за наслідками розгляду звіту про виконання судового рішення
06 березня 2025 року ЛуцькСправа № 140/4869/21
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Плахтій Н.Б.,
розглянувши в порядку письмового провадження звіт Головного управління ДФС у Волинській області про виконання судового рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Волинській області про зобов'язання вчинити дії,
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 24 листопада 2021 року у даній справі позов задоволено; визнано протиправною бездіяльність Головного управління ДФС у Волинській області щодо не проведення 22 листопада 2019 року з ОСОБА_1 повного розрахунку при звільненні; зобов'язано Головне управління ДФС у Волинській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні з 23 листопада 2019 року по 14 квітня 2021 року в сумі 84390,93 грн (вісімдесят чотири тисячі триста дев'яносто грн 93 коп) без урахування податків та інших обов'язкових платежів; зобов'язано Головне управління ДФС у Волинській області провести нарахування та виплату ОСОБА_1 компенсації втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати за період з 22 листопада 2019 року по 14 квітня 2021 року; стягнуто на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Волинській області судові витрати у сумі 908,00 грн.
09 грудня 2024 року до суду надійшла заява представника позивача - адвоката Нестерука Р.В. про встановлення в порядку статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судового контролю за виконанням рішення Волинського окружного адміністративного суду від 24 листопада 2021 року у цій справі шляхом зобов'язання Головного управління ДФС у Волинській області подати звіт про виконання рішення суду.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 15 січня 2025 року заяву про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду задоволено, зобов'язано відповідача (боржника) Головне управління ДФС у Волинській області в строк тридцять днів з дня отримання цієї ухвали подати до Волинського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 24 листопада 2021 року у справі №140/4869/21 разом з доказами надіслання копії звіту позивачу.
24 лютого 2025 року Головне управління ДФС у Волинській області подало до суду звіт про виконання рішення суду, для розгляду якого ухвалою суду від 25 лютого 2025 року призначено судове засідання на 11:00 06 березня 2025 року.
В судове засідання учасники справи не прибули, хоча належним чином були повідомлені про дату, час і місце судового розгляду. При цьому представник позивача - адвокат Нестерук Р.В. подав заяву про проведення судового засідання без участі заявника та представника.
Відповідно до частини першої статті 382-2 КАС України неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду питання, не перешкоджає судовому розгляду.
Таким чином, розгляд звіту про виконання рішення суду здійснено судом в порядку письмового провадження.
Дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для відмови у прийнятті звіту з огляду на наступне.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 129-1 Конституції України встановлено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Відповідно до статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Обов'язковість виконання судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Європейський суд з прав людини у своїй сталій практиці зазначає, що виконання судових рішень є невід'ємною частиною судового процесу, оскільки без цієї стадії судового процесу сам факт прийняття будь якого рішення суду втрачає сенс. Саме на цій стадії судового процесу завершується відновлення порушених прав особи.
Наведене означає, що учасник справи, якому належить виконати судовий акт, повинен здійснити достатні дії для організації процесу його виконання, незалежно від будь-яких умов, оскільки інше суперечило б запровадженому статтею 8 Конституції України принципу верховенства права.
З матеріалів справи слідує, що рішення Волинського окружного адміністративного суду від 24 листопада 2021 року у даній справі в частині нарахування та виплати ОСОБА_1 середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні з 23 листопада 2019 року по 14 квітня 2021 року в сумі 84390,93 грн та компенсації втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати за період з 22 листопада 2019 року по 14 квітня 2021 року Головним управлінням ДФС у Волинській області не виконано.
У своєму звіті про виконання судового рішення Головне управління ДФС у Волинській області зазначає, що на даний час позбавлене можливості повного виконання судового рішення у зв'язку з відсутністю фінансування та неможливістю отримання коштів з інших джерел, окрім державного бюджету.
Головне управління ДФС у Волинській області зверталося до комісії з реорганізації ДФС України щодо вирішення питань виділення асигнувань на виконання судових рішень шляхом направлення 28 травня 2024 року листа №161 на адресу голови комісії з реорганізації ДФС України Михайла Тітарчука. Проте, оскільки ОСОБА_2 звільнено з посади заступника Голови ДПС України відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 23 серпня 2024 року №786-р, він не може надалі виконувати обов'язки голови комісії з реорганізації ДФС України і питання затвердження нового голови комісії з реорганізації ДФС України на даний час не вирішене.
