65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
"03" березня 2025 р.м. Одеса Справа № 916/4757/24
Господарський суд Одеської області у складі судді Пінтеліної Т.Г., при секретарі судових засідань Кафланова А.С., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження справу №916/4757/24 за позовом Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" в особі Херсонської філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (Адміністрація Херсонського морського порту) (73000, м. Херсон, проспект Ушакова, буд.4, код ЄДРПОУ 38728533)
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕТІНВЕСТ-ШІППІНГ" (69008, м.Запоріжжя, Південне шосе, буд. 72, каб. 5, код ЄДРПОУ 31158623)
про стягнення 10 832,37 грн.
Представники:
Від позивача: Учень О.О.;
Від відповідача: не з'явився;
Вільний слухач: Коновалов Б.О.
Державне підприємство "Адміністрація морських портів України" в особі Херсонської філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (Адміністрація Херсонського морського порту) звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕТІНВЕСТ-ШІППІНГ" про стягнення 10 832,37 грн.
Ухвалою від 29.10.2024 року суд прийняв позовну заяву Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" в особі Херсонської філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (Адміністрація Херсонського морського порту) до розгляду та відкрив провадження у справі № 916/4757/24 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
14.11.2024р. від Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕТІНВЕСТ-ШІППІНГ" надійшов відзив на позовну заяву (вх.ГСОО № 41121/24), згідно якого заперечує проти задоволення позовних вимог в повному обсязі.
26.11.2024р. надійшла відповідь на відзив представника Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" в особі Херсонської філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (Адміністрація Херсонського морського порту), згідно якої вважає заперечення відповідача безпідставними та наполягає на задоволенні позовних вимог.
06.12.2024р. надійшли заперечення на відповідь на відзив Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕТІНВЕСТ-ШІППІНГ".
Ухвалою від 11.12.2024р. вирішено розглядати справу в розумний строк та призначено розгляд справи по суті в судовому засіданні на 10.02.2025р.
Відповідно до п3. ухвали від 11.12.2024р. Суд викликав учасників справи у судове засідання для розгляду справи
Представники сторін в судове засідання не прибули, про причини неявки Суд не повідомили.
10.02.2025р. до канцелярії суду за вхідним № 4450/25 надійшли письмові пояснення представника позивача на заперечення на відповідь на відзив.
Ухвалою суду від 10.02.2025 року було відкладено розгляд справи на 03.03.2025 року
Судом 03.03.2025р. в порядку ст.240 ГПК України, проголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Щодо строку розгляду справи суд зауважує, що обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи.
Так, при здійсненні правосуддя суд має виходити з необхідності дотримання основних засад господарського судочинства, зазначених в ст. 2, 4 Господарського процесуального кодексу України стосовно забезпечення права сторін на розгляд справ у господарському суді після їх звернення до нього у встановленому порядку, гарантованому чинним законодавством та всебічно забезпечити дотримання справедливого, неупередженого та своєчасного вирішення судом спорів з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.
Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі Смірнова проти України).
Згідно практики Європейського суду з прав людини щодо тлумачення поняття розумний строк вбачається, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ і було б неприродно встановлювати один і той самий строк для всіх випадків. Таким чином, у кожній справі виникає проблема оцінки розумності строку, яка залежить від певних обставин (рішення у справі Броуган та інші проти Сполученого Королівства).
Європейський суд з прав людини щодо критеріїв оцінки розумності строку розгляду справи визначився, що строк розгляду має формувати суд, який розглядає справу. Саме суддя має визначати тривалість вирішення спору, спираючись на здійснену ним оцінку розумності строку розгляду в кожній конкретній справі, враховуючи її складність, поведінку учасників процесу, можливість надання доказів тощо.
Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід вважати строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального та процесуального законів.
При цьому Європейський суд з прав людини в своїй практиці виходить із того, що розумність тривалості судового провадження необхідно оцінювати у світлі обставин конкретної справи, враховуючи критерії, вироблені судом. Такими критеріями є: 1) складність справи, тобто, обставини і факти, що ґрунтуються на праві (законі) і тягнуть певні юридичні наслідки; 2) поведінка заявника; 3) поведінка державних органів; 4) перевантаження судової системи; 5) значущість для заявника питання, яке знаходиться на розгляді суду, або особливе становище сторони у процесі (Рішення Бараона проти Португалії, 1987 рік, Хосце проти Нідерландів, 1998 рік; Бухкольц проти Німеччини, 1981 рік; Бочан проти України, 2007 рік).
