79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128
19.02.2025 Справа № 914/2199/24
Господарський суд Львівської області у складі судді Гоменюк З.П., за участю секретаря судового засідання Мельник Б.І., розглянувши матеріали справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівенергозбут», м. Львів, Львівська область
до відповідача Державного підприємства «Стрийський комбінат хлібопродуктів №1» Державного агентства резерву України», м. Стрий, Львівська область
про стягнення 890437,23 грн заборгованості за спожиту електричну енергію.
за участю представників сторін:
від позивача: Булькевич С.В.;
від відповідача: не з'явився.
ПРОЦЕС.
На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівенергозбут» до відповідача Державного підприємства «Стрийський комбінат хлібопродуктів №1» Державного агентства резерву України» про стягнення 890437,23 грн заборгованості за спожиту електричну енергію.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.09.2024, справу №914/2199/24 передано на розгляд судді Гоменюк З.П..
Ухвалою від 12.09.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання у справі призначено на 09.10.2024.
Судове засідання 09.10.2024 не відбулося у зв'язку із перебуванням судді Гоменюк З.П. на листку непрацездатності з 09.10.2024 по 15.10.2024 включно.
Ухвалою від 16.10.2024 суд призначив підготовче засідання на 06.11.2024.
Ухвалою від 06.11.2024, занесеною до протоколу судового засідання від 06.11.2024, суд продовжив строк підготовчого провадження на тридцять днів та відклав підготовче засідання на 04.12.2024.
Ухвалою від 04.12.2024, занесеною до протоколу судового засідання від 04.12.2024, суд закрив підготовче провадження у справі та призначив розгляд справи до судового розгляду по суті на 18.12.2024.
18.12.2024 через систему «Електронний суд» (документ сформовано 18.12.2024) від представника позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи (вх.№30601/24).
Ухвалою від 18.12.2024, занесеною до протоколу судового засідання від 18.12.2024, суд відклав розгляд справи по суті на 22.01.2025.
Судове засідання 22.01.2025 не відбулося у зв'язку із перебуванням судді Гоменюк З.П. на листку непрацездатності з 22.01.2025 по 28.01.2025 включно.
Ухвалою від 29.01.2025 суд призначив судове засідання з розгляду справи по суті на 19.02.2025.
У судове засідання 19.02.2025 з'явився представник позивача. Заяви, клопотання до суду не подавав. Позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив суд задовольнити такі.
У судове засідання 19.02.2025 відповідач не з'явився, явку повноважного представника до суду не забезпечив. Відзив на позовну заяву, заяви, клопотання від відповідача до суду не надходили.
У судовому засіданні 19.02.2025 суд з'ясував обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, та безпосередньо дослідив докази. Суд дійшов висновку про відсутність підстав для відкладення розгляду справи та оголосив про перехід до стадії ухвалення судового рішення.
У судовому засіданні 19.02.2025, суд ухвалив рішення та відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України проголосив скорочене судове рішення, повідомивши про орієнтований час складення його повного тексту.
ПРАВОВА ПОЗИЦІЯ СТОРІН.
Аргументи позивача.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає про те, що між ним та відповідачем укладено договір постачання електричної енергії споживачу шляхом підписання відповідачем заяви-приєднання до публічного договору позивача на умовах комерційної пропозиції №5 від 17.12.2018 року.
На виконання умов договору позивач постачав відповідачу електричну енергію, а відповідач споживав її в обсязі за період лютий 2024 - липень 2024 та становить 131435кВт/год, що на думку позивача, підтверджується відповідними актами приймання-передачі фактичних обсягів спожитої електричної енергії за підписом уповноважених представників ТОВ «Львівенергозбут» та оператора системи розподілу ПрАТ «Львівобленерго».
Однак, як повідомляє позивач, у порушення умов договору, відповідачем не було здійснено повної оплати за спожиту ним електричну енергію згідно отриманих рахунків за період лютий 2024 - червень 2024, внаслідок чого заборгованість відповідача перед позивачем становить 890437,23 грн.
Крім того, позивач також наголосив на тому, що сума боргу, що утворилась станом на 01.02.2024 у розмірі 2719516,77 грн стягнута за рішенням Господарського суду Львівської області від 15.02.2024 у справі №914/2973/22 та від 30.05.2024 у справі №914/110/24.
Аргументи відповідача.
Відповідач проти задоволення позову не заперечив, відзиву на позовну заяву чи заяву про продовження строку для подання відзиву у встановлений ухвалою суду від 12.09.2024 року п'ятнадцятиденний строк з моменту отримання ухвали не подав, поважності причин пропуску строку для подання відзиву або заяви про продовження встановленого судом строку для подання відзиву не навів.
