65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
"06" березня 2025 р.м. ОдесаСправа № 916/437/24
Господарський суд Одеської області у складі судді Бездолі Ю.С., розглянувши заяву Громадської організації “Товариство “Восток» за вх.№2-300/25 від 05.03.2025 про забезпечення позову у справі №916/437/24
за позовом: Громадської організації “Товариство “Восток» (67300, Одеська обл., м. Березівка, вул. 31 Березня, буд. 69, код ЄДРПОУ 42238831)
до відповідачів:
1.Держави Україна в особі Головного управління Національної поліції в Одеській області (65080, Одеська обл., м. Одеса, вул. Академіка Філатова, буд. 15-А, код ЄДРПОУ 40108740)
2.Южненської міської ради Одеського району Одеської області (65481, Одеська обл., м. Южне, пр-т Григорівського Десанту, буд. 18, код ЄДРПОУ 21018103)
3.Приватного підприємства “ПІВДЕНЬПАРКСЕРВІС» (68100, Одеська обл., Білгород-Дністровський р-н, м. Татарбунари, вул. Горького, буд. 19А, код ЄДРПОУ 39534303)
про стягнення 6650000 грн.,-
Громадська організація “Товариство “Восток» звернулась до Господарського суду Одеської області з позовом до Держави Україна в особі Головного управління Національної поліції в Одеській області про стягнення 6650000 грн. завданої шкоди.
Ухвалою суду від 19.02.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №916/437/24; розгляд справи вирішено здійснювати в порядку загального позовного провадження.
25.03.2024 за вх.№12374/24 до суду від позивача надійшло клопотання про залучення співвідповідачів, яке судом у підготовчому засіданні 10.05.2024 у протокольній формі задоволено, та залучено до участі у справі у якості відповідача-2 - Южненську міську раду Одеського району Одеської області (65481, Одеська обл., м. Южне, пр-т Григорівського Десанту, буд. 18, код ЄДРПОУ 21018103) та відповідача-3 - Приватне підприємство “ПІВДЕНЬПАРКСЕРВІС» (68100, Одеська обл., Білгород-Дністровський р-н, м. Татарбунари, вул. Горького, буд. 19А, код ЄДРПОУ 39534303).
05.04.2024 за вх.№14132/24 до суду від Южненської міської ради Одеського району Одеської області надійшли пояснення по справі.
11.04.2024 за вх.№14980/24 до суду Головного управління Національної поліції в Одеській області надійшло клопотання про долучення доказів та додаткові документи.
10.05.2024 за вх.№18918/24 до суду від Головного управління Національної поліції в Одеській області надійшло клопотання про проведення підготовчого засідання без участі його представника.
14.06.2024 за вх.№23559/24 до суду від позивача надійшли заява про уточнення позовних вимог, клопотання про огляд доказів за їх місцезнаходженням, клопотання про витребування доказів (оренда), клопотання про витребування доказів (інвентаризація), клопотання про витребування доказів (плата, тех.паспорти).
19.06.2024 за вх.№24161/24 до суду від відповідача-1 надійшли заперечення стосовно поданих позивачем клопотань.
У підготовчому засіданні 20.06.2024 з метою повного та всебічного розгляду справи судом у протокольній формі задоволено клопотання відповідача про витребування доказів, витребувано у строк до 12.07.2024 наступні документи:
- витребувано у відповідача-1 - Головного управління Національної поліції в Одеській області, відповідача-2 - Южненської міської ради Одеського району Одеської області та відповідача-3 - Приватного підприємства “ПІВДЕНЬПАРКСЕРВІС» договір(и) оренди на земельні ділянки кадастрові номери: 5122785800:01:001:0599, площею 8 га, та 5122785800:01:001:0600, площею 4 га;
- витребувано у відповідача-2 - Южненської міської ради Одеського району Одеської області інформацію щодо технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна (капітальних гаражів) на земельних ділянках кадастрові номери: 5122785800:01:001:0599 площею 8 га та 5122785800:01:001:0600, площею 4 га;
- витребувано у відповідача-1 - Головного управління Національної поліції в Одеській області, відповідача-2 - Южненської міської ради Одеського району Одеської області та відповідача-3 - Приватного підприємства “ПІВДЕНЬПАРКСЕРВІС» інформацію щодо орендної плати за земельну ділянку кадастровий номер: 5122785800:01:001:0435, площею 12 га від 12.03.2015 по 26.10.2020; інформацію щодо правових підстав використання ПП “ПІВДЕНЬПАРКСЕРВІС» земельної ділянки кадастровий номер: 5122785800:01:001:0435, площею 12 га (укладення договорів ) від 12 березня 2015 року; технічні паспорти на об'єкти нерухомого майна ПП “ПІВДЕНЬПАРКСЕРВІС», на підставі яких було передано земельну ділянку кадастровий номер: 5122785800:01:001:0435 площею 12 га ПП “ПІВДЕНЬПАРКСЕРВІС».
