06 березня 2025 року м. Київ № 320/40473/23
Суддя Київського окружного адміністративного суду Панова Г. В., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління ДПС у Київській області
Головного управління Держгеокадастру у м. Києві та Київській області
про визнання протиправними дій та скасування податкового повідомлення-рішення,".
До Київського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 з позовом до Головного управління ДПС у Київській області та Головного управління Держгеокадастру у м. Києві та Київській області, в якому просить суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Держгеокадастру у м. Києві та Київській області щодо видачі Витягу з технічної документації про нормативно-грошову оцінку земельної ділянки № НВ-3201256772022 площею 0,6023 га., кадастровий номер 3221887801:02:033:0157 та скасувати Витяг з технічної документації про нормативно-грошову оцінку земельної ділянки № НВ-3201256772022;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення № 1467842-2411-1008 від 30.12.2022.
В обґрунтування позовних вимог зазначено про те, що позивач отримала податкове повідомлення-рішення № 1467842-2411-1008 від 30.12.2022 зі сплати земельного податку за 2022 рік на суму 41744,01 грн, який нараховано в зв'язку з тим, що у позивача у власності знаходиться земельна ділянка розташована за адресою: с. Старі Петрівці, Київської обл, кадастровий номер 3221887801:02:033:0157, загальною площею 0,6023 га, проте, позивач не погоджується з сумою нарахованих зобов'язань, оскільки податковий орган під час розрахунку суми земельного податку застосував витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, який зроблений з порушенням законодавства, адже позивач через сайті Центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин (Держгеокадастру) отримала Витяг із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки № НВ-9915255012023, у відповідності до якого, нормативна грошова оцінка земельної ділянки (НГО) земельної ділянки є відмінною від тієї, яка використана при розрахунку грошвоого зобов'язання. На думку позивача, контролюючий орган з порушенням закону вніс неправильні дані щодо земельної ділянки до Документації із землеустрою та оцінки земель. Таким чином, оскільки індивідуальний акт (Витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки) виданий всупереч чинному законодавству, слід визнати протиправними дії відповідача-2 по формуванню такого витягу. Крім того, позивач вважає, що слід скасувати витяг, який отриманий всупереч чинному законодавству, внаслідок протиправних дій відповідача-2 при наданні адміністративних послуг.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 02.05.2024 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження у судовому засіданні з повідомленням сторін, призначено судове засідання на 15.07.2024.
До суду від Головного управління ДПС у Київській області надійшов відзив на позовну заяву, в якому заперечуючи проти задоволення позовних вимог, представник відповідача зазначив про те, що відповідно до облікових даних ІКС «Податковий блок», за фізичною особою ОСОБА_1 обліковуються земельна ділянка з цільовим призначенням: (02.01) для будівництва і обслуговування житлових будівель, господарчих будівель і споруд, яка знаходиться в межах Петрівської територіальної громади (с. Старі Петрівці) площею 0,6023 га кадастровий номер 3221887801:02:033:0157. На підставі даних інформаційно-комунікаційної системи органів ДПС, фізичній особі-платнику податків ОСОБА_1 , як власниці земельної ділянки проведено нарахування та формування податкового повідомлення-рішення на сплату земельного податку з фізичних осіб який не сплачено до бюджету, а саме від 30.12.2022 № 1467842-2411-1008 на суму 41744,01 грн, при цьому, нарахування сум земельного податку проведено відповідно до норм розділу XІІІ Податкового кодексу України, з урахуванням рішення Петрівської сільської територіальної громади Вишгородького району Київської області «Про встановлення місцевих податків на 2022 рік» від 27.05.2021 № 384, наказів Міністерства аграрної політики та продовольства України «Про затвердження Порядку нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення», витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок.
Згідно рішення Петрівської сільської територіальної громади Вишгородського району Київської області «Про встановлення місцевих податків і зборів на 2022 рік» № 384 від 27.05.2021 ставка податку за земельні ділянки за категорією (02.01) для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд - 2 відсотки від НГО.
Відповідно, сума земельного податку визначена в податковому повідомленні-рішенні від 30.12.2022 № 1467842-2411-1008 на суму 41744,01 грн., розрахована наступним чином: податковий період - 2022 рік, НГО згідно витягу з технічної документації - 5924496,88 грн (витяг № НВ-3201256772022), площа землі - 0,6023 га, пільга - 0,25, ставка податку - 2% від НГО, з огляду на що, представник відповідача наголошує на тому, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення було винесене Головним управлінням ДПС у Київській області відповідно до вимог чинного законодавства України, а підстави для визнання його протиправним та скасування відсутні.