18.10.2023 введено в дію положення Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов'язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами «№3200-IX від 29.06.2023».
Зазначеним законом внесено зміни до Господарського процесуального кодексу України, згідно із якими осіб, визначених частиною 6 статті 6 Господарського процесуального кодексу України, в обов'язковому порядку зобов'язано зареєструвати свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами.
Відповідно до частини 6 статті 6 Господарського процесуального кодексу України, адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.
Згідно з відповіддю №3501478 від 10.09.2024 про наявність зареєстрованого кабінету ЄСІІТС, відповідач має такий кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІТС від 22.01.2024 року.
Відповідно до ч.ч. 4, 5 ст. 6 Господарського процесуального кодексу України, Єдина судова інформаційно-комунікаційна система відповідно до закону забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу, між учасниками судового процесу, а також фіксування судового процесу і участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції. Суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Пунктом 2 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що днем вручення судового рішення є: день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи. Цією ж нормою закону врегулювано, насамперед, якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
З довідки про доставку електронного листа судом вбачається, що відповідач отримав ухвалу від 12.09.2024 про відкриття провадження у своєму електронному кабінеті 12.09.2024 о 20:50.
Таким чином, суд зазначає про те, що ухвала від 12.09.2024 про відкриття провадження вручена відповідачу 13.09.2024, а відтак, останній мав строк для подання відзиву до 27.09.2024 включно.
Окрім того, відповідно до ч.ч. 1-2 ст. 11 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» судові рішення, судові засідання та інформація щодо справ, які розглядаються судом, є відкритими, крім випадків, установлених законом. Ніхто не може бути обмежений у праві на отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа має право на вільний доступ до судового рішення в порядку, встановленому законом. Додатковим способом інформування про суд, який розглядає справу, сторони спору та предмет позову, місце, дату і час судового засідання, може бути надання інформації з використанням Єдиного державного веб-порталу електронних послуг, у тому числі з використанням мобільного застосунку Порталу Дія. Програмними засобами Єдиного державного веб-порталу електронних послуг, у тому числі мобільного застосунку Порталу Дія, може бути також забезпечено додаткове інформування сторін спору, авторизованих через Єдиний державний веб-портал електронних послуг або через мобільний застосунок Порталу Дія, шляхом відображення в електронній формі судового рішення у справі, виконавчого документа. Інформація про суд, який розглядає справу, сторони спору та предмет позову, дату надходження позовної заяви, апеляційної, касаційної скарги, заяви про перегляд судового рішення, стадії розгляду справи, місце, дату і час судового засідання, рух справи з одного суду до іншого є відкритою та має бути невідкладно оприлюдненою на офіційному веб-порталі судової влади України, крім випадків, установлених законом.
Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України «Про доступ до судових рішень» усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.
Згідно з частинами 1, 2 статті 3 Закону України «Про доступ до судових рішень» для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.
Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України «Про доступ до судових рішень»).
Таким чином, суд зазначає, що сторони є належним чином повідомлені про розгляд справи у суді та мали можливість, передбачену законом на реалізацію своїх прав та виконання обов'язків.
Відповідно до частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Частиною 8 статті 80 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.
Відповідно до чинного законодавства України, враховуючи належне повідомлення сторін про судовий розгляд справи, неподання відповідачем відзиву на позовну заяву та достатність доказів, які містяться у матеріалах справи для вирішення спору, з урахуванням закінчення строків розгляду справи, суд дійшов висновку про можливість розгляду спору по суті.
ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ.
17.12.2018 шляхом підписання заяви-приєднання Державне підприємство «Стрийський комбінат хлібопродуктів №1» Державного агентства резерву України» (надалі - споживач, відповідач) приєдналось до публічного договору про постачання електричної енергії споживачу (надалі - договір), на умовах Комерційної пропозиції №5 від 01.07.2019 тарифний план «БАЗОВИЙ з тарифом ОСР», яка є додатком 2 до цього договору, що розміщені на офіційному веб-сайті ТзОВ «Львівенергозбут» (надалі - постачальник, позивач) - www.lez.com.ua.
Згідно з п. 1.2. договору сторони погодили, що умови цього договору розроблені відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії» та «Правил роздрібного ринку електричної енергії», затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 №312 (ПРРЕЕ), та є однаковими для всіх споживачів.
Відповідно до п. 2.1. договору постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.
Додатком №1 до договору на умовах Комерційної пропозиції постачальника №5 сторони погодили обсяги договірного споживання електричної енергії на об'єктах відповідача, які зазначені у додатку №1 до заяви-приєднання до договору про постачання електричної енергії споживачу, зокрема, що ЕІС-код точки комерційного обліку як суб'єкта ринку електричної енергії, присвоєний відповідним системним оператором 62Z4049159377954.
