06 березня 2025 року
м. Київ
справа № 471/216/22
провадження № 51-844 ск 25
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючої ОСОБА_3,
суддів ОСОБА_4, ОСОБА_5,
розглянувши касаційну скаргу представника потерпілої ОСОБА_1 - адвоката ОСОБА_6 (далі - представник), на вироки Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 27 березня 2024 року та Миколаївського апеляційного суду від 03 грудня 2024 року щодо засудженого ОСОБА_2 ,
встановив:
У поданій скарзі представник порушує питання про перегляд зазначених судових рішень у касаційному порядку.
Перевіривши скаргу на відповідність вимогам ст. 427 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), суд касаційної інстанції дійшов висновку, що її подано без додержання вимог п. 4 ч. 2 цієї статті.
У касаційній скарзі, зокрема, зазначаються: обґрунтування вимог із зазначенням того, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судового рішення.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 433 КПК, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Проте наведених положень процесуального закону представником не дотримано.
Оскаржуючи законність рішення суду першої інстанції захисник серед іншого вказує на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, заперечує достовірність окремих доказів, що, з огляду на положення ст. 433 КПК, не може бути предметом перевірки судом касаційної інстанції.
Заперечуючи законність рішення апеляційного суду, представник не конкретизує, яких саме порушень припустився цей суд, переглядаючи вирок місцевого суду щодо засудженого ОСОБА_2 , з огляду на положення статей 94, 370, 404, 405, 412-413, 419 КПК, які перешкодили цьому суду ухвалити законне та обґрунтоване рішення, не вказує та не конкретизує, які доводи апеляційної скарги сторони захисту залишились поза увагою цього суду.
Посилаючись на необхідність скасування судових рішень і призначення нового розгляду у суді першої інстанції, представник взагалі не обґрунтовує такого прохання в описовій частині скарги, з урахуванням положень ст. 415 КПК.
Оскільки касаційна скарга не відповідає вимогам, передбаченим ст. 427 КПК, Суд вважає за необхідне на підставі ч. 1 ст. 429 цього Кодексу залишити касаційну скаргу без руху й установити строк для усунення допущених недоліків.
На усунення недоліків, представнику слід подати нову касаційну скаргу.
Керуючись ч. 1 ст. 429 КПК, Суд
постановив:
Касаційну скаргу представника потерпілої ОСОБА_1 - адвоката ОСОБА_6, на вироки Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 27 березня 2024 року та Миколаївського апеляційного суду від 03 грудня 2024 року щодо засудженого ОСОБА_2 залишити без руху, надавши йому п'ятнадцятиденний строк для усунення недоліків із дня отримання ним ухвали.
У разі невиконання вимог касаційну скаргу буде повернуто особі, яка її подала.
Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_3 ОСОБА_4 ОСОБА_5