Україна
Донецький окружний адміністративний суд
07 березня 2025 року Справа№200/9119/24
Донецький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Голошивця І.О., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії.
ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області (далі відповідач) де отримує пенсію на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» як військовий пенсіонер. Позивач зазначив, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 відповідачем у березні 2018 року здійснено перерахунок його пенсії з 01 січня 2018 року, проте, з цієї дати відповідачем застосовано обмеження розміру пенсії максимальним розміром. Звернувшись до відповідача із вимогою здійснити перерахунок пенсії без обмеження її максимальним розміром, позивач отримав відмову у проведенні такого перерахунку від 24.09.2024 року № 25964-23554/Г-02/8-0500/24. Позивач вважає, що пенсійним органом протиправно застосовано положення ч.7 ст.43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» щодо обмеження максимального розміру пенсії десятьма прожитковими мінімумами, установлених для осіб, які втратили працездатність та вважає такі дії відповідача протиправними.
Відповідачем був наданий відзив на позовну заяву, в якому він зазначив, що позивач є одержувачем пенсії відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» № 2262 від 09 квітня 1992 року (далі - Закон № 2262). Частиною сьомою статті 43 Закону № 2262 встановлено, що максимальний розмір пенсії […] не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» № 1774-VIII від 06 грудня 2016 року передбачено, що вказані обмеження застосовуються до осіб незалежно від дати призначення пенсії. Також, відповідно до частини третьої статті 27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року №1058-IV, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Отже, на даний час розмір пенсії із урахуванням надбавок, […], індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Вказана правова позиція узгоджується з висновками Верховного Суду в постанові від 03 липня 2018 року по справі № 554/8998/16-а та в постанові Верховного Суду від 28 березня 2019 року по справі № 553/3616/16-а. Нормами статті 8 Закону № 2262 передбачено, що виплата пенсій, у тому числі додаткових пенсій, доплат, надбавок та підвищень до них, компенсаційних виплат, встановлених законодавством, звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей забезпечується за рахунок коштів Державного бюджету України. Інших фінансових можливостей, крім зазначених вище, для здійснення виплат головне управління не має. Відповідно до статей 23 та 116 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення, встановленого законом про Державний бюджет України. Взяття зобов'язань без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом чи законом про Державний бюджет України є порушенням бюджетного законодавства (підпункти 20, 24 пункту 1 статті 116 Бюджетного кодексу України № 2456 - VI від 8 липня 2010 року). З урахуванням викладеного, відповідач вважає, що оскільки управлінням не допущені порушення при здійсненні владних повноважень відносно позивача, то підстави для задоволення позовних вимог відсутні. Відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог позивача у повному обсязі.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 03.01.2025 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Позивач та відповідач про відкриття провадження у справі були повідомлені судом належним чином, про що свідчить наявність реєстрації у них кабінету електронного суду, про що свідчить відповідна відмітка в графі «доставлено» та в графі «дата встановлення статусу» зазначено «03.01.2025».
Розглянувши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд, -
Як раніше вже було встановлено судом та зазначено у рішенні Донецького окружного адміністративного суду по справі №200/15097/21 від 10.01.2022 року - позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , отримує пенсію за вислугу років, призначену відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області.
Судом встановлено, що Державною установою «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Донецькій області» надіслано до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області оновлену довідку про розмір грошового забезпечення за прирівняною посадою поліцейського за листопад 2019 року від 16 серпня 2021 року № 33/25-2541, яка була видана ОСОБА_1 .
Зі змісту вказаної довідки № 33/25-2541 від 16 серпня 2021 року вбачається, що розмір грошового забезпечення за прирівняною посадою поліцейського за листопад 2019 року згідно з постановою Кабінету Міністрів України № 988 від 11.11.2015 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» становить 33 362,68 грн., у т.ч. посадовий оклад - 2 950, 00 грн, оклад за спеціальним званням - 2 000, 00 грн, надбавка за стаж служби в поліції - 1 980, 00 грн, надбавка за специфічні умови проходження служби в поліції - 4 793, 48 грн, премія (184, 58 %) - 21 639,20 грн.
