Справа № 420/29941/24
(додаткове)
07 березня 2025 року м.Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Лебедєвої Г.В., розглянувши в порядку письмового провадження заяву товариства з обмеженою відповідальністю «ТРАНСШИП-ТРАКС» про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат по адміністративній справі № 420/29941/24 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ТРАНСШИП-ТРАКС» до Головного управління ДПС в Одеській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
В провадженні Одеського окружного адміністративного суду перебувала справа № 420/29941/24 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ТРАНСШИП-ТРАКС» до Головного управління ДПС в Одеській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення про відмову в реєстрації податкової накладної, зобов'язання зареєструвати податкову накладну.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 17.02.2025 року по справі № 420/29941/24 адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «ТРАНСШИП-ТРАКС» до Головного управління ДПС в Одеській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії задоволено.
Визнано протиправним та скасовано рішення комісії Головного управління ДПС в Одеській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 13.06.2024 року № 11234060/44395867 про відмову у реєстрації податкової накладної № 198 від 12.06.2023 року.
Зобов'язано Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 198 від 12.06.2023 року, складену товариством з обмеженою відповідальністю «ТРАНСШИП-ТРАКС» (код ЄДРПОУ 44395867), датою її фактичного подання.
Стягнуто з Головного управління ДПС в Одеській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ТРАНСШИП-ТРАКС» судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2422 (дві тисячі двадцять дві) грн. 40 коп.
25.02.2025 року до Одеського окружного адміністративного суду від товариства з обмеженою відповідальністю «ТРАНСШИП-ТРАКС» надійшла заява про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат по вказаній справі, в якій просить суд вирішити питання про судові витрати позивача на професійну правничу допомогу в розмірі 9000,00 грн. у встановленому законом порядку.
Ухвалою від 27.02.2024 року суд прийняти до розгляду заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат по адміністративній справі №420/35329/24, вирішення заяви ухвалив здійснити в порядку письмового провадження та встановлено відповідачам 3-х денний строк з дня отримання даної ухвали для надання суду письмових пояснень по суті поданої заяви.
Однак, ні у визначений судом строк, ні станом на дату вирішення даної заяви, жодних пояснень, клопотань та заперечень від відповідачів з приводу витрат на правову допомогу до суду не надходило.
Згідно ч. 3 ст. 252 КАС України, суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Так, оскільки рішення у справі № 420/29941/24 було ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (письмовому провадженні), то і питання щодо роз'яснення судового рішення також вирішується судом в порядку письмового провадження.
Розглянувши заяву про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат, дослідивши надані учасниками сторін докази, суд дійшов таких висновків.
Відповідно до положень п. 1 ч. 3 ст. 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Відповідно до статті 16 КАС України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво в суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Згідно з пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Пунктом 9 частини першої статті 1 цього Закону встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.
Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону).
При задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа (частина перша статті 139 КАС України).
Відповідно до частини першої статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (пункт 1 частини третьої статті 132 КАС України).
Відповідно до статті 134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Тобто в цілому нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат, як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін.
У разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (частина шоста статті 134 КАС України).
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина сьома статті 134 КАС України).
Відповідно до частини дев'ятої статті 139 КАС України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Аналіз положень процесуального законодавства, якими врегульовано питання стягнення витрат на професійну правничу допомогу, дає підстави для висновку, що такі документально підтверджені судові витрати підлягають компенсації стороні, яка не є суб'єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень.
Отже, при визначенні суми компенсації витрат, понесених стороною на правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об'єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.
При цьому, незважаючи на те, що при застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, такий, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині п'ятій статті 134 КАС України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям.
Саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц вказала на виключення ініціативи суду щодо вирішення питань про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній зі сторін без відповідних дій з боку такої сторони.
Аналогічних висновків також дійшла Велика Палата в додатковій постанові у справі №910/12876/19.
