06 березня 2025 рокусправа № 380/20478/24
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Сподарик Н.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Служби безпеки України в Івано-Франківській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії,-
На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Управління Служби безпеки України в Івано-Франківській області (76018, м. Івано-Франківськ, вул. Академіка Сахарова, 15; код ЄДРПОУ 20001579) з вимогами:
- визнати протиправною бездіяльність Управління Служби безпеки України в Івано-Франківській області щодо проведення перерахунку та виплату ОСОБА_1 грошової допомоги на оздоровлення за 2015-2017 роки, компенсації за невикористану додаткову відпустку передбачену п. 12 ч. 1 ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» за 2017 рік та одноразової грошової допомоги з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення індексації грошового забезпечення;
- зобов'язати Управління Служби безпеки України в Івано-Франківській області провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошової допомоги на оздоровлення за 2015-2017 роки, компенсації за невикористану додаткову відпустку передбачену п. 12 ч. 1 ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» за 2017 рік та одноразової грошової допомоги з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення індексації грошового забезпечення.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що згідно з витягом з наказу начальника Управління Служби безпеки України в Івано-Франківській області від 30.08.2017 № 144-ОС виключено із списків особового складу полковника ОСОБА_1 з 31.08.2017. Під час проходження військової служби, позивачу було проведено нарахування та виплату у вересні 2015 року у розмірі 13107,78 грн, у травні 2016 року у розмірі 1746,76 грн, у червні 2017 року у розмірі 16530,44 грн - грошову допомогу на оздоровлення; у жовтні 2017 року у розмірі 190100,06 грн - одноразову грошову допомогу при звільненні з військової служби, а також на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 16 червня 2020 року у справі 380/2872/20 компенсацію за невикористану додаткову відпустку передбачену п. 12 ч. 1 ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» за 2017 рік загальним терміном 14 днів. З урахуванням того, що під час проходження військової служби ОСОБА_1 не була нарахована та виплачена індексація грошового забезпечення, нарахування та виплата грошової допомоги на оздоровлення за 2015-2017 роки, компенсації за невикористану додаткову відпустку передбачену п. 12 ч. 1 ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» за 2017 рік та одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби, які нараховується з місячного грошового забезпечення проведена без урахування у складі місячного грошового забезпечення індексації грошового забезпечення. Вважає таку бездіяльність відповідача протиправною, а тому звернувся з вказаним позовом до суду.
Ухвалою суду від 08.10.2024 позовну заяву залишено без руху, а позивачеві надано строк для усунення виявлених недоліків (десять днів з дня вручення цієї ухвали).
Ухвалою суду від 16.10.2024 позовну заяву повернуто позивачу.
Не погодившись з ухвалою суду від 16.10.2024, представником позивача подано апеляційну скаргу на вказану ухвалу.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 05.12.2024 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2024 року про повернення позовної заяви у справі № 380/20478/24 скасовано, і направлено справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Справа надіслана Восьмим апеляційним адміністративним судом до Львівського окружного адміністративного суду для розгляду та надійшла до суду 23.12.2024, що підтверджується даними реєстрації на вхідному штампі за вхідним №94151.
Ухвалою суду від 07.01.2025 відкрито спрощене позовне провадження у справі.
Відповідач позов не визнав, 23.01.2025 за вх.№5471 від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву. Зазначив, що жодна норма законодавства чи підзаконних нормативно-правових актів не вказує на необхідність здійснення вирахування грошової допомоги на оздоровлення, компенсації за невикористану додаткову відпустку та одноразової грошової допомоги з показника місячного грошового забезпечення, у складі якого міститься показник індексації грошового забезпечення. Натомість наявна норма, яка вказує на термін «грошове забезпечення» (місячне грошове забезпечення) та його відповідні складові, які враховуються при його обрахунку. Разом з тим, п. 3 Порядку №1078, прямо передбачено, що до об'єктів індексації, визначених у пункті 2, не відносяться, зокрема: цільова разова матеріальна допомога, одноразова допомога при виході на пенсію, суми соціальних пільг, компенсації. Тому, вважає позовні вимоги позивача безпідставними, необґрунтованими та такими, що не відповідають нормам матеріального та процесуального права чинного законодавства. Просить у задоволенні позову відмовити.
Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін в порядку частини сьомої статті 262 КАС України від учасників справи не надходило. З огляду на ці обставини суд на підставі частини п'ятої статті 262 КАС України розглянув справу в порядку письмового провадження без проведення судового засідання, за наявними матеріалами) в межах строку, визначеного статтею 258 КАС України.
