06 березня 2025 року Справа № 826/12892/15
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Войтович І. І., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Тимчасової спеціальної комісії з перевірки суддів судів загальної юрисдикції , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Вища рада юстиції, про визнання протиправними дій та скасування висновку від 03.06.2015 №36/02-15,
ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Тимчасової спеціальної комісії з перевірки суддів загальної юрисдикції, третя особа яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Вища рада юстиції, у якому просить суд:
Визнати протиправними дії Тимчасової спеціальної комісії з перевірки суддів загальної юрисдикції щодо розгляду заяви Заступника Генерального прокурора України Бачуна Олега Володимировича №05/1/1-140 вих-14 від 05.12.2014 року про проведення спеціальної перевірки судді відповідно до Закону України «Про відновлення довіри до судової влади».
Визнати протиправним та скасувати висновок Тимчасової спеціальної комісії з перевірки суддів загальної юрисдикції від 03 червня 2015 року № 36/02-15, складений за результатами проведення перевірки на підставі Закону України «Про відновлення довіри до судової влади» відносно судді Святошинського районного суду міста Києва ОСОБА_1 .
Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що у Спецкомісії не було законних підстав для проведення зазначеної перевірки через відсутність у Заступника Генерального прокурора України Бачуна О.В. повноважень на подання заяви щодо ініціювання такої перевірки. Також позивач зауважує про невідповідність Спецкомісії ознакам незалежного, неупередженого органу у структурі органів люстрації суддів, наголошує на порушенні його права на захист під час здійснення оспорюваних люстраційних заходів відносно нього. За доводами позивача, ухвалюючи спірний висновок Спецкомісія порушила принципи пропорційності санкції, правової визначеності, не врахувала усіх обставин справи у їх сукупності, висновок Спецкомісії щодо порушення суддею ОСОБА_1 присяги судді є безпідставним, оскільки ґрунтується виключно на суб'єктивному аналізі окремих процесуальних дій, вчинених ОСОБА_1 як слідчим суддею при виконанні своїх професійних обов'язків, Законом №1188 надано право Спецкомісії здійснювати перевірку суддів щодо порушення присяги, а не законність рішення суду.
Третя особа Вища рада юстиції у своїх поясненнях вказує на тому, що згідно п. 13 ст. 4 Закону України «Про відновлення довіри до судової влади в Україні» Тимчасова спеціальна комісія з перевірки суддів загальної юрисдикції діє при Вищій раді юстиції та за п. 8 Прикінцевих та перехідних положень Закону апарат Вищої ради юстиції забезпечує технічне, інформаційне та організаційне забезпечення роботи даної комісії.
Враховуючи положення Регламенту Тимчасової спеціальної комісії, затвердженого Рішенням Тимчасової спеціальної комісії від 03.07.2014 №1 та чинного законодавства, Вищою радою юстиції 22.05.2015 на своєму офіційному веб-сайті було розміщено інформацію про розгляд на засіданні комісії 03.06.2015 питання щодо розгляду заяви прокурора Бачуна О.В. від 05.12.2014, про що повідомила засобами поштового зв'язку суддю ОСОБА_1. Спірний висновок було отримано Вищою радою юстиції 15.06.2015, та отримавши такий електронною поштою 12.06.2015 був розміщений на офіційному веб-сайті.
Зазначає, що Вища рада юстиції повністю забезпечила технічне, інформаційне та організаційне забезпечення роботи Тимчасової спеціальної комісії з перевірки суддів загальної юрисдикції щодо розгляду матеріалів стосовно судді Святошинського районного суду міста Києва ОСОБА_1.
Процесуальні дії та рішення у справі
У провадженні Окружного адміністративного суду міста Києва перебувала адміністративна справа №826/12892/15 за позовом ОСОБА_1 до Тимчасової спеціальної комісії з перевірки суддів загальної юрисдикції, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Вища рада юстиції про визнання протиправними дій та скасування висновку від 03.06.2015 №36/02-15.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.07.2015 відкрито провадження в адміністративній справі №826/12892/15.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.07.2015 відмовлено у задоволенні клопотання представника позивача про забезпечення позову шляхом зупинення дії висновку Тимчасової спеціальної комісії з перевірки суддів загальної юрисдикції від 03 червня 2015 року № 36/02-15.
Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 27.08.2015 апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.07.2015 про відмову у забезпеченні позову - без змін.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.06.2016 зупинено провадження у справі до набрання законної сили судовим рішенням в адміністративній справі №826/12646/15.
Відповідно до Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" від 13.12.2022 №2825-ІХ ліквідовано Окружний адміністративний суд міста Києва; утворено Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві; визначено територіальну юрисдикцію Київського міського окружного адміністративного суду, яка поширюється на місто Київ.
