Ухвала
06 березня 2025 року
м. Київ
справа № 746/71/24
провадження № 61-2771ск25
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Крата В. І. (суддя-доповідач), Дундар І. О., Краснощокова Є. В., розглянув касаційну скаргу акціонерного товариства «Чернігівобленерго», яка підписана представником Думчевою Інною Володимирівною, на постанову Чернігівського апеляційного суду від 27 січня 2025 року у складі колегії суддів: Скрипки А. А., Євстафіїва О. К., Шарапової О. Л., у справі за позовом акціонерного товариства «Чернігівобленерго» до ОСОБА_1 про стягнення вартості необлікованої електричної енергії та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до акціонерного товариства «Чернігівобленерго» про визнання недійсним рішення комісії ВП «Прилуцький РЕМ» акціонерного товариства «Чернігівобленерго»,
У лютому 2024 року акціонерне товариство «Чернігівобленерго» (далі - АТ «Чернігівобленерго») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення вартості необлікованої електричної енергії.
Позов мотивований тим, що 16 січня 2002 року між сторонами спору було укладено договір про користування електричною енергією за адесою: АДРЕСА_1 . 01 січня 2019 року на виконання вимог Правил роздрібного ринку електричної енергії (надалі - ПРРЕЕ) між АТ «Чернігівобленерго», як оператором системи розподілу, та ОСОБА_1 , як споживачем, було укладено договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, шляхом приєднання до публічного договору. 17 липня 2023 року за вказаною вище адресою уповноваженими представниками Срібнянської ЕЗД відокремленого підрозділу Прилуцького району електричних мереж АТ «Чернігівобленерго», у присутності ОСОБА_2 , було проведено перевірку дотримання споживачем електричної енергії ПРРЕЕ, та відповідно до пункту 8.2.5 ПРРЕЕ, затверджених постановою НКРЕКП № 312 від 14 березня 2018 року, було складено акт про порушення № 172770. В даному акті зазначено: «порушено п.п. 10 п. 5.5.5, а саме: споживач здійснив самовільне підключення струмоприймачів до електричної мережі оператора системи з порушенням схеми обліку поза розрахунковим засобом обліку. Самовільне підключення виконано кабелем відкритим типом, при чому електрична енергія споживається лічильником не враховується. При проведенні контрольного огляду легкозйомну конструкцію виявити неможливо, виявлено за допомогою приладу ПСр-10».
Позивач стверджував, що ОСОБА_2 підписати вказаний акт відмовився. 05 вересня 2023 року відбулося засідання комісії ВП Прилуцького РЕМ АТ «Чернігівобленегро» з розгляду акта про порушення № 172770 від 17 липня 2023 року, і відповідач, яка була належним чином повідомлена про час та дату розгляду акта про порушення, на засідання комісії не з'явилась.
Рішення комісії було оформлено протоколом № 299 від 05 вересня 2023 року, відповідно до розрахунку обсяг необлікованої активної електричної енергії становить 8 760 кВт/год, вартість складає 55 095,38 грн. 22 листопада 2023 року відповідачу було надіслано листа із копією протоколу засідання комісії № 299 щодо розгляду акта про порушення № 172770 від 17 липня 2023 року, розрахунком вартості безобліково спожитої електроенергії по акту та рахунком на оплату. Вказаний лист було отримано відповідачем 02 грудня 2023 року. За доводами позивача, відповідач у добровільному порядку відмовляється відшкодувати позивачу вартість необлікованої електричної енергії по акту про порушення, яка становить 55 095,38 грн, що стало підставою для звернення АТ «Чернігівобленерго» з даним позовом до суду, в якому позивач просив стягнути з ОСОБА_1 на свою користь вартість необлікованої електричної енергії в розмірі 55 095,37 грн. Також АТ «Чернігівобленерго» ставить питання про стягнення із відповідача на свою користь суму судового збору у розмірі 3 028 грн.
У березні 2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду із зустрічним позовом до АТ «Чернігівобленерго» про визнання недійсним рішення комісії ВП «Прилуцький РЕМ» АТ «Чернігівобленерго».