Суд з'ясував зміст позовних вимог, дослідив долучені до матеріалів справи письмові докази, оцінив їх в сукупності та встановив такі фактичні обставини справи та відповідні правовідносини:
ОСОБА_1 проходив військову службу в Службі безпеки України.
Наказом Голови Служби безпеки України від 12.08.2017 № 902-ОС звільнено з військової служби з дня виключення зі списків особового складу по Управлінню Служби безпеки України в Івано-Франківській області полковника ОСОБА_1 .
Згідно з витягом з наказу начальника Управління Служби безпеки України в Івано-Франківській області від 30.08.2017 № 144-ОС виключено із списків особового складу полковника ОСОБА_1 з 31.08.2017.
16.04.2021 рішенням Львівського окружного адміністративного суду у справі №380/1928/21, яке залишено без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 26.07.2021, позов ОСОБА_1 до Управління Служби безпеки України в Івано-Франківській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії, задоволено частково: визнано протиправною бездіяльність Управління Служби безпеки України в Івано-Франківській області щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2015 по 30.08.2017 включно; зобов'язано Управління Служби безпеки України в Івано-Франківській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2015 по 30.08.2017 включно.
На виконання вищезазначеного судового рішення, 28.09.2021 Управління Служби безпеки України в Івано-Франківській області виплатило ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення у розмірі 15369,46 грн.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 18.05.2023 у справі № 380/19081/21 залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 01.09.2023 у справі № 380/19081/21 позов ОСОБА_1 задоволено повністю.
Визнано протиправними дії Управління Служби безпеки України в Івано-Франківській області щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 30.08.2017 включно з урахуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) лютого 2015 року.
Зобов'язано Управління Служби безпеки України в Івано-Франківській області перерахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 30.08.2017 включно з урахуванням січня 2008 року, як місяця для обчислення індексу споживчих цін (базового місяця), з урахуванням виплачених сум.
10.09.2024 відповідачем на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 18.05.2023 у справі № 380/19081/21 виплачено ОСОБА_1 заборгованість з індексації грошового забезпечення у розмірі 47379,60 грн, що підтверджується випискою по надходженням АТ КБ ПРИВАТБАНК.
Під час проходження військової служби, позивачу було проведено нарахування та виплату у вересні 2015 року у розмірі 13107,78 грн, у травні 2016 року у розмірі 15746,76 грн, у червні 2017 року у розмірі 16530,44 грн - грошову допомогу на оздоровлення; у жовтні 2017 року у розмірі 190100,06 грн - одноразову грошову допомогу при звільненні з військової служби, а також на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 16 червня 2020 року у справі 380/2872/20 компенсацію за невикористану додаткову відпустку передбачену п. 12 ч. 1 ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» за 2017 рік загальним терміном 14 днів.
З урахуванням того, що під час проходження військової служби ОСОБА_1 не була нарахована та виплачена індексація грошового забезпечення, нарахування та виплата грошової допомоги на оздоровлення за 2015-2017 роки, компенсації за невикористану додаткову відпустку передбачену п. 12 ч. 1 ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» за 2017 рік та одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби, які нараховується з місячного грошового забезпечення проведена без урахування у складі місячного грошового забезпечення індексації грошового забезпечення, позивач звернувся з вказаним позовом до суду.
Вирішуючи спір, суд застосовує наступні норми права.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України Про військовий обов'язок і військову службу від 25.03.1992 №2232-XII. Згідно з частиною першою статті 2 цього Закону військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.
Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, єдину систему соціального та правового захисту, гарантування військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни регулює Закон України Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей від 20.12.1991 №2011-XII (далі - Закон №2011-XII).
Відповідно до статті 9 Закону № 2011-XII держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Згідно з частинами другою, третьою цієї статті 9 Закону №2011-XII до складу грошового забезпечення входять: - посадовий оклад, оклад за військовим званням; -щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); - одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
Абзацом 2 частини третьої статті 9 Закону №2011-XII визначено, що грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначені Законом України Про індексацію грошових доходів населення від 03.07.1991 №1282-XII (далі Закон №1282-XII).
За визначенням, наведеним в статті 1 Закону №1282-XII індексація грошових доходів населення це встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
Відповідно до частини першої статті 2 Закону №1282-XII індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, пенсії; стипендії; оплата праці (грошове забезпечення).
Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 (далі Порядок №1078).
Пунктом 2 Порядку №1078 визначено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, серед іншого, грошове забезпечення військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.
Згідно з підпунктом 2 пункту 6 Порядку №1078 виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких проводяться відповідні грошові виплати населенню, а саме: підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету.
