06 березня 2025 рокуСправа №160/30185/24
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Кучми К.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання дій протиправними, скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить:
- визнати протиправними дії Головного управління ПФУ в Дніпропетровській області та скасувати рішення від 24.10.2024 року № 046550006764 про відмову їй в призначенні пенсії за віком;
- зобов'язати Головне управління ПФУ в Дніпропетровській області повторно прийняти та переглянути її заяву про призначення пенсії від 17.10.2024 року, з урахуванням до страхового стажу період догляду за особою похилого віку, з 19.11.2008 року по 28.09.2015 року.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивачем зазначено, що вона з листопада 2008 р. по 28.09.2015 р. здійснювала догляд за особою з інвалідністю ІІ групи та перебувала на обліку в Управлінні праці та соціального захисту населення Жовтоводської міської ради. 17.10.2024 р. вона звернулася до Головного управління ПФУ в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до ст.26 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Проте, рішенням Головного управління ПФУ в Одеській області №046550006764 від 24.10.2024 р. у призначенні пенсії за віком їй відмовлено у зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу роботи. До страхового стажу, зокрема не зараховано період догляду за престарілим з 01.11.2008 р. по 30.09.2015 р., оскільки відсутня інформація у реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування за формою ОК-5. Вважає, що оскаржуване рішення є протиправним, оскільки вона не може відповідати за неналежне виконання страхувальником свого обов'язку щодо сплати до ПФУ страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. Таку відповідальність несе страхувальник, у даному випадку орган, що в спірний період виплачував компенсаційну виплату як особі, яка здійснювала догляд за особою з інвалідністю ІІ групи. Та обставина, як відсутність інформації в Єдиному реєстру застрахованих осіб про сплату єдиного внеску, не може бути підставою для не зарахування спірного періоду до її страхового стажу. Зазначені обставини й стали підставою для звернення до суду з позовом.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.11.2024 року у задоволенні клопотання позивача про звільнення її від сплати судового збору по адміністративній справі № 160/17065/24 відмовлено. Позовну заяву було залишено без руху через невідповідність приписам ст.ст.160, 161 КАС України та запропоновано позивачу, у десятиденний строк з дня отримання ухвали суду, усунути її недоліки шляхом надання до суду доказів на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі або надати докази сплати судового збору у розмірі 1 211,20 грн.
На виконання ухвали суду, позивачем 05.12.2024 року до суду надано довідку про отримання (неотримання) допомоги від 04.12.2024 р. № 2452 та довідку про доходи від 04.12.2024 р. № 0404-24-02135.
Ухвалою суду від 16.12.2024 року суду клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору - задоволено. Звільнено позивача від сплати судового збору за позовом у справі №160/30185/24. Прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі. Призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи. Залучено до участі у справі у якості другого відповідача - Головне управління ПФУ в Одеській області.
На виконання вимог ухвали суду 05.03.2025 року до суду від відповідача-2 надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що позивач 17.10.2024 року звернулася до територіального органу ПФУ із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». За наслідками розгляду заяви та наданих документів 24.10.2024 року Головним управлінням ПФУ в Одеській області винесено рішення про відмову у призначенні пенсії за віком відповідно до ст.26 Закону №1058-IV за відсутності необхідного страхового стажу 30 років.
