Справа №522/15656/24
Провадження №2/522/152/25
28 лютого 2025 року м. Одеса
Приморський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого судді - Домусчі Л.В.,
за участі секретаря судового засідання - Навроцької Є.І.,
розглянувши у судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства освіти і науки України, Одеського національного технологічного університету про визнання незаконними та скасування наказів, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та стягнення моральної шкоди,
До Приморського районного суду м. Одеси 17.09.2024 року надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Міністерства освіти і науки України, Одеського національного технологічного університету про визнання незаконними та скасування наказів, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та стягнення моральної шкоди у розмірі 100 000 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 12 грудня 2022 року між ОСОБА_1 , керівником, яку призначено на посаду ректора Одеського національного технологічного університету й Міністерством освіти і науки України в особі Міністра Шкарлета С.М. укладено контракт №І-67 строком на 5 років, який регулює трудові відносини пов'язані із виконанням керівником своїх повноважень, закінчення строку якого обумовлено настанням певної дати - до 12 грудня 2027 року. 30 липня 2024 року ректором Одеського національного технологічного університету Іванченковою Л.В. написана власноручна заява на ім'я заступника Міністра освіти і науки України про надання їй частини щорічної відпустки з 12.08.2024 р. по 25.08.2024 р. тривалістю 14 днів (за 2024 рік) та подана до департаменту кадрового забезпечення МОН України. Згідно правил документообігу заяву на відпустку погоджено 01.08.2024 р. про що в лівому верхньому куті заяви стоїть віза «не заперечую». 02 серпня 2024 року Одеським національним технологічним університетом видано наказ № 176-B «Про надання відпустки ректору університету» у період з 12.08.2024 р. по 25.08.2024 р. 22 серпня 2024 р. до 26 серпня 2024 р. включно ОСОБА_1 проходила лікування у медичному закладі «Медея» відповідно до листка непрацездатності номер ЛН 13448373-2025128782-1. Причиною непрацездатності визначено непрацездатність внаслідок захворювання або травми, що не пов'язані з нещасним випадком на виробництві. Ознак алкогольного/наркотичного сп'яніння не має.
23 серпня 2024 року наказом МОН України № 253-к-24 «Про звільнення ОСОБА_1 » достроково припинено дію контракту від 12 грудня 2022 року № І-67 та звільнено ОСОБА_1 з посади ректора Одеського національного технологічного університету 26 серпня 2024 року, як таку, що не пройшла спеціальну перевірку. Підставою звільнення визначено частина друга статті 58 Закону України «Про запобігання корупції, частина дев'ята статті 10 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», пункт 15 контракту від 12 грудня 2022 року № І-67, довідка про результати спеціальної перевірки від 22 серпня 2024 року № 117/6-58, з яким офіційно під розпис ОСОБА_1 ознайомлена 02 вересня 2024 року.
26 серпня 2024 року наказом в.о. ректора Одеського національного технологічного університету № 226-01 «Про оголошення наказу МОН України від 23.08.2024 № 253-к-24 «Про звільнення ОСОБА_1 » оголошено наказ МОН України від 23.08.2024 № 253-к-24 «Про звільнення ОСОБА_1 », яким достроково припинено дію контракту від 12 грудня 2022 року №І-67 та звільнено ОСОБА_1 з посади ректора Одеського національного технологічного університету 26 серпня 2024 року, як таку, що не пройшла спеціальну перевірку. Підставою звільнення визначено частина друга статті 58 Закону України «Про запобігання корупції, частина дев'ята статті 10 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», пункт 15 контракту від 12 грудня 2022 року № І-67, довідка про результати спеціальної перевірки від 22 серпня 2024 року № 117/6-58, з яким офіційно під розпис ОСОБА_1 ознайомлена 02 вересня 2024 року.
З 27 серпня 2024 р. до 30 серпня 2024 р. включно ОСОБА_1 перебувала на лікуванні у медичному закладі «Медея», що підтверджується листком непрацездатності номер ЛН 13448373-2025196447-1. Причиною непрацездатності визначено тимчасова непрацездатність внаслідок захворювання або травми, що не пов'язані з нещасним випадком на виробництві. Ознак алкогольного/наркотичного сп'яніння не має.
Вважає наказ МОН України № 253-к-24 від 23.08.2024 р. про звільнення ОСОБА_1 з посади ректора Одеського національного технологічного університету у зв'язку із не проходженням спеціальної перевірки та наказ в.о. ректора Одеського національного технологічного університету № 226-01 від 26.08.2024 р. «Про оголошення наказу МОН України від 23.08.2024 № 253-к-24 «Про звільнення ОСОБА_1 » протиправним та необґрунтованим.
Положеннями п. 16 контракту № 1-67 від 12.12.2022 р. закріплено, що у разі розірвання контракту з підстав передбачених цим контрактом, звільнення проводиться згідно з п. 8 ч. 1 ст. 36 Кодексу законів про працю України. Міністерством освіта і науки України до Національного агентства з питань запобігання корупції було спрямовано запит про перевірку відомостей щодо ОСОБА_1 , яка претендує на зайняття посади, яка передбачає зайняття відповідального або особливо відповідального становища, або посади з підвищеним корупційним ризиком.
17 червня 2024 року Національне агентство з питань запобігання корупції в межах компетенції розглянуло запит Міністерства освіти та науки України про проведення перевірки відомостей щодо ОСОБА_1 , як особи, яка претендує на зайняття посади, яка передбачає зайняття відповідального або особливо відповідального становища, або посади з підвищеним корупційним ризиком та за результатом розгляду надіслано інформацію про результати спеціальної перевірки стосовно ОСОБА_1 № 49-01/43929-24.У подальшому за наслідками спеціальної перевірки складено довідку про результати спеціальної перевірки щодо достовірності відомостей, зазначених особою у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2022 рік від 17.06.2024 р. в якій вказано, що за результатами спеціальної перевірки декларації поданої за 2022 рік встановлено ознаки відображення у декларації недостовірних відомостей, оскільки такі відомості стосуються майна або іншого об'єкта декларування, що має вартість, і можуть відрізнятися від достовірних на суму, яка перевищує 100 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, установлених на дату подання такої декларації, які потребують додаткових пояснень кандидата на посаду відповідно то ч. 2 ст. 58 Закону, на суму 1 024 579,27 гривні: 2 692 109,68 грн - доходи кандидата на посаду з 1998 по 2022 рік, відповідно до інформації з ДРФО (розмір сплачених податків - 356 788,95 грн); 2 703 800 грн - заощадження, задекларовані у розділі 12 «Грошові активи» у декларації за 2022 рік (сумарно з урахуванням відповідних курсів валют); 656 100 грн - видаток кандидата на посаду на придбання квартири у 2019 році.
Згідно з інформацією Національного агентства з питань запобігання корупції, викладеній у листі від 17.06.2024 № 49-01/43929-24 визначено, що на підставі ч. 2 ст. 58 Закону України «Про запобігання корупції» претенденту на посаду тобто в даному випадку ОСОБА_1 надається можливість протягом п'яти робочих днів надати письмове пояснення за таким фактом.
Окрім того за змістом п. 4 ч. 2 ст. 58 ЗУ «Про запобігання корупції» в разі встановлення за результатами спеціальної перевірки та розгляду зазначеного пояснення претендента на посаду факту подання ним підроблених документів або неправдивих відомостей посадова особа (орган), яка (який) здійснює призначення (обрання) на таку посаду, повідомляє протягом трьох робочих днів про виявлений факт правоохоронним органам та відмовляє претендентові на посаду у призначенні (обранні) на посаду. Відтак, відповідно до вищевказаних вимог ОСОБА_1 була надана можливість протягом п'яти робочих днів надати письмове пояснення щодо розбіжностей встановлених Національним агентством з питань запобігання корупції.
