Провадження № 11-кп/803/325/25 Справа № 234/9080/15-к Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2
06 березня 2025 року Колегія суддів Дніпровського апеляційного суду в складі:
судді доповідача ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ,
за участю секретаря ОСОБА_5 ,
прокурора ОСОБА_6 ,
обвинуваченого ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі в режимі відеоконференції апеляційну скаргу прокурора першого відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних проваджень слідчих територіального управління ДБР Донецької обласної прокуратури ОСОБА_6 на вирок Краматорського міського суду Донецької області від 25 листопада 2019 року у кримінальному провадженні №42014050000000787, яким
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Соснівка Львівської області, зареєстрованого та мешкаючого в АДРЕСА_1 ,
у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України визнано невинуватим та виправдано, -
Вироком Краматорського міського суду Донецької області від 25 листопада 2019 року ОСОБА_7 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, визнано невинуватим та виправдано.
Вирішено питання щодо долі речових доказів.
Скасовано ухвалу слідчого судді Краматорського міського суду від 12.12.2014 про арешт майна - мобільного телефону «Vertu» модель Т-053063 у шкіряному чохлі.
Ухвалено, що процесуальні витрати на залучення експертів для проведення експертизи відеозвукозапису №7330/8228/8229/15-35 від 25.05.2015 в розмірі 11088 грн. стягненню зі ОСОБА_7 не підлягають у зв'язку з його виправданням, тому їх слід віднести на рахунок Державного бюджету України.
Не погодившись з вироком суду 1-ї інстанції, прокурор подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуваний вирок у зв'язку з невідповідністю висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, ухвалити новий вирок, яким обвинуваченого ОСОБА_7 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, та призначити покарання у виді позбавлення волі строком на десять років з конфіскацією всього належного йьому майна з позбавленням права займати посади у правоохоронних органах на три роки, на підставі ст. 54 КК України з позбавленням спеціального звання - «полковник податкової міліції».
Інші учасники провадження вирок не оскаржували.
Під час апеляційного розгляду від обвинуваченого ОСОБА_7 надійшло клопотання про закриття даного кримінального провадження у зв'язку із закінченням строків давності, передбачених ст. 49 КК України. Одночасно просить вирішити питання про скасування обраного відносно нього запобіжного заходу та про повернення заставодавцю ОСОБА_8 (РНОКПП НОМЕР_1 ) внесеної за нього суми застави 243 600 грн.; про повернення йому вилучених досудовим слідством у кримінальному провадженні № 42014050000000787 предметів та цінностей.
Заслухавши суддю-доповідача, обвинуваченого, який просив звільнити його від кримінальної відповідальності та закрити кримінальне провадження у зв?язку із закінченням строків давності, прокурора, яка не заперечувала проти задоволення клопотання обвинуваченого, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали кримінального провадження, колегія суддів дійшла такого висновку.
Матеріально-правовими підставами звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності є: закінчення встановлених ч. 1 ст. 49 КК України строків, відсутність обставин, що порушують їх перебіг.
Відповідно до вимог ч. 4 ст. 286 КПК України, у разі, якщо під час здійснення судового розгляду провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.
Звільнення особи від кримінальної відповідальності на підставі закінчення строків давності є обов'язковим, за винятком випадку застосування давності, передбаченого ч. 4 ст. 49 КК України. Тобто суд, встановивши наявність усіх передбачених законом обставин, зобов'язаний звільнити особу від кримінальної відповідальності за цією підставою, незалежно від того, на якій стадії перебуває кримінальне провадження (справа), але до набрання вироком суду законної сили.