Представниця позивача звернулась до відповідача із заявою про проведення перерахунку пенсії ОСОБА_1 .
Однак, 05.10.2021 відповідачем на адресу представниці позивача направлено лист, в якому зазначено про відмову в перерахунку пенсії за вислугу років. В зазначеному листі відповідач в обґрунтування відмови у проведенні перерахунку пенсії позивача на підставі довідки ДУ «ТМО МВС України по Донецькій області» № 33/25-2541 від 16 серпня 2021 року про грошове забезпечення зауважив на відсутності на час розгляду заяви позивача повідомлень від уповноважених структурних підрозділів відповідних відомств про виникнення підстав для перерахунку пенсії та необхідності підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку.
Вважаючи протиправною відмову відповідача у перерахунку пенсії, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 10 січня 2022 року у справі №200/15097/21 вирішено: позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, - задовольнити частково.
Визнати противоправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо відмови у здійсненні перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 з 01 грудня 2019 року на підставі довідки Державної установи «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Донецькій області» від 16 серпня 2021 року № 33/25-2541, відповідно до якої розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії становить 33 362,68 грн.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити з 01.12.2019 перерахунок пенсії за вислугу років ОСОБА_1 на підставі довідки Державної установи «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Донецькій області» № 33/25-2541 від 16.08.2021, відповідно до якої розмір грошового забезпечення за прирівняною посадою поліцейського за листопад 2019 року згідно з постановою Кабінету Міністрів України № 988 від 11.11.2015 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» становить 33 362,68 грн., у т.ч. посадовий оклад - 2 950, 00 грн, оклад за спеціальним званням - 2 000, 00 грн, надбавка за стаж служби в поліції - 1 980, 00 грн, надбавка за специфічні умови проходження служби в поліції - 4 793, 48 грн, премія (184, 58 %) - 21 639,20 грн. та здійснити виплату різниці між нарахованою та фактично виплаченою пенсією.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.
Ухвалою Першого апеляційного адміністративного суду від 17 серпня 2022 року апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 10 січня 2022 року у справі № 200/15097/21 повернуто заявникові.
З урахуванням вищенаведеного, рішення Донецького окружного адміністративного суду по справі №200/15097/21 від 10.01.2022 року набрало законної сили 17 серпня 2022 року відповідно до ухвали Першого апеляційного адміністративного суду.
Як раніше вже було встановлено судом та зазначено у рішенні Донецького окружного адміністративного суду по справі №200/1254/23 від 09.05.2023 року - 14.12.2022 представник позивача звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області із заявою про перерахунок пенсії ОСОБА_1 в якому, зокрема, просив:
1. Нарахувати та виплачувати позивачу з 01.07.2021 щомісячну доплату до пенсії, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб», у розмірі 2000,00 грн., з урахуванням раніше виплачених сум.
2. Надати інформацію, з якої дати була нарахована та припинена щомісячна доплата у сумі 2000,00 грн. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» з 01.07.2021.
13.01.2023 Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області листом вих.№512-17376/Є-02/8-0500/23 надало відповідь на запит в інтересах ОСОБА_1 , в якій зазначило, зокрема, наступне.
Відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» у разі коли пенсія особам, зазначеним в абзацах першому і другому цього пункту, переглядалася (перераховувалася) після 1 березня 2018 р., щомісячна доплата, встановлена абзацами першим і другим цього пункту, не виплачується, крім випадків, коли розмір пенсії після такого перегляду (перерахунку) збільшився менше ніж на 2000 гривень. Якщо сума збільшення пенсії під час її перегляду (перерахування) не досягала 2000 гривень, щомісячна доплата, передбачена абзацом першим цього пункту, встановлюється в сумі, якої не вистачає до зазначеного розміру.