Додатком №2 до заяви-приєднання до договору про постачання електричної енергії споживачу визначено перелік об'єктів споживача, за якими здійснюється постачання електричної енергії, а саме: Стрий 001 Комбінат, місто Стрий, вулиця Грабовецька, 2.
За умовами п. 5.1. договору споживач розраховується з постачальником за електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії, згідно з обраною споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком 2 до цього договору.
Згідно з п.п. 5.2., 5.4. договору сторони погодили, що спосіб визначення ціни (тарифу) електричної енергії зазначається в комерційній пропозиції постачальника, яка є додатком 2 до цього договору. Для одного об'єкта споживання (площадки вимірювання) застосовується один спосіб визначення ціни електричної енергії. Ціна електричної енергії має зазначатися постачальником у рахунках про оплату електричної енергії за цим договором, у тому числі у разі її зміни.
У графі (тариф «БАЗОВИЙ з тарифом ОСР») від 01.07.2019 (надалі - комерційна пропозиція №5), що є додатком №2 до договору, вказано, що ціна на електричну енергію (без ПДВ), що постачається споживачу та розраховується постачальником щомісячно відповідно до формули та зазначається в розрахунковому документі, виставленому за підсумком розрахункового періоду.
Розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць (п.5.5. договору).
Пунктом 5.7. договору, сторони дійшли згоди, що оплата за цим договором здійснюється споживачем у строки, визначені в обраній споживачем комерційній пропозиції, що є додатком №2 до цього договору. Оплата рахунка постачальника за цим договором має бути здійснена споживачем у строк, визначений у рахунку. Не отримання споживачем рахунку постачальника не звільняє споживача від виконання зобов'язань з оплати за цим договором згідно з обраною споживачем комерційною пропозицією, що є додатком №2 до цього договору.
Відповідно до пп. 1 п. 6.2. договору, споживач зобов'язується забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії згідно з умовами цього договору.
Згідно з п. 13.1. договору цей договір укладається на строк, зазначений в комерційній пропозиції, яку обрав споживач, та набирає чинності з моменту погодження (акцептування) споживачем заяви-приєднання, яка є додатком 1 до цього договору. Термін дії даного договору не може бути більшим за термін дії договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, що укладений споживачем з оператором системи розподілу.
Пунктом 13.7. договору сторони погодили, що усі повідомлення за цим договором вважаються зробленими належним чином, якщо вони здійснені в письмовій формі та надіслані рекомендованим листом, вручені кур'єром або особисто за зазначеними в цьому договорі адресами сторін, або направленні електронною поштою на вказану в цьому договорі електронну адресу сторони, датою отримання таких повідомлень буде вважатися дата їх особистого вручення або дата поштового штемпеля відділу зв'язку одержувача або дата відправлення повідомлення іншій стороні через електронну пошту споживач зобов'язується у місячний строк повідомити постачальника про зміну будь-якої інформації та даних, зазначених в заяві-приєднанні, яка є додатком 1 до цього договору, а також у разі реорганізації чи ліквідації споживача, порушення справи про банкрутство споживача, відчуження та/або звільнення об'єктів, куди здійснюється постачання електричної енергії за цим договором.
Пунктом 4.12 ПРРЕЕ передбачено, що розрахунки між споживачем та електропостачальником здійснюються згідно з даними, отриманими від адміністратора комерційного обліку про обсяги поставленої, розподіленої (переданої) та купленої електричної енергії.
Відповідно до п. 10 постанови НКРЕКП № 312 від 14.03.2018 до запуску електронної платформи Датахаб адміністратора комерційного обліку функції адміністратора комерційного обліку на роздрібному ринку електричної енергії, у тому числі адміністрування процедури зміни постачальника електричної енергії у межах території ліцензованої діяльності, виконує відповідний ОСР (тобто оператор системи розподілу - ПрАТ «Львівобленерго», до мереж якого приєднані електроустановки позивача).
ТзОВ «Львівенергозбут» виконує функцію постачальника універсальних послуг на території Львівської області. Перелік постачальників універсальних послуг визначений у додатку 3 до Методичних рекомендацій затверджених постановою НКРЕКП від 26.10.2018 року №1268 (знаходиться у відкритому доступі).
