м. Вінниця
07 березня 2025 р. Справа № 120/15954/24
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Томчука А.В., розглянувши письмово в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Приватного підприємства "Вінтехпостач" до Вінницької митниці про визнання протиправним та скасування рішення, картки відмови
Приватне підприємство "Вінтехпостач" (далі - ПП "Вінтехпостач", позивач) звернулось в суд із позовною заявою до Вінницької митниці (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення, картки відмови.
Позовні вимоги мотивовані протиправністю рішення відповідача про коригування митної вартості товарів від 07.08.2024 № UA401000/2024/000229/2 та картки відмови у прийняті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA401020/2024/000025.
Ухвалою від 06.12.2024 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, вирішено її розгляд здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін в порядку визначеному статтею 262 КАС України. Встановлено учасникам справи строки для подання заяв по суті справи.
Ухвалою від 19.12.2024 суд вирішено вважати вірним номером оскаржуваного у справі № 120/15954/24 рішення Вінницької митниці про коригування митної вартості товарів від 07.08.2024 - "№ UA401000/2024/000229/2". Цією ж ухвалою суд прийняв до розгляду виправлену позовну заяву Приватного підприємства "Вінтехпостач" та відмовив у задоволенні клопотання Вінницької митниці про залишення позовної заяви у справі № 120/15954/24 без розгляду.
31.12.2024 на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача заперечив щодо задоволення позовних вимог ПП "Вінтехпостач" та вказав про наступне.
За результатами виконання митних формальностей за МД встановлено, що надані документи, що відповідно до ч. 2 ст. 53 МКУ підтверджують заявлену митну вартість товарів, містять розбіжності та не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а саме: в поданих до митного оформлення платіжних документах встановлено, що оплата за товар у сумі 29951,95 Євро здійснено 15.07.2024, а інвойс № 24UAJ00529 виставлений 16.07.2024. Також, подані банківські платіжні документи містять посилання лише на контракт. Згідно вимог пункту 2.2 Положення про порядок виконання банками документів на переказ, примусове списання і арешт коштів в іноземних валютах та банківських металів, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 28 липня 2008 року № 216, у платіжному дорученні платник повинен заповнити реквізит «Призначення платежу» в іноземній валюті таким чином, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування бенефіціару коштів в іноземній валюті. Ідентифікувати платіжне доручення б/н від 15.07.2024 на суму 45832,47 EUR з поставкою оцінюваного товару неможливо, оскільки контракт укладений, відповідно до п.2.3 контракту, на загальну суму 500 000 Євро, що суперечить вимогам пункту 4 частини 2 статті 53 МКУ.
Крім того, у відзиві представник митного органу наголошує, що перевезення товару, відповідно договору на транспортне обслуговування від 01.07.2024 № 1488 здійснювалось Товариством з обмеженою відповідальністю "Агровінтехпостач", директором даного товариства є Бігун Іван Васильович, він - же є і засновником Приватного підприємства "Вінтехпостач". В довідці про транспортні витрати від 02.08.2024 № 27, підписаній директором ТОВ "Агровінтехпостач" Бігуном Іваном Васильовичем, не пропорційно розділені витрати на транспортування за кордоном і по території України, а саме: Варшава (Польща) -м/ п Краківець - 15 000,00 грн, відстань згідно Гуглкарт - 413,6 км;м/п Краківець - м.Вінниця (Україна) - 26 000,00 грн, відстань згідно Гуглкарт -441,3 км. Даний факт може свідчити про заниження митної вартості товару шляхом заниження витрат на транспортування за кордоном, які на умовах поставки FCA м.Варшава, включаються у вартість товару.
Крім того, відповідач зауважує, що декларантом додатково надано рахунок-проформу №12 від 12.07.2024, в якій відсутні умови поставки, договір про транспортне обслуговування №1488 від 01.07.2024, рахунок № 714 від 05.08.2024, прайс-лист від 02.07.2024, додаткову угоду № 1 від 22.04.2024, якою було змінено умови поставки з FCA м. Мажейкяй на умовах поставки FCA PL WARSZAWA.
Своїм повідомленням б/н від 06.08.2024 декларант відмовився від надання додаткових документів. Жодного додаткового документу, зазначеного в ч.3 ст. 53 МКУ, окрім прайс-листа від 02.07.2024, на вмотивовану вимогу митного органу та з переліку документів, зазначених в ч. 3 ст. 53 МКУ, декларантом не надано.
