вул. В'ячеслава Чорновола, 29/32, м. Кропивницький, 25006,
тел. (0522) 30-10-22, 30-10-23, код ЄДРПОУ 03499951,
e-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua, web: http://kr.arbitr.gov.ua
07 березня 2025 рокуСправа № 912/556/25
Суддя Господарського суду Кіровоградської області Бестаченко О.Л., розглянувши матеріали позовної заяви Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області, 49000, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. 93-ї Холодноярської Бригади, буд. 1,
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Локкард", 25002, Кіровоградська область, м. Кропивницький, вул. Ельворті, 7, офіс 202,
про стягнення 15 362,41 грн,
До Господарського суду Кіровоградської області надійшла позовна заява Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області, яка містить вимоги до Товариства з обмеженою відповідальністю "Локкард" про таке:
- скасувати договір постави з Товариством з обмеженою відповідальністю "Локкард" від 18.12.2023 № 0197-6-СК;
- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Локкард" на користь Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області 15 362,41 грн, з яких: 15 200,00 грн основної заборгованості, 146,17 грн пені та 16,24 грн 3% річних.
Розглянувши зазначену позовну заяву, суддя дійшов висновку, що позовна заява підлягає залишенню без руху з наступних підстав.
Статтями 162 та 164 Господарського процесуального кодексу України визначено вимоги щодо оформлення позовної заяви та комплектність документів, які повинні додаватися до неї.
Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити: обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.
Водночас в порушення вимог п. 3 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України Головним управлінням Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області до позову не додано обґрунтований розрахунок пені та 3 % річних.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
За змістом ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру судовий збір сплачується у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Нормами ст. 7 Закону України "Про державний бюджет України на 2025 рік" установлено у 2025 році прожитковий мінімум для працездатних осіб в розмірі 3 028,00 грн.
Оскільки позовну заяву подано в електронній формі через систему "Електронний суд застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору згідно до ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір".
Таким чином, подаючи вказаний позов, який містить 2 вимоги (немайнового та майнового характеру), позивач мав сплатити судовий збір в розмірі 4 844,80 грн.
У позовній заяві викладено вимогу про звільнення Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області від сплати судового збору на підставі ч. 3 ст. 22 Закону України "Про захист прав споживачів" або відстрочити/ розстрочити/звільнити від сплати судового збору на підставі с. 8 Закону України "Про судовий збір".
За приписами ч. 3 ст. 22 Закону України "Про захист прав споживачів" споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов'язані з порушенням їх прав.
Проте, твердження позивача про звільнення його від сплати судового збору за подання даного позову до господарського суду є безпідставним, оскільки за визначенням п. 22 ст.1 Закону України "Про захист прав споживачів" споживач - фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника, тоді як у спірних правовідносинах позивач (Головне управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області) - юридична особа.
Суд звертає увагу, що ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" містить перелік осіб, які звільняються від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях. Наразі позивачем не додано до позовної заяви документи, які підтверджують підстави звільнення його від сплати судового збору відповідно до закону.
Крім того, відповідно до ст. 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Даний перелік умов відстрочення, розстрочення сплати судового збору або звільнення від його сплати є вичерпним.
Між тим, з аналізу ст. 8 Закону України "Про судовий збір" чітко вбачається, що законодавець, застосувавши конструкцію "суд, враховуючи майновий стан сторони, може…", тим самим визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, є правом, а не обов'язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення. Що ж до самих умов, визначених ст. 8, то вони диференційовані за суб'єктним та предметним застосуванням. Так, умови, визначені в п. 1 та 2 ч. 1 ст. 8, можуть застосовуватися лише до фізичних осіб, котрі перебувають у такому фінансовому стані, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру їх річного доходу, та до фізичних осіб, що мають певний соціальний статус, підтверджений державою (є військовослужбовцями, батьками, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокими матерями (батьками), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; особами, які діють в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена).
Щодо третьої умови, передбаченої у п. 3 ч. 1 ст. 8, то законодавець, застосувавши слово "або", не визначив можливості її застосування за суб'єктом застосування, у той же час визначив коло предметів спору, коли така умова може застосовуватися, лише у разі, коли предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю, тобто особистих майнових та особистих немайнових прав фізичних осіб.
Вказане узгоджуються з правовими висновками, викладеними в постанові Великої Палати Верховного Суду від 29.11.2023 у справі № 906/308/20.
Окрім того, положення п. 1 та 2 ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір" не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справи юридичної особи), а положення п. 3 ч. 1 ст. 8 цього Закону можуть бути застосовані до юридичної особи за наявності майнового критерію, але тільки у справах, визначених цим пунктом, тобто предметом позову у яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю (постанова Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2021 у справі № 0940/2276/18).
До вимоги про відстроченя/розстрочення/звільнення від сплати судового збору не долучено жодних документів, які згідно з приписами ст. 74, 76, 77, 78 Господарського процесуального кодексу України можуть бути належними, допустимими та достовірними доказами підтвердження у позивача підстав для відстроченя/розстрочення/звільнення останнього від сплати судового збору за Законом України "Про судовий збір".
Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Верховного Суду від 10.04.2024 у справі № 912/1421/23.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Креуз проти Польщі" від 19.06.2001 зазначено, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв'язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду (§ 60).
За таких обставин, враховуючи положення ст. 129 Конституції України, за якою основними засадами судочинства є, зокрема, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, а також зважаючи на імперативний зміст ст. 5, 8 Закону України "Про судовий збір", вказана вимога позивача про звільнення або відстроченя/розстрочення сплати судового збору задоволенню не підлягає.
З огляду на наведене, позивачем не виконано вимоги п. 2 ч. 1 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України щодо сплати судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Відповідно до ч. 1 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Згідно ч. 2 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
З огляду на вказане, наявні підстави для залишення позовної заяви без руху, з наданням позивачу строку на усунення вказаних недоліків.
Керуючись ст. 162, 164, 174, 234 Господарського процесуального кодексу України, суддя
1. У задоволенні вимоги Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області про звільнення або відстроченя/розстрочення сплати судового збору відмовити.
2. Позовну заяву Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Локкард" про стягнення 15 362,41 грн залишити без руху.
3. Встановити Головному управлінню Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області строк усунення виявлених при поданні позовної заяви недоліків - десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
4. Встановити спосіб усунення недоліків позовної заяви шляхом надання: обґрунтованого розрахунку суми, що заявлено до стягнення; документів, які підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі (докази сплати 4 844,80 грн), або документів, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
5. Роз'яснити Головному управлінню Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області, що у відповідності до ч. 3, 4 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього кодексу. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Копію ухвали надіслати Головному управлінню Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області до електронного кабінету в системі "Електронний суд".
Ухвалу підписано 07.03.2025.
Суддя О.Л. Бестаченко