ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"07" березня 2025 р. справа № 300/9246/24
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Микитюка Р.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання до вчинення дій
Представник ОСОБА_1 (далі також - позивач, ОСОБА_1 ) 09.12.2024 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (далі також - відповідач, ГУ ПФУ в Івано-Франківській області), в якому просить:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо відмови провести ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії з 05.03.2019 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону № 2262-ХІІ, статті 9 Закону № 2011-XII з врахуванням положень постанови КМУ № 704, на підставі оновленої довідки виданої Західним міжрегіональним управлінням з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції від 21.06.2024 № 4.2/6058 про розмір грошового забезпечення станом на 05 березня 2019 року та провести перерахунок і виплату пенсії за період з 01.01.2018 року по 31.12.2019 року з урахуванням 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018 року з урахуванням раніше проведених виплат;
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо припинення ОСОБА_1 з 18.09.2024 виплати доплати до пенсії в розмірі 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеної п. 1 ч. 1 Постанови КМУ від 24 грудня 2019 р. № 1088;
- зобов'язати відповідача здійснити позивачу з 05.03.2019 перерахунок і виплату пенсії у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону № 2262-ХІІ, статті 9 Закону №2011-XII та положень постанови КМУ №704, на підставі оновленої довідки, виданої Західним міжрегіональним управлінням з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції від 21.06.2024 № 4.2/6058 про розмір грошового забезпечення станом на 05.03.2019 та провести перерахунок і виплату пенсії за період з 01.01.2018 року по 31.12.2019 року з урахуванням 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018 року з урахуванням раніше проведених виплат;
- зобов'язати ГУ ПФУ в Івано-Франківській області з 18.09.2024 року здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії з урахуванням доплати в розмірі 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеної п. 1 ч. 1 Постанови КМУ від 24 грудня 2019 р. № 1088.
В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що Західним міжрегіональним правлінням з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції складено довідку про розмір грошового забезпечення позивача станом на 05.03.2019 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704. Вважає, що у зв'язку з набранням законної сили судовим рішенням у справі №826/3858/18, яким було визнано протиправними та нечинним пункти 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку проведення перерахунку пенсій, виникли підстави для перерахунку пенсії на підставі такої довідки з 05.03.2019 а також за період з 01.01.2018 по 31.03.2019. Однак відповідач протиправно відмовив у перерахунку пенсії. Представниця позивача звертає увагу, що Верховний Суд постановою від 12 листопада 2019 року у справі №826/3858/18 встановив, що пункти 1, 2 Постанови №103 та зміни до пункту 5 і додатка 2 Порядку №45 є протиправними й такими, що не відповідають правовим актам вищої юридичної сили, відповідач у період чинності цих норм постанови Кабінету Міністрів України повинен застосовувати Закон №2262-ХІІ (безвідносно до того, чи скасовані ці норми судом), хоч ці норми й не були скасовані на момент спірних правовідносин. Крім того, при перерахунку пенсії на виконання вимог постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» та постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» виплата підвищеної пенсії проводилася з 01.01.2018 щомісячно у розмірі 50% перерахованої пенсії, з 01.01.2019 щомісячно у розмірі 75% з 1 січня 2020 року - 100 % суми підвищення пенсії, визначеного станом на 1 березня 2018 року перерахованої пенсії. Позивач вважає такі дії протиправними та такими, що порушують його право на отримання пенсії у повному обсязі. Просить суд позовні вимоги задовольнити.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 16.12.2024 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу час для усунення її недоліків (а.с. 26-29).
25.12.2024 представником позивача зазначені в ухвалі про залишення позовної заяви без руху недоліки усунуто, відтак ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 30.12.2024 відкрито провадження в даній адміністративній справі та ухвалено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (34-35).