Від Головного управління Держгеокадастру у м. Києві та Київській області надійшов відзив на позовну заяву, в якому звернуто увагу на те, що технічна документація з нормативної грошової оцінки земель с. Старі Петрівці Вишгородського району Київської області розроблена станом на 2021 рік, затверджена рішенням Петрівської сільської територіальної громади Вишгородського району Київської області № 396 від 08.07.2021 та набула чинності з 01.01.2022. За даними, наявними у відповідача, нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 3221887801:02:033:0157 становить 3568324,46 грн. Щодо позовних вимог до Головного управління Держгеокадастру у м. Києві та Київській області, зазначено, що витяг № НВ-3201256772022 від 04.11.2022 сформований згідно вимог законодавства, при цьому, відповідач законодавчо позбавлений права вносити зміни до Державного земельного кадастру, без розробленої відповідної документації із землеутрою, яку розробляє вичерпне коло осіб, до яких відповідач не належить. Завданням відповідача є ведення земельного кадастру, надання інформації з нього, в тому числі і щодо НГО земельних ділянок.
До того ж, на переконання відповідача, позивач не врахувала того, що виключно скасування документації та розроблення нової на її зміну та внесення даних до НГО до земельного кадастру може бути підставою для видачі позивачу нового витягу з НГО земельної ділянки.
Позивачем подано до суду відповідь на відзив, в якому остання вважає, що доводи відзиву на позовну заяву так і не спростовують обґрунтувань, покладених позивачем в основу позовної заяви. Відповідач-2 зазначає у своєму відзиві, що він законодавчо позбавлений права вносити зміни до Державного земельного кадастру, проте відповідач-2 таки зазначає, що він веде Державний земельний кадастр та надає інформацію з нього, в тому числі і щодо НГО земельних ділянок, про що і зазначає позивач, коли просить суд визнати протиправними дії відповідача-2 та скасувати витяг з технічної документації про нормативно-грошову оцінку земельної ділянки № НВ-3201256772022, адже, виходить, що коли позивач формує для себе Витяг з технічної документації про нормативно-грошову оцінку земельної ділянки (через програмні сервіси відповідача-2), то отримує значно нижчу НГО своєї ділянки, ніж НГО, яка була зроблена для розрахунку податку на землю відповідачем-1. Відповідно, позивач вважає, що при розрахунку податку на землю, різниця призведе до суттєвої переплати.
До суду від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи без участі позивача в порядку письмового провадження. На вказаному клопотанні представник відповідача-податкового органу зазначив, що не заперечує проти вказаного клопотання.
Згідно із частиною третьою статті 194 Кодексу адміністративного судочинства України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.
При цьому, частиною дев'ятою статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта
Враховуючи викладене, суд протокольною ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 06.03.2025 ухвалив подальший розгляд справи здійснювати у порядку письмового провадження.
Розглянувши подані документи і матеріали, вислухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд виходить з такого.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 отримала податкове повідомлення-рішення № 1467842-2411-1008 від 30.12.2022 зі сплати земельного податку за 2022 рік на суму 41744,01 грн, який нараховано в зв'язку з тим, що у позивача у власності знаходиться земельна ділянка розташована за адресою: с. Старі Петрівці, Київської область, кадастровий номер 3221887801:02:033:0157, загальною площею 0,6023 га.
Проте, позивач не погоджується з нарахованою податковим органом сумою зобов'язань, оскільки податковий орган під час розрахунку суми земельного податку застосував витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку моєї земельної ділянки, який зроблений з порушенням законодавства.
Після того, як позивач отримала податкове повідмолення-рішення за 2022 рік, через сайт Держгеокадастру отримала Витяг із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки, у відповідності до якого, нормативна грошова оцінка земельної ділянки земельної ділянки є іншою, аніж використану податковим органом.
Позивач звернулась до ДПС України зі скаргою в адміністративному порядку, на яку отримала рішення про результати розгляду скарги від 23.05.2023 № 12726/6/99-00-06-01-04-06, за яким у відповідача-1 наявний витяг № НВ-3201256772022 у відповідності до якого, НГО земельної ділянки позивачки у 2022 році становила 3568324,46 грн.
Наведене і стало підставою для звернення до суду з даним позовом.
При вирішенні спору, суд виходить з наступного.
