07 березня 2025 року № 320/4073/25
Суддя Київського окружного адміністративного суду Вісьтак М.Я., розглянувши порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом Приватного акціонерного товариства "Обухівський молочний завод"
до Державної служби України з безпеки на транспорті Відділу державного нагляду (контролю) у Київській області,
про визнання протиправною та скасування постанови,
До Київського окружного адміністративного суду звернулось Приватне акціонерне товариство "Обухівський молочний завод" (далі - позивач) з позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті (далі - відповідач) про визнання протиправною та скасування постанови від 14.01.2025 № 106798 про застосування адміністративно-господарського штрафу у розмірі 17 000, 00 грн.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що оскаржувана постанова про застосування адміністративно-господарського штрафу від 14.01.2025 № 106798 є протиправною та підлягає скасуванню, оскільки в акті перевірки зазначено про порушення виключно статті 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" та ця стаття не містить вимоги щодо наявності у водія під час здійснення внутрішніх перевезень вантажів оригіналу особистої медичної книжки. Будь-яких інших норм права, які б встановлювали таку вимогу для водія, в акті перевірки не зазначено. Пояснює, що під час здійснення перевірки 28.11.2024 водієм ( ОСОБА_1 ) була надана фотокопія особистої медичної книжки, в якій зазначено про відсутність протипоказань для виконання ним обов'язків водія. Однак відповідачем при винесені оскаржуваної постанови не взято до уваги надані позивачем пояснення та фотокопію особистої медичної книжки водія.
03.02.2025 через систему "Електронний суд" до суду надійшла заява від позивача про забезпечення позову, у якій Приватне акціонерне товариство "Обухівський молочний завод" просило забезпечити адміністративний позов шляхом зупинення дії постанови від 14.01.2025 № 106798 про застосування адміністративно-господарського штрафу у розмірі 17 000,00 грн. до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 320/4073/25.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 04 лютого 2025 року відмовлено позивачеві у задоволенні заяви про забезпечення позову у справі за позовом Приватного акціонерного товариства "Обухівський молочний завод" до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 31.01.2025 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Відповідач не скористався своїм законним правом на надання відзиву в строки, що були зазначені в ухвалі про відкриття провадження у справі, а отже, з огляду на приписи ч.9 статті 80 КАС України, суд розглянув справу за наявними в ній доказами.
Враховуючи приписи частини 5 статті 262 КАС України справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).
Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (частина 5 статті 250 КАС України).
Згідно з частиною 4 статті 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
28.11.2024 співробітниками Відділу державного нагляду (контролю) у Черкаській області Державної служби України з безпеки на транспорті проводилась рейдова перевірка на 142 км автошляху Н-01 (Черкаський р-н).
Під час перевірки був зупинений належний Приватному акціонерному товариству "Обухівський молочний завод" транспортний засіб марки MAN 1GS 18.440, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 .
За результатами проведеної перевірки інспектор ВДН у Черкаській області Бережко Д. склав Акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів та вантажів автомобільним транспортом від 28.11.2024 № 112872.
Підставою для складення акту стало те, що водій допустив порушення ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», оскільки не надав санітарної книжки з результатами медичного огляду водія ( ОСОБА_1 ).
На підставі вищезазначеного акту в.о. начальника Відділу державного нагляду (контролю) Київській області Мартинюк Роман виніс постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №106798 від 14.01.2025.
З даної постанови вбачається, що до Приватного акціонерного товариства "Обухівський молочний завод" застосовано адміністративно-господарський штраф розміром 17 000,00 грн. за відсутність на момент проведення перевірки 28.11.2024 при перевезенні харчових продуктів санітарної книжки водія з результатами медичного огляду.
Як вказано позивачем у позовній заяві процедура адміністративного оскарження даної постанови ним не застосовувалася.
Не погоджуючись з накладеним штрафом спірною постановою позивач звернувся до суду з даним позовом.
Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з наступного.
Спірні правовідносини у сфері перевезення вантажів регулюються Законом України від 05.04.2001р. №2344-III "Про автомобільний транспорт" (далі - Закон 32344-1), Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006р. №1567 (далі - Порядок №1567), а також деякими іншими нормативно-правовими актами.
Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частинами 14, 17, 18 статті 6 Закону №2344-III передбачено, що державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі).
Згідно з пунктом 15 Порядку №1567 під час проведення рейдової перевірки перевіряється виключно, зокрема, наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення вантажів автомобільним транспортом; додержання вимог статей 53, 56, 57 і 59 Закону; виконання водієм Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, інших нормативно-правових актів.
Відповідно до ст. 48 Закону №2344-III, автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.
Згідно з абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону №2344-III, за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, - штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством. Форма первинної облікової документації № 1-ОМК «Особиста медична книжка» та Інструкція щодо її заповнення затверджена наказом Міністерства охорони здоров'я України від 23.07.2002 №280.
Пунктом 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.97 № 363, визначено, що Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні (надалі - Правила) визначають права, обов'язки і відповідальність власників автомобільного транспорту - Перевізників та вантажовідправників і вантажоодержувачів - Замовників.
