05 березня 2025 року
м. Київ
справа № 229/3664/18
провадження № 61-9972св24
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д.,
суддів: Гулейкова І. Ю., Гулька Б. І., Коломієць Г. В. (суддя-доповідач), Лідовця Р. А.,
учасники справи:
позивач - заступник військового прокурора Львівського гарнізону Західного регіону України в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного,
відповідач - ОСОБА_1 ,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Національної академії сухопутних військ Імені Петра Сагайдачного на ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 17 червня 2024 року, прийняту у складі колегії суддів: Бондар Я. М., Зубакової В. П., Тимченко О. О.,
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У вересні 2018 року заступник військового прокурора Львівського гарнізону Західного регіону України в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, Національна академія сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного (далі - Академія сухопутних військ) звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення фактичних витрат, пов'язаних з утриманням у навчальному закладі.
Позовна заява мотивована тим, що відповідно до наказу начальника Академії сухопутних військ від 28 липня 2015 року № 23-КС ОСОБА_1 зараховано на перший курс навчання до академії.
Згідно з наказом начальника Академії сухопутних військ від 11 серпня 2015 року № 188 ОСОБА_1 зараховано у списки особового складу академії, поставлено на всі види забезпечення, призначено на посаду курсанта. Також 11 серпня 2016 року між Міністерством оборони України в особі начальника Академії сухопутних військ та курсантом ОСОБА_1 укладено контракт про проходження військової служби (навчання) у Збройних Силах України.
15 січня 2018 року ОСОБА_1 написав рапорт про відрахування його з числа курсантів Академії сухопутних військ у зв'язку з небажанням продовжувати навчання та зобов'язується провести відшкодування вартості навчання. Відповідно до наказу начальника Академії сухопутних військ від 23 березня 2018 року № 25-КС із сержантом ОСОБА_1 розірвано контракт про проходження військової служби (навчання) у Збройних Силах України курсантами вищого військового навчального закладу у зв'язку з небажанням продовжувати навчання, відраховано з числа курсантів та звільнено з військової служби.
Наказом начальника Академії сухопутних військ від 23 березня 2018 року № 68 ОСОБА_1 виключено зі списків особового складу академії та знято з усіх видів забезпечення та виключено зі списків особового складу ІНФОРМАЦІЯ_1 . Згідно з частиною десятою статті 25 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» передбачено обов'язок громадян, яких відраховано з військових навчальних закладів Збройних Сил України через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість, відшкодувати витрати, пов'язані з їх утриманням, відповідно до порядку і умов, встановлених Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пункту 1 Порядку відшкодування курсантами та особами офіцерського складу витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 липня 2006 року № 964 (далі - Порядок відшкодування), визначено механізм відшкодування курсантами в разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість та в разі відмови від подальшого проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу після закінчення вищого навчального закладу витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищому навчальному закладі.
Згідно з пунктом 3 Порядку відшкодування спільним наказом Міністерства оборони України, Міністерства фінансів України, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Адміністрації Державної прикордонної служби України, Управління Державної охорони України, Служби безпеки України від 16 липня 2007 року затверджено Порядок розрахунку витрат, пов'язаних з утриманням курсантів у вищих навчальних закладах (далі - Порядок розрахунку). Отже, відповідно до вимог Порядку відшкодування та Порядку розрахунку ОСОБА_1 необхідно відшкодувати витрати, пов'язані з його утриманням в Академії сухопутних військ за період з 11 серпня 2015 року до 23 березня 2018 року.
Ураховуючи викладене, заступник військового прокурора Львівського гарнізону Західного регіону України в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, Національної академії сухопутних військ просив суд стягнути з відповідача витрати, пов'язані з утриманням у навчальному закладі за період з 11 серпня 2015 року до 23 березня 2018 року, в розмірі 337 267,29 грн.
Короткий зміст рішень суду першої інстанції
Рішенням Дружківського міського суду Донецької області від 21 січня 2019 року, ухваленим у складі судді Грубника О. М., позов Військового прокурора Львівського гарнізону Західного регіону України, який звернувся в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, Національної академії сухопутних військ до ОСОБА_1 про стягнення фактичних витрат, пов'язаних з утриманням у навчальному закладі, задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Академії сухопутних військ витрати, пов'язані з його утриманням в Академії сухопутних військ, у розмірі 337 267,29 грн, а саме:
- грошове забезпечення в розмірі 264 824,85 грн;
- продовольче забезпечення в розмірі 49 260,42 грн;
- медичне забезпечення в розмірі 406,00 грн;
- спожиті комунальні послуги та енергоносії в розмірі 22 776,02 грн.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Академії сухопутних військ судовий збір у розмірі 5 060,00 грн.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, виходив із того, що ОСОБА_1 звільнився з Академії сухопутних військ через небажання продовжувати навчання, проте не відшкодував Академії сухопутних військ фактичні витрати, пов'язані з утриманням під час навчання, тому наявні підстави для їх стягнення.
