06 березня 2025 року ЛуцькСправа № 140/668/25
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Дмитрука В.В.,
розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом заступника керівника Володимирської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Міністерства культури та стратегічних комунікацій України, Департаменту культури, молоді та спорту Волинської обласної державної (військової) адміністрації до Іваничівської селищної ради про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії,
Заступник керівника Володимирської окружної прокуратури звернувся із позовом в інтересах держави в особі Міністерства культури та стратегічних комунікацій України, Департаменту культури, молоді та спорту Волинської обласної державної (військової) адміністрації до Іваничівської селищної ради з наступними позовними вимогами:
1) визнати протиправною бездіяльність, яка полягає у невчиненні дій, спрямованих на виготовлення історико-архітектурного опорного плану селища Іваничі та скерування для затвердження історико-архітектурного опорного плану селища Іваничі через Департамент культури, молоді та спорту Волинської обласної державної (військової) адміністрації до Міністерства культури та стратегічних комунікацій України;
2) зобов'язати вчинити дії, спрямовані на виготовлення історико-архітектурного опорного плану селища Іваничі та скерування для затвердження історико-архітектурного опорного плану селища Іваничі через Департамент культури, молоді та спорту Волинської обласної державної (військової) адміністрації до Міністерства культури та стратегічних комунікацій України.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.2001 №878 до Списку історичних населених місць по Волинській області віднесено смт. Іваничі. Згідно з інформацією Департаменту культури, молоді та спорту Волинської обласної державної (військової) адміністрації від 05.05.2023 № 492/08/2-23 станом на 05.05.2023 Іваничівською селищною радою розроблено, але не затверджено історико-архітектурний опорний план селища Іваничі (далі - ІОАП).
Поряд з цим, згідно інформації Іваничівської селищної ради від 17.03.2023 №235/01- 16/2-23 історико-архітектурний опорний план був розроблений та 14.12.2021 селищною радою направлений на розгляд консультативній раді з питань охорони культурної спадщини до Управління культури, з питань релігій та національностей Волинської обласної державної адміністрації.
Відповідно до інформації Іваничівської селищної ради від 09.10.2024 №1041/01-16/2-24 селищною радою на консультативну раду направлялась науково-проектна документація отримана згідно договору від 22.07.2019 №581-І/19/05/435 на виконання підготовчих робіт з розроблення історико-архітектурного опорного плану населеного пункту.
Однак, відповідно до інформації Департаменту культури, молоді та спорту Волинської обласної державної адміністрації (Волинської обласної військової адміністрації) від 21.06.2023 №848/08/2-23 наукову-проєктну документацію «Історико-архітектурний опорний план селища Іваничі з визначенням меж та режимів зон охорони пам'яток; історичних ареалів» 15.03.2023 розглянуто на засіданні Консультативної ради з питань охорони культурної спадщини при управлінні культури, з питань релігій та національностей Волинської обласної державної адміністрації (далі - Консультативна рада). За підсумками розгляду запропонований проект історико-архітектурного опорного плану відхилено та відправлено на доопрацювання. Повторно на розгляд Департаменту згаданої науково-проєктної документації, доопрацьованої із врахуванням зауважень членів Консультативної ради, не надходило.
Позивач зауважує, що Іваничівська селищна рада з часу відхилення Управлінням культури, з питань релігій та національностей Волинської обласної державної адміністрації проекту ІОАПу та повернення його на доопрацювання (з 15.03.2023) будь-яких дій щодо доопрацювання та подальшого погодження відповідної науково-проєктної документації не вчиняла.
Крім цього, Іваничівська сільська рада та її відділ освіти, культури, молоді та спорту листами від 13.07.2023 №569/01-16/2-23, від 16.08.2023 №671/01-16/2-23 та від 05.03.2024 №241/01-16/2-24 надавали недостовірну інформацію щодо вжиття останніми заходів спрямованих на доопрацювання та подальшого погодження відповідної науково-проєктної документації, яка спростовується інформаціями Департаменту пам'яткоохоронної діяльності Міністерства культури та інформаційної політики України від 07.06.2024 № 06/15/5169-24 та Департаменту культури, молоді та спорту Волинської ОДА від 20.03.2024 №661/02.1-24.
Оскільки, відповідачем, в межах своїх повноважень, не вчинив дій, спрямованих на виготовлення історико-архітектурного опорного плану селища Іваничі та скерування для затвердження історико-архітектурного опорного плану селища Іваничі через Департамент культури, молоді та спорту Волинської обласної державної (військової) адміністрації до Міністерства культури та стратегічних комунікацій України, таким чином в діях відповідача наявна протиправна бездіяльність в частині невиконання вимог чинного законодавства України щодо розроблення історико-архітектурного опорного плану селища Іваничі.
В свою чергу у зв'язку із бездіяльністю органу місцевого самоврядування, невжиття заходів спрямованих на розроблення та затвердження історико-архітектурного опорного плану, існує загроза самовільної, хаотичної або неконтрольованої забудови історичних центрів на території громади, руйнування пам'яток історії та культури, знищення історичної спадщини громади, що являється виключним випадком та дає підстави для захисту Володимирською окружною прокуратурою інтересів держави в судовому порядку.
З огляду на вказане прокурор просить позов задовольнити.
Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 03.02.2025 відкрито спрощене позовне провадження у справі без проведення судового засідання та виклику сторін.
10.02.2025 до Волинського окружного адміністративного суду надійшла заява представника Департаменту культури, молоді та спорту Волинської обласної державної адміністрації про заміну первісного позивача - Департаменту культури, молоді та спорту Волинської обласної державної адміністрації на його правонаступника - Управління культури, з питань релігій та національностей Волинської обласної державної адміністрації.
Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 11.02.2025 замінено позивача - Департамент культури, молоді та спорту Волинської обласної державної адміністрації (код ЄДРПОУ 02226984) на правонаступника - Управління культури, з питань релігій та національностей Волинської обласної державної адміністрації (43027, Волинська область, місто Луцьк, Київський майдан, 9, код ЄДРПОУ 45841565).
Дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню з наступних мотивів та підстав.
Судом встановлено, що постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.2001 №878 «Про затвердження Списку історичних населених місць України» до Списку історичних населених місць України віднесено смт. Іваничі (дата заснування або першої писемної згадки 1545 рік).
Згідно з інформацією Департаменту культури, молоді та спорту Волинської обласної державної (військової) адміністрації від 05.05.2023 №492/08/2-23 станом на 05.05.2023 Іваничівською селищною радою розроблено, але не затверджено історико-архітектурний опорний план селища Іваничі (далі - ІОАП).
Іваничівська сільська рада щодо вжитих заходів до розроблення та затвердження ІОАПу листами від 17.03.2023 №235/01-16/2-23 та від 12.07.2024 №729/01-16/2-24 повідомила наступне.
Селищною радою 30.06.2016 прийнято рішення №6/7 «Про організацію роботи з розроблення містобудівної документації смт. Іваничі Іваничівської селищної ради на період 2016-2017 років». В подальшому, 21.06.2019 рішенням сесії №36/13 «Про затвердження Програми розробки проектно-вишукувальних робіт з «Розробки проекту історико-архітектурного опорного плану з визначенням зон охорони пам'яток культурної спадщини та меж і режимів використання історичних ареалів смт. Іваничі» на 2019- 2020 рік» затверджено Програму на 2019-2020 роки, якою було передбачено кошти в сумі 300 тис. гривень на виконання робіт та заходів, а саме: попередні роботи; історико-архівні та бібліографічні дослідження; натурні дослідження (археологічні розкопки); фотофіксація; аналіз історико-архівних та картографічних матеріалів; внесення змін до проекту історико-архітектурного опорного плану; внесення змін до проекту зон охорони смт. Іваничі; складання пояснювальної записки.
На виконання вищевказаної Програми, 22.07.2019 між Іваничівською селищною радою (далі - Замовник) та ТзОВ «АрхЗемЦентр» (далі - Виконавець) укладено договір №581-І/19/05/435 на виконання підготовчих робіт з розроблення історико-архітектурного опорного плану населеного пункту.
Згідно акту приймання-передачі виконаних робіт від 20.08.2019 Виконавець виконав усі роботи відповідно до вищевказаного Договору в повному обсязі, а Замовник прийняв такі роботи: - підготовку завдання на розроблення історико-архітектурного опорного плану; - складання опитувальних листів та форм анкет для збирання вихідних даних необхідних для розроблення історико-архітектурного опорного плану; - обстеження територій; - розроблення історико-архітектурного опорного плану.
За виконані роботи, згідно договору від 22.07.2019 №581-І/19/05/435 про виконання підготовчих робіт з розроблення ІОАПу та акту приймання-передачі виконаних робіт від 20.08.2019 Замовником сплачено Виконавцю кошти в сумі 80 580 грн.
Крім цього, встановлено, що за результатами закупівлі без використання електронної системи закупівель (закупівля номер UA-2020-04-08-001427-a) між Іваничівською селищною радою та ТзОВ «АрхЗемЦентр» 07.04.2020 укладено договір на виконання робіт №581-ІО/20/16/2/150 (далі - Договір). Згідно п. 1.2. вищевказаного Договору, роботи передбачені цим договором включають в себе: - комплексна оцінка території; - розроблення історико-архітектурного опорного плану; - передача історико-архітектурного опорного плану на розгляд науково консультативній раді при Волинській обласній державній адміністрації.
Згідно п. 7.1. Договору відповідний договір діє 31.12.2020. Відповідно до п. 5.1. Договору вартість робіт за ним становить 138 300 гривень.
Відповідно до інформації Іваничівської селищної ради від 12.12.2024 №1252/16/2-24 юридичні зобов'язання за вищевказаним договором були зняті в органах казначейства з невідомих сільській раді причин. Відповідно договір втратив свою дію, а передбачені договором роботи не були виконані.
Поряд з цим, згідно інформації Державної казначейської служби України від 29.08.2024 №01-43-08/818 юридичні зобов'язання за вищевказаним договором були зняті в органах казначейства згідно реєстру бюджетних зобов'язань розпорядників (одержувачів) бюджетних коштів, поданого Іваничівською селищною радою через систему дистанційного обслуговування «Клієнт Казначейства - Казначейство».
Згідно п. 2.2 Договору на виконання робіт №581-ІО/20/16/2/150 від 07.04.2020 замовник зобов'язаний: - здійснити розрахунок з Виконавцем у спосіб та строки передбачені розділом 5 Договору; - сприяти Виконавцеві у виконанні робіт. При необхідності забезпечити участь своїх уповноважених представників для забезпечення виконання Виконавцем зобов'язань за цим Договором; - забезпечити проведення громадських слухань щодо врахування громадських інтересів; - прийняти усі результати виконання Виконавцем його зобов'язань за цим Договором та підписати акти приймання-передачі.
Згідно п. 3.3 Договору Виконавець зобов'язаний: - виконувати роботи відповідно до вихідних даних та у строки передбачені Договором; - забезпечити якість робіт, відповідно до вимог чинного законодавства; - погоджувати історико-архітектурний опорний план із Замовником; - передати Замовникові результати робіт у строк визначений Договором; - брати участь у розгляді пропозицій громадськості до проекту історико-архітектурного опорного плану, в процесі проведення громадських слухань щодо врахування громадських інтересів.