На виконання положень п. 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" від 13 грудня 2022 року №2825-ІХ, дана справа надіслана до Київського окружного адміністративного суду за належністю.
28.01.2025 протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справа розподілена головуючому судді Войтович І.І.
03.02.2025 ухвалою суду прийнято справу №826/12892/15 до провадження; розгляд справи визначено розпочати спочатку, одноособово головуючим суддею Войтовичем І.І.; поновити провадження у справі та розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження, встановленими ст. ст. 257-262 КАС України без повідомлення (виклику) учасників справи (у порядку письмового провадження).
Ухвала суду від 03.02.2025 надіслана сторонам по справі належним чином.
Правових позицій сторін у справі, клопотань до суду не надійшло.
Суд вважає можливим розглянути справу у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Встановлені судом обставини
Заступник Генерального прокурора України Бачун О.В. звернувся до Тимчасової спеціальної комісії з перевірки суддів судів загальної юрисдикції із заявою від 05 грудня 2014 року №05/1/1-140 вих-14, в якій просив провести перевірку на предмет порушення присяги слідчим суддею ОСОБА_1., прийняти висновок про порушення присяги слідчим суддею ОСОБА_1. за результатами перевірки Тимчасовою спеціальною комісією з перевірки суддів судів загальної юрисдикції, направити висновок Тимчасової спеціальної комісії про порушення суддею присяги разом з матеріалами перевірки до Вищої ради юстиції.
За результатами розгляду зазначеної заяви Тимчасовою спеціальною комісією з перевірки суддів судів загальної юрисдикції складено висновок від 03 червня 2015 року № 36/02-15, згідно з яким ухвалено визнати в діях судді Святошинського районного суду міста Києва ОСОБА_1 наявність ознак порушення присяги судді та направити висновок з матеріалами перевірки до Вищої ради юстиції для подальшого розгляду та прийняття рішення.
Не погоджуючись із діями Спецкомісії та її висновком позивач звернувся до суду із даним позовом.
За правилами частини 3 статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Правові та організаційні засади проведення спеціальної перевірки суддів судів загальної юрисдикції (далі - перевірка суддів) як тимчасового посиленого заходу з використанням існуючих процедур розгляду питань про притягнення суддів судів загальної юрисдикції до дисциплінарної відповідальності і звільнення з посади у зв'язку з порушенням присяги з метою підвищення авторитету судової влади України та довіри громадян до судової гілки влади, відновлення законності і справедливості визначено Законом України «Про відновлення довіри до судової влади» від 08.04.2014 № 1188-VІІ (далі - Закон № 1188-VII).
З метою реалізації Закону № 1188-VII було створено Тимчасову спеціальну комісію з перевірки суддів судів загальної юрисдикції.
Згідно пункту 3 частини 1 статті 1 Закону № 1188-VII метою перевірки суддів є з'ясування фактів, що свідчать про порушення суддями присяги, наявність підстав для притягнення суддів до дисциплінарної або кримінальної відповідальності.
Приписами пункту 3 частини 1 статті 3 Закону № 1188-VII визначено, що суддя суду загальної юрисдикції підлягає перевірці, зокрема, у разі прийняття ним одноособово або у колегії суддів таких рішень: про обрання запобіжних заходів у вигляді тримання під вартою, залишення їх без змін, продовження строку тримання під вартою, обвинувальних вироків щодо осіб, які були учасниками масових акцій протесту в період з 21 листопада 2013 року до дня набрання чинності цим Законом, у зв'язку з їх участю у таких акціях.
Згідно з частиною другою статті 4 Закону № 1188-VII Тимчасова спеціальна комісія здійснює свою діяльність на підставі цього Закону, відповідно до Регламенту Тимчасової спеціальної комісії з перевірки суддів судів загальної юрисдикції, що затверджується на першому засіданні Тимчасової спеціальної комісії.
Відповідно до частини 13 статті 4 Закону України "Про відновлення довіри до судової влади в Україні" Тимчасова спеціальна комісія діє при Вищій раді юстиції.
Статус ВРЮ визначено у статті 1 Закону України «Про Вищу раду юстиції» від 15 січня 1998 року № 22/98-ВР (далі - Закон № 22/98-ВР), згідно з якою Вища рада юстиції є колегіальним, постійно діючим, незалежним органом, відповідальним за формування незалежного високопрофесійного суддівського корпусу, здатного кваліфіковано, сумлінно та неупереджено здійснювати правосуддя на професійній основі, а також за прийняття рішень стосовно порушень суддями і прокурорами вимог щодо несумісності та у межах своєї компетенції про їх дисциплінарну відповідальність.