За результатами розгляду наданих позивачем документів, до страхового стажу не зараховано: періоди отримання матеріальної допомоги з 26.11.1998 р. по 24.05.1999 р. та з 16.07.2004 р. по 11.01.2005 р., оскільки ч.1 ст.31 Закону України “Про зайнятість населення» передбачено, що особа має право на виплату матеріальної допомоги по безробіттю за умови, що середньомісячний сукупний дохід на члена сім'ї не перевищує встановленого законодавством неоподаткованого мінімуму доходів громадян. Період одержання такої допомоги не зараховується до страхового стажу, як до 01.01.2004 р. так і після 01.01.2004 р. - періоди роботи з 01.08.2002 р. по 01.09.2002 р. та з 01.10.2002 р. по 31.05.2003 р., оскільки відсутня інформація про нараховану заробітну плату та сплачені страхові внески у реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування за формою ОК-5; період догляду за престарілим з 01.11.2008 р. по 30.09.2015 р. згідно із довідкою УПСЗН Жовтоводської міської ради від 25.05.2023 р. № 736, оскільки відсутня інформація у реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування за формою ОК-5. Страховий стаж позивача складає 23 роки 10 місяців замість необхідного 30 років. Відтак, рішення від 24.10.2024 року №046550006764 про відмову у призначенні їй пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону №1058-IV прийнято на підставі та в межах чинного законодавства, яке не підлягає скасуванню, а заявлені позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню повністю.
Відповідачу-1 позов з додатками та зазначена ухвала суду доставлені до його електронного кабінету 18.11.2024 року та 19.12.2024 року, що підтверджується відповідними довідками наявними матеріалах справи. Але відзиву на позовну заяву чи будь-яких документів, що стосуються даного предмету спору, відповідач-1 до теперішнього часу на адресу суду не надіслав.
Дослідивши матеріали справи, враховуючи позицію позивача, викладену в позовній заяви, позицію відповідача-2, викладену у відзиві на позовну заяву, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному та об'єктивному розгляді обставин справи, суд встановив наступні обставини справи.
Судом встановлено, що 17.10.2024 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 звернулася до Головного управління ПФУ в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до ст.26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
За принципом екстериторіальності заяву про призначення пенсії позивача розглянуто Головним управлінням ПФУ в Одеській області та прийнято рішення №046550006764 від 24.10.2024 року про відмову в призначенні їй пенсії за віком.
Спірним рішення встановлено, що згідно із наданими документами та індивідуальних відомостей про застраховану особу страховий стаж на дату звернення становить 23 роки 10 місяців, що є недостатнім для призначення пенсії за віком. До страхового стажу не зараховано:
- періоди отримання матеріальної допомоги з 26.11.1998 р. по 24.05.1999 р. та з 16.07.2004 р. по 11.01.2005 р., оскільки частиною 1 статті 31 Закону України "Про зайнятість населення передбачено, що особа має право на виплату матеріальної допомоги по безробіттю за умови, що середньомісячний сукупний дохід на члена сім?ї не перевищує встановленого законодавством неоподаткованого мінімуму доходів громадян. Період одержання такої допомоги не зараховується до страхового стажу, як до 01.01.2004 р. так і після 01.01.2004 р.;
- періоди роботи з 01.08.2002 р. по 01.09.2002 р. та з 01.10.2002 р. по 31.05.2003 р., оскільки відсутня інформація про нараховану заробітну плату та сплачені страхові виски у реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування за формою ОК-5;
- період догляду за престарілим з 01.11.2008 р. по 30.09.2015 р. згідно із довідкою УПСЗН Жовтоводської міської ради від 25.05.2023 р. № 736, оскільки відсутня інформація у реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування за формою OК-5.
Аналізуючи правовідносини, які виникли між сторонами, суд виходить з наступного
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначаються Законом України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року №1058-IV (далі - Закон №1058-IV).
Згідно із ч.1 ст.8 Закону №1058-IV, право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають, зокрема, громадяни України, які застраховані згідно із даним Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані інвалідами в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.
Частиною першою ст.24 Закону №1058-IV встановлено, що страховий стаж - це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Відповідно до частини четвертої статті 24 Закону №1058-IV періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності даним Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Згідно із частиною 1 статті 26 Закону №1058-IV особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.
Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу:
з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року - не менше 25 років;
з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - не менше 26 років;
з 1 січня 2020 року по 31 грудня 2020 року - не менше 27 років;
з 1 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року - не менше 28 років;
з 1 січня 2022 року по 31 грудня 2022 року - не менше 29 років;
з 1 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року - не менше 30 років;
з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року - не менше 31 року;
з 1 січня 2025 року по 31 грудня 2025 року - не менше 32 років;
з 1 січня 2026 року по 31 грудня 2026 року - не менше 33 років;
з 1 січня 2027 року по 31 грудня 2027 року - не менше 34 років;
починаючи з 1 січня 2028 року - не менше 35 років.
Відповідно до п."ж" ч.1 ст.3 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 р. № 1788-XII (далі - Закон № 1788-ХІІ) право на трудову пенсію мають особи, які здійснюють догляд за інвалідом І групи або дитиною-інвалідом віком до 16 років, а також за пенсіонером, який за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду.
Частиною 1 статті 56 Закону № 1788-ХІІ встановлено, що до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.
За змістом статті 56 Закону № 1788-ХІІ, до стажу роботи зараховуються періоди догляду не за будь-яким пенсіонером, а лише за тим, який потребує такого догляду. При цьому, потреба у такому догляді має бути підтверджена відповідним висновком медичного закладу.
Отже, саме стан здоров'я є тим критерієм, за яким зазначених осіб віднесено до категорії осіб, час догляду за якими зараховується до стажу роботи.
Відсутність підтвердження статусу особи з інвалідністю І групи, статусу дитини-інваліда чи статусу пенсіонера, який за медичним висновком потребує стороннього догляду, виключає можливість зарахування періоду догляду за ними до стажу роботи.
Відповідно до пункту 10 Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою КМУ від 12.08.1993 р. № 637 (далі - Порядок № 637) час догляду за особою з інвалідністю І групи, дитиною з інвалідністю віком до 16 років, а також пенсіонером, який за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду, встановлюється на підставі: акта обстеження фактичних обставин здійснення догляду; документів, що засвідчують перебування на інвалідності (для осіб з інвалідністю І групи і дітей з інвалідністю) і вік (осіб похилого віку і дітей з інвалідністю).
Акт обстеження фактичних обставин здійснення догляду складається органами Пенсійного фонду на підставі відомостей житлово-експлуатаційних або інших організацій за місцем проживання (реєстрації), сільських, селищних рад, опитування осіб, за якими здійснюється догляд та їх сусідів, інших даних.
Документами, які підтверджують перебування на інвалідності можуть бути виписка із акта огляду медико-соціальної експертної комісії, медичні висновки, пенсійне посвідчення, посвідчення одержувача допомоги або довідка органів праці та соціального захисту населення або Пенсійного фонду та інші документи.
Документами, які підтверджують вік, можуть бути свідоцтво про народження або паспорт чи довідка житлово-експлуатаційних або інших організацій за місцем проживання (реєстрації) та інші.
Пунктом 9 статті 11 Закону №1058-IV визначено, що до осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, належать, зокрема, один з непрацюючих працездатних батьків, усиновителів, опікун, піклувальник, які фактично здійснюють догляд за дитиною з інвалідністю, а також непрацюючі працездатні особи, які здійснюють догляд за особою з інвалідністю I групи або за особою, яка досягла пенсійного віку, встановленого статтею 26 цього Закону, та за висновком закладу охорони здоров'я потребує постійного стороннього догляду, якщо такі непрацюючі працездатні особи отримують допомогу, надбавку або компенсацію відповідно до законодавства.
Відповідно до п.14 ч.1 ст.4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» платниками єдиного внеску є один з непрацюючих працездатних батьків, усиновителів, опікун, піклувальник, які фактично здійснюють догляд за дитиною-інвалідом, а також непрацюючі працездатні особи, які здійснюють догляд за інвалідом I груди або за престарілим, який за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду або досяг 80-річного віку, якщо такі непрацюючі працездатні особи отримують допомогу або компенсацію відповідно до законодавства.
