про залишення позовної заяви без руху
07 березня 2025 року м. Київ № 320/9966/25
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Вісьтак М. Я., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Черніков Дмитро Юрійовича, звернувся у Київський окружний адміністративний суд із адміністративним позовом до Військової частини НОМЕР_1 та Військової частини НОМЕР_2 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, у якому просить суд:
- визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 та Військової частини НОМЕР_2 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 за період з 24.02.2022 року по 26.01.2024 року грошового забезпечення, у тому числі додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення та премії), одноразової грошової допомоги в разі звільнення з військової служби, грошової компенсації за дні невикористаної щорічної основної відпустки за 2022-2023 роки, грошової компенсації за дні невикористаної щорічної додаткової відпустки за 2023-2024 роки без врахування розмірів посадового окладу, окладу за військовим званням, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 року № 704;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_2 грошове забезпечення, у тому числі додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення та премії), за період з 24.02.2022 року по 26.01.2024 року, одноразову грошову допомогу в разі звільнення з військової служби, грошову компенсацію за дні невикористаної щорічної основної відпустки за 2022-2023 роки, грошову компенсацію за дні невикористаної щорічної додаткової відпустки за 2023-2024 роки з урахуванням розмірів посадового окладу, окладу за військовим званням, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року). на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням виплачених сум;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_2 виготовити та направити до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо ОСОБА_1 новий грошовий атестат та нову довідку про щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії для обчислення пенсії відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», виходячи з розміру грошового забезпечення, у тому числі додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення та премії), з урахуванням розмірів посадового окладу, окладу за військовим званням, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 року Nє 704, за період проходження військової служби з 24.02.2022 року по 26.01.2024 року;
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 та Військової частини НОМЕР_2 , що полягає у не включенні до складу грошового забезпечення ОСОБА_1 сум додаткової винагороди передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» при обчисленні розміру грошової компенсації при звільненні за невикористані ним дні оплачуваних відпусток (щорічних основних та додаткових) за 2022, 2023, 2024 роки;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_2 перерахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію при звільненні за невикористані ним дні оплачуваних відпусток (щорічних основних та додаткових) за 2022, 2023, 2024 роки, обчисливши її суму, виходячи із розміру місячного грошового забезпечення, 3| урахуванням сум додаткової винагороди передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану».
Перевіривши позовну заяву та додані до неї документи, суд дійшов висновку, що така не відповідає вимогам ст. 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України та підлягає залишенню без руху.
Відповідно до ч. 1 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст. 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Щодо строку звернення до суду.
Як вбачається, у п. 5 ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Відповідно до ч. 6 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Згідно положень ч. 1 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до ч. 3 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Частиною 5 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Отож статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України визначено загальний строк звернення до адміністративного суду.
Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином.
Поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом.
Відповідно до заявлених позивачем вимог, позивач не погоджується з діями Військової частини НОМЕР_1 та Військової частини НОМЕР_2 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення за період з 24.02.2022 року по 26.01.2024 року, а також з невключенням додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168, при обчисленні компенсації за невикористані відпустки. Позивач вимагає виплатити належні суми, враховуючи відповідні ставки та додаткові виплати.
Відповідно до частини другої статті 233 КЗпП України (у редакції, чинній до змін, внесених згідно із Законом України від 01 липня 2022 року №2352-IX “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин») у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Згідно положень частин першої та другої статті 233 Кодексу законів про працю України, у редакції Закону України від 01.01.2025 року № 4170-IX, працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Отож суд зазначає, що до 19.07.2022 року Кодексу законів про працю України не обмежував будь-яким строком право працівника на звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати. Після цієї дати строк звернення до суду з трудовим спором, у тому числі про стягнення належної працівнику заробітної плати, обмежений трьома місяцями з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.
Аналогічний правовий висновок викладений у рішенні Верховного Суду від 06.04.2023 року у справі № 260/3564/22 та від 19.01.2023 року у справі №460/17052/21.
Як вбачається з матеріалів адміністративного позову, представник позивача зазначає, що з метою встановлення правильності нарахування позивачу грошового забезпечення за період служби з 24.02.2022 року по 26.01.2024 року, останній звернувся до адвоката за правовою допомогою. Таким чином, 20.12.2024 року представник звернувся з адвокатськими запитами до військової частини стосовно нарахування позивачу грошового забезпечення за період служби, тому саме з моменту отримання відповіді на запит, а саме довідок про розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення стало зрозумілим, яким чином нараховувалися позивачу основні та додаткові види грошового забезпечення за період його служби, а саме виходячи із прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018 року.
Однак суд не погоджується з висновком позивача про те, що перебіг строку позовної давності за даним адміністративним позовом почався у момент отримання відповіді на адвокатський запит з огляду на наступне.
