07 березня 2025 року ЛуцькСправа № 140/14796/24
Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Стецика Н.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Маневицької селищної ради про визнання протиправним та скасування рішення,
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_2 , позивач) звернулася до суду з позовом до Виконавчого комітету Маневицької селищної ради (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення Виконавчого комітету Маневицької селищної ради №266 від 28 листопада 2024 року “Про анулювання паспортів прив'язки тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності на АДРЕСА_1 ».
Позовні обґрунтовані тим, що 09.05.2024 позивач отримала у відділі містобудування та архітектури Маневицької селищної ради паспорти прив'язки тимчасових споруд № НОМЕР_1 (реєстраційний №038-24), №2 (реєстраційний №039-24) і розпочала роботи по розміщенню тимчасових споруд на орендованій земельній ділянці по АДРЕСА_1 . Впродовж травня-вересня 2024 року позивач встановила тимчасові споруди у відповідності до паспортів прив'язки та подала до відділу містобудування та архітектури Маневицької селищної ради заяву про виконання вимог паспортів прив'язки.
31.10.2024 комісією у складі посадових осіб відповідача було проведено обстеження тимчасових споруд №1, №2, про що було складено відповідні акти обстеження від 31.10.2024, на підставі яких відповідачем прийнято рішення від 28.11.2024 №266 “Про анулювання паспортів прив'язки тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності на вул. Незалежності, селище Маневичі, АДРЕСА_1 ».
Оскаржуване рішення вважає незаконним, оскільки контроль за дотриманням паспортів прив'язки тимчасових споруд покладено на постійну комісію з питань земельних відносин, природокористування, екології , інвестицій, будівництва, архітектури, транспорту та інфраструктури, розвитку підприємництва та сільського господарства, яка акти обстеження тимчасових споруд від 31.10.2024 не розглядала. Дія паспортів прив'язки тимчасових споруд анулюється за умов невстановлення тимчасових споруд протягом 6 місяців з дати отримання паспортів прив'язки, однак зазначає, що встановила тимчасові споруди своєчасно і подала 21.10.2024 (до 6 місяців) письмові заяви до відповідача про виконання вимог паспортів прив'язки.
Крім того, зазначає, що відповідач не врахував її пояснення на засіданні виконкому, не переніс на її письмову заяву розгляд цього питання на інший термін та не надав строк в три місяці для виправлення недоліків, виявлених під час перевірки.
На підставі вищевикладеного просить визнати протиправним та скасувати оскаржуване рішення.
Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 30.12.2024 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
У відзиві на позовну заяву відповідач позовні вимоги не визнав та просив відмовити у їх задоволенні з огляду на наступне.
Вказує на те, що постійна комісія з питань земельних відносин, природокористування, екології, інвестицій, будівництва, архітектури, транспорту та інфраструктури, розвитку підприємництва та сільського господарства наділена повноваженнями щодо здійснення контролю за виконанням рішень виконавчого комітету. При цьому повноваження щодо розгляду акта обстеження тимчасової споруди від 31.10.2024, а також щодо запрошення на засідання комісії позивача у неї відсутні.
Умовою анулювання паспортів прив'язки стало недотримання позивачем вимог пункту 2.20 Порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 21.10.2011 №244, відповідно до якого встановлення тимчасових споруд здійснюється відповідно до паспорта прив'язки тимчасової споруди, а не нібито, як зазначає позивач, відсутність поданої заяви про встановлення тимчасових споруд.
Підтвердженням та доказами невідповідності встановлення тимчасової споруди паспорту прив'язки, на думку відповідача, є ухвала Маневицького районного суду Волинської області від 14.10.2024 у справі №164/2213/24, якою надано дозвіл працівникам слідчого відділення поліції №1 (с-ще Маневичі) Камінь-Каширського РВП ГУНП у Волинській області на тимчасовий доступ до речей і документів, які перебувають у володінні Маневицької селищної ради з можливістю їх вилучення, а саме рішення виконавчого комітету Маневицької селищної ради про надання дозволу на встановлення тимчасових споруд в АДРЕСА_2 , на земельній ділянці з кадастровим номером 0723655100:01:002:0592, із документами, па підставі яких такі рішення прийнято та паспорти прив'язки на тимчасові споруди, що розташовані на вказаній земельній ділянці, підставою винесення якої стало клопотання слідчого відділення відділу поліції №1 (с-ще Маневичі) Камінь-Каширського РВП ГУНП у Волинській області в межах проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні №42024032160000012 від 02.09.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 367 Кримінального кодексу України, за фактом службової недбалості, тобто невиконання чи неналежне виконання своїх службових обов'язків службовими особами органів місцевого самоврядування Камінь-Каширського району, що призвело до розміщення тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності з порушенням вимог містобудівного та земельного законодавства, що завдало істотної шкоди охоронюваним законом державним та громадським інтересам. Тобто, правоохоронними органами розпочато кримінальне провадження за фактом саме за розміщення тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності з порушенням вимог містобудівного та земельного законодавства, зокрема, через перевищення торгівельної площі єдиної споруди 30 квадратних метрів по зовнішньому контуру, а тому зазначена ухвала суду від 14.10.2024 у справі №164/2213/24 є одним із доказів такого порушення, що узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 12.10.2023 у справі №440/7208/21.
