Справа № 650/869/25
провадження №1-кс/650/245/25
12 лютого 2025 року селище Велика Олександрівка
Слідчий суддя Великоолександрівського районного суду Херсонської області ОСОБА_1 , за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
слідчого ОСОБА_4 ,
підозрюваного ОСОБА_5 ,
захисника - ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання слідчого слідчого відділення Бериславського районного відділу поліції ГУНП в Херсонській області ОСОБА_4 , погоджене прокурором Бериславської окружної прокуратури Херсонської області ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця с. Іщенка, Бериславського району Херсонської області, неодруженого, із повною середньою загальною освітою, непрацюючого, такого, що має на утриманні малолітню доньку, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого: 29.10.2019 року Херсонським міським судом Херсонської області за ч. 2 ст. 186 КК України до 4 років позбавлення волі, судимість за що в установленому законом порядку не знята та не погашена,
за підозрою у вчиненні злочину, передбаченого частиною четвертою статті 187 КК України,
Слідчий звернувся до суду із вказаним клопотанням в якому просить застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , строком на 60 (шістдесят) днів, межах строку досудового розслідування. Відповідно до вимог п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України не визначати ОСОБА_5 заставу.
В обґрунтування клопотання слідчий зазначив, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого частиною четвертою статті 187 КК України, кваліфікуючими ознаками якого є розбій, тобто напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із застосуванням насильства, небезпечного для життя та здоров'я особи, яка зазнала нападу, вчинений за попередньою змовою групою осіб та в умовах воєнного стану.
Обґрунтованість підозри підтверджується наданими слідчому судді, зібраними у провадженні матеріалами.
Вказуючи про необхідність обрання до підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою слідчий зазначив, що існують ризики передбачені пунктами 1, 3, 4, 5 частини першої статті 177 КПК України, які виправдовують необхідність застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою, без застосування застави.
На судовому засіданні прокурор підтримав клопотання, просив його задовольнити. Пояснив, що попередньо зібрані матеріали свідчать про обґрунтованість підозри на даному етапі досудового розслідування, а наявних ризиків достатньо для застосування до підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою та не обрання іншого більш м'якого запобіжного заходу.
На судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_5 заперечив проти обрання стосовно нього запобіжного заходу у виді тримання під вартою, пояснивши, що йому треба помитися вдома та перевдягнутися. Просив застосувати стосовно нього запобіжний захід у виді домашнього арешту за місцем проживання.
На судовому засіданні захисник ОСОБА_6 підтримав позицію підозрюваного та зазначив, що до обвинуваченого може бути застосований домашній арешт, оскільки заявлені прокурором ризики є непідтвердженими. Просить відмовити у задоволенні клопотання та застосовувати стосовно підозрюваного домашній арешт.
Дослідивши матеріали клопотання, заслухавши думку осіб, які беруть участь у справі, слідчий суддя встановив наступне.
Метою застосування запобіжного заходу (частина перша статті 177 КПК України) є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
Згідно з частиною другою статті 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності вищевказаних ризиків, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі визначені у частині першій статті 178 КПК України.
Згідно з частиною першою статті 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти вищевказаним ризикам, крім випадків, передбачених частинами шостою та сьомою статті 176 КПК України .
Згідно з пунктом 5 частини другої статті 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
Згідно з частиною третьою статті 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених КПК України, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Розмір застави визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, що наведені вище. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього (частина четверта статті 182 КПК України).
Згідно з частиною п'ятою статті 182 КПК України розмір застави визначається у таких межах: 1) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні нетяжкого злочину, - від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з частиною четвертою статті 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні: 1) щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування; 2) щодо злочину, який спричинив загибель людини; 3) щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею; 4) щодо злочину, передбаченого статтями 255-255-3 Кримінального кодексу України; 5) щодо особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.
Відповідно до частин першої та другої статті 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Слідчий суддя, суд зобов'язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті.
Суд встановив, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого частиною четвертою статті 187 КК України, що підтверджується витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12025231090000329 від 11.02.2025 року, повідомленням про підозру від 11.02.2025 року, яке було вручене останньому 11.02.2025 року.
Відповідно до вказаної підозри ОСОБА_5 підозрюється у тому, що він у вечірній час (більш точний час досудовим розслідуванням не встановлено), спільно із ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , перебували в гостях за місцем проживання ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , за адресою: АДРЕСА_3 , де спільно вживали алкогольні напої.
Під час розпиття алкогольних напоїв у ОСОБА_5 та ОСОБА_7 виник спільний злочинний умисел, направлений на заволодіння майном ОСОБА_8 .
У зв'язку з цим, ОСОБА_5 та ОСОБА_7 , 10.02.2025 у вечірній час (більш точний час досудовим розслідування не встановлено), перебуваючи в одній з кімнат вищевказаного будинку, діючи за попередньою змовою між собою, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, в умовах дії воєнного стану, керуючись корисливим мотивом, з метою незаконного заволодіння чужим майном, здійснили напад на ОСОБА_8 поєднаний із застосуванням насильства, небезпечного для життя та здоров'я потерпілої, яке виразилось у нанесенні не менше 6 умисних ударів кулаками рук в область обличчя та голови останньої, спричинивши їй тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми, забою головного мозку ІІ ступеню, двобічного субдурального крововиливу, параорбітальних гематом, що супроводжувалось вимаганням від неї грошових коштів, паролю від особистого кабінету «Приват24».