Суд за наявності підстав для звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності, передбачених ст. 49 КК України, та за згодою обвинуваченого відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє обвинуваченого від кримінальної відповідальності.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_7 інкримінується вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, а саме в тому, що він являючись працівником правоохоронного органу та службовою особою, яка займала відповідальне становище, перебуваючи на посаді заступника начальника управління - начальника першого відділу кримінальних розслідувань слідчого управління фінансових розслідувань ДПІ у м. Краматорську Головного управління Міндоходів у Донецькій області, являючись керівником органу досудового розслідування, із липня по листопад 2014 року вимагав та 11 грудня 2014 року близько 12:00 біля автосалону «Талісман» на вул. Дніпропетровській, 3-а в м. Краматорську Донецької області отримав від ОСОБА_9 , яка діяла під контролем правоохоронних органів, неправомірну вигоду в сумі 300 000 грн, тобто у великому розмірі, за вчинення в її інтересах та інтересах третіх осіб (службових осіб ТОВ «Волмі») дій із використанням наданої йому влади та службового становища, спрямованих на сприяння у прийнятті процесуального рішення про закриття кримінального провадження №32014050390000028 відносно службових осіб ТОВ «Волмі» за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України, в якому ОСОБА_9 працювала на посаді заступника директора і виконувала функції головного бухгалтера.
Отже, згідно пред'явленого ОСОБА_7 обвинувачення, його дії мали триваючий характер та були припинені 11 грудня 2024 року.
У відповідності до положень ст. 12 КК України зазначене кримінальне правопорушення відноситься до категорії тяжких злочинів.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули десять років, у разі вчинення тяжкого злочину.
Як встановлено під час судового розгляду, з дня виявлення інкримінованого ОСОБА_7 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, на день розгляду в апеляційній інстанції сплив строк понад 10 років, протягом якого стосовно обвинуваченого не винесено обвинувальний вирок і такий вирок не набув законної сили.
Відповідно до роз'яснень, що містяться у п. 8 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності» № 12 від 23 грудня 2005 року, особа підлягає звільненню від кримінальної відповідальності за ст. 49 КК України, якщо з дня вчинення нею злочину до набрання вироком законної сили минули певні строки давності і вона не ухилялася від слідства або суду та не вчинила нового злочину середньої тяжкості, тяжкого чи особливо тяжкого.
Оскільки із дня вчинення інкримінованого ОСОБА_7 кримінального правопорушення минуло понад 10 років, обвинувачений протягом цього періоду не ухилявся від слідства або суду, ОСОБА_7 може бути звільнений від кримінальної відповідальності на підставі п. 4 ч. 1 ст. 49 КК України.
Під час апеляційного розгляду ОСОБА_7 просив скасувати ухвалений відносно нього вирок суду 1-ї інстанції та звільнити його від кримінальної відповідальності за ч. 3 ст. 368 КК України на підставі ст. 49 КК України, у зв'язку із закінченням стоків давності притягнення до кримінальної відповідальності. ОСОБА_7 вказав, що йому зрозумілі наслідки закриття провадження саме за ст.49 КК України (нереабілітуючі підстави), і він згоден із ними. Просив повернути заставодавцю внесеного за нього суму застави та повернути йому вилучене під час досудового розслідування майно.
Відповідно до ст. 417 КПК України суд апеляційної інстанції, встановивши обставини, передбачені статтею 284 цього Кодексу, скасовує обвинувальний вирок чи ухвалу і закриває кримінальне провадження.
Вирішуючи питання щодо обраного обвинуваченому заходу забезпечення, відповідно до вимог ст.ст. 131, 176 КПК України, колегія суддів апеляційної інстанції виходить з того, що відносно ОСОБА_7 був обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з правом внесення застави в розмірі 97440 грн. Обвинувачений був звільнений з-під варти 15.12.2014 року у зв'язку з внесення застави 13.12.2014 року. Ухвалою Апеляційного суду Запорізької області від 05.01.2015 року вищенаведена ухвала слідчого судді була скасована та відносно ОСОБА_7 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з правом внесення застави в розмірі 243 600 грн.
Враховуючи, що апеляційним судом провадження у цьому кримінальному провадженні підлягає закриттю, запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_7 у вигляді застави підлягає скасуванню з поверненням заставодацю вказаної суми застави, відповідно до ч. 11 ст. 182 КПК України.