Ухвалою Дружківського міського суду Донецької області від 01 серпня 2023 року заяву ОСОБА_1 про перегляд рішення Дружківського міського суду Донецької області від 21 січня 2019 року у цивільній справі № 229/3664/18 за позовом заступника військового прокурора Львівського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, Академії сухопутних військ до ОСОБА_1 про відшкодування витрат, пов'язаних з утриманням у вищому навчальному закладі, за нововиявленими обставинами задоволено.
Скасовано рішення Дружківського міського суду Донецької області від 21 січня 2019 року у цивільній справі № 229/3664/18 за позовом заступника військового прокурора Львівського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, Академії сухопутних військ до ОСОБА_1 про відшкодування витрат, пов'язаних з утриманням у вищому навчальному закладі, та закрито провадження в справі на підставі пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України, у зв'язку з тим, що цей позов не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Короткий зміст ухвал суду апеляційної інстанції
Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 29 лютого 2024 року апеляційну скаргу Академії сухопутних військ на ухвалу Дружківського міського суду Донецької області від 01 серпня 2023 року залишено без руху.
Залишаючи без руху апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції виходив із того, що з часу оприлюднення оскаржуваного судового рішення - 02 жовтня 2023 року та з часу подачі апеляційної скарги - 30 січня 2024 року пройшло більше 3-х місяців, тому для вирішення питання про поновлення (або відмову в поновленні строку) заявник повинен звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку, вказавши підстави для його поновлення. Тобто належним чином обґрунтувати поважність причин пропуску процесуального строку, оскільки з наданих доказів випливає, що 11 січня 2024 року суд першої інстанції надіслав на адресу Академії сухопутних військ копію оскаржуваної ухвали суду першої інстанції, відповідно до заяви, яку суд отримав у січні 2024 року.
Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 17 червня 2024 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Академії сухопутних військ на ухвалу Дружківського міського суду Донецької області від 01 серпня 2023 року.
Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, суд апеляційної інстанції виходив із того, що станом на 17 червня 2024 року Академія сухопутних військ не виконала вимог ухвали суду апеляційної інстанції від 29 лютого 2024 року, яку отримала на електронну адресу 01 березня 2024 року, тому відповідно до пункту 4 частини першої статті 358 ЦПК України наявні підстави для відмови у відкритті апеляційного провадження.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводів
У липні 2024 року Академія сухопутних військ подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального й процесуального права, просила суд скасувати ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 17 червня 2024 року і направити справу до суду апеляційної інстанції для розгляду.
Касаційна скарга мотивована тим, що в апеляційній скарзі було зазначено електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_1 post.mil.gov.ua, однак суд апеляційної інстанції надіслав ухвалу від 29 лютого 2024 року про усунення недоліків на неправильну електронну адресу Академія сухопутних військ nasy@post.mil.gov.ua, тому зазначена ухвала не була отримана, у зв'язку з чим у Академії сухопутних військ не було можливості усунути недоліки апеляційної скарги.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У серпні 2024 року перший заступник керівника Львівської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони подав до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому просив суд задовольнити касаційну скаргу та скасувати ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 17 червня 2024 року і направити справу до суду апеляційної інстанції для розгляду по суті.
Рух касаційної скарги у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 17 липня 2024 року касаційну скаргу залишено без руху та надано строк для усунення недоліків касаційної скарги.
У липні 2024 року заявник у встановлений судом строк усунув недоліки касаційної скарги.
Ухвалою Верховного Суду від 26 липня 2024 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано матеріали цивільної справи із суду першої інстанції.
У жовтні 2024 року до Верховного Суду надійшли матеріали справи.
Ухвалою Верховного Суду від 19 лютого 2025 року справу призначено до судового розгляду.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що касаційна скарга Академії сухопутних військ підлягає частковому задоволенню.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до частин першої, другої, четвертої та п'ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Розглянувши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що оскаржувана ухвала суду апеляційної інстанції не відповідає зазначеним вимогам цивільного процесуального законодавства України.
Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно зі статтею 129 Конституції України та статті 2 ЦПК України забезпечення апеляційного оскарження рішення суду - це одна з основних засад (принципів) цивільного судочинства.
Відповідно до частини першої статті 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 354 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку (частина третя статті 357 ЦПК України).