Відповідач скористався правом на подання відзиву на позовну заяву, який надійшов на адресу суду 08.01.2025 за №0900-0803-8/579. Представник відповідача проти заявлених позовних вимог заперечила з підстав, наведених у відзиві, який міститься в матеріалах справи (а.с.24-27). Просив суд в задоволенні позову відмовити, з урахуванням тієї обставини, що відповідно до приписів статті 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" перерахунок раніше призначених пенсій проводиться на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України та положень Порядку № 45. Зазначив, що на виконання Постанови №103 позивачу в квітні 2018 року було здійснено перерахунок пенсії. Після визнання протиправними та скасування пунктів 1-2 Постанови №103 інших рішень Уряду про умови та порядок проведення перерахунку пенсій не приймалося. Вказані види грошового забезпечення не були враховані при перерахунку пенсії позивача у 2018 році саме на виконання вимог постанови КМУ "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" №103, а право на включення їх до складу грошового забезпечення, яке враховується при перерахунку пенсії, зважаючи на рішення Верховного Суду у зразковій справі №160/8324/19 і відповідну усталену практику судів України, було набуте позивачем тільки з 05.03.2019. Враховуючи вищезазначене, протиправною є вимога позивача здійснити перерахунок та виплату пенсії з 01.01.2018 по 31.12.2019 на підставі довідки Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції про розмір грошового забезпечення станом на 05.03.2019. Щодо позовних вимог здійснити перерахунок пенсії, виходячи зі 100% підвищення, представник зазначає, що ГУ ПФУ в Івано-Франківській області є територіальним органом виконавчої влади, який у свої діяльності керується Конституцією, Законами України, Указами Президента, постановами ВРУ, актами КМУ, а відтак підстав здійснювати перерахунок пенсії позивачу без врахування положень Порядку та Постанови КМУ від 21.02.2018 №103 немає. Крім того, відповідач вважає, що позивачем пропущено строк звернення до суду з позовом з тієї підстави, що пенсія є щомісячним платежем і її розмір відомий позивачу. Відтак, просить відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , у повному обсязі.
Суд, розглянувши у відповідності до вимог статті 263 КАС України справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), дослідивши в сукупності письмові докази, якими сторони обґрунтовують позовні вимоги та відзив на позов, встановив такі обставини.
ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області та отримує пенсію за вислугу років, призначену відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Західне міжрегіональне управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №704 від 30.08.2017 підготувало та надало позивачу довідку від 21.06.2024 № 4.2/6058, про розмір грошового забезпечення станом на 05.03.2019, згідно якої розмір грошового забезпечення становить 13211,20 грн, зокрема, посадовий оклад - 5220,00 грн; оклад за військове звання (майор) - 1340,00 грн; надбавка за вислугу років (40%) - 2624,00 грн; надбавка за особливості проходження служби (23,9%) - 2194,98 грн; премії (35,1%) - 1832,22 грн (а.с.10).
Позивач звернувся до ГУ ПФУ в Івано-Франківській області із заявою, відповідь на котру отримав листом від 18.09.2024 за №7858-6489/Д-02/8-0900/24 в якій відповідач відмовив позивачу у проведенні перерахунку пенсії на підставі нової довідки Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції від 21.06.2024 № 4.2/6058 з тих підстав, що після визнання протиправними та скасування пунктів 1-2 постанови Кабінету Міністрів України №103 від 21.02.2018 інших рішень Уряду про умови та порядок проведення перерахунку пенсій не приймалося. Відтак, у Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області немає ні законних підстав, ні відповідних повноважень для врахування оновленої довідки на проведення перерахунку пенсії (а.с.11-12).
Позивач, вважаючи відмову відповідача протиправною та такою, що порушує його право на належне пенсійне забезпечення, звернувся до суду з метою захисту своїх прав.
Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склались між сторонами, суд зазначає таке.
У відповідності до вимог пункту 3 частини 1 статті 244 Кодексу адміністративного судочинства України, визначаючи яку правову норму слід застосувати до спірних правовідносин суд при вирішенні даної справи керується нормами законів та підзаконних нормативно-правових актів в тій редакції, яка чинна на момент виникнення чи дії конкретної події, обставини і врегулювання відповідних правовідносин.
Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Що стосується позовної вимоги про визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо відмови провести ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії з 05.03.2019 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону № 2262-ХІІ, статті 9 Закону № 2011-XII з врахуванням положень постанови КМУ № 704, на підставі оновленої довідки виданої Західним міжрегіональним управлінням з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції від 21.06.2024 № 4.2/6058 про розмір грошового забезпечення станом на 05 березня 2019 року та зобов'язати відповідача здійснити позивачу з 05.03.2019 перерахунок і виплату пенсії у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону № 2262-ХІІ, статті 9 Закону №2011-XII та положень постанови КМУ №704, на підставі оновленої довідки, виданої Західним міжрегіональним управлінням з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції від 21.06.2024 № 4.2/6058 про розмір грошового забезпечення станом на 05.03.2019, суд зазначає таке.
Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, є Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" від 09.04.1992 року за № 2262-XII (далі - Закон № 2262-XII). Цим Законом держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв'язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.
Статтею 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (далі - Закон № 2011-ХІІ) визначено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Згідно з частиною 2 статті 9 Закону № 2011-ХІІ до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону (частина 3 статті 9 Закону № 2011-ХІІ).
Частиною 3 статті 43 Закону № 2262-ХІІ передбачено, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
У разі якщо на момент призначення або виплати пенсії відбулася зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення та/або були введені для зазначених категорій осіб нові щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії у розмірах, встановлених законодавством, пенсія призначається з урахуванням таких змін та/або нововведень, а призначена пенсія підлягає невідкладному перерахунку (частина 18 статті 43 Закону № 2262-ХІІ).
Процитована норма статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" міститься в розділі V "Обчислення пенсії", тобто в загальному розділі, та безпосередньо визначає складові грошового забезпечення для обчислення пенсій. При цьому під обчисленням слід розуміти процес отримання результату за допомогою дій над числами, кожне з яких є конкретним цифровим вираженням розміру складових грошового забезпечення.
Такий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 12.11.2019 у справі № 826/3858/18.
Питання перерахунку раніше призначених пенсій регламентовано статтею 63 Закону № 2262-XII, згідно із якою перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.
Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.
Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Отже, Кабінету Міністрів України надано право на встановлення умов та порядку перерахунку пенсій, а також розмірів складових грошового забезпечення для такого перерахунку, а підставою для проведення перерахунку пенсії є фактична зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців та осіб, які мають право на отримання пенсії відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб", проведена на підставі рішення суб'єкта владних повноважень, наділеного правом установлювати чи змінювати види грошового забезпечення військовослужбовців.
Постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 за № 45 затверджено Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 за № 393 (далі - Порядок № 45).
Пунктом 1 Порядку № 45 передбачено, що пенсії, призначені відповідно до Закону № 2262-ХІІ, у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
Абзацом 1 пункту 5 Порядку № 45, в редакції Постанови № 103, передбачено, що під час перерахунку пенсій використовуються такі види грошового забезпечення, як посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною або аналогічною посадою та військовим (спеціальним) званням.
Разом з цим, у Додатку 2 до Порядку № 45 міститься форма довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, яку Постановою № 103 було викладено у новій редакції, в якій відсутні такі складові грошового забезпечення, як щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення).
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019, в адміністративній справі № 826/3858/18, визнано протиправними та нечинними пункти 1, 2 Постанови № 103 та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку № 45.
Суд відмічає, що в компетенцію Уряду входить прийняття, зміна чи припинення дії Порядку № 45. Проте, зміни внесені Постановою № 103, зокрема до додатку 2 Порядку № 45, в якому визначено форму довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії, визнані судом протиправними та нечинними та, як наслідок, з 05.03.2019 - дня набрання законної сили рішенням у справі №826/3858/18 діє редакція додатку 2 до Порядку № 45, яка діяла до зазначених змін.
При цьому, алгоритм дій, який повинен вчинити відповідач, зокрема ГУ ПФУ в Івано-Франківській області у зв'язку із втратою чинності положень пунктів 1, 2 Постанови № 103 та змін до пункту 5 і додатку 2 Порядку № 45 не змінився.
Так, на час звернення позивача до відповідача із заявою про щодо перерахунку пенсії, пункт 4 Порядку № 45 передбачав, що перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права і проводиться у строки, передбачені частинами другою і третьою статті 51 Закону № 2262-ХІІ. Якщо внаслідок перерахунку розмір зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.
Водночас, суд зазначає, що питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону № 2262-ХІІ, крім пенсій військовослужбовцям строкової служби та членам їх сімей, регулює Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затверджений постановою Пенсійного фонду України від 30.01.2007 № 3-1 (далі - Порядок № 3-1).
Згідно пункту 23 Порядку № 3-1 перерахунок раніше призначених пенсій проводиться органами, що призначають пенсії, в порядку, установленому статтею 63 Закону № 2262-ХІІ. Пенсіонери подають органам, що призначають пенсії, додаткові документи, які дають право на підвищення пенсії.