Крім цього, згідно п. 6.3 Договору Виконавець не несе відповідальності за строки проведення громадських слухань щодо врахування громадських інтересів. Пунктом 6.5 Договору передбачено, що виконавець не несе відповідальності за строки, передбачені цим Договором, у таких випадках: - замовником не надано, або надано такі у яких містяться неточності та/або помилки, документи та вихідні дані, необхідні для виконання робіт; - несвоєчасної оплати Замовником робіт визначених у цьому Договорі.
Поряд з цим згідно інформації Іваничівської селищної ради від 12.12.2024 №1252/16/2-24 в селищній раді відсутня інформація щодо надання вихідних даних розроблення проекту ІОАПу (п. 6.5 Договору) будь яке листування між селищною радою та ТзОВ «АрхЗемЦентр» з приводу виконання відповідного Договору не здійснювалось.
Враховуючи вище наведене, суд вважає, що селищною радою будь-які заходи щодо виконання відповідного Договору не вживались, сільська рада вчинила бездіяльність, станом виконання чи не виконання Договору не цікавилась, у зв'язку із чим відповідні роботи не були проведені.
З матеріалів справи вбачається, а саме із інформації Іваничівської селищної ради від 17.03.2023 №235/01-16/2-23 історико-архітектурний опорний план був розроблений та 14.12.2021 селищною радою направлений на розгляд консультативній раді з питань охорони культурної спадщини до Управління культури, з питань релігій та національностей Волинської обласної державної адміністрації. З листа Іваничівської селищної ради від 09.10.2024 №1041/01-16/2-24 селищною радою на консультативну раду направлялась науково-проектна документація отримана згідно договору від 22.07.2019 №581-І/19/05/435 на виконання підготовчих робіт з розроблення історико-архітектурного опорного плану населеного пункту.
Відповідно до листа Департаменту культури, молоді та спорту Волинської обласної державної адміністрації (Волинської обласної військової адміністрації) від 21.06.2023 №848/08/2-23 наукову-проєктну документацію «Історико-архітектурний опорний план селища Іваничі з визначенням меж та режимів зон охорони пам'яток; історичних ареалів» 15.03.2023 розглянуто на засіданні Консультативної ради з питань охорони культурної спадщини при управлінні культури, з питань релігій та національностей Волинської обласної державної адміністрації (далі - Консультативна рада).
За підсумками розгляду запропонований проект історико-архітектурного опорного плану відхилено та відправлено на доопрацювання. Повторно на розгляд Департаменту згаданої науково-проєктної документації, доопрацьованої із врахуванням зауважень членів Консультативної ради, не надходило.
Згідно листа Департаменту культури, молоді та спорту Волинської ОДА від 20.03.2024 №661/02.1-24 управління культури, з питань релігій та національностей обласної державної адміністрації листом від 24.03.2023 №320/07/2-23 інформувало Іваничівську селищну раду про розгляд згаданої вище науково-проєктної документації на засіданні Консультативної ради з питань охорони культурної спадщини при управлінні культури, з питань релігій та національностей Волинської обласної державної адміністрації, надало витяг з протоколу засідання від 16.03.2023 №1. Консультативною радою відповідну науково-проєктну документацію відхилено, відправлено на доопрацювання та рекомендовано визначити зони охорони пам'яток, зони охорони археологічного культурного шару, зони регулювання забудови, комплексні охоронні зони.
Листом Міністерства культури та інформаційної політики України від 24.07.2023 №06/35/6513-23, повідомлено, що останній звертався до голови Іваничівської селищної ради Волинської області ОСОБА_1 листом від 15.09.2020 №11171/6.11.1, в якому наголошувало на необхідності виконання вимог чинного пам'яткоохоронного законодавства та обов'язковості розроблення ІАОП.
Іваничівська селищна рада відповіді на означений лист дотепер не надала, проект історико-архітектурного опорного плану смт Іваничі або науково-проектна документація з визначення меж і режимів використання історичного ареалу селища на розгляд центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику в сфері охорони культурної спадщини, наразі не подана.
Департамент культури, молоді та спорту Волинської обласної державної (військової) адміністрації листом від 12.07.2023 №1020/08/2-23 повідомив, що за пропозицією Управління культури, з питань релігій та національностей облдержадміністрації Волинська обласна державна адміністрація листами від 14.05.2018 №3077/44/2-18, від 10.10.2018 №7171/44/2-18, від 01.09.2020 №6031/07/2-20 інформувала голів міських, селищних рад, занесених до Списку історичних населених місць України про необхідність розробки і затвердження в установленому порядку ІАОПів та доручила активізувати роботу з їх розробки та затвердження.
На виконання доручення Офісу Президента України щодо виконання пункту 1 Протокольного рішення за результатами селекторної наради під головуванням заступника керівника Офісу Президента України О. Кулеби, проведеної 13.03.2023, Волинська обласна військова адміністрація листами від 17.03.2023 №1858/07/2-23 та №1859/07/2-23 доручила районним військовим адміністраціям та рекомендувала головам відповідних органів місцевого самоврядування терміново активізувати роботу з розробки та затвердження історико-архітектурних опорних планів населених пунктів, занесених до Списку історичних населених місць України.
Крім того, згідно інформації Іваничівської селищної ради від 13.07.2023 №569/01-16/2-23 з метою доопрацювання проекту ІОАП відділ освіти, культури, молоді та спорту Іваничівської селищної ради звернувся із листом про виділення коштів для проведення археологічних досліджень та відповідні кошти передбачається виділити на найближчій сесії селищної ради при перегляді бюджету. Також, до вищевказаного листа Іваничівської селищної ради долучено копію листа відділу освіти, культури, молоді та спорту Іваничівської селищної ради, про який зазначено в інформації селищної ради. Зі змісту відповідного листа відділу освіти, культури, молоді та спорту Іваничівської селищної ради від 05.2023 №216/1-18/2-23 вбачається, що вказаним листом відділ освіти, культури, молоді та спорту проінформував селищного голову про те, що до Волинського окружного адміністративного суду Володимирською окружною прокуратурою подано позов щодо невиконання вимог чинного законодавства України по виготовленню облікової документації на два об'єкти культурної спадщини місцевого значення.
