м. Вінниця
07 березня 2025 р. Справа № 120/372/24
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Слободонюка М.В., розглянувши в письмовому провадженні заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 05.09.2024 у справі №120/372/24 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії
У провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.
Рішенням суду від 05.09.2024 адміністративний позов задоволено та зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_2 на виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 15.05.2023 по справі № 120/1651/23, підготувати та направити до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області оновлені довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом 01.01.2020, станом на 01.01.2021, станом на 01.01.2022 та станом на 01.01.2023 у відповідності до вимог статей 43, 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" та з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" та Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністра оборони України від 07 червня 2018 року № 260, вказавши розміри: надбавки за особливості проходження служби 65% посадового окладу, окладу за військове звання та надбавки за вислугу років; премії 95% посадового окладу.
Після набрання цим рішенням законної сили 19.12.2024 судом виписано виконавчий лист.
25.02.2025 позивачем подано заяву про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення в порядку ст. 382 КАС України. Обґрунтовуючи подану заяву позивач зазначив, що відповідачем на виконання рішення суду від 05.09.2024 виготовлено оновлені довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022, 01.01.2023. Разом із тим, на думку позивача, при видачі таких довідок відповідачем при обрахуванні як основних такі і щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії застосовано розміри посадового окладу, окладу за військовим званням військовослужбовців, визначені шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом не на 01 січня календарного року, як про те йшла мова в судовому рішенні.
Вирішуючи подану заяву про встановлення судового контролю, суд виходить з таких мотивів.
Відповідно до частини 1 статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Положеннями частини 2-3 статті 14 КАС України також передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
За змістом статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Водночас слід зазначити, що рішення суду може виконуватись у добровільному або примусовому порядку. Боржник може виконати рішення суду добровільно: з моменту набрання рішенням суду законної сили; до моменту надходження виконавчого листа до державного або приватного виконавця та відкриття виконавчого провадження.
Згідно із частиною четвертою статті 372 КАС України примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому законом.
Частина перша статті 373 КАС України визначає, що виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Відповідно до статті 1 Закону "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 № 1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
В силу положень частини першої статті Закону № 1404-VIII примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".
Водночас з метою забезпечення права особи на ефективний судовий захист в адміністративному судочинстві, існує інститут судового контролю за виконанням судового рішення.
Судовий контроль є спеціальним видом провадження в адміністративному судочинстві, відмінний від позовного, що має спеціальну мету та полягає не у вирішенні нового публічно-правового спору, а у перевірці всіх обставин, що перешкоджають виконанню рішення суду та відновленню порушених прав особи-позивача.
За нормами статті 381-1 судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції.
Суд може здійснювати судовий контроль за виконанням судового рішення у порядку, встановленому статтями 287, 382-382-3 і 383 цього Кодексу.
Зокрема, згідно із нормами частини першої 382 КАС України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Відповідно до ч.ч. 1-2 статті 382-1 КАС України суд розглядає заяву про зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення (крім заяви, передбаченої частиною п'ятою статті 382 цього Кодексу) протягом десяти днів з дня її надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням заявника - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду, не перешкоджає судовому розгляду.
За наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Таким чином, аналіз вищевказаних положень ст.ст. 382, 382-1 КАС України свідчить про те, що зобов'язання суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення є диспозитивним правом суду, яке може використовуватися в залежності від наявності об'єктивних обставин, які б свідчили про ухиляння відповідача від виконання судового рішення чи/або відсутність у нього наміру його виконувати.
Як уже наголошувалося судом вище, рішенням суду у цій справі від 05.09.2024, яке набрало законної сили, зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_2 на виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 15.05.2023 по справі № 120/1651/23, підготувати та направити до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області оновлені довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом 01.01.2020, станом на 01.01.2021, станом на 01.01.2022 та станом на 01.01.2023 у відповідності до вимог статей 43, 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" та з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" та Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністра оборони України від 07 червня 2018 року № 260, вказавши розміри: надбавки за особливості проходження служби 65% посадового окладу, окладу за військове звання та надбавки за вислугу років; премії 95% посадового окладу.
Таким чином, спір, що був предметом розгляду у цій справі, стосувався тільки правовідносин, пов'язаних із визначенням відсоткового розміру надбавки за особливості проходження служби та премії, і в цій частині спір вирішений на користь позивача.
Отже, цим судовим рішенням визначено, що надбавка за особливості проходження служби позивача має бути зазначена в розмірі 65% посадового окладу, окладу за військове звання та надбавки за вислугу років, а премія в розмірі 95% посадового окладу.
З матеріалів справи слідує, що на виконання вказаного рішення суду відповідачем видано довідки від 27.11.2024 №ХЛ61144 про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022, 01.01.2023, в яких вказана надбавка за особливості проходження служби в розмірі 65% та премія в розмірі 95%.
Відтак, рішення суду в зобов'язальній частині виконано.
Суд акцентує увагу, що у цій справі надавалась оцінка наявності підстав для видачі довідок із зазначенням відомостей про розміри надбавки за особливості проходження служби в розмірі 65% посадового окладу, окладу за військове звання та надбавки за вислугу років та премії в розмірі 95% посадового окладу.
При цьому, не досліджувалось питання як щодо, власне, способу та порядку обрахунку визначених складових грошового забезпечення (як основних так і щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії), в тому числі щодо їх обчислення виходячи із розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 1 січня відповідного календарного року.
Що ж до аргументів позивача про те, що довідки мають бути видані на виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 15.05.2023 у справі № 120/1651/23, то суд вказує, що питання виконання рішення у справі № 120/1651/23 не є предметом дослідження цієї справи. У разі, якщо на думку позивача рішення у справі № 120/1651/23 не виконано, позивач не позбавлений права звернутись із відповідною заявою саме у справі № 120/1651/23.
Суд зауважує, що у цій справі позивач не погоджувався лише із відсотком, який застосовано при обрахунку премії та надбавки за особливості проходження служби, при цьому, жодних вимог стосовно того, що такі складові мають бути визначені виходячи із конкретного прожиткового мінімуму заявлено не було.
Зважаючи на те, що судовим рішенням в цій справі не зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_2 підготувати і направити до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області оновлені довідки про розмір грошового забезпечення із зазначенням відповідних складових, розмір яких має бути визначено шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022, 01.01.2023, оскільки питання про розміри та порядок обрахунку цих складових не було предметом спору, - відсутні й підстави для встановлення судового контролю.
Відтак, заява позивача не підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 248, 256, 382 КАС України, -
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення в адміністративній справі № 120/372/24 - відмовити.
Ухвала набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції може бути подана протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Ухвала складена та підписана 07.03.2025.
Суддя Слободонюк Михайло Васильович