. 06 березня 2025 року м. ПолтаваСправа № 440/11932/24
Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Чеснокової А.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Державної інспекції архітектури та містобудування України, третя особа ОСОБА_2 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
07.10.2024 позивачка звернулась до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Державної інспекції архітектури та містобудування України, в якій просить суд:
визнати протиправною бездіяльність Державної інспекції архітектури та містобудування України щодо не здійснення функцій та заходів державного реагування (контролю) в межах компетенції, передбаченої Законом України “Про регулювання містобудівної діяльності», а саме щодо не проведення позапланової перевірки щодо здійсненого самочинного будівництва об'єкту ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 та не прийняття письмового рішення щодо заборони експлуатації самочинно побудованого об'єкту ОСОБА_2 по АДРЕСА_1 ;
зобов'язати Державну інспекцію архітектури та містобудування України у межах її повноважень здійснити заходи державного архітектурно-будівельного реагування (контролю) за заявою ОСОБА_1 , а саме: провести позапланову перевірку щодо здійсненого самочинного будівництва ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 та прийняти письмове рішення про заборону експлуатації самочинно побудованого об'єкту ОСОБА_2 по АДРЕСА_1 , без повторного розгляду заяв позивача.
В обґрунтування позовних вимог позивачка зазначала, що враховуючи функції та повноваження Державної інспекції архітектури та містобудування України, то останньою не було здійснено функції та заходи державного реагування (контролю) в межах компетенції, передбаченої Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності», а саме, не було проведено позапланову перевірку щодо здійсненого самочинного будівництва об'єкту ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 (зважаючи на те, що таке самочинне будівництво створило загрозу, що має негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров'я ОСОБА_1 та інших осіб: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ), а також не прийнято рішення щодо заборони експлуатації самочинно побудованого об'єкту ОСОБА_2 по АДРЕСА_1 .
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 09.10.2024 у відкритті провадження відмовлено з тих підстав, що позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 29.11.2024 зазначену ухвалу скасовано, а справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Справа надійшла до Полтавського окружного адміністративного суду 14.01.2025, що підтверджується даними реєстрації.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суд від 17.01.2025 позовну заяву ОСОБА_1 прийнято до провадження.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суд від 06.02.025 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_2 .
17.02.2025 до суду надійшов відзив відповідача на позов, в якому представник відповідача Державної інспекції архітектури та містобудування України просить у задоволенні позову відмовити повністю посилаючись на те, що дана позовна вимога є втручанням в дискреційні повноваження комісії щодо розгляду звернень у сфері містобудівної діяльності, що утворений при органі державного архітектурно-будівельного контролю. Крім того зазначає, що судовому захисту підлягають порушені права чи інтереси особи, а не ті, що можливо/ймовірно будуть порушені у майбутньому.
27.02.2025 до суду надійшов відзив третьої особи, який суд розцінює, як пояснення третьої особи, відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства. В яких третя особа просить відмовити у задоволенні позовних вимог та зазначає, що відповідачем було ретельно розглянуто звернення ОСОБА_1 і надано обґрунтований висновок щодо відсутності необхідності у проведенні позапланової перевірки та прийняття рішення про заборону експлуатації реконструйованої дві третіх частини житлового будинку по АДРЕСА_1 .
Справу за вказаним позовом розглянуто судом за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України.
Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося на підставі частини четвертої статті 229 вказаного Кодексу.
Дослідивши письмові докази і письмові пояснення сторін, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступні обставини.
Звернення ОСОБА_1 , скероване листом Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України за № 4484/30/ЗВГ-24 від 01.07.2024 зареєстроване ДІАМ 01.07.2024 за № П/1940/08-24, щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності на об'єкті будівництва за адресою: АДРЕСА_1 , було розглянуто комісією щодо розгляду звернень у сфері містобудівної діяльності 23.07.2024.
Під час розгляду вищезазначеного звернення Комісія встановила, що обставини, викладені у зверненні ОСОБА_1 щодо нового будівництва житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 не можуть бути підставою для проведення позапланової перевірки.
Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 10 жовтня 1994 року, виданого державним нотаріусом Першої полтавської державної нотаріальної контори, фізична особа ОСОБА_2 став спадкоємцем 2/3 частини житлового будинку з частиною надвірних будівель, розташованому на земельній ділянці площею 1856 кв.м за адресою: АДРЕСА_1 .
Власниками 1/3 частини житлового будинку з частиною надвірних будівель за зазначеною адресою є інші чотири фізичні особи, зокрема, Позивач.
За матеріалами звернення встановлено, що ОСОБА_2 у період з 2008 - 2012 років здійснив самочинну реконструкцію успадкованої 2/3 частини будинку без згоди співвласників 1/3 частини будинку шляхом прибудови до будинку на рівні першого поверху: літ. «А-1» у складі: 1-1 пл. 10,2 кв.м, 1-2 пл. 25,1 кв.м, 1-3 пл. 11,9 кв.м. 1-4 пл. 22,6 кв.м, 1-5 пл. 1,9 кв.м, 1-6 пл. 10.3 кв.м та надбудови мансардного поверху: літ. «А2-1» у складі: 1-7 пл. 10,3 кв.м, 1-8 пл. 19,2 кв.м. 1-9 пл. 7,9 кв.м. 1-10 пл. 9.1 кв.м., про що свідчать матеріали технічного паспорту на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , інвентаризаційна справа № 3000, виготовленого Полтавським бюро технічної інвентаризації «Інвентаризатор» від 20 липня 2020 року станом на 26 лютого 2019 року.
Ймовірними причинами такого стану є здійснене будівництво, яке не в повній мірі відповідає п.3.45 та п. 7.4.4 ДБН В.2.6-220:2017 «Покриття будівель і споруд» та п. 4.2 ДБН В.3.2-2-2009 «Житлові будинки. реконструкція та капітальний ремонт». а саме в місцях примикання покрівлі квартири АДРЕСА_2 (співвласник ОСОБА_3 ) до стін квартири АДРЕСА_3 (співвласник ОСОБА_2 ) відсутні фартухи із оцинкованої покрівельної сталі, відсутня герметизація між стінами реконструйованої квартири АДРЕСА_3 та стінами квартири АДРЕСА_2 , значний термін експлуатації, умови експлуатації (несвоєчасне проведення ремонтів), просадка ґрунтів основи, неналежним чином виконана відмостка будинку.
ОСОБА_2 подано позовну заяву про визнання права власності на об'єкт самочинного будівництва до Октябрського районного суду м. Полтави.
Керуючись статтею 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», пунктом 71 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553 та Положенням про Комісію щодо розгляду звернень у сфері містобудівної діяльності, затвердженим наказом Державної інспекції архітектури та містобудування України від 01 вересня 2021 року № 71, Комісія щодо розгляду звернень у сфері містобудівної діяльності вирішила, що рекомендації щодо обґрунтованості позапланової перевірки, а також необхідності її проведення на підставі звернення відсутні.
Дане рішення Комісії оформлене відповідним Висновком від 23.07.2024.
Про результати розгляду звернень Комісією ДІАМ повідомила позивача листом від 31.07.2024 за № 4544/02/13-24.
Позивач не погодився з такою позицією відповідача, у зв'язку з чим звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним відносинам та відповідним доводам сторін, суд виходить з такого.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Відносини у сфері містобудування, містобудівної та архітектурної діяльності регулюються Конституцією України, Цивільним, Господарським і Земельним кодексами України, законами України «Про регулювання містобудівної діяльності», «Про Генеральну схему планування території України», «Про основи містобудування», «Про архітектурну діяльність», «Про комплексну реконструкцію кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду», «Про землеустрій», іншими нормативно-правовими актами.
Так, правові та організаційні основи містобудівної діяльності визначаються Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 № 3038-VI (далі також - Закон № 3038-VI).
