06 березня 2025 року
м. Київ
справа № 564/2932/24
провадження № 61-1958ск25
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Червинської М. Є. (суддя-доповідач), Коротенка Є. В., Коротуна В. М.,
розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Костопільського районного суду Рівненської області від 30 липня 2024 року та ухвалу Рівненського апеляційного суду від 30 грудня 2024 року у справі за заявою ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення з Костопільської міської ради заборгованості,
Ухвалою Костопільського районного суду Рівненської області від 30 липня 2024 року відмовлено у видачі судового наказу за заявою ОСОБА_1 про стягнення з Костопільської міської ради заборгованості з виплати компенсації за надання соціальних послуг.
Не погоджуючись з ухвалою суду, ОСОБА_1 оскаржив її апеляційному порядку.
Ухвалою Рівненського апеляційного суду від 25 жовтня 2024 року апеляційну скаргу залишено без руху, оскільки апеляційна скарга подана з пропуском строку, передбаченого статтею 354 ЦПК України, та заявник не порушує питання про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Ухвалою Рівненського апеляційного суду від 22 листопада 2024 року розглянуто заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження та визнано наведені заявником підстави для поновлення процесуального строку неповажними, продовжено строк для усунення недоліків.
Ухвалою Рівненського апеляційного суду від 30 грудня 2024 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження.
13 лютого 2025 року засобами поштового зв'язку ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою ухвалу Костопільського районного суду Рівненської області від 30 липня 2024 року та ухвалу Рівненського апеляційного суду від 30 грудня 2024 року.
Верховний Суд вважає, що відсутні підстави для відкриття касаційного провадження в частині оскарження ухвали Костопільського районного суду Рівненської області від 30 липня 2024 року щодо відмови у видачі судового наказу, з огляду на таке.
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Положеннями пункту 8 частини другої статті 129 Конституції України та пункту 9 частини третьої статті 2 ЦПК України передбачено, що однією з основних засад судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення - у випадках, встановлених законом.
Частиною другою статті 389 ЦПК України визначено, що учасники справи,
а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити
у касаційному порядку ухвали суду першої інстанції, вказані у пунктах 3, 6, 7, 15, 16, 22, 23, 27, 28, 30, 32 частини першої статті 353 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку.
Пунктом 1 частини першої статті 353 ЦПК України передбачено, що окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо відмови у видачі судового наказу.
Однак, пункт 1 частини першої статті 353 ЦПК України не входить до переліку ухвал, які відповідно до пункту 2 частини першої статті 389 ЦПК України після апеляційного перегляду можуть бути оскаржені у касаційному порядку.
За змістом пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Враховуючи наведене, ухвала Костопільського районного суду Рівненської області від 30 липня 2024 року щодо відмови у видачі судового наказу не підлягає касаційному оскарженню, тому відкритті касаційного провадження в цій частині необхідно відмовити.
Щодо оскарження ухвали Рівненського апеляційного суду від 30 грудня 2024 року слід зазначити наступне.
До касаційної скарги заявником додано клопотання про звільнення від сплати судового збору.
На підтвердження доводів клопотання про звільнення від сплати судового збору надано довідку, видану Управлінням соціальної та ветеранської політики Рівненської РДА про те, що ОСОБА_1 перебуває на обліку та відповідно до Закону України «Про Держану соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям отримує допомогу. Загальна сума доходу за період з 01 січня 2024 року по
31 грудня 2024 року становить 14 419, 74 грн.
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
За змістом статті 136 ЦПК України єдиною підставою для відстрочення чи розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати є врахування судом майнового стану сторони і особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі статтею 12 ЦПК України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Відповідно до частин першої, другої статті 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача-фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Отже, для вирішення клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати суд має встановити майновий стан сторони.
Дослідивши доводи клопотання заявника про звільнення від сплати судового збору та наявні докази, колегія суддів дійшла висновку про задоволення вказаного клопотання та необхідність звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору за подання даної касаційної скарги.
Разом з тим, вказана касаційна скарга не може бути прийнята судом до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження з огляду на наступне.
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з частиною другою статті 390 ЦПК України учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу.
Відповідно до частини третьої статті 6 Закону України «Про доступ до судових рішень» суд при здійсненні судочинства може використовувати лише текст судового рішення, який опубліковано офіційно або внесено до Реєстру.
Із Єдиного державного реєстру судових рішень вбачається, що Рівненським апеляційним судом прийнято ухвалу 30 грудня2024року, тобто останнім днем касаційного оскарження даної постанови, з урахуванням частини третьої статті 124 ЦПК України, є 29 січня 2025 року. Забезпечено надання загального доступу 01 січня 2025 року.
Заявник звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою 13 лютого 2025 року, що вбачається з відмітки на поштовому конверті, який зданий до відділення Укрпошти, тобто з пропуском строку, встановленого статтею 390 ЦПК України.
У касаційній скарзі заявник просить поновити строк на касаційне оскарження судових рішень, посилаючись на те, що копію оскаржуваної ухвали ним отримано 14 січня 2025 року засобами поштового зв'язку.
Однак доказів на підтвердження отримання ухвали Рівненськогоапеляційного суду від 30 грудня 2024 року не надає, тому Верховний Суд позбавлений можливості перевірити вказані посилання заявника.
Згідно з пунктом другим частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги додаються докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції, - за наявності.
Відповідно до вимог частини третьої статті 393 ЦПК України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 390 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку.
Враховуючи викладене, заявник має право надіслати на адресу суду докази на підтвердження дати отримання копії ухвали Рівненського апеляційного суду від 30 грудня 2024 року.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини другої статті 394 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 1 частини четвертної статті 392 ЦПК України до касаційної скарги додаються копії скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, якщо така скарга та додані матеріали подаються до суду в електронній формі через електронний кабінет. У разі подання скарги та доданих матеріалів в електронній формі через електронний кабінет до неї додаються докази надсилання її копії та копій доданих матеріалів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу.
Отже, заявнику необхідно надіслати копії касаційної скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи.
Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу.
Ураховуючи наведене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявнику строк для усунення її недоліків.
Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Костопільського районного суду Рівненської області від 30 липня 2024 року щодо відмови у видачі судового наказу.
Клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору задовольнити.
Звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору за подання касаційної скарги на ухвалу Рівненського апеляційного суду від 30 грудня 2024 року.
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Рівненського апеляційного суду від 30 грудня 2024 року залишити без руху.
Надати для усунення зазначених вище недоліків строк - десять днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга буде повернута заявникові.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:М. Є. Червинська
Є. В. Коротенко В. М. Коротун