Справа № 650/210/25
провадження №1-кс/650/350/25
07 березня 2025 року селище Велика Олександрівка
Слідчий суддя Великоолександрівського районного суду Херсонської області ОСОБА_1 , за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
слідчого ОСОБА_4 ,
підозрюваного ОСОБА_5 ,
захисника - ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання слідчого слідчого відділення Бериславського районного відділу поліції ГУНП в Херсонській області ОСОБА_4 , погоджене прокурором Солом'янської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_7 , про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кіровограда, громадянина України, з вищою освітою, військовослужбовця, призваного за мобілізацією, навідника протитанкового відділення протитанкового взводу роти вогневої підтримки військової частини НОМЕР_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
за підозрою у вчиненні злочину, передбаченого частиною першою статті 115 КК України,
Слідчий звернувся до суду із вказаним клопотанням в якому просить продовжити строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 в межах строку досудового розслідування, тобто до 23 грудня 2024 року.
В обґрунтування клопотання слідчий зазначив, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого частиною першою статті 115 КК України, кваліфікуючими ознаками якого є умисне вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині.
Обґрунтованість підозри підтверджується наданими слідчому судді, зібраними у провадженні матеріалами.
Вказуючи про необхідність продовження обраного щодо підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою слідчий посилається на те, що раніше заявлені ризики, передбачені у пунктах 1, 2, 3, 4, 5 частини першої статті 177 КПК України, які до цього часу продовжують існувати не зменшились і не втратили своєї актуальності.
На судовому засіданні прокурор наполягав на обґрунтованості клопотання, просив його задовольнити. Пояснив, що попередньо зібрані матеріали свідчать про обґрунтованість підозри на даному етапі досудового розслідування, а наявних ризиків та їх не зменшення достатньо для продовження раніше обраного щодо підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою. Підстав для зміни вказаного запобіжного заходу він не вбачає, оскільки тримання підозрюваного під домашнім арештом, з огляду на обставини справи, не забезпечить належної процесуальної поведінки підозрюваного та не зможе запобігти встановленим ризикам.
На судовому засіданні підозрюваний пояснив, що він не заперечує проти клопотання прокурора.
На судовому засіданні захисник просив відмовити у задоволенні клопотання прокурора зазначивши про необґрунтованість вказаних у ньому ризиків та достатність обрання щодо підозрюваного запобіжного заходу у виді домашнього арешту.
Дослідивши матеріали клопотання, заслухавши думку осіб, які беруть участь у справі, слідчий суддя встановив наступне.
Метою застосування запобіжного заходу (частина перша статті 177 КПК України) є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
Згідно з частиною другою статті 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Згідно з частиною першою статті 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти вищевказаним ризикам, крім випадків, передбачених частинами шостою та сьомою статті 176 КПК України.
Згідно з пунктом 4 частини другої статті 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Згідно з частиною першою статті 197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.
Згідно з частиною третьою статті 197 КПК України строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом. Сукупний строк тримання під вартою підозрюваного, обвинуваченого під час досудового розслідування не повинен перевищувати: шести місяців - у кримінальному провадженні щодо нетяжкого злочину; 2) дванадцяти місяців - у кримінальному провадженні щодо тяжких або особливо тяжких злочинів.
Згідно з частиною третьою статті 199 КПК України строк клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити:
1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою;
2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Згідно з частиною п'ятою статті 199 КПК України слідчий суддя зобов'язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у частині третій цієї статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою.
Суд встановив, що ОСОБА_8 підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого частиною другою статті 121 КК України, що підтверджується витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12024231130000532 від 23 липня 2024 року, повідомленням про підозру від 23 липня 2024 року, яке було вручене останньому 23 липня 2024 року, повідомленням про зміну раніше повідомленої підозри від 24 липня 2024 року, вручену останньому 24 липня 2024 року.