Частиною другою статті 19 Закону України "Про Вищу раду юстиції" передбачено, що при Вищій раді юстиції можуть утворюватися тимчасові колегіальні органи (комісії), компетенція, склад та порядок діяльності яких визначаються законом. Вища рада юстиції може залучати до своєї діяльності органи суддівського самоврядування, суддів, суддів у відставці, адвокатів, прокурорів за їхньою згодою для виконання допоміжних і консультативних функцій на громадських засадах, без делегування повноважень Вищої ради юстиції чи її членів.
Регламент Тимчасової спеціальної комісії з перевірки суддів судів загальної юрисдикції був затверджений рішенням Тимчасової спеціальної комісії з перевірки суддів судів загальної юрисдикції від 03.07.2014 № 1 (далі - Регламент).
Відповідно до п. 3.4.1 Регламенту розгляд та вирішення питань на засіданнях і прийняття рішень проводяться Комісією колегіально.
Згідно п. 3.3.1. Регламенту рішення Комісії вважається прийнятим, якщо за нього проголосувала більшість від присутніх на засіданні членів Комісії.
Приписами п. 3.3.3. Регламенту встановлено, що за результатами розгляду питань, віднесених до повноважень Комісії, Комісія ухвалює висновок або рішення.
Відповідно до ч. 2 статті 7 Закону України "Про відновлення довіри до судової влади в Україні" висновок Тимчасової спеціальної комісії про порушення суддею присяги разом із матеріалами перевірки направляється Вищій раді юстиції для розгляду та прийняття нею рішення у строк не більше трьох місяців з дня надходження висновку у порядку, визначеному законом. Порушення даного строку Вищою радою юстиції не є підставою для припинення процедури перевірки судді. Суддя має право на оскарження рішення Вищої ради юстиції в порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України.
Висновок Тимчасової спеціальної комісії або у передбачених цією статтею випадках- матеріали перевірки направляються до відповідних органів протягом семи днів з дня ухвалення висновку або проведення засідання, на якому розглядалися матеріали перевірки, що направляються (ч. 6 статті 7 Закону України "Про відновлення довіри до судової влади в Україні").
Аналогічні приписи містяться і у п. 6.9.1 Регламенту.
Згідно приписів ч. 3, 4, 5 статті 7 Закону України «Про відновлення довіри до судової влади в Україні» в залежності від встановлених Тимчасовою спеціальною комісією обставин, що містять ознаки дисциплінарного порушення або кримінального правопорушення, матеріали перевірки направляються до відповідних органів, а відсутність встановлення фактів, що свідчать про порушення суддею присяги судді, наявність підстав для притягнення судді до дисциплінарної або кримінальної відповідальності має наслідком прийняття рішення про припинення перевірки щодо судді.
Як встановлено судом заступником Генерального прокурора України Бачун О.В. звернувся до Тимчасової спеціальної комісії з перевірки суддів судів загальної юрисдикції із заявою від 05 грудня 2014 року №05/1/1-140 вих-14, в якій просив провести перевірку на предмет порушення присяги слідчим суддею ОСОБА_1., прийняти висновок про порушення присяги слідчим суддею ОСОБА_1. за результатами перевірки Тимчасовою спеціальною комісією з перевірки суддів судів загальної юрисдикції, направити висновок Тимчасової спеціальної комісії про порушення суддею присяги разом з матеріалами перевірки до Вищої ради юстиції.
Судом встановлено, що у червні 2015 року ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва із позовом до Генеральної прокуратури України, заступника Генерального прокурора України Бачуна Олега Володимировича, третя особа: Бачун Олег Володимирович , у якому з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, просив визнати відсутність компетенції (повноважень) заступника Генерального прокурора України Бачуна О.В. на підписання заяви від 05 грудня 2014 року №05/1/1-140 вих-14 про проведення спеціальної перевірки судді відповідно до Закону України «Про відновлення довіри до судової влади» та визнати недійсною заяву від 05 грудня 2014 року №05/1/1-140 вих-14 про проведення спеціальної перевірки судді відповідно до Закону України «Про відновлення довіри до судової влади».
У справі № 826/12646/15 Окружний адміністративний суд міста Києва своєю постановою від 12 лютого 2016 року, яку залишено без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 5 липня 2016 року, в позові відмовив.