Спірні правовідносини врегульовані положеннями Податкового кодексу України, порядок справляння плати за землю регламентовано Земельним кодексом України.
Відповідно до норм п. 1 ст. 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка.
Приписами Податкового кодексу України встановлено, що земельним податком є обов'язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів (п. п. 14.1.72 п. 14.1 ст. 14 ПК України).
Положеннями п. п. 10.1.1 п. 10.1. статті 10 Податкового кодексу України визначено, що плата за землю належить до місцевих податків, яка в силу вимог підпункту 14.1.147. пункту 14.1. статті 14 цього Кодексу є обов'язковим платежем у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.
Підпунктом 14.1.74 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України закріплено поняття земельної ділянки - частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, цільовим (господарським) призначенням та з визначеними щодо неї правами.
Землекористувачі згідно положень ПК України, а саме, п. п. 14.1.73 п. 14.1 ст. 14, це юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), які користуються земельними ділянками державної та комунальної власності: на праві постійного користування; на умовах оренди.
Згідно приписів п. п. 269.1.1.1 п. п. 269.1.1 п. 269.1 ст. 269 ПК України платниками податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв).
Об'єктами оподаткування земельним податком є земельні ділянки, які перебувають у власності та земельні частки (паї), які перебувають у власності. (п. п. 270.1.1.1 п. п. 270.1.1 п. 270.1 ст. 270 ПК України)
Положеннями п. 285.1 та 285.2 ст. 285 ПК України, визначено, що базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік, який починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв'язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим 12 місяців).
Згідно змісту п. п. 287.1 ст. 287 ПК України, власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою та відповідно до підпункту 287.5 статті 287 Податкового кодексу України податок фізичними особами сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.
Для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок, у тому числі право на які фізичні особи мають як власники земельних часток (паїв), з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до законодавства. (п. 289.1 ст. 289 ПК України)
Базою оподаткування земельним податком є нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнтів індексації (п. п. 271.1.1 п. 271.1 ст. 271 ПК України).
Рішення рад щодо нормативної грошової оцінки земельних ділянок офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування нормативної грошової оцінки земель або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом (п. 271.2 ст. 271 ПК України)
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, на який індексується нормативна грошова оцінка земель і земельних ділянок, у тому числі право на які фізичні особи мають як власники земельних часток (паїв), на 1 січня поточного року. (п. 289.2 ст. 289 ПК України)
Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель, зазначеної в технічній документації з нормативної грошової оцінки земель та земельних ділянок. (абз. 5 п. 289.2 ст. 289 ПК України)
На сайті Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру в розділі «Ринок та оцінка земель» розміщено інформацію про індексацію нормативної грошової оцінки земель за, в якій поінформовано про значення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель і земельних ділянок.
Відповідно до положень абз. а та б п. 286.1 ст. 286 ПК України, підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру та дані Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Відповідач, приймаючи податкове повідомлення-рішення про нарахування позивачу земельного податку, виходив з того, що відповідно до облікових даних ІКС «Податковий блок», за фізичною особою ОСОБА_1 обліковуються земельна ділянка з цільовим призначенням: (02.01) для будівництва і обслуговування житлових будівель, господарчих будівель і споруд (села - не більш як 0,25га), яка знаходиться в межах Петрівської територіальної громади (с. Старі Петрівці) площею 0,6023 га кадастровий номер 3221887801:02:033:0157.
На підставі даних інформаційно-комунікаційної системи органів ДПС, фізичній особі - платнику податків ОСОБА_1 , як власниці земельної ділянки проведено нарахування та формування податкового повідомлення-рішення на сплату земельного податку з фізичних осіб який не сплачено до бюджету, а саме від 30.12.2022 № 1467842-2411-1008 на суму 41744,01 грн.
При цьому, нарахування сум земельного податку проведено контролюючим органом з урахуванням рішення Петрівської сільської територіальної громади Вишгородького району Київської області «Про встановлення місцевих податків на 2022 рік» від 27.05.2021 № 384.
Згідно рішення Петрівської сільської територіальної громади Вишгородського району Київської області «Про встановлення місцевих податків і зборів на 2022 рік» № 384 від 27.05.2021, ставка податку за земельні ділянки за категорією (02.01) для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд - 2 відсотки від НГО.