Актами обстеження тимчасових споруд №1, №2 від 31.10.2024 встановлено невідповідність розмірів, розташування та конструкції тимчасових споруд паспортам прив'язки, зокрема, зафіксовані всі невідповідності при встановленні тимчасових споруд паспортам прив'язки, а саме зблокування двох тимчасових споруд в одну, наявність одного торгівельного приміщення замість двох окремих, перевищення загальної площі по зовнішньому контуру більше як 30 квадратних метрів.
Крім того, акти обстеження тимчасових споруд №1 та №2 були підписані також власником тимчасових споруд, а саме ФОП ОСОБА_1 , що вказує на відповідність записів у зазначених документах фактичним даним, отриманих під час проведення такою обстеження.
У зв'язку з технічною неможливістю виготовлення додатків до актів обстеження тимчасових споруд №1 та №2, вони були надані не у день обстеження. Також зазначає, що чинним законодавством не передбачено надання примірників (копій) актів обстеження тимчасових споруд учасникам такого огляду.
Щодо заяви позивача від 27.11.2024 про перенесення розгляду Виконавчим комітетом Маневицької селищної ради питання щодо анулювання паспортів прив'язки тимчасових споруд та надання їй строку в три місяці для виправлення недоліків, виявлених під час перевірки, відповідач вказує на те, що нормами Порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності, затвердженими наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 21.10.2011 №244, не передбачено можливості надання строку для усунення недоліків, а відтак і повторної перевірки тимчасових споруд.
Таким чином, вважає рішення Виконавчого комітету Маневицької селищної ради від 28.11.2024 №266 “Про анулювання паспортів прив'язки тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності на АДРЕСА_1 » є таким, що прийняте у відповідності до чинного законодавства, а саме на підставі Законів України “Про місцеве самоврядування в Україні», “Про регулювання містобудівної діяльності», “Про благоустрій населених пунктів», “Про адміністративну процедуру», наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 21.10.2011 №244 “Про затвердження Порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності», практики Верховного Суду та інших законодавчих актів України, якими врегульовано механізм прийняття рішень органами місцевого самоврядування у сфері благоустрою населених пунктів.
У відповіді на відзив позивач заперечує проти тверджень відповідача, викладених у відзиві на позов та просить позовні вимоги задовольнити з підстав, наведених у позові. Додатково зазначає, що виконала всі вимоги щодо розмірів та ескізу тимчасових споруд. Єдине порушення, яке визнає, це відсутність дверей до тимчасової споруди №2, однак зазначена обставина не впливає на загальний ескіз двох зблокованих тимчасових споруд. Крім того, листом від 27.11.2024 повідомила селищного голову Маневицької селищної ради, що до березня 2025 року усуне зазначене єдине порушення, яке встановлено актами обстежень від 31.10.2024.
Також звертає увагу на те, що в актах обстежень тимчасових споруд №1, №2 від 31.10.2024 відсутнє посилання на порушення пункту 2.20 Порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 21.10.2011 №244, а тому рішення відповідача про анулювання паспортів прив'язки тимчасових споруд є протиправним.
У запереченні на відповідь на відзив відповідач вважає вищенаведені пояснення позивача цілком необґрунтованими, посилаючись на аргументи відзиву, а тому просить в задоволенні позову відмовити повністю.
Суд, перевіривши доводи позивача та відповідача у заявах по суті справи, дослідивши письмові докази на предмет належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємозв'язку доказів у їхній сукупності, встановив такі обставини.
ФОП ОСОБА_1 з 24.09.2023 зареєстрована як фізична особа-підприємець, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
05.09.2019 між Маневицькою селищною радою, як орендодавцем та гр. ОСОБА_3 , як орендарем, було укладено Додаткову угоду про продовження договору оренди землі від 15.08.2005, відповідно до якої продовжено до 29.08.2025 предмет договору - оренда земельної ділянки для розташування малої архітектурної форми, з кадастровим номером 0723655100:01:002:0592, яка розташована в АДРЕСА_2 .
На підставі зазначеного договору орендар ОСОБА_3 зареєструвала 13.09.2019 право оренди земельної ділянки в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права щодо земельної ділянки площею 0,006 га, кадастровий номер 0723655100:01:002:0592, строк дії - 10 років.
З урахуванням зазначеного договору та додаткової угоди рішенням Маневицької селищної ради Волинської області від 27.11.2019 №45/31 надано згоду громадянці ОСОБА_3 на передачу в суборенду громадянці ОСОБА_1 земельної ділянки для розташування малої архітектурної форми на АДРЕСА_1 , площею 0,0060 га, кадастровий номер 0723655100:01:002:0592.
06.12.2019 між орендарем громадянкою ОСОБА_3 та суборендарем громадянкою ОСОБА_1 було укладено договір суборенди землі для розташування малої архітектурної форми на земельній ділянці (В.03.07) з кадастровим номером 0723655100:01:002:0592 в АДРЕСА_1 . Строк дії договору - до 29 серпня 2025 року.