ПрАТ «Львівобленерго», як оператором системи розподілу, та ТзОВ «Львівенергозбут», як електропостачальником, складено Акти приймання-передачі фактичних обсягів спожитої електричної енергії Державному підприємству «Стрийський комбінат хлібопродуктів №1» Державного агентства резерву України», а саме:
- акт за лютий 2024 року, згідно з яким оператором системи розподілу передано, а електропостачальником прийнято дані за період з 01.02.2024 по 29.02.2024 про фактичний обсяг спожитої енергії в розмірі 17980 кВТ/год споживачем - ДП «Стрийський КХП №1»;
- акт за березень 2024 року, згідно з яким оператором системи розподілу передано, а електропостачальником прийнято дані за період з 01.03.2024 по 31.03.2024 про фактичний обсяг спожитої енергії в розмірі 24617 кВТ/год споживачем - ДП «Стрийський КХП №1»;
- акт за квітень 2024 року, згідно з яким оператором системи розподілу передано, а електропостачальником прийнято дані за період з 01.04.2024 по 30.04.2024 про фактичний обсяг спожитої енергії в розмірі 46184 кВТ/год споживачем - ДП «Стрийський КХП №1»;
- акт за травень 2024 року, згідно з яким оператором системи розподілу передано, а електропостачальником прийнято дані за період з 01.05.2024 по 31.05.2024 про фактичний обсяг спожитої енергії в розмірі 16302 кВТ/год споживачем - ДП «Стрийський КХП №1»;
- акт за червень 2024 року, згідно з яким оператором системи розподілу передано, а електропостачальником прийнято дані за період з 01.06.2024 по 30.06.2024 про фактичний обсяг спожитої енергії в розмірі 15853 кВТ/год споживачем - ДП «Стрийський КХП №1»;
- акт за липень 2024 року, згідно з яким оператором системи розподілу передано, а електропостачальником прийнято дані за період з 01.07.2024 по 31.07.2024 про фактичний обсяг спожитої енергії в розмірі 10499 кВТ/год споживачем - ДП «Стрийський КХП №1».
Крім того у матеріалах справи наявні рахунки за електричну енергію, виставлені позивачем відповідачу:
- рахунок №5000000268240219 за лютий 2024 на суму 2374386,24 грн;
- рахунок №5000000268240319 за березень 2024 на суму 2213206,29 грн;
- рахунок №5000000268240419 за квітень 2024 на суму 2333228,90 грн;
- рахунок №5000000268240519 за травень 2024 на суму 1897990,83 грн;
- рахунок №5000000268240619 за червень 2024 на суму 1811836,78 грн;
- рахунок №5000000268240719 за липень 2024 на суму 1619909,37 грн.
Також позивачем долучено до матеріалів позовної заяви копії платіжних інструкцій, згідно яких відповідач перераховував на рахунок позивача кошти в рахунок оплати за електричну енергію, а саме:
- платіжна інструкція №2608 від 12.02.2024 року на суму 50000,00 грн з призначенням платежу: «За електроенергію зг дог 90265, зг особ рах 500000268, Тендеру не підлягає. У сумі 41666,67 грн, ПДВ - 20% 8333,33 грн.»;
- платіжна інструкція №2609 від 26.02.2024 року на суму 419865,92 грн з призначенням платежу: «За електроенергію зг дог 90265, зг особ рах 500000268, Тендеру не підлягає. У сумі 349888,27 грн, ПДВ - 20% 69977,65 грн.»;
- платіжна інструкція №2622 від 04.03.2024 року на суму 200000,00 грн з призначенням платежу: «За електроенергію зг дог 90265, зг особ рах 500000268, Тендеру не підлягає. У сумі 166666,67 грн, ПДВ - 20% 33333,33 грн.»;
- платіжна інструкція №2693 від 29.03.2024 року на суму 124735,40 грн з призначенням платежу: «За електроенергію зг дог 90265, зг особ рах 500000268, Тендеру не підлягає. У сумі 103946,17 грн, ПДВ - 20% 20789,23 грн.»;
- платіжна інструкція №2726 від 15.03.2024 року на суму 163555,45 грн з призначенням платежу: «За електроенергію зг дог 90265, зг особ рах 500000268, Тендеру не підлягає. У сумі 136296,21 грн, ПДВ - 20% 27259,24 грн.»;
- платіжна інструкція №2759 від 30.04.2024 року на суму 41608,48 грн з призначенням платежу: «За електроенергію зг дог 90265, зг особ рах 500000268, Тендеру не підлягає. У сумі 34673,73 грн, ПДВ - 20% 6934,75 грн.»;