Відповідно до пункту 24 Порядку № 3-1 про виникнення підстав для проведення перерахунку пенсій згідно зі статтею 63 Закону №2262-ХІІ, уповноважені структурні підрозділи зобов'язані у п'ятиденний строк після прийняття відповідного нормативно-правового акта, на підставі якого змінюється хоча б один з видів грошового забезпечення для відповідних категорій осіб, або у зв'язку з уведенням для зазначених категорій військовослужбовців нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, повідомити про це орган, що призначає пенсії. Органи, що призначають пенсії, протягом п'яти робочих днів після надходження такого повідомлення подають до відповідних уповноважених структурних підрозділів списки осіб, яким необхідно провести перерахунок пенсії (додаток 5). Після одержання списків осіб уповноважені структурні підрозділи зазначають у них зміни розмірів грошового забезпечення для перерахунку раніше призначених пенсій і в п'ятиденний строк після надходження передають їх до відповідних органів, що призначають пенсії.
Тотожні за змістом положення щодо процедури перерахунку раніше призначених пенсій військовослужбовців у разі зміни розміру їх грошового забезпечення містяться у пунктах 2, 3 Порядку № 45.
Таким чином, підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок раніше призначених пенсій, може бути як відповідна заява пенсіонера та додані до неї документи, так і рішення, прийняте Кабінетом Міністрів України, про що державні органи, визначені Порядком № 45, повідомляють орган ПФУ.
Аналогічний правовий висновок міститься, зокрема у постанові Верховного Суду України від 22.04.2014 у справі № 21-484а13 та у постанові Верховного Суду від 10.10.2019 року № 553/3619/16-а.
З огляду на викладене, суд не погоджується з доводами відповідача про відсутність підстав для проведення перерахунку пенсії із врахуванням додаткових видів грошового забезпечення, оскільки Кабінетом Міністрів України не встановлено умови та порядку перерахунку пенсії позивачу після визнання протиправними та нечинними пунктів 1, 2 Постанови № 103, бо така процедура встановлена Порядком № 45.
Кабінетом Міністрів України 30.08.2017 прийнято постанову № 704, яка набрала чинності 01.03.2018 та якою затверджено тарифні сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів, схеми тарифних розрядів, тарифних коефіцієнтів, додаткові види грошового забезпечення, розміри надбавки за вислугу років, та пунктом 2 якої установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення (далі - Постанова № 704).
Зокрема, пунктом 5 Постановою № 704 надано право керівникам державних органів у межах асигнувань, що виділяються на їх утримання: 1) установлювати: посадові оклади військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового і начальницького складу, посади яких не передбачені цією постановою, у розмірах, визначених затвердженими цією постановою схемами, згідно з додатками 1-11 за аналогічними посадами; посадові оклади заступникам керівників структурних підрозділів, посади яких не передбачені цією постановою, на 1-5 відсотків нижче від посадового окладу відповідного керівника; надбавку за особливості проходження служби військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби) та особам рядового і начальницького складу в розмірі до 100 відсотків посадового окладу з урахуванням окладу за військовим (спеціальним) званням та надбавки за вислугу років. Порядок та умови виплати такої надбавки визначати керівникам державних органів залежно від якості, складності, обсягу та важливості виконуваних обов'язків за посадою; 2) здійснювати преміювання військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу відповідно до їх особистого внеску в загальний результат служби у межах фонду преміювання, утвореного в розмірі не менш як 10 відсотків посадових окладів та економії фонду грошового забезпечення; 3) надавати один раз на рік військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового і начальницького складу матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань у розмірі, що не перевищує їх місячного грошового забезпечення, та допомогу для оздоровлення в розмірі місячного грошового забезпечення.