28.11.2018 постановою Верховного Суду у справі №826/12646/15 прийнято рішення та касаційну скаргу Генеральної прокуратури України залишено без задоволення, постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 лютого 2016 року, та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 5 липня 2016 року у цій справі - залишено без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Зокрема Верховний Суд у своїй постанові від 28.11.2018 зазначив, що заступнику Генерального прокурора України надано право на розгляд документів за зверненнями, зокрема, Вищої ради юстиції, та підпис документів, складених за результатами розгляду таких звернень. Однак, вони не наділені правом самостійного звернення з відповідними заявами до державних органів та органів із спеціальним статусом, у тому числі до Вищої ради юстиції, лише на підставі положень пунктів 7.16 та 7.33 Регламенту. Посилання відповідача на те, що Закон України «Про відновлення довіри до судової влади в Україні» не обмежує коло осіб, які можуть звертатись до ТСК із заявами про проведення перевірки індивідуально визначеного судді, також не спростовують висновків судів, оскільки компетенція Заступників Генерального прокурора України, як і інших суб'єктів владних повноважень, визначається виключно нормативно-правовими актами та не підлягає додатковому розширенню з огляду на відсутність прямої заборони.
Суд враховує положення ч. 4 ст. 78 КАС України, яка визначає, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
В даній справі було зупинено провадження ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.06.2016 до набрання законної сили судовим рішенням в адміністративній справі №826/12646/15.
Оскільки судове рішення від 12.02.2016 в адміністративній справі №826/12646/15 постановою Верховного Суду від 28.11.2018 залишено без змін, та застосовуючи згадану ч. 4 ст. 78 КАС України, у даній справі судом не підлягає дослідженню та наданню оцінці діям Спецкомісії щодо розгляду заяви Заступника Генерального прокурора України Бачуна Олега Володимировича №05/1/1-140 вих-14 від 05.12.2014 року про проведення спеціальної перевірки судді відповідно до Закону України «Про відновлення довіри до судової влади» виходячи із доводів позивача вказаних у позові щодо відсутності повноважень прокурора на подання заяви щодо ініціювання перевірки судді ОСОБА_1. відповідно до Закону України «Про відновлення довіри до судової влади».
За даною справою, зокрема, за результатами розгляду заяви прокурора Тимчасовою спеціальною комісією з перевірки суддів судів загальної юрисдикції складено висновок від 03 червня 2015 року № 36/02-15, згідно з яким ухвалено визнати в діях судді Святошинського районного суду міста Києва ОСОБА_1 наявність ознак порушення присяги судді та направити висновок з матеріалами перевірки до Вищої ради юстиції для подальшого розгляду та прийняття рішення.
Суд зазначає, що згідно статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративне судочинство спрямоване на захист порушених прав осіб саме у сфері публічно-правових відносин, тобто для задоволення позову адміністративний суд повинен установити, що у зв'язку з прийняттям рішення чи вчиненням владно-управлінських дій (допущення бездіяльності) суб'єктом владних повноважень порушуються права, свободи чи охоронювані законом інтереси позивача.
При цьому, положеннями статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України (у відповідній редакції) встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Неодмінною ознакою порушення права особи є зміна стану її суб'єктивних прав та обов'язків, тобто припинення чи неможливість реалізації її права та/або виникнення додаткового обов'язку.
Разом з тим, висновок Тимчасової спеціальної комісії не має наслідком звільнення судді за порушення присяги, а відповідно, не несе жодних правових наслідків для особи, щодо якої він прийнятий.
На підставі зазначеного висновку, у подальшому, Вищою радою юстиції приймається рішення з урахуванням дискреційних повноважень, передбачених Законом України «Про Вищу раду юстиції».
Норми Закону України «Про відновлення довіри до судової влади в Україні» не передбачають права на оскарження висновку або рішення Тимчасової спеціальної комісії, проте передбачають право судді на оскарження рішення Вищої ради юстиції, прийняте за наслідками розгляду такого висновку в порядку адміністративного судочинства.
Відтак, зважаючи на наведене правове регулювання, а також статус та повноваження Тимчасової спеціальної комісії суд дійшов висновку, що судовий контроль має здійснюватися лише щодо остаточного рішення, на прийняття якого уповноважена Вища рада юстиції.
З метою виконання завдання адміністративного судочинства під час розгляду справи має бути встановлено, чи мало місце порушення прав позивача внаслідок рішення, дії чи бездіяльності чітко визначеного суб'єкта владних повноважень, яким стосовно позивача було прийнято рішення, допущено дію або бездіяльність.
Враховуючи наведені обставини, суд вказує про відсутність порушеного права позивача оскарженим висновком Тимчасової спеціальної комісії, оскільки наслідком такого висновку не була зміна стану його суб'єктивних прав та обов'язків.
Правові висновки суду узгоджуються із висновками сформованими у постанові Верховного Суду від 09.06.2020 у справі №826/11811/15.
Згідно з ч.1 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 КАС України).
Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі (абз. 2 ч. 2 ст. 77 КАС України).
Відповідно до ч. ч. 1-4 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
З огляду на вищевикладене позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Підстави для розподілу витрат у справі у суду відсутні.
Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 139, 143, 242- 246, 250, 255, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
В задоволенні позову ОСОБА_1 - відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Войтович І. І.