Зустрічний позов обґрунтований тим, що порушення споживачем не допускалось, викладені в акті про порушення обставини, є припущенням. ОСОБА_1 вказує, що зазначений акт про порушення та протокол комісії складені із порушенням законодавства, що спричинило наслідки, які порушують права ОСОБА_1 . За доводами позивача за зустрічним позовом, при складенні акта про порушення, працівники ВП «Прилуцький РЕМ» АТ «Чернігівобленерго» неправильно застосували норми ПРРЕЕ, акт про порушення не містить чітких доказів вчинення ОСОБА_1 протиправних дій, в акті не зазначено місце та спосіб самовільного підключення електричної мережі, при складанні акту не були присутні ОСОБА_1 та її чоловік, а його паспортні дані були отримані від представника сільської ради або від адміністратора ЦНАП, до яких він раніше звертався.
ОСОБА_1 зазначає, що дані, які були відображені у акті, зокрема, показання лічильника, не відповідають дійсності, оскільки ніхто не допускав працівників відповідача за зустрічним позовом до будинку. За доводами ОСОБА_1 , пункт 3 акта про порушення не заповнений та не містить прочерків, працівниками оператора не зазначено тип комутаційного апарату, не було проведено його вимірювання, не встановлено його струм спрацювання, його робочий стан, і за даних обставин, неможливо розрахувати добовий обсяг споживання електричної енергії, оскільки Р с.п. не встановлено в акті. ОСОБА_3 вказує, що у пункті 4 акту відсутній запис про наявність чи відсутність під час перевірки струму споживання. Внесена до акту інформація відносно того, що «при проведенні контрольного огляду легкозйомну конструкцію виявити неможливо, виявлено за допомогою приладу ПСр-10» не відповідає дійсності, та спростовується доданою оператором до позову фотографією, на якій вбачаються проводи, що ведуть до будинку.
Позивач за зустрічним позовом стверджує, що комісія неправильно провела розрахунок вартості необлікованої електроенергії, період, за який проведено таке нарахування визначено комісією у дванадцять календарних місяців, а не у шість, у формулі використовувались календарні дні, а не робочі, в протоколі зазначено тривалість роботи обладнання - 24 години, проте, згідно п. 8.4.13 ПРРЕЕ час використання самовільного підключення протягом доби приймається рівним 8 год. За доводами ОСОБА_1 , з огляду на вищевказані порушення ПРРЕЕ, акт про порушення № 172770 від 17 липня 2023 року є недопустимим доказом, і отже, протокол засідання комісії № 299 є недійсним та таким, що підлягає скасуванню.
За даних обставин, ОСОБА_1 просила визнати недійсним рішення комісії ВП «Прилуцький РЕМ» АТ «Чернігівобленерго», оформлене 05 вересня 2023 року протоколом № 299 з розгляду акта про порушення № 172770 від 17 липня 2023 року та стягнути з відповідача судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1 211,20 грн.
Рішенням Срібнянського районного суду Чернігівської області від 10 жовтня 2024 року позов АТ «Чернігівобленерго» задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «Чернігівобленерго» 55 095,38 грн вартості необлікованої електричної енергії. Вирішено питання про розподіл судових витрат. У задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.