Платники єдиного внеску, зазначені у пунктах 2-14 частини першої цієї статті, є застрахованими особами відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Відповідно до п.«є» ч.3 ст.56 «Про пенсійне забезпечення» до стажу роботи зараховується час догляду за інвалідом І групи або дитиною-інвалідом віком до 16 років, а також за пенсіонером, який за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду.
Порядок встановлення часу догляду за інвалідом І групи, дитиною-інвалідом віком до 16 років, а також пенсіонером, який за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду встановлений п.10 «Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року № 637, а саме зазначений час догляду встановлюється на підставі: акта обстеження фактичних обставин здійснення догляду; документів, що засвідчують перебування на інвалідності (для інвалідів І групи і дітей-інвалідів) і вік (для престарілих і дітей-інвалідів).
Відповідно до постанови КМУ від 29.04.2004 р. № 558 «Про затвердження Порядку призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги» непрацюючим фізичним особам, які постійно надають соціальні послуги громадянам похилого віку, інвалідам, дітям-інвалідам, хворим, які не здатні до самообслуговування і потребують постійної сторонньої допомоги (крім осіб, котрих обслуговують соціальні служби), призначається щомісячна компенсаційна виплата.
При зарахуванні до страхового стажу періоду догляду за інвалідом І групи та престарілим до управління Пенсійного фонду України надається довідка управління праці та соціального захисту населення, яка підтверджує отримання щомісячної компенсаційної виплати за яку сплачені страхові внески.
Час догляду за пенсіонером, який за висновком медичного закладу потребував постійного стороннього догляду в період до 2004 року (включно) зараховується, зокрема, на підставі акта фактичних обставин здійснення догляду за такою особою, а починаючи з 01 січня 2005 року - у разі отримання компенсації по догляду за пенсіонером, який за висновком медичного закладу потребував постійного стороннього догляду, в управлінні праці та соціального захисту населення.
Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду у постанові від 18.07.2018 року по справі № 348/919/17 зауважив, що час догляду за пенсіонером, який за висновком медичного закладу потребував постійного стороннього догляду в період до 2004 року (включно) зараховується, зокрема, на підставі акта фактичних обставин здійснення догляду за такою особою, а починаючи з 01.01.2005 року у разі отримання компенсації по догляду за пенсіонером, який за висновком медичного закладу потребував постійного стороннього догляду, в управлінні праці та соціального захисту населення.
Вказана позиція Верховного Суду також враховується судом при вирішенні даної справи відповідно до частини 5 статті 242 КАС України.
Таким чином, слід зробити висновок, що час догляду за пенсіонером, який за висновком медичного закладу потребував постійного стороннього догляду, в період до 2004 року (включно) зараховується, зокрема, на підставі акта фактичних обставин здійснення догляду за такою особою, а починаючи з 01.01.2005 року - у разі отримання компенсації по догляду за пенсіонером, який за висновком медичного закладу потребував постійного стороннього догляду, в управлінні праці та соціального захисту населення.
З матеріалів справи вбачається, що в період з 19.11.2008 р. по 28.09.2015 р. позивач перебувала на обліку в Управлінні соціального захисту населення Жовтоводської міської ради та отримувала компенсаційної виплати як особа, яка здійснює догляд за особою з інвалідністю ІІ групи, відповідно до постанови від 29.04.2004 р. № 558, що підтверджується довідкою від 08.08.2023 р. № 1205.
Відповідно до довідки Управлінні соціального захисту населення Жовтоводської міської ради від 27.07.2023 р. № 1105 ОСОБА_1 , дійсно перебувала на обліку в Управлінні праці та соціального захисту населення Жовтоводської міської ради та одержувала компенсацію за надання соціальних послуг особам похилого віку, інваліду ІІ групи. Особа похилого віку: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 з 19.11.2008 р. по 28.09.2015 р.