Враховуючи вищевикладене, положення ч. 6 ст. 54 МКУ та те, що використані декларантом відомості для цілей визначення митної вартості містять розбіжності, а також положення розділу 1 договору від 19.05.2022 № 22/51-UA та невідповідність таким положенням заявленої митної вартості товару, митну вартість товару не може бути визначено за ціною договору та було скориговано.
Відповідач звернув увагу суду на те, що митниця діяла на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мали значення для прийняття правомірного рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням інших визначених законодавством принципів, строків, та урахуванням прав суб'єкта ЗЕД.
Інших заяв по суті справи до суду не надходило.
Ухвалою від 22.07.2024 суд відмовив у задоволенні клопотання сторони відповідача про розгляд справи у судовому засіданні із повідомленням учасників справи.
Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення (ч. 5 ст. 250 КАС України).
Дослідивши матеріали адміністративної справи, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
19.05.2022 між ПП "Вінтехпостач" (покупець) укладено зовнішньоекономічний договір (Контракт) № 22/51-UA з ЗАТ "Юбана" (продавець).
Відповідно до пункту 1.1 Контракту продавець зобов'язується поставити, а покупець сплатити та прийняти товар - сільськогосподарську техніку та запасні частини до неї, далі -продукцію.
За пунктом 1.2 Контракту, найменування товару, кількість, ціна за одиницю, загальна сума по кожній партії вказується в розрахунку-фактурі. Розрахунок-фактура та аванс є невід'ємною частиною Контракту.
Згідно пункту 2.1. ціна на продукцію встановлено в Євро.
Ціна за одиницю товару (Без ПДВ), загальна сума кожної партії товару узгоджується із покупцем та вказується в окремих рахунках-фактурах на аванс до Контракту. (п.2.2).
Ціна контракту складає 500000 Євро (п.2.3).
Згідно п.2.5. Контракту ціна фіксується виставленим рахунком-фактури Покупцю і може залишатися незмінною строком на 15 календарних днів з моменту підписання специфікації до даного Контракту.
У відповідності до розділу 4 Контракту, покупець здійснює 100% передоплату за відвантажений Товар згідно рахунку - фактури банківським переказом на рахунок Продавця. Оплата кожної партії Товару здійснюється шляхом безготівкового порахунку грошових засобів на розрахунковий рахунок покупця.
Оплата здійснюється в Євро (EUR). Оплата кожної партії продукції здійснюється шляхом безготівкового розрахунку грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця.
За додатковою угодою від 22.04.2024 № 1 до Контракту від 19.05.2022 № 22/51-UA поставка товару здійснюється автомобільним транспортом на умовах FCA м. Варшава, у відповідності з правилами Інкотермс редакції 2020 року.
Відповідно до умов Контракту та рахунку-проформи (рахунок-фактури на аванс) від 16.07.2024 № 24UAJ00529 сторонами було погоджено кількість Товару 7 488 шт. та вартість на суму 45 832,47 EUR.
Покупець здійснив оплату Товару згідно платіжного документа від 15.07.2024 № 103 на суму 45 832,47 EUR.
З метою проведення митного оформлення та випуску у вільний обіг товарів разом з митною декларацією від 06.08.2024 № 24UA401020039839U4 подано митному органу наступні документи: Рахунок - фактури (інвойс) від 16.07.2024 №24UAJ00529, Автотранспортна накладна від 02.08.2024 CMR20240800333981, Сертифікат походження товару від 16.07.2024 LT22433246 , Банківський платіжний документ № 103 від 15.07.2024, довідка про транспортні витрати № 90 від 02.08.2024; прайс-лист від 02.07.2024; контракт 22-51-UA від 19.05.2024; копію митної декларації 24LTSG40000214ЕB4 від 17.07.2024; копію митної декларації 24UA401020039839U4 від 06.08.2024.
Також, на виконання вимог митного органу позивач подав додаткові документи: рахунок-проформу № 12 від 12.07.2024; додаткову угоду № 1 від 22.04.2024; Договір (контракт) про перевезення № 1488 від 01.07.2024; рахунок № 714 від 05.08.2024.
За результатами розгляду поданих документів митним органом винесено картку відмови у прийнятті митної декларації № UA401020/2024/001025 та прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA401000/2024/000229/2, від 07.08.2024.