Відповідно до вказаної підозри ОСОБА_5 підозрюється у тому, що він 09.01.2025, близько 03 години 15 хвилин, перебуваючи у районі виконання завдань за призначенням, знаходячись в приміщенні підвалу чотириповерхової споруди, розташованої по АДРЕСА_3 , під час чергування на ротному опорному пункті 2 піхотної роти, на ґрунті раптово виниклих особистих неприязних відносин до молодшого сержанта ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з яким проходив службу переслідуючи прямий умисел, направлений на протиправне позбавлення життя особи, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, взяв до рук ввірений йому у службове користування 5,45 мм автомат АК-74 № НОМЕР_2 , 1986 року виготовлення, та спрямувавши його у напрямку ОСОБА_9 здійснив не менше 5 пострілів, при цьому спричинив потерпілому 2 вогнепальні поранення черевної порожнини, 3 поранення правої сторони тулуба, внаслідок чого ОСОБА_9 помер на місці.
Дії ОСОБА_5 перебувають у прямому причинно-наслідковому зв'язку із настанням смерті ОСОБА_9 .
Таким чином, ОСОБА_5 , обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України - умисне вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині.
Обґрунтованість підозри підтверджується:
- протоколом огляду місця події від 09.01.2025, у ході якого було зафіксовано місце вчинення кримінальних правопорушень за адресою: АДРЕСА_3 , та вилучено предмети, що можуть містити сліди вчинення вказаного кримінального правопорушення, зокрема автомат АК-74 № НОМЕР_3 без магазину, та магазин, 4 (чотири) гільзи від патронів 5,45 мм, патрони 5,45 мм в кількості 24 (двадцять чотири), один патрон 5,45 мм та кофта з трупу ОСОБА_9 ;
- показаннями свідка ОСОБА_10 , відповідно до яких в ніч на 09.01.2025 він прокинувся від звуків пострілів, після чого виявив труп ОСОБА_11 йому зізнався у вбивстві останнього;
- показаннями свідка ОСОБА_12 , відповідно до яких в ніч на 09.01.2025 він прокинувся від звуків пострілів, після чого побачив труп ОСОБА_13 , поруч з яким стояв ОСОБА_14 , тримаючи у руках автомат;
- показаннями підозрюваного ОСОБА_5 , відповідно до яких він вину у вчиненні вбивства ОСОБА_15 визнав частково;
- проведеним слідчим експериментом із підозрюваним ОСОБА_5 , під час якого підозрюваний показав обставини вчиненого ним кримінального правопорушення;
- висновком судово-балістичної експертизи № КСЕ-19/115-25/1069 від 30.01.2025, згідно з яким надані на експертизу 4 досліджувані гільзи стріляні з наданого на експертизу 5,45-мм автомата Калашникова «АК-74», № 4667972, 1986 року виготовлення;
- висновком судово-балістичної експертизи № СЕ-19/115-25/1678-БЛ від 30.01.2025, згідно з яким досліджувана куля вистріляна з наданого на експертизу 5,45-мм автомата Калашникова «АК-74», № 4667972, 1986 року виготовлення;
- висновком судової молекулярно-генетичної експертизи № КСЕ-19/115-25/1069 від 18.02.2025, згідно з яким генетичні ознаки клітин, виявлених на предметі зовні схожому на автомат з маркуванням НОМЕР_4 (об'єкт № 6), є змішаними та можуть бути придатними для ідентифікації ідентифікації лише за домінуючим ДНК-профілем. Генетичні ознаки клітин, що домінують серед змішаних генетичних ознак в об'єкті № 6, збігаються з генетичними ознаками зразка букального епітелію підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ;
- висновком судової молекулярно-генетичної експертизи № СЕ-19/115-25/1089 від 19.02.2025, згідно з яким генетичні ознаки крові людини виявленої на підштаниках кольору "Хакі" (об'єкти №3) є змішаними та можуть бути придатні для ідентифікації лише за домінуючим ДНК-профілем. Генетичні ознаки крові людини, що домінують серед змішаних генетичних ознак в об'єкті № 3 збігаються з генетичними ознаками зразка крові ОСОБА_9 ;
- висновком судової молекулярно-генетичної експертизи № СЕ-19/115-25/1090 від 19.02.2025, згідно з яким генетичні ознаки крові людини виявленої на футболці (об'єкти №№ 1, 2,7,11,12,13,14) є змішаними, збігаються між собою та містять генетичні ознаки двох осіб, а саме: зразка крові трупа ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та невстановленої особи чоловічої генетичної;
- висновком судово-медичної криміналістичної експертизи № 2-МК від 28.01.2025, згідно з яким пошкодження куртки є кульовими. Всі пошкодження куртки: №1,2,3,4,5 вхідні. Пошкодження спричинені кулями до складу яких входили сполуки міді. Всі постріли здійснена обмеженій ділянці, близько одне до одного та розташування «ланцюжком» практично на одній лінії вказує на те шо ці пошкодження спричинені чергою з автоматичної зброї;
- іншими матеріалами кримінального провадження у їх сукупності.