У матеріалах справи міститься довідка Військової частини НОМЕР_3 № 1684/4985 від 20.12.2024 року, із змісту якої вбачається, що на запит адвоката командир направив наступні документи: довідку про щомісячні основні та додаткові види грошового забезпечення за 2022 рік; довідку про щомісячні основні та додаткові види грошового забезпечення за 2023 рік;
Отож до 20.12.2024 року позивач не вчиняв жодних активних дій щодо реалізації свого права на отримання зазначеного грошового забезпечення. Таким чином позивач не врахував, що обчислення процесуальних строків відбувається не лише з часу, коли він дізнався, а й коли міг дізнатися про порушення своїх прав.
Суд зазначає, що звертаючись з позовом лише 27.02.2025 року, позивачем було пропущено встановлений законом строк для звернення до суду з подібним позовом, у частині виплати позивачу грошового забезпечення після 19.07.2022 року.
Окрім цього, суд вказує, що відлік тримісячного строку для звернення з частиною цього позову до адміністративного суду почався 19.07.2022 року і мав би закінчитися 19.10.2022 року, якби не приписи пункту 1 глави XIX «Прикінцеві положення» Кодексу законів про працю України, на підставі яких цей строк був продовжений до 30.06.2023 року. Протягом всього цього періоду (з 19.07.2022 року до 30.06.2023 року) позивач не був позбавлений права, у межах строку, оскаржити бездіяльність відповідача щодо не нарахування та не виплати за період з 24.02.2022 року по 26.01.2024 року грошового забезпечення.
Аналогічна правова позиція висловлена в ухвалі Верховного Суду від 11.12.2023 року у справі № 990/235/23.
Будь-яких обставин і фактів (їх доказів), які об'єктивно перешкодили позивачу своєчасно звернутися до суду позовна заява не містить, як і не містить доказів будь-яких спроб позивача з'ясувати факти по кожному окремому виду виплат, що є предметом спору до подання адвокатського запиту 20.12.2024 року.
Окрім того, суд також звертає увагу, що у випадку необізнаності позивача щодо видів та розміру грошового забезпечення, останній повинен був звернутися із заявою про надання відповідної інформації без зайвих зволікань.
Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
До того ж, позивачем не надано суду клопотання про поновлення строку звернення до суду та доказів поважності пропуску такого строку.
Щодо недоліків поданих копій документів.
Відповідно до ч. 1 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.
Як вбачається із копій позовної заяви та додатків до них, суд звертає увагу на те, що долучена копія Витягу з наказу Військової частини НОМЕР_3 № 26 від 26.01.2024 року є нечитабельною, а відтак неможливо встановити зміст зазначеної інформації.
Документи, які надаються, повинні містити текст, який можливо дослідити та який несе певний зміст (текст повинен бути зрозумілим і читабельним, копії повинні бути повними).
Отже позивачу необхідно надати належним чином засвідчені копії документів, у виді, з якого можливо встановити зміст, тобто текст повинен бути зрозумілим і читабельним.
Підсумки суду.
Суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Разом з тим, право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на цьому наголошує і Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні у справі «Голдер проти Великої Британії» (Golder v. the United Kingdom), заява № 4451/70, від 21.02.1975 року. Відтак, в кожному випадку позивач при зверненні до суду із позовом повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.
Судом враховано вимоги ч. 2 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України, якою передбачено, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Разом з тим, суд звертає увагу позивача, що відповідно до ч. 3 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому ст. 171 цього Кодексу.
За змістом до п. 1 ч. 4 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві, зокрема, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Відповідно до ч. 5 ст. ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду не пізніше п'яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Виходячи з наведеного та враховуючи, що позовна заява не відповідає вимогам ст. 160, 161 КАС України, то таку слід залишити без руху та запропонувати позивачу усунути недоліки, зазначені в ухвалі суду протягом п'яти днів з дня отримання ухвали, шляхом подання до суду:
- заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду із зазначенням доказів на підтвердження обставин, що об'єктивно перешкоджали позивачу своєчасно реалізувати право на звернення до суду за захистом своїх прав у строки, передбачені Кодексом адміністративного судочинства України.
- належним чином засвідчену копію документу, а саме Витягу з наказу, у виді, з якого можливо встановити зміст, тобто текст повинен бути зрозумілим і читабельним.
Слід зазначити, що вказані в ухвалі суду недоліки не є надмірним формалізмом чи обмеженням доступу до правосуддя, оскільки являє собою прояв забезпечення реалізації балансу принципу верховенства права та принципів адміністративного судочинства щодо рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, юридичної визначеності та диспозитивності.
На підставі наведеного та керуючись ст. 160, 161, 169, 241, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України , суд - у х в а л и в:
Позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 та Військової частини НОМЕР_2 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Позивачу надається п'ятиденний строк з дня отримання даної ухвали для усунення зазначених вище недоліків.
Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені в ухвалі, то позовна заява вважатиметься поданою у день первісного її подання до суду. Інакше, заява вважатиметься неподаною і буде повернута позивачу.
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати (видати) позивачу(його представнику).
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Вісьтак М.Я.