ОСОБА_1 звернулася із заявою до відділу містобудування та архітектури Маневицької селищної ради щодо виготовлення паспортів прив'язки тимчасових споруд №1, №2 для роздрібної торгівлі товарами промислової групи по АДРЕСА_1 (кадастровий номер земельної ділянки 0723655100:01:002:0592) в селищі Маневичі Камінь-Каширського району Волинської області.
За результатами розгляду такої заяви відділом містобудування та архітектури Маневицької селищної ради 09.05.2024 виготовлено: паспорт прив'язки тимчасової споруди №1, реєстраційний №038-24, паспорт прив'язки тимчасової споруди №2, реєстраційний №039-24.
На підставі рішень виконавчого комітету Маневицької селищної ради Волинської області від 09.05.2024 №99 та №100 “Про надання дозволу на встановлення тимчасової споруди для провадження підприємницької діяльності на АДРЕСА_1 » ФОП ОСОБА_1 було надано дозвіл на розміщення тимчасових споруд (ТС-1, ТС-2) для провадження підприємницької діяльності на АДРЕСА_1 на орендованій земельній ділянці кадастровий номер 0723655100:01:002:0592, відповідно до схеми розміщення ТС, терміном на 1 рік 4 місяці.
Вказаними рішеннями також вирішено, зокрема: встановлення тимчасової споруди здійснювати у відповідності до паспорта прив'язки (п. 3); після розміщення тимчасової споруди замовнику подати до відділу містобудування та архітектури виконавчого комітету Маневицької селищної ради письмову заяву про виконання вимог паспорта прив'язки (п. 5); дія паспорта прив'язки ТС анулюється за умов невстановлення ТС протягом 6 місяців з дати отримання паспорта прив'язки (п. 6); контроль за виконанням цього рішення покласти на постійну комісію з питань земельних відносин, природокористування, екології, інвестицій, будівництва, архітектури, транспорту та інфраструктури, розвитку підприємництва та сільського господарства (п. 7).
На виконання пункту 5 цих рішень позивач звернулася до відділу містобудування та архітектури Маневицької селищної ради із заявою від 21.10.2024 про виконання вимог паспортів прив'язки тимчасових споруд №1, №2 (реєстраційні №038-24, №039-24), внаслідок чого комісією у складі посадових осіб відповідача, на виконання розпорядження селищного голови від 22.10.2024 №132-од, в присутності ФОП ОСОБА_1 , проведено обстеження ТС-1 та ТС-2 за адресою: АДРЕСА_1 (кадастровий номер земельної ділянки 0723655100:01:002:0592, площа 0,006 га), та складено акт обстеження тимчасової споруди №1 від 31.10.2024 та акт обстеження тимчасової споруди №2 від 31.10.2024.
Актом обстеження тимчасової споруди №1 від 31.10.2024 встановлено:
1) візуально спостерігається зблокування (суміщення) двох ТС «Г»-подібної форми без можливості візуального визначення кожної тимчасової споруди, обміри яких по зовнішньому контуру не відповідають паспорту прив'язки та складають: фасадна сторона (з вулиці Незалежності) - 3,05 м та 6,20 м; частина східної сторони - 1,40 м (де мали б бути двері згідно паспорта прив'язки); північна сторона - 9,25 м;
2) здійснити обміри із західної сторони не являється можливим, оскільки тимчасові споруди зблоковані (суміщені) з сусідньою тимчасовою спорудою;
3) двері на частині східної сторони ТС №2 відсутні;
4) від вул. Незалежності збоку фасадної сторони згідно паспортів прив'язки повинні бути двоє дверей, тобто до кожної ТС. Вхід до ТС №1 та №2 здійснюється через двері, наявні в ТС №1 з фасадної сторони. Вікна відповідають ескізу паспорта прив'язки ТС №1;
5) східну сторону обміряти не вдалось у зв'язку з тим, що прохід до цієї сторони заблокований різними речами.
Актом обстеження тимчасової споруди №2 від 31.10.2024 встановлено:
1) візуально спостерігається зблокування (суміщення) двох ТС «Г»-подібної форми без можливості візуального визначення кожної тимчасової споруди, обміри яких по зовнішньому контуру не відповідають паспорту прив'язки та складають: фасадна сторона (з вулиці Незалежності) - 3,05 м та 6,20 м; частина східної сторони - 1,40 м (де мали б бути двері згідно паспорта прив'язки); північна сторона - 9,25 м;
2) здійснити обміри із західної сторони не являється можливим, оскільки тимчасові споруди зблоковані (суміщені) з сусідньою тимчасовою спорудою. Східну сторону обміряти не вдалось у зв'язку з тим, що прохід до цієї сторони заблокований різними речами;
3) двері на частині східної сторони тимчасової споруди №2 відсутні;
4) від вул. Незалежності збоку фасадної сторони згідно паспортів прив'язки повинні бути двоє дверей, тобто, до кожної ТС. Вхід до ТС №1 та №2 здійснюється через двері наявні в ТС №1 з фасадної сторони. Вікна відповідають ескізу паспорта прив'язки ТС №1.
До актів обстежень додано фототаблицю з фотофіксацією та копію схеми розміщення зблокованої ТС.