Конвенція на відміну від національного законодавства України не запроваджує чітких строків розгляду справи, проте посилання на строк містить ст. 6 Конвенції, яка постулює дефініцію розумного строку розгляду справи.
Таким чином, враховуючи обставини справи та введення воєнного стану в Україні згідно Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" №64/2022 від 24.02.2022, суд застосовує принцип розумного строку тривалості провадження відповідно до зазначеної вище практики Європейського суду з прав людини.
Відтак, оскільки судова система має забезпечувати дотримання права на доступ до правосуддя і здійснення такого правосуддя, з метою дотримання прав учасників та забезпечення права на справедливий суд, дотримання принципу пропорційності, реалізації засад змагальності, враховуючи завдання господарського судочинства, з метою всебічного, повного і об'єктивного розгляду справи у розумні строки, судом здійснено розгляд справи у розумний строк, тобто такий, що є об'єктивно необхідним для забезпечення можливості реалізації учасниками справи відповідних процесуальних прав, застосувавши ст. ст. 2, 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. 3 Конституції України та ст. 2, 11 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.
Між Державним підприємством "Адміністрація морських портів України" (надалі по тексту - Позивач, ДП "АМПУ", Адміністрація) та Товариством з обмеженою відповідальністю "МЕТІНВЕСТ-ШІППІНГ" (надалі по тексту - Відповідач, ТОВ "МЕТІНВЕСТ-ШІППІНГ", Морський агент) укладено договір про взаємодію сторін під час агентування суден в морських портах України № 367-П-АМПУ-18 від 03.12.2018 року, Декларація про приєднання № 71 від 20.12.2018 року.
Пунктом 1.1. цього Договору передбачається, що цей Договір є договором приєднання в розумінні ст. 634 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України), який встановлює рівні умови для всіх суб'єктів господарювання, що здійснюють свою діяльність у морських портах України, та може бути укладений лише шляхом приєднання Морського агента до всіх його умов в цілому шляхом надання Адміністрації Декларація про приєднання до Договору (Додаток № 1 до цього Договору), розміщеної на офіційному веб-сайті Адміністрації за адресою: http://uspa.gov.ua/morski-agentі/dogovіr-priednannya, в порядку передбаченому цим Договором.
Відповідно до пункту 1.2. Договору всі права та обов'язки Адміністрації (в тому числі, прийняття, узгодження та виконання заявок Морського агента, ведення бухгалтерського обліку, проведення розрахунків, підписання первинних документів, тощо), які передбачені цим Договором, виконуються відповідною філією Державного підприємства "Адміністрація морських портів", перелік яких визначений у Додатку № 3 до цього Договору.
Отже, у відповідних договірних взаємовідносинах всі права та обов'язки Адміністрації, в тому числі, прийняття, узгодження та виконання заявок Морського агента, ведення бухгалтерського обліку, проведення розрахунків, підписання первинних документів, тощо, покладено на Херсонську філію державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (Адміністрація Херсонського морського порту).
Позивач зазначає, що в грудні 2021 року - січні 2022 року відбувся суднозахід суден (Морським агентом яким є Відповідач) у закордонному плаванні до морського порту Херсон, а саме:
- судно Афанасій Матюшенко (прапор Україна) дата: 08.12.2021-04.01.2022, 23.12.2021;
- судно Дніпро Лайн (прапор Україна) дата: 14.12.2021-14.12.2021, 19.12.2021- 26.12.2021;
- судно NEFTERUDOVOZ-46M (прапор Україна) дата: 23.12.2021-23.12.202, 26.12.2021-04.01.2022 (вхід та вихід, стоянка на якорі);
- судно ОЛТЕНИЦА (прапор Україна) дата: 05.01.2022-05.01.2022, 10.01.2022- 14.01.2022;
- судно Славутич 15 (прапор Україна) дата: 15.01.2022-15.01.2022, 21.12.2021.
Пунктом 2.1. Договору врегульовано взаємовідносини Адміністрації та Морського агента під час агентування суден у морських портах, зокрема, щодо порядку нарахування та оплати за заявками Морського агента портових зборів, спеціалізованої послуги та інших послуг (робіт), що надаються в у морських портах України, перелік яких розміщений на веб-сайті Адміністрації за адресою: http://uspa.gov.ua/morski-agentі/perelik-poslug-shcho-nadayutsya-u-morskikh-portakh ukrajini (надалі - Послуги).
