06 березня 2025 року
м. Київ
справа № 295/8675/24
провадження № 61-2210ск25
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
Синельникова Є. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Шиповича В. В.,
розглянув касаційну скаргуГоловного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на постанову Житомирського апеляційного суду від 15 січня 2025 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про стягнення коштів,
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ГУ ПФУ в Житомирській області про стягнення коштів у розмірі 290 308,00 грн.
Рішенням Богунського районного суду м. Житомира від 10 вересня 2024 року позов задоволено частково.Стягнуто з ГУ ПФУ в Житомирській області на користь ОСОБА_1 104 469,55 грн та 1 044,69 грн судового збору, а всього 105 514,24 грн.
Постановою Житомирського апеляційного суду від 15 січня 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Богунського районного суду м. Житомира від 10 вересня 2024 року скасовано та ухвалено нове про часткове задоволення позову.Стягнуто з ГУ ПФУ в Житомирській області на користь ОСОБА_1 164 935,05 грн, а також 3 232,88 грн судового збору.
У касаційній скарзі, поданій 17 лютого 2025 року до Верховного Суду, ГУ ПФУ в Житомирській області просить скасувати постанову Житомирського апеляційного суду від 15 січня 2025 року, ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
Частиною першою статті 394 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).
ГУ ПФУ в Житомирській області порушено клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження постанови суду апеляційної інстанції з посиланням на те, що строк пропущено з поважних причин, оскільки постанову Житомирського апеляційного суду від 15 січня 2025 рокуотримано заявником 16 січня 2025 року,
Враховуючи вказані обставини, причину пропуску процесуального строку слід визнати поважною, строк на касаційне оскарження на підставі частини другої статті 390 ЦПК України необхідно поновити.
Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки судове рішення у цій справі не підлягає касаційному оскарженню.
Згідно із статтею 129 Конституції України та статтями 2, 17 ЦПК України однією з основних засад цивільного судочинства є забезпечення апеляційного перегляду справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», частина четверта статті 10 ЦПК України), умови прийнятності касаційної скарги відповідно до норм національного законодавства можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Касаційний перегляд справи вважається екстраординарним.
Обмеження доступу до Верховного Суду охоплюється загальновизнаною легітимною метою встановленого законодавством вартісного порогу для скарг, що подаються на розгляд суду касаційної інстанції, яка полягає в тому, щоб забезпечувати розгляд у Верховному Суді, з огляду на саму суть його функцій, лише справ необхідного рівня значущості.
Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, зазначених у цій же статті ЦПК України.
Розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 01 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення (частина дев'ята статті 19 ЦПК України).
Встановлення у процесуальному законі виняткових підстав для касаційного оскарження судових рішень у малозначних справах (справах незначної складності) та справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, лише у тих випадках, коли таке оскарження є дійсно необхідним (зокрема, коли касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до ЦПК України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу), має гарантувати право на остаточне та обов'язкове до виконання судове рішення, сприяти стабільності й визначеності у цивільних правовідносинах, слугувати суспільним інтересам щодо забезпечення єдності судової практики й розвитку права.
Конституційний Суд України у Рішенні від 22 листопада 2023 року № 10-р(ІІ)/2023 дійшов висновку, що припис пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, який встановлює один з «фільтрів» для касаційного перегляду судових рішень, ухвалених судами першої та апеляційної інстанцій, є зрозумілим за змістом та передбачним за наслідками застосування. Зазначений припис ЦПК Українитакож має правомірну мету - додержання принципу остаточності судового рішення (res judicata) як одного з аспектів вимоги юридичної визначеності. Пункт 2 частини третьої статті 389 цього Кодексу містить домірні засоби законодавчого внормування процесуальних відносин щодо відкриття касаційного провадження.
Ціна позову у цій справі складає 290 308,00 грн, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб на час подання касаційної скарги (250 х 3 028 грн = 757 000 грн). Оспорювана сума складає 164 935,05 грн.
Отже судове рішення у цій справі за загальним правилом не підлягає касаційному оскарженню.Норми процесуального закону, якими врегульовано процедуру доступу до суду касаційної інстанції, слід визнати такими, що відповідають критеріям правової визначеності та передбачуваності.
У касаційній скарзі ГУ ПФУ в Житомирській області зазначає, що касаційна скарга стосується питання, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, а справа становить значний суспільний інтерес, оскільки стосується великої кількості позивачів (одержувачів пенсії), адже ухвалене рішення в контексті цієї справи може вплинути на їх права та інтереси.
Верховний Суд, взявши до уваги ціну позову 290 308,00 грн, оспорювану заявником сума 164 935,05 грн, предмет позову, встановлені судами обставини (зокрема обставини, встановлені судовим рішенням у справі № 240/17807/20), висновки, викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 26 червня 2019 року у справі № 284/252/17 та від 27 березня 2019 року у справі № 286/3516/16-ц, а також оцінивши доводи касаційної скарги, вважає, що наведені ГУ ПФУ в Житомирській області аргументи не свідчать про наявність підстав для перегляду у касаційному порядку судового рішення у цій справі.
Суспільний інтерес охоплює широкий спектр цінностей і принципів, пов'язаних із суспільним благом, що відповідає найкращим інтересам суспільства. Суспільний інтерес має бути реальним і змістовним.
Верховний Суд в ухвалі від 05 квітня 2021 року в справі № 420/8512/20 зазначив, що вжите законодавцем словосполучення «значний суспільний інтерес» необхідно розуміти як серйозну, обґрунтовану зацікавленість, яка має неабияке виняткове значення для усього суспільства в цілому, певних груп людей, територіальних громад, об'єднань громадян тощо до певної справи в контексті можливого впливу ухваленого у ній судового рішення на права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб.
Заявником не доведено змістовності та реальності суспільного інтересу у цій справі. Водночас, як вказано вище, подібні правові питання вирішені Великою Палатою Верховного Суду.
Доводи ГУ ПФУ в Житомирській області не свідчить про фундаментальне значення вирішених у цій справі питань для формування єдиної правозастосовчої практики.
Отже, випадків, за наявності яких судове рішення у справі з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, підлягає касаційному оскарженню, у цій справі не встановлено Верховним Судом.
Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
З урахуванням наведеного, оскількиГУ ПФУ в Житомирській області подало касаційну скаргу на судове рішення, що згідно з приписами ЦПК України не підлягає касаційному оскарженню, у відкритті касаційного провадження у справі належить відмовити.
У зв'язку із тим, що у відкритті касаційного провадження належить відмовити, клопотання про зупинення виконання постанови апеляційного суду не підлягає розгляду і вирішенню.
Керуючись статтею 129 Конституції України, пунктом 2 частини третьої статті 389, частиною другою статті 390, частиною першою, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
Клопотання Головного управління Пенсійного Фонду України в Житомирській області про поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення задовольнити.
Поновити Головному управління Пенсійного Фонду України в Житомирській області строк на касаційне оскарженняпостанови Житомирського апеляційного суду від 15 січня 2025 року.
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргоюГоловного управління Пенсійного Фонду України в Житомирській області на постанову Житомирського апеляційного суду від 15 січня 2025 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного Фонду України в Житомирській області про стягнення коштів на користь спадкоємця.
Копію ухвали та додані до касаційної скарги матеріали надіслати особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді: Є. В. Синельников
О. М. Осіян
В. В. Шипович