27.11.2024 ОСОБА_1 звернулася до Маневицького селищного голови Гаврилюка О.О. із заявою, в якій просила перенести розгляд запланованого питання на інший термін та надати строк в три місяці для виправлення недоліків, виявлених під час перевірки, а також провести повторну перевірку тимчасових споруд по вул. Незалежності в селищі Маневичі в березні 2025 року.
Листом від 09.12.2024 №3651/01-10/2-24 Маневицька селищна рада повідомила позивача про те, що відповідно до пункту 2.26 Порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 21.10.2011 №244, дія паспорта прив'язки ТС анулюється за таких умов: недотримання вимог паспорта прив'язки ТС при її встановленні; невстановлення ТС протягом 6 місяців з дати отримання паспорта прив'язки ТС; надання недостовірних відомостей у документах, зазначених у пункті 2.6 цього Порядку, під час підготовки паспорта прив'язки ТС. Отже, відповідно до вищезазначеного Порядку надання терміну для виправлення недоліків, виявлених під час перевірки тимчасових споруд не передбачено.
Відповідно до підпункту 1 пункту «б» статті 30, пункту 6 статті 59 Закон України “Про місцеве самоврядування в Україні», статті 28 Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності», пунктів 2.20, 2.23, 2.26, 2.29 наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 21.10.2011 №244 “Про затвердження Порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності», зі змінами згідно наказу Міністерства розвитку громад та територій від 23.11.2020 №284 “Про затвердження змін до Порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності», враховуючи розпорядження селищного голови від 22 жовтня 2024 року №132-од “Про створення комісії з обстеження тимчасових споруд па предмет відповідності паспорту прив'язки, розташованих за адресою: селище Маневичі, вул. Луцька, (0723655100:01:002:3056); вул. Луцька, 7-А (0723655100:01:002:1784); вул. Незалежності, 14 (0723655100:01:002:0592); вул. Литовська (0723655100:01:002:3099)» та актів обстеження тимчасових споруд №1, №2 Виконавчий комітет Маневицької селищної ради прийняв рішення від 28.11.2024 №266 “Про анулювання паспортів прив'язки тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності на вул. Незалежності, селище Маневичі, Камінь-Каширського району Волинської області».
Цим рішенням відповідач вирішив:
1. Затвердити акти обстеження тимчасових споруд від 31 жовтня 2024 року, а саме: акт обстеження тимчасової споруди №1; акт обстеження тимчасової споруди № 2;
2. У зв'язку із недотриманням вимог паспортів прив'язки тимчасових споруд при встановленні, що полягають у невідповідності вимогам пункту 2.20 Порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 21.10.2011 № 244, анулювати паспорти прив'язки:
№038-24, виданий 09 травня 2024 року фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 на АДРЕСА_1 на земельній ділянці кадастровий номер 0723655100:01:002:0592;
№039-24, виданий 09 травня 2024 року фізичній особі - підприємцю ОСОБА_1 на АДРЕСА_1 на земельній ділянці кадастровий номер 0723655100:01:002:0592.
3. Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 в місячний термін з моменту прийняття рішення демонтувати тимчасові споруди.
4. Контроль за виконанням цього рішення покласти на постійну комісію з питань земельних відносин, природокористування, екології, інвестицій, будівництва, архітектури, транспорту та інфраструктури, розвитку підприємництва та сільського господарства.
З врахуванням цього рішення Маневицька селищна рада листом від 05.12.2024 №3610/01-10/2-24 повідомила ОСОБА_1 про необхідність до 28.12.2024 демонтувати тимчасові споруди.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає таке.
Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За приписами ст. 144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території.
Відповідно до ч.1 ст. 73 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні» акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого; комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов'язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об'єднаннями громадян, підприємствам.
Згідно з ч. 3 ст.73 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні» місцеві органи виконавчої влади, підприємства, установи та організації, а також громадяни несуть встановлену законом відповідальність перед органами місцевого самоврядування за заподіяну місцевому самоврядуванню шкоду їх діями або бездіяльністю, а також у результаті невиконання рішень органів та посадових осіб місцевого самоврядування, прийнятих у межах наданих їм повноважень.
Відповідно до пп. 2 п. “б» ст. 30 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні» до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать, зокрема, делеговані повноваження: здійснення відповідно до законодавства контролю за належною експлуатацією та організацією обслуговування населення підприємствами житлово-комунального господарства, торгівлі та громадського харчування, побутового обслуговування, транспорту, зв'язку, за технічним станом, використанням та утриманням інших об'єктів нерухомого майна усіх форм власності, за належними, безпечними і здоровими умовами праці на цих підприємствах і об'єктах; прийняття рішень про скасування даного ними дозволу на експлуатацію об'єктів у разі порушення нормативно-правових актів з охорони праці, екологічних, санітарних правил, інших вимог законодавства.
Статтею 1 Закону України “Про благоустрій населених пунктів» благоустрій населених пунктів - комплекс робіт з інженерного захисту, розчищення, осушення та озеленення території, а також соціально-економічних, організаційно-правових та екологічних заходів з покращання мікроклімату, санітарного очищення, зниження рівня шуму та інше, що здійснюються на території населеного пункту з метою її раціонального використання, належного утримання та охорони, створення умов щодо захисту і відновлення сприятливого для життєдіяльності людини довкілля.