Відповідно до п.3.3.5. Договору морський агент зобов'язаний, не пізніше ніж за 24 години до заходу судна в морський порт, надавати відповідному підрозділу Адміністрації заявку на оформлення попереднього рахунку по портовим зборах згідно з Додатком № 2 цього Договору з додаванням копії обмірного свідоцтва або документа, що його замінює, а також інші документи, передбачені Правилами.
Відповідні заявки Відповідача, оформлені на умовах Договору, за формою згідно з Додатком № 2 цього Договору з копіями обмірного свідоцтво або/та копією свідоцтва про реєстрацію судна тощо, Позивач, наразі, не може надати - у зв'язку з відсутністю доступу до первинних документів та приміщення Херсонської філії державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (адміністрації Херсонського морського порту)(надалі за текстом - ХФ ДП «АМПУ" (Адміністрації Херсонського МП) у м. Херсоні, територія якого входить до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України 22 грудня 2022 року № 309 (із змінами відповідно 3 Наказу № 224 від 17 серпня 2023 року.
Згідно з п.3.1.5. Договору Адміністрація зобов'язана надавати Морському агенту рахунки (у тому числі, попередні рахунки по портових зборах) після отримання від Морського агента заявки на надання послуг, до якої додаються інформація про основні розміри судна та інші необхідні документи щодо наданих послуг.
Основна інформація стосовно суден, як назва судна, прапор країни, назва Морського агента, вид плавання (закордонне плавання), розміри судна, максимальна осадка, умовний об'єм, кількість (базова), що містилась в вищезазначених Заявках, оформлених Відповідачем на умовах Договору, за формою Додатка № 2 до нього - відображена Позивачем в розрахунках до рахунків, дублікати яких додаються до позовної заяви, та покладена в основу здійсненого Позивачем попереднього нарахування портових зборів.
Попередні рахунки на оплату портових зборів виставляються та надаються Адміністрацією Морському агенту не пізніше наступного робочого дня після отримання заявки від Морського агента, а остаточні (фінальні) рахунки по суднозаходу та наданих послугах виставляються та надаються Морському агенту не пізніше п'яти робочих днів з моменту відходу судна із морського порту або дня надання послуг.
Відповідно до п. 4.1. Договору ставки портових зборів визначаються відповідно до Наказу Міністерства інфраструктури України від 27.05.2013 №316, яким затверджено Порядок справляння та розміри ставок портових зборів. Оплата портових зборів, що надійшли від судновласника, здійснюється Морським агентом до виходу судна з морського порту на рахунок Адміністрації у доларах США по суднам під іноземним прапором і у національній валюті по суднам під Державним Прапором України на підставі рахунків, своєчасно виставлених Адміністрацією.
Пунктом 4.2. Договору передбачений розрахунок портових зборів, який здійснюється в доларах США з застосуванням кросс-курсу (далі - кросс-курс), який визначається за офіційним курсом гривні до іноземних валют, установленим Національним банком України (далі - НБУ) на дату виходу судна з акваторії морського порту.
На виконання умов Договору, за результатом вищезазначеного суднозаходу суден, Морським агентом яких є Відповідач, Позивачем виставлені наступні попередні рахунки на оплату портових зборів (дублікати рахунків та розрахунків до них - додаються до позовної заяви):
- попередній рахунок № 5120 від 14.12.2021р. на суму 17 285,62 грн та розрахунок до нього;
- попередній рахунок № 5292 від 21.12.2021р. на суму 8 705,88 грн та розрахунок до нього;
- попередній рахунок № 5315 від 23.12.2021р. на суму 41 273,53 грн та розрахунок до нього;
- попередній рахунок № 5337 від 23.12.2021р. на суму 11 201,66 грн та розрахунок до нього;
- попередній рахунок № 5437 від 29.12.2021р. на суму 11 201,66 грн та розрахунок до нього;
- попередній рахунок № 38 від 05.01.2022р. на суму 122 391,37 грн та розрахунок до нього.
