Справа № 522/23369/24-Е
Провадження № 2/522/252/25
27 лютого 2025 року м. Одеса
Приморський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого судді - Домусчі Л.В.,
за участі секретаря судового засідання - Навроцької Є.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кеш Ту Гоу» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
До Приморського районного суду м. Одеси 25.11.2024 року через систему «Електронний суд» надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кеш Ту Гоу» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 28309 від 19.04.2021 року у розмірі 9 375 грн.
В обґрунтування позову зазначено, що між первісним кредитором ТОВ «ФК «АВІРА ГРУП», правонаступником якого являється ТОВ «ФК «Кеш Ту Гоу», та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір № 28309 від 19.04.2021 року про надання фінансового кредиту, який відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису) та був надісланий на номер мобільного телефону відповідачки. Підписуючи договір, відповідачка підтвердила, що вона ознайомилася з усіма умовами, повністю розуміє, погоджується та зобов'язується неухильно їх дотримуватися. 17.02.2022 року між ТОВ «ФК «АВІРА ГРУП» та ТОВ «ФК «Кеш Ту Гоу» укладено договір факторингу № 02-17/02/2022, відповідно до умов якого ТОВ «АВІРА ГРУП» відступило ТОВ «ФК «Кеш Ту Гоу» за оплату належні йому права вимоги до боржників, вказаних в реєстрі боржників. Відповідно до реєстру боржників від 17.02.2022 року до договору факторингу № 02-17/02/2022, ТОВ «ФК «Кеш Ту Гоу» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 у розмірі 9 375 грн., з яких 1 500 грн.-залишок по тілу кредиту, 7 875 грн.- залишок по відсотках.
На підставі викладеного, позивач просив суд з відповідачки на його користь заборгованості у загальному розмірі 9 375 грн.та судовий збір у розмірі 2422,40 грн.
Матеріали позову суддя отримала 31.12.2024 року.
Відповідно до Єдиного державного демографічного реєстру, відповідь № 1002920 від 31.12.2024 року, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована з 11.09.2018 року за адресою: АДРЕСА_1 .
Ухвалою суду від 06.01.2025року було відкрито провадження у справі та призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін з призначенням судового засідання на 05.02.2025 року.
До суду 04.02.2025 року від ОСОБА_1 надійшов відзив на позову заяву, згідно якого просила у задоволені позовних вимог відмовити та окрема заява про застосування строків позовної давності.(а.с. 38-48).
В обґрунтування відзиву зазначено, що у матеріалах справи відсутні будь-які документи, що підтверджують особу позичальника, заперечує проти підписання даного договору, заперечує проти вказаних у ньому даних, оскільки не має ніякого відношення до адреси, яка у ньому зазначена, та отримання зазначених у ньому кредитних коштів, зауважує, що в матеріалах справи відсутні реквізити повного карткового рахунку позичальника, що не дає можливість встановити кому саме належить даний картковий рахунок, тобто власника. Також вважає, що право нараховувати відсотки припинились зі сплином строку дії договору, тобто 06.05.2021 року. Вважає, що строк позовної давності сплив 06.05.2024 року, оскільки договір був укладений строк до 06.05.2020 року, а позивач звернувся до суду 30.12.2024 року. Окрім того позивачем не було доплачено судовий збір.
До суду 05.02.2025 року від представника ТОВ «ФК «Кеш Ту Гоу» надійшла заява про розподіл судових витрат, згідно якої просив стягнути на користь позивача з відповідачки судові витрати на професійну правову допомогу у розмірі 10 500 грн. (а.с. 50-60)
Розгляд справи 05.02.2025 року було відкладено на 27.02.205 року з метою надання часу позивачу на подачу відповіді на відзив.
До суду 19.02.2025 року від ТОВ «ФК «Кеш Ту Гоу» надійшла відповідь на відзив, згідної якої просили відзив залишити без задоволення, позов задовольнити у повному обсязі та стягнути з відповідачки понесені судові витрати.