У зв'язку із чим відділ освіти, культури, молоді та спорту Іваничівської селищної ради вищевказаним листом просив у селищного голови виділити кошти в сумі 100 тис. грн для виготовлення облікової документації на об'єкти культурної спадщини місцевого значення - Іваничі - 1, курган доби бронзи смт. Іваничі, на околиці селища) та Іванівка 1, поселення двошарове: версальська культура ІІ-ІVст. н. е. і давньоруського часу XI-XII ст. (с. Іванівка, на південно-східній околиці села, на лівому березі річки Луга).
Встановлено, що вищевказаний лист відділом освіти, культури, молоді та спорту Іваничівської селищної ради скерований голові селищної ради з метою виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 07.08.2023 (справа №140/6825/23), яким задоволено в повному обсязі позовну заяву заступника керівника Володимирської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Управління культури, з питань релігій та національностей Волинської обласної державної адміністрації до Відділу освіту, культури, молоді та спорту Іваничівської селищної ради про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії щодо виготовлення облікової документації на об'єкти культурної спадщини місцевого значення.
Крім цього, у вищевказаному листі про виділення коштів на проведення археологічних досліджень взагалі не йдеться. Аналогічну інформацію селищна рада повідомляла в листах від 16.08.2023 №671/01- 16/2-23 та від 05.03.2024 №241/01-16/2-24, до яких долучала повторні листи відділу освіти, культури, молоді та спорту Іваничівської селищної ради про виділення коштів на виготовлення облікової документації, які були адресовані голові Іваничівської селищної ради.
Поряд з цим, згідно інформації Департаменту пам'яткоохоронної діяльності Міністерства культури та інформаційної політики України від 07.06.2024 №06/15/5169-24 виготовлення або коригування облікової документації не може бути етапом розроблення та/або доопрацювання ІАОП смт Іваничі, а також не є необхідним для його розгляду і затвердження у встановленому порядку.
Іваничівська селищна рада листом від 12.07.2024 повідомила, що рішенням сесії селищної ради від 31.03.2022 року №17/10 «Про затвердження Програми управління та ефективного використання об'єктів комунальної власності та земельних ресурсів Іваничівської селищної ради на 2022-2025 роки» затверджено Програму управління та ефективного використання об'єктів комунальної власності та земельних ресурсів Іваничівської селищної ради на 2022-2025 роки в якій заплановані обсяги витрат на виготовлення містобудівної документації (комплексного плану території територіальної громади, генерального плану населеного пункту, детального плану території, історико-архітектурного опорного плану) в сумі 1950,0 тис.грн, в тому числі на 2022 рік в сумі 450,0 тис.грн, на 2023 рік - 500,0 тис.грн., на 2024 рік - 500,0 тис.грн. та на 2025 рік - 500,0 тис.грн. При наявності коштів в бюджеті селищної ради будуть вжиті заходи щодо розроблення науково-проектної документації «Історико-архітектурний опорний план селища Іваничі з визначенням меж та режимів зон охорони пам'яток; історичних ареалів».
У зв'язку із незабезпеченістю в повному обсязі видатків по заробітній платі, енергоносіях, обмеженням фінансування капітальних та інших видатків (крім захищених статей) під час воєнного стану, кошти на проведення робіт по ІОАП згідно діючої Програми не виділялися. Постановою Кабінету Міністрів від 09.06.2021 №590 (із змінами) дані видатки не входять до першочергового фінансування, а отже і не були би профінансовані.
Таким чином, вищевикладене підтверджує той факт, що Іваничівська селищна рада з часу відхилення Управлінням культури, з питань релігій та національностей Волинської обласної державної адміністрації проекту ІОАПу та повернення його на доопрацювання (з 15.03.2023) будь-яких дій щодо доопрацювання та подальшого погодження відповідної науково-проєктної документації не вчиняла.
Враховуючи вищенаведене, Іваничівською селищною радою допущено протиправну бездіяльність, оскільки в останньої існує обов'язок вчинити конкретні дії, але такий обов'язок не виконаний.
З огляду на викладене, заступник керівника Володимирської окружної прокуратури, реалізуючи надані законом повноваження щодо захисту державних інтересів, звернувся до суду із даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 54 Конституції України культурна спадщина охороняється законом, держава забезпечує збереження історичних пам'яток та інших об'єктів, що становлять культурну цінність.
Пунктом 3 частини першої статті 131-1 Конституції України передбачено, що в Україні діє прокуратура, яка здійснює: представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Право на звернення прокурора або його заступника до суду в інтересах держави передбачене статтями 2, 23 Закону України від 14 жовтня 2014 року №1697-VІІ «Про прокуратуру» (далі - Закон №1697-VII) та статтею 53 КАС України.
Так, згідно з частинами першою, третьою статті 23 Закону №1697-VII представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
За змістом частини четвертої статті 23 Закону №1697-VII наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб'єктом владних повноважень. Виключно з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, прокурор має право отримувати інформацію, яка на законних підставах належить цьому суб'єкту, витребовувати та отримувати від нього матеріали та їх копії.
Пунктом 1 частини шостої статті 23 Закону №1697-VII передбачено, що під час здійснення представництва інтересів громадянина або держави у суді прокурор має право в порядку, передбаченому процесуальним законом та законом, що регулює виконавче провадження: звертатися до суду з позовом (заявою, поданням).