14 серпня 2024 року ОСОБА_1 скориставшись вказаним правом підготувала пояснення з приводу встановлених НАЗК розбіжностей, які цього ж дня направлені до МОН України засобами поштового зв'язку ТОВ Нова пошта. Згідно експрес-накладної № 59001202891691 Міністерством освіти і науки України отримано пояснення ОСОБА_1 15 серпня 2024 р. щодо розбіжностей у декларації за 2022 р. вказаних НАЗК при проведенні спеціальної перевірки, проте вказаним поясненням та долученим до них документам ОЦІНКА зі сторони Міністерства освіти і науки України НЕ НАДАВАЛАСЬ, що послугувало передчасному прийняттю необґрунтованого та незаконного наказу про звільнення ОСОБА_1 . Окрім того, довідка про результати спеціальної перевірки щодо ОСОБА_1 та спірний наказ про звільнення не містять посилань щодо надання ОСОБА_1 пояснень з приводу виявлених під час проведення спеціальної перевірки недостовірних відомостей в декларації кандидата. А це, в свою чергу, дає підстави позивачці вважати, що Міністерством освіти і науки України не прийнято до уваги та не розглянуто пояснення від 14.08.2024 року . відповідно вони не були враховані при прийнятті оскаржуваного рішення. Фактично Міністерство освіти і науки України при прийнятті оскаржуваного рішення обмежилося лише інформацією, наданою НАЗК, якою встановлено недостовірні відомості у поданій ОСОБА_1 декларації за 2022 рік, за результатами чого на підставі припущень дійшло висновку, що такі дії кандидата на посаду ректора Одеського національного технологічного університету несумісні з обійманням у подальшому посади.
В даному випадку, враховуючи п. 16 контракту № 1-67 від 12.12.2022 р., згідно якого у разі розірвання контракту з підстав передбачених цим контрактом, звільнення проводиться згідно з п. 8 ч. 1 ст. 36 Кодексу законів про працю України, а також те, що правовою підставою для видачі наказу про звільнення ОСОБА_1 на підставі п. 8 ч. 1 ст. 36 КЗпП України та розірвання укладеного з нею контракту стало, зокрема, не проходження спеціальної перевірки та підставою звільнення визначено частина друга статті 58 Закону України «Про запобігання корупції, частина дев'ята статті 10 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», пункт 15 контракту від 12 грудня 2022 року № І-67, довідка про результати спеціальної перевірки від 22 серпня 2024 року № 117/6-58, проте пояснення від 14.08.2024 р., уточнюючі документи, надані додатки до пояснення в наказі про звільнення не зазначено, що свідчить про неврахування, недослідження, невивчення, нерозгляд, ігнорування наданих ОСОБА_1 пояснень від 14.08.2024 р., і як наслідок, порушення процедури вирішення питання щодо її звільнення. З аналізу наведених законодавчих положень та обставин справи вбачається, що оскаржуваний наказ не містить мотивів відхилення або врахування наданих ОСОБА_1 пояснень, а отже, наказ № 253-к-24 від 23.08.2024 р. прийнятий БЕЗ урахування критеріїв, що випливають із принципів законності та обґрунтованості рішень, прийнятих суб'єктом владних повноважень, а тому на думку позивачки підлягає скасуванню.
У свою чергу, наказ в.о. ректора Одеського національного технологічного університету № 226-01 від 26.08.2024 р. «Про оголошення наказу МОН України від 23.08.2024 № 253-к-24 «Про звільнення ОСОБА_1 », прийнятий у зв'язку з реалізацією наказу Міністерства освіти і науки України № 253-к-24 від 23.08.2024 р. про звільнення ОСОБА_1 з посади ректора Одеського національного технологічного університету, тобто має похідний характер, а тому такий також на думку позивачки є протиправним та підлягає скасуванню. У зв'язку з чим позивачка звернулась до суду з даним позовом.
Матеріали отримано суддею 18.09.2024 року.
Ухвалою суду від 23.09.2024 року позовну заяву було залишено без руху та надано позивачу строк на усунення недоліків позову. Недоліки позову були усунуті 26.09.2024 року та представником позивачки надано суду заяву про усунення недоліків з позовною заявою у новій редакції.
З 24.09.2024 року по 27.09.2024 року суддя Домусчі Л.В. перебувала на лікарняному, тому зазначену заяву суддя отримала 30.09.2024 року.
Ухвалою суду від 30.09.2024 року провадження у справі було відкрито та призначено до розгляду в підготовчому засіданні на 28.10.2024 року.
16.10.2024 року представник Міністерства освіти і науки України - Остапенко Ю.О. через систему «Електронний суд» надала відзив, в якому просила у задоволенні позову ОСОБА_1 - відмовити в повному обсязі. (а.с. 140-156 т. 1)
В обґрунтування відзиву зазначено, що відповідно до статей 56 - 58 Закону України «Про запобігання корупції» (далі -Закон), згідно Порядком проведення спеціальної перевірки стосовно осіб, які претендують на зайняття посад, які передбачають зайняття відповідального або особливо відповідального становища, та посад з підвищеним корупційним ризиком, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року № 171 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 27 серпня 2022 року № 959), стосовно ОСОБА_1 , як переможця виборів ректора Одеського національного технологічного університету, 26 грудня 2023 року розпочато проведення спеціальної перевірки. Відповідно до підпункту 4 пункту 1 Закону України «Про захист інтересів суб'єктів подання звітності та інших документів у період дії воєнного стану або стану війни» у період дії воєнного стану або стану війни будь-які перевірки щодо своєчасності та повноти подання будь-яких звітів чи документів звітового характеру уповноваженими органами не здійснюються. На момент призначення ОСОБА_1 ректором Одеського національного технологічного університету в листопаді2022 року стосовно неї, як переможця виборів ректора Одеського національного технологічного університету, спеціальна перевірка не проводилася. Водночас 12 жовтня 2023 року набув чинності Закон України від 20 вересня 2023 року № 3384-IX "Про внесення змін до деяких законів України про визначення порядку подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в умовах воєнного стану", яким відновлено процедуру подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, здійснення заходів фінансового контролю у повному обсязі, проведення спеціальних перевірок відповідно до Закону стосовно осіб, які призначені на відповідні посади у період воєнного стану, а також врегульовано процедуру проведення таких перевірок. Від НАЗК 27 червня 2024 року (вх. МОН № 6187/0/117-24-СП) надійшла інформація, відповідно до якої за результатами спеціальної перевірки відомостей про особу, яка претендує на зайняття посади, встановлено ознаки відображення у декларації недостовірних відомостей, оскільки такі відомості стосуються майна або іншого об'єкта декларування, що має вартість, і можуть відрізнятися від достовірних на суму, яка дорівнює або перевищує 100 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, установлених на дату подання такої декларації, які потребують додаткових пояснень кандидата на посаду відповідно до частини 2 статті58 Закону України «Про запобігання корупції», на загальну суму 1 024 579,27 грн. Позивачкою, як претендентом на посаду 08 серпня 2024 року ознайомившись з даною інформацією, 14 серпня 2024 року надала письмове пояснення, яке надійшло до МОН через засоби поштового зв'язку «Нова Пошта» 16 серпня 2024 року. Відтак, зазначення у позовній заяві, що Позивачка не ознайомлена із текстом листа НАЗК щодо перевірки останньої є введення суду в оману. Водночас наголошують, що ОСОБА_1 рекомендованим повідомленням було надіслано листи 28.06.2024 та 31.07.2024 (на домашню адресу яка зазначена у згоді на проведення спеціальної перевірки), про надання пояснень. Вказані листи повернуті до Міністерства освіти і науки України з відміткою «за закінченням терміну зберігання». МОН на підставі інформації про результати спеціальної перевірки стосовно Позивачки сформовано довідку про результати спеціальної перевірки від 22 серпня 2024 року № 117/6-58, яка окрім іншого стала підставою для винесення оскаржуваного наказу МОН. Відповідно до абз. 2 частини третьої статті 58 Закону № 1700-VII особи, щодо яких проведена спеціальна перевірка, мають право на ознайомлення з довідкою про результати спеціальної перевірки та в разі незгоди з результатами перевірки можуть подати відповідному органу державної влади, органу місцевого самоврядування свої зауваження у письмовій формі. Ці зауваження підлягають розгляду у семиденний строк з дня їх надходження. В матеріалах справи відсутні докази направлення Позивачкою заяви про ознайомлення з довідкою про результати спеціальної перевірки та відповідно відмови Міністерства від надання їй відповіді на заяву про ознайомлення із вказаною довідкою. Більш того, у позовній заяві зазначено, що зауваження на довідку позивачем у семиденний строк не подавалися, оскільки остання вирішила відразу звернутися до суду із даним позовом. Пояснення позивачки та докази жодним чином не спростовували встановлені порушення вимог п. 2 ч. 1 ст. 46 Закону України «Про запобігання корупції» щодо надання нею недостовірних відомостей у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2022 рік. Зокрема доказів на підтвердження відсутності підстав для відображення у декларації даних щодо майна або іншого суб'єкта декларування, що має вартість і можуть відрізнятися від достовірних на суму, яка перевищує 100 ПМ для працездатних осіб на суму 1 024 579, 27 гривні не спростовані та не підтверджені, оскільки кошти відображаються у декларації з урахуванням відповідних курсів валют. Навпаки зі змісту пояснень вбачається, що Позивачка визнавала ці факти (допущені нею помилки), тобто фактично підтвердила наявність незадекларованих доходів. Відтак МОН вважає, що Позивачка не надала обґрунтовану відповідь (пояснення) щодо причин не зазначення обов'язкових відомостей у декларації особи уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування. А тому відповідно до пунктів 121 та 30 частини другої статті 8 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади», підпункту 53 пункту 4, підпунктів 151, 23 пункту 10 Положення про Міністерство освіти і науки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року № 630 (зі змінами) на підставі частини другої статті 58 Закону України «Про запобігання корупції, частини дев'ятої статті 10 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», пункту 15 контракту від 12 грудня 2022 року № I-67, довідки про результати спеціальної перевірки від 22 серпня 2024 року № 117/6-58, МОН винесло наказ від 23.08.2024 № 253-к-24 «Про звільнення ОСОБА_1 », яким достроково припинено дію контракту від 12 грудня 2022 року № I-67 та звільнено ОСОБА_1 з посади ректора Одеського національного технологічного університету 26 серпня 2024 року, як таку, що не пройшла спеціальну перевірку.