Тож, сума земельного податку визначена в податковому повідомленні-рішенні від 30.12.2022 № 1467842-2411-1008 на суму 41744,01 грн., розрахована відповідачем-1 наступним чином: податковий період - 2022 рік, НГО згідно витягу з технічної документації - 5924496,88 грн (витяг № НВ-3201256772022), площа землі - 0,6023 га, пільга - 0,25, ставка податку - 2% від НГО, з огляду на що, відповідач вважає, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення було винесене Головним управлінням ДПС у Київській області відповідно до вимог чинного законодавства України, проте, з чим категорично не погоджується позивач.
Слід зазначити, що ключовим питанням, яке належить вирішити судом у цій справі є офіційне походження та прийнятність/неприйнятність використання податковим органом при нарахуванні позивачу в 2022 році податкового зобов'язання з орендної плати за земельну ділянку відомостей про нормативну грошову оцінку, наданих Держгеокадастром.
Зміст наведених вище норм, свідчить про те, що для визначення розміру земельного податку, використовується НГО земельних ділянок (на підставі даних ДЗК та з використанням НГО земельної ділянки, визначеної у встановленому порядку).
Дані державного земельного кадастру - це сукупність відомостей і документів про місце розташування та правовий режим земельних ділянок, їх оцінку, класифікацію земель, кількісну та якісну характеристики, розподіл серед власників землі та землекористувачів, підготовлених відповідно до закону. (п. п. 14.1.42 п. 14.1 ст. 14 ПК України)
Відповідно до ст. 1 Закону України від 11 грудня 2003 року № 1378-IV «Про оцінку земель» (далі - Закон № 1378-IV), нормативна грошова оцінка земельних ділянок - капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений за встановленими і затвердженими нормативами.
Згідно з абз. 3 ч. 1 ст. 13 Закону № 1378-IV, нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться, зокрема, у разі визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.
Нормативна грошова оцінка земельних ділянок, розташованих у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення, проводиться не рідше ніж один раз на 5-7 років. (ч. 2 ст. 18 Закону № 1378-IV)
Відповідно до ч. 2 ст. 20 Закону № 1378-IV, дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються, як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.
Частина 1 ст. 23 Закону № 1378-IV, встановлює, що технічна документація з бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою. Протягом місяця з дня надходження технічної документації з бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель, нормативної грошової оцінки відповідна сільська, селищна, міська рада розглядає та приймає рішення про затвердження або відмову в затвердженні такої технічної документації.
Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин (ч. 3 ст. 23 Закону № 1378-IV).
Відповідно до п. 4 Порядку № 1051, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України 17.10.2012 ведення Державного земельного кадастру здійснює Держгеокадастр та його територіальні органи.
Підпунктом 14 пункту 24 вказаного Порядку визначено, що до Державного земельного кадастру вносяться відомості про значення нормативної грошової оцінки земельної ділянки, яке розраховується за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру на підставі відомостей про земельну ділянку, зазначених у цьому пункті, та відомостей про нормативну грошову оцінку земель у межах території адміністративно-територіальної одиниці згідно з підпунктом 8 пункту 22 цього Порядку; дату проведення нормативної грошової оцінки земель.
Частиною 1 ст. 15 Закону України «Про Державний земельний кадастр» від 7 липня 2011 року №3613-VI (далі - Закон №3613-VI), передбачено, що до Державного земельного кадастру включаються такі відомості про земельні ділянки: кадастровий номер; місце розташування; опис меж; площа; міри ліній по периметру; координати поворотних точок меж; дані про прив'язку поворотних точок меж до пунктів державної геодезичної мережі; дані про якісний стан земель та про бонітування ґрунтів; відомості про інші об'єкти Державного земельного кадастру, до яких територіально (повністю або частково) входить земельна ділянка; цільове призначення (категорія земель, вид використання земельної ділянки в межах певної категорії земель); склад угідь із зазначенням контурів будівель і споруд, їх назв; відомості про обмеження у використанні земельних ділянок; відомості про частину земельної ділянки, на яку поширюється дія сервітуту, договору суборенди земельної ділянки; нормативна грошова оцінка; інформація про документацію із землеустрою та оцінки земель щодо земельної ділянки та інші документи, на підставі яких встановлено відомості про земельну ділянку.
Відповідно до норм ч. 1 ст. 38 Закону № 3613-VI, відомості з Державного земельного кадастру надаються державними кадастровими реєстраторами у формі: витягів з Державного земельного кадастру про об'єкт Державного земельного кадастру; довідок, що містять узагальнену інформацію про землі (території), за формою, встановленою Порядком ведення Державного земельного кадастру; викопіювань з картографічної основи Державного земельного кадастру, кадастрової карти (плану); копій документів, що створюються під час ведення Державного земельного кадастру.