- платіжна інструкція №2758 від 09.05.2024 року на суму 100000,00 грн з призначенням платежу: «За електроенергію зг дог 90265, зг особ рах 500000268, Тендеру не підлягає. У сумі 83333,33 грн, ПДВ - 20% 16666,67 грн.»;
- платіжна інструкція №2790 від 16.05.2024 року на суму 325186,54 грн з призначенням платежу: «За електроенергію зг дог 90265, зг особ рах 500000268, Тендеру не підлягає. У сумі 270988,78 грн, ПДВ - 20% 54197,76 грн.»;
- платіжна інструкція №2819 від 30.05.2024 року на суму 141608,48 грн з призначенням платежу: «За електроенергію зг дог 90265, зг особ рах 500000268, Тендеру не підлягає. У сумі 118007,07 грн, ПДВ - 20% 23601,41 грн.»;
- платіжна інструкція №2842 від 10.06.2024 року на суму 100000,00 грн з призначенням платежу: «За електроенергію зг дог 90265, зг особ рах 500000268, Тендеру не підлягає. У сумі 83333,33 грн, ПДВ - 20% 16666,67 грн.»;
- платіжна інструкція №2860 від 20.06.2024 року на суму 131556,95 грн з призначенням платежу: «За електроенергію зг дог 90265, зг особ рах 500000268, Тендеру не підлягає. У сумі 109630,79 грн, ПДВ - 20% 21926,16 грн.»;
- платіжна інструкція №2923 від 23.07.2024 року на суму 145500,00 грн з призначенням платежу: «За електроенергію зг дог 90265, зг особ рах 500000268, Тендеру не підлягає. У сумі 121250,00 грн, ПДВ - 20% 24250,00 грн.»;
- платіжна інструкція №2924 від 23.07.2024 року на суму 150000,00 грн з призначенням платежу: «За електроенергію зг дог 90265, зг особ рах 500000268, Тендеру не підлягає. У сумі 125000,00 грн, ПДВ - 20% 25000,00 грн.»;
- платіжна інструкція №2969 від 16.08.2024 року на суму 103572,59 грн з призначенням платежу: «За електроенергію зг дог 90265, зг особ рах 5000000268270719 за липень 2024р., Тендеру не підлягає. У сумі 86310,49 грн, ПДВ - 20% 17262,10 грн.»;
- платіжна інструкція №2979 від 26.08.2024 року на суму 100000,01 грн з призначенням платежу: «За електроенергію зг дог 90265, зг особ рах 5000000268270719 за липень 2024р., Тендеру не підлягає. У сумі 83333,34 грн, ПДВ - 20% 16666,67 грн.».
Відповідач порушив свої зобов'язання, оплату за спожиту електроенергію за період з 01.02.2024 по 30.06.2024.
У період з 12.02.2024 по 26.08.2024 відповідач частково сплатив заборгованість за спожиту електроенергію на загальну суму 2297189,82 грн, що підтверджується наявними у матеріалах справи платіжними інструкціями.
Крім того, сума боргу, що утворилась станом на 01.02.2024 у розмірі 2719516,77 стягнута за рішеннями Господарського суду Львівської області №914/2973/22 від 15.02.2023 та №914/110/24 від 30.05.2024.
Згідно рішення Господарського суду Львівської області від 15.02.2023 у справі№914/2973/22, що набрало законної сили 10.03.2023 року судом встановлено: «Позивач поставив, а Відповідач спожив у липні-жовтні 2022 року 192'582 кВт/год електроенергії, що підтверджується підписаними обома сторонами актами приймання-передачі фактичних обсягів спожитої електричної енергії (а. с. 12-15). Позивач виставив Відповідачу рахунки за липень-жовтень 2022 року на оплату 192'582 кВт/год вартістю 1'167'057,24 грн (а. с. 8-11). Крім того, станом на 01.07.2022 у Відповідача існувала заборгованість у розмірі 1'110'577,18 гривень … Відповідач у вересні 2022 року сплатив Позивачу 259'000,00 грн, що підтверджується платіжними дорученнями (а. с. 16-20). Після відкриття провадження у справі Відповідач сплатив Позивачеві 486'659,93 грн, що підтверджується платіжними дорученнями… Водночас після закриття підготовчого провадження Відповідач додатково сплатив 400'000,00 грн, що підтверджується такими платіжними дорученнями… Доказів оплати решти спожитої електроенергії немає у матеріалах справи. Отже, позовні вимоги про стягнення 280'397,31 грн є обґрунтованими. У частині стягнення 400'000,00 грн основної заборгованості провадження у справі підлягає закриттю на підставі пункту 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України.».