10.07.2024 за вх.№26478/24 до суду від відповідача-3 надійшло клопотання про залишення позову без руху в частині вимог до ПП “Південьпарксервіс», яке судом у підготовчому засіданні 13.09.2024 повернено без розгляду на підставі положень ч.6 ст. 6 ГПК України.
Ухвалою суду від 19.07.2024 відкладено підготовче засідання у справі №916/437/24 на 13.09.2024 о 13:45.
19.07.2024 за вх.№27606/24 до суду від позивача надійшла заява про остаточне визначення позовних вимог, в якій позивач просить розглядати позовні вимоги у наступній редакції:
- Стягнути з відповідачів:
1. Держави Україна в особі Головного управління Національної поліції в Одеській області (65080, Одеська обл., м. Одеса, вул. Академіка Філатова, буд. 15-А, код ЄДРПОУ 40108740) кошти в сумі 1500000 грн. за завдану шкоду;
2. Южненської міської ради Одеського району Одеської області (65481, Одеська обл., м. Южне, пр-т Григорівського Десанту, буд. 18, код ЄДРПОУ 21018103) кошти в сумі 1500000 грн. за завдану шкоду;
3.Приватного підприємства “ПІВДЕНЬПАРКСЕРВІС» (68100, Одеська обл., Білгород-Дністровський р-н, м. Татарбунари, вул. Горького, буд. 19А, код ЄДРПОУ 39534303) кошти в сумі 3000000 грн. за завдану шкоду.
У підготовчому засіданні 13.09.2024 судом у протокольній формі прийнято до розгляду уточнене викладення позовних вимог в наступній редакції:
- Стягнути з відповідачів:
1. Держави Україна в особі Головного управління Національної поліції в Одеській області (65080, Одеська обл., м. Одеса, вул. Академіка Філатова, буд. 15-А, код ЄДРПОУ 40108740) кошти в сумі 1500000 грн. за завдану шкоду;
2. Южненської міської ради Одеського району Одеської області (65481, Одеська обл., м. Южне, пр-т Григорівського Десанту, буд. 18, код ЄДРПОУ 21018103) кошти в сумі 1500000 грн. за завдану шкоду;
3.Приватного підприємства “ПІВДЕНЬПАРКСЕРВІС» (68100, Одеська обл., Білгород-Дністровський р-н, м. Татарбунари, вул. Горького, буд. 19А, код ЄДРПОУ 39534303) кошти в сумі 3000000 грн. за завдану шкоду.
Водночас у підготовчому засіданні 13.09.2024 судом у протокольній формі залишено без руху позовну заяву у справі №916/437/24 в частині позовних вимог до відповідача-3 - Приватного підприємства “ПІВДЕНЬПАРКСЕРВІС» (68100, Одеська обл., Білгород-Дністровський р-н, м. Татарбунари, вул. Горького, буд. 19А, код ЄДРПОУ 39534303) про стягнення коштів в сумі 3000000 грн., у зв'язку з ненаданням доказів сплати судового збору за позовними вимогами до відповідача-3; судом встановлено позивачу строк на усунення недоліків позовної заяви - десять днів з дня оголошення судом ухвали у протокольній формі.
У підготовчому засіданні 13.09.2024 судом у протокольній формі винесено ухвалу в порядку ст. 183 ГПК України про відкладення підготовчого засідання на 03.10.2024 о 12:50.
16.09.2024 за вх.№33557/24 до суду від позивача надійшло клопотання про звільнення від сплати судового збору в частині заявлених вимог щодо ПП “ПІВДЕНЬПАРКСЕРВІС».
02.10.2024 за вх.№35827/24 до суду від відповідача-2 надійшла заява про проведення підготовчого засідання без участі його представника.