Наведений підхід до вирішення питання зменшення витрат на правничу допомогу знайшов своє відображення і в постановах Верховного Суду від 02 жовтня 2019 року у справі №815/1479/18, від 15 липня 2020 року у справі №640/10548/19, від 18 травня 2022 року у справі №640/4035/20, від 16 червня 2022 року у справі №380/4759/21.
Також, у постанові від 13 травня 2021 року у справі №200/9888/19-а Верховний Суд виклав висновок щодо застосування статей 134, 139 КАС України та ролі суду під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу. Так, Верховний Суд зазначив, що відповідно до частини шостої статті 134 КАС України у разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. А згідно з частиною сьомою цієї ж статті обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Тобто, саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог.
Із запровадженням з 15 грудня 2017 року змін до КАС України законодавцем принципово по-новому визначено роль суду при вирішенні питання розподілу судових витрат, а саме: як арбітра, що надає оцінку тим доказам та доводам, що наводяться сторонами, та не може діяти на користь будь-якої зі сторін.
Отже, принцип співмірності розміру витрат на професійну правничу допомогу повинен застосовуватися відповідно до вимог частини шостої статті 134 КАС України за наявності клопотання іншої сторони.
Це означає, що відповідач, як особа, яка заперечує зазначений позивачем розмір витрат на оплату правничої допомоги, зобов'язаний навести обґрунтування та надати відповідні докази на підтвердження його доводів щодо неспівмірності заявлених судових витрат із заявленими позовними вимогами, подавши відповідне клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, а суд, керуючись принципом співмірності, обґрунтованості та фактичності, вирішує питання розподілу судових витрат, керуючись критеріями, закріпленими у статті 139 КАС України.
Аналогічні висновки викладені також у постановах Верховного Суду від 05 серпня 2020 року у справі №640/15803/19, від 28 жовтня 2021 року у справі №160/15983/20, від 27 квітня 2023 року у справі №280/4115/20.
Така ж правова позиція була викладена в постановах об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03 жовтня 2019 року у справі №922/445/19, від 22 листопада 2019 року у справі №902/347/18, від 22 листопада 2019 року у справі №910/906/18, від 06 грудня 2019 року у справі № 910/353/19, де зазначено, що оскільки зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, відповідно до норм процесуального кодексу можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони з підстав недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт, суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
Так, на підтвердження розміру витрат зі сплати професійної правничої допомоги у зв'язку з розглядом даної справи адвокатом Бобровим А.О. до суду надані копії документів, укладених між ним та ТОВ «ТРАНСШИП-ТРАКС»: договір про надання правової допомоги від 15.05.2023 року, додаток № 95 від 18.09.2024 року до договору про надання правової допомоги від 15.05.2023 року, акт здачі-приймання від 18.02.2025 року, рахунок № 19 від 18.02.2025 року, платіжна інструкція від 24.02.2025 року №4440 та деталізацію щодо правової допомоги за Додатком № 95 від 18.09.2024 року до Договору про надання правової допомоги від 15.05.2023 року.
Судом встановлено, що між позивачем та адвокатом Бобровим А.О. укладено договір про надання правової (правничої) допомоги від 15.05.2023 року, за яким адвокат зобов'язується надати клієнту правову (правничу) допомогу, вчинити від імені та за рахунок клієнта та/або від свого імені, але за рахунок клієнта, певні юридичні дії або надати клієнту за його дорученням інші послуги юридичного характеру, а клієнт зобов'язується сплатити за них відповідну плату.
Згідно додатку № 95 від 18.09.2024 року до договору від 15.05.2023 року з метою захисту прав та законних інтересів клієнта, порушених рішенням органу Державної податкової служби України про відмову в реєстрації податкової накладної клієнта № 198 від 12.06.2023 року на загальну суму з урахуванням ПДВ - 548499,40 грн. в Єдиному реєстрі податкових накладних, адвокат, на умовах і в порядку, що визначені договором, зобов'язується здійснити складення заяв по суті справи, заяв з процесуальних питань та інших потрібних документів правового характеру; представництво інтересів клієнта у відповідному адміністративному суді першої інстанції під час здійснення адміністративного судочинства у справі за позовною заявою клієнта до належного (их) відповідача(ів); інші види адвокатської діяльності, не заборонені законом та пов'язані із зазначеним спором, а клієнт зобов'язується оплатити правову допомогу та відшкодувати витрати, пов'язані з виконанням цього додатку до договору. За надання адвокатом правової допомоги за цим додатком до договору сторони погодили виплату фіксованої суми гонорару (винагороди) у розмірі 9000,00 грн., та відшкодувати адвокату понесені витрати, пов'язані та необхідні для виконання правової допомоги за цим додатком до договору.
