виконавцем з урахуванням положень Закону України «Про іпотеку».
Пунктом 6 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №1404-VIII передбачено, що рішення, які виконувалися органами державної виконавчої служби до набрання чинності цим Законом, продовжують виконуватися цими органами до настання підстав для завершення виконавчого провадження.
Відповідно до пункту 7 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №1404-VIII виконавчі дії, здійснення яких розпочато до набрання чинності цим Законом, завершуються у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Після набрання чинності цим Законом виконавчі дії здійснюються відповідно до цього Закону.
Отже, положення Закону №606-XIV застосовуються не щодо всього виконавчого провадження, а лише щодо тих виконавчих дій, які в межах виконавчого провадження були розпочаті в період дії цього Закону, а тому підлягають і завершенню в порядку Закону №606-XIV.
Водночас кожна окрема виконавча дія, яка оформлюється, у тому числі, шляхом винесення відповідної постанови державного виконавця, повинна бути вчинена відповідно до того закону, в період дії якого вона розпочата.
З огляду на те, що оскаржувана Постанова про стягнення виконавчого збору (як окрема процесуальна дія) винесена державним виконавцем, тобто в період дії Закону №1404-VІІІ, то приймаючи таку постанову, державний виконавець повинен був керуватися положеннями Закону №1404-VІІІ (у редакції, чинній на дату винесення оскаржуваної постанови).
Оскаржувану Постанову про стягнення виконавчого збору винесено в період дії Закону №1404-VІІІ у редакції Закону №2475-VIII (далі - Закон №2475-VIII).
Законом №2475-VIII у статті 27 Закону №1404-VІІІ у частині другій слова «фактично стягнута, повернута, або вартості майна боржника, переданого стягувачу за виконавчим документом» замінено словами «підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів».
Отже, норми Закону №1404-VIII (у редакції Закону №2475-VIII) не встановлюють залежності між прийняттям постанови про стягнення виконавчого збору та обставинами вчинення державним виконавцем дій по здійсненню примусового стягнення з боржника в межах виконавчого провадження, оскільки законодавчо прямо визначається обов'язок державного виконавця прийняти постанову про стягнення виконавчого збору одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження.
Розмір виконавчого збору законодавчо поставлений у залежність від суми, що підлягає примусовому стягненню, а не від суми, яка є фактично стягнутою в межах виконавчого провадження.
За приписами частини сьомої статті 51 Закону №1404-VIII, примусове звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється виконавцем з урахуванням положень Закону України «Про іпотеку».
Відповідно до статті 1 Закону України «Про іпотеку» від 05.06.2003 №898-IV (далі - Закон №898-IV), іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном (неподільним об'єктом незавершеного будівництва, майбутнім об'єктом нерухомості), що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання задовольнити свої вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами такого боржника у порядку, встановленому цим Законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.Згідно ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" (у редакції чинній на час прийняття спірної постанови) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. З Закону України "Про виконавче провадження" відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема, виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.
Згідно приписів ст. 18 названого Закону, виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом. Вимоги виконавця щодо виконання рішень є обов'язковими на всій території України. Невиконання законних вимог виконавця тягне за собою відповідальність, передбачену законом.
Отже, виконавець зобов'язаний вживати передбачені Законом України "Про виконавче провадження" заходи щодо примусового виконання рішень неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії, а також, зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
Згідно з п.1 ч. 1 ст. 26 Закону № 1404-VIII виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у ст. З цього Закону, за заявою стягувана про примусове виконання рішення.
Частиною 5 вказаної статті встановлено, що виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому ст. 27 цього Закону.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 27 Закону № 1404-VIII виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України. Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів.