Відтак, звільнення Позивачки відбулося відповідно до пунктів 121 та 30 частини другої статті 8 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади», підпункту 53 пункту 4, підпунктів 151, 23 пункту 10 Положення про Міністерство освіти і науки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року № 630 (зі змінами) на підставі частини другої статті 58 Закону України «Про запобігання корупції, частини дев'ятої статті 10 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», пункту 15 контракту від 12 грудня 2022 року № I-67, довідки про результати спеціальної перевірки від 22 серпня 2024 року № 117/6-58 у перший день після закінчення відпустки з урахуванням чинного законодавства України та дії воєнного стану в Україні.
Крім того вважає, що Позивачкою не надано належних та допустимих доказів щодо обґрунтування суми заявленої моральної шкоди у розмірі 100 000 грн, а тому відшкодування моральної шкоди, завданої Позивачці, є необґрунтованою, оскільки Міністерство як суб'єктом владних повноважень діяло в межах та у спосіб визначений законодавством України.
28.10.2024 року представник Одеського національного технологічного університету - адвокат Скорохватов О.М. на електронну адресу суду та через канцелярію суду надав суду відзив (а.с. 204-206).
В обґрунтування відзиву зазначено, що Одеський національний технологічний університет являється Державною установою та у своїй діяльності керується зокрема ЗУ «Про вищу освіту», а також Статутом OHT. Взаємовідносини між МОН України та ОНТУ, у тому числі з питань процедур призначення на посаду ректора та звільнення з посади ректора ОНТУ регулюються ст. 42 3У «Про вищу освіту», Статутом ОНТУ: Гл. 3 Повноваження МОН України, Гл. 4 Обсяг цивільної правоздатності Університету, ЗУ «Про центральні органи виконавчої влади», Положенням про МОН України затвердженого постановою КМУ від 16.10.2014 р. № 630. Згідно приписів ч. 3ст.42 ЗУ «Про вищу освіту», керівник закладу вищої освіти може бути звільнений з посади засновником (засновниками) або уповноваженим ним(ними) органом (особою), визначених законодавством про працю, за порушення статуту закладу вищої освіти та умов контракту. Відповідно до приписів п.п.12-1, 30 ЗУ «Про центральні органи виконавчої влади» Міністр як керівник міністерства призначає на посаду та звільняє з посади керівників підприємств, установ, організацій, що належать до сфери управління міністерства, приймає рішення щодо їх заохочення та притягнення до дисциплінарної відповідальності; здійснює інші повноваження відповідно до Конституції України, цього та інших законів. Згідно п.53 ч.4,п.15-1 ч. 10 Положення про МОН України затвердженого постановою КМУ від 16.10.2014 р. № 630, МОН відповідно до покладених на нього завдань призначає на посаду за результатами конкурсу та звільняє з посади керівників закладів вищої та професійної (професійно-технічної) освіти, що перебувають у сфері його управління;Міністр призначає на посаду та звільняє з посади керівників підприємств, установ, організацій, що належать до сфери управління МОН, приймає рішення щодо їх заохочення та притягнення до дисциплінарної відповідальності; здійснює інші повноваження, визначені законом. Відповідно до положень Глав 3-4 Статуту ОНТУ, МОН України реалізує права та обов'язки уповноваженого КМ України органу стосовно Університету як центральний орган виконавчої влади у сфері освіти і науки, у підпорядкуванні та сфері управління якого перебуває Університет. Міністерство освіти і науки України достроково розриває контракт із ректором Університету з підстав, визначених законодавством про працю, чи за порушення Статуту Університету та умов контракту ректора, здійснює інші повноваження відповідно до законодавства. Університет є юридичною особою публічного права - державною установою. Діяльність Університету провадиться на принципах розмежування прав, повноважень і відповідальності МОН, державних органів та органів управління Університету і його структурних підрозділів, поєднання колегіальних та єдиноначальних засад. Права Університету, що визначають його автономію, визначені Законом України «Про вищу освіту». 23.08.2024 року, наказом МОН № 253-к-24, під час щорічної відпустки (наказ ОНТУ № 176- В від 02.08.2024) ректора ОНТУ Іванченкову Л. В. звільнено, про що повідомлено ОНТУ. 26.08.2024 року, наказом ОНТУ № 404-02А, оголошено наказ МОН №253-к-24 від 23.08.2024 року про звільнення ректора ОСОБА_1 з займаної посади. 30.08.2024 року, наказом ОНТУ № 425-02 доповнений наказ ОНТУ № 404-02А від 26.08.2024 року абзацом про фінансово - бухгалтерські виплати, компенсацію за невикористану відпустку ректору Іванченкової Л.В. Колективом працівників ОНТУ було проведено зібрання, за результати якого вирішено надіслати до МОН України колективне звернення, в якому зазначено, що при відомих обставинах звільнення ректора ОСОБА_1 із займаної посади є несправедливим. У той же час, надання юридичної та адміністративної оцінки діям Міністра МОН України не входить до компетенції Університету. Отже, з огляду на вищевказане вбачається, що ОНТУ являючись державною установою яка підпорядковується МОН України, фактично виконало наказ Міністра № 253-к-24 від 23.08.2024 року у відповідності до діючого законодавства.
У підготовчому засіданні 28.10.2024 року був присутній представник ОСОБА_1 - адвокат Бессараба П.А., зазначив, що ним подано відповіді на два відзиви.
Представник Одеського національного технологічного університету - адвокат Скорохватов О.М. та представник Міністерства освіти і науки України - Старик А.М. зазначили, що відповіді на відзиви ще не отримували, тому просили відкласти розгляд справи з метою надання часу для ознайомлення з відповіддю на відзиви та підготовки заперечень.
Протокольною ухвалою суду задоволено клопотання представників відповідачів та відкладено розгляд справи на 04.12.2024 року.