У підготовчому засіданні 03.10.2024, розглянувши подане позивачем клопотання за вх.№33557/24 від 16.09.2024, судом у протокольній формі відмовлено у задоволенні клопотання позивача, оскільки відсутні підстави для звільнення позивача від сплати судового збору за заявленими у справі вимогами до ПП “ПІВДЕНЬПАРКСЕРВІС» щодо відшкодування заподіяної шкоди. При цьому судом враховано, що позов у справі стосується відшкодуванню шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їх посадовою або службовою особою, а так само незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури або суду (п.13 ч.2 ст. 3 Закону України “Про судовий збір»). Посилання позивача на поширення на спірні правовідносини Закону України “Про захист прав споживачів» позивачем не доведено, оскільки позовні вимоги не стосуються відносин між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності. За таких обставин, судом констатовано неусунення позивачем недоліків позовної заяви в частині позовних вимог до ПП “ПІВДЕНЬПАРКСЕРВІС» та у протокольній формі в частині заявлених позовних вимог до ПП “ПІВДЕНЬПАРКСЕРВІС» про стягнення 3000000 грн. шкоди повернено без розгляду позовні вимоги.
У підготовчому засіданні 03.10.2024 судом у протокольній формі винесено ухвалу в порядку ст. 183 ГПК України про відкладення підготовчого засідання на 24.10.2024 о 14:15. У підготовчому засіданні 24.10.2024 судом у протокольній формі винесено ухвалу в порядку ст. 183 ГПК України про відкладення підготовчого засідання на 22.11.2024 о 12:00. У підготовчому засіданні 22.11.2024 судом у протокольній формі винесено ухвалу в порядку ст. 183 ГПК України про відкладення підготовчого засідання на 13.12.2024 о 12:45.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 21.10.2024 у справі №916/437/24 відмовлено у задоволенні клопотання Громадської організації “Товариство “Восток» про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на протокольну ухвалу Господарського суду Одеської області від 03.10.2024 у справі №916/437/24; повернуто апеляційну скаргу Громадської організації “Товариство “Восток» на протокольну ухвалу Господарського суду Одеської області від 03.10.2024 у справі №916/437/24 та додані до неї документи.
22.11.2024 за вх.№1814/24 до суду від Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду надійшла ухвала від 20.11.2024 по справі №916/437/24, якою відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Громадської організації “Товариство “Восток» на ухвалу Південно-західного апеляційного господарського суду від 21.10.2024 зі справи №916/437/24; витребувано матеріали справи №916/437/24 з Господарського суду Одеської області.
Ухвалою суду від 22.11.2024 зупинено провадження у справі №916/437/24 до повернення матеріалів справи №916/437/24 до Господарського суду Одеської області.
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 20.12.2024 касаційну скаргу Громадської організації “Товариство “Восток» задоволено частково; ухвалу Південно-західного апеляційного господарського суду від 21.10.2024 у справі №916/437/24 скасовано; справу №916/437/24 направлено до Південно-західного апеляційного господарського для вирішення питання щодо відкриття апеляційного провадження. У вказаній постанові касаційним судом зауважено наступне:
- як встановили суди попередніх інстанцій, 06.02.2024 ГО “Товариство “Восток» звернулось до господарського суду з позовом з метою захисту прав фізичних осіб - власників гаражів на користування земельною ділянкою, на якій розташоване гаражне товариство, та відшкодування завданої шкоди; як убачається з пункту 1.3 Статуту ГО “Товариство “Восток», затвердженого протоколом №1 від 06.02.2020 та розміщеного у відкритому доступі на сайті Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ГО “Товариство “Восток» є неприбутковою організацією; доходи (прибутки) неприбуткової організації використовуються виключно для фінансування видатків на утримання такої неприбуткової організації, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами; у пункті 3.1 Статуту встановлено, що ГО “Товариство “Восток» створене з метою задоволення економічних, соціальних та інших потреб його членів на основі поєднання їх особистих та колективних інтересів, розвитку їх самоорганізації, самоуправління та самоконтролю, поділу між ними витрат та можливих ризиків; згідно з пунктом 10.4 Статуту ГО “Товариство “Восток» у всіх державних органах виконавчої влади та установах, у судових органах всіх рівнів, органах прокуратури, у будь-яких інших державних та недержавних установах та організаціях з усіма правами, які надані Законом України позивачу, відповідачу, третій особі, представляє голова правління; отже, позивач у статусі громадської організації у цій справі захищає не власні інтереси юридичної особи, а фактично діє в інтересах фізичних осіб - членів ГО “Товариство “Восток» та представляє їхні інтереси в суді, керуючись приписами ЗУ “Про громадські об'єднання» та статутними завданнями такої організації;