В обґрунтування відповіді на відзив зазначено, що договір правомірно укладений шляхом приєднання клієнта до договору, який наданий йому для ознайомлення в електронному вигляді на офіційному веб-сайті Кредитодавця з урахуванням особливостей, визначений індивідуальною частиною. Відповідачкою було вчинено певну сукупність дій, спрямованих та отримання кредиту, тобто Відповідачка самостійно для себе визначила необхідний для себе обсяг часу для ознайомлення з умовами Договору, після чого проявила намір вступити з Кредитодавцем в договірні відносини на умовах, визначених Правилами. Тобто лише наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх. Договір укладений між сторонами в електронній формі має силу договору, який укладений в письмовій формі та підписаний сторонами, які узгодили всі умови, так як без проходження реєстрації та отримання Одноразового ідентифікатора (коду, що відповідно до Правил є електронним підписом позичальника, який використовується ним як аналог власноручного підпису), без здійснення входу Відповідачем на веб-сайт за допомогою Логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між Відповідачкою та Первісним Кредитором не було б укладено. Сторони узгодили розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк та умови кредитування такого Договору, на таких умовах шляхом підписання Договору за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Також зазначено, що відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів того, що відповідні кошти не були зараховані на його картковий рахунок, вказаний у договорах, або доказ того, що вказані карткові рахунки йому не належить. Тобто заперечуючи проти перерахування кредитних коштів, відповідач не позбавлений можливості надати відповідні банківські дані/інформацію на підтвердження своїх доводів, маючи при цьому безперешкодний та повний доступ до таких. У відповідності до умов Договору нарахування відсотків здійснювалось саме за кожен день користування кредитом, тобто умовами Договору не передбачена відповідальність за неналежне виконання зобов'язання позичальником згідно ст. 625 ЦК України. Щодо строків позовної давності, то позивач вважає, що вони мають обчислюватись з моменту отримання ним права вимоги, тобто з 17.02.2022 року, а тому позов було подано 30.12.2024 року, тобто в межах строку.
Про розгляд справи 27.02.2025 року сторони були сповіщені належним чином.
У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.
Відповідно до ст. 268 ЦПК України, датою складення цього судового рішення є 05.03.2025 року.
Суд, дослідивши матеріали справи, об'єктивно оцінивши докази, прийшов до наступного висновку.
Предметом позовних вимог є стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 9 375 грн.
Судом встановлено, що 19.01.2021 року між первісним кредитором ТОВ «ФК «АВІРА ГРУП» та ОСОБА_1 було укладено Договір № 28309 про надання фінансового кредиту. (а.с. 7-9)
Відповідно до п. 1.1 Кредитного договору, Товариство надає клієнту фінансовий кредит в розмірі 1 500,00 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов'язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом, виконати інші обов'язки, передбачені договором на умовах, визначених Договором.
Кредит надається на 18 днів до 06.05.2021 року. Строк дії Договору 18 днів, але в будь-якому випадку, Договір діє до повного його виконання сторонами (п. 1.2 Договору).
Згідно з п. 1.3 Договору, за користування кредитом клієнт сплачує Товариству 912,5 % (процентів) річних від суми кредиту в розрахунку 2,5 % (процентів) на добу. Тип процентної ставки - фіксована.
Кредит надається клієнту в безготівковій формі у національній валюті на реквізити платіжної банківської картки, вказаної клієнтом (п. 1.4 Договору).
Датою укладення цього Договору вважається дата перерахування грошових коштів на банківський рахунок клієнта (п. 1.6 Договору).
Відповідно до п. 3.4.2 Договору, клієнт зобов'язаний своєчасно повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку, встановленому Договором.
Відповідно до інформаційної довідки ТОВ «Платежі онлайн» від 21.05.2024 року за Вих. № 4732/05, на картковий рахунок НОМЕР_1 19.04.2021 року було перераховано кредитні кошти в сумі 1 500,00 грн. (а.с. 11)
Положеннями ч. 1 ст. 6 ЦК України визначено, що сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
У ч.ч. 1, 3 ст. 509 ЦК України визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
У ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
На підставі ст. 610 ЦК порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
Відповідно до ст. 625 ЦК боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
За змістом норм ст. 627 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
За змістом ст. 634 ЦК договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Відповідно до ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається нарівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» № 675-VIII від 03 вересня 2015 року (зі змінами), на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.
У ст. 3 вказаного Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до ч. 3 ст. 11 зазначеного Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч. 4 ст. 11 Закону).
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (ч. 6 ст. 11 вказаного Закону).
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі ч. 12 ст. 11 Закону.
Статтею 12 вказаного Закону визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Між тим підписання договору відповідачкою не визнається.
У п. 7 Кредитного договору зазначені реквізити сторін, а саме: клієнт- ОСОБА_1 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП: НОМЕР_2 , паспортні дані; місце прописки: АДРЕСА_1 ; тел.; електрона пошта реквізити банківської картки № НОМЕР_1 . (а.с. 8 зв.)
Суд не бере до уваги доводи відповідачки що вона не має ніякого відношення до зазначеної у договорі адреси, оскільки відповідно до Єдиного державного демографічного реєстру, відповідь № 1002920 від 31.12.2024 року, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована з 11.09.2018 року за адресою: АДРЕСА_1 .
