Ухвала від 06.03.2025 по справі 420/21771/23

Справа № 420/21771/23

УХВАЛА

06 березня 2025 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Попова В.Ф., розглянувши у письмовому провадженні звіт Апарату Верховної Ради України про виконання рішення суду у справі № 420/21771/23,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 24.10.2023 року, яке набрало законної сили 08.02.2024 року, позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені повністю.

Визнано протиправною бездіяльність Апарату Верховної Ради України, яка полягає у ненарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 грошової допомоги в розмірі 10 місячних посадових окладів відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу».

Зобов'язано Апарат Верховної Ради України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу в розмірі 10 місячних посадових окладів відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу».

Стягнуто з Апарату Верховної Ради України на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) судовий збір у розмірі 1073,60 грн.

08.02.2024 року Одеським ОАС видано виконавчі листи по справі.

26.12.2024 року ухвалою Одеського ОАС, за заявою ОСОБА_1 , зобов'язано Апарат Верховної Ради України протягом двадцяти календарних днів з дня отримання копії цієї ухвали подати звіт про виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 24.10.2023 року по справі № 420/21771/23.

За змістом звіту, який подано 18.02.2025 року, рішення суду в частині нарахування грошової допомоги виконано, а от в частині виплати ОСОБА_1 нарахованих сум, ні, оскільки це не є неможливим у спосіб визначений судом. З 19.07.2022 року змінився порядок виконання рішень судів у справах, в яких предметом спірних правовідносин є стягнення коштів з Апарату Верховної Ради України на користь особи, що працювала на посаді помічника-консультанта народного депутата України. Вказані обставини обумовлені внесенням змін до частини другої статті 6 Закону України «Про виконавче провадження», статті 3 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», відповідно до яких виконання рішення суду про стягнення коштів за час роботи стягувача на посаді помічника-консультанта народного депутата України, у тому числі при звільненні з такої посади, здійснюється відповідним центральним органом виконавчої влади, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою КПКВК 3504040 «Заходи щодо виконання рішень суду, що гарантовані державою» для виконання рішень суду, що гарантовані державою, відповідальним виконавцем якої є Державна казначейська служба України. Таким чином, рішення суду виконано шляхом нарахування суми грошової допомоги у розмірі 10 місячних посадових окладів, тобто у межах повноважень Апарату.

Оцінюючи повноту та належність виконання рішення в частині покладених на Апарат зобов'язань щодо нарахування та виплати грошової допомоги ОСОБА_1 , враховуючи зміст та мотиви поданої стягувачем заяви, а також наведених боржником аргументів, суд зазначає наступне.

Конституція України гарантує обов'язковість судового рішення, що є однією з основних засад судочинства (пункт 9 частини другої статті 129 Основного Закону); держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку; контроль за виконанням судового рішення здійснює суд (стаття 129-1 Основного Закону).

Європейська Комісія "За демократію через право" (Венеційська Комісія) у Доповіді про правовладдя, ухваленій на її 86-му пленарному засіданні, яке відбулося 25- 26 березня 2011 року, зазначила, що "юридична визначеність" вимагає додержання принципу res judicata, що в тому числі охоплює виконання остаточних рішень судів (пункт 46).

Судовий контроль є одним з найефективніших способів забезпечення виконання судових рішень, оскільки є гарантією дотримання закону та прав інших суб'єктів; дозволяє мінімізувати можливість зловживань; стимулює зобов'язану особу виконувати судові рішення добровільно та без застосування до неї відповідних санкцій; передбачає можливість застосування додаткових заходів для виявлення реальних перешкод у виконанні судового рішення, зокрема шляхом реагування на це окремими судовими рішеннями; сприяє підвищенню рівня довіри суспільства до судової системи.

Схожі праві висновки зроблені Конституційним Судом України у рішенні у справі за конституційною скаргою Приватного підприємства «Генеральний будівельний менеджмент" про відповідність Конституції України (конституційність) пункту 2 частини другої, частини третьої статті 321 Господарського процесуального кодексу України (щодо гарантування захисту прав і свобод особи за рішенням Європейського суду з прав людини) від 14 лютого 2024 року № 1-р(ІІ)/2024.