Тому, Головне управління ДФС у Волинській області листом від 20 лютого 2025 року звернулось до Міністерства фінансів України щодо виділення відповідних асигнувань на виконання судового рішення у даній справі.
З наведених підстав відповідач (боржник) просить прийняти звіт про виконання судового рішення.
Згідно з частиною першою статті 382-3 КАС України за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини п'ятої статті 382-1 цього Кодексу.
Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.
Частиною другою статті 382-3 КАС України передбачено, що суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб'єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення.
Суд також відмовляє у прийнятті звіту, якщо звіт подано без додержання вимог частин другої та/або третьої статті 382-2 цього Кодексу.
Аналізуючи долучені до звіту про виконання судового рішення докази, а саме листи Головного управління ДФС у Волинській області від 28 травня 2024 року №161 на адресу голови комісії з реорганізації ДФС України, від 20 лютого 2025 року №208 до Міністерства фінансів України, суд вважає, що вжиті боржником заходи для виконання рішення суду є недостатніми.
При цьому суд враховує, що з часу набрання рішенням суду законної сили (24 листопада 2021 року) останнє залишається не виконаним більше трьох років і за весь цей період відповідач (боржник) не вчиняв належних, достатніх та дієвих заходів з метою виплати позивачу присуджених коштів.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відмову у прийнятті звіту.
За правилами, наведеними у частинах третій - п'ятій статті 382-3 КАС України, у разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб'єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення.
Половина суми штрафу стягується на користь заявника, інша половина - до Державного бюджету України.
Суд за клопотанням суб'єкта владних повноважень може зменшити розмір штрафу або звільнити від його сплати на підставі доказів, що підтверджують здійснення керівником такого суб'єкта владних повноважень дій, які спрямовані на виконання судового рішення та які, на переконання суду, на момент розгляду звіту є достатніми і вичерпними.
Якщо судове рішення стосується здійснення виплат (пенсійних, соціальних тощо), суд може зменшити розмір штрафу або звільнити від його сплати на підставі доказів, які підтверджують відсутність бюджетних асигнувань у суб'єкта владних повноважень та вжиття його керівником всіх необхідних заходів для встановлення таких бюджетних асигнувань, які, на переконання суду, на момент розгляду звіту є достатніми і вичерпними.
Отже, наслідком відмови у прийнятті звіту про виконання судового рішення є накладення на керівника суб'єкта владних повноважень штрафу, а також можливість встановлення нового строку для подання звіту про виконання судового рішення чи зміна способу і порядку його виконання.
У звіті про виконання судового рішення Головне управління ДФС у Волинській області просить звільнити від сплати штрафу, врахувавши здійснення всіх можливих заходів щодо виконання судового рішення.
При вирішенні питання накладення штрафу, суд враховує наступне.
Суд встановив, що відповідно до наказу Головного управління ДФС у Волинській області від 20 грудня 2023 року №8, яким затверджено персональний склад комісії з реорганізації Головного управління ДФС у Волинській області, головою даної комісії визначено заступника начальника Головного управління ДПС у Волинській області Лисеюка С.М.
Отже, до 20 грудня 2023 року ОСОБА_3 не виконував обов'язки голови комісії з реорганізації Головного управління ДФС у Волинській області та не може нести відповідальність за невиконання рішення суду з часу набрання ним законної сили до вказаної дати.
Разом з тим, наказом ДПС України від 13 січня 2025 року №27-о ОСОБА_3 переведено на посаду заступника начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області з 13 січня 2025 року, а наказом ДПС України від 27 лютого 2025 року №392-о ОСОБА_3 призначений на посаду директора Департаменту оподаткування фізичних осіб ДПС України з 28 лютого 2025 року.
Постановою Кабінету Міністрів України від 20 жовтня 2011 року №1074 затверджено Порядок здійснення заходів, пов'язаних з утворенням, реорганізацією або ліквідацією міністерств, інших центральних органів виконавчої влади (далі - Порядок №1074).