Статтею 13 Закону України “Про благоустрій населених пунктів» передбачено, що до об'єктів благоустрою населених пунктів належать: 1) території загального користування: а) парки (гідропарки, лугопарки, лісопарки, парки культури та відпочинку, парки - пам'ятки садово-паркового мистецтва, спортивні, дитячі, історичні, національні, меморіальні та інші), рекреаційні зони, сади, сквери та майданчики; б) пам'ятки культурної та історичної спадщини; в) майдани, площі, бульвари, проспекти; г) вулиці, дороги, провулки, узвози, проїзди, пішохідні та велосипедні доріжки; ґ) пляжі; д) кладовища; е) інші території загального користування; 2) прибудинкові території; 3) території будівель та споруд інженерного захисту територій; 4) території підприємств, установ, організацій та закріплені за ними території на умовах договору. До об'єктів благоустрою можуть належати також інші території в межах населеного пункту. За приписом пункту 5 частини 1 статті 16 Закону України “Про благоустрій населених пунктів» на об'єктах благоустрою забороняється самовільно встановлювати об'єкти зовнішньої реклами, торговельні лотки, павільйони, кіоски тощо.
Пунктом 5 частини 2 статті 10 Закону України “Про благоустрій населених пунктів» до повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить здійснення самоврядного контролю за станом благоустрою та утриманням територій населених пунктів, інженерних споруд та об'єктів, підприємств, установ та організацій, майданчиків для паркування транспортних засобів (у тому числі щодо оплати послуг з користування майданчиками для платного паркування транспортних засобів), озелененням таких територій, охороною зелених насаджень, водних об'єктів тощо.
Згідно із частинами 1, 2 статті 34 Закону України “Про благоустрій населених пунктів» Правила благоустрою території населеного пункту - нормативно-правовий акт, яким установлюється порядок благоустрою та утримання територій об'єктів благоустрою. Правила розробляються для всіх сіл, селищ, міст і затверджуються відповідними органами місцевого самоврядування.
Правила благоустрою на території населених пунктів Маневицької селищної ради затверджені рішенням селищної ради від 21.12.2023 №42/29 (https://mg.gov.ua/docs/1566652/). Згідно розділу 5 Правил визначено, що проєктування малих архітектурних форм здійснюється з дотриманням Єдиних правил ремонту та утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правил користування ними та охорони, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30.03.1994 №198, та ДБН Б.2.2-5:2011 “Планування та забудова міст, селищ і функціональних територій. Благоустрій територій» (зі змінами). Розміщення окремих тимчасових споруд здійснюється згідно з Порядком розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності, що затверджений наказом Міністерства регіонального розвитку будівництва та житлово-комунального господарства України 21.10.2011 №244.
Кількість розміщуваних малих архітектурних форм визначається залежно від функціонального призначення території і кількості відвідувачів на цій території, виходячи з таких принципів: екологічність, безпека (відсутність гострих кутів), зручність у користуванні, легкість очищення, привабливий зовнішній вигляд. Розміщення малих архітектурних форм не повинно ускладнювати або унеможливлювати доступ до пожежних гідрантів, підступи до зовнішніх стаціонарних пожежних драбин, обладнання та засобів пожежогасіння.
Відповідно до ст. 28 Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 №3038-VI тимчасова споруда торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності - одноповерхова споруда, що виготовляється з полегшених конструкцій з урахуванням основних вимог до споруд, визначених технічним регламентом будівельних виробів, будівель і споруд, і встановлюється тимчасово, без улаштування фундаменту. Розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування.
На виконання вказаної норми Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України наказом від 21.10.2011 №244 затвердило Порядок розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності (далі -Порядок №244), пунктом 1.3 якого тимчасову споруду торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності визначено як одноповерхову споруду, що виготовляється з полегшених конструкцій з урахуванням основних вимог до споруд, визначених технічним регламентом будівельних виробів, будівель і споруд, і встановлюється тимчасово, без улаштування фундаменту.
Згідно п.2.1 Порядку №244 підставою для розміщення ТС є паспорт прив'язки ТС. Пунктами п.2.2, п.2.3 Порядку №244 передбачено, що замовник, який має намір встановити ТС, звертається до відповідного виконавчого органу сільської, селищної, міської ради або районної державної адміністрації із відповідною заявою у довільній формі про можливість розміщення ТС. До заяви додаються: графічні матеріали із зазначенням бажаного місця розташування ТС, виконані замовником у довільній формі на топографо-геодезичній основі М 1 : 500 кресленнями контурів ТС з прив'язкою до місцевості; реквізити замовника (найменування/прізвище, ім'я та по батькові (за наявності)/ місцезнаходження ТС/контактна інформація) та напрям підприємницької діяльності. Цей перелік документів є вичерпним. Для визначення відповідності намірів щодо місця розташування ТС містобудівній документації, будівельним нормам відповідний комплект документів направляється до органу з питань містобудування та архітектури сільської, селищної, міської ради, районної державної адміністрації. (п.2.4 Порядку).