Кредитний договір, а також Додаток №1 до Договору про надання фінансового кредиту № 28309 від 19.07.2021 року, що містить Графік розрахунків та орієнтовну сукупну вартість кредиту був підписаний з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором AV5537. (а.с. 9)
На підтвердження позовних вимог позивачем також надано копію Довідки ТОВ «ФК «АВІРА ГРУП» про ідентифікацію позичальника ОСОБА_1 від 19.04.2021 року за допомогою одноразового ідентифікатора, відправленого на номер телефону останньої. (а.с. 10)
У постанові Верховного Суду від 07 жовтня 2020 року по справі №127/33824/19 зроблено правовий висновок, що без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт Товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений; сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов правочину, а кредитні кошти не були б перераховані відповідачу.
Таким чином спростовується довід відповідачки щодо не підписання Договору про надання фінансового кредиту № 28309 від 19.04.2021 року, оскільки без здійснення входу на сайт Товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений.
Саме лише посилання на не підписання відповідачкою кредитного договору без надання безсумнівних належних доказів суд не приймає до уваги. Докази не ґрунтуються на припущеннях. Відповідач не заявляв клопотання про призначення судової експертизи . При цьому суд бере до уваги прохання відповідачки про застосування строк позовної давності, що можливо лише за умови визнання факту укладання такого договору.
Враховуючи вищевикладене суд приходить до висновку, що між сторонами було укладено кредитний договір.
Щодо вимог про стягнення заборгованості.
17.02.2022 між ТОВ «ФК «АВІРА ГРУП» та ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» укладено Договір факторингу № 02-17/02/2022 відповідно до умов якого ТОВ «АВІРА ГРУП» відступило ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» за оплату належні йому права вимоги до боржників, вказаних в реєстрі боржників. Відповідно до реєстру боржників від 17.02.2022 року до Договору факторингу № 02-17/02/2022, ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 (а.с. 12-15, 17)
Згідно Виписки з особового рахунку за Кредитним договором № 28309, станом на 25.06.2024 року загальний розмір заборгованості за вказаним Кредитним договором становить 9 375 грн, яка складається з: простроченої заборгованості за сумою кредиту в розмірі 1 500,00 грн; прострочена заборгованість за процентами в розмірі 7 875,00 грн. (а.с. 18)
З метою досудового врегулювання спору, позивачем було направлено на адресу відповідачки письмову вимогу про виконання зобов'язань за Кредитним договором за Вих. № б/н від 22.05.2024 року. Факт направлення письмової вимоги на адресу відповідачки підтверджується списком згрупованих поштових відправлень рекомендованих листів та платіжним дорученням. (а.с. 19-21)
Виконання зобов'язань регулюються ст.ст.526,610,625-628,1046,1048,1049 ЦК України відповідно до умов договору.
Судом встановлено факт укладення Кредитного договору та узгодження сторонами Договору.
Судом встановлено, що кредит у розмірі 1500 грн. було надано відповідачці на строк до 06.05.2021 року з умовою про сплату 912,5 % (процентів) річних від суми кредиту в розрахунку 2,5 % (процентів) на добу.
Таким чином нарахування зазначених процентів за користуванням кредитними коштами передбачено лише до 06.05.2021 року.
Відповідно до ч. 1 - 4 ст. 13 Закону України «Про електронну комерцію» розрахунки у сфері електронної комерції здійснюються відповідно до законів України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», інших законів та нормативно-правових актів Національного банку України.
Розрахунки у сфері електронної комерції можуть здійснюватися з використанням платіжних інструментів, електронних грошей, шляхом переказу коштів або оплати готівкою з дотриманням вимог законодавства щодо оформлення готівкових та безготівкових розрахунків, а також в інший спосіб, передбачений законодавством України.
Способи, строки та порядок розрахунків у сфері електронної комерції визначаються в електронному договорі з урахуванням вимог законодавства України.
Продавець (виконавець, постачальник), оператор платіжної системи або інша особа, яка отримала оплату за товар, роботу, послугу відповідно до умов електронного договору, повинні надати покупцеві (замовнику, споживачу) електронний документ, квитанцію, товарний чи касовий чек, квиток, талон або інший документ, що підтверджує факт отримання коштів, із зазначенням дати здійснення розрахунку.