Верховний Суд неодноразово у своїх рішеннях звертав увагу на те, що витяг з технічної документації про грошову оцінку землі носить інформаційний характер та є документом, який оформлюється за результатом проведення нормативної грошової оцінки і відображає дані стосовно окремої земельної ділянки. Тобто, витяг складається на основі розрахованих у встановленому порядку показників (коефіцієнтів), які визначені у технічній документації, що затверджується рішенням відповідної сільської, селищної або міської ради (постанова Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 20 січня 2021 року у справі № 160/2185/20).
У постанові від 12 липня 2021 року у справі № 640/9862/20, Верховний Суд, оцінивши правову природу та порядок формування витягів про нормативну грошову оцінку конкретної земельної ділянки, дійшов висновку, що видача цього документа є способом відображення вартісного показника грошової оцінки цієї земельної ділянки на підставі існуючої у Державному земельному кадастрі інформації щодо неї та із використанням законодавчо встановлених показників
Про можливість використання податковим органом лише інформації, відображеної в державному земельному кадастрі, Верховний Суд також вказував у постановах від 13 травня 2021 року (справа №826/13362/17), від 18 листопада 2021 року (справа №160/7381/19).
Зміст наведених норм, у сукупності, свідчить, що нарахування орендної плати повинно здійснюватися на підставі саме актуальних даних державного земельного кадастру. Для цього законодавець відповідним чином врегулював порядок обміну необхідною для цього інформацією між, зокрема, Держгеокадастром (його територіальними органами) і податковими органами.
У даному випадку, відповідачем-2 у відзиві на позовну заяву було зауважено, що технічна документація з нормативної грошової оцінки земель с. Старі Петрівці Вишгородського району Київської області розроблена станом на 2021 рік, затверджена рішенням Петрівської сільської територіальної громади Вишгородського району Київської області № 396 від 08.07.2021 та набула чинності з 01.01.2022.
За даними, наявними у відповідача, нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 3221887801:02:033:0157 становить 3568324,46 грн.
Таким чином, з урахуванням наведеного, суд дійшов висновку про те, що витяг № НВ-3201256772022 від 04.11.2022 (а.с. 10) був сформований на підставі відповідних розрахунків та з урахуванням рішення місцевої ради, при цьому, відповідач законодавчо позбавлений права вносити зміни до Державного земельного кадастру, без розробленої відповідної документації із землеутрою, яку розробляє вичерпне коло осіб, до яких відповідач не належить. Завданням відповідача є ведення земельного кадастру, надання інформації з нього, в тому числі і щодо НГО земельних ділянок.
При цьому, відповідне рішення сільської ради/органу місцевого самоврядування, яким встановлено орендну плату за землю, не є предметом розгляду даного спору.
До того ж, скасування документації та розроблення нової на її зміну та внесення даних до НГО до земельного кадастру, може бути підставою для видачі позивачу нового витягу з НГО земельної ділянки.
Таким чином, Головне управління керуючись Законом України «Про оцінку земель», Земельним кодексом України, Порядком, здійснило саме видачу витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки на підставі затвердженої Технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.
Згідно з ч. 1 ст. 4 КАС України, рішення суб'єкта владних повноважень є нормативно-правовим або індивідуальним актом.
Нормативно-правовий акт - акт управління (рішення) суб'єкта владних повноважень, який встановлює, змінює, припиняє (скасовує) загальні правила регулювання однотипних відносин, і який розрахований на довгострокове та неодноразове застосування.
Індивідуальний акт - акт (рішення) суб'єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.
Отже, витяг з технічної документації про грошову оцінку землі, не є рішенням суб'єкта владних повноважень в розумінні положень КАС України, оскільки не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов'язків для осіб, а лише носить інформаційний характер.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 12.11.2018 у справі № 814/789/17, від 27.11.2018 у справі № 817/1819/17, від 17.10.2019 у справі № 817/1814/17, від 20.07.2020 у справі № 810/4275/17.
Як уже зазначалось, перевірка, аналіз та оцінка технічної документації нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а саме витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки на предмет його відповідності вимогам законодавства, встановленим стандартам, нормам і правилам, а також підготовка обґрунтованих висновків для прийняття рішень щодо об'єктів експертизи, входить до компетенції Держгеокадастру та територіальних органи Держгеокадастру в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.