Заперечень Відповідача, щодо інформації використаної для відповідного нарахування портових зборів на адресу Позивача не надходило. Вказані попередні рахунки сплачені Відповідачем, згідно наступних платіжних доручень:
- Рахунок № 5120 від 14.12.2021 року - сплачено, згідно платіжного доручення від 15.12.2021 року № 595428,
- Рахунок № 5292 від 21.12.2021 року - сплачено, згідно платіжного доручення від 24.12.2021 року № 600624;
- Рахунок № 5315 від 23.12.2021 року - сплачено, згідно платіжного доручення від 24.12.2021 року № 600624;
- Рахунок № 5337 від 23.12.2021 року - сплачено, згідно платіжного доручення від 24.12.2021 року № 600624;
- Рахунок № 5437 від 29.12.2021 року на суму 11 201,66 грн - сплачено, згідно платіжного доручення від 30.12.2021 року № 603948;
- Рахунок № 38 від 05.01.2022 року на суму 122 391,37 грн - сплачено, згідно платіжного доручення від 06.01.2022 року № 608005.
Пунктом 4.10. Договору визначено, що остаточні рахунки по суднозаходу, а також по інших Послугах, наданих Адміністрацією, оплачуються Морським агентом відповідно до затверджених вільних цін (тарифів) Адміністрації протягом 20-ти банківських днів з дати своєчасно виставленого рахунку, шляхом банківського переказу грошових коштів на поточний рахунок Адміністрації, згідно з Актом наданих послуг, або інших документів, які підтверджують надання Послуг. Нарахування ПДВ здійснюються згідно з чинним податковим законодавством України.
Відповідно до п.4.14. Договору Морський агент, незалежно від отримання рахунку на оплату Послуг Адміністрації засобами електронної пошти/факсом, зобов'язаний вжити заходів для отримання рахунків на оплату Послуг Адміністрації безпосередньо у відповідному структурному підрозділі Адміністрації протягом 5 (п'яти) робочих днів з моменту фактичного надання Послуг.Неотримання Морським агентом рахунків на оплату Послуг не звільняє Морського агента від обов'язку здійснити їх оплату, не дає підстав для відстрочення оплати, не дозволяє посилатись на неотримання рахунку, як причину несплати (або несвоєчасної оплати) Послуг, своєчасно виставлених Адміністрацією.
Однак, Відповідачем не сплачена різниця нарахувань портових зборів між попередніми та остаточними (фінальними) рахунками, що склала:
- 878,79 грн (різниця між рахунками № 5 120 від 14.12.2021 року на суму 17 285,62 грн та № 5 120/2 747 від 26.12.2021 року на суму 18 164,41 грн);
- 144,41 грн (різниця між рахунками № 5 292 від 21.12.2021 року на суму 8 705,88 грн та № 5 292/2 892 від 15.01.2022 року на суму 8 850,29 грн);
- 2 912,78 грн (різниця між рахунками № 5 315 від 23.12.2021 року на суму 41 273,53 грн та № 5 315/2 833 від 04.01.2022 року на суму 44 186,31 грн);
- 9,82 грн (різниця між рахунками № 5 337 від 23.12.2021 року на суму 11 201,66 грн та №5 337/2 801 від 26.12.2021 року на суму 11 211,48 грн);
- 11,26 грн (різниця між рахунками № 5 437 від 29.12.2021 року на суму 11 201,66 грн та № 5 437/2 891 від 04.01.2022 року на суму 11 212,92 грн);
- 1 970,99 грн (різниця між рахунками № 38 від 05.01.2022 року на суму 122 391,37 грн та № 38/2 907 від 14.01.2022 року на суму 124 362,36 грн),
Відповідачем не сплачено Позивачу різницю коштів на суму - 5 928,05 грн.
Також Позивачем Відповідачу були виставлені рахунки з нарахуванням якірного збору, згідно рахунків:
- Рахунок № 173/2 834 від 04.01.2022 року на суму 803,06 грн (суднозахід судна NEFTERUDOVOZ-46M (прапор Україна) дата: 26.12.2021-04.01.2022) та розрахунок до нього;
- Рахунок № 170/2 902 від 24.01.2022 року на суму 633,85 грн (суднозахід судна Славутич 15 (прапор Україна) дата: 15.01.2022-15.01.2022) та розрахунок до нього від 15.01.2022 року.
Однак, Відповідачем вище зазначені рахунки не сплачено, а ні у строки визначені Договором, а ні на день подачі Позивачем позовної заяви.
Заборгованість за якірний збір Відповідача перед Позивачем складає - 1 436,91 грн.
З метою досудового врегулювання було направлено лист від 16.07.2024 року №203/26 01-19/Вих з проханням добровільно оплатити рахунки, що були оплачені не в повному обсязі.