Згідно пункту 6 Постанови № 704 виплачувати: 1) надбавку за вислугу років військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового і начальницького складу в розмірах згідно з додатком 16; 2) доплату за науковий ступінь доктора філософії (кандидата наук) або доктора наук з відповідної спеціальності, якщо діяльність за профілем відповідає науковому ступеню, військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового і начальницького складу в розмірі відповідно 5 і 10 відсотків посадового окладу. За наявності двох наукових ступенів доплата встановлюється за одним (вищим) науковим ступенем; 3) доплату за вчене звання військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового і начальницького складу, які займають посади, пов'язані з педагогічною або науковою діяльністю і мають вчене звання доцента (старшого наукового співробітника), в розмірі 5 відсотків, професора - 10 відсотків посадового окладу. За наявності двох або більше вчених звань доплата встановлюється за одним (вищим) званням; 4) надбавку за спортивні звання військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового і начальницького складу, які мають спортивне звання "заслужений тренер", "заслужений майстер спорту", "майстер спорту міжнародного класу", в розмірі 10 відсотків посадового окладу, "майстер спорту" - 5 відсотків посадового окладу. За наявності двох і більше звань надбавка до посадового окладу виплачується за одним (вищим) званням. Надбавка за спортивні звання виплачується військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу в разі, коли їх діяльність відповідає за профілем спортивним званням; 5) надбавку за почесні звання України, СРСР, союзних республік СРСР військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового і начальницького складу, які мають почесні звання "заслужений" або "народний", в розмірі відповідно 10 і 15 відсотків посадового окладу. Надбавка за почесні звання "заслужений" і "народний" виплачується військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу в разі, коли виконання ними службових обов'язків згідно з посадами збігається за профілем з почесним званням; 6) надбавку за виконання функцій державного експерта з питань таємниць та надбавку за службу в умовах режимних обмежень військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового і начальницького складу - у розмірах та порядку, визначених законодавством; 7) грошову допомогу військовослужбовцям строкової військової служби, звільненим з військової служби, в розмірі восьми, а зазначеним особам з числа дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, - дванадцяти посадових окладів; 8) одноразову грошову допомогу військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу після укладення ними першого контракту в таких розмірах: особам рядового складу - вісім розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року; особам сержантського і старшинського (молодшого начальницького) складу - дев'ять розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року; особам офіцерського (середнього, старшого та вищого начальницького) складу - десять розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року.
Отже, враховуючи приписи частини 2 статті 265 КАС України, а також принцип незворотності дії нормативно-правових актів у часі, саме з 05.03.2019 - дня набрання чинності судовим рішенням у справі № 826/3858/18 і скасування пунктів 1, 2 Постанови №103 та змін до пункту 5 і додатку 2 Порядку № 45, виникли підстави для перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом № 2262-ХІІ, з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням та відсоткової надбавки за вислугу років, а також додаткових видів грошового забезпечення, оскільки з цієї дати ОСОБА_1 має право на отримання пенсії, виходячи з розміру складових, розрахованих згідно з постановою № 704 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону № 2262-ХІІ та статті 9 Закону № 2011-ХІІ.
Аналогічна правова позиція викладена у рішенні Верховного Суду у зразковій справі № 160/8324/19 (адміністративне провадження Пз/9901/20/19) від 17.12.2019, залишеним без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 24.06.2020.
Таким чином, у відповідача відсутні підстави для відмови здійснити перерахунок призначеної позивачу пенсії за усіма видами та розмірами складових грошового забезпечення відповідно до довідки, Західним міжрегіональним управлінням з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції від 21.06.2024 № 4.2/6058 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 відповідною (аналогічною) посадою станом на 05.03.2019 року.
Відповідно до частин 1 і 2 статті 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Згідно із положеннями статті 9 Конституції України та статтями 17, частиною 5 статті 19 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23.02.2006 за № 3477-IV, суди та органи державної влади повинні дотримуватись положень Європейської конвенції з прав людини та її основоположних свобод 1950 року, застосовувати в своїй діяльності рішення Європейського суду з прав людини з питань застосування окремих положень цієї Конвенції.
Право на виплати зі сфери соціального забезпечення вперше було включено до змісту статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод у рішенні від 16.12.1974 у справі "Міллер проти Австрії" (заява № 5849/72), де Суд встановив принцип, згідно з яким обов'язок сплачувати внески у фонди соціального забезпечення може створити право власності на частку активів, які формуються відповідним чином. Позиція Суду була підтверджена і в рішенні "Гайгузус проти Австрії" (заява № 17371/90) від 16.09.1996, в якому зазначено, що якщо особа робила внески у певні фонди, в тому числі пенсійні, то такі внески є часткою спільних коштів фонду, яка може бути визначена у будь-який момент, що, у свою чергу, може свідчити про виникнення у відповідної особи права власності.
