06 березня 2025 року
м. Київ
cправа № 909/490/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Берднік І.С. - головуючого, Зуєва В.А., Міщенка І.С.,
перевіривши матеріали касаційної скарги Селянсько-фермерського господарства «Лен-Пром»
на постанову Західного апеляційного господарського суду від 09.01.2025 (у складі колегії суддів: Орищин Г.В. (головуючий), Галушко Н.А., Желік М.Б.)
та рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 28.08.2024 (суддя Скапровська І.М.)
у справі № 909/490/24
за позовом Фізичної особи-підприємця Гнипа Ігоря Теодозійовича
до Селянсько-фермерського господарства «Лен-Пром»,
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Регіонального відділення Фонду державного майна України по Івано-Франківській, Чернівецькій та Тернопільській областях, Державного підприємства «Ай Фіш»,
про усунення перешкод у користуванні орендованими гідротехнічними спорудами,
14.02.2025 Селянсько-фермерське господарство «Лен-Пром» (далі - СФГ «Лен-Пром») засобами поштового зв'язку подало до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Західного апеляційного господарського суду від 09.01.2025 та рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 28.08.2024 у справі № 909/490/24.
Касаційну скаргу СФГ «Лен-Пром» оформлено і подано з порушенням вимог, установлених статтями 288, 290, 291 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
За змістом статті 288 ГПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині четвертій статті 293 цього Кодексу.
Подаючи 14.02.2025 (відомості Укрпошти) касаційну скаргу на постанову Західного апеляційного господарського суду від 09.01.2025 (повний текст складено 20.01.2025), тобто з пропуском строку на касаційне оскарження, СФГ «Лен-Пром» просить Суд поновити йому строк на подання цієї скарги, обґрунтовуючи заявлене клопотання тим, що звертається до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду після отримання повідомлення Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 09.02.2025 про повернення касаційної скарги СФГ «Лен-Пром» у господарській справі № 909/490/24 як такої, що надіслана до цивільного суду помилково.
При цьому СФГ «Лен-Пром» зазначає, що в підсистемі «Електронний суд» відсутня технічна можливість направляти касаційну скаргу в господарському процесі безпосередньо до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, тому він подав скаргу до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, щоб її було передано за належністю до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.
До матеріалів касаційної скарги додано фотознімок екрана електронного листування з Касаційним цивільним судом у складі Верховного Суду (повідомлення про повернення помилково надісланої касаційної скарги у справі № 909/490/24).
Обговоривши наведені СФГ «Лен-Пром» доводи, Суд дійшов таких висновків.
Як зазначалося, за змістом частини 3 статті 288 ГПК України строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Підстави пропуску строку на касаційне оскарження можуть бути визнані Судом поважними у випадках, якщо вони пов'язані з непереборними та об'єктивними перешкодами, що не залежали від волі особи.
Поняття поважних причин пропуску процесуальних строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд Суду.
Можливість направляти касаційні скарги до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду через підсистему «Електронний суд» підтверджується щоденною практикою роботи цього суду, при цьому жодних доказів, що підтверджували б доводи СФГ «Лен-Пром» про технічну неможливість направлення касаційної скарги у справі № 909/490/24, Суду не надано.
Подання касаційної скарги до іншого суду не є причиною, яка об'єктивно унеможливила вчинення скаржником відповідної процесуальної дії у межах встановленого процесуальним законом строку. Поновлення строку на касаційне оскарження за вказаних обставин не буде виправданим, оскільки пропуск такого строку залежав від суб'єктивної волі та поведінки скаржника.
Ураховуючи зазначене, наведені СФГ «Лен-Пром» підстави пропуску строку на подання касаційної скарги визнаються Судом неповажними.
За змістом пункту 1 частини першої статті 287 ГПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати касаційну скаргу на рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.