Згідно акту здачі-приймання від 18.02.2025 року, гонорар адвоката за надання правової допомоги за Додатком № 95 від 18.09.2024 року до договору про надання правової допомоги від 15.05.2023 року становить 9000 грн.
Згідно з деталізацією щодо правової допомоги за Додатком № 95 від 18.09.2024 року до Договору про надання правової допомоги від 15.05.2023 року адвокатом Боброва А.О. надано ТОВ «ТРАНСШИП-ТРАКС» наступну правову допомогу: робота над позовною заявою, її оформлення та подання сторонам і суду через підсистему "Електронний суд"; ознайомлення з відзивом відповідачів, робота над відповіддю на відзив, її оформлення та надсилання сторонам і суду через підсистему «Електронний суд». Всього 03 год. 17 хв.
Таким чином, заявник надав належні та допустимі докази на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу.
Разом з тим, письмових клопотань щодо зменшення розміру витрат на правничу допомогу із обґрунтуванням неспівмірності такого розміру відповідач до суду не подавав.
Суд зазначає, що за відсутності належного обґрунтованого клопотання відповідача про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, суд, вирішуючи питання розподілу судових витрат, не може оцінювати відповідність їх розміру критеріям, визначених частиною п'ятою статті 134 КАС України.
З огляду на викладене, дослідивши докази, які містяться в матеріалах справи, суд зазначає, що заявлені витрати на правову допомогу у розмірі 9000,00 грн. надану під час розгляду справи у суді підлягають відшкодуванню у повному обсязі.
При цьому суд вважає за необхідне присудити позивачу понесені ним судові витрати з урахуванням розсуду спору відповідно до положень ч.8 ст.139 КАС України, - за рахунок асигнувань суб'єкта владних повноважень Головного управління ДПС в Одеській області. Так, з порушенням права, яке потребувало судового захисту, в першу чергу пов'язано прийняття неправомірного рішення ГУ ДПС в Одеській області, тоді як обраний судом спосіб захисту порушеного права позивача шляхом зобов'язання ДПС України зареєструвати податкову накладну обумовлений процедурою реєстрації ПН в ЄРПН, тобто способом захисту порушеного права.
Керуючись ст. ст. 132, 139, 205, 243, 252, 255, 295, 297 КАС України, суд, -
Заяву товариства з обмеженою відповідальністю «ТРАНСШИП-ТРАКС» про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат по адміністративній справі № 420/29941/24 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ТРАНСШИП-ТРАКС» до Головного управління ДПС в Одеській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Стягнути з Головного управління ДПС в Одеській області (вул. Семінарська, 5, м.Одеса, 65044, код ЄДРПОУ ВП 44069166) за рахунок бюджетних асигнувань на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ТРАНСШИП-ТРАКС» (68120, Одеська область, Білгород-Дністровський район, територіальна громада Татарбунарська, комплекс будівель та споруд №13 (колишня Струмківської с/р)(пн), на території Татарбунарської міської ради (за межами населеного пункту), код ЄДРПОУ 4439587) судові витрати на правничу допомогу в розмірі 9000 (дев'ять тисяч) грн. 00 коп.
Рішення суду може бути оскаржено в порядку та в строки, встановлені ст.ст. 295,297 КАС України.
Рішення суду набирає законної сили в порядку та в строки, встановлені ст. 255 КАС України.
Повний текст рішення складено та підписано суддею 07.03.2025 року.
Суддя Г.В. Лебедєва