Не вдаючись до детальної оцінки дій та винуватості особи, на даній стадії кримінального провадження, слідчий суддя повинен пересвідчитись, що повідомлена підозра є обґрунтованою, тобто такою, що передбачає наявність достатніх даних, які б могли переконати об'єктивного та стороннього спостерігача у тому, що особа могла вчинити правопорушення у якому її підозрюють.
При цьому, за усталеною практикою Європейського суду з прав людини, ці докази не повинні бути до такої міри переконливими та очевидними, щоб свідчити про винуватість особи, однак створювати у слідчого судді реальне враження про причетність особи до вчинення кримінального правопорушення, яке їй інкримінується.
З врахуванням вищевказаних письмових доказів, що були додані до клопотання, здійснюючи їх оцінку за своїм внутрішнім переконанням, слідчий суддя, дійшов висновку, що повідомлена підозрюваному підозра у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення є обґрунтованою, а докази надані органом досудового розслідування на цьому етапі досудового розслідування є вагомими, щоб свідчити про можливу причетність останнього до кримінального правопорушення, що йому інкримінується.
З ухвали слідчого судді Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 10 січня 2025 року встановлено, що стосовно підозрюваного було обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою без визначення розміру застави, з метою запобігти ризикам передбаченим пунктами 1, 2, 3, 4, 5 частини першої статті 177 КПК України. Строк дії ухвали визначено до 10 березня 2025 року включно.
Відповідно до ухвали слідчого судді Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 10 січня 2025 року слідчий суддя констатував, що наведені вище ризики, які були підставою для обрання стосовно підозрюваного вказаного запобіжного заходу продовжують існувати та не зменшилися, а завершити досудове розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою неможливо з об'єктивних причин, у зв'язку з чим визнав за доцільне подальше тримання підозрюваного під вартою.
Слідчий суддя вважає доведеним ризик, визначений пунктом 1 частини першої статті 177 КПК України, який передбачає можливість підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та суду, оскільки ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, яке, згідно ст. 12 КК України, відноситься до категорії особливо тяжких та тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винним (позбавлення волі від семи до п'ятнадцяти років), дає підстави вважати, що останній може переховуватись від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення від кримінальної відповідальності.
Ризик, визначений пунктом 2 частини першої статті 177 КПК України, який передбачає можливість здійснення підозрюваним знищення, схову або спотворення будь-якої із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, слідчий суддя вважає доведеним, оскільки ОСОБА_5 може вжити заходів щодо їх знищення, переховування або спотворення будь-якої із речей чи документів, які ще не були вилучені та які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення підозрюваним, що, в свою чергу, неминуче призведе до втрати матеріальних слідів злочину.