Якщо сума збільшення пенсії підчас її перегляду (перерахування) не досягла 2000,00 грн., щомісячна доплата, передбачена абзацом першим цього пункту, встановлюється в сумі, якої не вистачає до зазначеного розміру.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» з 01.07.2021 позивачу встановлено щомісячну доплату у розмірі 2000,00 грн.
На виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 10.01.2022 у справі №200/15097/21, яке набрало законної сили 17.08.2022, проведено перерахунок пенсії позивача з 01.12.2019 на підставі оновленої довідки про розмір грошового забезпечення від 16.08.2021 № 33/25-2541 в вересні 2022 року.
Після виконання судового рішення розмір пенсійної виплати склав 19016,73 грн. (до перерахунку складав 5982,89 грн.).
Отже, розмір пенсійної виплати збільшився більш ніж на 2000,00 грн.
Враховуючи зазначене, виплату щомісячної доплати по постанові Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» припинено з 01.10.2022.
Позивач, не погодившись з такою відмовою відповідача, звернувся з даним позовом до суду.
Відповідно до виписки з протоколу перерахунку пенсії від 01.08.2021 по пенсійній справі №N/A30579 - МВС ОСОБА_1 наявна щомісячна доплата по постанові Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» у розмірі 2000,00 грн.
Відповідно до виписки з протоколу перерахунку пенсії від 01.10.2022 по пенсійній справі №N/A30579 - МВС ОСОБА_1 щомісячна доплата по постанові Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» відсутня.
Судом встановлено, що відповідно до розрахунку нарахованої та фактично виплаченої пенсії ОСОБА_1 , наданого Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області вих.№4104/05-16 від 21.04.2023, пенсія позивачу у серпні 2021 року нарахована та фактично виплачена у розмірі 7493,76 грн. (5493,76 грн. пенсія + 2000,00 постанова Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб»), у період з вересня 2021 року по квітень 2023 року наявність доплати до нарахованої та фактично виплаченої пенсії позивача у розмірі 2000,00 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» не зазначена.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду по справі №200/1254/23 від 09 травня 2023 року було вирішено: адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 з 01.09.2021 щомісячної доплати до пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб».
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 щомісячної доплати у розмірі 2000,00 грн. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» з 01.09.2021.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Постановою Першого апеляційного адміністративного суду по справі №200/1254/23 від 28.08.2023 року постановлено, апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області - залишити без задоволення.
Абзаци другий, третій резолютивної частини рішення Донецького окружного адміністративного суду від 9 травня 2023 року у справі № 200/1254/23 за позовом Єрьоміної Вікторії Анатоліївни в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - змінити шляхом зазначення дати «01.10.2022 року», замість «01.09.2021».
Абзац п'ятий резолютивної частини рішення Донецького окружного адміністративного суду від 9 травня 2023 року у справі № 200/1254/23 - змінити шляхом зазначення суми «536,80 грн. (п'ятсот тридцять шість гривень 80 копійок)» замість «1073 (одна тисяча сімдесят три) грн. 60 коп.».
В іншій частині рішення суду залишити без змін.
З урахуванням вищенаведеного, рішення Донецького окружного адміністративного суду по справі №200/1254/23 від 09.05.2023 року набрало законної сили 28 серпня 2023 року відповідно до постанови Першого апеляційного адміністративного суду.
Звертаючись до суду з даним адміністративним позовом, позивач просить суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо зменшення розміру пенсії за вислугу років позивача з 01.12.2019, обмеживши при розрахунку її максимальний розмір десятьма прожитковими мінімумами;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити перерахунок та виплату пенсії за вислугу років позивача з 01.12.2019 без обмеження її граничним розміром, з урахуванням раніше виплачених сум.
В якості доказів порушених прав позивача стосовно обмеження його пенсії граничним розміром до позовної заяви ним було надано: копію роздруківки з особового кабінету Пенсійного фонду України та копію відповіді Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 24.09.2024 року №25964-23554/Г-02/8-0500/24.