Долю речових доказів у провадженні колегія суддів апеляційної інстанції вирішує відповідно до вимог ст. 100 КПК України.
На підставі ч. 2 ст. 122, ч. 2 ст. 124, ч. 1 ст. 126 КПК України, процесуальні витрати на залучення експерта - проведення Київським НДІСЕ Мінюсту України судової експертизи відеозвукозапису №7330/8228/8229/15-35 від 25.05.2015 в розмірі 11 088 грн., що підтверджується відповідним актом здачі-приймання висновку від 25.05.2015 року, слід віднести на рахунок Державного бюджету України.
На підставі вище викладеного, колегія суддів приходить до переконання про необхідність часткового задоволення апеляційної скарги прокурора, скасування вироку Краматорського міського суду Донецької області від 25 листопада 2019 року, задоволення клопотання ОСОБА_7 та звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності на підставі ч. 1 ст. 49 КК України та закриття кримінального провадження щодо нього за ч. 3 ст. 368 КК України.
Керуючись ст. ст. 376, 405, 417 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу прокурора задовольнити частково.
Вирок Краматорського міського суду Донецької області від 25 листопада 2019 рокуроку щодо ОСОБА_7 скасувати.
Звільнити ОСОБА_7 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, у зв'язку із закінченням строків давності передбачених ч. 1 ст. 49 КК України, а кримінальне провадження закрити на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України.
Захід забезпечення кримінального провадження відповідно до видів, передбачених ст. ст. 131, 176 КПК України, обраний ОСОБА_7 у вигляді застави, скасувати.
Повернути заставодавцю ОСОБА_8 (РНОКПП НОМЕР_1 ) суми застави 243 600 (двісті сорок три тисячі шістсот) гривень, внесену за ОСОБА_7 на депозитний рахунок №37315901012089 Територіального управління Державної судової адміністрації України в місті Києві, відкритий в Головному управління Державної Казначейської служби України у м. Києві.
Ухвалу слідчого судді Краматорського міського суду Донецької області від 12.12.2014 року про арешт майна - мобільного телефону «Vertu» модель Т-053063 у шкіряному чохлі, скасувати.
Речові докази:
флеш-накопичувач білого кольору з відеозаписом з камери спостереження ПП «Талисман» за 11.12.2014 р., долучений постановою слідчого прокуратури Донецької області від 22.12.2014 р. до матеріалів кримінального провадження, зберігати в матеріалах судової справи;
мобільний телефон «Sigma» з сім-картою «МТС», долучений постановою слідчого прокуратури Донецької області від 12.12.2014 р. до матеріалів кримінального провадження, повернути ОСОБА_7 ;
мобільний телефон «Vertu» модель Т-053063 у шкіряному чохлі, долучений постановою слідчого прокуратури Донецької області від 12.12.2014 р. до матеріалів кримінального провадження, повернути власнику ОСОБА_10 ;
грошові кошти в сумі 300 000 грн. та п'ять контрольних стрічок в білому полімерному пакеті з написом «Талисман», передані за постановою старшого слідчого прокуратури Донецької області від 22.01.2015 р. на зберігання до УСБУ в Донецькій області згідно квитанції №180 від 31.03.2015 р. року: грошові кошти та стрічки передати до фінансового відділу УСБУ в Донецькій області, а пакет - знищити.
Процесуальні витрати на залучення експертів для проведення експертизи відеозвукозапису №7330/8228/8229/15-35 від 25.05.2015 року в розмірі 11 088 грн. віднести на рахунок Державного бюджету України.
Флеш-накопичувач на 16 GB, вилучений 11 грудня 2014 року при затриманні ОСОБА_7 , відповідно до протоколу огляду речей та документів від 11.12.2014 року, - повернути ОСОБА_7 .
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом трьох місяців з моменту її проголошення, а засудженим, який тримається під вартою, в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення.
Судді ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4