Відповідно до правової позиції Європейського суду з прав людини у рішенні від 08.11.2005 року по справі "Кечко проти України" (заява № 63134/00) в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак, якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок, і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах, доки відповідні положення є чинними.
Європейський суд з прав людини в своєму рішенні "Великода проти України" (заява № 43331/12) від 03.06.2014 року зазначив, що законодавчі норми можуть змінюватися, передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства. Зміна механізму нарахування певних видів соціальних виплат та допомоги є конституційно допустимою до тих меж, за якими ставиться під сумнів сама сутність змісту права на соціальний захист.
Європейський суд з прав людини підкреслює особливу важливість принципу "належного урядування". Він передбачає, що в разі коли йдеться про питання загального інтересу, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (рішення у справах "Беєлер проти Італії", заява № 33202/96, "Онер'їлдіз проти Туреччини", заява № 48939/99, "Москаль проти Польщі", заява № 10373/05).
У рішенні від 31.07.2003 року у справі "Дорани проти Ірландії" (заява № 50389/99) Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Причому, як наголошується у рішенні по справі "Салах Шейх проти Нідерландів", ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними. При вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17.07.2008) Суд вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Таким чином, обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.
При обранні способу захисту порушеного права позивача суд виходить з принципу верховенства права щодо гарантування цього права статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, як складової частини змісту і спрямованості діяльності держави, та виходячи з принципу ефективності такого захисту, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав особи, що звернулась за судовим захистом без необхідності додаткових її звернень та виконання будь-яких інших умов для цього.
Суд зазначає, що оскільки з заявою та відповідною довідкою позивач звернувся до пенсійного органу 20.08.2024, довідка видана 21.06.2024, до цього часу ГУ ПФУ не було правових підстав для здійснення відповідного перерахунку, а тому перерахунок пенсії слід провести з 01.09.2024.
Разом з тим, суд зауважує, що в силу приписів частини 2 статті 51 Закону № 2262-XII, якщо при перерахунку пенсії пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Восьмого апеляційного адміністративного суду від 06.12.2023 у справі №300/3515/23 та від 13.12.2023 у справі №300/3765/23.
Таким чином, позовна вимога про визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо відмови провести ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії з 05.03.2019 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону № 2262-ХІІ, статті 9 Закону № 2011-XII з врахуванням положень постанови КМУ № 704, на підставі оновленої довідки виданої Західним міжрегіональним управлінням з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції від 21.06.2024 № 4.2/6058 про розмір грошового забезпечення станом на 05 березня 2019 року та зобов'язати відповідача здійснити позивачу з 05.03.2019 перерахунок і виплату пенсії у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону № 2262-ХІІ, статті 9 Закону №2011-XII та положень постанови КМУ №704, на підставі оновленої довідки, виданої Західним міжрегіональним управлінням з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції від 21.06.2024 № 4.2/6058 про розмір грошового забезпечення станом на 05.03.2019, є такою що підлягає до часткового задоволення.
Стосовно позовної вимоги про проведення перерахунку та виплати пенсії за період з 01.01.2018 по 31.12.2019 з урахуванням 100 % суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018 та здійснити з 18.09.2024 ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії з урахуванням доплати в розмірі 100% суми підвищення пенсії визначеної п.1ч.1 Постанови КМУ від 24.12.2019 №1088, суд зазначає таке.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 року, яке залишене без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019 року, в адміністративній справі №826/3858/18, визнано протиправними та нечинними п.1, п.2 Постанови №103 та зміни до п.5 і додатку 2 Порядку №45.
Суд зазначає, що в компетенцію Уряду входить прийняття, зміна чи припинення дії Порядку №45.
Однак зміни, внесені Постановою №103, зокрема до додатку 2 до Порядку №45, в якому визначено форму довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії, визнані судом протиправними та нечинними, тому з 05.03.2019 року - дня набрання законної сили рішенням у справі №826/3858/18 діє редакція додатку 2 до Порядку №45, яка діяла до зазначених змін.
Щодо дати, з якої необхідно здійснити перерахунок пенсії позивача на підставі довідки про розмір грошового забезпечення, апеляційний суд зазначає, що оскаржувані п. 1, п. 2 Постанови №103 та зміни до п.5 і додатка 2 Порядку №45 є протиправними й такими, що не відповідають правовим актам вищої юридичної сили.