Одночасно, рішенням Господарського суду Львівської області від 30.05.2024 у справі №914/110/24, яке набрало законної сили 22.07.2024, судом встановлено, що «Матеріалами справи, а саме рахунками на електричну енергію за період з 01.01.2023 по 31.01.2024 та актами приймання-передачі фактичних обсягів спожитої електричної енергії Державним підприємством «Стрийський комбінат хлібопродуктів №1» Державного агентства резерву України» за період з 01.01.2023 по 31.01.2024 підтверджується, що у зазначений період з 01.01.2023 по 31.01.2024 відповідачем спожито 573 614 кВт/год вартістю 2 249 650,85 грн. При поданні позову позивач просив стягнути з відповідача основний борг за період січень-листопад 2023 на загальну суму 1 936 695,46 грн. Згідно заяви про збільшення розміру позовних вимог, позивач просив стягнути з відповідача основний борг за період з 01.01.2023 по 31.01.2024 на загальну суму 2 249 650,85 грн. Після подання позовної заяви до суду у період з 04.03.2024 по 16.05.2024 включно відповідач сплатив 955 085,87 грн основного боргу, що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними інструкціями за вказаний період. Відтак, станом на дату прийняття рішення (30.05.2024) у відповідача наявна заборгованість зі сплати основного боргу в сумі 1294564,98 грн. Слід зазначити, що відповідач не заперечує факт споживання ним у період з 01.01.2023 по 31.01.2024 електроенергії в обсязі 573 614 кВт/год. Однак, станом на 30.05.2024 відповідач доказів сплати заборгованості на загальну суму 1 294 564,98 грн не надав.».
Згідно ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України визначено, що обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Таким чином позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь 890437,23 грн заборгованості за спожиту електричну енергію за період лютий 2024 - червень 2024.
Відповідач доказів погашення заборгованості суду не надав.
ПОЗИЦІЯ СУДУ.
Згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України, однією з підстав виникнення зобов'язань, є, зокрема, договори та інші правочини.
Згідно з ч. 1 ст. 15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Статтею 16 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Згідно з ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 Цивільного кодексу України).
Відносини сторін регулюються спеціальним законодавством, зокрема Законом України «Про ринок електричної енергії», Правилами роздрібного ринку електричної енергії (в подальшому - ПРРЕЕ), затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №312 від 14.03.2018, договором про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг.
Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) від 14.03.2018 №312, яка набрала чинності 19.04.2018, затверджено Правила роздрібного ринку електричної енергії (ПРРЕЕ).
Ці Правила регулюють взаємовідносини, які виникають під час купівлі-продажу електричної енергії між електропостачальником (електропостачальниками) та споживачем (для власного споживання), а також їх взаємовідносини з іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії, визначеними цими Правилами.
Учасниками роздрібного ринку є: електропостачальники, оператор системи передачі, оператори систем розподілу, у тому числі оператори малих систем розподілу, споживачі, основні споживачі, субспоживачі, виробники електричної енергії, які підпадають під визначення розподіленої генерації, та інші учасники ринку, які надають послуги, пов'язані з постачанням електричної енергії споживачу з метою використання ним електричної енергії на власні потреби.
Ці Правила є обов'язковими для виконання усіма учасниками роздрібного ринку (п. 1.1.1. ПРРЕЕ).
Згідно пунктів 3.1.5., 3.1.7., 3.2.6. «Правил роздрібного ринку електричної енергії», затверджених постановою НКРЕКП № 312 від 14.03.2018 (далі - ПРРЕЕ) договір між електропостачальником та споживачем укладається, як правило, шляхом приєднання споживача до публічного договору розробленого електропостачальником на умовах комерційної пропозиції, опублікованих електропостачальником на офіційному веб-сайті.
Як встановлено судом, 17.12.2018 шляхом підписання заяви-приєднання Державне підприємство «Стрийський комбінат хлібопродуктів №1» Державного агентства резерву України»(споживач) приєднався до публічного договору про постачання електричної енергії споживачу (договір), на умовах Комерційної пропозиції №5 від 01.07.2019тарифний план «БАЗОВИЙ з тарифом ОСР», яка є додатком 2 до цього договору, що розміщені на офіційному веб-сайті ТзОВ «Львівенергозбут» (постачальник) - www.lez.com.ua.
Згідно з ч. 1 ст. 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
Договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг - домовленість між постачальником універсальних послуг та побутовим або малим непобутовим споживачем, або іншим споживачем, який відповідно до законодавства має право на отримання універсальних послуг, яка передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу постачальником універсальних послуг за цінами постачальника універсальних послуг (положення пп. 1.1.2. п. 1.1. Розділу і Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджені постановою НКРЕКП від 14.03.2018р. №312 (надалі Правила)).
У відповідності до п. 7 постанови НКРЕКП №312 від 14.03.2018 та абзацу 5 пункту 13 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про ринок електричної енергії» договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг укладається шляхом приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, опублікованого в засобах масової інформації та на веб-сайті постачальника. Фактом приєднання споживача до умов договору постачання універсальних послуг (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, що засвідчують його бажання укласти договір, зокрема надання підписаної заяви про приєднання, оплата рахунка постачальника універсальної послуги та/або факт споживання електричної енергії.