28.10.2024 року представник ОСОБА_1 - адвокат Бессараба П.А. через систему «Електронний суд» надав відповідь на відзив Міністерства освіти і науки України. (а.с. 5-12 т. 2)
В обґрунтування відповіді на відзив зазначено, що у відзиві відповідач 1 не спростував твердження та аргументи стосовно суті позовних вимог. А аргументи відповідача 1 викладені у відзиві, є необґрунтованими та такими, що не можуть братися судом до уваги при вирішенні даної справи й підлягають відхиленню. Відповідно до положень ч. 1 ст. 57 ЗУ «Про запобігання корупції», спеціальна перевірка проводиться за письмовою згодою особи, яка претендує на зайняття посади, у строк, що не перевищує двадцяти п'яти календарних днів з дня надання згоди на проведення спеціальної перевірки. У разі ненадання особою такої згоди питання щодо призначення її на посаду не розглядається. Порядок проведення спеціальної перевірки та форма згоди на проведення спеціальної перевірки затверджуються Кабінетом Міністрів України. Тобто, з наведеного слідує, що особа, яка претендує на обіймання визначеної посади, має надати згоду на проведення щодо неї спеціальної перевірки. Згідно з ч. 2 ст. 57 ЗУ «Про запобігання корупції», для проведення спеціальноїперевірки особа, яка претендує на зайняття посади, подає до відповідного органу: 1) письмову згоду на проведення спеціальної перевірки; 2) автобіографію; 3) копію паспорта громадянина України; 4) копії документів про освіту, вчені звання та наукові ступені; 5) медичну довідку про стан здоров'я за формою, затвердженою Міністерством охорони здоров'я України щодо перебування особи на обліку в психоневрологічних або наркологічних закладах охорони здоров'я; 6) копію військового квитка або посвідчення особи військовослужбовця (для військовослужбовців або військовозобов'язаних); 7) довідку про допуск до державної таємниці (у разі його наявності).У даному ж випадку, ОСОБА_1 було надано згоду на проведення спеціальної перевірки щодо неї та додано відповідні документи для її проходження. Вказаний факт визнається та підтверджується у відзиві відповідачем 1. «За результатом спеціальної перевірки Національне агентство з питань запобігання корупції до Міністерства освіти та науки України надіслано інформацію про результати спеціальної перевірки стосовно ОСОБА_1 № 49-01/43929-24. На ст. 9 відзиву представник відповідача 1 голослівно вказує про те, що: «Відтак, зазначення у позовній заяві, що Позивачка не ознайомлена із текстом листа НАЗК щодо перевірки останньої є введення суду в оману.» Проте в тексті позовної заяви ні слова не має про не ознайомлення ОСОБА_1 із текстом листа НАЗК. Крім того представник відповідача 1 у відзиві наголошує, що: « ОСОБА_1 рекомендованим повідомленням було надіслано листи 28.06.2024 та 31.07.2024 (на домашню адресу яка зазначена у згоді на проведення спеціальної перевірки), про надання пояснень. Вказані листи повернуті до Міністерства освіти і науки України з відміткою «за закінченням терміну зберігання». Однак ніяких письмових доказів на підтвердження даного факту представником відповідача до суду не надано. Так, підставою прийняття оскаржуваних наказів слугувала інформація про виявлення НАЗК за результатами спеціальної перевірки недостовірних відомостей, які позивач зазначила у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2022 рік. Ознайомившись із результатами спеціальної перевірки позивач скористалась правом на надання пояснень щодо встановлених НАЗК розбіжностей, проте 22 серпня 2024 р. МОН України складено довідку про результати спеціальної перевірки № 117/6-58 без урахування наданих ОСОБА_1 письмових пояснень та доказів до них. Вказане підтверджується відсутністю доказів зі сторони МОН України доказів, щодо врахування відповідачем 1 зазначених пояснень ОСОБА_1 з прийняття відповідного рішення. Фактично відповідач 1 при прийнятті оскаржуваного рішення обмежився лише інформацією, наданою НАЗК, якою встановлено недостовірні відомості у поданій позивачем декларації за 2022 рік, за результатами чого на підставі припущень дійшов висновку, що такі дії ОСОБА_1 несумісні з обійманням у подальшому посади. Таким чином, зазначає, що відповідачем 1 не надано доказів того, що вказаним письмовим поясненням ОСОБА_1 від 14.08.2024 р. та долученим до них документам надавалась оцінка. Окрім того ОСОБА_1 у своїх поясненнях від 14.08.2024 р. чітко обґрунтувала встановлену НАЗК розбіжність та підтвердила відповідними письмовими доказами, відтак обставини, що були перешкодою для заняття ОСОБА_1 посади відсутні. Однак, всупереч цьому, МОН України 23.08.2024 року винесено наказ «Про звільнення ОСОБА_1 » у зв'язку із непроходженням спеціальної перевірки. Окремо звертають увагу на те, що порядок звільнення не врегульований положеннями спеціального законодавства. У той же час такі питання врегульовані Кодексом законів про працю України. З огляду на неврегульованість спеціальним законодавством питання порядку звільнення працівника, до спірних правовідносин підлягають застосуванню приписи Кодексу законів про працю України, зокрема, його стаття 47, яка передбачає, що роботодавець зобов'язаний у день звільнення видати працівнику, у тому числі і копію наказу про його звільнення, проте Міністерством освіти і науки України в порушення даної норми копії наказу про звільнення ректора ОСОБА_1 не надавався ОСОБА_1 . Окрім того, відповідно до норм чинного трудового законодавства роботодавець повинен у день звільнення видати працівникові оформлену трудову книжку і провести розрахунок у строки, зазначені в ст. 116 К3пП, чого відповідачами у встановлені строки зроблено не було, що додатково свідчить про незаконність звільнення позивача. А також підлягають застосуванню приписи ч.3 ст. 40 К3пП України, згідно якої не допускається звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу в період його тимчасової непрацездатності (крім звільнення за пунктом 5 цієї статті), а також у період перебування працівника у відпустці. Таким чином, доводи відповідача щодо відсутності підстав для застосування до спірних відносин норм Кодексу законів про працю України є необґрунтованими. Щодо чинності складеної МОН України довідки про результати спеціальної перевірки щодо ОСОБА_1 та її наслідків, зазначає, що стосовно зазначеної довідки висловлена правова позиція Верховного Суду, яким вказано, що довідка про результати спеціальної перевірки, в якій відображено узагальнений опис виявлених порушень норм законодавства, не є рішенням суб'єкта владних повноважень, яке безпосередньо породжує правові наслідків для суб'єктів відповідних правовідносин і має обов'язковий характер. За своєю правовою природою така довідка є службовим документом, який фіксує факт проведення спеціальної перевірки і є носієм доказової інформації про обставини, що стали підставами для її проведення. Довідка про результати спеціальної перевірки не породжує обов'язкових юридичних наслідків. Зафіксовані в ній обставини можуть бути підтверджені або спростовані судом у разі спору про законність рішень суб'єкта владних повноважень, в основу яких покладені зазначенів ній висновки. Отже, довідка про результати спеціальної перевірки є лише носієм певної інформації. У тексті відзиву представник відповідача 1 відзначає, що відповідно до абз. 2 ч. 3 ст. 58 Закону № 1700-VII особи, щодо яких проведена спеціальна перевірка, мають право на ознайомлення з довідкою про результати спеціальної перевірки та в разі незгоди з результатами перевірки можуть подати відповідному органу державної влади, органу місцевого самоврядування свої зауваження у письмовій формі. Ці зауваження підлягають розгляду у семиденний строк з дня їх надходження. При цього звертаємо увагу суду на те, що відповідач 1 позбавив ОСОБА_1 можливості ознайомитися з довідкою про результати спеціальної перевірки, оскільки вказану довідку МОН України сформовано 22.08.2024 р., а на наступний день вже винесено наказ «Про звільнення ОСОБА_1 » від 23.08.2024 р. Окрім того, про оскаржуваний наказ ОСОБА_1 стало відомо лише 02.09.2024 р. у перший день виходу позивачки на роботу після лікарняних (22.08.2024 по 30.08.2024 згідно листків тимчасової непрацездатності).З поміж іншого, представник відповідача 1 вкотре перекручує факти викладені у позовній заяві, зазначивши у відзиві: «Більш того, у позовній заяві зазначено, що зауваження на довідку позивачем у семиденний строк не подавалися, оскільки остання вирішила відразу звернутися до суду із даним позовом». Однак, у позовній заяві про вказане мова взагалі не йде. Стосовно заперечень представника МОН України щодо моральної шкоди, завданої позивачці, зазначає, що обставинами, які безумовно вплинули на заподіяння ОСОБА_1 моральної шкоди, яка полягає у понесених нею моральних (душевних) страждань є зокрема доведення в майбутньому, при винесені законного та справедливого рішення суду, своєї невинуватості (наданих у поясненнях та доказах до них щодо розбіжностей виявлених НАЗК), відчуття несправедливості, викликане винесенням незаконного оспорюваного наказу про звільнення, яке має триваючий характер, наявність психологічного стресу у позивача після подій незаконного звільнення, який ще й викликаний зниженням престижу, честі та ділової репутації, ОСОБА_1 зокрема перед колегами, оскільки вона додатково ще й займає посаду викладача в Одеському національному технологічному університеті, а також витрати зусиль, спрямованих на захист своїх прав і свобод, зокрема в судовому порядку, викликані вимушеними діями щодо доведення відсутності в своїх діях будь то яких правопорушень. При цьому, протиправність дій відповідача 1, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправними діями МОН України знайде своє підтвердження в разі задоволення позовних вимог при винесенні законного та справедливого рішення суду. З урахуванням вищевикладеного та беручи до уваги відсутність обґрунтованих доказів та аргументів, які б могли спростувати пред'явлений позов, доводи Міністерства освіти і науки України, позивачка вважає необґрунтованими і не переконливими.