У результаті нанесення потерпілій ОСОБА_8 ударів в область обличчя та голови, остання втратила свідомість, а ОСОБА_5 разом з ОСОБА_7 , незаконно заволоділи її майном: кільцем та сережками жовтого кольору, мобільним телефон марки «Орро», електром'ясорубкою фірми «MISTERY», електроблендером фірми «TEFAL», ключами від будинку, електромашинкою для підстригання, чим спричинили останній майнової шкоди.
Таким чином, ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України - розбій, тобто напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із застосуванням насильства, небезпечного для життя та здоров'я особи, яка зазнала нападу, вчинений за попередньою змовою групою осіб та в умовах воєнного стану.
11.02.2025 о 19 годині 30 хвилин, ОСОБА_5 затримано, в порядку ст. 208, 615 КПК України.
Обґрунтованість підозри підтверджується:
- протоколом огляду місця події від 11.02.2025 року, який проведено за адресою: АДРЕСА_3 , в ході якого було виявлено та вилучено: 1) дві керамічні склянки та пластикову пляшку; 2) металевий виріб, схожий на ювелірну каблучку; 3) металевий виріб, схожий на ювелірну сережку; 4) фрагмент марлі з нашаруванням невідомої речовини; 5) сірники зі слідами термічного впливу; 6) два недопалки цигарок «Marshall»; 7) фрагмент коврового покриття, зі слідами кіптяви; 8) фрагмент шпалери зі слідами речовини бурого кольору; 9) табурет.
- протоколом допиту потерпілої ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ;
- протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімком із потерпілою ОСОБА_8 ;
- протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімком із потерпілою ОСОБА_8 ;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_5 ;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_6 ;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_7 ;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_8 ;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_9 ;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_10 ;
- протоколом затримання особи підозрюваної у вчиненні злочину ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , під час якого було вилучено: 1) куртка чоловіча чорного кольору з ОСОБА_7 ; 2) клаптик бумаги із написом «Приват-24 14.07.1969L»; 3) зв'язка ключів в кількості 5 шт. від домоволодіння ОСОБА_15 ;
- протоколом затримання особи підозрюваної у вчиненні злочину ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , під час якого було вилучено: 1) кофту сірого кольору; 2) кільце з металу жовтого кольору, інкрустоване комнями білого кольору, яке зі слів ОСОБА_5 він зняв із потерпілої ОСОБА_8 ;
- протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ;
- іншими матеріалами кримінального провадження у їх сукупності.
Не вдаючись до детальної оцінки дій та винуватості особи, на даній стадії кримінального провадження, слідчий суддя повинен пересвідчитись, що повідомлена підозра є обґрунтованою, тобто такою, що передбачає наявність достатніх даних, які б могли переконати об'єктивного та стороннього спостерігача у тому, що особа могла вчинити правопорушення у якому її підозрюють.
При цьому, за усталеною практикою Європейського суду з прав людини, ці докази не повинні бути до такої міри переконливими та очевидними, щоб свідчити про винуватість особи, однак створювати у слідчого судді реальне враження про причетність особи до вчинення кримінального правопорушення, яке їй інкримінується.
З врахуванням вищевказаних письмових доказів, що були додані до клопотання, здійснюючи їх оцінку за своїм внутрішнім переконанням, слідчий суддя, дійшов висновку, що повідомлена підозрюваному підозра у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення є обґрунтованою, а докази надані органом досудового розслідування на цьому етапі досудового розслідування є вагомими, щоб свідчити про можливу причетність останнього до кримінального правопорушення, що йому інкримінується.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 196 КПК України слідчим суддею встановлені такі обставини, щодо заявлених прокурором ризиків, передбачених статтею 177 КПК України.
Зокрема, першим ризиком, передбаченим п. 1 ст. 177 КПК України - є ризик переховуватись від органу досудового розслідування та суду.
Підозрюваний ОСОБА_5 усвідомлюючи, що у зв'язку із повідомленням йому про підозру у вчиненні умисного особливо тяжкого злочину, у подальшому, його може бути притягнуто до кримінальної відповідальності, що тягне за собою певні негативні наслідки у вигляді санкцій, передбачених ч. 4 ст. 187 КК України, у вигляді призначення покарання у вигляд позбавлення волі строком від 8 до 15 років, може умисно ухиляється від явки в органи досудового слідства, слідчого судді або переховатись від органів досудового розслідування та суду, може зникнути з місця постійного мешкання до іншої місцевості, країни, у зв'язку з чим, у правоохоронних органів України фактично не буде можливості затримати підозрюваного та, як наслідок, притягнути останнього до кримінальної відповідальності.