Відповідно до частини другої статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 5 частини 2 статті 290 ГПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
Таким чином із огляду на зміст наведених вимог процесуального закону при оскарженні судових рішень з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу, касаційна скарга має містити:
пункт 1) - формулювання висновку щодо застосування норми права із зазначенням цієї норми права з викладенням правовідносин, у яких ця норма права застосована, а також покликання на постанови Верховного Суду, в яких зроблено інший (який саме) висновок щодо застосування цієї ж норми права та в яких правовідносинах;
пункт 2) - обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні, із зазначенням такого правового висновку, описом правовідносин та мотивів такого обґрунтування відступлення;
пункт 3) - зазначення норми права щодо якої відсутній висновок її застосування із конкретизацією правовідносин, в яких цей висновок відсутній.
У разі оскарження судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 4 частини другої статті 287 ГПК України, касаційна скарга має містити зазначення обставин, наведених у частинах першій, третій статті 310 ГПК України.
Із огляду на зміст касаційної скарги підставою касаційного оскарження судових рішень у справі № 909/490/24 скаржник вважає наявність випадку, передбаченого пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК України.
Однак скаржник не зазначає норму права, щодо якої, на його думку, відсутній висновок її застосування, і не конкретизує правовідносини, в яких цей висновок відсутній, тобто належним чином не обґрунтовує наявність випадку, передбаченого пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК України.
Відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 290 ГПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
До касаційної скарги СФГ «Лен-Пром» додано платіжні інструкції: від 09.02.2025 № 0.0.4178839826.1 на суму 3 875,84 грн, від 14.02.2025 № 0.0.4191282950.1 на суму 968,96 грн із зазначенням графи «Призначення платежу»: «Судовий збір (Верховний Суд,055; Селянсько-фермерське господарство Лен-Пром»)».
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України «Про судовий збір».
Згідно з підпунктом 5 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Згідно з приписами частин першої та другої статті 9 Закону судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
Відповідно до частини першої статті 6 Закону судовий збір перераховується у безготівковій або готівковій формі, у тому числі з використанням електронного платіжного засобу або за допомогою платіжних пристроїв, в тому числі з використанням платіжних систем через мережу Інтернет у режимі реального часу.
Постановою Правління Національного банку України від 29.07.2022 №163 затверджена Інструкція про безготівкові розрахунки в національній валюті користувачів платіжних послуг (далі - Інструкція), якою встановлені загальні правила, види і стандарти розрахунків клієнтів банків та банків у грошовій одиниці України на території України, що здійснюються за участю банків. Нормами Інструкції встановлені вимоги щодо заповнення розрахункових документів.
Згідно з пунктом 37 розділу ІІ Інструкції платіжна інструкція, оформлена платником в електронній або паперовій формі, повинна містити обов'язкові реквізити, зокрема «призначення платежу».
Платник заповнює реквізит «призначення платежу» платіжної інструкції так, щоб надавати отримувачу коштів повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється платіжна операція. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України (пункт 41 розділу ІІ Інструкції).
Слід зауважити, що на офіційному веб-сайті Верховного Суду (https://supreme.court.gov.ua/supreme/) в розділі «судовий збір» зазначено приклад заповнення графи «Призначення платежу» в платіжному документі. Разом із тим, у графі «Призначення платежу» обов'язково необхідно вказати, зокрема, номер справи, у якій сплачується судовий збір.
Зважаючи на викладене, платіжні інструкції (від 09.02.2025 № 0.0.4178839826.1 на суму 3 875,84 грн, від 14.02.2025 № 0.0.4191282950.1), додані СФГ «Лен-Пром» до касаційної скарги у справі № 909/490/24, не можуть бути визнані Судом документами, що підтверджують сплату судового збору за подання касаційної скарги у справі № 909/490/24, оскільки в зазначених платіжних документах у графі «призначення платежу» не вказано номер справи.
Із огляду на викладене, на предмет спору у справі № 909/490/24 і предмет касаційного оскарження, скаржникові слід сплатити судовий збір у сумі 6 056,00 грн і надати Суду належним чином оформлений документ, що підтверджує таку сплату.