У рішенні про коригування митної вартості товарів відповідачем наведено наступні обставини прийняття рішення:
- в поданих до митного оформлення платіжних документах встановлено, що оплата за товар у сумі 29951,95 Євро здійснено 15.07.2024, а інвойс № 24UAJ00529 виставлений 16.07.2024, тобто оплата здійснена раніше аніж був виставлений рахунок;
- у платіжних документах відсутнє посилання на поданий до митного оформлення інвойс (є посилання лише на контракт), тобто не можливо достовірно встановити, що наданні декларантом документи, що свідчать про оплату мають відношення до задекларованої партії товарів;
- ідентифікувати платіжне доручення б/н від 15.07.2024 на суму 45832,47 EUR з поставкою оцінюваного товару неможливо, оскільки контракт укладений на загальну суму 500000 Євро. Вказаний факт суперечить вимогам п. 4 ч. 2 ст. 53 МК України;
- відповідно пункту 3.1 умов зовнішньоекономічного договору від 19.05.2022 №22/51-UA поставка продукції здійснюється автомобільним транспортом на умовах FCA м. Мажейкяй, проте декларантом ЕМД подано на умовах поставки FCA м. Межейкяй, проте декларантом ЕМД подано на умовах поставки FCA PL WARSZAVA. Перевезення товару, відповідно договору на транспортне обслуговування від 01.07.2024 № 1488 здійснювалось Товариством з обмеженою відповідальністю "Агровінтехпостач", директором даного товариства є ОСОБА_1 , він - же є і засновником Приватного підприємства "Вінтехпостач". В довідці про транспортні витрати від 02.08.2024 № 27, підписаній директором ТОВ "Агровінтехпостач" ОСОБА_1 , не пропорційно розділені витрати на транспортування за кордоном і по території України, а саме: Варшава (Польща) -м/ п Краківець - 15 000,00 грн, відстань згідно Гуглкарт - 413,6 км; м/п Краківець - м.Вінниця (Україна) - 26 000,00 грн, відстань згідно Гуглкарт - 441,3 км. Даний факт може свідчити про заниження митної вартості товару шляхом заниження витрат на транспортування за кордоном, які на умовах поставки FCA м. Варшава, включаються у вартість товару. На переконання митного органу даний факт може свідчити про заниження митної вартості товару шляхом заниження витрат на транспортування за кордоном, які на умовах поставки FCA Варшава включаються у вартість товару.
У рішенні зазначено, що декларантом додатково надано рахунок-проформу № 12 від 12.07.2024, в якій відсутні умови поставки, договір про транспортне обслуговування № 1488 від 01.07.2024, рахунок № 714 від 05.08.2024, прайс-лист від 02.07.2024, додаткову угоду № 1 від 22.04.2024, якою було змінено умови поставки з FCA м. Мажейкяй на умовах поставки FCA PL WARSZAWA.
Своїм повідомленням б/н від 06.08.2024 декларант відмовився від надання додаткових документів. Жодного додаткового документу, зазначеного в ч. 3 ст. 53 МКУ, окрім прайс-листа від 02.07.2024, на вмотивовану вимогу митного органу та з переліку документів, зазначених в ч. 3 ст. 53 МКУ, декларантом не надано.
Враховуючи вищевикладене, положення ч. 6 ст. 54 МКУ та те, що використані декларантом відомості для цілей визначення митної вартості містять розбіжності, а також положення розділу 1 договору від 19.05.2022 № 22/51-UA та невідповідність таким положенням заявленої митної вартості товару, митну вартість товару не може бути визначено за ціною договору та було скориговано.
У спірному рішенні вказано, що:
Джерелом числового значення митної вартості товару № 29 є оформлений за ЕМД від 14.05.2024 № UA401020/2024/026986 товар № 23 з рівнем митної вартості - 2,26 Євро за кг.
Джерелом числового значення митної вартості товару № 44 є оформлений за ЕМД від 14.05.2024 № UA401020/2024/026986 товар № 36 з рівнем митної вартості - 3,91 Євро за кг.
Джерелом числового значення митної вартості товару № 46 є оформлений за ЕМД від 14.05.2024 № UA401020/2024/026986 товар № 37 з рівнем митної вартості - 5,71 Євро за кг.
Джерелом числового значення митної вартості товару № 47 є оформлений за ЕМД від 11.07.2024 № UA205140/2024/044056 товар № 17 з рівнем митної вартості - 4,82 Євро за кг.
Джерелом числового значення митної вартості товару № 48 є оформлений за ЕМД від 31.05.2024 № UA100120/2024/215352 товар № 66 з рівнем митної вартості - 6,3 Євро за кг.
Джерелом числового значення митної вартості товару №49 є оформлений за ЕМД від 18.05.2024 № UA209120/2024/013942 товар № 78 з рівнем митної вартості - 4,81 Євро за кг.
Джерелом числового значення митної вартості товару №51 є оформлений за ЕМД від 09.05.2024 № UA209170/2024/038179 товар № 20 з рівнем митної вартості - 5,73 Євро за кг.