Згідно частин 1, 2 статті 62 Закону України «Про ринок електричної енергії» з метою забезпечення загального економічного інтересу в електроенергетичній галузі України, необхідного для задоволення інтересів громадян, суспільства і держави, та забезпечення сталого довгострокового розвитку електроенергетичної галузі і конкурентоспроможності національної економіки України на учасників ринку відповідно до цієї статті можуть бути покладені спеціальні обов'язки для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії.
До спеціальних обов'язків, що покладаються на учасників ринку електричної енергії відповідно до цього Закону для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії, належить, зокрема: виконання функцій постачальника універсальних послуг.
Згідно приписів частини 1 статті 63 Закону України «Про ринок електричної енергії» та пункту 5.3.3 ПРРЕЕ універсальні послуги надаються постачальником таких послуг виключно побутовим та малим непобутовим споживачам. Постачальник універсальних послуг не може відмовити побутовому та малому непобутовому споживачу, які знаходяться на території здійснення його діяльності; в укладенні договору постачання електричної енергії.
У відповідності до п. 5.3.2 ПРРЕЕ постачальник універсальних послуг зобов'язаний, зокрема:
3) надавати універсальні послуги в установленому законодавством порядку виключно споживачам, які відповідно до законодавства мають право на їх отримання, та на умовах публічного договору приєднання, розробленого на основі Типового договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг;
4) надавати універсальні послуги виключно за місцем провадження господарської діяльності;
12) оприлюднювати та оновлювати на своєму власному веб-сайті: Типовий договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг; інформацію про умови постачання, ціни на електричну енергію, а також про право споживача на вибір електропостачальника; ціни на універсальні послуги (не пізніше ніж за 20 днів до їх застосування).
Згідно п. 5.5.5 споживач електричної енергії зобов'язаний, зокрема:
1) користуватися електричною енергією виключно на підставі договору (договорів);
2) сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів.
Відповідно до ч. 2 ст. 714 Цивільного кодексу України до договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.
Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Частиною 1 статті 691 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.
Відповідно до частини 1 статті 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Згідно з статтею 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
У графі (тариф «БАЗОВИЙ з тарифом ОСР») від 01.07.2019 (надалі - комерційна пропозиція №5), що є додатком №2 до договору, вказано, що ціна на електричну енергію (без ПДВ), що постачається споживачу та розраховується постачальником щомісячно відповідно до формули та зазначається в розрахунковому документі, виставленому за підсумком розрахункового періоду.
Розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць (п. 5.5. договору).
У графі «Спосіб оплати» комерційної пропозиції №5 закріплено, що попередня оплата 100% вартості електроенергії у розмірі договірного (прогнозованого) обсягу у найближчому наступному періоді, яка здійснюється до 23-го числа місяця, що передує розрахунковому періоду та розраховується як добуток договірного (прогнозованого) обсягу електричної енергії на ціну електричної енергії у попередньому звітному періоді.
Остаточний розрахунок споживача здійснюється на підставі обсягу фактично спожитої електричної енергії, визначеної оператором комерційного обліку, з врахуванням сум попередніх оплат за електричну енергію.
Оплата здійснюється на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника, зазначений у розрахункових документах, які споживач отримує самостійно не пізніше 8 (восьмого)календарного дня наступного за розрахунковим періодом будь-яким способом, в т.ч. через систему онлайн-розрахунків «Персональний кабінет» або в паперовому вигляді наручно в центрах обслуговування клієнтів.
У графі «Термін виставлення рахунку за електричну енергію та термін його оплати» комерційної пропозиції №5 від 01.07.2019 закріплено, що споживач самостійно та/або постачальник електричної енергії розраховує суму попередньої оплати, яка оплачується споживачем до 23-го числа місяця, що передує розрахунковому періоду.
Остаточний рахунок за фактично спожиту електричну енергію виставляється на початку періоду наступного за розрахунковим.
Споживач самостійно отримує рахунок на оплату за електричну енергію через систему онлайн-розрахунків «Персональний кабінет» не пізніше 8 (восьмого) календарного дня наступного за розрахунковим періодом, який вважається таким, що наданий споживачу постачальником непізніше 8 (восьмого) календарного дня наступного за розрахунковим. У разі необхідності, рахунок в паперовому вигляді споживач може отримати у постачальника, звернувшись в центр обслуговування клієнтів.
У разі відсутності можливості отримання/відправлення електронних документів через персональний кабінет, споживач зобов'язаний подати/отримати документи в паперовому вигляді наручно у центрі обслуговування клієнтів постачальника не пізніше 8 (восьмого) календарного дня наступного за розрахунковим.
