07 березня 2025 року ЛуцькСправа № 140/14787/24
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Смокович В.І., розглянувши в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Волинській області до Закритого акціонерного товариства "Салют" про стягнення податкового боргу,
Головне управління ДПС у Волинській області (далі - ГУ ДПС у Волинській області, позивач) звернулось з адміністративним позовом до Закритого акціонерного товариства "Салют" (далі - ЗАТ «Салют», відповідач) про стягнення податкового боргу в сумі 408 530,97 грн в дохід бюджету.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що в порушення статей 16, 36, 38 Податкового кодексу України (далі - ПК України) за відповідачем рахується податковий борг орендній платі з юридичних осіб, який виник згідно самостійно поданої платником податкової декларації за 2023 рік в сумі 88 680,27 грн та за 2024 рік в сумі 134 383,32 грн. Окрім того були винесені податкові повідомлення рішення від 10.05.2024 №00117220407, якою здійснено нарахування штрафних санкцій в сумі 31 893,54 грн, від 10.09.2024 №00248980407 в сумі 7 627,19 грн, а також відповідно до статті 129 ПК України здійснено нарахування пені на суму 38 583,55 грн. Разом із тим, відповідачем здійснено сплату до бюджету в розмірі 7 627,20 грн, а до здійснення нарахувань у відповідача була наявна переплата в сумі 0,07 грн. Враховуючи наведене загальна сума, що підлягає стягненню по даному податку становить 293 540,60 грн.
По податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки, що сплачується юридичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості борг виник згідно самостійно поданої платником податкової декларації за 2023 рік в сумі 73 139,88 грн та за 2024 рік в сумі 28 455,39 грн та уточненої податкової декларації за 2024 рік, якою збільшено зобов'язання на суму 609,53 грн. Окрім того були винесені податкові повідомлення рішення від 10.05.2024 №00117270407, якою здійснено нарахування штрафних санкцій в сумі 40 878,90 грн, від 10.09.2024 №00249210407 в сумі 5 704,83 грн, а також відповідно до статті 129 ПК України здійснено нарахування пені на суму 41 851,48 грн. Разом із тим, відповідачем здійснено сплату до бюджету в розмірі 75 649,20 грн, а до здійснення нарахувань у відповідача була наявна переплата в сумі 0,64 грн. Враховуючи наведене загальна сума, що підлягає стягненню по даному податку становить 114 990,37 грн.
Загальна ж сума заборгованості, яка підлягає стягненню становить 408 530,97 грн.
З метою погашення відповідачем податкового боргу була сформована та надіслана податкова вимога від 08.07.2020 №30327-53, однак податковий борг не був погашений.
З огляду на зазначене, контролюючий орган просить адміністративний позов задовольнити в повному обсязі (арк. спр. 1-2).
Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 06.01.2025 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у даній адміністративній справі та ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (арк. спр. 48).
Вказана ухвала 06.01.2025 направлена відповідачу за допомогою підсистеми «Електронний суд» та 07.01.2025 документ було доставлено до електронного кабінету, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа (арк. спр. 50).
Відповідач відзив на позов не подав, як і будь-яких доказів на спростування позовних вимог.
Відповідно до частини шостої статті 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Суд, перевіривши доводи позивача у заяві по суті справи, дослідивши письмові докази на предмет належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємозв'язку доказів у їхній сукупності, встановив такі обставини.