- громадська організація, звертаючись з позовом до відповідачів, зокрема, ПП “ПІВДЕНЬПАРКСЕРВІС», про відшкодування збитків та моральної шкоди, реалізувала передбачені її статутними завданнями представницькі функції щодо захисту прав фізичних осіб - членів такої організації, які на думку позивача в особі керівника ГО “Восток» порушив відповідач; наведене також узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 25.04.2024 у справі №910/17395/23, у якій суд встановив обставини стосовно того, що позивач - ГО “Товариство “Восток» у статусі громадської організації захищає не власні інтереси як юридичної особи, а фактично діє в інтересах фізичних осіб - членів ГО “Товариство “Восток», які відповідно до частини четвертої статті 75 ГПК України є преюдиційними для справи, що розглядається;
- у справі, що розглядається, ГО “Товариство “Восток» з урахуванням вимог статті 4 ГПК України не є суб'єктом господарської діяльності, а звернулася до господарського суду як представник фізичних осіб - членів ГО “Товариство “Восток» з метою захисту їхніх порушених прав;
- спірні правовідносини між сторонами у справі, що розглядається, фактично виникли на підставі укладених договорів про надання місця під установку гаража і надання послуг на території ПП “Південьпарксервіс» між відповідачем-3 ПП “Південьпарксервіс» та учасниками ГО “Товариство “Восток», а тому висновок апеляційного господарського суду щодо неспрямованості позовних вимог ГО “Товариство “Восток» на захист прав споживачів є передчасним; ЗУ “Про захист прав споживачів» регулюються відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлені права споживачів, а також визначений механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів; згідно з частиною першою статті 1 ЗУ “Про захист прав споживачів» виконавцем є суб'єкт господарювання, який виконує роботи або надає послуги; виробником є суб'єкт господарювання, який: виробляє товар або заявляє про себе як про виробника товару чи про виготовлення такого товару на замовлення, розміщуючи на товарі та/або на упаковці чи супровідних документах, що разом з товаром передаються споживачеві, своє найменування (ім'я), торговельну марку або інший елемент, який ідентифікує такого суб'єкта господарювання; або імпортує товар; споживачем є фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника; продукція - будь-які виріб (товар), робота чи послуга, що виготовляються, виконуються чи надаються для задоволення суспільних потреб; зі змісту позовних вимог у цій справі вбачається, що між ПП “Південьпарксервіс» та учасником ГО “Товариство “Восток» укладено договори про надання місця під установку гаража і надання послуг на території ПП “Південьпарксервіс» автостоянки “Южна-1», за умовами пункту 1.1 якого підприємство надає у користування, а учасник приймає у користування місце, розмір якого складає 24 кв.м, що розташоване на автостоянці “Южна-1», для цільового призначення, обумовленого договором. Згідно з пунктом 2.1 вказаного договору підприємство зобов'язується забезпечувати виконання такого: ремонтних робіт майна, окрім встановлених гаражів; забезпечення електроенергією відповідно до договору про споживання електроенергії та спільне використання електричних мереж; утримання території; прибирання та вивіз сміття; охорони автостоянки; 26.10.2020 Одеська обласна державна адміністрація, від імені якої на підставі розпорядження Одеської обласної державної адміністрації №290/А-2016 від 16.05.2016 діяла Лиманська районна державна адміністрація в особі голови, та ПП “Південьпарксервіс» уклали договір оренди земельної ділянки, кадастровий номер: 5122785800:01:001:0435, площею 12 га із земель промисловості, транспорту, зв'язку та енергетики, оборони та іншого призначення для розміщення та експлуатації будівель і споруд автомобільного транспорту та дорожнього господарства (вид використання: для будівництва автогаражів), що розташована на території Сичавської сільської ради Лиманського району Одеської області на 49 років з моменту державної реєстрації права оренди. Позивач - ГО “Товариство “Восток» вважає цей договір незаконним та таким, що спричинив шкоду фізичним особам - власникам гаражів, в інтересах яких і було заявлено позов у цій справі; як вбачається з наведеного, ГО “Товариство “Восток» в особі його учасників та ПП “Південьпарксервіс» не пов'язані господарськими правовідносинами у розумінні статті 3 ГК України, а учасники ГО “Товариство “Восток» є фактично споживачами послуг, що надає ПП “Південьпарксервіс» за договором; отже, при вирішенні питання про відкриття апеляційного провадження за скаргою ГО “Товариство “Восток», апеляційний господарський суд не дослідив правової природи цього спору, а саме предметної та суб'єктної юрисдикції;
- наведене також узгоджується з висновками Верховного Суду у постанові від 25.04.2024 у справі № 910/17395/23, у яких Верховний Суд вказав, що позивач як громадська організація, представляючи інтереси своїх членів ГО “Товариство “Восток» - фізичних осіб, помилково визначив належність цього спору до господарської юрисдикції з посиланням на відповідність його суб'єктного складу вимогам статті 4 ГПК України; а тому без вирішення питання щодо предметної та суб'єктної юрисдикції цього спору відповідно до глави 2 § 1, зокрема статті 20 ГПК України, висновок апеляційного суду про покладення на ГО “Товариство “Восток» обов'язку сплати судового збору при зверненні до суду за захистом своїх прав є передчасним.
Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 19.02.2025 у справі №916/437/24 апеляційну скаргу Громадської організації “Товариство “Восток» задоволено; протокольну ухвалу Господарського суду Одеської області від 03.10.2024 про повернення позовної заяви в частині заявлених позовних вимог до Приватного підприємства “ПІВДЕНЬПАРКСЕРВІС» у справі №916/437/24 скасовано; матеріали справи №916/437/24 передано на розгляд Господарського суду Одеської області для продовження розгляду. У вказаній постанові апеляційним судом зауважено наступне:
- колегією суддів встановлено, що 06.02.2024 Громадська організація “Товариство “Восток» звернулася до господарського суду з позовом з метою захисту прав фізичних осіб - власників гаражів на користування земельною ділянкою, на якій розташоване гаражне товариство, та відшкодування завданої шкоди; позивач у статусі громадської організації у цій справі захищає не власні інтереси юридичної особи, а фактично діє в інтересах фізичних осіб - членів Громадської організації “Товариство “Восток» та представляє їхні інтереси в суді, керуючись приписами Закону України “Про громадські об'єднання» та статутними завданнями такої організації; громадська організація, звертаючись з позовом до відповідачів, зокрема, Приватного підприємства “Південьпарксервіс», про відшкодування збитків та моральної шкоди, реалізувала передбачені її статутними завданнями представницькі функції щодо захисту прав фізичних осіб - членів такої організації, які, на думку позивача в особі керівника Громадської організації “Восток», порушив відповідач;
- колегія суддів виходить з того, що Велика Палата Верховного Суду неодноразово наводила критерії розмежування судової юрисдикції; такими критеріями є передбачені законом умови, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, як-то: суб'єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка у законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ (висновок, зокрема, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.01.2021 у справі №127/21764/17);
- Громадська організація “Товариство “Восток» в особі його учасників та Приватного підприємства “Південьпарксервіс» не пов'язані господарськими правовідносинами у розумінні статті 3 Господарського кодексу України, а учасники Громадської організації “Товариство “Восток» є фактично споживачами послуг, що надає Приватне підприємство “Південьпарксервіс» за договором; отже, при вирішенні питання щодо позовної заяви Громадської організації “Товариство “Восток» в частині заявлених позовних вимог до Приватного підприємства “Південьпарксервіс», місцевий господарський суд не дослідив правової природи цього спору, а саме предметної та суб'єктної юрисдикції; наведене також узгоджується з висновками Верховного Суду у постанові від 25.04.2024 у справі №910/17395/23, у яких Верховний Суд вказав, що позивач як громадська організація, представляючи інтереси своїх членів Громадської організації “Товариство “Восток» - фізичних осіб, помилково визначив належність цього спору до господарської юрисдикції з посиланням на відповідність його суб'єктного складу вимогам статті 4 Господарського процесуального кодексу України; таким чином, без вирішення питання щодо предметної та суб'єктної юрисдикції цього спору відповідно до глави 2 § 1 Господарського процесуального кодексу України, зокрема, статті 20 Господарського процесуального кодексу України, висновок суду першої інстанції про покладення на Громадську організацію “Товариство “Восток» обов'язку сплати судового збору при зверненні до суду за захистом своїх прав є передчасним.
21.02.2025 за вх.№5949/25 до суду від відповідача-1 надійшло клопотання про закриття провадження по справі стосовно Головного управління Національної поліції в Одеській області.
24.02.2025 за вх.№5992/25 до суду від позивача надійшли заперечення на клопотання відповідача-1 про закриття провадження у справі.