Якщо рахунок за електроенергію не був отриманий споживачем ні через персональний кабінет, ні у паперовому вигляді у постачальника на 8 (восьмий) календарний день наступний за розрахунковим - він вважається таким, що вручений постачальником споживачу 8 (восьмого)календарного дня наступного за розрахунковим та споживач вважається з ними ознайомлений.
Строк оплати такого рахунку обчислюється з наступного робочого дня після його вручення.
Тривалість періоду для оплати отриманих рахунків має не перевищувати 5-ти операційних днів з дня отримання рахунку, крім рахунків для проведення попередньої оплати.
Дата оплати рахунка (здійснення розрахунку) визначається датою, на яку були зараховані кошти на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника.
Сторони зобов'язуються не розголошувати реєстраційні дані, зокрема пароль доступу до персонального кабінету та унікальний код споживача.
Матеріалами справи, а саме рахунками на електричну енергію за період з 01.02.2024 по 31.07.2024 та актами приймання-передачі фактичних обсягів спожитої електричної енергії Державним підприємством «Стрийський комбінат хлібопродуктів №1» Державного агентства резерву України» за період з 01.02.2023 по 31.07.2024 підтверджується, що у зазначений період з 01.02.2024 по 31.07.2024 відповідачем спожито 131435 кВт/год вартістю 994009,82 грн.
При поданні позову позивач просив стягнути з відповідача основний борг за період лютий-червень 2024 на загальну суму 890437,23 грн.
Крім того, судом встановлено, що заборгованість відповідача перед позивачем станом на лютий 2024 року становить 2719516,77 грн. Однак, така була забезпечена рішеннями Господарського суду Львівської області №914/2973/22 та №914/110/24. Крім того, матеріалами справи підтверджено, що відповідач сплатив на користь позивача 103572,59 грн за спожиту електричну енергію за липень 2024, про що у матеріалах справи міститься відповідна платіжна інструкція №2969 від 16.08.2024 року.
Згідно зі ст. 525, 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, умов договору та вимог зазначених Кодексів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Що стосується основного боргу, який позивач просить стягнути з відповідача на свою користь за період лютий 2024-червень 2024 року, що складає 890437,23 грн (2719516,77 (борг, забезпечений рішеннями суду) - 2193617,23 грн (сума оплат за рішеннями суду) = 525899,54 грн - неоплачений борг, забезпечений рішеннями суду; 1416336,77 (сальдо станом на 04.09.2024) - 525,899,54 грн = 890437,23 грн), то доказів його оплати відповідач суду не надав, тому вимога позивача про стягнення зазначеної суми заборгованості підлягає задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Частиною 1 ст. 612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Частина перша статті 4 Господарського процесуального кодексу України визначає, що право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.
Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Приписами статті 14 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Як встановлено ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Частиною другою статті 74 Господарського кодексу України визначено, що у разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.
Згідно ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Частиною 2 статті 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Трофимчук проти України» ЄСПЛ зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Проніна проти України» суд нагадує, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення.
Суд враховує позицію ЄСПЛ (справи «Салов проти України», «Проніна проти України» та «Серявін та інші проти України»), де зазначено, що згідно з усталеною практикою Суду, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень. Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя.
Таким чином, враховуючи фактичні обставини справи та наведені норми законодавства, суд вважає позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за спожиту електричну енергію є обґрунтованими, підтвердженими доданими до матеріалів справи доказами та такими, що підлягають задоволенню у розмірі 890437,23 грн.
СУДОВІ ВИТРАТИ.
Як передбачено п. 2 ч. 5 ст.238 Господарського процесуального кодексу України, в резолютивній частині рішення зазначається про розподіл судових витрат.
У відповідності до ч. 1 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Пунктом 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач за звернення до Господарського суду Львівської області із позовною заявою сплатив судовий збір у розмірі 13356,56 грн, що підтверджується платіжною інструкцію №330467 від 27.08.2024 року.
З огляду на те, що судом позовні вимоги задоволено повністю, з відповідача підлягає до стягнення 13356,56 грн відшкодування витрат на оплату судового збору.
Керуючись ст. ст. 2, 4, 10, 12, 13, 20, 73,74,76-80, 86, 91, 123, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241, 326 Господарського процесуального кодексу України суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Державного підприємства «Стрийський комбінат хлібопродуктів №1 «Державного агентства резерву України» (82400, Львівська область, місто Стрий, вулиця Грабовецька, будинок 2; ідентифікаційний код 14293158) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівенергозбут» (79016, Львівська область, місто Львів, вулиця Шевченка, будинок 1; ідентифікаційний код 42092130) 890437,23 грн заборгованості за електричну енергію та 13356,56 грн витрат, пов'язаних з оплатою судового збору.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено та підписано 03.03.2025.
Суддя Гоменюк З.П.