Відповідно до статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

З 19 грудня 2024 року набрав чинності Закон України від 21 листопада 2024 року № 4094-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення положень про судовий контроль за виконанням судових рішень» (далі - Закон № 4094-ІХ), яким статтю 382 КАС України викладено у новій редакції, а КАС України доповнено статтями 381-1, 382-1, 382-2, 382-3.

Згідно із пунктом 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 4094-ІХ справи у судах першої, апеляційної та касаційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цим Законом, розглядаються з урахуванням особливостей, що діють після набрання чинності цим Законом.

Приписами ст. 382-2 КАС України встановлено порядок розгляду звіту про виконання судового рішення.

Статтею 382-3 КАС України передбачено яке суд приймає рішення за наслідками розгляду звіту про виконання судового рішення.

Так, за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини п'ятої статті 382-1 цього Кодексу.

Суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб'єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення.

У разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб'єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення.

Як встановлено судом та підтверджується розрахунком грошової допомоги, ОСОБА_1 нараховано 19010,00 грн грошової допомоги, що дорівнює десяти посадовим окладам (1901,00 грн).

Водночас нарахована сум не виплачена стягувачу.

Відповідно до ч. 2 ст. 6 Закону України «Про виконавче провадження» від 2 червня 2016 року № 1404-VIII рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ, рішення про стягнення коштів за час роботи стягувача на посаді помічника-консультанта народного депутата України, у тому числі при звільненні з такої посади, виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Згідно з ч. 1 ст. 3 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» від 5 червня 2012 року № 4901-VI виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду. Виконання рішення суду про стягнення коштів за час роботи стягувача на посаді помічника-консультанта народного депутата України, у тому числі при звільненні з такої посади, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для виконання рішень суду, що гарантовані державою, відповідальним виконавцем якої він є.

Отже, враховуючи, що згідно із нормами чинного законодавства Апарат Верховної Ради України не може бути виконавцем рішення суду про стягнення на користь ОСОБА_1 грошової допомоги, але при цьому, рішення суду в частині нарахування таких сум виконано, суд вважає, що рішення суду виконано у межах повноважень Апарату та звіт підлягає прийняттю.

При цьому, незважаючи на виконання боржником рішення суду у межах повноважень та у спосіб встановлений законом, рішення суду в частині виплати нарахованих стягувачу сум є невиконаним.

Таким чином, враховуючи зміни у механізмі виконання рішень суду у таких спорах, суд вважає за можливе змінити спосіб виконання рішення шляхом стягнення з Апарату Верховної Ради України на користь ОСОБА_1 грошову допомогу в розмірі 10 місячних посадових окладів відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу» у сумі 19010,00 грн.

Керуючись ст. 382-3 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Прийняти звіт Апарату Верховної Ради України про виконання рішення суду у справі № 420/21771/23.

Змінити спосіб виконання рішення суду від 24.10.2023 року по справі № 420/21771/23 шляхом стягнення з Апарату Верховної Ради України на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) грошову допомогу в розмірі 10 місячних посадових окладів відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу» у сумі 19010,00 грн (дев'ятнадцять тисяч десять гривень).

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду в 15-денний строк з дня її проголошення.

Якщо ухвалу було постановлено поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, строк на апеляційне оскарження обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя В.Ф. Попов

Попередній документ
125675922
Наступний документ
125675924
Інформація про рішення:
№ рішення: 125675923
№ справи: 420/21771/23
Дата рішення: 06.03.2025
Дата публікації: 10.03.2025
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Одеський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Окремі процесуальні питання; Інші скарги та заяви в процесі виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб)
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Виконання рішення (16.04.2024)
Дата надходження: 21.08.2023
Предмет позову: про визнання протиправною бездіяльність щодо відмови у нарахуванні та виплати грошової допомоги