Джерелом числового значення митної вартості товару №52 є оформлений за ЕМД від 31.05.2024 № UA209120/2024/015285 товар № 71 з рівнем митної вартості - 6,62 Євро за кг.
Джерелом числового значення митної вартості товару № 53 є оформлений за ЕМД від 13.06.2024 № UA204020/2024/015597 товар № 46 з рівнем митної вартості - 4,05 Євро за кг.
Джерелом числового значення митної вартості товару № 54 є оформлений за ЕМД від 13.06.2024 № UA204020/2024/015597 товар № 47 з рівнем митної вартості - 4,79 Євро за кг.
Джерелом числового значення митної вартості товару № 55 є оформлений за ЕМД від 14.05.2024 № UA401020/2024/026986 товар № 41 з рівнем митної вартості - 5,34 Євро за кг.
Джерелом числового значення митної вартості товару № 56 є оформлений за ЕМД від 24.06.2024 № UA205140/2024/040422 товар № 23 з рівнем митної вартості - 6,64 Євро за кг.
Джерелом числового значення митної вартості товару № 57 є оформлений за ЕМД від 14.05.2024 № UA401020/2024/026986 товар № 42 з рівнем митної вартості - 5,71 Євро за кг.
Джерелом числового значення митної вартості товару № 60 є оформлений за ЕМД від 14.05.2024 № UA401020/2024/026986 товар № 43 з рівнем митної вартості - 4,64 Євро за кг.
Джерелом числового значення митної вартості товару № 61 є оформлений за ЕМД від 25.05.2024 № UA209230/2024/047784 товар № 155 з рівнем митної вартості - 4,72 Євро за кг.
Не погоджуючись із рішенням Вінницької митниці про коригування митної вартості товарів та карткою відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, позивач звернувся до суду з цим позовом про визнання їх протиправними та скасування.
Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд виходить із наступного.
Відповідно до статті 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, пов'язані із справлянням митних платежів, регулюються Митним кодексом України, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування.
Відповідно до статті 1 МК, законодавство України з питань митної справи складається Конституції України, цього Кодексу, інших законів України, що регулюють питання, зазначені у статті 7 цього Кодексу, з міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також з нормативно-правових актів, виданих на основі та на виконання цього Кодексу та інших законодавчих актів.
Якщо міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені цим Кодексом та іншими законами України, застосовуються правила міжнародного договору України.
Відповідно до статті 246 Митного кодексу України, метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.
Відповідно до частини 1 статті 248 Митного кодексу України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.
Декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, на які накладено електронний підпис декларанта або уповноваженої ним особи (ч. 1 ст. 257 МК України).
Статтею 49 Митного кодексу України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно з частиною першою статті 51, частиною першою статті 52 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу; заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
Як встановлено частиною другою статті 52 Митного кодексу України, декларант зобов'язаний: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.
Згідно з частинами 1, 2 статті 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів є: декларація митної вартості та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Відповідно до частини третьої статті 53 Митного кодексу України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи.
Виходячи із положень статей 49, 51, 52, 53, 57, 58 Митного кодексу України митна вартість товарів, які ввозяться на митну територію України, відповідно до митного режиму імпорту, за загальним правилом обчислюється за першим методом визначення митної вартості товарів, тобто за ціною договору.
Згідно зі статтею 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині 1 статті 58 цього Кодексу.
За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Частиною 5 статті 54 Митного кодексу України передбачено право митного органу з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, а у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.
Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу (ч. 2-3 ст. 58 МК України).
Так, стаття 57 Митного кодексу України встановлює, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.
При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.
Відповідно до частин першої, другої, п'ятої-восьмої та десятої статті 58 Митного кодексу України, метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов'язані між собою особи або хоч і пов'язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.
Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця. Платежі можуть бути здійснені прямо чи опосередковано. Прикладом опосередкованого платежу може бути врегулювання покупцем повністю чи частково боргу продавця. Платежі необов'язково повинні бути здійснені у вигляді переказу грошей (зокрема, але не виключно). Такі платежі можуть бути здійснені шляхом акредитива, інкасування або за допомогою інших розрахунків (вексель, передача цінних документів тощо). Термін "ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті" стосується лише ціни оцінюваних товарів. Дивіденди або інші платежі покупця на користь продавця, не пов'язані з оцінюваними товарами, не є частиною митної вартості. Додавання, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, згідно з цією статтею робляться лише на основі об'єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню.
При визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: 1) витрати, понесені покупцем: а) комісійні та брокерська винагорода, за винятком комісійних за закупівлю, що є платою покупця своєму агентові за надання послуг, пов'язаних із представництвом його інтересів за кордоном для закупівлі оцінюваних товарів; б) вартість ящиків тари (контейнерів), в яку упаковано товар, або іншої упаковки, що для митних цілей вважаються єдиним цілим з відповідними товарами; в) вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням; 2) належним чином розподілена вартість нижчезазначених товарів та послуг, якщо вони поставляються прямо чи опосередковано покупцем безоплатно або за зниженими цінами для використання у зв'язку з виробництвом та продажем на експорт в Україну оцінюваних товарів, якщо така вартість не включена до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: а) сировини, матеріалів, деталей, напівфабрикатів, комплектувальних виробів тощо, які увійшли до складу оцінюваних товарів; б) інструментів, штампів, шаблонів та аналогічних предметів, використаних у процесі виробництва оцінюваних товарів; в) матеріалів, витрачених у процесі виробництва оцінюваних товарів (мастильні матеріали, паливо тощо); г) інженерних та дослідно-конструкторських робіт, дизайну, художнього оформлення, ескізів та креслень, виконаних за межами України і безпосередньо необхідних для виробництва оцінюваних товарів; 3) роялті та інші ліцензійні платежі, що стосуються оцінюваних товарів та які покупець повинен сплачувати прямо чи опосередковано як умову продажу оцінюваних товарів, якщо такі платежі не включаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті. Зазначені платежі можуть включати платежі, які стосуються прав на літературні та художні твори, винаходи, корисні моделі, промислові зразки, торговельні марки та інші об'єкти права інтелектуальної власності. Витрати на право відтворення (тиражування) оцінюваних товарів в Україні не повинні додаватися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари. Порядок включення до ціни розрахунку роялті та ліцензійних платежів визначається Кабінетом Міністрів України; 4) відповідна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу товарів, що оцінюються, їх використання або розпорядження ними на митній території України, яка прямо чи опосередковано йде на користь продавця; 5) витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; 6) витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов'язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; 7) витрати на страхування цих товарів.
Як вимагає частина друга статті 55 Митного кодексу України, прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити зокрема: обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.
Згідно з пунктом 2 параграфу (а) статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року, оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна базуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито або аналогічного товару і не повинна базуватися на вартості товару національного походження чи на довільній або фіктивній вартості.
Відповідно до пункту 2 параграфу (b) статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року під "дійсною вартістю" слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи аналогічний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції.
Згідно з пунктом 2 параграфу (с) статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року, якщо дійсна вартість не може бути визначена відповідно до параграфу (b) цього параграфа, оцінка для митних цілей повинна базуватися на найближчому еквіваленті такої вартості, який можна визначити.
Відповідно до Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 року № 598, що визначає обставини прийняття рішення та джерела інформації, що використовуються митним органом при визначенні митної вартості товарів у Графі 33 зазначаються причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), у тому числі: - неподання основних документів, які підтверджують відомості про заявлену митну вартість товарів (згідно з переліком та відповідно до умов, наведених у статті 53 Кодексу); - невірно проведений розрахунок митної вартості; - невідповідність обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 розділу III Кодексу; - надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом.
У графі також вказується про проведення процедури консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору методів визначення митної вартості товарів відповідно до вимог статей 59 - 61 Кодексу. Результати проведеної консультації, а також причини, через які не можуть бути застосовані методи визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів (наприклад, відсутня інформація щодо вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів), фіксуються у графі.
У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.
Отже, митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов'язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 Митного кодексу України.
Єдиними підставами, які надають контролюючому органу право відійти від встановлених обмежень, які пов'язані із перевіркою основного переліку документів що підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи, є лише наявність передбачених законодавцем обставин, а саме, у випадку якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, адже такі вади не дозволяють митному органу законно здійснити визначений законом мінімум митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи для розмитнення задекларованого товару.
Наведена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 21.02.2020 у справі № 813/1229/16.
При цьому, ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Тобто, наведені приписи зобов'язують відповідача зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.
Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.
У свою чергу, не наведення відповідачем в рішенні про коригування митної вартості товарів належних та допустимих доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 20.02.2018 року № 826/997/16, від 20.02.2015 №826/8799/16, від 17.04.2018 № 815/329/17, від 14.09.2018 року № 821/1617/17 та Сьомим апеляційним адміністративним судом у постановах від 22.03.2024 №120/12253/23, від 15.10.2024 №120/17289/23.
Аналізуючи вищезазначені положення Митного кодексу України, слід відмітити, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної і вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.
Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Вказана правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 07.11.2018 у справі № 826/18258/13-а та від 20.03.2024 у справі № 826/5959/17.
Суд зазначає, що відповідно до вимог пунктів 2, 4 частини другої статті 55 Митного кодексу України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.
Повертаючись до фактичних обставин справи, суд зважає на те, що основні мотиви, які лягли в основу прийняття оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів № UA401000/2024/000229/2 від 07.08.2024 є те, що на думку відповідача на момент митного оформлення, подані до митного оформлення документи містять розбіжності/неточності та не містять всіх відомостей, які документально підтверджують числове значення заявленої митної вартості товару, зокрема:
- в поданих до митного оформлення платіжних документах встановлено, що оплата за товар у сумі 29951,95 Євро здійснено 15.07.2024, а інвойс № 24UAJ00529 виставлений 16.07.2024, тобто оплата здійснена раніше аніж був виставлений рахунок;
- у платіжних документах відсутнє посилання на поданий до митного оформлення інвойс (є посилання лише на контракт), тобто не можливо достовірно встановити, що наданні декларантом документи, що свідчать про оплату мають відношення до задекларованої партії товарів;
- ідентифікувати платіжне доручення б/н від 15.07.2024 на суму 45832,47 EUR з поставкою оцінюваного товару неможливо, оскільки контракт укладений на загальну суму 500000 Євро. Вказаний факт суперечить вимогам п. 4 ч. 2 ст. 53 МК України;
- відповідно пункту 3.1 умов зовнішньоекономічного договору від 19.05.2022 №22/51-UA поставка продукції здійснюється автомобільним транспортом на умовах FCA м. Мажейкяй, проте декларантом ЕМД подано на умовах поставки FCA м. Межейкяй, проте декларантом ЕМД подано на умовах поставки FCA PL WARSZAVA. Перевезення товару, відповідно договору на транспортне обслуговування від 01.07.2024 № 1488 здійснювалось Товариством з обмеженою відповідальністю "Агровінтехпостач", директором даного товариства є ОСОБА_1 , він - же є і засновником Приватного підприємства "Вінтехпостач". В довідці про транспортні витрати від 02.08.2024 № 27, підписаній директором ТОВ "Агровінтехпостач" ОСОБА_1 , не пропорційно розділені витрати на транспортування за кордоном і по території України, а саме: Варшава (Польща) -м/ п Краківець - 15 000,00 грн, відстань згідно Гуглкарт - 413,6 км;м/п Краківець - м.Вінниця (Україна) - 26 000,00 грн, відстань згідно Гуглкарт - 441,3 км. Даний факт може свідчити про заниження митної вартості товару шляхом заниження витрат на транспортування за кордоном, які на умовах поставки FCA м.Варшава, включаються у вартість товару. На переконання митного органу даний факт може свідчити про заниження митної вартості товару шляхом заниження витрат на танспортування за кордоном, які на умовах поставки FCA Варшава включаються у вартість товару.
Надаючи оцінку вказаним підставам суд враховує наступне.
Як встановлено судом 19.05.2022 між ПП "Вінтехпостач" (покупець) укладено зовнішньоекономічний договір (Контракт) № 22/51-UA з ЗАТ "Юбана" (продавець).
Відповідно до пункту 1.1 Контракту продавець зобов'язується поставити, а покупець сплатити та прийняти товар - сільськогосподарську техніку та запасні частини до неї, далі -продукцію.
Так, дійсно, п. 1.2 Контракту визначено, найменування товару, кількість і ціна вказані в рахунку-фактури на аванс на кожну поставку окремо. Дані рахунку-фактури на аванс є невід'ємною частиною Контракту та мають юридичну силу, ціна на товар вказана у евро.
Відповідно до п.2.2. ціна за одиницю товару вказується в окремих рахунках-фактурах на аванс.
Ціна контракту складає 500000 Євро (п.2.3).
Згідно п. 2.5. Контракту ціна фіксується виставленим рахунком-фактури Покупцю і може залишатися незмінною строком на 15 календарних днів з моменту підписання специфікації до даного Контракту.
При цьому, в матеріалах справи наявна проформа інвойс (рахунок-фактура на аванс) від 16.07.2024 № 24UAJ00529, згідно із якою кількість товару 7488 та вартість партії товару має становити 45832,47 EUR.
Втім, суд зазначає, що проформа-інвойс це документ, у якому зазначається обов'язок продавця товарів (виконавця послуг) поставити товари (надати послуги) покупцю за наперед обговореною ціною. Ціна послуг та перелік товарів у цьому виді інвойсу не є остаточним та надалі може змінюватись.