Частиною четвертою статті 10 ЦПК України і статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» (далі - ЄСПЛ) на суд покладено обов'язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику ЄСПЛ як джерело права.
Статтею 6 Конвенції передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Практика ЄСПЛ щодо застосування статті 6 Конвенції визнає, що доступ до суду не є абсолютним і національним законодавством може обмежуватись, зокрема для дотримання правил судової процедури, і це не є порушенням права на справедливий суд (рішення від 12 липня 2007 року у справі «Stankov v. Bulgaria» («Станков проти Болгарії»), заява № 68490/01). Такі обмеження не можуть зашкодити самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (рішення від 21 грудня 2010 року у справі «PeretyakaandSheremetyev v. Ukraine» («Перетяка та Шереметьєв проти України»), заява № 45783/05, пункт 33). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (рішення від 28 березня 2006 року у справі «Melnykv. Ukraine» («Мельник проти України»), заява № 23436/03, пункти 22, 23). Заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (рішення від 07 липня 1989 року у справі «Union Alimentaria Sanders S. A. v. Spain» («Юніон Аліментаріа Сандерс С. А. проти Іспанії»), заява № 11681/85).
Отже, встановлення процесуальних строків законом сприяє досягненню правової визначеності, а також стимулює учасників справи та інших заінтересованих осіб добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Поновлення судом строку оскарження без обґрунтованої підстави є протиправним, порушує право на справедливий суд, що є порушенням вимог статті 6 Конвенції.
Право на апеляційне оскарження судового рішення напряму залежить від обізнаності про наявність судового спору та своєчасності отримання судового рішення суду першої інстанції.
У справі, яка переглядається в касаційному порядку, судом апеляційної інстанції встановлено, що 30 січня 2024 року засобами поштового зв'язку Академія сухопутних військ направила до суду апеляційної інстанції апеляційну скаргу на ухвалу Дружківського міського суду Донецької області від 01 серпня 2023 року із пропуском строку на апеляційне оскарження цього судового рішення. Однак в апеляційній скарзі не порушується питання про поновлення пропущеного процесуального строку на оскарження ухвали Дружківського міського суду Донецької області від 01 серпня 2023 року.
Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 29 лютого 2024 року апеляційну скаргу Академії сухопутних військ залишено без руху та надано строк для подання обґрунтованого клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку (т. 3, а. с. 23, 24).
01 березня 2024 року копію ухвали Дніпровського апеляційного суду від 29 лютого 2024 року надіслано Академії сухопутних військ на електронну адресу nasy@post.mil.gov.ua (т. 3, а. с. 25).
Однак з апеляційної скарги Академії сухопутних військ вбачається, що електронна адреса академії - nasv@post.mil.gov.ua.
Отже, електронна адреса, на яку направлялися копія ухвали Дніпровського апеляційного суду від 29 лютого 2024 року про усунення недоліків апеляційної скарги, зазначена неправильно, а саме: «nasy@post.mil.gov.ua» замість «nasv@post.mil.gov.ua» (помилково зазначена літера «y» замість «v» у першому слові електронної адреси «nasv»).
Таким чином, матеріали справи не містять доказів направлення Академії сухопутних військ копії ухвали Дніпровського апеляційного суду від 29 лютого 2024 року про усунення недоліків апеляційної скарги.
Згідно з частиною першою статті 11 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ вважається одержаним адресатом з часу надходження авторові повідомлення в електронній формі від адресата про одержання цього електронного документа автора, якщо інше не передбачено законодавством або попередньою домовленістю між суб'єктами електронного документообігу.
Ураховуючи викладене, колегія суддів Верховного Суду вважає, що доводи касаційної скарги дають підстави для висновку, що оскаржувана ухвала постановлена з порушенням норм процесуального права, у зв'язку із чим підлягає скасуванню з передачею справи до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження у справі.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Положеннями пунктів 1, 2 частини третьої статті 411 ЦПК України передбачено, що підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо: суд не дослідив зібрані у справі докази; або суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів, або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно із частиною четвертою статті 411 ЦПК України справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.
Враховуючи, що порушення норм процесуального права допущені судом апеляційної інстанції, то справу необхідно направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду зі стадії вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.
Керуючись статтями 400, 409, 411, 416, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
Касаційну скаргу Національної академії сухопутних військ Імені Петра Сагайдачного
задовольнити частково.
Ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 17 червня 2024 року скасувати, справу передати до суду апеляційної інстанції на новий розгляд зі стадії відкриття апеляційного провадження у справі.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Д. Д. Луспеник
Судді: І. Ю. Гулейков Б. І. Гулько Г. В. Коломієць Р. А. Лідовець