Згідно із частиною п'ятою статті 27 Закону № 1404-VIII виконавчий збір не стягується: 1) за виконавчими документами про конфіскацію майна, стягнення періодичних платежів, накладення арешту на майно для забезпечення позовних вимог, за виконавчими документами, що підлягають негайному виконанню; 2) у разі виконання рішень Європейського суду з прав людини; 3) якщо виконання рішення здійснюється за
рахунок коштів, передбачених бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду в порядку, встановленому Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень»; 4) за виконавчими документами про стягнення виконавчого збору, стягнення витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених виконавцем відповідно до вимог цього Закону; 5) у разі виконання рішення приватним виконавцем; 6) за виконавчими документами про стягнення заборгованості, що підлягає врегулюванню відповідно до Закону України «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії», а також згідно з постановами державних виконавців, винесеними до набрання чинності цим Законом.
Також частиною дев'ятою вказаної статті передбачено, що виконавчий збір не стягується у разі закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 9 частини першої статті 39 цього Закону, якщо рішення було виконано до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 37 Закону № 1404-УІІІ виконавчий документ повертається стягувану, якщо стягувач подав письмову заяву про повернення виконавчого документа.
За правилами частини п'ятої вказаної статті повернення виконавчого документа стягувану з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред'явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 12 цього Закону.
За приписами частини третьої статті 40 Закону № 1404-VIII у разі повернення виконавчого документа стягувану з підстав, передбачених пунктами 1, 3, 4, 6 частини першої статті 37 цього Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 9 (крім випадку, передбаченого частиною дев'ятою статті 27 цього Закону), 11, 14 і 15 частини першої статті 39 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) виносить постанову про стягнення виконавчого збору, яку виконує в порядку, встановленому цим Законом.
Аналіз наведеного свідчить про те, що виконавчий збір стягується при відкритті виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору.
Відповідно до статті 10 Закону № 1404-VIII заходами примусового виконання рішень є: 1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об'єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; 2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; 4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов'язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; 5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.
Відтак, за своїм змістом виконавчий збір є своєрідною винагородою державному виконавцю за вчинення заходів примусового виконання рішення, за умови що такі заходи призвели до виконання рішення.
При розгляді аналогічної справи М2540/3203/18 у постанові від 11 берези 2020 року Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що обов'язковим умовами для стягнення виконавчого збору є вчинення державним виконавцем дії направлених на примусове виконання рішення суду, та фактичне стягнення сум боргу.
При цьому Велика Палата, для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики, змінила судову практику у справах щодо стягнення виконавчого збору у виконавчому провадженні, усунувши неоднаково застосування норм ч. 2 ст. 27 та ч. З ст. 40 Закону України «Про виконавчого провадження» щодо стягнення виконавчого збору у разі повернення виконавчого документа стягувачу на підставі письмової заяви про таке повернення.
Велика Палата Верховного Суду звертає увагу, що у разі стягненні виконавчого збору без реального стягнення суми боргу створюються умови для стягнення з боржника подвійної суми виконавчого збору або ж стягнення його без реального виконання рішення суду. Тому стягнення виконавчого збору можливі лише у разі фактичного виконання виконавчого документа.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої палаті Верховного Суду від 22 січня 2021 року у справі № 400/4023/16
За приписами статті 19 Конституції України від 28.06.1996 №254к/96-ВР, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідачем не доведено правомірності оскаржуваного рішення - Постанови про стягнення виконавчого збору в порядку статті 77 КАС України, а тому заявлені позовні вимоги підлягають до задоволення повністю.
За правилами частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до Млинівський відділ ДВС у Дубенському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів), про визнання протиправними та скасування постанов, зобов'язання вчинення певних дій - задовольнити частково.
Визнати протиправною та скасувати постанову Головного державного виконавця Млинівського районного відділ державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління МЮ (м.Львів) про стягнення виконавчого збору в розмірі 35368,82 грн. від 12 грудня 2023 року ВП №48460483.
Стягнути на користь ОСОБА_1 суму судового збору у розмірі 1211,20 коп за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень Млинівського районного відділ державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління МЮ
В решті позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Учасники справи:
Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_1 )
Відповідач - Млинівський відділ ДВС у Дубенському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) (вул. Поліщука, 18,смт Млинів,Рівненська обл., Дубенський р-н,35100, ЄДРПОУ/РНОКПП 34337386)
Суддя Д.Є. Махаринець