У зв'язку з відсутністю електроенергії у приміщенні суду, розгляд справи призначений на 04.12.2024 року, відкладено на 16.12.2024 року.
У підготовчому засіданні 16.12.2024 року був присутній представник Одеського національного технологічного університету - адвокат Скорохватов О.М., заявив клопотання, в якому просив вилучити ОНТУ з кола відповідачів та залучити його до участі у справі в якості третьої особи.
Представник ОСОБА_1 - адвокат Бессараба П.А. заперечував проти клопотання представника ОНТУ, зазначивши, що є похідна вимога.
Представник Міністерства освіти і науки України - Колодій К.Г. також заперечувала проти клопотання представника ОНТУ.
Протокольною ухвалою суду усне клопотання представника Одеського національного технологічного університету про заміну їх з відповідачів на третю особу - залишено без задоволення, враховуючи відсутність згоди представника позивачки.
Представник ОСОБА_1 - адвокат Бессараба П.А. позов підтримав, зазначивши, що усі докази надані, є відповіді на відзив. Проти закриття підготовчого засідання по справі та призначення її до розгляду по суті не заперечував.
Представник МОН України - Колодій К.Г. позов не визнала в повному обсязі, зазначила, що на обґрунтування своєї позиції всі докази надані, не заперечувала проти закриття підготовчого засідання по справі та призначення її до розгляду по суті.
Представник ОНТУ - адвокат Скорохватов О.М. позов не визнав в повному обсязі, зазначив, що на обґрунтування своєї позиції всі докази надані, не заперечував проти закриття підготовчого засідання по справі та призначення її до розгляду по суті.
Ухвалою суду від 16.12.2024 року підготовче провадження у справі закрито та справу призначено до розгляду по суті на 30.01.2025 року.
У судове засідання 30.01.2025 року з'явилися представник ОСОБА_1 - адвокат Бессараба П.А., представник Одеського національного технологічного університету - адвокат Скорохватов О.М., представник Міністерства освіти і науки України - Колодій К.Г.
Представник ОСОБА_1 - адвокат Бессараба П.А. пояснив, що позивачка працювала на посаді ректора у ОНТУ за контрактом з МОНУ на 5 років. З 22.08.2024 року по 26.08.2024 року позивачка проходила лікування в «Медея», тобто тимчасова непрацездатність. 23.08.2024 року наказом МОНУ її було звільнено і достроково припинено контракт, як таку, що не пройшла перевірку. Підставами позов є те, що позивачка в цей період була непрацездатна, а є п. 15 Контракту, на який посилається МОНУ. Між тим невідомо що це за довідка, на підставі якої позивачку було звільнено. Крім того вимога про надання позивачкою пояснень відбулася вже після її звільнення. МОНУ не надало оцінку та не прийняла докази, які викладені позивачкою в її поясненнях. Було перевірено Декларацію за 2022 рік, але вона узгоджувалась з Декларацією за 2021 рік. Доходи перевірялися з 1998 року по 2022 рік включно. Підстави звільнення необґрунтовані і безпідставно позивачку було звільнено. До відзиву не надано доказів, на які посилається МОНУ. Листи 28.06.2024 року та 31.07.2024 року про надання пояснень були повернені з відміткою» по закінченню строку зберігання», між тим таких доказів суду не надано. Перевірку проводить НАЗК та має скласти висновок на підставі якої правоохоронні органи складають відомчий протокол, а довідка- це не результат такої перевірки. Це не є законною підставою. Результати перевірки НАЗК не надавались позивачці. Просить стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу, тому що позивачці заробітна плата нараховувалася ОНТУ.
Представник МОН України - Колодій К.Г. позов не визнала в повному обсязі, зазначила, що на обґрунтування своєї позиції всі докази надані та відзив. Також пояснила, що 27.06.2024 року від НАЗК надійшли результати спеціальної перевірки, згідно якої було встановлена недостовірність відомостей. Листом МОНУ 28.06.2024 року та 30.07.2024 року позивачку було повідомлено про необхідність надання пояснень за даними фактами, однак ці листи були повернуті, а тому 22.08.2024 року МОНУ було складено довідку про результати перевірки, в якій було вказано, що за результатами перевірки НАЗК вбачаються відображення недостовірних відомостей, поданим Деклараціям. Законом не передбачено ознайомлення позивачки з цією довідкою, а тому вона не направлялась їй. Було винесено наказ про дострокове припинення контракту та звільнення позивачки як такої, що не пройшла спеціальну перевірку. МОНУ 17.06.2024 року отримали від НАЗК лист-інформацію про результати перевірки та в додатку до листа було надано результати спеціальної перевірки. Довідка складена 22.08.2024 року на підставі результатів спеціальної перевірки, надана НАЗК. МОНУ невідомо про складання протоколу за результатами спеціальної перевірки відносно позивачки. На питання головуючої судді зазначено, що МОНУ були отримані пояснення позивачки 16.08.2024 року, між тим у даних пояснення відсутні обґрунтовані пояснення щодо цих сум. Також зазначила, що надасть копію довідки від 22.08.2024 року, що послугувала підставою видання наказу про звільнення.
Представник ОНТУ - адвокат Скорохватов О.М. позов не визнав в повному обсязі, зазначив, що на обґрунтування своєї позиції всі докази надані. Пояснив, що сама по собі довідка є результатом спеціальної перевірки за 2022 рік, тобто це її назва. Про цю довідку було відомо позивачці, оскільки вона до позову її додає як доказ. Наказ від 23.08.2024 року і наказ від 26.08.2024 року є предметами позову, між тим це похідні накази, оскільки основна причина звільнення -результати спеціальної перевірки, де прямо вказано, що встановлена сума грошей, яку неможливо пояснити і що дії позивачки носять корупційні ознаки, тобто посада ректора передбачає таку перевірки під час воєнного тану, це пряма норма закону, а тому МОНУ було зобов'язано звільнити позивачку. Ця перевірка-її результати не визнані незаконними, тобто це не спростовано належним чином, що наразі є фактом.
Оголошено перерву до 28.02.2025 року.
До суду 31.01.2025 року від представника МОН України - Колодій К.Г. надійшло клопотання про долучення доказів, згідно якого просила долучити до матеріалів справи копію листа МОНУ від 28.06.2024 року № 15/3863-24 з доказами направлення та повернення на 4 акр., копію листа МОНУ від 31.07.2024 року № 15/3890-24 з доказами направлення та повернення на 4 акр; копію довідки про результати спеціальної перевірки відомостей щодо ОСОБА_1 від 22.08.2024 року № 117/6-58.
У судове засідання28.02.2025 року з'явилися представник ОСОБА_1 - адвокат Бессараба П.А., представник Одеського національного технологічного університету - адвокат Скорохватов О.М. Від представника Міністерства освіти і науки України - Колодій К.Г. надійшла заява про розгляд справи без участі представника МОН України, свій відзив та надані пояснення підтримали, у позові просили відмовити.