Однак, відповіді на лист Херсонської філії державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (Адміністрації Херсонського морського порту) від 16.07.2024 року № 203/26-01-19/Вих від ТОВ "МЕТІНВЕСТ-ШІППІНГ" не надходило.
Позивачем в зв'язку з неналежним виконання відповідачем зобов'язань за договором, було нараховано відповідачу інфляційні витрати в сумі 2 871,80 грн. та 3% річних в сумі 595,61 грн.
Невиконання відповідачем своїх зобов'язань за договором про взаємодію сторін під час агентування суден в морських портах України № 367-П-АМПУ-18 від 03.12.2018 року стало підставою для звернення Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" в особі Херсонської філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (Адміністрації Херсонського морського порту) до суду з відповідним позовом для захисту свого порушеного права.
Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши наявні у справі докази у сукупності та давши їм відповідну правову оцінку, суд дійшов наступних висновків:
Відповідно до вимог ч.ч.1,2 ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
У п.1 ч.2 ст.11 ЦК України встановлено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договір, який в силу вимог ч.1 ст.629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно з приписами статті 193 Господарського кодексу України та статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв діловогообороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Як вбачається з матеріалів справи, між Державним підприємством "Адміністрація морських портів України" (надалі по тексту - Позивач, ДП "АМПУ", Адміністрація) та Товариством з обмеженою відповідальністю "МЕТІНВЕСТ-ШІППІНГ" (надалі по тексту - Відповідач, ТОВ "МЕТІНВЕСТ-ШІППІНГ", Морський агент) укладено договір про взаємодію сторін під час агентування суден в морських портах України № 367-П-АМПУ-18 від 03.12.2018 року, Декларація про приєднання № 71 від 20.12.2018 року.
Згідно положень ч. 1 ст. 18 Закону України «Про морські порти України» від 17.05.2012 року 4709-VI визначено, що господарська діяльність у морському порту провадиться відповідно до законодавства, обов'язкових постанов по порту та зводу звичаїв морського порту.
Статтею 22 Закону України «Про морські порти України» передбачено, що у морському порту справляються такі портові збори: корабельний, причальний, якірний, канальний, маяковий, адміністративний та санітарний. Використання коштів від портових зборів допускається виключно за їх цільовим призначенням. Фінансування утримання гідротехнічних споруд в об'ємах, необхідних для підтримання їх паспортних характеристик, здійснюється за рахунок портових зборів, що справляються у морських портах, де розташовані такі гідротехнічні споруди. Розміри ставок портових зборів для кожного морського порту встановлюються національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері транспорту, відповідно до затвердженої нею методики. Порядок справляння, обліку та використання коштів від портових зборів, крім використання коштів від адміністративного збору, визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сферах морського і річкового транспорту. Кошти від адміністративного збору використовуються відповідно до закону. Портові збори сплачуються адміністрації морських портів України, крім випадків, визначених цим Законом.
Відповідно ч.3,4,5 ст.22 Закону України «Про морські порти України» від 17.05.2012 року № 4709-VI визначено основні види портових зборів.
У відповідності до п.4.1. Договору - ставки портових зборів та порядок їх стягнення, визначаються відповідно до наказу Міністерства інфраструктури України від 27.05.2013 №316.
Тобто, Порядок справляння та розміри ставок портових зборів, затверджений наказом Міністерства інфраструктури України від 27.05.2013 року № 316 «Про портові збори» та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 12.06.2013 року за № 930/23462 (надалі - Порядок справляння), визначає процедуру справляння портових зборів, умови пільгового нарахування та звільнення від них.
Пунктом 1.3 розділу І Порядку справляння встановлено, що портові збори (корабельний, причальний, якірний, канальний, маяковий, адміністративний та санітарний) справляються в морських портах із суден і плавучих споруд, що плавають під Державним Прапором України та іноземними прапорами, за групами згідно з додатком 1 до цього Порядку.
Відповідно до п. 1.5. Порядку нарахування портових зборів здійснюється з умовного об'єму судна, який обчислюється в кубічних метрах і дорівнює добутку трьох величин (довжина судна, ширина судна і висота борту судна), зазначених в обмірному свідоцтві (головні розмірення) або документі, що його замінює. При цьому умовний об'єм судна підлягає округленню у такому порядку: до 0,5 кубічного метра округлюється до цілого числа в меншу сторону, а 0,5 кубічного метра і більше округлюється до цілого числа в більшу сторону.