Відмінність проформи-інвойсу полягає в тому, що деякі дані можуть бути не остаточними та до нього ще можуть бути внесені зміни. Наприклад, сторони можуть змінити дані щодо кількості чи моделей, типу того чи іншого товару.
Натомість інвойс з остаточними змінами та узгодженими даними вже формуватиме комерційний інвойс.
В той же час, суд зауважує, що проформа-інвойс це документ, у якому зазначається обов'язок продавця товарів (виконавця послуг) поставити товари (надати послуги) покупцю за наперед обговореною ціною. Ціна послуг та перелік товарів у цьому виді інвойсу не є остаточним та надалі може змінюватись.
Відмінність проформи-інвойсу полягає в тому, що деякі дані можуть бути не остаточними та до нього ще можуть бути внесені зміни. Наприклад, сторони можуть змінити дані щодо кількості чи моделей, типу того чи іншого товару.
Натомість інвойс з остаточними змінами та узгодженими даними вже формуватиме комерційний інвойс.
Саме комерційний інвойс використовується для митної декларації під час продажу товарів, експортованих через міжнародні кордони.
В даному ж випадку, заявлена митна вартість товару відповідає тій, що відображена в комерційному інвойсі від 16.07.2024 № 24UAJ00529.
Факт повної сплати визначеної у ньому вартості товарів на суму 45932,47 EUR підтверджується платіжним дорученням від 15.07.2024 № 103.
Обставин, які б свідчили про наявність у наданих позивачем документах розбіжностей, які б мали вплив саме на правильність визначення митної вартості, в оскаржуваному рішенні наведено не було.
Подібних висновків дійшов Сьомий апеляційний адміністративний суд у постанові від 04.03.2024 № 120/15120/23.
Зокрема, Вінницькою митницею також зазначено, що в поданих до митного оформлення платіжних документах встановлено, що оплату за товар 15.07.2024, а вищезазначений інвойс виставлений 16.07.2024, тобто оплата здійснена раніше аніж був виставлений рахунок.
Такі доводи відповідача суд до уваги не приймає, оскільки митним органом не обґрунтовано яким чином вказане впливає на митну вартість товару, чи які складові митної вартості внаслідок здійснення передоплати товару не підтверджено.
Суд зауважує, що у процедурі контролю за митною вартість товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. В той же час, умови, терміни та розміри оплати безпосередньо ціни товару не стосуються, а тому відомості про умови оплати товару не повинні братися митним органом до уваги під час контролю за митною вартістю.
Аналогічна позиція з цього питання викладена в постанові Верховного Суду від 12.03.2019 у справі № 803/3649/15.
Позивачем на вимогу відповідача було надано ряд додаткових документів, однак, витребувавши додаткові документи, митний орган не зазначив, які саме обставини ці документи повинні підтвердити або у своїй сукупності можуть спростувати/чи впливають на митну вартість товару, що свідчить про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів
Факт неподання декларантом додаткових документів, без належного обґрунтування митницею, що вони можуть усунути сумніви щодо визначення числового значення митної вартості, став підставою для відмови в митному оформленні товару.
Разом з тим, митний орган, встановивши вищевказані розбіжності, жодним чином не обґрунтовує, яким чином вони позбавляють митний орган можливості перевірити заявлену митну вартість імпортованого товару.
Стосовно посилання відповідача на те, що згідно умов зовнішньоекономічного договору від 19.05.2022 №22/51-UA відповідно пункту 3.1 поставки продукції здійснюється автомобільним транспортом на умовах FCA м. Мажейкяй, проте декларантом ЕМД подано на умовах поставки FCA PL WARSZAWA, суд зазначає наступне.
Зі змісту Контракту слідує, що всі зміни і доповнення до цього контракту оформлені і підписані належним чином мають юридичну силу. Відповідно до вимог п. 7.1 контракту ТОВ "Вінпостач" та ЗАТ "Юбана" 19.05.2024 було укладено Додаткову угоду № 1 до Контракту №22/51-UA від 19.05.2022, якою були внесені зміни до пункту 3 Контракту та відповідно п. 3.1 викладений в наступній редакції:
- п.3.1 поставка товару здійснюється автомобільним транспортом на умовах FCA м. Варшава у відповідності до правил ІНКОТЕРМС в редакції 2020 року.
На виконання зазначених вище умов Контракту за наслідками поставки складено міжнародну транспортну накладну CMR20240800333981 від 02.08.2024.
За наведених обставин, суд дійшов висновку, що подані декларантом документи не викликають сумнівів у правильності визначення митної вартості товарів. Водночас підстави для корегування митної вартості, на які зіслався відповідач в оскаржуваному рішенні, не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду.