Представник ОСОБА_1 - адвокат Бессараба П.А. позові підтримав та просив задовольнити у повному обсязі.
Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.
Предметом позовних вимог є визнання недійсними та скасування наказів про звільнення позивачки з посади, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, моральної шкоди, судових витрат.
Судом встановлено, що 12 грудня 2022 року між ОСОБА_1 , керівником, яку призначено на посаду ректора Одеського національного технологічного університету, як переможця виборів ректора , Міністерством освіти і науки України в особі Міністра Шкарлета С.М. укладено контракт № І-67 строком на 5 років, який регулює трудові відносини пов'язані із виконанням керівником своїх повноважень, закінчення строку якого обумовлено настанням певної дати - до 12 грудня 2027 року. (а.с. 27-39 т. 1)
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 Закону України «Про захист інтересів суб'єктів подання звітності та інших документів у період дії воєнного стану або стану війни» у період дії воєнного стану або стану війни будь-які перевірки щодо своєчасності та повноти подання будь-яких звітів чи документів звітового характеру уповноваженими органами не здійснюються.
На момент призначення ОСОБА_1 ректором Одеського національного технологічного університету в листопаді 2022 року стосовно неї, як переможця виборів ректора Одеського національного технологічного університету, спеціальна перевірка не проводилася.
Водночас 12 жовтня 2023 року набув чинності Закон України від 20 вересня 2023 року № 3384-IX "Про внесення змін до деяких законів України про визначення порядку подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в умовах воєнного стану", яким відновлено процедуру подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, здійснення заходів фінансового контролю у повному обсязі, проведення спеціальних перевірок відповідно до Закону стосовно осіб, які призначені на відповідні посади у період воєнного стану, а також врегульовано процедуру проведення таких перевірок.
Відповідно до статей 56 - 58 Закону України «Про запобігання корупції» (далі -Закон), згідно Порядком проведення спеціальної перевірки стосовно осіб, які претендують на зайняття посад, які передбачають зайняття відповідального або особливо відповідального становища, та посад з підвищеним корупційним ризиком, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року № 171 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 27 серпня 2022 року № 959), стосовно ОСОБА_1 , як переможця виборів ректора Одеського національного технологічного університету, 26 грудня 2023 року було розпочато проведення спеціальної перевірки.
27.12.2023 року до Національного агентства з питань запобігання корупції (далі - НАЗК) було надіслано запит (вих. МОН № 117/2273-23) про перевірку відомостей щодо особи, яка претендує на зайняття посади, яка передбачає зайняття відповідального або особливо відповідального становища, та посад з підвищеним корупційним ризиком.
Від НАЗК на адресу МОН України 27.06.2024 року надійшов лист НАЗК від 17.06.2024 року (вх. МОН № 6187/0/117-24-СП) з Інформацією про результати спеціальної перевірки стосовно ОСОБА_1 та самі результати спеціальної перевірки, відповідно до яких за результатами спеціальної перевірки відомостей про особу, яка претендує на зайняття посади, встановлено ознаки відображення у декларації недостовірних відомостей, оскільки такі відомості стосуються майна або іншого об'єкта декларування, що має вартість, і можуть відрізнятися від достовірних на суму, яка дорівнює або перевищує 100 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, установлених на дату подання такої декларації, які потребують додаткових пояснень кандидата на посаду відповідно до частини 2 статті 58 Закону України «Про запобігання корупції», на загальну суму 1 024 579,27 грн.(а.с. 178-179, 186-187 т. 1).
Згідно з інформацією Національного агентства з питань запобігання корупції, викладеній у листі від 17.06.2024 № 49-01/43929-24 визначено, що на підставі ч. 2 ст. 58 Закону України «Про запобігання корупції» претенденту на посаду тобто в даному випадку ОСОБА_1 надається можливість протягом п'яти робочих днів надати письмове пояснення за таким фактом.
Належних доказів щодо направлення ОСОБА_1 рекомендованим повідомленням листів 28.06.2024 та 31.07.2024 (на домашню адресу яка зазначена у згоді на проведення спеціальної перевірки) про надання пояснень суду не надано.
30.07.2024 року ректором Одеського національного технологічного університету Іванченковою Л.В. написана власноручна заява на ім'я заступника Міністра освіти і науки України про надання їй частини щорічної відпустки з 12.08.2024 року по 25.08.2024 року, тривалістю 14 днів (за 2024 рік) та подана до департаменту кадрового забезпечення МОН України. (а.с. 40, 162 т. 1)
Згідно правил документообігу заяву на відпустку погоджено 01.08.2024 року про, що в лівому верхньому куті заяви стоїть віза «не заперечую».
02.08.2024 року Одеським національним технологічним університетом видано наказ № 176-B «Про надання відпустки ректору університету» у період з 12.08.2024 року по 25.08.2024 року. (а.с. 41 т. 1).
Позивачкою, як претендентом на посаду 08 серпня 2024 року ознайомившись з даною інформацією, 14 серпня 2024 року, скориставшись вказаним правом підготувала пояснення з приводу встановлених НАЗК розбіжностей, надала письмове пояснення щодо встановлення ознаки відображення у декларації недостовірних відомостей, яке надійшло до МОН через засоби поштового зв'язку «Нова Пошта» та зареєстровано 16 серпня 2024 року. Згідно експрес-накладної № 59001202891691 Міністерством освіти і науки України отримано пояснення ОСОБА_1 15 серпня 2024 року
З 22.08.2024 року до 26.08.2024 року включно ОСОБА_1 проходила лікування у медичному закладі «Медея» відповідно до листка непрацездатності номер ЛН 13448373-2025128782-1. Причиною непрацездатності визначено: непрацездатність внаслідок захворювання або травми, що не пов'язані з нещасним випадком на виробництві. Ознак алкогольного/наркотичного сп'яніння не має. (а.с. 42 т. 1).
23.08.2024 року наказом МОН України № 253-к-24 «Про звільнення ОСОБА_1 » достроково припинено дію контракту від 12 грудня 2022 року № І-67 та звільнено ОСОБА_1 з посади ректора Одеського національного технологічного університету 26 серпня 2024 року, як таку, що не пройшла спеціальну перевірку.
Підставою звільнення визначено частина друга статті 58 Закону України «Про запобігання корупції, частина дев'ята статті 10 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», пункт 15 контракту від 12 грудня 2022 року № І-67, довідка про результати спеціальної перевірки від 22 серпня 2024 року № 117/6-58. З даним наказом ОСОБА_1 ознайомлена 02 вересня 2024 року, про що свідчить її розпис (а.с. 43, 176, 177 т. 1)
Зазначена в наказі довідка про результати спеціальної перевірки від 22 серпня 2024 року № 117/6-58 було надано відповідачем під час надання пояснень по справі, проте не разом з позовом.
Як вбачається з тексту даної довідки Директора департаменту кадрового забезпечення МОН України за результатами спеціальної перевірки декларації відображені недостовірні відомості, виявлено відомості, які не відповідають встановленим законодавством вимогам для зайняття ОСОБА_1 посади, яка передбачає зайняття відповідального або особливо відповідального становища, або посада з підвищеним корупційним ризиком.
При цьому в цій довідці відсутня оцінка отриманих зі сторони Міністерства освіти і науки України пояснень позивачки та долученим до них документам .
Також відсутні докази про ознайомлення з цією довідкою позивачки.
26.08.2024 року наказом в.о. ректора Одеського національного технологічного університету № 404-02А «Про оголошення наказу МОН України від 23.08.2024 № 253-к-24 «Про звільнення ОСОБА_1 » оголошено наказ МОН України від 23.08.2024 № 253-к-24 «Про звільнення ОСОБА_1 », яким достроково припинено дію контракту від 12 грудня 2022 року № І-67 та звільнено ОСОБА_1 з посади ректора Одеського національного технологічного університету 26 серпня 2024 року, як таку, що не пройшла спеціальну перевірку.