Відповідно до п.2.5, п.2.6 Порядку №244 про відповідність намірів замовника щодо місця розташування ТС містобудівній документації, будівельним нормам замовник повідомляється відповідним органом з питань містобудування та архітектури письмово протягом десяти робочих днів з дня отримання відповідного комплекту документів або замовнику надається аргументована відмова щодо реалізації намірів розміщення ТС. Для оформлення паспорта прив'язки ТС замовник звертається до органу з питань містобудування та архітектури із додатковою заявою щодо оформлення паспорта прив'язки ТС, до якої додає: схему розміщення ТС (додаток 1); ескізи фасадів ТС у кольорі М 1: 50 (для стаціонарних ТС), які виготовляє суб'єкт господарювання, який має у своєму складі архітектора, що має кваліфікаційний сертифікат, або архітектор, який має відповідний кваліфікаційний сертифікат (додаток 1); технічні умови щодо інженерного забезпечення (за наявності), отримані замовником у балансоутримувача відповідних інженерних мереж. Зазначені документи замовником отримуються самостійно.
Згідно п.2.7 Порядку №244 паспорт прив'язки ТС надається органом з питань містобудування та архітектури протягом десяти робочих днів з дня подання зазначеної заяви. Пунктами 2.13, 2.14 Порядку №244 визначено, що при оформлені паспорта прив'язки ТС забороняється вимагати від замовника додаткові документи та отримання ним погоджень, непередбачених законом та цим Порядком.
Паспорт прив'язки ТС не надається за умов: подання неповного пакета документів, визначених пунктом 2.6 цього Порядку; подання недостовірних відомостей, зазначених у пункті 2.6 цього Порядку. Ненадання паспорта прив'язки ТС з інших підстав не допускається.
З аналізу зазначених норм у їх сукупності слідує, що підставою для розміщення тимчасової споруди є паспорт прив'язки тимчасової споруди, який оформлюється уповноваженим органом за зверненням особи, яка бажає розмістити тимчасову споруду, до якої додаються відповідні документи за вичерпним переліком, який установлений Порядком №244.
Відповідно до п. 2.26 Порядку №244 дія паспорта прив'язки ТС анулюється за таких умов:
- недотримання вимог паспорта прив'язки ТС при її встановленні;
- не встановлення ТС протягом 6 місяців з дати отримання паспорта прив'язки ТС;
- надання недостовірних відомостей у документах, зазначених у пункті 2.6 цього Порядку, під час підготовки паспорта прив'язки ТС.
Враховуючи вищенаведене можна зробити висновок, що паспорт прив'язки тимчасової споруди є підставою для розміщення тимчасової споруди та надається органом з питань містобудування та архітектури за заявою замовника після підтвердження відповідності намірів замовника щодо місця розташування ТС містобудівній документації, будівельним нормам відповідним органом з питань містобудування та архітектури.
Законами України “Про місцеве самоврядування в Україні», “Про благоустрій населених пунктів», “Про регулювання містобудівної діяльності» та Порядком №244 не визначено конкретну форму, у якій уповноважений орган приймає рішення про анулювання паспорту прив'язки тимчасової споруди та не визначена процедура анулювання паспорту прив'язки.
Разом з тим суд зазначає, що Закон України від 17.02.2011 №3038-VI “Про регулювання містобудівної діяльності» встановлює правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.
Відповідно до положень статті 28 Закону №3038-VI тимчасова споруда торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності - одноповерхова споруда, що виготовляється з полегшених конструкцій з урахуванням основних вимог до споруд, визначених технічним регламентом будівельних виробів, будівель і споруд, і встановлюється тимчасово, без улаштування фундаменту.
Тимчасова споруда для здійснення підприємницької діяльності може мати закрите приміщення для тимчасового перебування людей (павільйон площею не більше 30 квадратних метрів по зовнішньому контуру) або не мати такого приміщення.
Розміщення малих архітектурних форм здійснюється відповідно до Закону України “Про благоустрій населених пунктів». Закон України від 06.09.2005 №2807-IV “Про благоустрій населених пунктів» (далі - Закон №2807-IV), визначає правові, економічні, екологічні, соціальні та організаційні засади благоустрою населених пунктів визначає який спрямований на створення умов, сприятливих для життєдіяльності людини.
Суд звертає увагу, що згідно із пунктом 10 частини першої статті 10 Закону №2807-IV (в редакції до 12.03.2011) до повноважень сільських, селищних і міських рад у сфері благоустрою населених пунктів було віднесено право надавати дозволи на розміщення на території об'єктів благоустрою будівель і споруд соціально-культурного, побутового, торговельного іншого призначення, визначення обсягів пайової участі їх власників в утриманні об'єктів благоустрою.
Проте, у зв'язку із прийняттям 17.02.2011 Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності» зазначені повноваження були виключені з цього Закону.
Водночас положеннями частини четвертої статті 28 Закону України від 17.02.2011 №3038-VI “Про регулювання містобудівної діяльності» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин; далі - Закон №3038-VI) чітко визначено, що розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфер містобудування, тобто Мінрегіоном, та як зазначено вище змінами до Закону Україн “Про благоустрій населених пунктів» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) скасовані повноваження сільських, селищних, міських рад в частині надання дозволу на розміщення на території об'єктів благоустрою будівель і споруд соціально-культурного, побутового, торгового та іншого призначення.