Постановою Чернігівського апеляційного суду від 27 січня 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Рішення Срібнянського районного суду Чернігівської області від 10 жовтня 2024 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову АТ «Чернігівобленерго» відмовлено. Зустрічний позов ОСОБА_1 задоволено та визнано недійсним рішення комісії ВП «Прилуцький РЕМ» АТ «Чернігівобленерго», оформлене 05 вересня 2023 року протоколом № 299 з розгляду акта про порушення № 172770 від 17 липня 2023 року. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
04 березня 2025 року АТ «Чернігівобленерго» через підсистему Електронний суд подало до Верховного Суду касаційну скаргу, яка підписана представником Думчевою І. В., на постанову Чернігівського апеляційного суду від 27 січня 2025 року, у якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що:
суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду;
у постанові суд апеляційної інстанції погодився з доводами ОСОБА_1 про необхідність у подібних порушеннях застосовувати метод розрахунку, передбаченого пп. 2 п.8.4.8 ПРРЕЕ, оскільки пп. 3 п.8.4.8 ПРРЕЕ не підлягав застосуванню до спірних правовідносин. Відтак, встановивши факт порушення споживачем норм ПРРЕЕ, а саме самовільне підключення електроустановок до електричної мережі оператора системи з порушенням схеми обліку, суд не позбавлений був можливості задовольнити позовні вимоги АТ «Чернігівобленерго» частково, за наявності на те правових підстав, та визначити розмір вартості необлікованої електричної енергії за відповідний період. Висновки апеляційного суду щодо наявності правових підстав для відмови в задоволенні первісних вимог та задоволення зустрічного позову лише з тієї підстави, що АТ «Чернігівобленерго» не правильно визначило період нарахування заборгованості не можуть вважатися обґрунтованими за встановлених у справі обставин. Такий висновок зазначений в постанові Верховного Суду № 234/19485/19 від 01 березня 2023 року. В свою чергу, позивач за первісним позовом вважає, що правильно обрахував вартість необлікованої електроенергії (зокрема, і період нарахування), розмір необлікованої електроенергії підтверджуються матеріалами справи та нормами матеріального права;
судом апеляційної інстанції безпідставно не враховано положення пункту 8.4.13 глави 8.4 розділу VIII Правил. судом не зазначено яким саме чином повинно доводитись належні побутовому споживачу на праві власності/користування струмоприймачі, які були б приєднані до мереж оператора системи (наприклад, праска, пральна машина та інше). Представники АТ «Чернігівобленерго» були позбавлені можливості здійснити повноцінну технічну перевірку (з'ясування повного переліку підключених струмоприймачів), оскільки споживач відмовся допускати представників до свого помешкання, а також відмовився від підписання акту про порушення, тому згідно ПРРЕЕ, було здійснено нарахування по п. 8.4.13 ПРРЕЕ, який полягає в альтернативі і жодним чиним не впливає на правильність розрахунку. Таким чином, посилання на відсутність в акті про порушення № 172770 інформації щодо переліку струмоприймачів, приєднаних до електричної мережі, не впливають на правильність здійсненого розрахунку. Такий висновок викладений в Постанові Верховного суду України від 09 грудня 2019 року у справі №758/7065/13;
апеляційний суд Чернігівської області безпідставно не врахував принцип змагальності сторін і необхідність доводити свої вимоги і заперечення належними доказами та не врахував, що Відповідачем не надано жодного доказу до матеріалів справи, окрім словесних заяв в суді;
у частині другій статті 17 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» міститься перелік категорій законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що підлягають періодичній повірці, затверджений Постановою КМУ від 04 червня 2015 року № 374, в переліку якого відсутній покажчик струму на повітряних лініях напругою до 10кВ ПСР-10 ( або покажчик струму іншої модифікації), який підлягає обов'язковій повірці. Дані доводи не були враховані апеляційним судом та не відображено про такий факт в постанові суду;
АТ «Чернігівобленерго» вважає правильним обрахування вартості, період зарахування і розмір необлікованої електроенергії, що відповідає чинному законодавству;
щодо підписів на акті про порушення № 172770 від 17 липня 2023 року незаінтересованих осіб, то АТ «Чернігівобленерго» зазначає, що перелік незаінтересованих осіб не є вичерпним. Крім того, свідки надали свої паспортні дані, а також свідчили в суді під присягою і були повідомлені про кримінальну відповідальність за дачу неправдивих свідчень, проте даний факт не був врахований апеляційним судом. Акт про порушення № 12770 від 17 липня 2023 року підписано трьома представниками АТ «Чернігівобленерго», особа, яка допустила представників оператора системи на об'єкт споживача від підпису відмовилась, про що зроблено запис в акті про порушення і засвідчено підписом двох свідків, а отже з огляду на вищезазначене, акт про порушення № 172770 від 17 липня 2023 року складений у відповідності до п. 8.2.5 ПРРЕЕ;
суд апеляційної інстанцій дійшов невірного висновку, що протирічить нормам, визначеним ПРРЕЕ, так як відеозйомка відмови особи, яка допустила представників оператора системи на об'єкт (територію) споживача для проведення перевірки підписувати акт про порушення є альтернативою у розумінні абз. 9 п.8.2.5 ПРРЕЕ, а не обов'язковою, як зазначає суд апеляційної інстанції в своїй постанові;
сам по собі дефект акту про порушення не може спростувати факт порушення, якщо цей факт відображений у сукупності інших доказів. Подібний висновок викладений в постанові Верховного Суду від 21 червня 2022 року у справі № 912/1133/21, що під час проведення перевірки дотримано відповідні вимоги законодавства, акт перевірки містить всі необхідні для розрахунку дані, тоді як самі по собі дефекти акта перевірки не можуть спростовувати факт порушення, у разі якщо цей факт знайшов своє відображення в сукупності з іншими доказами.