Згідно з п.3.1.5. Договору Адміністрація зобов'язана надавати Морському агенту рахунки (у тому числі, попередні рахунки по портових зборах) після отримання від Морського агента заявки на надання послуг, до якої додаються інформація про основні розміри судна та інші необхідні документи щодо наданих послуг.
Основна інформація стосовно суден, як назва судна, прапор країни, назва Морського агента, вид плавання (закордонне плавання), розміри судна, максимальна осадка, умовний об'єм, кількість (базова), що містилась в вищезазначених Заявках, оформлених Відповідачем на умовах Договору, за формою Додатка № 2 до нього - відображена Позивачем в розрахунках до рахунків, дублікати яких додаються до позовної заяви, та покладена в основу здійсненого Позивачем попереднього нарахування портових зборів.
Попередні рахунки на оплату портових зборів виставляються та надаються Адміністрацією Морському агенту не пізніше наступного робочого дня після отримання заявки від Морського агента, а остаточні (фінальні) рахунки по суднозаходу та наданих послугах виставляються та надаються Морському агенту не пізніше п'яти робочих днів з моменту відходу судна із морського порту або дня надання послуг.
Відповідно до п. 4.1. Договору ставки портових зборів визначаються відповідно до Наказу Міністерства інфраструктури України від 27.05.2013 №316, яким затверджено Порядок справляння та розміри ставок портових зборів. Оплата портових зборів, що надійшли від судновласника, здійснюється Морським агентом до виходу судна з морського порту на рахунок Адміністрації у доларах США по суднам під іноземним прапором і у національній валюті по суднам під Державним Прапором України на підставі рахунків, своєчасно виставлених Адміністрацією.
В силу положень ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Проте відповідач своє зобов'язання щодо оплати рахунків за надані послуги не здійснив.
Згідно ст.ст.525,526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Стаття 610 Цивільного кодексу України визначає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Враховуючи викладене, господарський суд вважає, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача грошових коштів за невиконання умов договору про взаємодію сторін під час агентування суден в сумі 7 364,96 грн. є обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню.
Щодо нарахування 3% річних та інфляційних втрат суд зазначає наступне.
Наразі ст.612 ЦК України визначає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Крім того, виходячи з системного аналізу законодавства, обов'язок боржника сплатити кредитору суму боргу з нарахуванням процентів річних та відшкодувати кредитору спричинені інфляцією збитки також випливає з вимог ст.625 ЦК України.
Зокрема, частиною другою статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Слід зазначити, що, виходячи з положень ст. 625 ЦК України, право кредитора на стягнення 3% річних та інфляційних втрат не залежить від моменту пред'явлення вимоги про таке стягнення (до моменту погашення боргу або після цього). При цьому визначальним є наявність факту порушення боржником строків виконання грошового зобов'язання. Таким чином, право кредитора на стягнення 3% річних може бути реалізовано у будь-який момент при наявності вищезазначених вимог, передбачених законодавством.
Наразі слід зазначити, що згідно положень ЦК проценти річних є самостійною формою цивільно-правової відповідальності за порушення грошових зобов'язань. Так, розмір таких процентів річних може бути визначений сторонами в договорі.
Враховуючи вищенаведене та порушення відповідачем термінів сплати вартості поставленого товару за спірний період, суд вважає, що позивачем цілком правомірно нараховано 3% річних. Дослідивши та перевіривши здійснений позивачем розрахунок суми 3% річних в розмірі 595,61 грн., судом встановлено, що розрахунок 3% річних було здійснено позивачем вірно. Відтак, з відповідача підлягають стягненню 3% річних в розмірі 595,61 грн.
Так, індекс інфляції це додаткова сума, яка сплачується боржником і за своєю правовою природою є самостійним засобом захисту цивільного права кредитора у грошових зобов'язань і спрямована на відшкодування його збитків, заподіяних знеціненням грошових коштів внаслідок інфляційних процесів в державі. Офіційний індекс інфляції, що розраховується Державною службою статистики України, визначає рівень знецінення національної грошової одиниці України, тобто зменшення купівельної спроможності гривні.
Згідно роз'яснень, наведених в п. 3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" № 14 від 17.12.2013 р., інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 ЦК України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).
Враховуючи вищенаведене та порушення відповідачем термінів сплати вартості поставленого товару за спірний період, суд вважає, що позивачем цілком правомірно нараховано інфляційні витрати. Дослідивши та перевіривши здійснений позивачем розрахунок суми інфляційних витрат в розмірі 2 871,80 грн., судом встановлено, що розрахунок інфляційних витрат річних було здійснено позивачем вірно. Відтак, з відповідача підлягають стягненню інфляційних витрат в розмірі 2 871,80 грн.