Частиною четвертою статті 9 Закону №2011-XII визначено, що грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
Відповідно до статті 9 Закону України Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей, постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб наказом Міністерства оборони України №260 від 07.06.2018 затверджено Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам (далі Порядок №260).
Згідно з частини другої статті 15 Закону №2011-XII військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, які звільняються зі служби за станом здоров'я, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби. Аналогічні норми містить пункт перший розділу XXXII Порядку №260.
Відповідно до частини першої статті 10-1 Закону №2011-XII військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, надаються щорічні основні відпустки із збереженням грошового, матеріального забезпечення та наданням грошової допомоги на оздоровлення у розмірі місячного грошового забезпечення.
Згідно з постанови Кабінету Міністрів України «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» №1294 від 07.11.2007 (далі Постанова №1294, була чинною до 28.02.2018, тобто регулює спірні правовідносини) грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Отже, до складу грошового забезпечення військовослужбовців входять чотири види складових: посадовий оклад; оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Суд встановив, що позивачу було проведено нарахування та виплату у вересні 2015 року у розмірі 13107,78 грн, у травні 2016 року у розмірі 15746,76 грн, у червні 2017 року у розмірі 16530,44 грн - грошову допомогу на оздоровлення; у жовтні 2017 року у розмірі 190100,06 грн - одноразову грошову допомогу при звільненні з військової служби, а також на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 16 червня 2020 року у справі 380/2872/20 компенсацію за невикористану додаткову відпустку передбачену п. 12 ч. 1 ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» за 2017 рік загальним терміном 14 днів.
Враховуючи те, що індексації підлягають всі грошові доходи населення, які не мають разового характеру, суд дійшов висновку, що механізм індексації має універсальний характер. У свою чергу, правове регулювання виплати індексації визначає умови (коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації), з настанням яких виникає право на щомісячне отримання суми індексації у структурі заробітної плати (грошового забезпечення) до настання обставин (підвищення тарифних ставок, окладів), за яких виплата розрахованої суми індексації припиняється до повторного настання обставин, які обумовлюють повторне виникнення права на отримання індексації.
При вирішенні питання щодо індексації слід субсидіарно застосовувати положення спеціальних законів щодо механізму проведення індексації, її мети та правової природи (суті), зокрема, Закону України Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії, Закону України Про індексацію грошових доходів населення та Порядку проведення індексації грошових доходів населення.
Субсидіарне застосування зазначених норм права дає підстави для правового висновку про те, що індексація грошового забезпечення має систематичний (щомісячний) характер, а її правова природа полягає у підтриманні купівельної спроможності рівня заробітної плати (грошового забезпечення) внаслідок її знецінення через подорожчання споживчих товарів і послуг, а тому вона має бути врахована у складі грошового забезпечення військовослужбовців для розрахунку пенсії за вислугу років, що забезпечує дотримання пенсійних прав осіб, звільнених з військової служби, як складової конституційного права на соціальний захист. В іншому випадку, не врахування індексації при обрахунку пенсії за вислугу років призвело б до застосування для визначення розміру пенсії знеціненого грошового забезпечення.
Саме такий правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 29 квітня 2020 року у справі №240/10130/19, який суд враховує в силу положень частини 5 статті 242 КАС України.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для включення індексації грошового забезпечення до розміру грошової допомоги на оздоровлення за 2015-2017 роки, компенсації за невикористану додаткову відпустку передбачену п. 12 ч. 1 ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» за 2017 рік.
Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про задоволення позову повністю.
Оскільки позивач, відповідно до ст. 5 Закону України «Про судовий збір», звільнений від сплати судового збору, такий ним не сплачувався, а отже, не підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст. ст. 72-79, 90, 139, 241-246, 250, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Управління Служби безпеки України в Івано-Франківській області (76018, м. Івано-Франківськ, вул. Академіка Сахарова, 15; код ЄДРПОУ 20001579) про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії задовольнити повністю.
Визнати протиправною бездіяльність Управління Служби безпеки України в Івано-Франківській області щодо проведення перерахунку та виплату ОСОБА_1 грошової допомоги на оздоровлення за 2015-2017 роки, компенсації за невикористану додаткову відпустку передбачену п. 12 ч. 1 ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» за 2017 рік та одноразової грошової допомоги з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення індексації грошового забезпечення.
Зобов'язати Управління Служби безпеки України в Івано-Франківській області провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошової допомоги на оздоровлення за 2015-2017 роки, компенсації за невикористану додаткову відпустку передбачену п. 12 ч. 1 ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» за 2017 рік та одноразової грошової допомоги з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення індексації грошового забезпечення.
Судовий збір розподілу не підлягає.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з для складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295-297 КАС України.
Суддя Сподарик Наталія Іванівна