27.02.2025 до Господарського суду Одеської області надійшли матеріали справи №916/437/24.
Ухвалою суду від 03.03.2025 поновлено провадження у справі №916/437/24 з 20.03.2025; призначено підготовче засідання на 20.03.2025 об 11:15.
04.03.2025 (зареєстрована 05.03.2025 за вх.№2-300/25) до суду від Громадської організації “Товариство “Восток» надійшла заява про забезпечення позову, в якій заявник просить суд звільнити його від сплати судового збору (відповідно до ч.3 ст. 22 Закону України “Про захист прав споживачів»); накласти арешт на кошти Приватного підприємства “Південьпарксервіс» (ЄДРПОУ 39534303); накласти арешт на об'єкти (споруди) ПП “Південьпарксервіс» (ЄДРПОУ 39534303, загальною площею 92 кв.м.: КПП-1 - площею 49,9 кв.м; КПП-2 - площею 40,2 кв.м та вбиральня - площею 2 кв.м, розміщених на земельній ділянці, кадастровий номер: 5122785800:01:001:0435, площею 12 га (після поділу кадастровий номер 5122785800:01:001:0599 площею 8,000 га та кадастровий номер 5122785800:01:001:0600 площею 4,000 га); накласти арешт на земельні ділянки кадастровий номер 5122785800:01:001:0599 площею 8,000 га та кадастровий номер 5122785800:01:001:0600 площею 4,000 га. В обґрунтування поданої заяви заявник вказує наступне:
- Приватним підприємством “Південьпарксервіс» у березні 2015 року без повноважень, шляхом встановлення шлагбауму на в'їзді до гаражів на з/д кадастровий номер: 5122785800:01:001:0435, площею 12 га., з громадянами (власниками гаражів) було укладено договори на “парковку побудованих капітальних гаражів» (копії договорів в додатках позову); при цьому, під час укладення договорів ПП “Південьпарксервіс» замовчувало про відсутність оренди на земельну ділянку (договір оренди на з/д було укладено тільки через 5 років , 26.10.2020);
- фактично при відсутності договору оренди з/д на час укладення договорів від 12.03.2015 про які замовчувало ПП “Південьпарксервіс» (договір оренди на з/д було укладено 26.10.2020) привласнили чуже майно (1100 гаражів фізичних осіб) і використовують їх на свою користь, а саме плата за проїзд через шлагбаум до своїх гаражів складає 48 грн. на місяць з кожного власника гаража (крайні роки 250 грн. на місяць, копії квитанцій в додатках); розпорядженням ООДА 290/А-2016 від 16.05.2016 було передано земельну ділянку, кадастровий номер: 5122785800:01:001:0435, площею 12 га Приватному підприємству “Південьпарксервіс» в оренду строком на 49 років під об'єкти (споруди) загальною площею 92 кв.м: КПП-1 - площею 49,9 кв.м; КПП-2 - площею 40,2 кв.м та вбиральня - площею 2 кв.м, в той час залишено безправними більше 1100 громадян, котрі за власний кошт, на вищезазначеній земельній ділянці, побудували гаражі, до котрих ПП “Південьпарксервіс» та ООДА жодного відношення не мають; тобто надана площа у 120000 кв.м перевищує площу об'єктів ПП “Південьпарксервіс» у 1300 (тисячу триста) разів; Лиманською РДА та ПП “Південьпарксервіс» 26.10.2020, тобто через п'ять років було укладено договір оренди на земельну ділянку кадастровий номер: 5122785800:01:001:0435 пл. 12 га; після укладення договору оренди 26.10.2020 ПП “Південьпарксервіс» продовжувала вимагати та збирати кошти з власників гаражів за нікчемними договорами, при цьому уже по 250 грн. на місяць з кожного гаража (копії квитанцій в додатках); фактично ПП “Південьпарксервіс» при здійсненні своїх прав не утримались від дій, які порушують права інших осіб, вчинили дії з наміром завдати шкоди фізичним особам та зловживали правом в інших формах (привласнили та використовуюсь на свою користь чуже майно (1100 гаражів фізичних осіб), чим порушили приписи ст. 13 ЦК України; з огляду на викладене, договори, укладені ПП “Південьпарксервіс» з власниками гаражів (членами ГО “ВОСТОК» суперечать інтересам суспільства (ст.ст. 203, 215 , 228 , 230 , 236 ЦК України), приписам ст. 13 ЦК України та Європейському принципу “Доброго врядування», чим було завдано шкоди громадянам (членам ГО “Т “ВОСТОК») на суму 7075200 грн.;
- статутний капітал ПП “Південьпарксервіс» становить 500 грн., ціна об'єктів (споруд) ПП “Південьпарксервіс» загальною площею 92 кв.м.: загальною площею 92 кв.м: КПП-1 - площею 49,9 кв.м; КПП-2 - площею 40,2 кв.м та вбиральня - площею 2 кв.м - складає 68946 грн.; з огляду на суму позову невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду та поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів позивача (ГО “Т “ВОСТОК»), за захистом яких позивач звернувся до суду.
