Провадження № 22-з/803/103/25 Справа № 189/666/24 Суддя у 1-й інстанції - Чорна О.В. Доповідач - Макаров М. О.
04 березня 2025 року м. Дніпро
Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду в складі:
головуючого - судді Макарова М.О.
суддів - Єлізаренко І.А., Свистунової О.В.
при секретарі - Паромовій О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро заяву представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , треті особи: ОСОБА_4 , приватний нотаріус Синельниківського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Головко Марина Григорівна про встановлення факту батьківства, -
У березні 2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_3 , треті особи: ОСОБА_4 , приватний нотаріус Синельниківського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Головко М.Г. про встановлення факту батьківства.
Ухвалою Покровського районного суду Дніпропетровської області від 21 жовтня 2024 року задоволено клопотання та призначено по справі судову молекулярно-генетичну експертизу, на вирішення якої поставлені наступні питання: 1. Яка вірогідність батьківства ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .? 2. Чи наявне кровне споріднення між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (сестрою померлого ОСОБА_5 )? 3. Чи є ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .?
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 14 січня 2025 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_3 - адвоката Мельнікова Олексія Анатолійовича - залишено без задоволення; ухвалу Покровського районного суду Дніпропетровської області від 21 жовтня 2024 року - залишено без змін.
У січні 2025 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 звернувся до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення, за якою просив суд ухвалити додаткове рішення про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 понесених нею судових витрат зі сплати витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в сумі 9500,00 грн.
Перевіривши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для ухвалення у справі додаткового судового рішення про розподіл судових витрат, з огляду на наступне.
Згідно з частиною 3 статті 258 ЦПК України, розгляд справи по суті судом першої інстанції закінчується ухваленням рішення суду.
Частиною 3 статті 259 ЦПК України передбачено, що суд може вирішити питання розподілу судових витрат у додатковому рішенні після ухвалення рішення за результатами розгляду справи по суті.
Статтею 270 ЦПК України встановлено порядок ухвалення судом додаткового рішення у цивільній справі, відповідно до якого суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; судом не вирішено питання про судові витрати; суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.
Отже, процесуальним законом визначено вичерпний перелік підстав для ухвалення додаткового рішення, однією з яких є не вирішення питання про судові витрати разом з ухваленням судового рішення у справі (пункт 3 частини першої статті 270 ЦПК України).
За загальним правилом, у судовому рішенні повинні бути розглянуті усі заявлені вимоги, а також вирішено всі інші, в тому числі, процесуальні питання. Неповнота чи невизначеність висновків суду щодо заявлених у справі вимог, а також окремих процесуальних питань, зокрема, розподілу судових витрат, є правовою підставою для ухвалення додаткового судового рішення.
Додатковими судовими рішеннями є додаткове рішення, додаткова постанова чи додаткова ухвала, якими вирішуються окремі правові вимоги, котрі не вирішені основним рішенням, та за умови, якщо з приводу позовних вимог досліджувались докази (для рішень, постанов) або вирішені не всі клопотання (для ухвал).
Крім того, додаткові рішення можуть прийматися, якщо судом при ухваленні основного судового рішення не визначено способу його виконання або не вирішено питання про судові витрати.
Додаткове судове рішення є невід'ємною складовою основного судового рішення. Тобто додаткове рішення - це акт правосуддя, яким усуваються недоліки судового рішення, пов'язані з порушенням вимог щодо його повноти.
Відповідно до частин 1, 3 статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи, до яких, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.
За змістом частини 1 та пункту 1 частини 3 статті 141 ЦПК України витрати на професійну правничу допомогу, питання про можливість розподілу яких порушує заявник, визначається через пов'язаність з розглядом справи.
Загальне правило про порядок розподілу таких витрат, приведене в частині 2 статті 141 ЦПК України, пов'язує такий розподіл з результатами розгляду позовних вимог, тобто вирішення справи по суті.
З матеріалів справи вбачається, що постановою Дніпровського апеляційного суду від 14 січня 2025 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_3 - адвоката Мельнікова Олексія Анатолійовича - залишено без задоволення; ухвалу Покровського районного суду Дніпропетровської області від 21 жовтня 2024 року - залишено без змін.
Зі змісту вказаної постанови вбачається, що апеляційним судом здійснено перегляд ухвали суду першої інстанції, якою вирішувалось питання щодо призначення у справі судової молекулярно-генетичної експертизи, судове рішення судом першої інстанції по суті позовних вимог у справі не ухвалено та апеляційним судом не переглядалося, тобто вирішувалося лише процесуальне питання, а не розглядалася справа по суті спору.
Враховуючи, що судом апеляційної інстанції спір по суті не розглядався, рішення, яким закінчено розгляд справи по суті позовних вимог, не ухвалювалось, тому відсутні підстави для розподілу судових витрат.
Розподіл судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, має здійснити той суд, який ухвалює остаточне рішення у справі, враховуючи загальні правила розподілу судових витрат.
Виходячи з наведеного, колегія суддів вважає, що відсутні підстави для ухвалення додаткової постанови про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 понесених нею судових витрат зі сплати витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в сумі 9500,00 грн..
Керуючись ст.ст. 270, 381 ЦПК України, колегія суддів, -
В задоволенні заяви представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення - відмовити.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Вступна та резолютивна частина ухвали проголошена 04 березня 2025 року.
Повний текст судового рішення складено 07 березня 2025 року.
Головуючий суддя М.О. Макаров
Судді І.А. Єлізаренко
О.В. Свистунова