У відкритті касаційного провадження слід відмовити з таких мотивів.
Європейський суд з прав людини зауважує, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них. Вимоги до прийнятності апеляції з питань права мають бути більш жорсткими ніж для звичайної апеляційної скарги. З урахуванням особливого характеру ролі Верховного Суду як касаційного суду, процедура, яка застосовується у Верховному Суді, може бути більш формальною (LEVAGES PRESTATIONS SERVICES v. FRANCE, № 21920/93, § 45, ЄСПЛ, від 23 жовтня 1996 року; BRUALLA GOMEZ DE LA TORRE v. SPAIN, № 26737/95, § 37, 38, ЄСПЛ, від 19 грудня 1997 року).
Однією з основних засад судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, встановлених законом (пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України, пункт 9 частини третьої статті 2 ЦПК України).
Рішенням Конституційного Суду України від 22 листопада 2023 року № 10-р(II)/2023, зокрема, визнано таким, що відповідає Конституції України (є конституційним), пункт 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.
У касаційному порядку може бути здійснений перегляд судових рішень, ухвалених судами першої та апеляційної інстанцій, проте лише у випадках, визначених Кодексом (абзац четвертий пункту 7.5. мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 22 листопада 2023 року № 10-р(II)/2023)
Верховний Суд як суд касаційної інстанції у цивільних справах із перегляду в касаційному порядку судових рішень, ухвалених судами першої та апеляційної інстанцій, має виконувати повноваження щодо усунення порушень норм матеріального та/або процесуального права, виправлення судових помилок і недоліків, а не нового розгляду справи та нівелювання ролі судів першої та апеляційної інстанцій у чиненні правосуддя та розв'язанні цивільних спорів (абзац п'ятий пункту 7.7. мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 22 листопада 2023 року № 10-р(II)/2023).
Внормування процесуальних відносин у спосіб визначення в Кодексі підстав для касаційного перегляду судових рішень, ухвалених судами першої та апеляційної інстанцій, можливе як виняток і лише у разі, коли це обумовлено потребами, що є значущими для дієвості та ефективності правосуддя, зокрема потребою розв'язання Верховним Судом як найвищим судом у системі судоустрою України складного юридичного питання, яке має фундаментальне значення для формування судами єдиної правозастосовної практики (абзац другий пункту 7.8. мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 22 листопада 2023 року № 10-р(II)/2023).
Припис пункту 2 частини третьої статті 389 Кодексу, що встановлює один із «фільтрів» для касаційного перегляду судових рішень, ухвалених судами першої та апеляційної інстанцій, - визнання справи малозначною - є зрозумілим за змістом та передбачним за наслідками застосування. Зазначений припис Кодексу також має правомірну мету - додержання принципу остаточності судового рішення (res judicata) як одного з аспектів вимоги юридичної визначеності (пункт 7.9. мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 22 листопада 2023 року № 10-р(II)/2023).
Не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково (пункт 2 частини третьої статті 389 ЦПК України).
Відповідно до пункту 2 частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Предметом касаційного оскарження є судове рішення, ухвалене у справі про стягнення вартості необлікованої електричної енергії у розмірі 55 095,37 грн та про визнання недійсним рішення комісії ВП «Прилуцький РЕМ» АТ «Чернігівобленерго», оформлене 05 вересня 2023 року протоколом.
Ця справа є незначної складності та не належить до виключень, передбачених пунктом 2 частини шостої статті 19 ЦПК України.
Малозначна справа є такою в силу своїх властивостей, незалежно від того чи визнавав її такою суд першої, апеляційної чи касаційної інстанції. Оскільки частина шоста статті 19 ЦПК України розміщена в розділі 1 Загальних положень ЦПК України, то вона поширюються й на стадію касаційного провадження.
З урахуванням предмету позову, характеру правовідносин, складності справи, Верховний Суд вважає за можливе визнати цю справу малозначною.