Відповідно до ст. 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.
За ч.1 ст. 139 ГПК України заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити: 1) найменування суду, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта (для фізичних осіб - громадян України), номери засобів зв'язку, адресу електронної пошти (за наявності), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; 3) предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; 4) захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; 5) ціну позову, про забезпечення якого просить заявник; 6) пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення; 7) інші відомості, потрібні для забезпечення позову.
Господарський суд зазначає, що після відкриття провадження у даній справі та перегляду касаційним судом ухвали Південно-західного апеляційного господарського суду від 21.10.2024 у справі №916/437/24 та протокольної ухвали Господарського суду Одеської області від 03.10.2024 про повернення позовної заяви в частині заявлених позовних вимог до Приватного підприємства “ПІВДЕНЬПАРКСЕРВІС», касаційним судом визначено, що при вирішенні питань щодо розгляду судами цієї справи першочергово постає питання юрисдикції даного спору.
На даний час, після апеляційного та касаційного перегляду та висновків Верховного Суду, провадження у справі судом поновлене і питання щодо юрисдикції визначатиметься судом за участю учасників справи у першому після повернення справи з апеляційної та касаційної інстанції підготовчому засіданні 20.03.2025 об 11:15.
Натомість ще до того позивачем подано до суду вказану заяву про забезпечення позову від 04.03.2025 (зареєстрована 05.03.2025 за вх.№2-300/25).
Таким чином, враховуючи, що на даний час судом відкрито провадження у справі, а питання юрисдикції після повернення справи з судів апеляційної та касаційної інстанції за участю учасників справи судом ще не вирішене, суд вважає, що заява про забезпечення позову підлягає на даний час розгляду господарським судом, в провадженні якого перебуває справа.
При цьому господарський суд приймає до уваги наступне.
Відповідно до п.3 ч.1 ст. 138 ГПК України заява про забезпечення позову подається після відкриття провадження у справі - до суду, у провадженні якого перебуває справа.
Як визначено у постанові Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 17.01.2025 у справі №903/497/24, «системне тлумачення статей 136, 137, 138, 145 ГПК України дає можливість дійти висновку, що:
- законодавець передбачив відповідний процесуальний порядок розгляду заяви про забезпечення позову та вирішення питання про відкриття провадження у справі за поданою позовною заявою у разі подання їх одночасно до суду;
- для розгляду заяви про забезпечення позову та вирішення питання про відкриття провадження у справі встановлені різні процесуальні строки: два та п'ять днів, відповідно;
- першочерговим при надходженні на розгляд суду заяви про забезпечення позову є надання оцінки щодо порядку звернення з нею до суду, за умови дотримання якого здійснюється її розгляд по суті;
- у випадку одночасного подання позовної заяви та заяви про забезпечення позову розгляд заяви про забезпечення позову не залежить від вирішення питання про відкриття провадження у справі, у разі повернення позовної заяви, відмови у відкритті провадження у справі передбачений процесуальний механізм скасування заходів забезпечення позову».
Об?єднана палата при цьому відступила від висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 13.05.2024 у справі №916/5151/23 та від 10.06.2024 у справі №916/5137/23, про те, що норми ГПК України щодо юрисдикції зумовлюють за аналогією процесу й необхідність здійснювати оцінку предметної та суб?єктної юрисдикції (підсудності) господарським судам позову, на забезпечення якого подається відповідна заява, на стадії розгляду заяви про забезпечення позову.
Тому заява позивача про забезпечення позову, як така, яка відповідає вимогам, встановленим ГПК України для подання таких заяв, підлягає наразі розгляду судом по суті.
Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна довести суду необхідність вжиття у справі заходів забезпечення позову. Умовою застосування заходів забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову.