За приписами частин третьої - п'ятої статті 53 КАС України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, визначених статтею 169 цього Кодексу. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.
Відповідно до пункту 2 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999 №3-рп/99 під поняттям орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надані повноваження органу виконавчої влади.
При вирішенні справи суд бере до уваги, що інтереси держави є оціночним поняттям, а тому прокурор в кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
Враховуючи позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 03.12.2019 у справі №920/121/19, суд зазначає, що поняття «інтереси держави» охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному конкретному випадку звернення прокурора з позовом. Державний інтерес знаходить свій вияв у підтримці такого стану суспільних відносин, який би повною мірою відповідав конституційним засадам правового регулювання та забезпечував баланс інтересів усіх членів суспільства в їх взаємовідносинах між собою та державою.
З наведеного висновується, що інтереси держави спрямовані на забезпечення гарантій державної влади та ефективного функціонування її інститутів та органів задля захисту та реалізації прав і свобод територіальних громад.
Відповідно до правових висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18 бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк. Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення. Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва.
На думку суду, звертаючись до суду в інтересах держави, у позовній заяві заступник керівника Володимирської окружної прокуратури обґрунтував, в чому полягає порушення інтересів держави та необхідність їх захисту.
Зокрема, звернення до суду з позовом у цьому випадку обумовлено бездіяльністю органу місцевого самоврядування, невжиття заходів спрямованих на виготовлення історико-архітектурного опорного плану селища Іваничі, його затвердження селищною радою та скерування для затвердження історико-архітектурного опорного плану селища Іваничі через Управління культури, з питань релігій та національностей Волинської обласної державної адміністрації до Міністерства культури та стратегічних комунікацій України.
Відповідно до частини четвертої 4 статті 23 Закону №1697-VІІ прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це відповідного суб'єкта владних повноважень.
Суд констатує, що прокурор дотримався вказаних норм, попередньо повідомивши позивачів про пред'явлення позову, а наявність підстав для представництва не була оскаржена вказаними суб'єктами владних повноважень.
Правові, організаційні, соціальні та економічні відносини у сфері охорони культурної спадщини з метою її збереження, використання об'єктів культурної спадщини у суспільному житті, захисту традиційного характеру середовища в інтересах нинішнього і майбутніх поколінь регулює Закон України від 08.06.2000 №1805-III «Про охорону культурної спадщини» (далі - Закон №1805-ІІІ).
Згідно з визначеннями, які наведені у статті 1 Закону №1805-ІІІ:
- охорона культурної спадщини - система правових, організаційних, фінансових, матеріально-технічних, містобудівних, інформаційних та інших заходів з обліку (виявлення, наукове вивчення, класифікація, державна реєстрація), запобігання руйнуванню або заподіянню шкоди, забезпечення захисту, збереження, утримання, відповідного використання, консервації, реставрації, ремонту, реабілітації, пристосування та музеєфікації об'єктів культурної спадщини;
- історичне населене місце - населене місце, яке зберегло повністю або частково історичний ареал і занесене до Списку історичних населених місць України;
- історичний ареал населеного місця - частина населеного місця, що зберегла об'єкти культурної спадщини і пов'язані з ними розпланування та форму забудови, які походять з попередніх періодів розвитку, типові для певних культур або періодів розвитку.
Відповідно до частини 1 статті 3 Закону №1805-ІІІ державне управління у сфері охорони культурної спадщини покладається на Кабінет Міністрів України, спеціально уповноважені органи охорони культурної спадщини.
До спеціально уповноважених органів охорони культурної спадщини (далі - органи охорони культурної спадщини) належать: центральні органи виконавчої влади, що забезпечують формування та реалізують державну політику у сфері охорони культурної спадщини; орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим; обласні, районні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації; виконавчий орган сільської, селищної, міської ради.
Частиною 6 статті 3 Закону №1805-III передбачено, що рішення (розпорядження, дозволи, приписи, постанови) органів охорони культурної спадщини, прийняті в межах їхньої компетенції, є обов'язковими для виконання юридичними і фізичними особами.
Відповідно до частини 2 статті 5 Закону №1805-III до повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини, належить, зокрема: реалізація державної політики з питань охорони культурної спадщини; ведення Державного реєстру нерухомих пам'яток України, здійснення координації та контролю за паспортизацією нерухомих об'єктів культурної спадщини; подання Кабінету Міністрів України пропозицій про занесення об'єктів культурної спадщини національного значення до Державного реєстру нерухомих пам'яток України та про внесення змін до нього щодо пам'яток національного значення; занесення об'єктів культурної спадщини місцевого значення до Державного реєстру нерухомих пам'яток України та внесення змін до нього щодо пам'яток місцевого значення.