Згідно з пунктом 8 частини першої статті 7 Закону №3038-VI управління у сфері містобудівної діяльності та архітектурно-будівельного контролю здійснюється шляхом здійснення державного архітектурно-будівельного контролю щодо об'єктів, розташованих в межах та за межами населених пунктів, на території кількох адміністративно-територіальних одиниць, зазначених у пункті 7 частини першої цієї статті.
Статтею 41 Закону №3038-VI передбачено, що державним архітектурно-будівельним контролем є сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.
Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю відповідно до Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності». Державний архітектурно-будівельний контроль замовників будівництва, які є фізичними особами, здійснюється відповідно до Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» з урахуванням особливостей правового статусу таких осіб. Порядок здійснення архітектурно-будівельного контролю визначається Кабінетом Міністрів України.
Згідно з преамбулою Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 № 877-V, цей Закон визначає правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю).
Відповідно до статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» Кабінет Міністрів України постановою від 23.05.2011 №553 затвердив Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю (далі також - Порядок №553), який визначає процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками, сертифікованими відповідальними виконавцями робіт, підприємствами, що надають технічні умови щодо інженерного забезпечення об'єкта будівництва, та експертними організаціями (далі - суб'єкти містобудування) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.
Відповідно до положень статті 41 Закону № 3038-VI та пункту 5 Порядку № 553, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.
Відповідно до положень статті 41 Закону № 3038-VI та пункту 7 Порядку № 553, позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.
Підставами для проведення позапланової перевірки:
6) звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.
Відповідно до пункту 7-1 Порядку №553 з метою розгляду отриманих звернень фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності (далі також - звернення) при органі державного архітектурно-будівельного контролю утворюється комісія щодо розгляду звернень у сфері містобудівної діяльності (далі також - комісія).
За результатами розгляду звернення комісія шляхом голосування приймає рішення, що оформлюється відповідним висновком. Рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало не менше половини персонального складу комісії. У разі рівного розподілу голосів голос голови комісії є вирішальним.
Висновок комісії повинен обов'язково містити:
- дату та місце проведення засідання комісії;
- склад комісії, що здійснювала розгляд звернення, та результати голосування («за», «проти» чи «утримався»);
- реквізити та суть звернення;
- рекомендацію органу державного архітектурно-будівельного контролю щодо обґрунтованості або необґрунтованості позапланової перевірки, а також необхідності її проведення на підставі звернення.
З урахуванням рекомендацій, наведених у висновку комісії, видається наказ за підписом керівника або уповноваженого заступника керівника органу державного архітектурно-будівельного контролю про проведення позапланової перевірки.
Однак пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України «Про припинення заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду в умовах воєнного стану» від 13.03.2022 №303 припинено проведення планових та позапланових заходів державного нагляду (контролю) на період воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні».
Водночас пунктом 2 даної постанови визначено, що за наявності загрози, що має негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров'я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави, а також для виконання міжнародних зобов'язань України протягом періоду воєнного стану дозволити здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю) на підставі рішень центральних органів виконавчої влади, що забезпечують формування державної політики у відповідних сферах.
Відповідно до пункту 1 Положення про Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.06.2015 № 460 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 17.12.2022 № 1400), Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України (Мінінфраструктури) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України.
Мінінфраструктури є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику, зокрема, у сфері архітектурно-будівельного контролю та нагляду.
Таким чином, на період воєнного стану, для висновку Комісії щодо обґрунтованості і необхідності проведення позапланової перевірки, та в подальшому отримання дозволу Мінінфраструктури, звернення фізичних (юридичних) осіб мають містити інформацію про питання, які підлягають контролю та обґрунтування наявності підстав для проведення позапланового заходу, що передбачені пунктом 2 Постанови.
Верховний Суд у постанові від 03.10.2024 у справі №160/4625/23 дійшов висновку про те, що протягом періоду воєнного стану планові та позапланові заходи державного нагляду (контролю) можуть бути проведені лише за наявності загрози, що має значний негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров'я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави. Наявність таких обставин підлягає доведенню у встановленому процесуальним законом порядку на підставі належних та допустимих доказів.