АТ «Чернігівобленерго» укасаційній скарзі вказує, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, а справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу. Указане мотивовано тим, що посилання судом на Закон України «Про метрологію та метрологічну діяльність» в даному випадку є безпідставним і такий висновок суду ставить під загрозу роботу не тільки АТ «Чернігівобленерго», але й інших операторів системи розподілу в цілому, оскільки покажчиками струму користується технічний персонал оператора системи розподілу по всій Україні під час проведення технічних перевірок і зокрема під час складання актів про порушення з метою визначення наявності струму без розриву електричного ланцюга в мережі змінного струму частотою 50 Гц з номінальною напругою до 10 кВ та з метою виявлення фазного проводу і прихованої проводки при безобліковому споживанні електричної енергії. Окрім цього, АТ «Чернігівобленерго» вважає, що справа № 746/71/24 підлягає касаційному розгляду, оскільки висновки Верховного Суду в цій справі необхідні для захисту прав АТ «Чернігівобленерго». Перегляд Верховним Судом касаційної скарги має фундаментальне та виняткове значення для формування єдиної правозастосовчої практики, оскільки дане питання раніше ґрунтовно не досліджувалось судами і у висновку Верховного Суду № 927/421/18, на який посилається у своїй постанові Чернігівський апеляційний суд, не зазначено відсилки на статтю Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» або пункту переліку категорій законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що підлягають періодичній повірці, затверджених Постановою КМУ від 04 червня 2015 року № 374, яка передбачає здійснення обов'язкової сертифікації покажчика струму ПСР-10, а тому даному питанню потрібно надати Верховним Судом нового і уніфікованого розуміння та застосування права як для сторін спору, так і для невизначеного, але широкого кола суб'єктів, оскільки сформульована Верховним Судом позиція в подальшому дозволить однозначно використовувати судами практику при вирішенні наступних справ аналогічного характеру. Також справа має для заявника виняткове значення, що відображається в тому, що залишення в силі об'єктивно незаконного судового рішення спричиняє шкоду правам та охоронюваним законом інтересам скаржника. Справа № 746/71/24 заслуговує на третій судовий розгляд, оскільки висновки Верховного Суду в цій справі необхідні для захисту прав позивача та для розвитку права, а також сприятимуть однаковому тлумаченню закону, коли відбувається відособлене трактування норм матеріального та процесуального права на шкоду захисту порушених прав осіб, що звертаються до суду. Позивач вважає, що питання матеріального права, що розглядалися судами у справі № 746/71/24 стосуються доказування безоблікового споживання електричної енергії, тому мають значення для широкого загалу. Проте особа, яка подала касаційну скаргу, не обґрунтовує, чому саме касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, а справа становить значний суспільний інтерес і в чому проявляється виняткове значення для нього цієї справи. Посилання у касаційній скарзі на порушення норм матеріального та процесуального права фактично підтверджує незгоду особи, яка подала касаційну скаргу, з оскарженими судовими рішеннями. І, відповідно, не свідчить, що скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, а справа становить значний суспільний інтерес і має виняткове значення для АТ «Чернігівобленерго».
Посилання на інші випадки, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України за наявності яких судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню, касаційна скарга та додані до неї матеріали не містять.
Суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню (пункт 1 частини другої статті 394 ЦПК України).
Таким чином, оскаржені судові рішення ухвалено у малозначній справі. Тому у відкритті касаційного провадження слід відмовити, оскільки касаційна скарга подана на судові рішенні, що не підлягають касаційному оскарженню.
Керуючись статтею 129 Конституції України, статтями260, 389, 394 ЦПК України Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою акціонерного товариства «Чернігівобленерго», яка підписана представником Думчевою Інною Володимирівною, на постанову Чернігівського апеляційного суду від 27 січня 2025 року у справі за позовом акціонерного товариства «Чернігівобленерго» до ОСОБА_1 про стягнення вартості необлікованої електричної енергії та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до акціонерного товариства «Чернігівобленерго» про визнання недійсним рішення комісії ВП «Прилуцький РЕМ» акціонерного товариства «Чернігівобленерго».
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя В. І. Крат
І. О. Дундар
Є. В. Краснощоков