Відповідно до частини 2 статті 6 Закону №1805-III до повноважень районних державних адміністрацій, виконавчого органу сільської, селищної, міської ради відповідно до їх компетенції у сфері охорони культурної спадщини належить: 1) забезпечення виконання цього Закону, інших нормативно-правових актів про охорону культурної спадщини на відповідній території; 2) подання пропозицій органу охорони культурної спадщини вищого рівня про занесення об'єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам'яток України, внесення змін до нього та про занесення відповідної території до Списку історичних населених місць України; 3) забезпечення юридичним і фізичним особам доступу до інформації, що міститься у витягах з Державного реєстру нерухомих пам'яток України, а також надання інформації щодо програм та проектів будь-яких змін у зонах охорони пам'яток та в історичних ареалах населених місць; 4) забезпечення дотримання режиму використання пам'яток місцевого значення, їх територій, зон охорони; 5) забезпечення захисту об'єктів культурної спадщини від загрози знищення, руйнування або пошкодження; 6) організація розроблення відповідних програм охорони культурної спадщини; 7) надання висновків щодо відповідних програм та проектів містобудівних, архітектурних і ландшафтних перетворень, меліоративних, шляхових, земляних робіт на пам'ятках місцевого значення, історико-культурних заповідних територіях та в зонах їх охорони, на охоронюваних археологічних територіях, в історичних ареалах населених місць, а також програм та проектів, реалізація яких може позначитися на стані об'єктів культурної спадщини; 8) організація відповідних охоронних заходів щодо пам'яток місцевого значення та їх територій у разі виникнення загрози їх пошкодження або руйнування внаслідок дії природних факторів чи проведення будь-яких робіт; 9) видання розпоряджень та приписів щодо охорони пам'яток місцевого значення, припинення робіт на цих пам'ятках, їх територіях та в зонах охорони, якщо ці роботи проводяться за відсутності затверджених або погоджених з відповідним органом охорони культурної спадщини програм та проектів, передбачених цим Законом дозволів або з відхиленням від них; 10) надання висновків щодо відчуження або передачі пам'яток місцевого значення їх власниками чи уповноваженими ними органами іншим особам у володіння, користування або управління; 11) укладення охоронних договорів на пам'ятки в межах повноважень, делегованих органом охорони культурної спадщини вищого рівня відповідно до закону; 12) забезпечення в установленому законодавством порядку виготовлення, встановлення та утримання охоронних дощок, охоронних знаків, інших інформаційних написів, позначок на пам'ятках або в межах їх територій; 13) підготовка пропозицій та проектів розпоряджень щодо проведення робіт з консервації, реставрації, реабілітації, музеєфікації, ремонту та пристосування об'єктів культурної спадщини, відповідного використання пам'яток та подання їх на розгляд відповідному органу виконавчої влади; 14) популяризація справи охорони культурної спадщини на відповідній території, організація науково-методичної, експозиційно-виставкової та видавничої діяльності у цій сфері; 15) виконання функції замовника, укладення з цією метою контрактів на виявлення, дослідження, консервацію, реставрацію, реабілітацію, музеєфікацію, ремонт, пристосування об'єктів культурної спадщини та інші заходи щодо охорони культурної спадщини; 16) підготовка пропозицій до програм соціально-економічного розвитку відповідної території і проектів місцевого бюджету та подання їх на розгляд відповідному органу виконавчої влади; 18) інформування органів охорони культурної спадщини вищого рівня про пошкодження, руйнування, загрозу або можливу загрозу пошкодження, руйнування пам'яток, що знаходяться на їх території; 19) участь в організації підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників у сфері охорони культурної спадщини; 20) організація досліджень об'єктів культурної спадщини, які потребують рятівних робіт; 21) застосування фінансових санкцій за порушення цього Закону; 22) здійснення інших повноважень відповідно до закону.
Відповідно до частини 4 статті 32 Закону №1805-III, з метою захисту традиційного характеру середовища населених місць вони заносяться до Списку історичних населених місць України. Список історичних населених місць України за поданням центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини, затверджується Кабінетом Міністрів України. У кожному історичному населеному місці визначається один або більше історичний ареал. Межі та режими використання історичних ареалів населених місць, обмеження господарської діяльності на територіях історичних ареалів населених місць визначаються у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, відповідною науково-проектною документацією, що затверджується центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини.
На охоронюваних археологічних територіях, у межах зон охорони пам'яток, історичних ареалів населених місць, занесених до Списку історичних населених місць України, забороняються містобудівні, архітектурні чи ландшафтні перетворення, будівельні, меліоративні, шляхові, земляні роботи без дозволу відповідного органу охорони культурної спадщини (частина 7 статті 32 Закону №1805-III).
Частиною 4 статті 17 Закону України від 17.02.2011 №3038-VI «Про регулювання містобудівної діяльності» (далі - Закон №3038-VI), для населених пунктів, внесених до Списку історичних населених місць України, у межах визначених історичних ареалів у складі генерального плану населеного пункту визначаються режими регулювання забудови та розробляється історико-архітектурний опорний план, в якому зазначається інформація про об'єкти культурної спадщини та зони їх охорони.
Частинами 5,6 статті 17 Закону № 3038-VI визначено, що склад, зміст та порядок розроблення історико-архітектурного опорного плану населеного пункту визначаються Кабінетом Міністрів України у Порядку розроблення, оновлення, внесення змін та затвердження містобудівної документації.
Відомості про зазначені в історико-архітектурному опорному плані: об'єкти всесвітньої спадщини, їх території та буферні зони; пам'ятки культурної спадщини, у тому числі археологічні, їх території та зони охорони; межі та правові режими використання історичних ареалів населених місць; історико-культурні заповідники, історико-культурні заповідні території та їх зони охорони; охоронювані археологічні території вносяться до Державного земельного кадастру в порядку, встановленому відповідно до Закону України «Про Державний земельний кадастр» як обмеження у використанні земель у сфері забудови.
Рішення про розроблення генерального плану приймає відповідна сільська, селищна, міська рада.
Статтею 161 Закону №3038-VI зазначено, що історико-архітектурні опорні плани історичних ареалів населених пунктів, внесених до Списку історичних населених місць України (включаються до складу комплексного плану як невід'ємні складові генеральних планів відповідних населених пунктів).
Історико-архітектурний опорний план - науково-проектна документація, яка розробляється і затверджується у складі генерального плану населеного пункту, внесеного до Списку історичних населених місць України, згідно із Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності», містить відомості про об'єкти всесвітньої спадщини, їх території та буферні зони; пам'ятки культурної спадщини, у тому числі археологічні, їх території та зони охорони; межі та правові режими використання історичних ареалів населених місць; історико-культурні заповідники, історико-культурні заповідні території та їх зони охорони; охоронювані археологічні території (підпункт 12 пункту 2 Порядку розроблення, оновлення, внесення змін та затвердження містобудівної документації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.09.2021 №926).
Систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування визначає Закон України від 21.05.1997 №280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні» (далі - Закон № 280/97-ВР).
Відповідно до підпункту 6 пункту «а» частини 1 статті 31 Закону №280/97-ВР, до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать власні (самоврядні) повноваження, зокрема, підготовка і подання на затвердження ради відповідних місцевих містобудівних програм, генеральних планів забудови населених пунктів, іншої містобудівної документації.
Окрім цього серед делегованих повноважень згідно підпункту 5 пункту «б» статті 31 Закону № 280/97-ВР визначені повноваження виконавчих органів сільських, селищних, міських рад щодо організація охорони, реставрації та використання пам'яток історії і культури, архітектури та містобудування, палацово-паркових, паркових і садибних комплексів, природних заповідників.
В силу вимог підпункту 7 пункту «а» частини 1 статті 32 Закону №280/97-ВР серед власних (самоврядних) повноважень виконавчого органу сільських, селищних, міських рад також передбачені повноваження щодо створення умов для розвитку культури, сприяння відродженню осередків традиційної народної творчості, національно-культурних традицій населення, художніх промислів і ремесел.
До делегованих повноважень виконавчого органу сільських, селищних, міських рад віднесено забезпечення охорони пам'яток історії та культури, збереження та використання культурного надбання (підпункт 10 пункту «б» статті 32 Закону № 280/97-ВР ).
Відповідно до пунктів 1, 4, 5, 6 та 7 Порядку визначення меж та режимів використання історичних ареалів населених місць, обмеження господарської діяльності на території історичних ареалів населених місць, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №318 від 13.03.2002 (далі - Порядок №318), історичні ареали визначаються тільки в населених місцях, що занесені до Списку історичних населених місць України, затвердженого Кабінетом Міністрів України. Відповідальними за визначення меж і режимів використання сторичних ареалів є Мінкультури та уповноважені ним органи охорони культурної спадщини. Межі історичних ареалів визначаються спеціальною науково-проектною документацією під час розроблення історико-архітектурних опорних планів цих населених місць. Історико-архітектурні опорні плани розробляються на основі комплексних досліджень усієї території історичного населеного місця та його найближчого оточення. Збереження традиційного характеру середовища історичних ареалів, охорона і раціональне використання розташованих в їх межах нерухомих об'єктів культурної спадщини, збереження її містоформуючої ролі є пріоритетним напрямом містобудівної діяльності в межах історичних ареалів.
Відповідно до пунктів 8, 9 Порядку №318 Проектна документація на нове будівництво, реконструкцію та капітальний ремонт (крім реконструкції та капітального ремонту квартир чи окремих приміщень, які здійснюються без зміни об'ємно-просторових характеристик) у межах історичних ареалів населених місць розробляється з урахуванням вимог затвердженого в установленому законом порядку історико-архітектурного опорного плану.
У разі незатвердження історико-архітектурного опорного плану населеного місця, що внесене до Списку історичних населених місць України, проектна документація на нове будівництво, реконструкцію та капітальний ремонт (крім реконструкції та капітального ремонту квартир чи окремих приміщень, які здійснюються без зміни об'ємно-просторових характеристик) у межах історичного ареалу розробляється з урахуванням вимог історико-містобудівного обґрунтування, порядок розроблення якого визначається наказом МКСК та Мінрегіону.
Таким чином з урахуванням внесених законодавчих змін з 01.01.2019 за умови відсутності історико-архітектурного опорного плану будь-яке нове будівництво, реконструкція та капітальний ремонт (крім реконструкції та капітального ремонту квартир чи окремих приміщень, які здійснюються без зміни об'ємно-просторових характеристик) в історичних населених місцях, у тому числі у тих, в яких визначені історичні ареали, є неможливим.
Відповідно до п. 35 Порядку №926 виконавчий орган сільської, селищної і міської ради, Київська та Севастопольська міські держадміністрації є замовником розроблення містобудівної документації на місцевому рівні (комплексного плану, генеральних планів населених пунктів, детальних планів територій) (далі - замовник), який організовує розроблення, внесення змін та подання генерального плану населеного пункту на розгляд відповідної сільської, селищної, міської ради, незалежно від визначених відповідно до закону джерел фінансування.
З метою забезпечення виконання функцій, пов'язаних з організацією замовлення, розроблення, оновлення, внесення змін, погодження та затвердження містобудівної документації, у складі уповноваженого органу містобудування та архітектури може утворюватися окремий структурний підрозділ.
Пунктом 52 вказаного Порядку №926 визначено, що обсяг робіт з розроблення історико-архітектурного опорного плану населеного пункту визначається завданням на розроблення (внесення змін), яке складається розробником і затверджується замовником. Рішення про розроблення (внесення змін) історико-архітектурного опорного плану населеного пункту у складі генерального плану населеного пункту приймає відповідна сільська, селищна, міська рада (п. 54). Виконавчі органи сільських, селищних і міських рад, Київська та Севастопольська міські держадміністрації є замовниками, які організовують розроблення, внесення змін, погодження та подання історико-архітектурного опорного плану населеного пункту у складі генерального плану населеного пункту на розгляд відповідної місцевої ради (п. 55).
За даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань виконавчий комітет Іваничівської селищної ради як окрема юридична особа не зареєстрований, відповідний виконавчий орган, як окрема юридична особа відсутній.