Суд розглянувши вищезазначені докази встановив наступне, що складові пенсійної виплати позивача складаються з: основний розмір пенсії: 50% грошового забезпечення (вислуга років 20) у розмірі: 16681,34 грн. + 2335,39 грн. (індексація базового ОСНП 2022 (16681,34 * 0,140) + 1500,00 грн. (індексація базового ОСНП 2023 (19016,73 * 0,1970) + 1500,00 грн. (індексація базового ОСНП 2024 (20516,73 * 0,0796) + 2000,00 грн. (щомісячна доплата до 2000 відповідно до ПКМУ №713 від 14.07.2021 (згідно рішення суду) = 24 016,73 грн. В свою чергу в графі «підсумок пенсії (з надбавками): 24 016,73 грн. з урахуванням максимального розміру пенсії - 23 610,00 грн.
З урахуванням наведеного судом встановлено, що позивачу нараховано пенсії на суму - 24 016,73 грн., в свою чергу Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області обмежило її максимальним розміром - 23 610,00 грн.
Позивач не погоджуючись з вищезазначеним обмеженням пенсії звернувся з відповідним зверненням до відповідача від 03.09.2024 року, на що отримав відповідь Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 24.09.2024 року №25964-23554/Г-02/8-0500/24 наступного змісту: - «Відповідно до частини 7 ст. 43 Законом України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Враховуючи вищезазначене, пенсійна виплата здійснюється з обмеженим розміром.
Слід зазначити, що відповідач надаючи відзив на позовну заяву зазначив та підтвердив свою позицію стосовно обмеження пенсійної виплати позивача максимальним розміром.
Наразі між сторонами спірні правовідносини виникли через нарахування та виплату Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області після перерахунку пенсії на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду по справі №200/15097/21 та №200/1254/23 позивачу з обмеженням виплати пенсії сумою - 23 610,00 грн., замість - 24 016,73 грн.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спеціальним законом, який регулює правовідносини в сфері пенсійного забезпечення осіб, які перебували на військовій службі, є Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262-XII (далі Закон № 2262-XII).
Згідно з частиною четвертою статті 63 Закону № 2262-ХІІ, усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Відповідно до статті 64 Закону № 2262-ХІІ у разі якщо пенсії, призначені військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію згідно з цим Законом, та членам їх сімей у попередньому календарному році та до дати індексації пенсії включно у році, в якому проводиться індексація пенсій, не перераховувалися відповідно до частини четвертої статті 63 цього Закону, для забезпечення їх індексації проводиться перерахунок пенсій у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, із застосуванням коефіцієнта збільшення, що визначається відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Сума індексації враховується під час подальшого перерахунку пенсії відповідно до статті 63 цього Закону.
У свою чергу, частиною другою статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що для забезпечення індексації пенсії щороку з 1 березня проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.
Пунктом 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 № 118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» (далі Постанова № 118) установлено, що з 01.03.2022 р. перерахунок пенсій згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до ч.2 ст.42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20.02.2019 р. № 124 «Питання проведення індексації пенсій у 2019 році», проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (далі - коефіцієнт збільшення), у розмірі 1,14; у разі, коли розмір збільшення в результаті перерахунку пенсії, зазначеного в абзаці другому цього пункту, не досягає 100 гривень, встановлюється щомісячна доплата до пенсії в сумі, що не вистачає до зазначеного розміру, яка враховується під час подальших перерахунків пенсії.
Відповідно до п. 2 Постанови № 118 з 01.03.2022 року розміри пенсій, призначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (без урахування надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації пенсії, доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, щомісячної доплати до пенсії, адресної допомоги до пенсійної виплати та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством) військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за зазначеним Законом (крім військовослужбовців строкової служби), та членам їх сімей і строк призначення яких до 31.12.2021 р. включно, підвищуються на коефіцієнт збільшення, установлений абзацом другим пункту 1 цієї постанови, у межах максимального розміру пенсії, визначеного законом.
Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 № 168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» (далі Постанова № 168) установлено, що з 1 березня 2023 р. перерахунок пенсій згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 р. № 124 «Питання проведення індексації пенсій у 2019 році», проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (далі - коефіцієнт збільшення), у розмірі 1,197.
Згідно з пунктом 2 Постанови № 168 з 1 березня 2023 р. розміри пенсій, призначених відповідно до статей 13, 21і 36 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (без урахування надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації пенсії, доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, щомісячної доплати до пенсії, адресної допомоги до пенсійної виплати та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством) з урахуванням розміру підвищення пенсій відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 р. № 118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за зазначеним Законом (крім військовослужбовців строкової служби), та членам їх сімей і строк призначення яких до 31 грудня 2022 р. включно, підвищуються на коефіцієнт збільшення, установлений пунктом 1 цієї постанови, з урахуванням положень, передбачених пунктом 10 цієї постанови, у межах максимального розміру пенсії, визначеного законом.
Підвищення пенсії, передбачене абзацом першим цього пункту, встановлюється додатково до щомісячної доплати до пенсії, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 р. № 713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб».
Підвищення на коефіцієнт збільшення, установлений абзацом другим пункту 1 цієї постанови, застосовується також у разі поновлення виплати пенсії, призначеної до 31.12.2021 р. відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», та перерахунку пенсії відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», крім перерахунків пенсії, що проводилися у період з 01.01.2021 р. до 28.02.2022 р. за рішенням Кабінету Міністрів України відповідно до частини четвертої статті 63 зазначеного Закону.
Підвищення пенсії, передбачене цим пунктом, враховується під час подальших перерахунків пенсії відповідно до частини четвертої статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 № 185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» (далі Постанова № 185) установлено, що з 1 березня 2024 р. перерахунок пенсій згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 р. № 124 «Питання проведення індексації пенсій у 2019 році» (Офіційний вісник України, 2019 р., № 19, ст. 663), проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (далі - коефіцієнт збільшення), у розмірі 1,0796.
Згідно з п.2 Постанови №185, установлено, що з 1 березня 2024 р.:
1) розміри пенсій, призначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (без урахування надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації пенсії, доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, щомісячної доплати до пенсії, адресної допомоги до пенсійної виплати та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством) з урахуванням розміру підвищення пенсій відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 р. № 118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» (Офіційний вісник України, 2022 р., № 18, ст. 968) та пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2023 р. № 168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» (Офіційний вісник України, 2023 р., № 26, ст. 1475) військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за зазначеним Законом (крім військовослужбовців строкової служби), та членам їх сімей і строк призначення яких до 31 грудня 2023 р. включно, підвищуються на коефіцієнт збільшення, установлений пунктом 1 цієї постанови, з урахуванням положень, передбачених пунктом 3 цієї постанови, у межах максимального розміру пенсії, визначеного законом.
Підвищення пенсії, передбачене абзацом першим цього підпункту, встановлюється додатково до щомісячної доплати до пенсії, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 р. № 713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» (Офіційний вісник України, 2021 р., № 57, ст. 3525).
Підвищення на коефіцієнт збільшення, установлений пунктом 1 цієї постанови, застосовується також у разі поновлення виплати пенсії, призначеної до 31 грудня 2023 р. відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», та перерахунку пенсії відповідно до зазначеного Закону, крім перерахунків у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за зазначеним Законом.
Підвищення пенсії, передбачене цим підпунктом, враховується під час подальших перерахунків пенсії відповідно до частини четвертої статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»;
2) розміри пенсій, передбачені абзацами другим і третім частини першої статті 22 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», з урахуванням розміру підвищення пенсій відповідно до пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2023 р. № 168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» (Офіційний вісник України, 2023 р., № 26, ст. 1475) підвищуються на коефіцієнт збільшення, установлений пунктом 1 цієї постанови.