У відзиві на позовну заяву представник відповідача зазначає, що в преамбулі Декларації про приєднання № 71 від 20.12.2018 року зазначено, що цією Декларацією ТОВ "МЕТІНВЕСТ-ШІППІНГ" від імені судновласника та за його рахунок заявляє про своє приєднання до Договору № 367-П-АМПУ-18 від 03.12.2018 року всі дії в рамках виконання спірного договору морським агентом виконуються виключно від імені та за рахунок судновласників, в тому числі і оплати портових зборів.
Щодо оплати за рахунками № 5292/2892 від 15.01.2022 та № 170/2902 від 24.01.2022 (судно Славутич-15) відповідач зазначає наступне.
29 квітня 2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Дельта Шиппинг» та Товариством з обмеженою відповідальністю «МЕТІНВЕСТ-ШІППІНГ» було укладено Договір про надання послуг з морського агентування № 01.04.2020.
Згідно до пп.2.2.1 п.2.2 агент має право вимагати від судновласника здійснення попереднього, у якості 100% передоплати, перерахування грошових коштів на рахунок агента, необхідних останньому для проведення розрахунків з третіми особами.
Аналогічно у пп.2.3.6 п.2.3 Договору визначено обв'язок судновласника перерахувати у якості 100% передплати на рахунок агента грошові кошти, необхідні останньому для проведення розрахунків з третіми особами у строки та на умовах, визначених у розділі 4 цього Договору.
Відповідач наполягає, що оскільки ТОВ "МЕТІНВЕСТ-ШІППІНГ" досі не отримано від
судновласника коштів в рахунок оплати виставлених ДП "АМПУ" рахунків, вимоги позивача в частині стягнення оплати за рахунками №5292/2892 від 15.01.2022 та № 170/2902 від 24.01.2022 передчасні, а отже такі, що не підлягають задоволенню.
Щодо оплати за рахунками № 5120/2747 від 12.12.2021 (судно Дніпролайн), №5315/2833 від 04.01.2022 (судно Афанасій Матюшенко), № 38/2907 від 14.01.2022 (судно Олтеница).
30 грудня 2021 року між Приватним акціонерним товариством «Судноплавна компанія «Укррічфлот» та Товариством з обмеженою відповідальністю «МЕТІНВЕСТ ШІППІНГ» було укладено Договір про надання послуг з морського агентування №АСК/-186.
01 січня 2022 року в рамках договору № АСК/-186 від 30.12.2021 ТОВ "МЕТІНВЕСТ ШІППІНГ" було виставлено дисбурментський рахунок № 008-22 власнику судна Дніпролайн ПРАТ «Судноплавна компанія «Укррічфлот» на загальну суму 82 377,14 грн. При цьому в зазначеному дисбурментському рахунку передбачена оплата за рахунком № 5120/2747 від 12.12.2021.
Оплата зазначеного дисбурментського рахунку була здійснена судновласником лише 15.11.2023.
11 січня 2022 року в рамках договору № АСК/-186 від 30.12.2021 ТОВ "МЕТІНВЕСТ ШІППІНГ" було виставлено дисбурментський рахунок № 020-22 власнику судна Афінасій Матюшенко ПРАТ «Судноплавна компанія «Укррічфлот» на загальну суму 94 905,65 грн. При цьому в зазначеному дисбурментському рахунку передбачена оплата за рахунком № 5135/2833 від 04.01.2022.
Оплата зазначеного дисбурментського рахунку була здійснена судновласником лише 06.12.2023.
18 січня 2022 року в рамках договору № АСК/-186 від 30.12.2021 ТОВ "МЕТІНВЕСТ ШІППІНГ" було виставлено дисбурментський рахунок № 021-22 власнику судна Олетница ПРАТ «Судноплавна компанія «Укррічфлот» на загальну суму 217 447,83 грн. При цьому в зазначеному дисбурментському рахунку передбачена оплата за рахунком № 38/2907 від 14.01.2022 .
Оплата зазначеного дисбурментського рахунку була здійснена судновласником лише 17.04.2024.
На думку відповідача, до отримання коштів від судновласника ТОВ "МЕТІНВЕСТ ШІППІНГ" не мало змоги здійснити оплату за рахунком, виставленим ДП "АМПУ", та прострочення зобов'язання для ТОВ "МЕТІНВЕСТ-ШІППІНГ" виникає виключно після отримання коштів від ПРАТ "Судноплавна компанія "Укррічфлот".