Враховуючі вищезазначене, суд вважає, що позивач не повинна відповідати за неналежне виконання страхувальником свого обов'язку щодо сплати до Пенсійного фонду України страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Таким чином доводи відповідача про необхідність підтвердити період отримання компенсаційної виплати особі, яка здійснює догляд за особою з інвалідністю з 19.11.2008 р. по 28.09.2015 р., оскільки дані про сплату внесків в індивідуальних відомостях про застраховану особу відсутні є безпідставними, у зв'язку з чим рішення Головного управління ПФУ в Одеській області від 24.10.2024 р. №046550006764 про відмову у призначенні пенсії є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.
В даному випадку, судом встановлено, що права позивача було порушено саме рішенням відповідача-2, а не протиправними діями, як зазначено нею в своїй позовній заяві.
Як наслідок похідна позовна вимога позивача про зарахування до її страхового стажу періоду догляду за особою похилого віку з 19.11.2008 року по 28.09.2015 року, також підлягають задоволенню.
Щодо заявлених позовних вимог про зобов'язання Головне управління ПФУ в Дніпропетровській повторно прийняти та переглянути її заяву про призначення пенсії від 17.10.2024 р., з урахуванням до страхового стажу період догляду за особою похилого віку, з 19.11.2008 року по 28.09.2015 року, суд зазначає наступне.
Вирішуючи питання щодо органу Пенсійного фонду, який має обов'язок щодо поновлення порушеного права позивача, суд зазначає, що пунктом 4.2 Порядку №22-1 визначено, що після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.
З огляду на приписи розділу ІV Порядку №22 Головне управління ПФУ в Одеській області, як структурний підрозділ, що визначений за принципом екстериторіальності, розглядало заяву про призначення пенсії та прийняло рішення про відмову у призначенні пенсії. В свою чергу, Головне управління ПФУ в Дніпропетровській області здійснювало лише направлення позивачу рішення про відмову у призначенні їй пенсії, яке прийняте відповідачем-2.
Таким чином, суд вважає за необхідне зобов'язати саме Головне управління ПФУ в Одеській області повторно розглянути заяву позивача про призначення пенсії за віком від 17.10.2024 р., зарахувавши до страхового стажу періоди догляду за особою похилого віку з 19.11.2008 р. по 28.09.2015 р., та з урахуванням висновків суду.
Стосовно вимог щодо зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення по цій справі у місячний строк, суд зазначає наступне.
Частиною 2 статті 14 КАС України визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Згідно із положеннями частини 1 статті 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
З аналізу викладених норм вбачається, що зобов'язання суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення є правом суду та вирішується на його розсуд.
За наслідками розгляду даної справи суд не вбачає підстав для встановлення судового контролю за виконанням судового рішення, оскільки відсутні докази, які б підтверджували намір відповідача ухилення від виконання або неможливість належного виконання судового рішення.
У задоволенні решти позовної заяви позивачу слід відмовити.
Суд також застосовує позицію ЄСПЛ, сформовану в пункті 58 рішення у справі “Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі “Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) №303-A, пункт 29).
Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Частиною 1 статті 9 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно із частинами 1, 2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
В силу ч.3 ст.90 КАС України, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовну заяву слід задовольнити частково з викладених вище підстав.
Позивач звільнений від сплати судового збору на підставі п.1 ч.1 ст.8 Закону України «Про судовий збір», а отже розподіл судових витрат у справі не проводиться.
На підставі викладеного, та керуючись ст.ст.8, 9, 72, 77, 132, 139, 241 - 246, 250, 262 КАС України, суд,
Позовну заяву - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області №046550006764 від 24.10.2024 року про відмову у призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 .
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком від 17.10.2024 р., зарахувавши до страхового стажу періоди догляду за особою похилого віку з 19.11.2008 р. по 28.09.2015 р., та з урахуванням висновків суду.
У задоволенні решти позовної заяви - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст.255 КАС України та може бути оскаржене в порядку та у строки, встановлені ст.ст.295, 297 КАС України.
Суддя К.С. Кучма