Реквізити для сплати судового збору:
Отримувач коштів - УК у Печер. р-ні/Печерс.р-н/22030102
Код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783
Банк отримувача - Казначейство України (ЕАП)
Рахунок отримувача - UA288999980313151207000026007
Код класифікації доходів бюджету - 22030102 «Судовий збір (Верховний Суд, 055)»
Призначення платежу: *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), на рішення від ______ (Дата оскарження справи) у справі _________ (Номер справи), ВЕРХОВНИЙ СУД (Касаційний господарський суд)(назва суду, де розглядається справа).
Відповідно до пункту 3 частини другої статті 290 ГПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб).
Згідно зі статтею 291 ГПК України особа, яка подає касаційну скаргу, надсилає іншим учасникам справи копію цієї скарги і доданих до неї документів, які у них відсутні, листом з описом вкладення.
Із огляду на судові рішення у справі № 909/490/24 учасниками цієї справи є, зокрема, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Регіональне відділення Фонду державного майна України по Івано-Франківській, Чернівецькій та Тернопільській областях, Державне підприємство «Ай Фіш».
Разом із цим у поданій касаційній скарзі СФГ «Лен-Пром» не зазначає повні найменування цих учасників справи та їх місцезнаходження, а до матеріалів касаційної скарги не додає доказів, які б підтверджували надіслання їм копій касаційної скарги.
Відповідно до приписів пункту 2 частини другої статті 290 ГПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено, зокрема, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
За змістом частини шостої статті 6 ГПК України адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в ЄСІТС або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку.
У касаційній скарзі СФГ «Лен-Пром» не зазначено відомості про наявність електронного кабінету в представника СФГ «Лен-Пром» - адвоката Романківа І.М., який підписав касаційну скаргу, як і не зазначено його реєстраційний номер облікової картки платника податків, що унеможливлює офіційну перевірку судом відповідних відомостей.
Згідно з частиною третьою статті 292 ГПК України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 288 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними.
Відповідно до частини другої статті 292 ГПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Ураховуючи те, що касаційну скаргу оформлено і подано з порушенням вимог, установлених статтями 288, 290, 291 ГПК України, цю скаргу слід залишити без руху із наданням скаржникові строку для усунення недоліків.
За змістом частини другої статті 174 ГПК України в ухвалі про залишення скарги без руху зазначаються, зокрема, недоліки цієї скарги, спосіб і строк їх усунення.
Суд визначає скаржникові спосіб усунення недоліків касаційної скарги, зазначених в цій ухвалі, шляхом подачі:
клопотання (заяви) про поновлення строку на касаційне оскарження з наведенням інших (поважних) підстав, що зумовили пропуск цього строку;
нової редакції касаційної скарги, оформленої з дотриманням вимог пунктів 2, 3, 5 частини другої статті 290 ГПК України (із урахуванням змісту цієї ухвали);
документа, що підтверджує сплату судового збору за подання касаційної скарги;
доказів належного виконання вимог статті 291 ГПК України.
Суд також звертає увагу скаржника на необхідність використання функціоналу «Електронного кабінету».
Керуючись статтями 174, 234, 235, 288, 292 ГПК України,
1. Визнати неповажними підстави, наведені у клопотанні Селянсько-фермерського господарства «Лен-Пром» про поновлення строку на подання касаційної скарги на постанову Західного апеляційного господарського суду від 09.01.2025 та рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 28.08.2024 у справі № 909/490/24.
2. Касаційну скаргу Селянсько-фермерського господарства «Лен-Пром» залишити без руху.
2. Надати скаржникові строк для усунення недоліків та виконання вимог цієї ухвали не більше 10 днів з дня вручення копії цієї ухвали.
3. Роз'яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали касаційну скаргу буде повернуто скаржникові.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя І. С. Берднік
Судді: В. А. Зуєв
І. С. Міщенко