Статтею 10 Закону України від 06.09.2005 №2807-IV “Про благоустрій населених пунктів» (далі - Закон №2807-IV) визначені повноваження сільських, селищних і міських рад та їх виконавчих органів у сфері благоустрою населених пунктів.
Так, в контексті предмету спору згідно із частиною першою статті 10 Закону 2807-IV до повноважень міських рад у сфері благоустрою населених пунктів віднесено, зокрема, затвердження місцевих програм та заходів з благоустрою населених пунктів; затвердження правил благоустрою територій населених пунктів.
Водночас відповідно до частини другої статті 10 Закону №2807-IV до повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад (частина друга) належить: забезпечення виконання місцевих програм та здійснення заходів з благоустрою населених пунктів тощо.
Отже, вже на стадії визначення повноважень органів місцевого самоврядування, до структури яких відноситься відповідач, законодавець розмежовує повноваження цих органів.
Своєю чергою механізм розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності, в тому числі і отримання паспорта прив'язки тимчасових споруд та умови анулювання дії паспорту прив'язки тимчасових споруд, визначено Порядком №244, який є спеціальним нормативним актом, що регулює спірні правовідносини.
Так, згідно із пунктом 1.6 Порядку №244 комплексна схема розміщення ТС та архітип розробляються за рішенням сільської, селищної, міської, районної ради суб'єктом господарювання, який має ліцензію на виконання проектних робіт, або архітектором, який має відповідний кваліфікаційний сертифікат, та затверджуються рішенням (розпорядженням, наказом) виконавчого органу відповідної ради, районної державної адміністрації.
Розроблення комплексної схеми розміщення ТС та архітипу здійснюється за рахунок коштів місцевого бюджету та інших джерел, не заборонених законодавством.
Водночас, за приписами пункту 2.4. Порядку №244, відповідність намірів щодо місця розташування ТС комплексній схемі розміщення ТС (у разі ії наявності), будівельним нормам визначає відповідний орган з питань містобудування та архітектури, який утворено у складі виконавчого органу відповідної сільської, селищної, міської ради, районної державної адміністрації, протягом десяти робочих днів з дня подання зазначеної заяви.
Отже, прослідковуються чітка тенденція розмежування повноважень органів місцевого самоврядування та підпорядкованих їм виконавчих органів щодо спірних правовідносин.
За змістом наведених норм, повноваження відповідача обмежені пунктом 1.6 Порядку №244, водночас повноваженнями безпосередньо пов'язаними із паспортом прив'язки наділений інший орган виконавчої влади з питань містобудування та архітектури. Так, за змістом Порядку №244 питання розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності знаходиться поза межами повноважень виконавчого комітету Маневицької селищної ради, проте віднесені до іншого виконавчого органу.
Крім того, суд зауважує, що положення про відділ містобудування та архітектури виконавчого комітету Маневицької селищної ради, затверджено рішенням Маневицької селищної ради від 15.01.2021 №5/13 (https://mg.gov.ua/docs/920327/), згідно пп.18 п.2.2 якого передбачено, що відділ містобудування та архітектури оформляє паспорт прив'язки тимчасової споруди для провадження підприємницької діяльності. Отже, рішення виконавчого комітету Маневицької селищної ради 28.11.2024 №266 “Про анулювання паспортів прив'язки тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності на вул. Незалежності, селище Маневичі, Камінь-Каширського району Волинської області» прийнято поза межами компетенції вказаного органу.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного суду від 28.05.2024 у справі №280/2756/20, 28.05.2024 у справа №808/1380/18, яка, як вважає суд, є побідною до спірних правовідносин.
Стосовно ухвали Маневицького районного суду Волинської області від 14.10.2024 у справі №164/2213/24, якою надано дозвіл працівникам слідчого відділення поліції №1 (сел. Маневичі) Камінь-Каширського РВП ГУНП у Волинській області на тимчасовий доступ до речей і документів, які перебувають у володінні Маневицької селищної ради з можливістю їх вилучення, а саме рішення виконавчого комітету Маневицької селищної ради про надання дозволу на встановлення тимчасових споруд в сел. Маневичі по вул. Незалежності, 14, на земельній ділянці кадастровим номером 0723655100:01:002:0592 із документами, на підставі яких такі рішення прийнято та паспорти прив'язки на тимчасові споруди, що розташовані на вказаній земельній ділянці, суд зазначає наступне.
Згідно ст.198 КПК України, висловлені в ухвалі слідчого судді, суду за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, обвинувачення, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінального проваджень.
У кримінальному провадженні №42024032160000012 від 02.09.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 367 КК України, будь-якого вироку, який би вступив в законну силу не існує, тому суд не може вважати дану ухвалу від 14.10.2024 у справі №164/2213/24 доказом, щодо порушення позивачем норм чинного законодавства.
Щодо тверджень представника відповідача, що позивачем перевищено площу торгівельної площі єдиної споруди 30 квадратних метрів по зовнішньому контуру, суд зазначає наступне.