Пунктом 12.4 розділу 12 "Правила транспортування вантажів" Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.97 № 363, встановлено, що водій (експедитор), зайнятий перевезенням харчових продуктів, повинен мати санітарну книжку з результатами медичного огляду.
Таким чином, вказаний нормативно-правовий акт є спеціальним нормативно правовим актом, що визначає права, обов'язки і відповідальність власників автомобільного транспорту - перевізників та відповідно є обов'язковим для виконання перевізниками.
Відповідно до статті 18 Закону України "Про автомобільний транспорт" з метою організації безпечної праці та ефективного контролю за роботою водіїв транспортних засобів автомобільні перевізники зобов'язані, зокрема, здійснювати організацію та контроль за своєчасним проходженням водіями медичного огляду, забезпечувати їх санітарно-побутовими приміщеннями й обладнанням.
Отже, в розумінні зазначеної норми контроль за роботою водіїв повинен здійснюватися роботодавцем незалежно від протяжності маршрутів, а також від виду перевезення внутрішнього чи міжнародного.
Аналогічний висновок щодо застосування норм права викладено у постанові Верховного Суду від 19.03.2020 у справі №823/1199/17.
Аналізуючи наведені вище норми, суд дійшов висновку, що водій зобов'язаний мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху передбачені законодавством документи, на підставі яких виконує вантажні перевезення, зокрема, водій, зайнятий перевезенням харчових продуктів, повинен мати санітарну книжку з результатами медичного огляду та відповідно пред'являти її особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху.
У порушення вимог статті 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" та пункту 12.4 розділу 12 "Правила транспортування вантажів" Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, водієм позивача, ОСОБА_1 , при проведенні перевірки 28.11.2024 на законну вимогу представника контролюючого органу, що уповноважений здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, не було надано санітарної книжки з результатами його медичного огляду.
Суд критично оцінює доводи позивача про те, що водій на час перевірки мав фотокопію особистої медичної книжки, копію якої позивач додав до позову, оскільки чинним законодавством чітко передбачений необхідний список документів, які водій повинен мати та пред'являти на вимогу представників контролюючих органів при проведенні ними перевірок, водночас чинним законодавством не передбачено, що такі документи можуть бути замінені їх копіями/фотокопіями. З огляду на це фотокопії не можуть визнаватися належними документами в даному випадку.
Суд відхиляє доводи позивача про те, що наявність у водія особистої медичної книжки при здійсненні перевезення суперечить правилам її ведення та зберігання, встановленим постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2001 р. №559, зважаючи на те, що в силу пункту 10 цієї постанови Кабінету Міністрів України від 23 травня 2001 р. №559 в окремих випадках, коли зберігання особистої медичної книжки у роботодавця є недоцільним або неможливим, допускається її зберігання у працівника, у свою чергу, спеціальним нормативно правовим актом, що визначає права, обов'язки і відповідальність власників автомобільного транспорту - перевізників та є обов'язковим для виконання перевізниками - Правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 14.10.97 № 363, встановлено, що водій (експедитор), зайнятий перевезенням харчових продуктів, повинен мати санітарну книжку з результатами медичного огляду, обов'язок щодо пред'явлення якої особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, встановлений статтею 48 Закону України "Про автомобільний транспорт", яка, крім іншого, також має вищу юридичну силу в ієрархії нормативно-правових актів.
Водночас позивач в адміністративному позові жодним чином не спростовує факту відсутності оригіналу особистої медичної книжки у водія на момент перевірки, а навпаки підтверджує це, посилаючись на відсутність вимог чинного законодавства щодо наявності такої книги у водія.
Абзацом 3 частини 1 статі 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" встановлено, що за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтями 39 і 48 цього Закону, - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Підсумовуючи все викладене вище, зважаючи на встановлені обставини справи та наведені вище норми права, якими врегульовані спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що оскаржувана постанова Відділу державного нагляду (контролю) у Черкаській області про застосування адміністративно-господарського штрафу №106798 від 14.01.2025, якою вирішено застосувати до позивача адміністративно-господарський штраф у сумі 17000 грн., прийнята відповідачем на підставі, у межах повноважень, у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, та обґрунтовано. Підстави для визнання її протиправною та скасування фактично відсутні.
За приписами ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України.
З огляду на те, що позивач не спростував правомірності прийняття контролюючим органом оскаржуваної постанови, суд приходить до висновку про необґрунтованість заявлених позовних вимог.
Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Зважаючи на встановлені у справі обставини та, з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про необґрунтованість заявлених позовних вимог та наявність підстав для відмови у задоволенні позову.
Відповідно до статті 139 КАС України судові витрати у зв'язку з відмовою у задоволенні позову не підлягають відшкодуванню.
На підставі викладеного, керуючись статтями 2-10, 72-77, 139, 229, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України,
У задоволенні адміністративного позову Приватного акціонерного товариства "Обухівський молочний завод" до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови - відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Вісьтак М.Я.