Отже, існує ризик того, що підозрюваний ОСОБА_5 у разі не застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, у такий спосіб може та буде переховуватись від органів досудового розслідування та суду, перешкоджаючи таким чином встановленню істини по справі.
Слід зазначити, що у справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 26.07.2001 року ЄСПЛ зазначив що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
Другим ризиком, передбаченим п. 3 ч.1 ст. 177 КПК України, є ризик незаконно впливати на свідків та потерпілого у цьому ж кримінальному провадженні.
Тобто, перебуваючи на волі ОСОБА_5 може узгоджувати свої показання з показаннями інших осіб, у тому числі, які визнані свідками у справі, надавати цим особам поради з урахуванням відомих йому обставин справи, схиляти їх до дачі завідомо неправдивих показань в ході судового розгляду, у тому числі за допомогою засобів зв'язку, з метою створення собі «алібі» щодо його непричетності до вчинення інкримінованого йому злочину, тим самим перешкодити встановленню істини в кримінальному провадженні, що дає підстави стверджувати, що інший запобіжний захід, крім тримання під вартою, не зможе ефективно забезпечити виконання запланованих слідчих дій у кримінальному провадженні.
Вказаний ризик існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду.
Третім ризиком, передбаченим п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, є ризик перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Зокрема, у зв'язку з тим, що підозрюваний ОСОБА_5 , може перешкоджати кримінальному провадженню, шляхом невиконання або неналежного виконання обов'язків покладених на нього, як на підозрюваного у кримінальному провадженні в разі обрання йому більш м'якого виду запобіжного заходу. Перебуваючи на свободі може мати змогу знищити докази та речі які могли зберегти на собі сліди кримінального провадження, та на даний час ще не були вилучені слідчими.
Під вказаним ризиком слід вважати те, що ОСОБА_5 будучи неодноразово судимим за умисні корисливі злочини, в тому числі за вчинення грабіжу, на шлях виправлення не став, та знову вчинив умисний корисливий злочин.
Четвертим ризиком, передбаченим п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, є ризик вчинення іншого кримінального правопорушення, чи продовжувати вчиняти кримінальне правопорушення, у якому підозрюється ОСОБА_5 .
Вказаний ризик підтверджується тим, що ОСОБА_5 раніше судимий за вчинення умисних корисливих злочинів, а саме: 29.10.2019 року Херсонським міським судом Херсонської області за ст. 186 ч. 2 КК України до 4 років позбавлення волі, судимість за які в установленому законом порядку не знята та не погашена, знову вчинив умисний корисливий злочин.
У зв'язку з вищенаведеними обставинами, враховуючи всі ризики в їх сукупності та взаємозв'язку, запобіжний захід не пов'язаний з позбавленням волі у подальшому може вплинути на проведення повного та неупередженого розслідування кримінального провадження та не забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього обов'язків.
Встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою статті 176 КПК України, не може запобігти доведеним під час розгляду ризикам, оскільки ті обмеження та обов'язки, що покладаються на підозрюваного при їх обранні будуть недостатніми за наведених вище обґрунтувань. Доводів на спростування вказаних тверджень стороною захисту наведено не було.
При обранні вказаного запобіжного заходу, слідчий суддя, також у відповідності до частини першої статті 178 КПК України оцінює в сукупності такі обставини: вагомість наданих доказів, під час дослідження яких у жодної зі сторін не було зауважень; можливість призначення покарання підозрюваному в разі доведеності вини у виді позбавлення волі на строк від восьми до п'ятнадцяти років із конфіскацією майна; відсутність відомостей про особливі хвороби у підозрюваного; відсутність у нього міцних соціальних зв'язків за місцем проживання; відсутність на його утриманні родини й утриманців; негативну репутацію підозрюваного; не повідомлення йому про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; притягнення його до кримінальної відповідальності 29.10.2019 року Херсонським міським судом Херсонської області за ст. 186 ч. 2 КК України до 4 років позбавлення волі, судимість за що в установленому законом порядку не знята та не погашена.
Вирішуючи питання про необхідність визначення розміру застави слідчий суддя, виходячи із положень пункту 2 частини четвертої статті 183 КПК України вважає, що насильство, у застосуванні якого обґрунтовано підозрюється ОСОБА_5 , є достатньою обставиною для невизначення розміру застави у кримінальному провадженні.
Таким чином, враховуючи викладене та зважаючи на доведення прокурором обставин щодо неможливості на даній стадії досудового розслідування запобігти встановленим ризикам застосуванням більш м'яких запобіжних заходів, слідчий суддя дійшов висновку про наявність підстав для застосування до підозрюваного виняткового запобіжного заходу у виді тримання під вартою, без визначення розміру застави, у зв'язку з чим клопотання слід задовольнити.
На підставі викладеного, керуючись статтями 309, 369, 371, 372 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання слідчого - задовольнити.
Застосувати стосовно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 діб, без застосування застави.
Строк дії ухвали до 11 квітня 2025 року включно.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді подається до Херсонського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали складено 17 лютого 2025 року.
Слідчий суддя __________________ ОСОБА_1