Згідно інформації, яка викладена в паспортах прив'язки ТС №1, ТС №2 вбачається, що сумарна площа ТС №1, ТС №2, складає 49,84 метрів квадратних (27,29 мІ + 22,55 мІ), тобто не перевищує максимально допустиму площу для двох ТС - 60 метрів квадратних, тому дані висновки представника відповідача є хибними. При цьому, згідно із дозволами на розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності та паспортів прив'язок саме і передбачалося дозволи на розміщення саме зблокованих тимчасових споруд (ТС-1, ТС-2), схема розміщення яких не передбачає між ними іншого простору, що виключає можливість визначення контуру кожної ТС окремо, а отже це не є порушенням.
Таким чином, принцип обґрунтованості рішення суб'єкта владних повноважень, відповідно до частини другої статті 2 КАС України передбачає, що рішення повинно бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії). Обґрунтованість рішення суб'єкта владних повноважень полягає в дослідженні усіх обставин, що є істотними у процесі його прийняття, аналізі таких обставин та їх правової оцінки. В той же час, надаючи оцінку оскаржуваному рішенню суб'єкта владних повноважень на предмет його відповідності наведеним критеріям слід зазначити, що з матеріалів справи та оскарженого рішення від 28.11.2024 №266 “Про анулювання паспортів прив'язки тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності на вул. Незалежності, селище Маневичі, Камінь-Каширського району Волинської області» підстави для анулювання цих паспортів прив'язки відсутні, що свідчить про його прийняття без додержання вимог ч. 2 ст. 2 КАС України.
Крім того, суд зазначає, у рішенні у справі “Рисовський проти України» ЄСПЛ вказав на те, що принцип “належного урядування», зокрема, передбачає, що державні органи повинні діяти в належний і якомога послідовніший спосіб. При цьому, на них покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість уникати виконання своїх обов'язків (заява №29979/04, пункт 70).
У пункті 102 рішення у справі “Зеленчук і Цицюра проти України» (заяви №846/16 та №1075/16) при оцінці дотримання статті 1 Першого протоколу до Конвенції констатовано, що суд повинен здійснити загальний розгляд різних інтересів, які є предметом спору, пам'ятаючи, що метою Конвенції є гарантування прав, які є “практичними та ефективними». Суд поза межами очевидного повинен дослідити реалії оскаржуваної ситуації. Така оцінка може стосуватись не лише відповідних умов компенсації, якщо ситуація схожа з тією, коли позбавляють майна, але також і поведінки сторін, у тому числі вжитих державою заходів та їх реалізації. У цьому контексті слід наголосити, що невизначеність - законодавча, адміністративна або така, що виникає із застосовної органами влади практики, - є фактором, який слід враховувати при оцінці поведінки держави (рішення у справі “Броньовський проти Польщі» (“Broniowski v. Poland»), заява №31443/96, пункт 115).
Згідно зі статті 41 Конституції України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Примусове відчуження об'єктів права приватної власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності, на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього і повного відшкодування їх вартості. Примусове відчуження таких об'єктів з наступним повним відшкодуванням їх вартості допускається лише в умовах воєнного чи надзвичайного стану. Конфіскація майна може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом.
Аналогічні приписи містяться в статті 321 Цивільного кодексу України, згідно якої право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом. Примусове відчуження об'єктів права власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього та повного відшкодування їх вартості, крім випадків, встановлених частиною другою статті 353 цього Кодексу.
Також згідно позиції Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформованої, зокрема у справах “Салов проти України» (заява № 65518/01; пункт 89), “Проніна проти України» (заява № 63566/00; пункт 23) та “Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі “Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).
Згідно з частинами 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Відповідно до положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відтак, враховуючи вищенаведене, прийняття рішення від 28.11.2024 №266 “Про анулювання паспортів прив'язки тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності на вул. Незалежності, селище Маневичі, Камінь-Каширського району Волинської області» суперечить принципу правової визначеності, обґрунтованості, розсудливості та пропорційності, що є підставою для визнання протиправним та скасування оскаржуваного рішення.
Відповідно до статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.
Відповідно до частин першої, третьої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Отже, на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір у сумі 3028,00 грн, сплаченого за подання позову немайнового характеру квитанцією від 20.12.2024 №81.
Керуючись статтями 241-246, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення Виконавчого комітету Маневицької селищної ради від 28 листопада 2024 року №266 “Про анулювання паспортів прив'язки тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності на АДРЕСА_1 ».
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Виконавчого комітету Маневицької селищної ради на користь фізичної-особи підприємця ОСОБА_1 судовий збір у сумі 3028,00 грн (три тисячі двадцять вісім гривень 00 копійок).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач: фізична-особа підприємець ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 ; РНОКПП НОМЕР_2 ).
Відповідач: Виконавчий комітет Маневицької селищної ради (44601, Волинська область, Камінь-Каширський район, селище Маневичі, вулиця Незалежності, будинок 30; ідентифікаційний код 44622349).
Повний текст судового рішення складено 07 березня 2025 року.
Суддя Н. В. Стецик