Згідно розрахунку сум податкового боргу, наданого позивачем, за відповідачем станом на 30.10.2024 рахувалась заборгованість: за орендну плату з юридичних осіб на суму 293 540,60 грн, у зв'язку із самостійно поданих податкових декларації, а саме: за 2023 рік №9026802586 від 16.02.2023 на суму 88 680,27 грн; за 2024 рік №9026802586 від 16.02.2023 на суму 134 383,32 грн, окрім того, згідно податкових повідомлень рішень від 10.05.2024 №00117220407 здійснено нарахування штрафних санкцій в сумі 31 893,54 грн, від 10.09.2024 №00248980407 в сумі 7 627,19 грн, а також відповідно до статті 129 ПК України здійснено нарахування пені на суму 38 583,55 грн, разом із тим, відповідачем здійснено сплату до бюджету в розмірі 7 627,20 грн, а до здійснення нарахувань у відповідача була наявна переплата в сумі 0,07 грн; за податок на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки, сплачується юридичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості на суму 114 990,37 грн, у зв'язку із самостійно поданої платником податкової декларації за 2023 рік №9026799111 від 16.02.2023 на суму 73 139,88 грн та за 2024 рік №9032654436 від 17.02.2024 в сумі 28 455,39 грн та уточненої податкової декларації за 2024 рік №9084948711 від 09.04.2024, якою збільшено зобов'язання на суму 609,53 грн, окрім того були винесені податкові повідомлення рішення від 10.05.2024 №00117270407, якою здійснено нарахування штрафних санкцій в сумі 40 878,90 грн, від 10.09.2024 №00249210407 в сумі 5 704,83 грн, а також відповідно до статті 129 ПК України здійснено нарахування пені на суму 41 851,48 грн, разом із тим, відповідачем здійснено сплату до бюджету в розмірі 75 649,20 грн, а до здійснення нарахувань у відповідача була наявна переплата в сумі 0,64 грн (арк. спр. 4-6).
Вказана обставина контролюючим органом також підтверджує довідкою про наявність податкового боргу (арк. спр. 3) та інтегрованою карткою платника податків за відповідними платежами (арк. спр. 27-42).
Дана заборгованість виникла через самостійно нараховані суми, відповідно до податкових декларацій з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) (арк. спр. 9-10), податкових декларацій з податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки (арк. спр. 11-16), а також у зв'язку із несплатою узгоджених податкових повідомлень-рішень від 10.05.2024 №00117220407, від 10.09.2024 №00248980407, від 10.05.2024 №00117270407, від 10.09.2024 №00249210407 (арк. спр. 17-24).
У зв'язку із виникненням податкового боргу у ЗАТ «Салют», контролюючим органом винесено податкову вимогу від 08.07.2020 №30327-53 (арк. спр. 7), яка була надіслана позивачем за адресою реєстрації відповідача, однак остання була повернута за відсутністю адресата за вказаною адресою та за закінченням терміну зберігання (арк. спр. 8).
В подальшому, враховуючи часткову сплату, яка відбулась відповідно до платіжних доручень від 26.09.2024 №20425373 на суму 7627,20 грн за орендну плату з юридичних осіб та від 01.05.2024 №19931313 на суму 9688,40 грн, від 05.06.2024 №20032273 на суму 40878,90 грн, від 29.07.2024 №20213503 на суму 9688,40 грн, від 26.09.2024 №20425353 на суму 5704,90 грн, від 28.10.2024 №20560223 на суму 9688,40 грн за податок на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки, сплачується юридичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості, що підтверджується інтегрованою карткою платника податків, загальний податковий борг складає 408 530,97 грн (арк. спр. 27-42).
З метою стягнення наявної заборгованості, ГУ ДПС у Волинській області, керуючись підпунктом 20.1.34 пункту 20.1 статті 20, пунктом 95.3 статті 95 ПК України, звернулось із даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає таке.
Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює ПК України.
Підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України передбачений обов'язок платників податків сплачувати податки та збори у строки та в розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Відповідно до підпункту 36.1 статті 36 ПК України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені ПК України, законами з питань митної справи.
За приписами підпункту 38.1 статті 38 ПК України виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.
Так, як вище встановлено судом, податковий борг в результаті самостійного нарахованого платником податків грошового зобов'язання за податковою декларацією з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності).
Щодо податкових повідомлень-рішень від 10.05.2024 №00117220407, від 10.09.2024 №00248980407, від 10.05.2024 №00117270407, від 10.09.2024 №00249210407 суд зауважує, що в судовому порядку таке, станом на день розгляду справи, відповідачем не оскаржувались. Доказів протилежного суду не надано.
Таким чином, грошове зобов'язання визначене таким податковим повідомленням-рішенням є узгодженим.
Згідно пункту 54.1. статті 54 ПК України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Відповідно до пункту 57.1 статті 57 ПК України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Положеннями пункту 285.1 статті 285 ПК України визначено, що базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік.
Згідно із пунктом 285.2 статті 285 ПК України базовий податковий (звітний) рік починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв'язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим 12 місяців).