Між тим дослідивши надану копію довідки ТОВ «Платежі онлайн» суд встановив, що ці докази не є достовірними, належними, та у своїй сукупності достатніми на підтвердження факту виконання позивачем своїх обов'язків за кредитними договором, оскільки не містять повної інформації про погоджений сторонами у кредитному договорі номер платіжного засобу, на який потрібно було перерахувати суму кредиту, а також не містить повної інформації про номер платіжного засобу на який було перераховано суму кредиту.
Надаючи оцінку поданим позивачем доказам, суд доходить висновку, що довідка ТОВ «Платежі онлайн» від 21.05.2024 року № 4732/05, згідно якої 19.04.2021 була проведена успішна транзакція на суму 1 500 грн. на картку НОМЕР_1 , не є належними доказами, які підтверджують здійснення фінансової операції щодо переказу грошових коштів саме ОСОБА_1 , оскільки із вказаного повідомлення не можливо ідентифікувати вказаний переказ саме відповідачці.
Так, згідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі.
Відповідно до п. 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року № 75 виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.
При цьому згідно п. 3 вказаного Положення клієнтські рахунки це особові рахунки, за якими обліковуються кошти клієнтів банку. До клієнтських рахунків належать кореспондентські, поточні, вкладні (депозитні) рахунки, рахунки умовного зберігання (ескроу).
Відповідно до положень ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Верховний Суд у своїх постановах із подібних правовідносин виснував, що виписки з особового рахунка клієнта банку (банківські виписки з рахунку позичальника) є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій (див. постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23.09.2019 у справі № 910/10254/18, від 19.02.2020 у справі № 910/16143/18, від 26.02.2020 у справі № 911/1348/16, від 19.11.2020 у справі № 910/21578/16, постанови Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 25.05.2021 у справі № 554/4300/16-ц, від 21.09.2022 у справі № 381/1647/21, від 07.12.2022 у справі № 298/825/15-ц).
Отже, саме виписка з особового рахунку клієнта банку є документом, який може засвідчити надходження грошових коштів на відповідний банківський рахунок відкритий споживачу.
Позивач у справі, звертаючись до суду із даними позовними вимогам не надав суду відповідного доказу, та не заявляв клопотання про витребування даної банківської інформації щодо відповідачки у даній справі, а суд самостійно позбавлений права здійснювати вказані дії, оскільки це може призвести до порушення принципу змагальності.
З урахуванням вище викладеного суд дійшов висновку, що матеріали справи не містять належних доказів, підтверджуючих виконання первісним кредитором ТОВ «ФК «Авіра Груп» умов договору про надання фінансового кредиту № 28309 від 19.04.2021 року щодо здійснення безготівкового переказу грошової суми на банківський рахунок позичальника шляхом використання вказаних позичальником реквізитів електронного платіжного засобу.
З урахуванням викладеного вище, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.
Судом також розглянуто та досліджено заяву відповідачки про застосування строку позовної давності.
Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові (ч. 4 ст. 267 ЦК).
У п. 11 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судове рішення» №14 від 18 грудня 2009 року роз'яснено, що встановивши, що строк для звернення з позовом пропущено без поважної причини, суд у рішенні зазначає про відмову в позові з цих підстав, якщо про застосування позовної давності заявлено стороною у спорі, зробленою до ухвалення ним рішення, крім випадків, коли позов не доведено, що є самостійною підставою для цього.
Отже, тільки у разі, якщо позовні вимоги судом визнано обґрунтованими, а стороною у справі заявлено про сплив позовної давності, то суд зобов'язаний застосувати до спірних правовідносин положення статті 267 ЦК і вирішити питання про наслідки такого спливу (або відмовити у задоволенні заявлених вимог у зв'язку зі спливом позовної давності, або за наявності поважних причин її пропущення - захистити порушене право, але в будь-якому разі вирішити спір із застосуванням наведеної норми ЦК).
Між тим, із урахуванням викладеного, суд не застосовує наслідки пропуску строку позовної давності, про застосування яких було заявлено відповідачкою.
Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, у зв'язку із відмовою у задоволенні позовних вимог відсутні підстави для стягнення з відповідача на користь позивача судового збору.
Керуючись ст.ст. 1, 3, 16, 203, 207, 509, 524-526, 530, 536, 549-551, 610-612, 629, 638-640, 1048, 1050, 1052, 1054, 1055, 1056-1 ЦК України, ст.ст. 2, 4, 12, 13, 27, 43, 64, 76, 81, 89, 95, 133, 141, 223, 247, 258, 259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кеш Ту Гоу» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором залишити без задоволення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення, згідно ч. 1 ст. 354 ЦПК України.
Повний текст рішення складено 05.03.2025 року.
Суддя: Л.В. Домусчі