Заперечення відповідача до уваги судом не приймаються, з насупних підстав.
Пунктом 12.2. Договору передбачено, що підтвердженням повного та безумовного акцептування публічної оферти є оформлення та підписання Морським агентом Декларації про приєднання до Договору (Додаток №1 до цього Договору), що свідчить про прийняття ним публічної оферти.
Відповідно до п.12.6. Договору передбачено, що Договір не потребує подальшого двостороннього підписання чи вчинення інших дій та вважається укладеним з моменту отримання від Морського агента та реєстрації Адміністрацією двох оригінальних примірників Декларації про приєднання від Морського агенту, що свідчить про згоду дотримуватися умов Договору, без підписання письмового примірника Адміністрацією.
Згідно з умовами п.12.8. Договору акцептуючи Договір, товариство з обмеженою відповідальністю «МЕТІНВЕСТ-ШІППІНГ» автоматично погоджується з повним та безумовним прийняттям ним положень Договору та всіх додатків, що є його невід'ємною складовою частиною Договору.
Згідно з абз.4 ч.4 ст.179 ГК України при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі договору приєднання, запропонованого однією стороною для інших можливих суб'єктів, коли ці суб'єкти у разі вступу в договір не мають права наполягати на зміні його змісту.
Станом на день розгляду справи № 916/4757/24 в суді Договір, в порядку передбаченим чинним законодавством України, не визнано - «неукладеним», «незаконним», «нечинним» або «нікчемним». В судах України не порушувались та не розглядаються судові справи щодо чинності правочину між Позивачем та Відповідачем щодо дійсності Договору та/або Декларації про приєднання.
Суд зазначає, що позивач по справі не є стороною зазначених відповідачем Договорів про надання послуг з морського агентування, тобто їх умови є виключно зобов'язаннями в межах правовідносин Морського агента та Судновласника, і жодним чином не мають відношення до прав та обов'язків Позивача та Відповідача по даній справі.
Договором про взаємодію сторін під час агентування суден в морських портах України №367-П-АМПУ-18 від 03.12.2018 року, Декларація про приєднання № 71 від 20.12.2018 року не передбачено делегування прав та обов'язків Сторін та його взаємозв'язок або правові наслідки інших господарських правовідносин до Договору.
Відповідно до вимог ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
У відповідності до ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Зі змісту ст.77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Частинами ч.ч.1, 2, 3 ст.13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).
У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.
Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.
Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об'єктивного з'ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.
Підсумовуючи вищезазначене, суд доходить висновку, що позовні вимоги Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" в особі Херсонської філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (Адміністрація Херсонського морського порту) є обґрунтованими, підтверджені належними доказами наявними в матеріалах справи, підлягають задоволенню в повному обсязі.
Судові витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви покладаються на відповідача відповідно до приписів ст. 129 ГПК України.
Керуючись ст.ст.129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" в особі Херсонської філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (Адміністрація Херсонського морського порту) (73000, м. Херсон, проспект Ушакова, буд.4, код ЄДРПОУ 38728533) до Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕТІНВЕСТ-ШІППІНГ" (69008, м. Запоріжжя, Південне шосе, буд. 72, каб. 5, код ЄДРПОУ 31158623) - задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕТІНВЕСТ-ШІППІНГ" (69008, м.Запоріжжя, Південне шосе, буд.72, каб. 5, код ЄДРПОУ 31158623) на користь ержавного підприємства "Адміністрація морських портів України" в особі Херсонської філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (Адміністрація Херсонського морського порту) (73000, м.Херсон, проспект Ушакова, буд.4, код ЄДРПОУ 38728533) грошові кошти за невиконання умов договору про взаємодію сторін під час агентування суден в морських портах України № 367-П-АМПУ-18 від 03.12.2018 року в розмірі 7 364 (Сім тисяч триста шістдесят чотири) грн. 96 коп., інфляційні витрати в розмірі 2 871 (Дві тисячі вісімсот сімдесят одна) грн. 80 коп., 3% річних в розмірі 595 (П'ятсот дев'яносто п'ять) грн. 61 коп. та судовий збір в розмірі 2 422 (Дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп.
Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Відповідно до ст. ст. 254, 256 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Повний текст рішення складено 07 березня 2025 р.
Суддя Т.Г. Пінтеліна