Слід зазначити, що позивач відповідно до його заявлених позовних вимог до відповідача пов'язує порушене своє право на належний розмір пенсії з часу проведеного перерахунку на підставі довідки виданої ДУ «ТМО МВС України по Донецькій області» від 16 серпня 2021 року № 33/25-2541, відповідно до якої розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії становить 33 362,68 грн., тобто з 01.12.2019 року.
Суд зауважує позивача, що на час проведеного перерахунку тобто на 01.12.2019 року індексації базового ОСНП за 2022, 2023 та 2024 роки фактично не могли бути включені до його пенсійної виплати, оскільки з урахуванням вищезазначених постанов Кабінету Міністрів України №118, №168 та №185 були включені після проведення відповідного перерахунку Пенсійним фондом України станом на 01.03.2022 року, 01.03.2023 року та 01.03.2024 року відповідно.
Слід також зауважити, що позивачем не було надано доказів стосовно порушення його прав в частині обмеження його пенсійної виплати саме з 01.12.2019 року так само, як і матеріали справи не містять таких доказів.
З урахуванням наведеного суд дійшов до висновку, що позовні вимоги позивача в частині визначення дати порушення його прав стосовно обмеження розміру його пенсії максимальним розміром з 01.12.2019 року задоволенню не підлягають в зв'язку з недоведеністю та відсутністю відповідних доказів.
Щодо позовних вимог позивача в частині визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, які полягають у зменшенні розміру пенсії за вислугу років позивачу у зв'язку з обмеженням при розрахунку її максимальним розміром - десять прожиткових мінімумів та як похідна вимога зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити перерахунок та виплату пенсії за вислугу років позивачу без обмеження її граничним розміром, з урахуванням раніше виплачених сум, суд зазначає наступне.
Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували, зокрема, на службі в органах внутрішніх справ, визначає Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» № 2262-ХІІ від 09 квітня 1992 року (далі Закон № 2262-ХІІ). Цим Законом держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв'язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.
Частиною третьою статті 43 Закону № 2262 передбачено, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до частини четвертої статті 63 Закону № 2262-XII (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Обмеження граничного розміру пенсії, призначеної на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-ХІІ, десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, вперше введено в дію Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08.07.2011 року №3668-VI (далі Закон №3668-VI), який набрав законної сили 01.10.2011 року.
Вказаним Законом №3668-VI внесені зміни до Закону №2262-XII, на підставі Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 24.12.2015 року №911-VIII, а саме ч.7 ст.43 викладено в редакції: «Максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність» та доповнено реченням такого змісту «Тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень».
Рішенням Конституційного Суду України №7-рп/2016 від 20.12.2016 року у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень другого речення ч.7 ст.43, першого речення ч.1 ст.54 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» зі змінами, а саме: ч.7 ст.43, згідно з якою максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність; тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740,00 грн.
Відповідно до п.2 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України №7-рп/2016 від 20.12.2016 року положення ч.7 ст.43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення.
Згідно з ч.2 ст.152 Конституції України закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
Відповідні закони, інші правові акти або їх окремі положення, визнані за рішеннями Конституційного Суду України неконституційними, не підлягають застосуванню як такі, що втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність (абз.6 п.4 Рішення Конституційного Суду України у справі №1-31/2000 про порядок виконання рішень Конституційного Суду України).
Конституційний Суд України у рішенні від 14.12.2000 року у справі №1-31/2000 про порядок виконання рішень Конституційного Суду України вказав, що рішення Конституційного Суду України мають пряму дію і для набрання чинності не потребують підтверджень з боку будь-яких органів державної влади.
Отже, правовим наслідком прийняття Конституційним Судом України рішення від 20.12.2016 року у справі №7-рп/2016 є втрата чинності з 20.12.2016 року норм ч.7 ст.43 в Законі України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Викладене виключає можливість законодавчого органу України вносити зміни у норму, яка визнана неконституційною, оскільки після визнання неконституційною ч.7 ст.43 Закону від 09.04.1992 року №2262-XII така норма «відсутня» (виключена) у тексті Закону.