Підставою звільнення визначено частина друга статті 58 Закону України «Про запобігання корупції, частина дев'ята статті 10 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», пункт 15 контракту від 12 грудня 2022 року № І-67, довідка про результати спеціальної перевірки від 22 серпня 2024 року № 117/6-58. З цим наказом ОСОБА_1 ознайомлена 02 вересня 2024 року. (а.с. 44, 245 т. 1)
З 27.08.2024 року до 30.08.2024 року включно ОСОБА_1 перебувала на лікуванні у медичному закладі «Медея», що підтверджується листком непрацездатності номер ЛН 13448373-2025196447-1. Причиною непрацездатності визначено тимчасова непрацездатність внаслідок захворювання або травми, що не пов'язані з нещасним випадком на виробництві. Ознак алкогольного/наркотичного сп'яніння не має. (а.с. 46 т. 1)
30.08.2024 року Наказом ОНТУ № 425-02 доповнений наказ ОНТУ № 404-02А від 26.08.2024 року абзацом про фінансово - бухгалтерські виплати, компенсацію за невикористану відпустку ректору ОСОБА_1 (а.с. 45, 244 т. 1).
Статтею 43 Конституції України кожному гарантовано право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.
У рішенні у справі «Бендерський проти України» (пункт 42) Суд нагадує, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають достатньою мірою висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Межі такого обов'язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися в світлі обставин кожної справи. Конвенція не гарантує захист теоретичних та ілюзорних прав, а гарантує захист прав конкретних та ефективних. Право може вважатися ефективним, тільки якщо зауваження сторін насправді «заслухані», тобто належним чином вивчені судом.
За правилами цивільного судочинства треба розглядати спори, в яких позивач оскаржує законність розірвання з ним трудового договору з підстав, передбачених КЗпП України.
Відповідно до статті 5-1 КЗпП України (тут і далі - в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) держава гарантує працездатним громадянам, які постійно проживають на території України, зокрема, правовий захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи.
Частинами першою та третьої статті 21 КЗпП України визначено, що трудовий договір є угодою між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органу чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації чи уповноважений ним орган зобов'язується виплачувати працівнику заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.
Особливою формою трудового договору є контракт, в якому строк його дії, права, обов'язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення і організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі достроково, можуть встановлюватися угодою сторін.
Строковий договір укладається у випадках, коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений термін з урахуванням характеру наступної роботи або умов її виконання, або інтересів працівника, та в інших випадках, передбачених законодавчими актами (частина друга статті 23 КЗпП України).
Відповідно до частини третьої статті 54 Закону України "Про освіту" (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) педагогічні та науково-педагогічні працівники приймаються на роботу шляхом укладення трудового договору, в тому числі за контрактом.
Отже, виходячи з особливостей зазначеної форми договору, спрямованої на створення умов для виявлення ініціативності та самостійності працівників з урахуванням їх індивідуальних здібностей і професійних навичок, при укладенні контракту закон надав право сторонам встановлювати їхні права, обов'язки та відповідальність, зокрема, як передбачену нормами КЗпП України, так і підвищену відповідальність керівника, та додаткові підстави розірвання договору.
Частиною 3 статті 21 КЗпП України визначено, що особливою формою трудового договору є контракт, в якому строк його дії, права, обов'язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення і організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін. Сфера застосування контракту визначається законами України.
Підстави припинення трудового договору встановлено статтею 36 КЗпП України.
Згідно з п. 8 ст. 36 КЗпП України підставами припинення трудового договору є підстави, передбачені контрактом.
Розірвання контракту з підстав, передбачених цим контрактом, звільнення проводиться згідно з п. 8 ч. 1 ст. 38 КЗпП України урахуванням гарантій, встановлених чинним законодавством (п.16 Контракту №1-67 від 12.12.2022 року).
Зміст та порядок застосування превентивних антикорупційних механізмів, правила щодо усунення наслідків корупційних правопорушень визначається Законом України "Про запобігання корупції" (далі - Закон).
Згідно частини другої статті 3 Закону України "Про запобігання корупції" суб'єктами, на яких поширюються дія цього Закону, є: особи, які для цілей цього Закону прирівнюються до осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування: а) посадові особи юридичних осіб публічного права, які не зазначені у пункті 1 частини першої цієї статті; б) особи, які не є державними службовцями, посадовими особами місцевого самоврядування, але надають публічні послуги (аудитори, нотаріуси, оцінювачі, а також експерти, арбітражні керуючі, незалежні посередники, члени трудового арбітражу, третейські судді під час виконання ними цих функцій, інші особи, визначені законом); в) представники громадських об'єднань, наукових установ, навчальних закладів, експертів відповідної кваліфікації, які входять до складу конкурсних комісій, утворених відповідно до Закону України "Про державну службу"; 3) особи, які постійно або тимчасово обіймають посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов'язків, або спеціально уповноважені на виконання таких обов'язків у юридичних особах приватного права незалежно від організаційно-правової форми, а також інші особи, які не є службовими особами та які виконують роботу або надають послуги відповідно до договору з підприємством, установою, організацією, - у випадках, передбачених цим Законом.
Таким чином, Одеський національний технологічний університет є юридичною особою публічного права, а відтак посадові особи цього закладу є суб'єктами, на яких поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції».
Посадові особи вищого навчального закладу, віднесені до категорії юридичних осіб публічного права, є суб'єктами, на яких поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції».
Відповідно до абз. 2 частини третьої статті 58 Закону № 1700-VII особи, щодо яких проведена спеціальна перевірка, мають право на ознайомлення з довідкою про результати спеціальної перевірки та в разі незгоди з результатами перевірки можуть подати відповідному органу державної влади, органу місцевого самоврядування свої зауваження у письмовій формі. Ці зауваження підлягають розгляду у семиденний строк з дня їх надходження.
Як встановлено судом позивачку не було ознайомлено з Довідкою, та не враховано подані пояснення позивачки, яка послугувала підставою для звільнення, а тому вона була позбавлена надати свої зауваження з відповідним їх розглядом відповідачем протягом 7 днів. Таким чином відповідачем 1 порушена процедура притягнення до відповідальності за результатами спеціальної перевірки.
Враховуючи викладене суд приходить до висновку, що звільнення позивачки відбулося з порушенням вимог трудового законодавства, а тому трудові права позивачки підлягають захисту шляхом скасування наказів Міністерства освіти і науки України № 253-к- 24 від 23.08.2024 року «Про звільнення ОСОБА_1 », наказу Одеського національного технологічного університету) № 404-02А від 26.08.2024 року «Про оголошення наказу МОН України від 23.08.2024 року № 253-к-24 «Про звільнення ОСОБА_1 » та поновлення її на роботі на займаній посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Відповідно до ч. 2 ст. 235 Кодексу законів про працю України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік.
Спір про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, що виник у зв'язку з незаконним звільненням працівника, який був позбавлений можливості виконувати роботу не з власної вини, є трудовим спором, пов'язаним з недотриманням роботодавцем законодавства про працю та про оплату праці. За пред'явлення вимоги про стягнення середнього заробітку, передбаченого ч. 2 ст. 235 КЗпП України, позивачі звільняються від сплати судового збору в усіх судових інстанціях. Працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення середнього заробітку без обмеження будь-яким строком (ч. 2 ст. 233 КЗпП України).
Вимушений прогул - це час, протягом якого працівник з вини роботодавця не мав змоги виконувати трудові функції. Вимушеності прогулу надають протиправні дії чи бездіяльність роботодавця, внаслідок яких працівник позбавляється права виконувати трудові обов'язки й отримувати за це заробітну плату. Тобто працівник не може вийти на роботу та реалізовувати належне йому право на працю й оплату праці через винні дії (бездіяльність) роботодавця (таке поняття дав Верховний Суд у постанові від 17.01.2024 у справі № 708/447/23).