Пунктом 17 Порядку №1074 визначено, що головою комісії з припинення територіального органу призначається керівник або заступник керівника такого органу, який затверджує її персональний склад.
У разі звільнення керівника територіального органу, що припиняється, та його заступників головою комісії з припинення такого органу затверджується керівник утвореного територіального органу або територіального органу, до якого переходять права та обов'язки територіального органу, що припиняється, або його заступник.
Отже, Порядком №1074 визначено, що головою комісії з реорганізації територіального органу, що припиняється (в даному випадку Головне управління ДФС у Волинській області) може бути виключно керівник або заступник керівника утвореного територіального органу (в даному випадку Головного управління ДПС у Волинській області).
Таким чином, оскільки ОСОБА_3 переведений з посади заступника начальника Головного управління ДПС у Волинській області до іншого органу, тобто на даний час не займає керівні посади в Головному управлінні ДПС у Волинській області, тому не може виконувати обов'язки голови комісії з реорганізації Головного управління ДФС у Волинській області.
Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду в ухвалі від 04 жовтня 2022 року у справі №200/3958/19-а, якою відмовив у задоволенні клопотання про накладення штрафу та зазначив, що: «...Посилення судового контролю за виконанням судових рішень та наділення суду з цією метою правом накладати штрафні санкції визнається заходом забезпечення конституційного права громадян на судовий захист. Специфіка застосування штрафної санкції, полягає у тому, що вона накладається на керівника суб'єкта владних повноважень, яким не забезпечено виконання судового рішення та який є відповідальним за діяльність державного органу, який він очолює.
Накладення на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штрафу є мірою покарання, а тому можливість суду накласти такий штраф може бути реалізована лише за умови встановлення судом обставин, які свідчать про наявність вини, тобто умисне невиконання рішення суду, недобросовісність у діях посадової особи суб'єкта владних повноважень, які свідчать про ухилення саме цією посадовою особою від виконання рішення суду.
При розгляді звіту судом не встановлено обставин, які свідчать про наявність вини, тобто умисне невиконання рішення суду, недобросовісність у діях ОСОБА_3 , як посадової особи суб'єкта владних повноважень у певний період часу, які свідчать про ухилення ним від виконання рішення суду.
З урахуванням наведених вище обставин, щодо часу перебування ОСОБА_3 на посаді голови комісії з реорганізації Головного управління ДФС у Волинській області, суд наголошує, що накладання штрафу на ОСОБА_3 , у даному випадку, не вплине на виконання судового рішення, ухваленого на користь позивача, та, відповідно, не відновить його право на отримання належним сум.
Беручи до уваги вищевикладене, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для накладення на керівника суб'єкта владних повноважень штрафу та водночас про необхідність встановлення нового строку для подання звіту.
Керуючись статтями 248, 382-3 КАС України, суд
У прийнятті звіту Головного управління ДФС у Волинській області від 24 лютого 2025 року про виконання судового рішення відмовити.
Встановити Головному управління ДФС у Волинській області новий строк для подання до суду звіту про виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 24 листопада 2021 року у справі №140/4869/21.
Зобов'язати Головне управління ДФС у Волинській області в строк два місяці з дня отримання зазначеної ухвали подати до Волинського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 24 листопада 2021 року у справі №140/4869/21.
Роз'яснити, що звіт суб'єкта владних повноважень про виконання судового рішення має відповідати вимогам, встановленим частинами другою, третьою статті 382-2 КАС України.
Зобов'язати відповідача Головне управління ДФС у Волинській області у разі невиконання рішення суду у цій справі або неподання звіту у строк, встановлений судом, або у разі подання звіту з порушенням такого строку та за відсутності поважних причин, які унеможливили його вчасне подання, надати суду відомості про керівника (особу, відповідальну за виконання рішення суду): прізвище, ім'я, по батькові, посада, реєстраційний номер облікової картки платника податків.
Копію ухвали направити учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 256 КАС України, та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з моменту її підписання.
Головуючий-суддя Н.Б.Плахтій