Згідно з нормами Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06.12.2016 року №1774-VIII передбачено, що відповідно до Прикінцевих положень цього Закону він набрав чинності з 01 січня 2017 року, у ч.7 ст.43 Закону №2262-ХІІ слова і цифри «у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року» замінено словами і цифрами «по 31 грудня 2017 року».
Відтак, починаючи з 2017 року, ст.43 Закону №2262-XII не передбачала положення про обмеження максимального розміру пенсії десятьма прожитковими мінімумами. Внесені Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06.12.2016 року №1774-VIII до ч.7 зазначеної статті, яка визнана неконституційною і втратила чинність, зміни (щодо періоду, протягом якого діють обмеження пенсії «у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року» замінено словами і цифрами «по 31 грудня 2017 року»), самі по собі не створюють підстав для такого обмеження.
Зазначене узгоджується з позицією, викладеною в постановах Верховного Суду від 16.10.2018 року у справі №522/16882/17, від 31.01.2019 року у справі №638/6363/17, від 12.03.2019 року у справі №522/3049/17 та від 31.03.2021 року у справі №815/3000/17.
За таких обставин, суд доходить висновку, що підстави для обмеження пенсії позивачу максимальним розміром не відповідають нормативному регулюванню спірних правовідносин.
Крім вказаного, суд враховує, що Конституційний Суд України в п.7 Рішення від 08.06.2016 року №4-рп/2016 висловлював правову позицію, якою зауважив, що закони, інші правові акти або їх окремі положення, визнані неконституційними, не можуть бути прийняті в аналогічній редакції, оскільки рішення Конституційного Суду України є обов'язковими до виконання на території України, остаточними і не можуть бути оскаржені». Повторне запровадження правового регулювання, яке Конституційний Суд України визнав неконституційним, дає підстави стверджувати про порушення конституційних приписів, згідно з якими закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.
Також, Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов'язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою в Конституції України виокремлюються певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави; до них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до ст.17 Конституції України перебувають на службі, у тому числі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, органах, що забезпечують суверенітет і територіальну цілісність, її економічну та інформаційну безпеку (рішення від 20.03.2002 року №5-рп/2002, від 17.03.2004 року №7-рп/2004).
Конституційний Суд України стверджує, що обмеження максимального розміру пенсії та призупинення виплати призначеної пенсії особам, яким право на пенсійне забезпечення встановлене Законом від 09.04.1992 року №2262-XII, порушує суть конституційних гарантій щодо безумовного забезпечення соціального захисту осіб, передбачених ч.5 ст.17 Конституції України, які зобов'язані захищати суверенітет, територіальну цілісність і недоторканність України.
Щодо дати встановленої судом, з якої слід вважати порушеними права позивача в частині обмеження виплати йому пенсії максимальним розміром в десять прожиткових мінімумів, суд зазначає наступне.
Відповідно до ухвали Донецького окружного адміністративного суду від 03.01.2025 року, відповідачу був встановлений строк для надання на адресу суду: відзиву на позовну заяву та усіх наявних доказів на підтвердження зазначеного у ньому, копію пенсійної справи ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
В свою чергу відповідачем було надано лише відзив на позовну заяву, при цьому копію пенсійної справи позивача на час прийняття рішення по справі надано не було.
Слід зазначити, що відповідно до приписів постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 № 185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» установлено, що з 1 березня 2024 р. перерахунок пенсій згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 р. № 124 «Питання проведення індексації пенсій у 2019 році» (Офіційний вісник України, 2019 р., № 19, ст. 663), проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (далі - коефіцієнт збільшення), у розмірі 1,0796.