У відповідності до пункту 286.2 статті 286 ПК України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму плати за землю щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають до відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, а надалі такий витяг подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.
Власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою. У разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою плата за землю сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році. (пункт 287.1 статті 287 ПК України).
Податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця (пункт 287.3 ПК України).
Відповідно до підпункту 266.1.1 пункту 266.1, підпункту 266.2.1 пункту 266.2 статті 266 ПК України платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, а об'єктом оподаткування - об'єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.
Платники податку - юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і не пізніше 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцезнаходженням об'єкта/об'єктів оподаткування декларацію за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально (підпункт 266.7.5 пункту 266.7 статті 266 ПК України).
Відповідно до пункту 57.3 статті 57 ПК України, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
За приписами підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
З врахуванням викладеного несплачені у встановлені законодавством строки суми податкового зобов'язання набули статусу податкового боргу.
Згідно пункту 59.1 статті 59 ПК України, у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків..
З метою погашення податкового боргу ГУ ДПС у Волинській області сформувало податкову вимогу форми «Ю» від 08.07.2020 №30327-53 на суму 12 461,27 грн, яка була надіслана у встановленому порядку за юридичною адресою відповідача та як вбачається із рекомендованого повідомлення про вручення, вона була повернута позивачу у зв'язку із відсутністю адресата за вказаною адресою та за закінченням терміну зберігання (арк. спр. 8).
Згідно пункту 42.2. статті 42 ПК України, документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).
Пунктом 42.5 статті 42 ПК України передбачено, що у разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ у зв'язку з відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їхньою відмовою прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.
Відповідно до пункту 59.5 статті 59 ПК України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.
У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Згідно з підпунктом 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
Відповідно до пункту 95.1 статті 95 ПК України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
ПК України передбачено, що стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги (пункт 95.2 статті 95).
Пунктом 95.3. статті 95 ПК України визначено, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Відповідно до пункту 95.4 статті 95 ПК України, контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Механізм стягнення готівки, яка належить платникові податків, у рахунок погашення його податкового боргу встановлений постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1244 «Деякі питання реалізації статті 95 ПК України», яким затверджено Порядок стягнення готівки, яка належить платникові податків, у рахунок погашення його податкового боргу (далі - Порядок №1244).
Згідно з пунктом 2 Порядку №1244 вилучення готівки у платника податків у рахунок погашення його податкового боргу здійснюється працівниками контролюючого органу з урахуванням вимог пунктів 95.2 - 95.5 статті 95 ПК України.
У випадках, передбачених пунктами 95.2 - 95.4 статті 95 ПК України, рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу про погашення усієї суми податкового боргу видається за формою згідно з додатком 1 на підставі рішення суду про стягнення коштів за рахунок готівки, що належить платнику податків.
Також суд зауважує, що відповідач не заперечує щодо наявності податкового боргу та здійснює дії для його погашення.
Таким чином, за відповідачем обліковується податковий борг в загальній сумі 408 530,97 грн, доказів сплати даної суми відповідач суду не надав, а вжиті контролюючим органом заходи не призвели до його погашення, тому адміністративний позов належить задовольнити шляхом прийняття рішення про стягнення в дохід Державного бюджету України з банківських рахунків та за рахунок готівки, що належить ЗАТ «Салют» коштів для погашення вказаного податкового боргу.
Відповідно до статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.
Зважаючи на відсутність документально підтверджених судових витрат пов'язаних із розглядом справи, питання про їх розподіл судом не вирішується.
Керуючись статтями 243-246, 255, 257, 262, 263, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Податкового кодексу України, суд
Адміністративний позов Головного управління ДПС у Волинській області (43010, Волинська область, місто Луцьк, Київський майдан, 4, ідентифікаційний код юридичної особи 44106679) до Закритого акціонерного товариства «Салют» (44021, Волинська область, Ковельській район, село Світязь, ідентифікаційний код юридичної особи 30155071) про стягнення податкового боргу задовольнити повністю.
Стягнути в дохід Державного бюджету України з банківських рахунків Закритого акціонерного товариства «Салют» податковий борг в сумі 408 530,97 грн (чотириста вісім тисяч п'ятсот тридцять гривень дев'яносто сім копійок).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя В.І. Смокович
07 березня 2025 року