Верховний Суд у постанові від 17.01.2024 у справі № 708/447/23 вказав, що виплата середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу законодавцем пов'язується з певним діянням роботодавця, наслідком яких стала неможливість належним чином реалізовувати працівником своє право на працю. За змістом статей 94, 116, 117 КЗпП та статей 1, 2 Закону України «Про оплату праці» середній заробіток за весь час вимушеного прогулу за своєю правовою природою є різновидом матеріальної відповідальності роботодавця перед працівником і не входить до структури заробітної плати. Вичерпний перелік підстав виплати працівникові середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу визначено статтями 235, 236 КЗпП і вони не підлягають розширеному тлумаченню. Отже, оплата вимушеного прогулу у встановлених вказаними статтями КЗпП випадках є мірою матеріальної відповідальності роботодавця за порушення права працівника на працю. Підставою матеріальної відповідальності роботодавця є трудове майнове правопорушення, тобто винне протиправне порушення роботодавцем своїх трудових обов'язків, внаслідок чого заподіюється майнова шкода працівникові.
Верховний Суд у постанові від 07.02.2024 у справі № 522/7990/17 вказав, що вимушений прогул відбувається виключно за наявності вини роботодавця, який незаконно звільнив найманого працівника. Тому за цей час працівник, права якого були порушені роботодавцем, відповідно до державних гарантій має безумовне право на отримання заробітної плати.
Верховний Суд України в постанові від 14.09.2016 у справі № 6-419цс16 сформував чинну правову позицію щодо розрахунку середньої зарплати за час вимушеного прогулу.
Так, з урахуванням норм, зокрема абз. 3 п. 2 Порядку № 100, середньомісячна зарплата за час вимушеного прогулу працівника обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, із якого пов'язана виплата, тобто до звільнення працівника з роботи.
Основою для визначення загальної суми заробітку, що підлягає виплаті за час вимушеного прогулу, є середньоденна (середньогодинна) заробітна плата працівника, яка згідно з п. 8 згаданого Порядку визначається діленням заробітної плата за фактично відпрацьовані протягом 2-х місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів за цей період.
Після визначення середньоденної заробітної плати як розрахункової величини для нарахування виплат працівнику здійснюється нарахування загальної суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу, яка обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді (абз. 2 п. 8 Порядку № 100).
Середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на 2 сумарного числа робочих днів за останні 2 календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, установленим із дотриманням вимог законодавства.
З довідки ОНТУ (а.с.72) вбачається що заробітна плата позивачки за червень 2024 року становить 44 531, 43 грн., та за липень 2024 року 45 497, 08 грн.(43 робочі дні), всього 90 028,51 грн., а середній заробіток за 1 місяць становить 45 014,26 грн. як стягнення заробітку в порядку негайного виконання за 1 місяць. (ст.430 ЦПК України).
Таким чином середньоденна заробітна плата становить 2093,70 грн.
Таким чином суд вважає, що з урахуванням норм ст. 117 КЗпП України з відповідача слід стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу, а саме за період 26.08.2024 по 28.02.2025 року становить 135 днів х 2093,70 грн. = 282 649, 50 грн.
Крім того судом встановлено, що накази про звільнення позивача було прийнято під час його перебування на лікарняному. Вказане підтверджено листком непрацездатності, ст. 40 КзпП України, відповідно до якої не допускається звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу в період його тимчасової непрацездатності.
Велика Палата Верховного Суду у справі № 205/4196/18 відступила від правового висновку Верховного Суду України щодо застосування положень частини третьої статті 40 КЗпП України, визначивши, що «гарантія, передбачена частиною третьою статті 40 КЗпП України щодо неможливості звільнення у період тимчасової непрацездатності, а також у період перебування працівника у відпустці, поширюється на випадки припинення трудового договору (договору контракту) з працівником за пунктом 8 частини першої статті 36 КЗпП України, тобто з підстав, передбачених контрактом».
Моральна шкода, спричинена порушенням прав у сфері трудових відносин, підлягає відшкодуванню у розмірі, який є необхідним та достатнім з огляду на принципи розумності і справедливость.
Згідно зі статтею 237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством.
Порядок відшкодування моральної шкоди у сфері трудових відносин регулюється статтею 237-1 КЗпП України. У пункті 13 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» судам роз'яснено, що відповідно до статті 237-1 КЗпП України за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин (незаконне звільнення або переведення, невиплати належних йому грошових сум, виконання робіт у небезпечних для життя і здоров'я умовах тощо), яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов'язок по відшкодуванню моральної (немайнової) шкоди покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.
Таким чином, захист порушеного права у сфері трудових відносин забезпечується як відновленням становища, яке існувало до порушення цього права (наприклад, поновлення на роботі), так і механізмом компенсації моральної шкоди, як негативних наслідків (втрат) немайнового характеру, що виникли в результаті душевних страждань, яких особа зазнала у зв'язку з посяганням на її трудові права та інтереси.
Встановивши факт незаконного звільнення позивачки, тобто факт порушення її прав у сфері трудових відносин та завдання йому діями відповідача моральної шкоди, суд дійшов до висновку про наявність підстав для її відшкодування. При цьому суд вважає що розмір відшкодування цієї шкоди, який є необхідним та достатнім, враховуючи принципи розумності і справедливості. (постанови Верховного Суду від 03 квітня 2019 року у справі № 569/7860/16-ц) будить достатнім в розмірі 30 000 грн.
Таким чином позов підлягає частковому задоволенню щодо моральної шкоди.
Судовий збір.
Згідно ст.ст. 137, 141 ЦПК України також підлягають стягнення з відповідачів сплачений позивачкою судовий збір у рівних частках -1 878, 69 грн.
Керуючись ст.ст. 19, 43 Конституції України, ст.ст. 15, 16, 23, 1167 ЦК України, ст.ст. 21, 29, п. 8 ч. 1 ст. 36, 40, 47, 222, 233, 235 КЗпП України, ч. 1 ст. 27 Закону України «Про оплату праці»,ст.ст. 2-13, 44, 49, 64, 76-81, 89, 95, 133, 141, 223, 241, 247, 256, 258, 259, 263-265, 268, 354, 430 ЦПК України, суд,
Позов ОСОБА_1 до Міністерства освіти і науки України, Одеського національного технологічного університету про визнання незаконними та скасування наказів, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та стягнення моральної шкоди задовольнити частково.
Визнати незаконним та скасувати наказ Міністерства освіти і науки України (код ЄДРПОУ 38621185, м. Київ, просп. Берестейський, 10) № 253-к- 24 від 23.08.2024 року «Про звільнення ОСОБА_1 ».
Визнати незаконним та скасувати наказ Одеського національного технологічного університету (код ЄДРПОУ 02071062, м. Одеса, вул. Канатна, 112) № 226-01 від 26.08.2024 року «Про оголошення наказу МОН України від 23.08.2024 року № 253-к-24 «Про звільнення ОСОБА_1 ».
Поновити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) на посаді ректора Одеського національного технологічного університету (код ЄДРПОУ 02071062, м. Одеса, вул. Канатна, 112) з дня звільнення - 26.08.2024 року.
Стягнути з Одеського національного технологічного університету (код ЄДРПОУ 02071062, м. Одеса, вул. Канатна, 112) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) середній заробіток за час вимушеного прогулу з дати звільнення до дня поновлення на роботі, тобто за період з 26.08.2024 року по 28.02.2025 року у розмірі 282 649 (двісті вісімдесят дві тисячі шістсот сорок дев'ять тисяч) гривень 50 копійок.
Стягнути з Міністерства освіти і науки України (код ЄДРПОУ 38621185, м. Київ, просп. Берестейський, 10) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) моральну шкоду у розмірі 30 000 (тридцять тисяч) гривень 00 копійок.
Стягнути з Міністерства освіти і науки України (код ЄДРПОУ 38621185, м. Київ, просп. Берестейський, 10) та Одеського національного технологічного університету (код ЄДРПОУ 02071062, м. Одеса, вул. Канатна, 112) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) судовий збір у розмірі 1 878 (одна тисяча вісімсот сімдесят вісім) гривень 69 копійок з кожного.
Допустити негайне виконання рішення в частині поновлення на посаді та стягнення заробітної плати за один місяць у розмірі 45 014 (сорок п'ять тисяч чотирнадцять) гривень 25 копійок.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення, згідно ч. 1 ст. 354 ЦПК України.
Повний текст рішення суду складено 07.03.2025 року.
Суддя: Домусчі Л.В.