У постанові Верховного Суду від 21.02.2021 у справі №910/18193/21 міститься висновок, що не існує універсального алгоритму застосування заходів забезпечення позову, оскільки їх вжиття (або відмова у такому) знаходиться у прямій залежності від фактичних обставин кожного конкретного господарського спору.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії (п.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №16 від 26.12.2011).
Під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову господарським судам необхідно дотримуватися принципу співмірності заходів забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків від заборони відповідачу/іншим особам здійснювати певні дії (постанова Верховного Суду від 22.07.2021 у справі №910/4669/21).
Отже, вирішуючи питання про забезпечення позову, господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв?язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу. У пункті 8.8 постанови від 18.05.2021 у справі №914/1570/20 Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що забезпечення позову - це вжиття заходів щодо охорони інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача.
Умовою застосування заходів забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові кошти, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Такий правовий висновок Верховного Суду викладено в постанові від 28.08.2019 у справі №910/4491/19.
Відповідно до ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Стаття 74 ГПК України встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Згідно зі ст.ст. 76, 77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
За ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). Отже, відповідно до вимог ГПК України забезпечення судового процесу доказами покладено виключно на сторони.
Як вбачається з матеріалів поданої заяви, заявник у поданій заяві просить суд накласти арешт на кошти Приватного підприємства “Південьпарксервіс» (ЄДРПОУ 39534303) та накласти арешт на об'єкти (споруди) ПП “Південьпарксервіс» (ЄДРПОУ 39534303, загальною площею 92 кв.м.: КПП-1 - площею 49,9 кв.м; КПП-2 - площею 40,2 кв.м та вбиральня - площею 2 кв.м, розміщені на земельній ділянці, кадастровий номер: 5122785800:01:001:0435, площею 12 га (після поділу кадастровий номер 5122785800:01:001:0599 площею 8,000 га та кадастровий номер 5122785800:01:001:0600 площею 4,000 га); накласти арешт на земельні ділянки кадастровий номер 5122785800:01:001:0599 площею 8,000 га та кадастровий номер 5122785800:01:001:0600 площею 4,000 га.
Господарський суд наголошує, що посилання позивача на те, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду та поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів позивача (ГО “Т “ВОСТОК»), за захистом яких позивач звернувся до суду, на думку суду є недоведеними та не підтвердженими, позивачем не доведено суду вчинення/наміру вчинення відповідачем-3 дій, спрямованих на відчуження належного йому майна чи вчинення інших дій щодо належного йому майна, заявником не обґрунтовано належними доказами обставин того, що невжиття заявлених заходів забезпечення позову може призвести до неможливості чи утруднення виконання судового рішення. Окрім того, об'єкти нерухомого майна, на які просить накласти арешт позивач, перебувають у відповідача-3 не у власності, а в оренді, а тому накладення на них арешту не відповідатиме вимогам розумності, обґрунтованості і адекватності, оскільки речові права на вказані об'єкти у рамках даної справи не досліджуються.
Водночас сама наявність судового спору за відсутності доведення необхідності вжиття судом заходів забезпечення позову не може бути підставою для забезпечення позову, самі лише твердження позивача в даному випадку не є достатніми та обґрунтованими підставами для задоволення поданої заяви про забезпечення позову. Окрім того, недобросовісність та протиправність дій відповідача-3, на які посилається позивач, також не може бути підставою для задоволення заяви про забезпечення позову.
До того ж, суд відзначає, що заходи забезпечення позову не можуть підміняти собою рішення суду по суті позовних вимог, та суд, оцінивши доводи заявника, співмірність заявлених заходів до забезпечення позову, не вбачає підстав для задоволення поданої Громадською організацією “Товариство “Восток» заяви про забезпечення позову, без доведення заявником відповідних підстав для забезпечення позову, про яке просить заявник.
З огляду на вищевикладене, господарський суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви Громадської організації “Товариство “Восток» за вх.№2-300/25 від 05.03.2025 про забезпечення позову у справі №916/437/24.
Відповідно до ч.6 ст. 140 ГПК України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
Керуючись ст.ст. ст.ст. 136, 137, 140, 233-235 Господарського процесуального кодексу України, суд -
У задоволенні заяви Громадської організації “Товариство “Восток» за вх.№2-300/25 від 05.03.2025 про забезпечення позову у справі №916/437/24 - відмовити.
Ухвала набирає законної сили 06.03.2025 та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Південно-західного апеляційного господарського суду у строки, визначені ст. 256 ГПК України.
Суддя Ю.С. Бездоля