Ризик, визначений пунктом 3 частини першої статті 177 КПК України, який передбачає можливість здійснення підозрюваним незаконного впливу на свідків та потерпілих у вказаному кримінальному провадженні, слідчий суддя вважає доведеним, оскільки свідки кримінального правопорушення проходили військову службу разом з ОСОБА_5 та останній особисто з ними знайомий, що вказує на те, що залишаючись на волі, матиме змогу незаконно впливати на свідків, з якими він проходить військову службу.
Ризик, визначений пунктом 4 частини першої статті 177 КПК України, який передбачає можливість здійснення підозрюваним перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, слідчий суддя вважає доведеним, у зв'язку з тим, що ОСОБА_5 під час дії на території України воєнного стану, з метою створення перешкод досудовому слідству, може зникнути з місця постійного мешкання під виглядом термінового службового відрядження до іншої місцевості, у зв'язку з цим, у правоохоронних органів України фактично не буде можливості затримати підозрюваного та як наслідок, притягнути останнього до кримінальної відповідальності, існують ризики переховування останнього у такий спосіб від органів досудового розслідування та суду. Також, підозрюваний ОСОБА_5 може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином (штучне затягування досудового розслідування; розголошення відомостей результатів досудового розслідування, що призведе до його неповноти, втрати доказів вини підозрюваного тощо).
Ризик, передбачений пунктом 5 частини першої статті 177 КПК України, який передбачає можливість вчинення підозрюваним іншого кримінального правопорушення, слідчий суддя вважає доведеним, оскільки ОСОБА_5 є військовослужбовцем, може вчинити кримінальні правопорушення проти встановленого порядку несення військової служби, зокрема пов'язане з ухиленням від обов'язків проходження військової служби, з метою уникнення від кримінальної відповідальності.
Також з матеріалів кримінального провадження вбачається, що з метою встановлення усіх обставин, що підлягають з'ясуванню проведено низку слідчих та процесуальних дій, прийнято процесуальні рішення.
Проте, органу досудового розслідування ще необхідно встановити ряд обставин вчинення кримінального правопорушення та провести значний обсяг слідчих дій направлених на пошук нових доказів скоєного злочину.
Зважаючи на викладене та враховуючи, що наведені вище ризики, які були підставою для обрання стосовно підозрюваного вказаного запобіжного заходу продовжують існувати та не зменшилися, а завершити досудове розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою неможливо з об'єктивних причин, слідчий суддя дійшов висновку, що подальше тримання підозрюваного під вартою є виправданим.
При продовженні вказаного запобіжного заходу, слідчий суддя, також відповідно до частини першої статті 178 КПК України оцінює в сукупності такі обставини: вагомість наданих доказів, під час дослідження яких у жодної зі сторін не було зауважень; можливість призначення покарання підозрюваному в разі доведеності вини у виді позбавлення волі на строк від семи до п'ятнадцяти років; відсутність відомостей про особливі хвороби у підозрюваного; відсутність у нього міцних соціальних зв'язків за місцем проживання; відсутність на його утриманні родини й утриманців; задовільну репутацію підозрюваного; не повідомлення йому про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення.
Вимоги захисника щодо зміни діючого запобіжного заходу на домашній арешт позбавлені переконливого обґрунтування, адже заявляючи про це він послався виключно на відсутність ризиків, які були при розгляді клопотання встановлені. Стороною захисту також не було наведено обставин, які б свідчили про можливість забезпечення встановлених ризиків запропонованим запобіжним заходом.
Визначаючи строк дії відповідного запобіжного заходу слідчий суддя, керуючись положенням частини третьої статті 197 КПК України, виходить зі строку досудового розслідування у даному кримінальному провадженні.
На підставі викладеного, керуючись статтями 309, 369, 371, 372 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання слідчого - задовольнити.
Продовжити стосовно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 35 діб, без застосування застави.
Строк дії ухвали до 10 квітня 2025 року включно.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді подається до Херсонського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали складено 07 березня 2025 року.
Слідчий суддя __________________ ОСОБА_1