Саме з цієї дати - 01.03.2024 року позивачу було розраховано індексацію ОСНП 2024 (20516,73 * 0,0796) у розмірі - 1500,00 грн., та до цієї дати відповідно розмір пенсійної виплати (24016,73 грн. - 1500,00 грн. = 22 516,73 грн.) не перевищував максимальний розмір пенсійної виплати у розмірі в десять прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність - 23 610,00 грн.
Судом було встановлено, а також підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, що на виконання рішень Донецького окружного адміністративного суду по справам №200/15097/21 від 10.01.2022 року (перерахунок пенсії на підставі довідки з 01.12.2019 року) та №200/1254/23 від 09.05.2023 року (встановлення доплати у розмірі 2000,00 грн., раніше скасованої відповідачем після перерахунку пенсії) відповідачем позивачу було перераховано його пенсію з 01.03.2024 року (індексація базового ОСНП 2024 рік) та за підсумком якого, пенсія з надбавками позивача складає - 24 016,73 грн., в свою чергу відповідач обмежив виплату пенсії позивачу її максимальним розміром - 23 610,00 грн., про що він не заперечує зазначаючи про це у своєму відзиві на позовну заяву та у своїй відповіді від 24.09.2024 року.
Зважаючи на встановлені в ході розгляду фактичні обставини справи та враховуючи вищенаведені норми законодавства, якими урегульовані спірні відносини, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог позивача в цій частині, шляхом визнання протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, які полягають в обмеженні при перерахунку пенсії станом на 01.03.2024 року позивачу її максимальним розміром (в десять прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність), та як похідна вимога, зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити перерахунок та виплату пенсії позивача з 01.03.2024 року без обмеження її максимальним розміром та з урахуванням раніше виплачених сум.
У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі Чахал проти Об'єднаного Королівства (Chahal v. The United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. Засіб захисту, що вимагається зазначеною статтею повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі Афанасьєв проти України від 5 квітня 2005 року (заява N 38722/02). Таким чином, ефективний засіб правового захисту у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату.
Відповідно до приписів ч.2 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Таким чином, з урахуванням викладеного та з метою ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, суд вважає за необхідне визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, які полягають в обмеженні при перерахунку пенсії станом на 01.03.2024 року позивачу її максимальним розміром (в десять прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність), та як похідна вимога, зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити перерахунок та виплату пенсії позивачу з 01.03.2024 року без обмеження її максимальним розміром та з урахуванням раніше виплачених сум.
Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Приймаючи до уваги наведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .
Надаючи оцінку кожному окремому специфічному доводу всіх учасників справи, що мають значення для правильного вирішення адміністративної справи, суд застосовує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в пункті 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Згідно ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволені позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрат, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Згідно приписів ч.8 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України, у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
Як вбачається з матеріалів справи та підтверджується квитанцією від 16.09.2024 року, позивач за подання адміністративного позову сплатив 1211,20 грн. судового збору.
Суд повертає позивачу судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області у розмірі 1211,20 грн.
Керуючись ст.ст. 2, 5-10, 72-90, 139, 242-246, 205, 250, 255, 257-263, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Адміністративний позов ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (адреса: 84122, Донецька область, м. Слов'янськ, площа Соборна, буд.3 ЄДРПОУ: 13486010) про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (ЄДРПОУ: 13486010), які полягають в обмеженні при перерахунку пенсії станом на 01.03.2024 року ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) її максимальним розміром (в десять прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність).
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (ЄДРПОУ: 13486010) здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) з 01.03.2024 року без обмеження її максимальним розміром та з урахуванням раніше виплачених сум.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (адреса: 84122, Донецька область, м. Слов'янськ, площа Соборна, буд.3, ЄДРПОУ: 13486010) на користь ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 1 211 (одну тисячу двісті одинадцять) гривень 20 коп.
В решті позовних вимог відмовити.
Повний текст рішення виготовлено та підписано 07 березня 2025 року.
Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя І.О. Голошивець