Аналогічну правову позицію висловлювала і Велика Палата Верховного Суду, зокрема, у постанові від 13.01.2021 року у зразковій справі №440/2722/20 (Пз/9901/14/20).
Верховний Суд неодноразово наголошував, що суди не повинні застосовувати положення нормативно-правових актів, які не відповідають Конституції та законам України, незалежно від того, чи оскаржувались такі акти в судовому порядку та чи є вони чинними на момент розгляду справи, тобто, згідно з правовою позицією Верховного Суду такі правові акти (як закони, так і підзаконні акти) не можуть застосовуватися навіть у випадках, коли вони є чинними (постанови від 12.03.2019 року у справі №913/204/18, від 10.03.2020 року у справі №160/1088/19).
Така ж правова позиція неодноразово викладена й у постановах Верховного Суду України, зокрема у постанові від 10.02.2016 року у справі №537/5837/14-а, де суд зазначив, що, керуючись принципом законності та виходячи із визначених у ч. 4 ст. 9 КАС (у редакції, чинній на час прийняття судових рішень) загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, для визначення розміру разової грошової допомоги учасникам бойових дій у 2014 році слід застосовувати не постанову Кабінету Міністрів України, а закон.
Отже, з урахуванням вимог ст. 7 КАС України, а також того, що Верховний Суд постановою від 12.11.2019 року у справі №826/3858/18 встановив, що п. 1, п. 2 Постанови №103 та зміни до п. 5 і додатка 2 Порядку №45 є протиправними й такими, що не відповідають правовим актам вищої юридичної сили, суди у період чинності цих норм постанови Кабінету Міністрів України повинні застосовувати Закон №2262-ХІІ (безвідносно до того, чи скасовані ці норми судом), хоч ці норми й не були скасовані на момент спірних правовідносин.
Враховуючи висновки Великої Палати Верховного Суду, в даному випадку не підлягають застосуванню положення нормативно-правових актів, які не відповідають Конституції та законам України, незалежно від того, чи оскаржувались такі акти в судовому порядку та чи є вони чинними на момент розгляду справи.
Таким чином, наявні підстави для перерахунку пенсії позивача з 01.01.2018 року відповідно до оновленої довідки про розмір грошового забезпечення з урахуванням окладу за посадою, військовим званням, відсоткової надбавки за вислугу років та додаткових видів грошового забезпечення.
Вказана позиція суду повністю узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 11.08.2023 року у справі №380/103/22, в якій Верховний Суд дійшов висновків про виникнення у пенсійного органу обов'язку здійснити перерахунок та виплату позивачу пенсії відповідно до довідки про розмір грошового забезпечення з урахуванням окладу за посадою, військовим званням, відсоткової надбавки за вислугу років та додаткових видів грошового забезпечення, станом на 05.03.2019 року з 01.01.2018 року.
Аналізуючи вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що пенсійний орган протиправно не перерахував пенсію позивачу з 01.01.2018 року по 31.03.2019 року на підставі оновленої довідки про розмір грошового забезпечення.
Суд зазначає, що представник позивача помилково зазначив дату про яку здійснити таку виплату 31.12.2019
Крім цього, враховуючи висновки Верховного Суду викладеному у постанові від 26 вересня 2023 року у справі №380/3931/22 (№К/990/25720/22), позивач має право отримувати пенсію, перерахунок якої здійснено з 01 січня 2018 року на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», з урахуванням 100% виплати підвищення пенсії саме з 01 січня 2018 року, а не з моменту набрання 05 березня 2019 року законної сили рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 грудня 2018 року у справі № 826/3858/18.
Аналізуючи вищенаведене, суд дійшов висновку про підставність та обґрунтованість позовних вимог в цій частині, відтак позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Стосовно пропущеного строку на звернення до суду, про що вказує представниця відповідача у відзиві на позов, суд зазначає наступне.