Дослідивши доводи митного органу, що слугували підставою для відмови у визнанні митної вартості, заявленої позивачем у митній декларації, суд дійшов висновку, що відповідач не довів, що позивачем було заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість імпортованого товару, та що у документах, поданих позивачем до митного оформлення, були відсутні відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, чи відомості щодо ціни, що була фактично сплачена.
Будь-яких належних доказів, що свідчили б про відсутність у документах, які підтверджують митну вартість товарів, перелік яких наведено у частині другої статті 53 МК України, відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, митний орган не надав.
Необґрунтованими є і посилання відповідача в підтвердження недостовірності заявленої позивачем митної вартості товарів на результати аналізу баз даних митного органу, згідно з якими рівень митної вартості подібних товарів, митне оформлення яких вже завершено, є більшим.
Різниця між вартістю товару, задекларованого особою, та вартістю схожих/подібних товарів, що розмитнювались цією особою чи іншими особами у попередніх періодах, також не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів до показників автоматизованої системи аналізу та управління ризиками.
Аналогічного правового висновку дійшов Верховний Суд у постановах №805/2713/16-а від 19.02.2019 та №804/150/16 від 05.07.2022.
Відповідно до частини сьомої статті 54 Митного кодексу України у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.
Тобто, не наведення митним органом доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування цим органом переліку документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчить про протиправність рішення цього органу щодо застосування іншого, ніж основний метод визначення митної вартості. Не надання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом коригування митної вартості.
Враховуючи викладене, суд зазначає, що відповідачем не доведено наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення позивачем митної вартості товарів за першим методом, так як усі необхідні документи на підтвердження заявленої митної вартості товарів ним було надано. Зазначене свідчить про відсутність підстав для коригування митної вартості імпортованого позивачем товару.
За наведених вище підстав суд вважає, що винесене відповідачем рішення про коригування митної вартості товарів не відповідає вимогам пункту 2 та пункту 4 частини 2 статті 55 Митного кодексу України. Подані позивачем документи для митного оформлення товару дають змогу встановити митну вартість товару, а відповідачем не надано належного обґрунтування причин їх неврахування для встановлення митної вартості товару та не надано переконливих доказів, які підтверджують правомірність прийняття оскаржуваного рішення щодо коригування митної вартості товарів.
Відповідно до статті 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
В рішенні по справі Щокін проти України (Заяви № 23759/03 та № 37943/06, п.49-51) Європейський Суд вказав, що накладання органами державної влади на заявника додаткових зобов'язань зі сплати податку становило втручання в його майнові права у розумінні статті 1 Першого протоколу до Конвенції.
З урахуванням викладеного, суд приходить висновку, що рішення про коригування митної вартості № UA401000/2024/000229/2 від 07.08.2024 є протиправним та підлягає скасуванню.
Щодо вимог позивача про скасування картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA401020/2024/001025 то суд зазначає таке.
Згідно з частиною 6 статті 54 Митного кодексу України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Тобто, однією з підстав для відмови у прийнятті митної декларації є неправильність визначення декларантом митної вартості товарів.
Оскільки, на час прийняття оспорюваної картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення були відсутні підстави, передбачені частиною шостою статті 54 МК України, відповідне рішення суб'єкта владних повноважень також є протиправним та підлягає скасуванню.
Пунктом 3 частини 2 статті 2 КАС України вказано, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дій).
Відповідно до статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з частиною першою статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
За наведеного та враховуючи встановлені обставини у справі, оцінивши належність, допустимість, достовірність доказів, суд приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню.
Судові витрати підлягають розподілу відповідно до положень частини 1 статті 139 КАС України.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Вінницької митниці про коригування митної вартості товарів № UA401000/2024/000229/2 від 07.08.2024.
Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA401020/2024/001025.
Стягнути на користь Приватного підприємства "Вінтехпостач", сплачений при зверненні до суду судовий збір в сумі 3028 грн (три тисячі двадцять вісім грн) за рахунок бюджетних асигнувань Вінницької митниці.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Інформація про учасників справи:
Позивач: Приватне підприємство "Вінтехпостач" (вул. Лук'яненка Левка, 10А, м. Вінниця, 21011, код ЄДРПОУ 34848825);
Відповідач: Вінницька митниця (вул. Лебединського, 17, м. Вінниця, код ЄДРПОУ 43997544).
Повний текст рішення складено та підписано суддею 07.03.2025.
Суддя Томчук Андрій Валерійович