Відтак, суд не вправі втручатися в діяльність державних органів, що застосовують надані їм у межах закону повноваження на власний розсуд, без необхідності узгодження в будь-якій формі своїх дій з іншими суб'єктами. Втручання в дискреційні повноваження суб'єкта влади виходить за межі завдань адміністративного судочинства.
Крім того, суд звертає увагу на те, що позивач фактично оскаржує зміст витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки, в той час як оформлення таких витягів та їх змістове наповнення належить до виключної компетенції відповідача.
Окрім вказаного, суд зауважує, що позивач в обґрунтування вказаних позовних вимог не наводить жодних доказів протиправності дій Головного управління Держгеокадастру щодо формування нормативної грошової оцінки, у той час, як аргументи позивача зводяться до фактичної незгоди із змістом рішення сільської про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель, а не щодо формування на підставі такого рішення нормативної грошової оцінки земельних ділянок, проте, вказане рішення не є предметом розгляду даного спору.
Таким чином, за наслідком розгляду даного спору, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги до відповідача-2 про визнання протиправними дій Головного управління Держгеокадастру у м. Києві та Київській області щодо видачі Витягу з технічної документації про нормативно-грошову оцінку земельної ділянки № НВ-3201256772022 площею 0,6023 га., кадастровий номер 3221887801:02:033:0157 та скасування Витягу з технічної документації про нормативно-грошову оцінку земельної ділянки № НВ-3201256772022 є недоведеними, необґрунтованими та задоволенню не підлягають.
У частині позовних вимог до відповідача-1 про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення № 1467842-2411-1008 від 30.12.2022, суд звертає увагу на те, що відповідач суму земельного податку в податковому повідомленні-рішенні від 30.12.2022 № 1467842-2411-1008 на суму 41744,01 грн, розрахував наступним чином: податковий період - 2022 рік, НГО згідно витягу з технічної документації - 5924496,88 грн (витяг № НВ-3201256772022), площа землі - 0,6023 га, пільга - 0,25, ставка податку - 2% від НГО.
Проте, як встановлено судом, витяг із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок № НВ-3201256772022 по земельній ділянці 3221887801:02:033:0157 містить НГО суму саме 3568324,46 грн, з розміром та правильністю обчислення якої фатично погоджується і відповідач-2, про що зазначає у відзиві на позовну заяву та новодить відповідні розрахунки (формулу).
Водночас, під час розгляду даного спору, контролюючий орган так і не навів та не надав відповідних доказів обґрунтованості врахування НГО 5924496,88 грн, адже така сума не узгоджується з даними витягу № НВ-3201256772022, тобто, сума земельного податку розрахована податковим органом позивача в оскаржуваному податковому повідомленні-рішенні, є неправильною.
При цьому, жодних пояснень та відповідних доказів щодо суми НГО, з якої було розраховано позивачу грошового зобов'язання за 2022 рік, ГУ ДПС у Київській області під час розгляду даного спору надано не було, з урахуванням чого, суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення № 1467842-2411-1008 від 30.12.2022, позаяк, розрахунок земельного податку з фізичних осіб ОСОБА_1 за 2022 рік та належного грошового зобов'язання має здійснити саме контролюючий орган, з урахуванням правильної нормативної грошвоої оцінки земельної ділянки та застосуванняс передбачених формул обрахунку, як то пільга податку тощо, що входить до дискреційних повноважень податкового органу.
Інші доводи сторін не впливають на висновки суду за наслідком розгляду спору.
Згідно з приписами ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 ст. 77 КАС України, передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно із ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Отже, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають частковому задоволенню.
Частиною третьою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України обумовлено, що при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Під час звернення до суду позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 1073,60 грн, що підтверджується відомостям квитанції наявної в матеріалах справи.
Відтак, враховуючи часткове задоволення позовних вимог, а також ту обставину, що вимоги позивача носять немайновий характер та не надається за можливе встановити розмір задоволених вимог до розміру судового збору, суд дійшов висновку, що сплачена позивачем сума судового збору підлягає стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Київській області у зв'язку з скасуванням податкового повідомлення-рішення цього суб'єкта владних повноважень.
Керуючись статтями 77, 90, 139, 241-247, 250, 255, 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
1. Адміністративний позов задовольнити частково.
2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення Головного управління ДПС у Київській області № 1467842-2411-1008 від 30.12.2022.
3. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Київській області на користь ОСОБА_1 судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 1073,60 грн (одна тисяча сімдесят три гривні 60 коп).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Панова Г. В.