Суд вважає за необхідне зазначити, що позивач, не погоджуючись з результатами розгляду її звернення, жодним чином не спростовувала доводи та обґрунтування, що були зазначені у висновку Комісії. Позивачем не надано доказів, які б свідчили, що будівництво ОСОБА_2 у період з 2008-2019 роки створило загрозу, що має негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров'я ОСОБА_1 та інших осіб: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 .
Крім того суд вважає за необхідне зазначити, що в постанові Полтавського апеляційного суду від 26.08.2024 року, якою було залишено без змін рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 28.03.2024 року у справі 554/9806/18 зазначено, що в обох судово-будівельних експертизах відсутній висновок про те, що ключовим фактором, який призвів до істотного погіршення технічного стану частини будинку, яка належить позивачці, стало саме здійснення самочинного будівництва. Експертами чітко встановлено лише те, що відсутність (невлаштування) захисних вартухів в місцях примикання покрівлі квартир АДРЕСА_2 (належить позивачці) до стін квартири АДРЕСА_3 (належить ОСОБА_2 ) негативно впливає на стан квартири АДРЕСА_2 . А відтак, відсутній причинно-наслідковий зв'язок між станом квартири позивача та реконструкцією, яку здійснив ОСОБА_2 .
Підсумовуючи вищевикладене, суд вважає, що звернення позивача, яке скероване листом Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України за № 4484/30/ЗВГ-24 від 01.07.2024 зареєстроване ДІАМ 01.07.2024 за № П/1940/08-24, щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності на об'єкті будівництва за адресою: АДРЕСА_1 , не можна вважати такими, що містить інформацію про питання, які підлягають контролю та обґрунтування наявності підстав для проведення позапланового заходу, що передбачені пунктом 2 Постанови Кабінету Міністрів України «Про припинення заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду в умовах воєнного стану», а саме, за наявності загрози, що має негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров'я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави, а також для виконання міжнародних зобов'язань України протягом періоду воєнного стану.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про правомірність дій відповідача щодо непроведення позапланової перевірки, що оформлені висновком Комісії щодо розгляду звернень у сфері містобудівної діяльності Державної інспекції архітектури та містобудування України від 23.07.2024 року за зверненням позивача.
Зважаючи на встановлені в ході судового розгляду фактичні обставини справи та враховуючи вищенаведені норми законодавства, якими урегульовано спірні відносини суд приходить до висновку про відсутність підстав для визнання протиправною бездіяльності Державної інспекції архітектури та містобудування України щодо не здійснення функцій та заходів державного реагування (контролю) в межах компетенції, передбаченої Законом України “Про регулювання містобудівної діяльності», а саме щодо не проведення позапланової перевірки щодо здійсненого самочинного будівництва об'єкту ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 та не прийняття письмового рішення щодо заборони експлуатації самочинно побудованого об'єкту ОСОБА_2 по АДРЕСА_1 та зобов'язання Державної інспекції архітектури та містобудування України у межах її повноважень здійснити заходи державного архітектурно-будівельного реагування (контролю) за заявою ОСОБА_1 , а саме: провести позапланову перевірку щодо здійсненого самочинного будівництва ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 та прийняти письмове рішення про заборону експлуатації самочинно побудованого об'єкту ОСОБА_2 по АДРЕСА_1 , без повторного розгляду заяв позивача.
Отже, позов ОСОБА_1 належить залишити без задоволення.
Підстави для розподілу судових витрат відсутні.
На підставі викладеного та керуючись статтями 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_4 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Державної інспекції архітектури та містобудування України (бульвар Лесі Українки, 26, м. Київ, 01133, ЄДРПОУ 44245840), третя особа: ОСОБА_2 ( АДРЕСА_4 , рнокпп НОМЕР_2 ) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення судового рішення.
Головуючий суддя А.О. Чеснокова