Проте, згідно інформації Іваничівської селищної ради від 27.12.2024 №1307/01-10/2-24 відділ земельних відносин та екології апарату Іваничівської селищної ради є структурним підрозділом (виконавчим органом) селищної ради, який згідно Положення про відповідний відділ (далі- Положення про відділ), затвердженого рішенням селищної ради від 15.02.2023 №23/5 (у новій редакції), поміж іншого веде облік забезпеченості містобудівною документацією на території Іваничівської селищної ради, вносить пропозиції щодо необхідності розроблення, внесення змін до містобудівної документації (п. 2.2.30 Положення про відділ) та подає на затвердження селищній раді відповідні місцеві містобудівні програми, містобудівну документацію (п. 2.2.31 Положення про відділ).
Однак, відділ земельних відносин та екології апарату Іваничівської селищної ради є структурним підрозділом (виконавчим органом) селищної ради, який підзвітний та підконтрольний Іваничівській селищній раді (п. 1.2 Положення про відділ), відділ не наділений правами юридичної особи, а також не вправі виступати позивачем або відповідачем в судових інтересах від свого імені (п. 1.3 Положення про відділ).
З урахуванням вищевикладеного, Відділ земельних відносин та екології апарату Іваничівської селищної ради є структурним підрозділом (виконавчим органом) органу місцевого самоврядування, який організовує розроблення ІОАПу, однак не може бути відповідачем за даним позовом.
Згідно з інформацією Департаменту культури, молоді та спорту Волинської обласної державної (військової) адміністрації від 12.07.2023 №1020/08/2-23 за пропозицією Департаменту культури, молоді та спорту Волинської обласної державної (військової) адміністрації листами від 14.05.2018 №3077/44/2-18, від 10.10.2018 №7171/44/2-18, від 01.09.2020 №6031/07/2-20 інформувала голів міських, селищних рад, занесених до Списку історичних населених місць України про необхідність розробки і затвердження в установленому порядку ІАОПів та доручила активізувати роботу з їх розробки та затвердження, а також Волинська обласна державна (військова) адміністрація листами від 17.03.2023 №1858/07/2-23 та №1859/07/2-23 доручила районним військовим адміністраціям та рекомендувала головам відповідних органів місцевого самоврядування терміново активізувати роботу з розробки та затвердження історико-архітектурних опорних планів населених пунктів, занесених до Списку історичних населених місць України.
Таким чином, крім того, що згідно вимог законодавства селищна рада приймає рішення про розроблення ІОАПу, розглядає та затверджує ІОАП, останній листами Департаменту культури, молоді та спорту Волинської обласної державної (військової) адміністрації рекомендовано активізувати роботу з розробки та затвердження ІОАПу, тому Іваничівська сільська рада є відповідачем за даним позовом.
Оскільки, відповідачем, в межах своїх повноважень, прийнято рішення про розроблення історико-архітектурного опорного плану смт Іваничі, з метою його виготовлення укладено два договори про проведення підготовчих робіт щодо виготовлення відповідного проекту та виготовлення відповідного проекту, з яких реалізований лише договір щодо проведення підготовчих робіт, які на виконання договору і проведено, та які і скеровувались на погодження, відповідно проект історико-архітектурного опорного плану смт Іваничі не доопрарацьований та фактично не виготовлений, після його повернення, рішень про затвердження цієї документації не приймалося, таким чином в діях відповідача наявна протиправна бездіяльність, в частині невиконання вимог чинного законодавства України щодо не виготовлення та не затвердження історико-архітектурного опорного плану смт. Іваничі.
Таким чином всупереч вищевказаних норм, зокрема вимог Порядку розроблення, оновлення, внесення змін та затвердження містобудівної документації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.09.2021 №926, Іваничівською селищною радою не вжито жодних заходів, спрямованих на виготовлення історико-архітектурного опорного плану селища Іваничі, його затвердження селищною радою та скерування для затвердження історико-архітектурного опорного плану селища Іваничі через Управління культури, з питань релігій та національностей Волинської обласної державної адміністрації до Міністерства культури та стратегічних комунікацій України.
Проаналізувавши вищенаведене, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову повністю.
При цьому у відповідності до частини 2 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Оскільки під час розгляду даної справи свідки судом не залучались та судові експертизи не призначались, суд вважає за необхідне зазначити, що судові витрати, понесені позивачем, з відповідача не стягуються..
Керуючись статтями 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Іваничівської селищної ради, яка полягає у невчиненні дій, спрямованих на виготовлення історико-архітектурного опорного плану селища Іваничі та скерування для затвердження історико-архітектурного опорного плану селища Іваничі через Управління культури, з питань релігій та національностей Волинської обласної державної адміністрації до Міністерства культури та стратегічних комунікацій України.
Зобов'язати Іваничівську селищну раду вчинити дії, спрямовані на виготовлення історико-архітектурного опорного плану селища Іваничі та скерування для затвердження історико-архітектурного опорного плану селища Іваничі через Управління культури, з питань релігій та національностей Волинської обласної державної адміністрації до Міністерства культури та стратегічних комунікацій України.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України. У разі подання апеляційної скарги рішення якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Позивач: заступник керівника Володимирської окружної прокуратури (44700, Волинська область, місто Володимир, вулиця Драгоманова, 31) в інтересах держави в особі Міністерства культури та стратегічних комунікацій України (01601, місто Київ, вулиця Івана Франка, 19, код ЄДРПОУ 43220275), Управління культури, з питань релігій та національностей Волинської обласної державної адміністрації (43027, Волинська область, місто Луцьк, Київський майдан, 9, код ЄДРПОУ 45841565).
Відповідач: Іваничівська селищна рада (45300, Волинська область, Володимирський район, селище Іваничі, Грушевського, 13, код ЄДРПОУ 04335186)
Суддя В.В. Дмитрук