Згідно з частинами 2, 3 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
На переконання суду, шестимісячний строк звернення до суду не підлягає застосуванню до спорів, які виникли через недоплачену суму пенсії. Таку позицію підтвердив Верховний Суд у постанові від 24 листопада 2020 року справа №815/460/18 (провадження № К/9901/57261/18), відповідно до якої, згідно з частиною третьою статті 51 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб перерахунок пенсій у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком. Системний аналіз даної статті дає підстави для висновку про те, що строкового обмеження стосовно виплати пенсії у визначеному законодавством розмірі за минулий час, яку особа не отримувала у зв'язку з непроведенням перерахунку пенсії з вини відповідного суб'єкта владних повноважень, немає. Аналогічна правова позиція стосовно застосування процесуального строку у спорах, пов'язаних із правом особи на соціальний захист, викладена у постановах Верховного Суду України від 25 травня 2016 року у справі №164/1904/14-ц, Великої Палати Верховного Суду від 06 лютого 2019 року у справі №522/2738/17, Верховного Суду, зокрема, від 24 квітня 2018 року у справі №646/6250/17, 30 жовтня 2018 року у справі №493/1867/17, 22 січня 2019 року у справі №201/9987/17(2-а/201/304/2017), 29 листопада 2019 року у справі №642/7479/16-а, 30 січня 2020 року у справі №554/5119/16-а, 23 липня 2020 року у справі №761/28365/16-а.
Щодо посилань відповідача на постанову Великої Палати Верховного Суду від 24.12.2020 у справі №510/1286/16-а (провадження №11-345апп19), суд зазначає, що обставини, викладені в даній постанові стосуються інших спірних правовідносин.
За наведених підстав та вказаних правових норм, суд дійшов висновку, що з метою відновлення порушеного права, позивач не обмежений строком вимагати у відповідача здійснення перерахунку та виплати пенсії з урахуванням проведених платежів.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд зазначає, що відповідно до частини 3 статті 139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи те, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення, позивач, згідно із квитанцією № 0.0.4093297603.1 від 25.12.2024 підтвердив сплату судового збору на суму 3633,60 грн, за подання даного адміністративного позову, суд робить висновок про стягнення, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області сплачений судовий збір в розмірі 2725,20 грн (а.с. 33).
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
позов ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ - 20551088, вул. Січових Стрільців, 15, м. Івано-Франківськ, 76018) про визнання дій протиправними та зобов'язання до вчинення дій - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо відмови провести ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії з 01.09.2024 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону № 2262-ХІІ, статті 9 Закону № 2011-XII з врахуванням положень постанови КМУ № 704, на підставі оновленої довідки виданої Західним міжрегіональним управлінням з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції від 21.06.2024 № 5к/вих/4.2/6058 про розмір грошового забезпечення станом на 05 березня 2019 року та щодо проведення перерахунку і виплату пенсії за період з 01.01.2018 по 05.03.2019 з урахуванням 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018, з урахуванням раніше проведених виплат.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо припинення ОСОБА_1 з 18.09.2024 виплати доплати до пенсії в розмірі 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеної п. 1 ч. 1 Постанови КМУ від 24 грудня 2019 року № 1088.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ - 20551088, вул. Січових Стрільців, 15, м. Івано-Франківськ, 76018) здійснити ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 АДРЕСА_1 ) з 01.09.2024 перерахунок і виплату пенсії у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону № 2262-ХІІ, статті 9 Закону №2011-XII та положень постанови КМУ №704, на підставі оновленої довідки, виданої Західним міжрегіональним управлінням з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції від 21.06.2024 № 5к/вих/4.2/6058 про розмір грошового забезпечення станом на 05.03.2019 та провести перерахунок і виплату пенсії за період з 01.01.2018 по 05.03.2019 з урахуванням 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018, з урахуванням раніше проведених виплат.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ - 20551088, вул. Січових Стрільців, 15, м. Івано-Франківськ, 76018) здійснити ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 АДРЕСА_1 ) з 18.09.2024 року перерахунок та виплату пенсії з урахуванням доплати в розмірі 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеної п. 1 ч. 1 Постанови КМУ від 24 грудня 2019 року № 1088.
В іншій частині заявлених позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ - 20551088, вул. Січових Стрільців, 15, м. Івано-Франківськ, 76018) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 АДРЕСА_1 ) частину сплаченого судового збору в розмірі 2725 (дві тисячі сімсот двадцять п'ять) гривень 20 копійок.
Сторонам рішення надіслати через підсистему "Електронний суд".
Перебіг процесуальних строків, початок яких пов'язується з моментом вручення процесуального документа учаснику судового процесу в електронній формі, починається з наступного дня після доставлення документів до Електронного кабінету в розділ "Мої справи".
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя /підпис/ Микитюк Р.В.